Біологічно активні добавки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Біологічно активні добавки

Cьогодні вчені підтверджують, що поживні речовини, які містяться в їжі, здатні підтримувати і збільшувати життєві сили людини. Але отримати всі необхідні поживні речовини з їжею практично неможливо. Тому провідні фахівці світу вважають, що найефективнішим способом вирішення цієї проблеми є застосування людиною біологічно активних добавок. Деякі люди не вірять в їх дію, вважаючи результат роботи таких препаратів своєрідним ефектом плацебо, а деякі навпаки - називають такі препарати своєрідним чудом і запевняють, що вони допомогли їм позбутися від різних хвороб. Тому мене зацікавило це питання, а також чи справді БАД можуть бути корисні для людей?

Біологічно активні добавки (БАД) --препарати, що складаються з натуральних чи ідентичних до натуральних речовин, призначені для безпосереднього споживання або введення до складу харчових продуктів з метою збагачення харчового раціону людини біологічно активними речовинами чи їх комплексами.

Термін біологічно активні добавки (nutraceuticals) був запропонований доктором Стівеном де Феліс засновником і головою Фонду інновацій в медицині (FIM) в 1989 році для опису продуктів харчування і фармацевтичного виробництва. Оскільки БАД стали об'єктом діяльності безлічі комерційних фірм, які активно рекламували і часто виробляли їх кустарним чином ,тому спочатку не були затребувані офіційною медициною, їх тлумачення стало двозначним як серед споживачів, так серед медичного персоналу. У нашій країні ринок БАД почав розвиватись з 1996р. з прийняттям Закону України «Про лікарські засоби». Виробництво БАД здійснюється на підприємствах харчової або фармацевтичної та біотехнологічної промисловості.Біологічно активні добавки як вітчизняного, так і іноземного виробництва підлягають обов'язковій санітарно -- епідеміологічній експертизі, проведення якої здійснюється згідно з «Тимчасовим порядком проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи»: Наказ МОЗ України №247 від 9.XI.2000р. Згідно із Законом України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» терміну БАД можна дати таке визначення: «Біологічні добавки до їжі -- це не ліки, це композиція природних або ідентичних природним біологічно активних речовин, які отримуються з рослинної або мінеральної сировини, а також, набагато рідше, шляхом хімічного або біологічного синтезу».

Сьогодні населенню України пропонують свою продукцію понад 200 фірм-виробників біологічно активних добавок. Володіючи таким арсеналом БАД, лікар може вводити їх у раціон дієтичного чи раціонального харчування для оптимізації обмінних процесів та функцій організму людини з урахуванням стану її здоров'я. Однак, як показує досвід, у більшості випадків оздоровчі та профілактичні властивості цієї продукції визначаються фахівцями здебільшого за хімічним складом, що не може бути основою для оцінки біологічної дії.

БАД -- препарати, розроблені на основі величезного досвіду науки фітотерапії, а також основних аспектів дієтології та сучасних прогресивних технологій виробництва.

За ступенем технологічної модифікації БАД поділяють на:

· природні концентрати харчових речовин -- самостійні харчові продукти та добавки до їжі (вода мінеральних джерел, солі, продукти бджільництва, мумійо, водорості, ікра та печінка риби);

· традиційні для кухні багатьох народів придатні для тривалого зберігання харчові концентрати, смакові добавки, трави, суміші для виготовлення чаїв (сухофрукти, соління, продукти бродіння);

· витяжки, екстракти, настоянки; суміші екстрактів у вигляді сиропів, паст, брикетів, бальзамів;

· висококонцентровані та чисті екстракти, штучні та синтетичні вітамінні препарати, фосфоліпідні, поліпептидні та глікопротеїдні комплексні препарати, які використовуються у фармакології;

· препарати, які поєднують переваги всіх вище названих, вітамінізовані продукти харчування, збагачені “елітними” штатами молочнокислих бактерій (кефір та йогурт);

· продукти, одержані з використанням біоїнженерії -- орієнтовані на максимальне наближення до індивідуальних потреб людини.

За походженням основних компонентів БАД поділяють на: рослинні екстракти, цілющі чаї рослин; продукти бджільництва; морепродукти; тваринні витяжки; мінеральні компоненти; продукти ферментації; продукти біотехнології; синтетичні аналоги природних харчових речовин.

Біологічно активні добавки ділять на три основні групи:

1. Нутріцевтики - це біологічно активні добавки, які застосовуються для поповнення есенціальних, тобто незамінних речовин в організмі. До них відносять вітаміни і вітаміноподібні речовини, поліненасичені жирні кислоти, фосфоліпіди, окремі макро- і мікроелементи, незамінні амінокислоти, деякі моно- і дисахаридів, а також харчові волокна - целюлоза, пектини і ін. Нутріцевтики відрізняються тим, що здатні допомогти людині в створенні ідеально збалансованого раціону. Таким чином у багатьох людей виходить помітно скоротити кількість споживаних калорій на добу, що призводить до зменшення ваги і поліпшення загального стану здоров'я.

2. Парафармацевтики - від латинського «пара» (поруч) і "фармацевтики" (лікарські засоби) - це харчові добавки, які здатні регулювати деякі процеси в нашому організмі й застосовуються з метою профілактики певних хвороб або допоміжної терапії в комплексі з ліками.

3. Еубіотики або пробіотики - біологічно активні добавки, які містять живі мікроорганізми: біфідобактерії; лактобактерії або їх метаболіти та нормалізують мікрофлору кишківника.

Серед позитивних моментів вживання біологічно активних добавок , можна виділити наступні фактори:

· значне зменшення термінів лікування хвороби;

· виключення будь-які побічні дії лікарських препаратів на роботу органів і систем організма людини;

· продовження ремісії;

· коригування різноманітних недоліків у харчовому раціоні людини;

· забезпечення організму всіма необхідними йому вітамінами, мікро- і макроелементами.

Серед негативних аспектів, якими відрізняються біологічно активні добавки, можуть бути наступні:

· ефект звикання, який може наступати через тривалий період часу прийому препаратів. В такому випадку організм настільки починає потребувати біологічно активних добавках, що людина може відчувати різноманітні симптоми нездужання.

Поєднання різного роду вітамінів між собою. Оскільки не всі взаємодії вітамінів і мінералів на даному ета.пі повністю вивчено, необхідно підбирати препарати, які містять вітаміни і мінеральні комплекси, ідеально збалансовані між собою. Часто зустрічається такий ефект, коли один вітамін нейтралізує дію іншого або ж навпаки завжди збільшує його до аномального ефекту. У такому випадку люди починають спостерігати різні алергічні реакції, проблеми в роботі внутрішніх органів і т.д

Сьогоднішня ситуація з харчовими добавками досить заплутана. З одного боку важливо зрозуміти те, що БАДи не є ліками; це концентрати натуральних біологічно активних речовин. Виходячи з цього біологічно активні добавки є постачальниками для організму вітамінів, мікроелементів, білків, амінокислот, поліненасичених жирних кислот, харчових волокон і інших речовин з визначеним впливом. Отже харчові добавки мають у першу чергу профілактичну дію. Однак останнім часом нерідко можна бачити ситуацію, коли якісь ліки недоброчесні виробники усе частіше оформляють як БАДи, тому небхідно бути на сторожі, щоб не отримати фальсифікат.

Я вважаю, що біологічно активні добавки можуть бути корисні для людей, але не варто забувати про звичайну здорову їжу. Саме їжа повинна бути першоджерелом всіх корисних речовин.

Задача 1

Оцінити ефективність природної вентиляції в холодний період року для адміністративного приміщення. За необхідності надати заходи щодо поліпшення умов. Габарити приміщення, м: довжина(a)-7,9; ширина(b)-5,9; висота(c)-2,8. Кількість працюючих(n) -4 чол.. Площа кватирки, F_кв -0,75 м². Площа дверей, S_дв -2,4 м². Висота від центру дверей до центру кватирки(h)-1,3м.

Розв'язок задачі :

Необхідний повітрообмін L_н обчислюється за формулою:

L_н=L₁•n.

Якщо об'єм робочого приміщення -V_пр(м³), що припадає на кожного працюючого, менше 20 м³ необхідний повітрообмін повинен складати не менше L₁= 30 м³/год на одну особу. При об'ємі 20 м³ і більше на одного процюючого повітрообмін повинен складати не менше L₁ = 20 м³/год. При об'ємі 40 м³ і більше на одного працюючого за наявності в приміщенні вікон та дверей повітрообмін не лімітується .Знаходимо об'єм робочого приміщення за формулою:

V_пр = a•b•c

V_пр =7,9•5,9•2,8=130,5(м³),

звідси знаходимо об'єм приміщення на одну особу

V₁= V_пр /n:

V₁=130,5/4=32,6 (м³). Приймаємо L₁=20 м³/год.

L_н=20•4=80 м³/год.

Фактичний повітрообмін L_ф, м³/год, обчислюється за формулою:

µ=0,3-0,5;приймаємо µ=0,4

L_ф=0,75•1,57•0,4•3600=1695,6 м³/год - більша за норму.

V_п - швидкість виходу повітря через кватирку, м/с. Її можна розрахувати за формулою:

1,57 м/с

?Н₂ - тепловий напір, під дією якого буде виходити повітря з кватирки, кг/м²:

?Н₂=1,18•(1,33-1,2) 0,15 кг/м²

Рисунок 1. - Схема розрахунку природної вентиляції

Її можна визначити з наступного співвідношення:

h=h₁+h₂ 1,3=0,1•h₂ +h₂;1,3=1,1•h₂ => h₂=1,3/1,11,18(м)

h₁=0,1•1,180,12(м).

Об'ємна вага повітря визначається за формуло:

де Р_б - барометричний тиск, мм рт.ст., в розрахунках береться таким:

Р_б = 750 мм рт.ст.; Т - температура повітря, К. Для холодного періоду року: T_з=262 К; T_вн=290 К.

г_з= 0,465•1,33 кГс/м³

г_вн= 0,465•1,2 кГс/м³

У холодному періоді року фактичний повітрообмін набагато перевищує необхідний (1695,6 проти 80), що може викликати переохолодження працюючих. Для усунення цього недоліку можна рекомендувати скорочення часу провітрювання приміщення пропорційно перевищенню фактичного повітрообміну над необхідним:

Фактичний повітрообмін складає1695,6 м³/год, або/60хв.

Необхідні 80м³/год фактично можна досягти за:

60хв=1695,6

? хв=80

звідси:3хв

Тобто для ефективної роботи природної вентиляції достатньо провітрювати приміщення протягом 3хв. кожної години.

Задача 2

Перевірити достатність природного освітлення в адміністративного приміщення габаритами: довжина-7,9м, ширина-5,9м, висота-2,8м, яке здійснюється через 4 вікна висотою 2,0м та шириною 1м, розташованих вздовж більшої стіни приміщення. Висота від підлоги до підвіконня складає 0,8м , найбільша відстань від вікна до робочого місця l= 5,5м, середньозважений коефіцієнт відбиття світла від внутрішніх поверхонь с_сз=0,4.

Розв'язок задачі :

Характеризувати природне освітлення на робочому місці абсолютним значенням неможливо через його зміну в часі залежно від часу доби, хмарності та періоду року. Тому для нормування його взята відносна величина - коефіцієнт природного освітлення ( КПО ) як відношення освітленості в деякій точці в середині приміщення Е_вн до одночасної освітленості зовні Е_з , яка створюється світлом всього відкритого небосхилу, %, тобто

Визнаємо коефіцієнт природного освітлення за даними показників люксметра:

Е_з=1160лк

На відстані від вікна:

Е_вн1=150лк - на відстані 1м; Е_вн2=50лк - на відстані 2м; Е_вн3=30лк - на відстані 3м;

Е_вн4=20лк - на відстані 4м; Е_вн5=50лк - на відстані 5м.

Визначаємо КПО:

Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) для четвертого світлового поясу, в якому знаходиться України, е_IV, визначається, %, за формулою:



де е_нІІІ - нормоване значення КПО для III світлового поясу за СНиП II-4-79. Для більшості адміністративно-управлінських приміщень, у яких виконуються роботи III розряду (середньої точності), для бокового освітлення
е_нІІІ = 1,5%;m - коефіцієнт світлового клімату (для України m = 0,9) ,приймаємо m=0,85 ;c - коефіцієнт сонячності. Для географічної широти м. Суми коефіцієнт сонячності дорівнює 1,0.Тоді:

КПО_н = 1,5•0,85•1=1,3%

Рисунок 2.

О 16 годині на відстані 5м освітлення недостатнє, тому треба додавати штучне освітлення. Складаємо розрахункову схему, дотримуючись пропорції розмірів або вибраного масштабу:



Рисунок 3 - Схема розрахунку природного освітлення

Фактичне значення коефіцієнта природного освітлення для досліджуваного приміщення можна вивести з формули:

Звідки

де S_o - площа усіх вікон у приміщенні, м²; S_o =2•1•4=8м²

S_n - площа підлоги приміщення, м²; S_n =7,9•5,9=46,61м²

ф_o - загальний коефіцієнт світлопроникності віконного прорізу. Для віконних прорізів адміністративно-управлінських будівель, які не обладнані сонцезахисними пристроями, ф_o = 0,5;r₁ - коефіцієнт, який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення.

Відношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна:

5,9/2=2,95

Відношення відстані розрахункової точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення: 5,5/5,9=0,93

Середньозважений коефіцієнт відбиття стелі, стін, підлоги, _ср=0,4;

Відношення довжини приміщення до його глибини:

7,9/5,9=1,34

Знаходимо значення коефіцієнта r₁ при боковому однобічному освітленні з

таблиці 2.2 :r₁=3,1.

Знаходимо значення світлової характеристики з_o з таблиці 2.3:з_o=16.

К_буд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон іншими будинками, якщо будинків немає, то К_буд = 1;

К_з - коефіцієнт запасу. В розрахунках К_з = 1,5;

Таким чином:

%

Оскільки фактичне значення природного освітлення менше нормованого (1,11<1,3), то природне освітлення в приміщенні недостатнє і необхідні заходи щодо його поліпшення:добавити штучне освітлення. У нас відхилення складає:

%.

Задача 3

Дати оцінку ефективності штучного освітлення в адміністративному приміщенні та розмістити вказану кількість світильників за схемою. Габарити: довжина-7,9м,ширина-5,9м,висота-2,8м,яке забезпечується 8 світильниками з 4 лампами розжарювання у кожному потужністю по 150 ват

Розв'язок задачі :

Для оцінки достатності штучного освітлення в приміщенні необхідно порівняти значення фактичного освітлення та нормованого значення за СНиП ІІ-4-79.

Нормоване значення освітлення для економічного відділу при загальному освітленні за СНиП ІІ-4-79 складає при використанні ламп накалювання - 200 лк.

Значення фактичного освітлення, лк, у відділі можна знайти за допомогою методу коефіцієнта використання світлового потоку з формули

звідки , лк,

де F_л - світловий потік однієї лампи Г 215-225-150, лм в нашому випадку приймаємо F_л=2090лм;з_в - коефіцієнт використання світлового потоку. Для світильників, які використовуються в адміністративних будівлях для традиційних розмірів приміщення і кольорового оздоблення, може набувати значення в межах з_в = 0,4 - 0,6; приймаємо з_в = 0,5;

N - кількість світильників, шт.

n - кількість ламп у світильнику, шт.;

S - площа приміщення, м²; S=7,9•5,9=46,61м²

k - коефіцієнт запасу, k = 1,5 - 2; приймаємо k = 1,5;

z - коефіцієнт нерівномірності освітлення: для ламп розжарювання z = 1,15

Задану у вихідних даних кількість світильників необхідно розмістити рівномірно по площі приміщення, по можливості по сторонах квадрата, виконуючи такі умови: сторона квадрата L = 1,4 H_p, де H_p - висота підвісу світильника над робочою площиною, яку можна визначити як різницю між висотою приміщення і стандартною висотою розміщення над підлогою робочої площини, що дорівнює 0,8 м, та висотою підвісу світильника h_під = 0,1 - 0,4 м. Відстань від світильника до стіни бажано витримувати в межах l = 0,30,5L.

Порівнюючи нормативне значення освітленості з фактичним 200 < 415,9(лк), робимо висновок про надмірність штучного освітлення у відділі. Відхилення фактичного значення від норми складає:

%

Для зменшення штучного освітлення в приміщенні пропонуємо встановити 8 світильників з 2 лампами

Відхилення фактичного значення від норми складає:

, що припустимо.

Розраховуємо H_p - висота підвісу світильника над робочою площиною приймаємо h_під =0,4м, а l=0,3•L.

Н_р = H - h_прп - h_під,

H_p= 2,8-0,8-0,4=1,6 м . Тоді

L = 1,4 •1,6 = 2,24 м та l= 0,3•2,24=0,672 м

Довжина розрахунків(А₁):

А₁=3•L+ 2•l=3•2,24+2•0,672=8,064 м

Вона більша ніж довжина приміщення. Тому

3•L+2•l=7,9; l=0,3•L .Тоді

3•L+2•0,3•L=7,9

3,6•L=7,9

L=7,9/3,6=2,19 м; l=0,3•2,19=0,66 м

Розраховуємо відстань світильників між 2 рядами по ширині:

L₁=5,9-2•l=5,9-2•0,66=4,58 м

біологічний активний добавка

Рисунок 4 - Схема розміщення світильників.

Размещено на Allbest.ru

...