Стан гуморального імунітету в процесі комплексної традиційної медичної реабілітації хворих працездатного віку на остеохондроз поперекового відділу хребта ускладненого килою МХД L5-S1

2.2. Організація та проведення дослідження

Науково дослідна робота була організована на базі неврологічного відділення КУ «СОКЛ» з липня 2012 по січень 2014 року.

Дослідження проводилося в три етапи:

І етап (липень - вересень 2012 р.) : вивчалася та аналізувалася спеціальна і науково - методична література по проблемі відновлення та реабілітацій ДДУХ; визначились мета, завдання і методи дослідження; була створена комплексна фізреабілітаційна програма, спрямована на поліпшення статичної та динамічної функцій грудного відділу хребта у хворих на деформуючий спонділоартроз працездатного віку.

ІІ етап (жовтень 2012 р. - жовтень 2013 р.): здійснювалася експериментальна перевірка ефективності розробленої комплексної програми ФР, вносилися до неї корективи; проводився поетапний аналіз результатів, отриманих у ході дослідження.

ІІІ етап (листопад 2013 р. - січень 2014 р.): проводилося літературне оформлення наукової роботи.

За період з 2012 по 2013 рік (ІІ етап дослідження) усі хворі на ДДУХ ( 276 чоловік) знаходилися на лікуванні в неврологічному відділенні протягом 1-го року, за який було проведено 2 - 3 курси лікування і реабілітації тривалістю 14 днів через кожні 4 - 6 місяців. Під нашим спостереженням знаходилося 147 чоловіки (53%) з різними формами ДДУХ.

Таблиця 2.2

Кількість хворих на остеохондроз відповідно відділам хребта, курованих нами за період 2012 - 2013 р.р.

№ п/п п	Відділи хребта	2012	2013	Всого за 2 р.	Всього нами за 3 р.	% %
		Всього	Нами	%	Всього	Нами	%
1.	Шийний	16	9		53	28		69	37
2.	Грудний	7	4		18	10		25	14
3.	Поперековий	48	25		134	71		182	96
4.	ВСЬОГО	71	38		205	109		276	147

Таким чином, як показують дані таблиці за період з 2012 по 2013 рік у неврологічному відділенні знаходилося на лікуванні найбільша кількість чоловік з остеохондрозом поперекового відділу хребта.

При цьому нами була проведена курація 147 чоловік хворих на остеохондроз поперекового відділу хребта ускладненого килою МХД L5-S1.

Вік їх знаходився у межах від 18 до 60 років. Усі хворі були розділені на 4 групи за віковим критерієм та критерієм статі:

1 група - чоловіки віком 18 - 45 років

2 група - чоловіки віком 46 - 60 років

3 група - жінки віком 18 - 45 років

4 група - жінки віком 46 - 60 років

Цей поділ за кількістю чоловік знаходить відображення на рис. 2.2

Рис. 2.2 Кількісне співвідношення осіб чоловічої і жіночої статі хворих на остеохондроз поперекового відділу хребта ускладненого килою МХД L5-S1 згідно вікового критерію

В експерименті для дослідження результативності застосування ТМр, спрямованої на поліпшення статики та динаміки поперекового відділу хребта брало участь 16 чоловік працездатного віку. Експериментальні та контрольні групи серед цих хворих формувалися окремо наступним чином: до експериментальної, як і до контрольної групи увійшли хворі віком від 18 до 60 років по 8 чоловік у кожну.

Після проведення первинної діагностики до обох груп були відібрані хворі, які мали виражений больовий синдром, обмеженість в рухах поперекового відділу хребта, вимушене положення тулуба, наявність вторинного симптоматичного сколіозу І-ІІ ст.

Експериментальна група отримувала відновлювальне лікування по розробленій нами комплексній програмі ТМр.

Лікування та реабілітація даної категорії хворих проводилася згідно розробленого алгоритму лікування терміном 14 днів, який включав три періоди:

І період: визначалися співвідношення наявної патології між собою ступінь тяжкості стану пацієнта, прогнози, план, способи відновного лікування. При цьому проводилися наступні заходи:

Проводилася первинна діагностика згідно клінічних протоколів.

Визначався стан гуморального імунітету шляхом лабораторного дослідження.

Вибір найбільш адекватних методів для відновлювального лікування та реабілітації даної категорії хворих.

ІІ період: проводилося безпосереднє лікування та ТМР з обов'язковими контрольними тестами, до яких ми відносили наявність або відсутність динаміки стану пацієнта (клінічні, дані лабораторно-інструментальних досліджень). При цьому:

Проводився початковий вплив (протягом 5 - 7 днів або 3 - 4 процедур), до досягнення контрольних зрушень. Якщо вони наставали, то лікування і ТМР продовжувалися за планом.

Якщо вони були відсутні, проводилося додаткове обстеження, програма відновлювального лікування коректувалася з урахуванням додатково виявлених фактів.

Проводився повний комплекс лікувально-реабілітаційних заходів.

ІІІ період, заключний: остаточно формулювалися прогностичні перспективи стану пацієнтів. Висновки робилися на підставі стійкості ефекту ТМр. Давалися остаточні рекомендації. При цьому:

Перевірялася ефективність реабілітаційних заходів та перспективи тривалості досягнутих результатів. Для цього ми призначали ряд контрольних оглядів (через кожні 3 місяці протягом 1 року) і проводили контрольні лабораторні дослідження показників гуморального імунітету.

Після припинення відновлювального лікування давалися практичні рекомендації.

На всіх етапах обов'язковою умовою взаємодії лікаря та пацієнта була максимально можлива інформованість хворого про його загальний стан, завдання ТМр та доцільність усіх маніпуляцій.

У той час як контрольна - класичне лікування згідно медичних протоколів.

Після первинної діагностики рухової та статичної функції хребта, а також стану всього ОРА та організму в цілому, проведеної згідно клінічних протоколів, ми отримали результати, відображені у таблицях 2.3 та рис. 2.3.

Таблиця 2.3

Показники гуморального імунітету у хворих на остеохондроз поперекового відділу хребта ускладненого килою МХД L5-S1 в гостроту періоді

	експериментальна група	контрольна група
	чоловіки	жінки	чоловіки	жінки
	18 - 45	45 - 60	18 - 45	45 - 60	18 - 45	45 - 60	18 - 45	45 - 60
IgG	5,9 г/л	5,7г/л	6,0 г/л	6,2 г/л	5,3 г/л	5,5 г/л	6,2г/л	6,2 г/л
IgM	0,32 г/л	0,30 г/л	0,35г/л	0,37г/л	0,32г/л	0,32г/л	0,33г/л	0,35г/л
IgA	0,58 г/л	0,62 г/л	0,65 г/л	0,68г/л	0,61г/л	0,62г/л	0,65г/л	0,68г/л



Рис. 2.3 Клінічний стан хворих на остеохондроз поперекового відділу хребта ускладненого килою МХД L5-S1, які поступили на лікування за період з 2012 по 2013 р.р.

РОЗДІЛ 3

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ефективність застосованої нами комплексної програми ТМР для відновлення та покращення статичної i динамічної функції поперекового відділу хребта у хворих працездатного віку на килу МХД L5-S1 ми визначали як після проведення кожного із засобів даної програми (ТТ, ЛФК, лікувального масажу та фізіотерапії), так i після всього комплексу відновлювальних заходів.

Ефективність даної комплексної програми ТМР, як показали дослідження, перш за все залежить від патогенетичної стадії розвитку, тяжкості ураження та тривалості захворювання.

В процесі застосування нами спеціально підібраних комплексів лікувальної фізичної культури для осіб працездатного віку хворих на килу МХД L5-S1 ми спостерігали за змінами стану їх ОРА протягом 1 року.

Так, в результаті проведення трьох курсів ЛФК нами відмічалися видимі зміни статичної та динамічної функції хребта та реєструвалися різні показники цих змін у осіб контрольних та експериментальних груп обох вікових категорій: 18-45 років та 46-60 років (див. табл. 3.1).

Отже, наприкінці відновного лікування були отримані наступні дані. Покращення статичної функції, що проявлялося у вигляді вироблення i закріплення стереотипу правильної постави, а також її збереження під час фізичних навантажень спостерігалося у тій чи іншій мірі у всіх хворих експериментальної групи віком від 18 до 45 років. Те ж саме можна сказати i про відновлення у цій віковій категорії даної групи динамічної функції хребта.

Так, значне поліпшення статики за різними критеріями відбулося у 2-3 чоловік; часткове відновлення ми спостерігали у 1-2 осіб, а відсутність зрушень за деякими показниками була лише у 1 хворого. Динамічна функція хребта, що характеризувалася нормалізацією рухливості різного виду також зазнала позитивних змін. Так, відновлення обертів i нахилів у різні сторони спостерігалося повністю у 2-3 чоловік i частково у 1-2 хворих. Погіршень ми не відзначали. При цьому з аналогічними показниками реєструвалися покращення рухливості у кульшових суглобах та всього ОРА при пересуванні хворих по східцях.

Застосовуючи комплекси ЛФК в експериментальній групі у осіб 46-60 років ми також відзначали поліпшення статичної та динамічної функцій хребта, але у меншому обсязі, ніж у хворих віком 18-45 років. Так, повне відновлення статики спостерігалося за різними критеріями у 1-2 чоловік, часткове - у 2 чоловік, а от відсутність зрушення у стані ми зареєстрували за різними показниками у 1-2 хворих. Відновлення динамічної функції хребта за різними критеріями дало такі результати : повне відновлення аналогічне статиці; часткове - 1-3 чоловіки; без змін - 1 хворий (див. таблицю 3.1.).

Таким чином, виходячи з отриманих результатів, можна стверджувати, що використання даного комплексу ЛФК дає більш позитивний та більш стійкий результат у хворих на килу МХД L5-S1 віком до 45 років. Це пов`язано як із віковими змінами біомеханіки хребта та ОРА в цілому, так i зміною тонусу м`язів. При цьому у контрольній групі ми спостерігали дещо гірші показники зміни статичної та динамічної функцій.

Отже, якщо порівнювати показники поліпшення статики та динаміки у хворих на килу МХД L5-S1 обох вікових категорій експериментальних та контрольних груп, слід відзначити, що більш позитивний результат дає застосування запропонованого нами комплексу на відміну від базисної ЛФК (див. таблицю 3.1).

В процесі виконання даної комплексної програми ТМР ми також спостерігали за зміною м`язового тонусу у хворих на килу МХД L5-S1. Так, по закінченні курсів лікувального масажу та фізіотерапії ми отримали наступні результати (див. таблицю 3.2).

Таблиця 3.1

Ефективність застосування ЛФК у хворих на килу МХД L5-S1

функція	Критерії оцінки функцій	Експериментальна група	Конрольна група
		18-45	46-60	18-45	46-60
		+		-	+		-	+		-	+		-
с т а т и к а	- вироблення стереотипу правильної постави	3	1	-	1	2	1	1	3	1	-	2	2
	- зберігання правильного положення тіла під час: 1. Підйому та перенесення вантажів	3	1	-	2	2	-	1	1	2	-	1	3
	2. Сну	-	3	1	-	2	2	-	2	2	-	1	3
	3. Сидіння на стільці	3	1	-	2	2	-	1	3	-	-	1	3
	4. Виконання домашньої роботи	2	2	-	-	2	2	-	2	2	-	-	4
д и н а м і к а	- нормалізація: 1. Нахилів тулуба вправо-вліво	3	1	-	2	1	1	1	3	-	-	4	-
	2. Нахилів тулуба вперед - назад	2	2	-	1	3	-	1	2	1	-	3	1
	3. Рухливості у плечових суглобах	3	1	-	1	2	1	1	3	-	1	2	1
	4. Пересувння по східцях та щаблях	2	2	-	2	1	1	-	3	1	-	2	2
	5. Повних i часткових обертів тулуба	2	2	-	1	2	1	-	3	1	-	1	3

Примітка: « + » - повне відновлення функції

« » - часткове відновлення

« » - відсутність змін

Таблиця 3.2

Стан м`язового тонусу після проведених курсів лікувального масажу та фізіотерапії у хворих килу МХД L5-S1

№ п/п	Показники зрушення	Експериментальна група	Контрольна група
		18-45	46-60	18-45	46-60
1.	Повна нормалізація	3	2	1	-
2.	Часткова нормалізація	1	2	2	2
3.	Відсутність зрушень	-	-	1	2

Таким чином, повністю нормалізувати м`язовий тонус у експериментальній групі нам вдалося у 3 чоловік віком 18-45 років та у 2 хворих віком 46-60 років, що в цілому складає 63 % від усієї групи. Часткову нормалізацію м`язового тонусу ми спостерігали у 37% осіб, що припадає на 1 хворого віком 18-45 років i 2 хворих віком 46-60 років. Погіршення ж стану, так як i відсутності будь-яких зрушень у осіб експериментальної групи ми не зареєстрували.

Що стосується контрольної групи, то повна нормалізація тонусу відбулася лише у 13% відсотків від усієї групи, та й ті припадають на I вікову категорію (18-45 років). А от відсутність якісних зрушень була зафіксована у осіб обох вікових категорій i складала 37%, причому з них 25% припадало на хворих 46-60 років.

Найбільший відсоток (50%) у хворих контрольної групи складає часткова нормалізація м`язового тонусу, яка розподіляється порівну між особами 18-45 та 46-60 років (див. таблицю 3.2).

При цьому слід зауважити, що в процесі нормалізації м`язового тонусу лікувальний масаж та фізіотерапія діяли як взаємодоповнюючі процедури, тому окремо після кожної з них перевірку результатів ми не проводили.

Позитивний вплив на відновлення та розвиток динамічної функції хребта справляє i такий засіб ТМР як тракційна терапія, котру ми також застосовували у своїй комплексній реабілітаційній програмі.

Після проведення курсу ТТ по індивідуально-підібраним методикам у експериментальній групі ми відзначали покращення динамічної функції поперекового відділу хребта у наступному обсязі (див. таблицю 3.3).

По завершені програми реабілітації ми провели контрольне лабораторне дослідження показників гуморального імунітету (див. таблицю 3.4). Поряд з відновленням функції хребта, зменшення болю в експериментальній групі ми побачили збільшення IgG, IgA через 5 - 7 днів порівняно з контрольною групою. У жінок цей показник був дещо вищий. Кількісні показники були кращими в пацієнтів молодшої вікової групи.

Таблиця 3.3.

Стан динамічної функції поперекового відділу хребта у хворих на килу МХД L5-S1 після проведених курсів ТТ

№ п/п	функції	Експериментальна група	Контрольна група
		18-45	46-60	18-45	46-60
		+		-	+		-	+		-	+		-
1.	Згинання вперед	3	1	-	1	3	-	2	2	-	-	3	1
2.	Згинання назад	2	2	-	-	3	1	-	3	1	-	2	2
3.	Нахили вправо	3	1	-	2	2	-	2	2	-	-	4	-
4.	Нахили вліво	3	1	-	2	2	-	2	2	-	-	4	-
5.	Кругові оберти	2	2	-	-	3	1	-	2	2	-	2	2

Примітка: « + » - повне відновлення функції

« » - часткове відновлення

« » - відсутність змін

Таблиця 3.4

Показники гуморального імунітету у хворих на килу МХД L5-S1 після проведенного курсу ТМР

	експериментальна група	контрольна група
	чоловіки	жінки	чоловіки	жінки
	18 - 45	45 - 60	18 - 45	45 - 60	18 - 45	45 - 60	18 - 45	45 - 60
IgG	6.9 г/л	6.6 г/л	7.0 г/л	7.0 г/л	6.7 г/л	6.3г/л	6.9 г/л	6.8 г/л
IgM	0.4 г/л	0.3 г/л	0.4 г/л	0.3г/л	0.4 г/л	0.4 г/л	0.3 г/л	0.4 г/л
IgA	0,7 г/л	0.8 г/л	0.8 г/л	0.75г/л	0,6 г/л	0.8 г/л	0.7г/л	0.7 г/л

Таким чином, повне відновлення динамічної функції поперекового відділу хребта за різними критеріями у першій віковій категорії (18-45 років) експериментальної групи ми спостерігали у 2-3 чоловік, що загалом складає 65%; на часткове відновлення припадало 35%; погіршень у стані ми не відмічали. У хворих ІІ вікової категорії (46 - 60 років) повне відновлення функцій за різними показниками зареєстровано у 1-2 чоловік (26%); часткове у 2-3 чоловік (64%); стан без змін зафіксовано за різними показниками у 1 хворого.

У контрольній групі I вікової категорії (18-45 років) ми спостерігали дещо гірші показники відновлення даної функції. А от особи віком 46-60 років повного відновлення не мали взагалі, а незмінність стану ми реєстрували за різними показниками у 1-2 хворих, що загалом складає 25% (див. таблицю 3.3).

Проте, порівнюючи результати досягнень у реабілітаційному відновлювальному процесі серед двох вікових категорій експериментальної та контрольної груп, ми можемо стверджувати, що незалежно від виду групи особи віком 18-45 років мають більше шансів на успіх та ширші перспективи у відновленні порушених статико-динамічних функцій. Це співвідношення можна спостерігати на рис. 3.1.

Особи віком 18 - 45 р.

Особи віком 46 - 60 р.

Рис. 3.1 Співвідношення відновленння стато-динамічних функцій хребта у хворих на килу МХД L5-S1 експериментальної групи

В цілому ж в результаті проведеного експерименту ми отримали наступні дані по експериментальній i контрольній групам серед обох вікових категорій. Так, позитивні зміни після 3 курсів відновного лікування ми спостерігали як з боку статики, так i динаміки у 97% хворих експериментальної групи. Причому повне відновлення статики у осіб 18-45 років було зафіксовано у 54 % чоловік; часткове - у 41% i лише 5% складають ті хворі, у кого позитивних змін не відбулося. У осіб віком 46-60 років результати були відповідно 24%, 58% i 18% (див. таблицю 3.5).

Таблиця 3.5.

Ефективність застосування комплексної програми ТМР у хворих на килу МХД L5-S1

функції	Критерії зрушень	Експериментальна група	Контрольна група
		18-45	46-60	18-45	46-60
Статика	Повне відновлення Часткове відновлення Відсутність змін	54% 41% 5%	24% 58% 18%	14% 59% 32%	- 64% 46%
Динаміка	Повне відновлення Часткове відновлення Відсутність змін	62% 36% 2%	33% 46% 21%	12% 73% 15%	9% 63% 28%

Що стосується динаміки, то повне відновлення функції у хворих віком 18-45 років ми спостерігали у 62% чоловік; на часткове відновлення припадало 36% i у 2% змін не відбулося. Тоді як аналогічні показники у осіб 46-60 років мали наступне співвідношення : 33% - 46% -21%.

У порівнянні з експериментальною групою показники по відновленню статико-динамічних функцій хребта у осіб як молодшого так i старшого віку контрольної групи були гіршими. Наочно таке загальне співвідношення ефективності застосування комплексної програми ТМР у осіб контрольної та експериментальної груп знаходить відображення на рис. 3.2.

Рис. 3.2 Ефективність застосування комплексної програми ТМР у хворих килу МХД L5-S1

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Аналіз літературних джерел та використання відповідних методик дозволили вивчити ступінь порушення статико-динамічних функцій хребта у хворих на ДДУХ віком від 18 до 60 років. Дослідження показало, що у хворих на килу МХД L5-S1 найбільш сприятливий прогноз відновлення порушених функцій у осіб віком до 45 років. Так, повне відновлення згаданих функцій спостерігалося у 58% хворих; 39% складали ті, у кого функції відновилися частково i у 3% осіб позитивних зрушень не виявлено. Хворі віком 46-60 років мали показники відповідно 29%; 52% i 19%.

Аналіз діяльності хребта та ОРА в цілому дозволив визначити оптимальне використання різноманітних засобів ТМР у хворих на килу МХД L5-S1. Найбільш оптимальні позитивні результати реабілітації дає комплексне застосування наступних засобів у визначеній послідовності: тракційна терапія, лікувальний масаж, п/в введення мукосату, МІЛ - терапія, ультрафонофорез, ЛФК. Підтверджено думку про те, що застосування окремих засобів ТМР дає менш виражений ефект. Враховуючи результати експерименту, найбільш ефективними засобами ТМР виявилися тракційна терапія, лікувальний масаж та ЛФК.

Результати лабораторних досліджень дозволяють стверджувати, що чим вищі показники імунітету, тим легше і швидше проходить відновлення рухових функцій; і чим довше протікає захворювання , тим нижчі показники імунітету, т. б. підтверджується імуно - алергічна теорія розвитку захворювання і необхідність проводити імунокорекцію і імунореабілітацію поряд з комплексною програмою ТМР.

В процесі експерименту доведено ефективність застосованої комплексної програми ТМР для осіб даного контингенту, про що свідчать результати дослідження та спостереження за хворими на килу МХД L5-S1, проведені через 1 рік після 3 курсів відновного лікування.

Загальна картина динаміки статичної та динамічної функцій хребта говорить про те, що хворі на килу МХД L5-S1 молодшого віку (18-45 року) показали вищу динаміку покращення контрольних показників, ніж особи старшої групи (46-60 років). Це вказує на високі відновлювальні можливості людей молодого віку. Підтверджується думка про пряму залежність результатів впливу від терміну початку реабілітаційних заходів, а також від патогенетичної стадії розвитку захворювання, рівня та ступеню ураження.

В результаті проведеного дослідження підтверджена висунута наукова гіпотеза та вирішені поставлені завдання i досягнута мета дослідження. Це дозволяє говорити про те, що експериментальна комплексна програма ТМР для відновлення i покращення статичної i динамічної функцій хребта є досить ефективною i може мати практичне застосування у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Необхідною умовою в лікуванні хворих на остеохондроз поперекового відділу хребта, ускладненого килою МХД L5-S1 повинно бути комплексне застосування всіх засобів реабілітації.

2. Для досягнення найбільш позитивного результату в комплексному консервативному лікуванні кили МХД L5-S1 в умовах стаціонару необхідно застосовувати методи реабілітації в наступній послідовності: тракційна терапія, лікувальний масаж, п/в введення мукосату, МІЛ - терапія, ультрафонофорез, ЛФК.

3. Враховуючи результати наших досліджень поряд із комплексною ТМР хворих на килу МХД L5-S1 необхідно проводити імунокорекцію та імунореабілітацію.

4. Для попередження загострень та ускладнень у хворих на килу МХД L5-S1 необхідно проводити профілактичні застосування комплексної ТМР 1-2 рази на рік, в залежності від клінічних проявів захворювання.

5. При тривалості захворювання більше 1 місяця або частотою загострень 2-3 рази на рік рекомендувати всім хворим з патологією ОРА проходити МРТ обстеження.

Список використаних літературних джерел

Аксенова А.Н. Особенности методики глубоко рефлекторно-мышечного массажа при шейно-грудном хандрозе //Мед консультация. - 1997. - № 2 (14).- С. 11 - 13.

Амосов А.А., Полищук Н.Е. Гипербарическая оксигенация в комплексном лечении неврологических проявлений при остеохондрозе шейного отдела позвоночника // Врачебное дело.- 1994 .- № 11.- С. 106 - 108.

Антонов И.П. Современное состояние и перспективы изучения вертеброгенных заболеваний периферической нервной системы // Вестник Российской АМН.-1992 .- № 5.- С. 38-40

Бабов К.Д., Пеклина Г.П., Леонова Н.Н. Проблемы восстановительного лечения больных с дегенеративно-дистрофическими заболеваниями опорно-двигательного аппарата на современном этапе // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия.- 2001 .- № 4.- С. 43-47

Бальк Арно Гимнастика для вашего здоровья; Профилактика остеохондроза и заболеваний суставов (артроза, артрита).- М: Кристина Е. С⁰ , 1996.- 127 с.: ил (энциклопедия здоровья).

Белова А.Н., Масов С.Ю. Реабилитация больных с неврологическими проявлениями поясничнного остеохандроза в амбулаторных условиях

// Журнал невропатологии и психиатрии имени С.С. Корсакова.-1992.- Т. 92, №3.- С. 16-19

Белокур С.А., Раев В.К. Комплексное амбулаторное лечение деформирующего артроза методами рефлексотерапии и гомеопатическими средствами // Амбулаторная хирургия .- 2002 .- № 4.- С.40-41

Барсенов В.А. Біль у спині .- К.: Аверс, 2002.- 160 с.: іл.- (родовід).

Биркс Х.Я Клинические обоснования дифференцированного применения лечебно - реабилитационных комплексов у больных анкилозирующим спондилоартритом: Автореф. дисс. канд. мед. наук .- Одесса, 1973.- 23 с.

Бирюков А.А. Массаж.: Учебник для ин-в физической культуры.- М.: Фис, 1988.- с.254

Большая медицинская энциклопедия.- М.: АСТ: Астрель, 2002 .- 735 с.- ил.

Брек П.С. Позвоночник - ключ к здоровью.- С.П.б, 1997.- 335 с.

Брэгг П. Позвоночник. // Сост. И.В. Степанчикова.- С.П.б.:

“А.В.К.- Тимошка”, 2002.- 160 с.

Буланов Л.А. Мануальна терапия и самопомощь при заболевании позвоночника и суставов: Практическое пособие.- Кишенев: Изд-во инкониом, 1993- 254с.

Бурченко Л.А., Кукушкина Т.Н., Докин Ю.М. Физические методы лечения в неврологии.- М.: Медицина, 1989.-384с.

Бурьянов А.А. Методические аспекты изучения структурно-функциональных нарушений при дегенеративно-дистрофических поражениях позвоночника // Ортопедия, травматология и протезирование.- 1994.- № 4.-С.121

Васичкин В.И. Все о массаже.- М.: АСТ -ПРЕСС.2001.-368 с.,ил.- (1000 советов).

Веселовский В.П., Михайлов М.К., Самитов О.Ш. Диагностика синдромов остеохондроза позвоночника.- Изд-во Казанского ун-та, 1990.-288 с.

Вишневикй В.А. Роль лазеротерапии как локального метода воздействия в восстановительном лечении больных остеохондрозом //Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия.- 1991.-№ 4.- С. 35-37

Гиоев П.М., Кокин Г.С. Худяев А.Г. Лечение болевого синдрома при остеохондрозе позвоночника //Журнал невропатологий и психиатрии им. С.С. Корсакова.-1992.- Т.92, № 3.- С. 10-13

Гогулан М.Ф. Попрощайтесь с болезнями, 3-е издание.-Мн.: Междунар. Кн. Дом, 1997.-303 с.ил.

Гордон Н.Ф.. Артрит и двигательная активность.- К.: Олимпийская литература, 1999.- 136 с., Ил (серия ) “Физическая реабилитация”

Григорьева В.Д. Пелоиды низких температур в реабилитации больных остеохондрозом /В.Д.Григорьева, В.К.Орук-ООД, Н.Е.Федорьева// Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры.- 2001. № 5.-С. 8 -11

Григорьева В.К. Роль личностных особенностей больных в хронизации неврологических проявлений остеохондроза позвоночника и пути психокорекции // Журнал неврологии и психиатрии им С.С. Корсакова.- 1998.- Т.98, № 8.- С. 27-33

Григорьева В.Н., Куликова О.А., Корнилова Л.Е. Сочетанное применение психотерапии и кинезотерапии в нейрореабилитации с хроническими болевыми синдромами // ЛФК и массаж.- 2003.- № 5. - С.39-43

Грицак Е.Н. Энциклопедия массажа от А до Я.- М.: РИПОЛ КЛАССИК, 2003. -640 с.

Губенко В.П. Мануальна терапія в вертеброневрології.: Здоров”я, 2003.- 456 с., іл.

Действие пресных и радоновых ванн на болевой синдром при дегенеративных изменениях шейного отдела позвоночника (Працель Х. Г., Леглер Б., Ауранд К.и др. // Вопросы курортологии физиотерапии и лечебной физкультуры.- 1993.- № 2.- С.7 -14

Диагностика и лечение дегенеративно-дистрофических поражений суставов/ Под ред. И.В. Шимады.- К.: Здоровье, 199.- 198 с.

Діагностика і лікування спондилоартрозу поперекового відділу хребта: методичні рекомендації / Під ред. В,О. Радченко.- Х.: Б. вид-во, 1994.-16 с.

Долженков А. Здоровье вашего позвоночника.- СПб.: Питер, 1999.- 192 с., ил.- /серия “Исцели себя сам.”.

Дровянника Л.П. Волобцев А.Н., Романчук П.И. К механизму лечебного действия КВЧ-терапия - остеохондроза позвоночника // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры.- 1995.- № 2.- С. 25-26

Дубровсикй В.И. Энциклопедия массажа / Предисловие В.М. Аришина.-М.: Мол. Гвардия, RETORIKA - А, 1998.- 672 с.

Евзельман М.А. Состояние нервной системы у больных анкилозирующим спондилоартрозом. Автореф. канд.мед. наук.-Курск, 1975.- 23 с.

Ежова О.А. Актуальные вопросы физической реабилитации. Фізичне виховання спорт і культура, здоров”я у сучасному суспільстві. 3б.наукових праць.- Луцьк. 1999.- С. 806 - 809

Епифанов В.А., Героева И.Б., Назаров Г.Ф. Лечебная гимнастика в терапии остеохондроза позвоночника шейной, грудной и пояснично-крестцовой локализации: Метод рекомендации- М., 1975.- 240 с.

Ефимов А.П., Карпов В,Н., Разживин Д.А. Лечебная гимнастика с вытяжением позвоночника // ЛФК и массаж.- 2003.- № 3(6). С. 18 - 22

Жеребкін В.В. Комплексне лікування суглобових захворювань (ревматоїдного артриту, остеоартрозу та хронічного подагричного поліартриту) із застосуванням голкорефлексотерапії: Автореф. Дис. Канд мед.наук.-К, 1999. -20 с.

Загородный П.И., Загородный А.П. Реабилитационное лечение при спондилогенных заболеваниях нервной системы.- Л., 1980.- - 190 с.

Залесова Е.Н. Массаж от А до Я.- МН: Карвест, М.: 000 АСТ 2000.- 400 с.- (Энциклопедия домашнего хозяйства).

Зотов В.П. Основы массажа: Учебное пособие для преподавателей и студентов институтов физической культуры: в 2-х ч.- К.: Медикол, Ч. 1.- 1995.- 156 с.

Ильина С. 12 месяцев здоровья: Энциклопедия народной медицины. В 2-х томах.- К.: Логос, 1998.- Т.1.-320 с.; Т.2.- 352 с.

Исаев Ю.А. Сегментарно-рефлекторный и точечный массаж в клинической практике.- К.: Здоровье 1993.- 308 с.

43а. Йегер Л. Клиническая иммунология и аллергология. М.: Медицина, 1990 - 528 с.: ил. Том. 1

43б. Йегер Л. Клиническая иммунология и аллергология. М.: Медицина, 1990 - 462 с.: ил. Том. 2

43в. Йегер Л. Клиническая иммунология и аллергология. М.: Медицина, 1990 - 528 с.: ил. Том. 3

Каганов Л.С. Медитация - путь к себе.- М.: КОКОН, 1990. - 54 с.

Кадырова Л.А., САК Н.Н. Сигналы больного позвоночника // Харьковский медицинский журнал.- 1996.- № 3.- С. 22 - 23.

Каменев Ю.Я., Каменев О.Ю. Вам поможет пиявка: Гирудотерапия.- СПб.: НК «Комплект», 1997.- 256 с., ил. (Целительные силы).

Капралов С.Ю. Применение универсального массажа «Корректор позвоночника в реабилитации» // ЛФК и массаж.- 2003.- № 4 (7).- С. 18-22.

47а. Караулов А. В. Клиническая иммунология. М.: Медицинское информационное агентство. 1999. - 604 с.

Касвандз З. В. Лечебная гимнастика при шейном остеохондрозе. Рига. - Знание, 1976.- 99 с.

Кас'ян М.А. Тернисті шляхи костоправа.- К., Т- т-во, “Знання” 1990.- 48 с.

Катюхин О.В.Мякинькова Л.А. Полтавский битофит: Свойства и возможности применения в физиотерапии и медицинской реабилитации

// Медицинская реабилитация, Курортология, физиотерапия.- 2002.- № 3 -

С.34 - 36.

Киливник В.С., Бакалюк Т.Г. Лавриненко О.М. Контингент хворих які проходять медичну реабілітацію // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров”я України.- 2000.- № 3 .- С. 63-66.

Киреева Т.Н. Чтобы спина не болела.- М., 1993.- 120 с.

Китаев В.В. Современные средства медицинской рентгенографии

// Медицинская визуализация.- 1996.- № 4 .- С. 13-19.

Клименко Л.М. Приемы китайского самомассажа // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры.- 1991.- № 2.- С. 70-72.

Клионер И.А. Старческие и дегенеративные изменения в суставах и позвоночнике.- М.: Медиз, 1962.- 210 с.

Коваленко В.М. Рання діагностика і лікування деформуючого остеоартрозу Автореф. Дис. Док. Мед наук.- Тернопіль., 1994.- 23 с.

Коляденко Г.І. Анатомія людини: Підручник.- К.: Либідь, 2001.- 384 с. іл.

Комплексная физиотерапия дистрофических заболеваний крупных суставов и позвоночника (Под ряд В.Ф. Венгер) // Юбилейный сборник трудов.- 2002.- С 124-125.

Констатинов В.Е. Шарниры жизни: Лечение заболеваний позвоночника и суставов.-К.: Юнівер, 199.-200 с.- (Практикум нетрадиционной медицины).

Корж А.А. Волков Е.Б. Остеохондроз позвоночника - взгляд на проблему в современных позиций // Ортопедия, травматология и протезирование.- 1994.- № 4.- С.3 - 9.

Корнацкий В.М. Дифференцированная терапия больных деформирующим остеохондрозом на этапе реабилитации: Автореф. Дисс. Канд. Мед. Наук .- Тернополь, 1992.- 20 с.

Кародецкий А. Артрит и артроз СТб.: Питер, 2001. -192 с.- (Серия «Исцели себя сам») .

Кортиков В.Н. Кортиков А.В. Полный справочник народной медицины. 3-е изд., доп.- Ростов Н/Д: Издательский Дом «Проф-Пресс», 2004.- 800 с.

Кравченко А.Г. Фізична реабілітація з використанням рефлексотерапії // Біологічні науки: Збірник наук праць.- Суми, 1999.- С. 102 - 106.

64а. Кветной И.М., Мигель И.Э., Хавинсон В.Х. II Вест, образования и развития науки РАЕН. 2001,том 5, №2, с. 151.

Кругляков С.В. 100 приемов мануальной терапии.- М.: Советский спорт, 1997.- 234 с.

Кукса В.О. Підготовка спеціалістів у сфері фізреабілітаційної освіти

// Педагогічні науки: Збірник наук. Праць.- Суми, 2001.- С. 212-219.

Кувагин В.В. Лукина Л.Н., Горбачева К.К. Биотехническая система санаторно-курортного лечения и реабилитации людей с участием черноморских дельфинов- афалин // Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия.- 1999.- № 2.- С.34 - 37.

Кулик Н.М. Лечебная физкультура при остеохондрозе пояснично-крестцового отдела позвоночника // Вестник физиотерапии и курортологии.- 2002.- № 1.- С. 78- 82.

Купина В.В. Діагностика, клініка і особливості ортопедичного лікування остеохондрозу грудного відділу хребта. Автореф. Дис. Док.мед. наук.- М.. 2003.- 32 с.

Купина В.В., Кравченко А.І., Ляной Ю.О. Медико - біологічна та реабілітаційна термінологія для студентів спеціальностей “Фізична реабілітація”, “Фізична культура”: Науч. Просібник.- Суми: Сум ДПУ, 2002.- 212 с.

Курортное лечение заболеваний суставов и позвоночника / под ред. Н.Г. Кривобокова .- Пятигорск 1977.-125 с.

Левит К., Заксе И., Янда В. Мануальная медицина.- М.: Медицина, 1993. 378 с.

Лентьев А.В. Болит спина: что делать? (Физкультура нового поколения для больных остеохондрозом).- СПБ.: « Невский проспект» 2002 .- 160 с.

Лечебная физическая культура при остеохондрозе шейного отдела позвоночника у людей среднего и пожилого возраста: Методические реком. (сост. О.Б. Шеремет.- К., 2000.- 26 с .

Лечебный массаж (Под ред. Л.А. куничев.- 3-е изд. Стер.- К. Вища школа, головное издат-во, 1987. - 296с.

Лизун О.Н. Структурно-функциональные изменения грудных позвонков при старении и их клинические проявления: Автореф. Дисс. Канд. Мед. Наук.- К., 1990 - 19 с.

Минденбратен Л.Д. Лучевая диагностика - современые проблемы и достижения // Клиническая медицина.- 1991.- Т.69, № 2.- С 5 - 10.

Миндебратен Л.Д. Наумов Л.Б. Медицинская рентгенология: Учебник для студентов мед институтов.- 2-е перераб. И доп. Изд.-М.: Медицина, 1984.-384 с.

78а. Лисянский И.П. Местная иммунная система. // Физиологический журнал. -- 1988, т. 34, № 2, р 1 117.

Лобзин В.С., Комарова Л.А. Ненашева Т.В. Физиотерапия больных поясничным остеохондрозом позвоночника в ранние сроки после хирургического лечения // Журнал невропатологии и психиатрии им.

С.С. Корсакова.- 1992.- Т. 92, № 3.- С. 13-16.

Ловейко И.Д., Фонарев М.И. Лечебная физическая культура при заболеваниях позвоночника у детей.- Л., 1988.-185 с.

Лувсан Г. Очерки методов восточной рефлексотерапии.- К.: Здоров”я, 1987.- 232 с.

Лукачер Г.Я. Неврологические проявления остеохондроза позвоночника.- М.: Медицина, 1985.- 240 с.

Лянной Ю.О. Вступ до спеціальності. Курс лекцій для студентів спеціальності “Фізична реабілітація”.- Суми: Сум ДПУ ім. Макаренка, 2001.-65 с.

Мануальная гомеопатическая и рефлексотерапия остеохондроза позвоночника/ И.З. Самосюк, С.А. Войтаник, Т.Д. Попова, Б.В. Гавата.- К.: Здоров”я, 1992.- 272 с..

Мануальна терапия невроолгических проявлений остеохондроза позвоночника/ В.С. Гайденко, А.Б. Ситель, В.П. Галданов, И.В. Руденко.- М.: Медицина, 1988.- 240 с.

Мартинюк І.О. Пирогова В.І.. Бититер Л.Д. Матула Л.М. Загальнні принципи реабілітації хворих та інвалідів // Практична медицина.- 1999.- № 5 - 6.- С. 123 - 127.

Матов В.В. Челноков В.А., О применении оздоровительной физической культуры при профилактике остеохондроза позвоночника

// Здравоохранение Российской Федерации.- 1995. № 5.- С. 19-23.

Мачерет Е.Л., Самосюк И.З. Руководство по рефлексотерапии.- К.: Вища школа, 1982.- 302 с.

Методические рекомендации по применению аппарата квантовой терапии МИЛТА / под ред. С.В. Трусова.- Изд. 5-е.- М.: ПКП ГИТ, 1988.- 254 с.

Милюкова И.В., Евдокимова Т.А. Лечебная физкультура :Новейший справочник / Под общей ред. Проф. Г.А. Евдокимовой.- СПб.: Сова, М.: Изд-во ЭКСМО, 2003 -862 с., ил.

Минеджян Г.З. Сборник по народной медицине и нетрадиционным способам лечения.- М.: Адрес Пресс, 2003.- 508 с.

Михайлов А.Н. Справочник по рентгенодиагностике.-Минск: Беларусь, 1980.- 318 с.

Морозова Е.М. Опыт изучения этиологии, патогенеза и симптоматики артрозов крупных суставов: спондилоартрозов и спондилезов // Казанский медицинский журнал.- 1961.- № 1.- С. 33 - 35.

Мухін В.М. Фізична реабілітація: Підручник для студентів вищих навчальних закладів фізичного виховання і спорту.- К.: Олімпійська література, 2000.- 423 с.

Начинская В.С. Основы спортивной статистики.- К.: Вища школа. Головне видавництво, 1987.- 189 с.

Непосредственное исследование больного /О. Эпитейн, г.Д. Перкин Д.П. де Боно, дж. Куксо: Пер. с англ. Под общ. Ред А.В. Струтынского.- М.: БИНОМ, СПБ.: Невский диалект, 2001 - 336 с.

Нетрадиційні методи лікування та діагностики: Метод. Реком. для студентів спеціальності “Фіз. реабілітація” педагог. Ун-тів /. Укл. О.В. Бріжатий.- Суми: Сум ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2002.- 68 с.

Нордемар Р. Боль в спине: Причины, лечение, предупреждение/ Пер. с швед. Д.А. Райзумина; Под ред. Н.Н. Яхно.- М. Медицина, 1991.- 144 с, ил.

Никитина Г.А. Остеохондроз: Лечение и профилактика.- М: КРОН - пресс, 1998.- 280 с.

Окамото Гери Основи фізичної реабілітації: Навч. Посібник Ю.

Кобів, А. Добрикіна (Пер. з анг.) Л.: Галицька видавнича спілка,

2002.- 294 с., іл.

Основи обстеження хворого та схема історії хвороби: Кишеньк. Довідник / Г.В. Дзяк, Т.З. Нетяженко, Т.А. Хомазюк та ін; Д.: Арт - Прес, 2002.- 68 с.

Патология позвоночника: сборник научных трудов Ленинского ордера Трудового Красного Знамени НИИ травматологии им. Р.П. Вредена / Под ред. Проф. К.И. Харитоновой.- Л., 1980.0 вып. 12.- 112 с.

Печенкин В.С. Лечебная физкультура в комплексе с постизолятрической релаксацией при остеохондрозе шейного отдела позвоночника // Врач.- 1996.- № 12.- С. 41.

Поворознюк В.В. Дистрофически- деструктивные изменения шейно-грудного отдела позвоночника и на висцеральные проявления (кардиалгии) у людей различного возраста: Автореф. Дисс. Канд. Мед наук.- К., 1987.- 26 с.

Пономаренко Г.Н., Апанасевич В.Б. Вибровакуумтерапия - новый метод лечения остеохондроза позвоночника // Вопросы курортологоии, физиотерапии и лечебной физкльтуры.- 2001.- № 5 .- С. 11 - 14.

Попелянский А.Я. Вертебральный синдром при остеохондрозе, спондилопатии, спондилоартрите, травме и опухоли позвоночника // Журнал невропатолоии и психиатрии им. С.С. Корсакова.- 1991.- Т. 91, № 4.- С. 10-12.

Поясничный спондилоартроз / Под ред А.И. Продан.- Х.: Основа, 1992.- 108 с.

Поясничный спондилоартроз / Под ред. Н.И. Хвисюк // Вестник Российской академии медицинских наук.- 1992.- № 5 С. 33 - 38.

Прилади і обладнання в травматології та ортопедії: Методичні рекомендації для студентів спеціальності “Фізична реабілітація” педагогічних університетів / укл. О.В. Бріжатий.- Суми: Сум ДПУ ім. Макаренка, 2002.- 40 с.

Проскурин В.В. Мануальна терапия висцеральных проявлений остеохондроза позвоночника .- М.: Изд-во РУДИ, 1993.- 148 с.

Пульберс П.В. Диагностика и лечение дегенеративных заболеваний позвоночника / Отв. Ред. С.И. Стоматин.- Кишенев Штешица, 1984.- 134 с.

Пинек С.С. Клиника, диагностика и лечение неврологических синдромов поясничного спондилоартроза: Автореф. Дисс. Док. Мед наук .- Казань, 1995.- 39 с.

Ралко А.В. Заболевание суставов.- СПб: ИД «Весь», 2002.- 160 с., ил.

Руководство по детской артрологии / Под ред М.Я. Студенкина, А.А. Яковлевой,- 2-е Изд. Перераб. И доп..- Л.: Медицина, 1987.- 336 с., ил.

114а. Сепиашвили Р. И. Основы физиологии иммунной системы. М.: Медицина - Здоровье. 2003 - 240 с.: ил. 17, табл.

Стояновский Д.Н. Частная рефлексотерапия.- Кишенев: Картя Молодовенескэ, 1989.- 332 с.

Сударишкина И.А. Боль в спине.- СПб.: Питер, 2001.- 192 с.- /Серия «Исцели себя сам»/.

Ткаліна А.В. Застосування магнітотерапії та низькочастотного ультразвуку в комплексному лікуванні хворих на артроз // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия.- 2002.- № 3.- С. 8-10.

Триняк М.Г.Фізична реабілітація при остеохондрозі хребта.-Чернівці: Рута, 2003.- 112 с.

Улащик В.С. О роли обоснованности принципах применения физических факторов в реабилитации больных и инвалидов // Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия.- 1995.- № 2.- 3.- С. 43 - 47.

Физическая реабилитация для восстановления закрепления и развития опорно-двигательного аппарата: Метод. пособие / С.Г. Кравцов.- Хмельницкий, 1996.- 467 с.

Физическая реабилитация: Учебник для академий и инст-тов физической культуры / Под ред. Проф. С.Н. Попова.- Ростов Н/Д: Изд-во «Феникс», 1999.- 608 с.

Хвисюк Н.И. Профилактика остеохондроза.- К. Здоровье, 1987.- 33 с.

Царфис П.Г. Профилактика заболеваний суставов и позвоночника.- М.: знание, 1987.- 64 с.

Чепай В.М. Диагностика и лечение суставов.- М.: Медицина,

1990.- 304 с, ил.

Штеренгерц А.Е., Белая Н.А. Массаж для взрослых и детей.- К.: Здоровья, 1992.- 384 с, ил.

Щепетова О.Н. Использование технических средств в процессе реабилитации больных с двигательными нарушениями // Ортопедия, травматология и протезирование.- 1991.- № 9.- С. 25 - 28.

Юмашев Г.С., Ренкер К.Х. Основи реабілітації.- М.: Медицина, 1973.- 184

128. Юмашев Г.С., Фурман М.Е. Остеохондроз хребта.- М.: Медицина, 1984.- 216 с.

Размещено на Allbest.ru

...