Оптимізація лікування гастроезофагеального рефлюксу при хронічному панкреатиті
Дослідження прогресу хронічного панкреатиту із поступовим зростанням зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози і розвитком трофологічної недостатності, персистенцією болю і диспептичним синдромом, коли показане постійне приймання ферментів.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.02.2020 |
| Размер файла | 2,3 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Отже, під впливом основного варіанта лікування стали рідше, ніж під впливом традиційної терапії, визначатися збільшення ПЗ або її частини, нечіткість і нерівність контурів, зниження ехогенності ПЗ. Перевага лікування з включенням Гавіскону та креону відбилася також у збільшенні частоти нормалізації ехогенності ПЗ.
За результатами ультразвукової гістографії в ділянці голівки ПЗ у хворих із поєднаною патологією в основній групі вдалося досягти вірогідного підвищення: L -- до 19,8 ± 0,6, N -- до 15,49 ± 0,29 %, Kgst -- до 123,6 ± 10,8 (p < 0,05 порівняно з першим дослідженням). Суттєва динаміка показників ультразвукової гістограми відповідає зменшенню частоти зустрічальності зниженої ехогенності й неоднорідності тканини ПЗ у хворих із поєднаною патологією, які входили до основної групи. У групі порівняння перераховані вище показники мали лише невірогідну тенденцію до підвищення.
Повторну ФЕГДС виконували тільки хворим, у яких при надходженні в клініку було діагностовано ерозивний або ерозивно-виразковий езофагіт та стравохід Барретта. До лікування ерозивний езофагіт було діагностовано у 27 хворих, а ерозивно-виразковий -- у 4 хворих. До основної групи увійшли 19 (33,9 %) хворих з ерозивним і 2 (3,6 %) хворі з ерозивно-виразковим езофагітом, а до групи порівняння -- відповідно 18 (34,6 %) і 2 (3,8 %) хворих. Після лікування ерозивний езофагіт був виявлений у 4 (7,1%) хворих основної групи й у 9 (17,3 %) хворих групи порівняння; ерозивно-виразковий езофагіт -- тільки в 1 (1,9 %) хворого групи порівняння. У 2 (3,6 %) хворих основної групи й у 1 (1,9 %) хворого групи порівняння, у яких при надходженні в клініку діагностовано ерозивно-виразковий езофагіт, вдалося досягти загоєння виразок і ерозій (рис. 16).
У результаті основного варіанта лікування загоєння виразок і ерозій досягнуто в 17 (30,6 %) хворих, у групі порівняння -- в 10 (19,2 %) хворих. Отже, основний варіант терапії виявився в 1,59 раза ефективнішим щодо лікування ерозій і виразок при пептичному езофагіті у хворих із поєднаною патологією, ніж традиційне лікування.
Стравохід Барретта був виявлений у 5 хворих при надходженні в клініку. При контрольній ендоскопії після стаціонарного лікування прогресування змін СОС не виявлено в жодному випадку.
У всіх випадках ерозивно-виразкових змін, що було діагностовано до лікування, а також у випадках стравоходу Барретта виконувалася біопсія СОС до лікування і після нього. Приклад результатів гістологічного дослідження у випадку загоєння пептичної виразки стравоходу у хворого основної групи подано на рис. 17.
Лікування з використанням Гавіскону та креону мало переваги не тільки в клінічному, функціональному, сонографічному відношенні, у впливі на ерозивно-виразкові зміни стравоходу, але й на відносне поліпшення якості життя хворих (рис. 18).
Так, після лікування у хворих основної групи показник болю становив 48,3 ± 2,5 бала, у хворих групи порівняння -- 33,4 ± 1,9 бала (p < 0,05). Показник загального здоров'я становив відповідно 54,5 ± 1,9 і 40,4 ± 2,1 бала (p < 0,05). Показник фізичного функціонування після запропонованого нами варіанта лікування підвищився до 55,7 ± 2,0 бала, після традиційної терапії -- до 42,4 ± 1,5 бала (p < 0,05). Показник рольового фізичного функціонування після лікування в основній групі -- 56,3 ± 2,3 бала, у групі порівняння -- 44,9 ± 2,7 бала (p < 0,05).
Показники психічного здоров'я також значимо покращилися у хворих основної групи. Показник життєздатності після лікування в основній групі -- 56,8 ± 1,9 бала, у групі порівняння -- 42,1 ± 2,3 бала (p < 0,05). Показник психологічного здоров'я після основного варіанта лікування становив 58,4 ± 2,2 бала, після традиційної терапії -- 46,1 ± 2,6 ба-ла (p < 0,05). Показники соціального функціонування й рольового емоційного функціонування підвищилися в основній групі -- 58,5 ± 2,1 та 59,6 ± 2,5 бала. У групі порівняння ці показники після лікування становили 41,3 ± 2,4 та 43,8 ± 2,6 бала (p < 0,05).
Отже, всі показники якості життя після лікування у хворих основної групи були істотно вищими, ніж у хворих групи порівняння.
Висновки
1. У хворих на гіпоферментний ХП у стадії загострення в поєднанні з ГЕРХ у всіх випадках ендоскопічно визначається пептичний езофагіт: в 71,3 % випадків -- неерозивний, в 25,0 % випадків -- ерозивний і в 3,7 % випадків -- ерозивно-виразковий. Стравохід Барретта розвивається в 4,6 % випадків. Грижа стравохідного отвору діафрагми має місце в 27,8 % випадків, дуоденогастральний рефлюкс -- в 35,0 % випадків. У пацієнтів із поєднаними захворюваннями переважає гіперацидність, що виявляється в 82,4 % випадків, причому частіше гіперацидність значна, селективна.
2. У хворих на ХП на фоні ГЕРХ вірогідно знижені показники якості життя, що характеризують як фізичне, так і психічне здоров'я.
3. Включення Гавіскону та креону в комплексне лікування поєднаної патології сприяє тому, що частота зникнення або зменшення болю в животі є в 1,26 раза більшою, а вираженість диспепсії стає в 1,27 раза нижчою, ніж після традиційного лікування. Запропонована нами терапія сприяє більш суттєвому поліпшенню зовнішньосекреторної функції ПЗ. Лікування з використанням Гавіскону та креону є в 1,59 раза ефективнішим щодо ерозій та виразок стравоходу, вірогідно кращим, ніж загальноприйнята терапія, а також впливає на сонографічну картину ПЗ, якість життя хворих.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вплив еякуляторних дисфункцій на якість життя пацієнтів із синдромом хронічного тазового болю. Клінічна ефективність інтерференцтерапії у пацієнтів з синдромом хронічного тазового болю. Запалення передміхурової залози у патогенезі еякуляторних дисфункцій.
автореферат [24,6 K], добавлен 10.04.2009Епідеміологічні особливості травми підшлункової залози і посттравматичного панкреатиту при політравмі. Роль антипанкреатичних антитіл в ідентифікації ступеня тяжкості посттравматичного панкреатиту. Порівняння ефективності запропонованих методів лікування.
автореферат [34,0 K], добавлен 09.03.2009Анатомія та фізіологія підшлункової залози, етіологія та патогенез гострого панкреатиту. Додаткові методи діагностики гострого панкреатиту та консервативне лікування. Показання до виконання оперативного втручання, радикальні операції при панкреонекрозі.
курсовая работа [466,9 K], добавлен 17.11.2009Серцева недостатність як найбільш поширене захворювання серцево-судинної системи. Фактори прогресування хронічної серцевої недостатності у хворих похилого і старечого віку. Підвищення ефективності медикаментозного лікування з використанням симвастатину.
автореферат [143,2 K], добавлен 12.03.2009Діагностика та лікування хворих на хронічний панкреатит в залежності від рівня кислотопродукції в шлунку. Особливості клініки та функціонального стану ПЗ у хворих на ХП з синдромом шлункової гіперацидності. Комбінована терапія з трьохдобовим призначенням.
автореферат [58,1 K], добавлен 05.04.2009Анатомо-топографічні дані нирки. Гостра та хронічна ниркова недостатність, їх особливості. Клінічні методи дослідження нирок. Діагностика хронічної ниркової недостатності у котів. Наслідки ниркової недостатності, методика її лікування та профілактики.
курсовая работа [554,1 K], добавлен 26.04.2012Зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози і шляхи її корекції ферментними препаратами. Фізіологія секреції підшлункової залози, основні причини порушення травлення, які супроводжуються мальдигестією та мальабсорбцією. Ферментні препарати.
реферат [36,1 K], добавлен 17.11.2009Ультразвукові характеристики структури та ангіоархітектоніки підшлункової залози і ДГ показників регіональної гемодинаміки. Порівняння ефективності конвенціональної ехографії, комплексного УЗД, рентгенівської КТ та тонкоголкової аспіраційної біопсії.
автореферат [41,0 K], добавлен 21.03.2009Класифікація, клінічні прояви і основні принципи лікування вегетативних дисфункцій у дітей. Характеристика вегетативного гомеостазу. Показання до проведення імунологічного дослідження на наявність імунної недостатності. Лікування імуннодефіцитного стану.
реферат [113,5 K], добавлен 12.07.2010Променеві методики основних променевих методів для дослідження молочної залози. Алгоритм променевого обстеження хворих із патологією молочної залози. Проекції при мамографії, ультразвуковий метод дослідження. Моніторинг хіміотерапевтичного лікування.
реферат [611,3 K], добавлен 11.10.2010Вплив трансплантації культур клітин підшлункової залози і стовбурових гемопоетичних клітин на патогенез експериментального цукрового діабету на підставі вивчення особливостей вуглеводного, жирового обміну і морфологічних змін підшлункової залози.
автореферат [41,1 K], добавлен 09.03.2009Розвиток апоптотичних процесів біохімічно за ДНК-фрагментацією в порівнянні з морфологічною детекцією при використанні ядерного барвника Хехст у тканині міокарда при антрацикліновій моделі гострої серцевої недостатності (ГСН) і за умов активації ОР.
автореферат [124,0 K], добавлен 10.04.2009Характеристика особливостей виникнення та розвитку хронічного гастриту. Вивчення патогенезу і симптомів хронічного гастриту з секреторною недостатністю шлунка. Лікування хворих, рентгенологічне дослідження, профілактика захворювання, дієтичне харчування.
презентация [1,3 M], добавлен 08.04.2013Ультразвукова анатомія молочної залози, порядок та умови проведення. Променева семіотика захворювань молочної залози. Дисгормональні захворювання та формування схеми їх лікування. Пухлини молочної залози, їх різновиди і порядок діагностування, лікування.
реферат [22,7 K], добавлен 22.10.2010Місце недостатності лютеїнової фази в структурі причин неплідності та не виношування, аналіз клінічних проявів у жінок різних вікових груп. Розробка комплексу лікування різних клініко-патогенетичних варіантів НЛФ, проведення клінічної апробації.
автореферат [237,3 K], добавлен 02.04.2009Клінічна картина, етіологія, лікування при гострому та хронічному простатитах. Лікувальна фізкультура як складова фізичної реабілітації в лікуванні захворювань передміхурової залози. Оцінка ефективності засобів фізичної реабілітації на організм хворих.
контрольная работа [261,7 K], добавлен 08.03.2015Характеристика захворювання раку молочної залози. Реабілітація, корекція психосоматичних розладів в процесі комплексного лікування захворювання. Розподіл хворих на рак молочної залози за віком. Результати дослідження та їх обговорення. Самооцінка хворого.
автореферат [141,2 K], добавлен 13.02.2009Показники захворюваності та результати лікування раку щитоподібної залози. Удосконалення техніки виконання екстрафасціальної тиреоїдектомії у хворих. Морфологічні особливості різних форм раку щитоподібної залози. Удосконалених методів лікування хвороби.
автореферат [58,1 K], добавлен 12.03.2009Морфологічні та функціональні зміни печінки, підшлункової залози та тонкої кишки за умов есенціальної гіпертензії й морфологічне обгрунтування можливої корекції патологічних змін дієтою, до складу якої входить біологічно активна добавка "Енергетин".
автореферат [40,8 K], добавлен 29.03.2009Анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму, їх зв'язок з хворобами дихальної системи. Епідеміологія, етіологія, патогенез, клінічні симптоми та методи дослідження хронічного бронхіту у дітей. Фізіотерапевтичні методи лікування хворих дітей.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 21.01.2011
