Особливості вивчення психофізіологічних функцій юнаків і дівчат сучасних закладів освіти різних типів за результатами показників критичної частоти світлових мерехтінь

Размещено на http://www.allbest.ru/

Івано-Франківський національний мєдичний університет

Особливості вивчення психофізіологічних функцій юнаків і дівчат сучасних закладів освіти різних типів за результатами показників критичної частоти світлових мерехтінь

Постановка проблеми. Серед юнаків і дівчат підліткового віку у освітніх закладах різних типів спостерігаються процеси, що зумовлені значними змінами у Фізіологічних системах і у центральній нервовій системі (ЦНС) включно [7]. Функціональні особливості організму учнів студентів визначають індивідуальні психофізіологічні характеристики функціонального стану їх організму, що зумовлює розвиток явищ підвищеної збудливості і функціональної нестабільності нервових процесів. Психофізіологічні характеристики ЦНС відіграють важливе значення для успішного засвоєння навчальної програми та у подальшій професійній діяльності. Вродженими психофізіологічними властивостями ЦНС є індивідуальні показники інтенсивності нервових процесів і їх лабільність та інертність, а такі показники як швидкість реакції, увага, втома зорового аналізатору, м'язова витривалість та інші, можуть змінюватись під впливом різних зовнішніх чинників [і; 9]. Факторами, які сприяють кращому засвоєнню навчальної програми, збереженню Фізичного та психічного здоров'я а також покращують якість життя сучасної учнівської і студентської молоді є: раціональний режим, достатній рівень рухової активності, заняття у спортивних сєкціях та гуртках, проведення вправ ранкової гімнастики та загартування, відповідні соціально-побутові умови у освітніх закладах та вдома і ін. Усі перелічені фактори сприяють збереженню та зміцненню соматичного та психічного здоров'я юнаків і дівчат, позитивно впливають на покращення розумової і фізичної працездатності та забезпечують формуванню підлітка, як особистості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Джерела сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури дають достатньо чітке та багатогранне уявлення про розвиток психофізіологічних функцій ЦНС та досліджень рівня їх прояву та впливу на організм людини [2; 6; 11; 12].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Проте, ще не до кінця вивченим залишається питання про розвиток психофізіологічних функцій ЦНС серед учнівської і студентської молоді сучасних закладів освіти та, зокрема, методики проведення, дослідження, вивчення і застосування у практичній роботі результатів дослідження КЧСМ. Враховуючи ви- щенаведені процеси, слід відзначити, що умови навчання у сучасних освітніх закладах потребують забезпечення відповідних факторів для їх успішної реалізації та забезпечення позитивного впливу на організм юнаків і дівчат, які активно ростуть і розвиваються [4; 5; 10].

Таблиця 1 Особливості формування показників провідних характеристик зорової сенсорної системи учнів та студентів сучасних закладів освіти різних типів

Мета дослідження: дослідити особливості вивчення психофізіологічних функцій юнаків і дівчат за результатами показників критичної частоти світлових мерехтінь учнівської і студентської молоді на базі сучасних освітніх закладів.

Матеріали і методи дослідження. У процесі дослідження психофізіологічних функцій юнаків і дівчат за результатами показників КЧСМ, було обстежено 420 учнів та студентів (в тому числі 210 юнаків та 210 дівчат) у п'ятьох освітніх закладах м. Івано-Франківська: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківський професійний ліцей автомобільного транспорту і будівництва №15, Івано-Франківське музичне училище імені Дениса Січинського, Івано-Франківський фінансово-комерційний кооперативний коледж імені С. Граната, Івано-Франківський ліцей-інтернат для обдарованих дітей з сільської місцевості. диференційований гальмування соматичний психічний

З метою проведення об'єктивної і адекватної оцінки рівня розвитку основних ПФФ організму учнівської і студентської молоді, враховуючи існуючі вимоги, здійснювали дослідження провідних характеристик функціонального стану ВНД, ЗСС та ССА.

Особливості протікання нервових процесів серед юнаків і дівчат досліджували шляхом вивчєння параметрів діагностики зоровомоторної реакції. Сенсомоторна реакція індивідуума відповідає за чутливі та рухові шляхи периферичної нервової системи та ділянки ЦНС і відображає загальний стан усієї нервової системи [3; 8]. У процесі роботи використовували методику «Критична частота світлових миготінь», яка є суб'єктивним психофізіологічним методом, що представляє собою процес, коли досліджуваному послідовно пред'являють дискретні світлові стимули зростаючої або спадної частоти. Обстежуваним пропонували натиснути кнопку на зорово-моторному аналізаторі саме в той момент, коли частота світлових миготінь змінюється. Рівень достовірності відмінностей досліджуваних показників оцінювали шляхом використання не- параметричного методу Вілкоксона.

Досліджуючи основні характеристики розвитку одного з провідних показників функціонального стану зоровосенсорної системи, як КЧСМ, який дає можливість чітко уявляти провідні особливості розвитку та формування зорового сприйняття основних типових візуальних подразнень, які формують узагальнене уявлення особистості про повсякденні пересічні ситуації і обставини, що виникають під час виникнення потреби у виконанні як простих елементарних щоденних завдань, так і дуже незвичних завдань, які можуть з'явитися раптово під час виконання молодими людьми особистих щоденних навчальних обов'язків, необхідно було, перш за все, звертати увагу на існування чітко вираженої тенденції до певного погіршання величин значень показників у динаміці проведення досліджень вікового відрізку показників у дівчат, а також наявну стабільну динаміку показників у юнаків. В цілому показники КЧСМ становили 37,20±0,45 Гц серед юнаків та 35,85±0,61 Гц (р(ї)ю.д>0,05) серед дівчат університету, 36,97±0,47 Гц серед юнаків та 35,37±0,75 Гц (р(ї)ю.д>0,05) серед дівчат ліцею, 37,04±0,61 Гц серед юнаків та 35,74±0,62 Гц (р(ї)ю.д>0,05) серед дівчат училища, 36,97±0,47 Гц серед юнаків та З5,37±0,75 Гц (р(ї)ю.д>0,05) серед дівчат коледжу, 36,87±0,56 Гц серед юнаків та ЗО,04±О,65 Гц (р(ї)ю.д<0,01) серед дівчат школи (табл. і).

Слід зауважити, що найкращі з адаптаційної точки зору характеристики і, отже, найбільші показники величини КЧСМ як і серед юнаків, так і серед дівчат були зафіксовані у коледжі. В той же час найгірші з адаптаційно-значущої точки зору показники величин КЧСМ були властиві для юнаків та дівчат школи. Найбільш суттєві показники змін значень досліджуваних величин, які мали негативний характер, були виявлєні серед юнаків училища та дівчат ліцею, а найбільш істотні тємпи змін досліджуваних величин, які характеризувались позитивним змістом, були зафіксовані серед юнаків та дівчат університету. Потрібно відмітити і ту ситуацію, що при проведенні даного дослідження спостерігалась ціла низька статистично-значущих відмінностей між дівчатами школи та дівчатами університету (р(%н.ш<0,01), коледжу (р(Т)к.ш<0,01), училища (р(%ч.ш<0,05) і ліцею (р(і)л.ш<0,05), а також реєструвались статево-зумовлені розбіжності між юнаками і дівчатами школи (р(і)ю_д<0,01) (рис. і, 2).

Обговорення результатів дослідження. Для достовірного вивчення психофізіологічних функцій юнаків і дівчат сучасних закладів освіти різних типів за результатами показників критичної частоти світлових мерехтінь і їх адекватної оцінки, необхідно звертати увагу на цілий ряд особливостей.

Так, період навчання в сучасних закладах освіти різних типів, є одним із найважливіших періодів у процесі становлення особистості людини та формування її соціального статусу, професійної спрямованості і, у разі необхідності рівня професійної придатності, розвитку адаптаційних можливостей організму та формування основних критеріїв ЯЖ. Тому, встановлення певного наявного рівня напруженості і оцінка глибини перетворень пристосувального характеру, мають надзвичайно важливе значення. Слід відмітити і той факт, що саме впродовж цього періоду відбувається становлення довільної уваги, логічної і образної пам'яті та вербально-логічного мислення, спостерігається активний розвиток пізнавальної діяльності, творчих і розумових здібностей, фіксуються найважливіші особистісно-значущі адаптаційні зрушення провідних з боку провідних корелят ПФА та функціонального стану організму учнів і студентів, які виникають у процесі розвитку базових соціально- та навчально-значущих ПФФ.

Рис. 1. Показники особливостей розвитку окремих характеристик розвитку провідних психофізіологічних функцій (кчсМ), юнаки рис. 2. Показники особливостей розвитку окремих характеристик розвитку провідних психофізіологічних функцій (кчсМ), дівчата

Висновки

1. В процесі проведених досліджень визначені особливості перебігу процесів ПФА і формування ПФФ організму учнів та студентів, що перебувають у закладах освіти різних типів. Виявлені достатньо стабільні за своїм змістом результати, які лише в окремих випадках відзначались наявністю статистично-значущих відмінностей. Таке становище переконливо засвідчує той факт, що сенситивні періоди розвитку більшості досліджуваних ПФФ припадають на більш ранні (у зіставлені часом проведених) періоди часу і не мають прямої залежності ані від профілю, ані від типу, ані від особливостей навчання.

2. Найкращі з адаптаційної точки зору характеристики і, отже, найбільші показники величини КЧСМ і серед юнаків, і серед дівчат були зафіксовані під час навчання в умовах коледжу, найгірші -- були властиві для юнаків і дівчат, які перебували в умовах школи. Статистично-значущі відмінності реєструвались у разі порівняння результатів дівчат, які навчались відповідно в умовах школи та університету (р(і)ун.ш<0,01), школи та коледжу (р(і)к.ш<0,01), школи та училища (р(ї)уч.ш<0,05), школи та ліцею (р(і)л-ш<0,05). Статево-зумовлені розбіжності спостерігались між юнаками і дівчатами, які перебували в умовах школи (р(і)ю.д<0,01).

Список літератури

1. Афоньшин В.Е. Способ оценки критической частоты слияния световых мельканий: пат. 2576781 Рос. Федерация. № 2015108089/14; заявл. Об.03.2015; опубл. 10.03.2016. Бюл. № 7. 5 с.

2. Белоусова Н.А., Шибкова Д.З. Особенности психомоторных функций подростков с нарушением осанки. Альманах «Новые исследования». Москва : Институт возрастной Физиологии. 2013. № 2(35). С. 39-44.

3. Ефимова Н.В., Мыльникова И.В. Особенности психофизиологического статуса подростков с различной интенсивностью спортивных занятий. Физиология человека. 2015. Т. 41, № 1. С.83-88.

4. Денисова Л.В., Хмельницкая И.В., Харченко Л.А. Измерения и методы математической статистики в физическом воспитании и спорте: учебное пособие для вузов. Киев : Олим. лит. 2008. 127 с.

5. Коробейніков Г.В., Коробейнікова Л.Г., Міщєнко В.С. Прояв нейродинамічних функцій та вегетативної регуляції ритму серця у передстартових реакціях спортсменів високого класу. Український журнал медицини, біології та спорту. 2016. № і. С. 241-245.

6. Лоскутова Т Д. Оценка функционального состояния центральной нервной системы человека по параметрам простой двигательной реакции. Физиологический журнал СССР им. И.М. Сеченова. 1975. Т. 61, № 1. С. 3.

7. Макаренко М.В., Лизогуб В.С. Онтогєнєз психофізіологічних функцій людини. Черкаси : Вертикаль, 2011.255 с.

8. Мантрова И.Н. Методическое руководство по психофизиологической и психологической диагностике. Иваново : ООО «Нейрософт», 2007. 216 с.

9. Рожєнцов В.В. Обеспечение точности измерений критической частоты световых мельканий. Медицинская техника. 2008. № 1. С. 8-10.

10. Рожєнцов В.В. Критическая частота световых мельканий: применение, способы и устройства измерения : монография. Йошкар-Ола : МарГТУ, 2005. 156 с.

11. Korobeynikov G.V., Myshko V.V., Pastukhova V.A. Cognitive functions and success in choreography skills' formation in secondary school age dancers. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training^and sports. 2017. VoI. 21(1). P. 18-22.

12. Porciatti V., Bonanni P., Fiorentini A., Guerrini R. Lack of cortical contrast gain control in human photosensitive epilepsy. Nat. Neurosci. 2000. № 3(3). P. 259-263.

Анотація

З переходом юнаків і дівчат до підліткового періоду відбуваються зміни у функціонуванні усіх систем організму. Так, починають переважати процеси збудження, істотно погіршується рівень диференційованого гальмування, а умовно-рефлекторні реакції мають виражені яскраві прояви та стають менш адекватними до подразнюючих чинників. Психофізіологічні характеристики ЦНС відіграють важливе значення для успішного засвоєння навчальної програми та у подальшій професійній діяльності. Раціональний режим, достатній рівень рухової активності, заняття у спортивних секціях та гуртках, проведення вправ ранкової гімнастики та загартування, відповідні соціально-побутові умови у освітніх закладах та вдома сприяють збереженню та зміцненню соматичного та психічного здоров'я юнаків і дівчат, позитивно впливають на покращення розумової і фізичної працездатності та забезпечують формуванню підлітка, як особистості.

Ключові слова: критична частота світлових мерехтінь, психофізіологічні функції, юнаки, дівчата, сучасні заклади освіти.

With the transition of boys and girls to adolescence, there are changes in the functioning of all body systems. Thus, the processes of excitation begin to prevail, the level of differentiated inhibition significantly deteriorates, and conditionally-reflex reactions have pronounced bright manifestations and become less adequate to irritating factors. Among adolescent boys and girls, various types of educational institutions are experiencing processes that result in significant changes in the physiological systems and in the central nervous system (CNS), inclusive. Functional features of the body of students and students determine the individual psychophysiological characteristics of the functional state of their body, which causes the development of phenomena of increased excitability and functional instability of nervous processes. The psychophysiological characteristics of the CNS are essential for successful adoption of the curriculum and further professional activity. The purpose of the research was to investigate the peculiarities of studying the psychophysiological functions of boys and girls based on the results of indicators of the critical frequency of light flashes of student and student youth on the basis of modern educational institutions. The best in terms of adaptation in terms of characteristics and, therefore, the highest values of CSFM among both boys and girls were recorded during college, the worst - were typical for boys and girls who were in school. Statistically significant differences were recorded when comparing the results of girls who studied respectively at school and university (p (t) university level <0.01), school and college (p (t) school level <0.01), schools and colleges (p (t) high school <0.05), schools and lyceum (p (t) high school <0.05). Gender-based differences were observed between boys and girls who were in school (p (t) y -- d <0.01).

Keywords: critical frequency of light flashes, psychophysiological functions, boys, girls, modern educational establishments.

Размещено на Allbest.ru