Аналіз впливу глюкокортикоїдної терапії на стан мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського

Аналіз впливу глюкокортикоїдної терапії на стан мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень

З.А. Луб'янська

Анотація

Вивчені особливості стану кісткової тканини при хронічних обструктивних захворюваннях легень (ХОЗЛ) у 85 пацієнтів (32 жінок і 53 чоловіків), віком від 25 до 75 років. Згідно з результатами денситометричного дослідження кісткової тканини, ХОЗЛ характеризуються частим розвитком остеопенічного синдрому: поширеність остеодефіциту становить 70,6%. Проведений аналіз стану мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) у хворих на ХОЗЛ дозволяє прослідкувати додатковий негативний вплив ГК-терапії на кісткову тканину і відкриває нові напрямки в лікуванні ХОЗЛ.

Annotation

Changes in bone metabolism have been studied in 85 patients (32 females and 53 males) from 25 to 75 year old with chronic obstructive pulmonary diseases (COPD). According to the results of the Dual Energy X-Ray Absorptiometry of the lumbar portion of the spinal column, subnormal bone density was diagnosed in 70,6% patients with COPD. Analysis of the state of bone tissue mineral density reveals additional negative glucocorticoid treatment` influence on the bone tissue and defines new directions in treating patients with chronic obstructive pulmonary diseases.

Вступ

Незважаючи на високу ефективність, використання глюкокортикоїдів у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ) має свої обмеження, в першу чергу, обумовлені розвитком ряду ускладнень. Серед них особливе місце займає ГК-індукований остеопороз (ОП), патогенез якого складний і є результатом впливу різних факторів [1,2]. Перш за все, глюкокортикоїди (ГК) викликають супресію остеобластів і знижують абсорбцію кальцію в кишечнику, що призводить до розвитку вторинного гіперпаратиреоїдизму, це посилює резорбцію кісткової тканини. За умов ХОЗЛ спостерігають як підвищення, так і зниження секреції паратгормону (ПТГ), але це не дозволяє заперечувати роль ПТГ в патогенезі стероїдного ОП, оскільки існують дані про те, що чутливість до його рецепторів відіграє вирішальну роль в реалізації властивого даному гормону резорбтивного ефекту. Відомо, що зниження абсорбції кальцію в кишечнику веде до дефекту конверсії вітаміну Д в активні метаболіти. У хворих на ХОЗЛ на фоні використання ГК відмічається достовірно нижчий рівень 25-оксивітаміну Д3 в порівнянні з контролем [3,4]. Це зумовлено інгібуючим впливом ГК на функцію клітин слизової оболонки кишечника. Крім цього, ГК сприяють втраті кісткової маси шляхом прямої стимуляції ниркової екскреції кальцію, стимуляції секреції ПТГ і підвищення чутливості остеокластів (ОК) до нього. Встановлено, що ГК підвищують активність зрілих ОК, але інгібують утворення нових [4]. ГК знижують продукцію статевих гормонів внаслідок пригнічення синтезу кортикотропіну і гонадотропіну, що також відіграє визначну роль в патогенезі ГК-індукованого остеопорозу.

Вплив ГК на стан мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) залежить від дози, шляху введення і тривалості лікування. В літературі наведені дані, що ГК навіть у вигляді інгаляцій знижують рівень сироваткового остеокальцину, маркера кісткового ремоделювання [5]. Остеопенічний ефект інгаляційних ГК зумовлений їх відносною “селективністю” до дихальних шляхів, оскільки близько 80% інгаляційних препаратів, всмоктуючись у слизовій порожнини рота і трахеобронхіального дерева, потрапляють в загальний кровотік і викликають побічні дії, властиві пероральним ГК.

Мета дослідження

Метою нашого дослідження було проаналізувати вплив ГК-терапії на стан МЩКТ у хворих на ХОЗЛ.

Матеріали і методи

Обстежено 85 хворих на ХОЗЛ віком від 25 до 75 років. Серед обстежених 53 чоловіків (62,3%) середнім віком 46,8 ± 2,2 року та 32 жінок (37,7%) середнім віком 42,12 ± 1,9 року, 19 з них (22,4%) були в постменопаузальному періоді. Діагноз встановлювався на підставі клініко-анамнестичних даних, лабораторно-інструментальних методів дослідження, у тому числі спірометрії та пневмотахометрії. Всім хворим визначали мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ, г/смІ) методом двофотонної рентгенівської денситометрії на апараті DPX-A (Lunar Corp., США) у ділянці поперекового відділу хребта. Для порівняльного аналізу змін кісткової тканини використовували показник Young-adult (%, T) мінеральної щільності кістки відносно групи "молодих дорослих", виражений в процентному відношенні чи у вигляді стандартного відхилення від середніх показників Т.

глюкокортикоїдний обструктивний легені кістковий тканина

Результати та обговорення

Встановлено, що поширеність остеодефіцитних станів при ХОЗЛ становить 70,6%, з них 14,1% - остеопенія І ступеня, 16,5% - ІІ ступеня, 15,3% - ІІІ ступеня, у 24,7% - остеопороз. Стосовно підходів до лікування проведено розподіл хворих на групи, згідно з яким І групу становили пацієнти, які у складі основної терапії отримували системні стероїди, ІІ групу - інгаляційні ГК, хворим ІІІ групи ГК-терапія не призначалася (табл. 1).

Аналіз отриманих даних свідчив, що частота поширеності остеодефіцитних станів у хворих на ХОЗЛ за умов використання системних ГК в 1,4 разу перевищує частоту при інгаляційній формі застосування та в 1,7 разу у групі хворих, що не отримували ГК-терапії.

Таблиця 1

Стан МЩКТ у хворих на ХОЗЛ залежно від варіантів лікування

Як видно з табл. 2, МЩКТ згідно із значенням Т-критерію (-2,56 ± 0,18) найбільш знижена у хворих І групи, які для лікування основного захворювання отримували системні ГК (в перерахунку на преднізолон в середньому 13,2 ± 0,5 мг/добу). В групі ІІ (Т-критерій -1,7± 0,1), хворі якої приймали інгаляційні ГК, а саме будесонід в дозі 1000 мкг/добу, виявлено остеопенію ІІ ступеня. Значення МЩКТ у хворих, які не отримували ГК-терапії, відповідало остеопенії І ступеня.

Як демонструють наші дослідження, частота і ступінь вираженості остеопенічного синдрому залежать від тривалості ГК-терапії (табл. 3). Згідно з даними деяких авторів [2, 5] найбільш виражені кісткові втрати у хворих, що отримують кортикостероїди, відбуваються протягом перших 2 років, в подальшому цей процес дещо сповільнюється. Однак у обстежених нами хворих відмічається тісний зворотний кореляційний зв'язок між тривалістю приймання ГК-терапії і зниженням МЩКТ (r = - 0,75, р < 0,05).

Таблиця 2

Рівень МЩКТ (Т, %, ум.од.) у хворих на ХОЗЛ залежно від варіанта терапії

Отже, як показали результати денситометричного дослідження кісткової тканини, ХОЗЛ характеризуються частим розвитком остеопенічного синдрому (у 70,6% хворих, причому остеопороз діагностовано у 24,7%). Проведений нами аналіз стану МЩКТ у хворих на ХОЗЛ переконливо відображає відмінності у структурі остеодефіциту залежно від виду медикаментозного лікування, що дозволяє простежити додатковий негативний вплив ГК-терапії на кісткову тканину. Таким чином, дане дослідження відкриває нові напрямки в лікуванні ХОЗЛ з урахуванням вихідного рівня кісткової маси з метою профілактики та лікування остеопорозу і свідчить, що програми терапії даного захворювання мають бути переглянуті.

Таблиця 3

Денситометричні показники залежно від тривалості приймання ГК-терапії

Список літератури

1. Бурмак Ю.Г., Лузин В.И. Медико-социальные аспекты остеопороза // Укр. мед. альманах. - 2002. - Т. 5, №5. - С. 7-9.

2. Проблеми остеопорозу / За ред. проф. Л.Я. Ковальчука. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - С. 57-74, 335-346.

3. Дедух Н.В., Бенгус Л.М. Возможные механизмы костной резорбции при алиментарном остеопорозе // Укр. мед. альманах. - 2001. - Т. 4, №4. - С. 213-217.

4. Dambacher М., Schacht E. Osteoporosis and vit.D metabolites // EULAR Publishers, Basle, Switzerland, 2002.- 140 р.

5. Niewoehner D.E. Steroid-induced osteoporosis // Postgrad. Med.- 2001.- Vol.105.- P.86-89.

6. Michele F. Osteoporosis prevention and treatment // American Family Physician. - 2002. - Vol. 54. - Р. 986-992.

Размещено на allbest.ru