Вивчення токсичності дезінфікуючого засобу на основі йодоформу

Государственный научно-исследовательский контрольный институт ветеринарных препаратов и кормовых добавок ул. Донецкая, 11, г. Львов, 79019, Украина

Создание новых средств для дезинфекции животноводческих объектов остается всегда актуальным. В связи с этим целью исследований было изучить и внедрить в практику ветеринарной медицины новое дезинфицирующее средство для сухой дезинфекции. В статье приведены результаты определения острой токсичности и безвредности, безопасности дезинфицирующего средства «ИНДЕЗ» на лабораторных животных. В результате проведенных исследований установлено, что среднелетальная доза исследуемого средства при внутрижелудочном введении для крыс-самок составила 1000,0 ± 35,0 мг / кг массы тела, для самцов - 1033,0 ± 34,3 мг / кг массы тела, что, согласно классификации химических веществ по степени опасности химических веществ (СОУ 85.2-37-736: 2011), относится к IV классу токсичности - малотоксичные вещества. Он не вызывает раздражающего действия на кожу кроликов и не имеет вредного воздействия на слизистые оболочки.

Ключевые слова: ДЕЗИНФЕКЦИЯ, ЛАБОРАТОРНЫЕ КРЫСЫ, ТОКСИЧНОСТЬ, ОСТРАЯ ТОКСИЧНОСТЬ, ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ, ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ И БИОХИМИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ.

Інтенсивне ведення тваринництва вимагає дотримання жорстких санітарно-гігієнічних умов утримання. Збільшення кількості тварин у приміщенні може призводити до виробничих стресів та підвищення мікробного забруднення у приміщеннях. Для запобігання інфікуванню тварин та збереження їх продуктивності у господарствах проводять профілактичні заходи, такі як дезінфекція та дезінвазія виробничих приміщень. Підтримання фізіологічно обґрунтованих норм утримання та годівлі тварин на промислових комплексах, фермах та особистих подвір'ях є умовою отримання високої продуктивності та збереженості поголів'я [1, 2].

У ветеринарній практиці України використовують багато різних дезінфікуючих засобів, які відрізняються за хімічними складовими та формою випуску (рідкі або сухі). В залежності від способу утримання тварин та виробничого цеху проводиться підбір дезінфікуючого засобу, при цьому враховують тип підлоги у приміщенні. Наприклад, на щілинних підлогах краще застосовувати тільки рідкі дезінфектанти, на бетонних, дерев'яних та інших суцільних поверхнях - рідкі та сухі [1, 2]. Якщо тварини утримуються з використанням підстилки, є можливим використання «підсушувачів», тобто сухих комплексних дезінфікуючих засобів, які крім сануючої дії володіють гігроскопічними та дезодоруючими властивостями. Виходячи з вищенаведеного, важливим завданням сьогодення є розробка нових дезінфікуючих препаратів.

Важливою причиною створення препаратів є розширення спектру протимікробної активності та здатності запобігати виникненню резистентних мікроорганізмів за рахунок поєднання дезінфікуючих речовин. Окрім того, ці препарати можуть використовуватись у присутності тварин та обслуговуючого персоналу, важливо, що проведення дезінфекцій у такий спосіб знижує загальну бактеріальну забрудненості приміщень, покращує показники мікрокліматута ветеринарно-санітарних умов утримання тварин в цілому[4]. Досліджуваний біоцидце порошок з вираженими дезінфікуючими та поглинаючими властивостями. До складу якого входять: йодоформ, мідний купорос, оксид цинку та сульфат заліза.

Матеріали і методи. Дослід проводили в умовах віварію ДНДКТ. Дослідження токсичності дезінфектанту проводили згідно методичних рекомендацій «Методи визначення та оцінки показників безпеки і якості дезінфікуючих, мийно-дезінфікуючих засобів, що застосовуються під час виробництва, зберігання, транспортування та реалізації продукції тваринного походження» [3, 4]. Для визначення токсичності дезінфектанту використовували білих щурів-самців і самок з масою тіла 200±10 г 1,5-річного віку. Лабораторних тварин утримували відповідно до діючих «Санітарних правил по будові, обладнання та утримування експериментально-біологічних клінік (віваріїв)» на уніфікованій дієті [4]. Годівля відбувалась у фіксовані години.

При визначенні подразнюючої дії дезінфектанту на слизову оболонку ока використовували 3 кроля, яким вносили суспензію досліджуваного засобу в концентрації 0,01% та в кількості 0,1 мл в кон'юнктивальний мішок лівого ока, при цьому протягом 1 хвилини притискали слізно-носовий канал. Для приготування суспензії попередньо зважували 0,5 г дезінфектанту, висипали у пробірку, об'ємом 100 мл, доводили об'єм до 10 мл дистильованою водою, струшували 3 хв на вортексі, центрифугували 5 хв, відбирали надосадову рідину, фільтрували доводили об'єм до 50 мл і в подальшому застосовували як суспензію для дослідження в кон'юнктивальний мішок ока кролів. Праве око слугувало контролем, вводили фізіологічний розчин. Після проведеної маніпуляції через 1, 24, 48, 72 години та до 14 доби проводили ретельний огляд очей. Також проводили для визначення подразнюючої дії дезінфектанту на слизову оболонку додатковим методом. Дезінфектант в нативному вигляді з допомогою шпателя наносили на слизову оболонку лівого ока кроля. Спостереження очей проводили через 1, 24, 48, 72 години та до 14 доби.

Експериментальні дослідження при визначенні шкірно-подразнюючої дії дезінфікуючого засобу проводили на 3-ох кролях масою тіла 2-2,5 кг. В день проведення дослідження, у кролів в ділянці лопатки, вистригали шкіру розміром 6 х 6 см. Правий бік використовували для аплікації суспензії дезінфектанту «ТНДЕЗ», а лівий - для контролю. На вистрижену ділянку шкіри кроля скляною лопаткою нанесли половину екстракту, решту залишили для повторного нанесення наступної доби. Піддослідних тварин розміщували в індивідуальних клітках, для попередження злизування кролем екстракту на шию одягали комірець, який знімали через 3 оби. Клінічні спостереження проводити через добу після повторного нанесення екстракту і продовжували протягом 3-5 діб. Залишки досліджуваного засобу змивали з поверхні шкіри теплою водою з господарським милом. Шкіру підсушували ватно-марлевим тампоном. Функціональний стан шкіри в ділянці аплікації оцінювали за наявністю та ступенем запального процесу:

1) наявність гіперемії (не більше 2 діб після нанесення), що не супроводжується лущенням шкіри;

2) болючості та набряк (з незначним потовщенням шкіри з наступним утворенням окремих лусочок);

3) наявність різкої гіперемії, болючості, зморщування і набряку шкіри (значним потовщенням шкіри, на всій ділянці аплікації).

Результати й обговорення. При визначенні гострої токсичності дезінфікуючого засобу «ТНДЕЗ» проведені розрахунки середньосмертельної дози, яка за внутрішньошлункового введення для щурів-самок становила 1000,0 ± 35,0 мг / кг маси тіла, для самців - 1033,0 ± 34,3 мг / кг маси тіла, що, згідно з класифікацією хімічних речовин за ступенем небезпечності хімічних речовин (СОУ 85.2-37-736:2011), відноситься до IV класу токсичності - малотоксичні речовини (табл. 1, 2).

Таблиця 1 Визначення середньолетальної дози дезінфектанту « ІНДЕЗ» на щурах-самках

Таблиця 2 Визначення середньолетальної дози дезінфектанту «ІНДЕЗ» на щурах-самцях

Отже, при внесенні 0,1 мл суспензії та безпосередньо дезінфектанту «ІНДЕЗ» в кон'юнктивальний мішок ока кроля клінічні ознаки запалення вже через 72 год, були відсутні.

Таким чином, дезінфектант «ІНДЕЗ» не викликає подразнюючої дії при нанесенні на слизову оболонку ока у кролів (рис. 2).

Рис. 2 Нанесення дезінфектанту «ІНДЕЗ» на слизову оболонку ока кроля

Оцінку шкідливої дії досліджуваної речовини на слизову оболонку очей проводили за наявності вираженої гіперемії, набряку та виділень згідно бальної системи (табл. 4).

Таблиця 4 Оцінка подразнюючої дії дезінфектанту «ІНДЕЗ» на слизову оболонку ока кролів ( п=3)