Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психічні розлади при пухлинах головного мозку

Зміст

• Вступ
• Клінічна картина пухлин
• Етіологія
• Клінічні прояви
• Особливості клінічних психопатологічних проявів у разі різних локалізацій пухлини
• Вікові особливості психічних порушень у разі пухлин мозку
• Перебіг і прогноз
• Диференціальний діагноз
• Лікування
• Висновок
• Список використаної літератури

Вступ

Кількість пухлин головного мозку, які діагностують щороку, зростає протягом останніх десятиліть. Але причини цього не відомі. У структурі загальної онкологічної захворюваності пухлини головного мозку складають 0,7-- 1,5 %. В загальній структурі смертності пухлини головного мозку складають до 0,5 %. У дорослих показник летальності через пухлини головного мозку займає третє місце серед усіх причин смерті.

У літературі наведені різні дані про частоту психічних порушень у разі пухлин головного мозку. Вважається, що частота психічних порушень залежить від локалізації пухлини: 100 % -- у разі пухлин мозолистого тіла, 79 % -- у разі лобових пухлин, 52,1 -- 66,6 % -- у разі пухлин гіпофіза, скроневих, тім'яних і потиличних часток, 25 % -- у разі пухлин мозкового стовбура і 35,5 % -- у разі пухлин мозочка. Такі розходження зумовлені як особливостями пухлинного процесу, так і ретельністю психопатологічного, неврологічного, нейропсихологічного обстеження. Мозкові пухлини на розтинах у психіатричних лікарнях виявляються у 3--4 % випадків, причому у багатьох померлих пухлини протягом життя не були діагностовані. Частота психічних порушень у разі пухлин головного мозку підвищується з віком: якщо у віці до 20 років психічні порушення спостерігалися в 45 %, то понад 60 років -- у 88 % випадків.

Клінічна картина пухлин

Клінічна картина пухлин тісно пов'язана із локалізацією, розмірами та особливостями їхньої гістологічної будови. У цілому вплив пухлини, що збільшується, на головний мозок дуже різноманітний і включає такі симптоми: 1) загальномозкові (головний біль, нудота, блювання); 2) вогнищеві (парез, афазія, гіпестезія та ін.); 3) симптоми, характерні для ураження сусідніх з пухлиною областей (симптоми «по-сусідству»); 4) симптоми, характерні для ураження віддалених від пухлини областей (симптоми «на відстані»), У розвитку загальномозкових симптомів, симптомів «по-сусідству» і «на відстані» найважливішу роль відіграють дислокаційно-гіпертензивні порушення (підвищення внутрішньочерепного тиску, дисциркуляція, набряк мозку).

Етіологія

Причиною психічних порушень у разі пухлин мозку є сам пухлинний процес, що ушкоджує мозок. У формуванні психічних порушень важливу роль відіграють фактори, зумовлені самою пухлиною: її локалізацією, гістобіологічною природою, темпом росту, порушенням ліквородинаміки, підвищенням внутрішньочерепного тиску та зсувом окремих ділянок мозку під впливом тиску, руйнуванням тканини мозку в місці розвитку пухлини, реактивним набряком і набряканням тканини головного мозку. Кожний із зазначених факторів може бути джерелом поширених або більш обмежених порушень нейродинаміки, що складають безпосередній субстрат виявлених симптомів. Дуже важливе значення мають такі фактори, як стан організму хворого, його вік, перенесені раніше травми та інфекції, ендокринні порушення, конституціональні властивості особистості, соматичні захворювання та ін.

Клінічні прояви

Психічні розлади у разі пухлин мозку відносяться до групи екзогенно-органічних порушень. Найбільш частими психічними порушеннями за наявності пухлин є розлади свідомості від неглибоких станів оглушення (обнубіляції) до вираженого оглушення, сопору і коми, що пов'язані з підвищенням внутрішньочерепного тиску і стають вираженими за умов досягнення його певного ступеня. У разі оглушення спостерігається зниження активної, а згодом і пасивної уваги. Увагу хворого можуть привернути тільки голосні подразники. Хворі мляві, апатичні, байдужі до того, що відбувається. Усі психічні процеси збіднені, утруднені й уповільнені. На тлі оглушення розвиваються інші стани порушеної свідомості (деліріозні, сутінкові), а також гострі психотичні стани за типом екзогенних.

За наявності пухлин можуть спостерігатися так звані особливі стани свідомості, що виникають пароксизмально з типовою органічною симптоматикою: перекручені просторові сприйняття, метаморфопсії, автометаморфопсії (розлади схеми тіла), вестибулярні та деперсоналізаційні розлади.

Існує певний зв'язок психотичних станів з локалізацією пухлин. Так, наприклад, деліріозні і сновидні стани частіше спостерігаються у разі пухлин скроневої частки, сутінкові стани -- у разі пухлин стовбура мозку. Психоорганічні розлади відзначаються за різної локалізації пухлин. Вираженість цих розладів залежить від темпу росту пухлини, давності захворювання і віку хворих. У 25 % хворих спостерігається клінічна картина синдрому Корсакова, що розвивається поступово і прогресує. Порушення розумової діяльності виявляються у звуженні та збідненні асоціативних процесів, утраті чіткості понять і уявлень, зниженні рівня суджень. Афективна лабільність, що має місце на перших етапах розвитку пухлини, змінюється емоційним збідненням. У деяких випадках розвивається слабоумство із патологічно підвищеним настроєм (морієм).

У разі пухлин можливі нападоподібні галюцинаторні розлади -- рудиментарні галюцинації, галюцинози, що мають значення для топічної діагностики пухлин. Неприємні смакові, нюхові (гар, гниття, дим та ін.) та застрашливі зорові галюцинації, що пароксизмально виникають самостійно чи як аура перед нападом, є ознакою наявності скроневих пухлин.

Епілептичні розлади (напади, абсанси, сутінкові стани свідомості) відносяться до частих симптомів пухлин головного мозку. Обмежені (джексоновські) напади частіше спостерігаються в разі локалізації пухлин в області центральних звивин. Описані типові дисфоричні стани у разі пухлин, схильність до екстатичних переживань, епілептоїдні зміни особистості, поведінки та мислення.

У міру наростання оглушення хворий значний час проводить у напівдрімотному стані і його можна вивести з цього стану тільки після наполегливого звертання, але якщо його залишити у спокої, він знову занурюється в напівдрімоту. Оглушення, наростаючи, переходить у сопорозний стан.

Паралельно з наростанням оглушення розвиваються порушення пам'яті та орієнтування. Хворі не пам'ятають або важко згадують, яку їжу споживали напередодні, не можуть згадати події останнього часу, імена своїх близьких, деталі, адреси, не можуть розповісти історію своєї хвороби. Вони погано орієнтуються в просторі та часі, часто запевняють, що знаходяться в лікарні 2-3 дні або що вони вдома, а не в лікарні та т. п.

Страждає також афективна сфера: хворі стають дратівливими, легкозбудливими, легковажними, пустотливими чи агресивними, але частіше бувають млявими, апатичними, байдужими, поступово втрачають інтерес до навколишнього, не цікавляться справами, родиною.

Також втрачається здатність до суджень, абстрагованого та комбінованого мислення. Відповіді стають односкладовими, судження і вчинки -- невмотивованими. У хворих з'являється не обґрунтована ні їхнім станом, ні навколишньою дійсністю схильність до жартівливості і безглуздих зауважень. Недооцінювання хворими серйозності свого положення буває дуже вираженою. Так, один хворий із гліомою лобово-скроневої області, з різким зниженням гостроти зору, невгамовним блюванням, головним болем і геміпарезом наполегливо вимагав виписки, запевняючи, що він цілком здоровий і може працювати, хоча через геміпарез і загальний важкий стан утратив здатність до самостійного пересування.

Нерідко також спостерігаються зорові, слухові, смакові галюцинації та порушення схеми тіла (анозотопогнозії). Галюцинації відзначають приблизно 10-12 % усіх хворих із пухлинними захворюваннями мозку. Частіше вони носять негативний характер: хворі відчувають запахи диму, гару, лікарських препаратів, трупа та ін., "бачать" тварин, нерідко фантастичних, готових напасти, дивні фігури людей, "чують" похоронні чи смутні наспіви, писк дитини та ін.

Хворі відчувають збільшення чи зменшення частин тіла, зміну їхнього положення, форми чи повне відділення від тіла. Галюцинації, особливо зорові й анозогопогнозії, можуть набувати значної вираженості та бути джерелом важких переживань. Одна хвора з гліомою правої скроневої області "бачила" кістяк, покритий саваном, з косою в руках і відчувала при цьому звірячий жах. У іншої хворої з туберкульомою тім'яної частки було відчуття гвинтоподібного скручування кінцівок, при цьому вона з виразом жаху на обличчі благала оточуючих тримати її ноги. Галюцинації можуть виникати як ізольовано, так і в різних комбінаціях. Найбільш складні галюцинації спостерігаються у разі пухлин скроневої частки. У таких хворих одночасно виникають нюхові, слухові та зорові галюцинації.

За наявності описаних психічних порушень змінюються і поведінка хворого, і його стосунки з оточенням. Ці початкові розлади іноді нагадують інші психічні захворювання: синдром Корсакова, прогресивний параліч, афективний розлад та ін. Хворі з пухлинами головного мозку частіше помирають у психіатричних лікарнях, ніж у лікувальних закладах іншого профілю.

Особливості клінічних психопатологічних проявів у разі різних локалізацій пухлини

пухлина головний мозок психопатологічний

За наявності пухлин лобової частки розвивається органічний психосиндром зі зміною особистості, спонукань, настроїв, з порушенням уваги, здатності до критичного оцінювання та логічних висновків.

У разі локалізації пухлини в лобово-скроневій області на тлі психоорганічного синдрому з'являються різні види потьмарення свідомості, параноїдний синдром. Ураження базальної ділянки лобової частки виявляється дезінтеграцією психічної діяльності, слабкістю спонукань, порушенням мови, атаксією. У деяких хворих спостерігається розгальмування.

У разі пухлин тім'яної області виникають порушення сприйняття власною тіла (розлади сенсорного синтезу, схеми тіла), коли хворі скаржаться, що руки чи ноги стали непомірно великими, голова збільшується, шия перекручується.

У разі пухлин центральної області на ранньому етапі з'являються судомні напади, а також агностичні, апраксичні та афатичні порушення.

Нерідко початковими проявами клініки пухлин скроневої області є пароксизмальні галюцинації, частіше нюхові і смакові, а також зорові і смакові ілюзії, явища деперсоналізації, порушення сприйняття часу і схеми тіла.

У разі пухлин потиличної частки кризи внутрішньочерепного тиску часто маскують локальний мозковий синдром. Найбільш характерним є порушення кольоросприйняття, елементарні зорові галюцинації, пароксизмальні фотопсії.

У хворих із пухлинами мозочка з'являється сильний головний біль у лобовій частці з відчуттям, що голова розривається.

У разі гемангіом стовбура мозку, що повільно збільшуються, поступово підвищується вираженість порушення спонукань і афективністі, з'являється брутальне розгальмування і занепокоєння. Раніше за інші симптоми виникають порушення свідомості, мнестичних функцій.

У разі базальних пухлин мезодіенцефальної області часто розвивається синдром Корсакова. У цих хворих вогнищеві симптоми не супроводжуються порушенням свідомості. Для них характерні тривалі періоди летаргічного сну, що поєднуються з емоційною тупістю й утрудненням процесів мислення. Хворих вдається розбудити, але вони швидко засинають знову.

Хворі з пухлинами в ділянці турецького сідла відрізняються відсутністю активності, байдужістю, бідністю спонукань, зниженням апетиту, ослабленням статевого потягу. Ці симптоми іноді помилково трактують як депресивні.

У разі пухлин третього шлуночка значно швидше, ніж у разі пухлин іншої локалізації, настає закупорювання лікворовивідних шляхів. Це спричинює напади підвищеного внутрішньочерепного тиску -- шлуночкові атаки. Паралельно розвивається органічний психосиндром з порушенням пам'яті, що швидко трансформується у деменцію.

Вікові особливості психічних порушень у разі пухлин мозку

У дітей із психопатологічними проявами пухлин спостерігається поєднання органічних порушень, зумовлених пухлинним процесом, з типовими для етапів дозрівання психіки особливостями. Симптоми пухлин мозку в дитячому віці менш виражені: поряд з ранковим блюванням часто раптово виникає головний біль, судомні напади. В одних дітей спостерігається недитяча поведінка, в інших -- апатія з пустотливістю. Розлади, вираженість яких повільно збільшується, супроводжуються змінами в поведінці: дратівливістю, конфліктами в школі, шкільною дезадаптацією з поступовою втратою інтересу до ігор, апатією та органічним слабоумством.

Перебіг і прогноз

Психопатологічні симптоми нерідко бувають першими ознаками пухлини мозку, які залишаються єдиними протягом навіть декількох місяців до виникнення неврологічних ознак. Найчастіше спочатку з'являються відчуття страху, пригніченості, що нерідко трактується як реакція на перевантаження чи психогенний вплив. У подальшому відбувається прогресивне "випадання" церебральних функцій. Прогноз захворювання залежить від гістобіології пухлини, фази клінічного перебігу до моменту оперативного втручання, локалізації пухлини, особливостей хірургічного втручання, віку, стану серцево-судинної системи, внутрішніх органів хворого.

Найбільш сприятливий прогноз у разі радикального видалення пухлини і проведення операції в стадії субкомпенсації. У частини хворих після радикальних операцій, навіть якщо вони супроводжувалися резекцією частини мозку, повністю відновлюються всі психічні функції. У разі резекції лобових часток чи однієї з півкуль можливе формування психоорганічнго синдрому, навіть якщо його не було до операції, а також зміни особистості.

Диференціальний діагноз

Діагноз пухлин головного мозку може бути результатом комплексного психопатологічного, неврологічного та загально-соматичного дослідження. Однак за життя діагноз пухлин головного мозку встановлюють далеко не завжди, у 2/3 випадків пухлини залишаються нерозпізнаними. Такі хворі протягом декількох років перебувають під спостереженням психіатрів з діагнозами: судинні психози, сенільна деменція, алкогольна епілепсія, шизофренія.

Диференціювати пухлини мозку з іншими органічними ураженнями головного мозку дозволяє визначення тривалості процесу, у ході якого розвивається дефект, темпу наростання психічних розладів, наявності епізодів порушеної свідомості і пароксизмальних станів. Для виявлення вогнищевої неврологічної симптоматики застосовують комп'ютерну томографію, ядерномагнітний резонанс.

У деяких випадках виникають труднощі у диференціації психічних порушень у разі пухлин від шизофренії. Однак шизофреноподібні симптоми за наявності пухлин (галюцинаторно-маревні, кататонічні, гебефренічні) не мають характерної для шизофренії цілісності та динаміки і звичайно розвиваються на тлі порушеної свідомості. Крім того, у разі пухлин головного мозку відсутні характерні для шизофренії порушення асоціативного процесу, психічні автоматизми.

Лікування

Прогноз визначається типом пухлини та її локалізацією, своєчасністю діагностики й обсягом лікувальних заходів (радикальна операція, часткове видалення, променева терапія, хіміотерапія та ін.). Ефективності терапії сприяє широке використання дегідратаційних засобів (у передопераційний період), сучасних анестетиків, упровадження мікрохірургічної техніки, а також інтенсивна терапія (у післяопераційний період).

Висновок

Характер психічних розладів, які виникають при пухлинах головного мозку, може бути різноманітним. Так, на тлі ясної свідомості може виникнути порушення пам'яті, мислення, сприйняття, здатності до концентрації уваги. В окремих випадках превалює агресивність, схильність до немотивованої поведінки, прояви негативізму, зниження критики, що може змінюватися на апатичність, кволість, а в деяких випадках -- маренням та галюцинаціями.

При доброякісних пухлинах психічні розлади виникають в пізній фазі розвитку пухлини. При злоякісних первинних і особливо метастатичних пухлинах великих півкуль психічні розлади виникають порівняно рано і відрізняються великою постійністю і вираженістю.

Найтиповіші розлади психіки -- завантаженість і оглушення хворих, що виражається в ослабленні уваги притупленні сприйняття і пам'яті, уповільнення асоціативних процесів, зниження критичного ставлення до себе, до своєї хвороби і оточуючих, загальна млявість, байдужість, безініціативність. Хворий швидко виснажується, впадає в сомналентний стан, стає психічно неконтактним, несвідомим, хоча при зовнішніх подразненнях відкриває очі. Цей апалічний синдром переходить в сопорозний і раптово наступаючий коматозний стан, часто закінчується летальним результатом.

Існують також психічні синдроми, які мають локальне топікодіагностичне значення. При пухлинах лобної частки поряд із загальною млявістю, інертністю, безініціативністю, апатією, зниженням пам'яті та інтелекту (що є апатії -- абулічним синдром), у хворих часто виявляється розторможено - ейфорійний стан у вигляді психічного збудження, агресивності, змінюваних добродушністю, ейфорією. Хворі легковажні, некритичні, виявляють дивності в поведінці, схильні до люті, цинічні, еротичні, неохайні, не контролюють випорожнення. Ці симптоми типові для так званої лобової психіки. При пухлинах скроневої частки, яка містить коркові закінчення нюхового, смакового, слухового і вестибулярного аналізаторів, не спостерігається випадання їх функцій, оскільки представлені вони в обох півкулях, але часто спостерігається подразнення цих центрів, що виражаються в стереотипних нюхових, смакових і слухових галюцинаціях. При локалізації пухлини на стику скроневої і потиличної часток спостерігаються дуже своєрідні зорові галюцинації: про що б хворий не подумав, все образно представляється перед його очима. При ураженні тім'яної частки і її зв'язку із зоровим горбом спостерігаються парестезії і біль у протилежних кінцівках, психосенсорні розлади, автотопагнозія, анозогнозія.

Прогноз лікування визначається типом пухлини та її локалізацією, своєчасністю діагностики й обсягом лікувальних заходів (радикальна операція, часткове видалення, променева терапія, хіміотерапія та ін.). Ефективності терапії сприяє широке використання дегідратаційних засобів (у передопераційний період), сучасних анестетиків, упровадження мікрохірургічної техніки, а також інтенсивна терапія (у післяопераційний період).

Список використаної літератури

1. Психіатрія і наркологія: підручник / В.Л. Гавенко, В.С. Бітенський, П86 В.А. Абрамов та ін.; за ред. В.Л. Гавенка, В.С. Бітенського. -- 2-ге вид., переробл. і допов. -- К.: ВСВ "Медицина", 2015. -- 512 с.

2. Мельничук П. В. Нервные болезни / П. В. Мельничук. -- М.: Медицина, 1981.

3. Ромоданов А. П. НєйрохІрургІя / А. П. Ромоданов та Ін. -- К.: Спалах, 1998.

4. Цимбалюк В. В. Нейрохірургія. Курс лекцій / В. В. Цимбалюк, О. М. Хонда, I. Б. Третяк. -- К., 1998.

5. Ярош А. А. Нервные болезни / А. А. Ярош. -- К.: Высшая школа, 1985.

Размещено на Allbest.ru