Якісні показники електроенцефалографії у осіб, які отримали акутравму в зоні проведення бойових дій, з різним ступенем порушення слухової функції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Якісні показники електроенцефалографії у осіб, які отримали акутравму в зоні проведення бойових дій, з різним ступенем порушення слухової функції

Т.А. Шидловська, Т.В. Шидловська, М.С. Козак,

К.В. Овсяник, Л.Г. Петрук

ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМИ України», (дир. - акад. НАМИ України, проф. Д.І. Заболотний)

Медична допомога військовослужбовцям з бойовою акутравмою залишається актуальною проблемою військової медицини [1-2, 11-13, 18-19]. Нерідко поряд з пораненням та бойовим ураженням, в учасників бойових дій виникає низка психологічних травм та неврологічних захворювань, зокрема, - посттравматичний стресовий розлад та розлади адаптації [3, 8-10, 15-17].

При дії інтенсивного шуму та при акутравмі відбуваються зміни в центральній нервовій системі, але дослідження в цьому плані в основному ґрунтуються на даних клінічних спостережень [7, 14]. Тільки в поодиноких дослідженнях дана об'єктивна оцінка функціонального стану центральної нервової системи у хворих на сенсоневральну приглухуватість і показана перспективність їх використання. Методика електроенцефалографії (ЕЕГ) дозволяє об'єктивно виявити локальні і генералізовані зміни функції головного мозку, в т.ч. у хворих з сенсоневральними порушеннями слуху [4-6, 13, 19].

Мета нашої роботи - вивчення якісних показників біоелектричної активності головного мозку за даними ЕЕГ у осіб, які отримали акутравму в зоні проведення бойових дій з урахуванням ступеня порушень слухової функції.

Матеріали і методи. Ми відібрали для аналізу серед усіх обстежених нами хворих з акутравмою групу військовослужбовців з найбільш характерними, типовими формами аудіометричних кривих. Всього за період 2014-2017 рр. до нас звернулось по допомогу понад 800 бійців з акутравмою. Переважну більшість серед усіх проаналізованих нами аудіограм бійців склав низхідний тип тональної порогової кривої (76,0 %). Тому у представленій роботі нами були відібрані для аналізу результати обстеження пацієнтів з акутравмою саме з низхідним, часто - обривчастим типом кривої, які були розподілені на 3 групи в залежності від ступеня вираженості сенсоневральної приглухуватості.

До 1-ї групи увійшли 102 осіб з початковими невираженими порушенням функції звукосприйняття в області базальної частини завитки, до 2-ї - 80 осіб з більш вираженою СНП, що супроводжувалася порушеннями мовної та надпорогової аудіометрії. Також у пацієнтів 2-ї групи більш значними були порушення у центральних відділах слухового аналізатора, про що свідчили часові показники довголатентних (ДСВП) та коротколатентних (КСВП) слухових викликаних потенціалів. До 3-ї групи увійшли постраждалі з вираженим порушенням слухової функції, низхідним типом аудіометричної кривої, ураженням медіобазальної частини завитки, часто - з «обривом» сприйняття тонів конвенціонального діапазону. Кількісно ця група склала 23 особи. Всього обстежено 205 пацієнтів з бойовою акутравмою. В якості контрольної групи обстежено 15 здорових нормальночуючих осіб віком від 25 до 48 років.

Дослідження ЕЕГ здійснювалось за допомогою комп'ютерного електроенцефалографа фірми «ШХ-системи» (Україна) в сидячому положенні пацієнта при розслабленій мускулатурі в екранованій та звукоізольованій кімнаті. Електроди накладались таким чином, щоб рівномірно охопити лобні, скроневі та потиличні області обох півкуль згідно схеми накладання електродів «10-20», рекомендованої Міжнародною федерацією електроенцефалографії. Використовувався біполярний метод відведення біопотенціалів. Проводився фоновий запис, а також використовувались функціональні навантаження (реакція на закриваннявідкривання очей, ритмічну фотостимуляцію та трихвилинну гіпервентиляцію). Аналіз ЕЕГ проводили з урахуванням основних показників, характерних для нормальних і патологічних змін при проведенні запису та використанням принципів візуальнографічного аналізу, відповідно до класифікації Е.А. Жирмунської, В.С. Лосєва [5]. Враховували також симетричність запису та наявність патологічної активності і вираженості регіональних розбіжностей.

Для аналізу отриманих даних використовувались методи варіаційної статистики. Обчислювались середньостатистичні значення показників (М) і їх похибка (т), а також коефіцієнт достовірності різниці (^). Достовірність даних оцінювали за допомогою таблиці достовірності Ст'юдента.

Результати та їх обговорення. Перш за все нами були детально вивчені дані анамнезу та скарги обстежуваних хворих. При зборі анамнезу ми виявили основні скарги, що найчастіше пред'являлись хворими з акутравмою. До них належать скарги на зниження слухової функції (96,0 % обстежених), суб'єктивний вушний шум (92,0 %), закладеність у вусі (30,0 %), запаморочення (62,0 %), порушення рівноваги, координації (32,0 %), головний біль (84,0 %), підвищену дратівливість (70,0 %), погану переносимість гучних звуків (86,0 %), порушення сну (68,0 %). Як видно з наведених даних, у пацієнтів з бойовою акутравмою значною мірою присутні скарги з боку ЦНС. Нами було проведено якісній та кількісній аналіз даних ЕЕГ у пацієнтів з акутравмою всіх 3 досліджуваних груп та осіб контрольної групи. електроенцефалографія акутравма порушення слуховий

У всіх досліджуваних осіб контрольної групи (нормальночуючих і отологічно здорових) біоелектрична активність головного мозку була представлена в основному альфа- і бета-ритмами. Домінував добре модульований в веретена альфа-ритм частотою 8-12 коливань в секунду, який був найбільш вираженим у потиличних і скроневих відведеннях та склав, відповідно, 64,3±4,8 та 62,5±4,6 %. Депресія альфа-активності була добре вираженою при пробі відкривання-закривання очей. При проведенні функціональних навантажень спостерігалось хороше засвоєння нав'язаних ритмів. Бета-активність в потиличному, скроневому та лобному відведеннях складала, в серед-ньому, 16,8±2,0; 20,3±2,1 та 22,9±2,1 %, відповідно. В межах норми у обстежених контрольної групи знаходилась і повільно-хвильова активність. Зональні розбіжності у осіб контрольної групи були добре виражені. Ступінь засвоєння нав'язаних ритмів також був добрим.

При якісному аналізі результатів електроенцефалографії у військовослужбовців з бойової акутравмою були виявлені відхилення від норми у функціональному стані ЦНС, виражені в різному ступені (табл. 1, рис. 1).

Таблиця 1. Якісні показники ЕЕГ у осіб, які отримали акутравму в зоні бойових дій (1-а, 2-а і 3-я групи), %

Рис. 1. Якісні показники ЕЕГ у осіб досліджуваних груп

Згідно аналізу показників фонових ЕЕГ, у обстежуваних нами пацієнтів найбільш характерними були зниження біоелектричної активності головного мозку, іритативні зміни та десинхронізація коркових ритмів. Картина ЕЕГ обстежених бійців були дезорганізованою, часто - з ознаками дисфункції діенцефально-стовбурових структур. При цьому найчастіше зниження біоелектричній активності головного мозку було виявлено у пацієнтів 3-ї групи - з найбільш значним зниженням слухової функції. У обстежених всіх груп виражені зміни біоелектричної активності часто мали місце у скроневих та лобних відведеннях. У значної частини обстежених 2-ї та 3-ї груп (88,0 %) виявлено виражені дифузні зміни біоелектричної активності головного мозку з наявністю зниження частки альфа-хвиль та значної представленості дельта- і тета-коливань. Ці зміни свідчать про ознаки вираженого подразнення кори та глибоких структур головного мозку у військовослужбовців з акутравмою із зони бойових дій.

У 100 % хворих 3-ї групи виявлено значне зниження біоелектричної активності головного мозку, тоді як у обстежених 1 -ї та 2-ї груп воно спостерігалось у 61,25 та 58,16 % випадків, відповідно. В переважній більшості обстежених нами військовослужбовців мали місце явища десинхронізації та дезорганізації основних ритмів ЕЕГ. Так, у хворих 1-ї і 2-ї груп дезорганізацію основних ритмів було виявлено у 47,96 і 55,00 % осіб, відповідно, а в 3-й групі такі зміни були у 58,8 %. Явища десинхронізації картини ЕЕГ були наявні у 22,45 % пацієнтів 1- ї групи; 9,9 % - 2-ї групи, а в 3-й групі сягали 76,47 % випадків.

При аналізі електроенцефалограм у хворих з акутравмою з різним ступенем зниженням слуху виявлено пригнічення біоелектричної активності головного мозку при проведенні фотостимуляції і гіпервентиляції. При цьому у обстежених всіх груп зареєстровано гострі хвилі і піки, особливо у скроневій і потиличній ділянках (98,9; 96,25; 88,24 % у групах 1, 2 і 3, відповідно.

Приблизно у 1/5 серед обстежених усіх груп мала місце виражена асиметрія біотоків: 17,65 %; 18,37 % та 18,75 % у 1-й, 2-й та 3-й групі, відповідно (див. табл. 1, рис. 1).

На рис. 2-4 наведено зразки фонового запису ЕЕГ у пацієнтів 1-ї, 2-ї та 3-ї досліджуваних груп, відповідно. Як видно з наведених записів, у пацієнта з 1 -ї групи зберігається організація домінуючого альфаритму у модульовані «веретена» та загальна синхронізація ЕЕГ-картини. При цьому дещо згладжено зональні розбіжності, в лобних та центральних відведеннях підвищено вміст тета-ритму. У пацієнта 2-ї групи практично переважає бета-ритм у всіх відведеннях, наявні ознаки іритативного характеру у вигляді гострих піків, гострих потенціалів та комплексів «гострий пік/тета хвиля». Картина ЕЕГ дезорганізована, десинхронізована, зональні розбіжності не збережені. У пацієнта з групи 3, з вираженими порушеннями слухової функції, на фоні зниженої біоелектричної активності виражені іритативні зміни, переважання бета- та тета-ритму, відсутність зональних розбіжностей, десинхронізація та дезорганізація основних ритмів, звертає на себе увагу значний відсотковий вміст тета-хвиль у лобних, скроневих та центральних відведеннях, більше зліва.

Аналіз якісних характеристик ЕЕГ показав, що виражені зміни біоелектричної активності головного мозку мають місце уже у осіб з початковими сенсоневральними порушеннями слуху акутравматичного походження (1-а група). Ці зміни проявлялись деформацією основного ритму з поганою модуляцією та ослабленою реакцією на функціональні навантаження, особливо в передніх відведеннях. У пацієнтів зменшувався відсотковий вміст домінуючого у нормальній картині ЕЕГ а ритму за даними кількісного аналізу. При проведені фотостимуляції та гіпервентиляції у лобних відведеннях вміст дельта-ритму у пацієнтів даної групи склав 14,35±0,72 і 14,79±0,64 %, відповідно, значно перевищуючи контрольні показники (7,3±1,4 і 7,8±1,3 %; р<0,05). У скроневому і потиличному відведеннях у пацієнтів 1 -ї групи також достовірно більше контрольних показників (р<0,05) була представленість бета-ритму як при фоновому записі, так і при проведенні функціональних навантажень - фотостимуляції та гіпервентиляції. Подібні зміни свідчать про порушення біоелектричної активності головного мозку та переваження процесів збудження у військовослужбовців з акутравмою з незначними порушеннями слухової функції.

Ще більш виражені достовірні (р<0,05) зміни біоелектричній активності у порівнянні з контрольною групою, спостерігалися у осіб 2-ї та, особливо, 3-ї груп з більш вираженими порушеннями слухової функції. Так, наприклад, у осіб 3-ї групи у фоновому записі спостерігається достовірне (р<0,05) збільшення вмісту дельта-ритму у лобних відведеннях - до 19,74±1,53 % при значенні у контрольній групі 8,5±1,6 %. У таких хворих мало місце зменшення частки альфа-ритму у скроневому відведенні до 49,6±02,24 % (при контрольному значені - 62,5±4,6 %). Аналогічна тенденція спостерігалась у пацієнтів даної групи при проведенні функціональних навантажень - спостерігались спалахи синхронної активності в передніх проекціях, що свідчить про ознаки дисфункції у діенцефальних структурах головного мозку.

Рис. 2. Електроенцефалограма пацієнта 1-ї групи

У пацієнтів 2-ї групи також спостерігалось збільшення частки повільних хвиль та зменшення долі альфа-ритму, дещо менш виражене, ніж у обстежених 3-ї групи.

Рис. 3. Електроенцефалограма пацієнта 2-ї групи.

Рис. 4. Електроенцефалограма бійця з акут-равмою з 3-ї групи

При порівняльному аналізі якісних показників ЕЕГ між досліджуваними групами виявилось, що від 1-ї до 3-ї груп від-бувалося збільшення представленості дельта, тета- та бета-ритму, найбільше у передніх проекціях, та зниження частки альфа-ритму. Причому ці тенденції зберігалися як при фоновому записі, так і при функціона

льних навантаженнях та гіпервентиляції. Загалом, показники обстежених 3-ї групи достовірно відрізнялись від значень в групах 1 і 2 за багатьма параметрами. Так, у осіб 3-ї групи в лобних відведеннях спостерігалась достовірна відмінність у значеннях відсоткового вмісту всіх досліджуваних основних ритмів ЕЕГ (а, в, 0, А) від таких же показників у групах 1 і 2 як при фоновому записі, так і при функціональних навантаженнях (фотостимуляція та гіпервентиляція), за виключенням показника 0 порівняно з 2-ю групою при фоновому записі, а та А - при фотостимуляції порівняно з групою 1. В скроневих і потиличних відведеннях в 3-й групі спостерігалась достовірна різниця у відсотковому вмісті а-ритму порівняно з групами 1 та 2 при фоновому записі та функціональних пробах.

Отже, у військовослужбовців з отриманою в реальних бойових умовах акутравмою мають місце об'єктивні ознаки функціональних порушень в коркових та глибоких структурах головного мозку, більш виражені у осіб із значними порушеннями слухової функції. По мірі зниження слухової функції у пацієнтів з бойовою акутравмою и відбувається перерозподіл основних ритмів ЕЕГ в напрямку зростання проявів повільно-хвильової активності на дезорганізованому фоні, особливо в лобних і скроневих відве-деннях. При цьому підвищується представленість бета-активності, що свідчить проподразнення коркових структур головного мозку і включення компенсаторних механізмів у осіб, що постраждали від дії акутравми в реальних бойових умовах.

У обстежених нами осіб із вираженим порушенням слухової функції внаслідок акутравматичного ураження спостерігаються достовірно більш значні зміни з боку центральної нервової системи, ніж у хворих з початковою СНП, що доцільно враховувати при проведені лікувально - профілактичних заходів та заходів реабілітації учасників бойових дій.

Висновки

1. Дослідження біоелектричної активності головного мозку за даними ЕЕГ дозволяє об'єктивно виявити порушення функціонування ЦНС у військовослужбовців, які отримали акутравму в умовах бойових дій.

2. У військовослужбовців з бойовою акутравмою за даними ЕЕГ має місце зниження біоелектричної активності головного мозку, особливо в скроневих і потиличних відведеннях, як при фоновому запису, так і при функціональних навантаженнях, дезорганізація і десинхронізація, а також перерозподіл основних ритмів в напрямку зростання проявів повільно-хвильової активності, що об'єктивно свідчить про наявність функціональних змін з боку центральної нервової системи.

3. З метою більш ефективного проведення лікувально-профілактичних заходів у пацієнтів з бойовою акутравмою доцільно використовувати дані ЕЕГ уже при наявності початкових порушень слухової функції.

Література

1. Березнюк ВВ, Зайцев АВ, Лищенко ДВ, Моргачова ГК. Особливості надання допомоги при ураженні органу слуху внаслідок бароакустичної травми. Журн. вушних, носових і горлових хвороб. 2015;5-с:8-9.

2. Волошин ПВ, Марута НО, Шестопалова ЛФ. Діагностика, терапія та профілактика медико-психологічних наслідків бойових дій в сучасних умовах: Метод. рекомендації. Харків, 2014; 80 с.

3. Глазников ЛА, Миронов ВГ, Паневин ПА. Повреждения слухового и вестибулярного анализаторов при минно-взрывных травмах у военнослужащих. Материалы ІІІ Петербургского Форума оториноларингологов России. СПб., 2014;143-4.

4. Дроздова ТВ. Нейросенсорная тугоухость профессионального генеза как дезадаптационный процесс головного мозга. Рос. оториноларингология. 2007; 1(26) :61-5.

5. Жирмунская ЕА, Лосев ВС. Система описания и классификация электроэнцефалограмм человека. М.: Наука, 1984;32-3.

6. Зенков ЛР, Ронкин МА. Функциональная диагностика нервных болезней. М.: Медпрессинформ, 2004;488с.

7. Кріштафор АА. Профілактика і лікування когнітивних порушень, зумовлених бойовою травмою, завдяки протекції енергетичної забезпеченості клітин реамберином. Медичні перспективи. 2018; 1 (ХХІІІ):37-42.

8. Матяш ММ, Худенко ЛІ. Особливості посттравматичного стресового розкладу в учасників антитерористичної операції - український синдром. Лікарська справа (Врачебное дело). 2014;12:105-12.

9. Матяш ММ, Худенко ЛІ. Український синдром: особливості посттравматичного стресового розладу в учасників антитерористичної операції. Укр. мед. часопис. 2014;6(104):124- 7.

10. Петрук ЛГ. Сенсоневральні та гемодинамічні порушення при акутравмі: (автореферат). Київ, 2014;20с.

11. Полякова ЕП. Патогенетические аспекты кохлеовестибулярных нарушений при ударновзрывном и механическом воздействии на структуры головного мозга. Вестн. оториноларингологии. 2006;3:34-7.

12. Турецька ХІ. Психотерапія ПТСР в учасників бойових дій із застосуванням імагінативних технік. Психологія і особистість. 2016;1(9):226-33.

13. Уварова СГ. Особистість в умовах суспільної кризи. Психологія і особистість. 2016;1(9):163- 73.

14. Шидловська ТА, Петрук ЛГ. Екстраауральні порушення у осіб з акутравмою, які знаходилися в зоні проведення антитерористичної операції. Медичні перспективи. 2015;4:39-50.

15. Шидловська ТА, Шидловська ТВ, Петрук ЛГ. Найбільш інформативні показники комплексного клініко-інструментального обстеження осіб, які отримали акутравму в зоні проведення антитерористичної операції, в плані діагностики та експертизи сежоневральних порушень слуху. Ринологія. 2017;1:17-45.

16. Шидловська ТВ, Заболотний ДІ, Шидловська ТА. Сенсоневральна приглухуватість. К: Логос, 2006;779 с.

17. Carlsson P, Hall M, Lind K-J, Danermark B. Quality of life, psychosocial consequences, and audiological rehabilitation after sudden sensorineural hearing loss. International Journal of Audiology. 2011;50:139-44.

18. Michler SA, RIlling E, Laszig R. Expression of plasticity associated proteins is affected by unila- neral noise trauma Laryngo-Rhino-Otologie. 2000;1(Suppl. 79):202 c

19. Rosso M, Agius R, Calleja N. Development and validation of a screening questionnaire for noise- induced hearing loss. Occup Med (Lond). 2011;61(6):416-21.

References

1. Bereznjuk VV, Zajcev AV, Lyschenko DV, Morgacheva AK Features of assistance with hearing damage due to a baroacoustic injury. Zhurnal vushnyh, nosovyh i gorlovyh hvorob. 2015;5-c 8-9 Ukrainian. [Article in Ukrainian].

2. Glaznikov LA, Mironov VG, Panevin PA Injuries of the auditory and vestibular analyzers caused by the mine explosion injury in serviceman. Materials of the IIIrd St. Petersburg Forum of Otorhinolaryn- gologists of Russia. SPb; 2014:143-4. [Article in Russian].

3. Voloshin PV, Maruta NO, Shestopalova LF. Diagnostics, therapy and prevention of medical- psychological and logical consequences of combat operations in modern conditions: Methodical Recommendation. Kharkov, 2014;80 p. [Article in Ukrainian].

4. Drozdova TV. Sensorineural hearing loss of professional genesis as a maladaptation of the brain. Rosiyskaya otorinolaringologiya. 2007; 1(26):61-

5. [Article in Russian].

5. Zhirmunskaya EA, Losev VC System of description and classification of electroencephalograms of a person. Moscow: Nauka, 1984:32-3. [Article in Russian].

6. Zenkov LR, Ronkin MA. Functional Diagnosis of Nervous Diseases. Moscow: Medpress-inform; 2004:488 p. [Article in Russian].

7. Cristopher AА. Prevention and treatment of cognitive impairments caused by a traumatic injury, due to the protection of cellular energy supply by reamberin. Medichni perspektivi. 2018;1(ХХПІ): 37-42. [Article in Ukrainian].

8. Matiash MM, Khudenko LI. Features of the posttraumatic stress disorder in the participants of the antiterrorist operation - Ukrainian syndrome. Likarska sprava. 2014;12:105-12. [Article in Ukrainian].

9. Matiash MM, Khudenko LI. Ukrainian syndrome: peculiarities of post-traumatic stress disorder in participants of the antiterrorist operation. Ukrayinskiy medichniy chasopis. 2014;6(104): 124-7. [Article in Ukrainian].

10. Petruk LG. Sensory and hemodynamic disturbances in the acutrauma [dissertation]. Kyiv.2014; 20 p. [Article in Ukrainian].

11. Polyakova EP. Pathogenetic aspects of cochleoes- thetic disorders in shock and explosive and mechanical effects on brain structures. Vestnik otori- nolaringologii. 2006;3:34-7. [Article in Russian].

12. Turkish Khl. Psychotherapy of PTSD in combatants using imaminative techniques. Psihologiya i oso- bistist. 2016;1(9):226-33. [Article in Ukrainian].

13. Uvarova SG. Personality in the conditions of the social crisis. Psihologiya i osobistist. 2016;1(9): 163-73. [Article in Ukrainian].

14. Shidlovska TA, Petruk LG. Extraaural disorders in persons with acoustic trauma that were in the area of the antiterrorist operation. Medichni perspektivi. 2015;4:39-50. [Article in Ukrainian].

15. Shidlovska TA, Petruk LG. The most informative indicators of complex clinical-instrumental examination of persons who got acoustic trauma in the zone of the antiterrorist operation, diagnosis and examination sensoneural hearing violations. Rino- logija. 2017;1:17-45. [Article in Ukrainian].

16. Shidlovska W, Zabolotniy D^ Shydlovska ТА Sensorineural hearing loss. Mev: Logos. 2006:779 p. [Article in Ukrainian].

17. Carlsson P, Hall M, Lind K-J, Danermark B. Quality of life, psychosocial consequences, and audiological rehabilitation after sudden sensorineural hearing loss. International Journal of Audiology. 2011;50:139-44.

18. Michler SA, RIlling E, Laszig R. Expression of plasticity associated proteins is affected by unilateral noise trauma. Laryngo-Rhino-Otologie. 2000; 1 (suppl. 79):202.

19. Rosso M, Agius R, Calleja N. Development and validation of a screening questionnaire for noise- induced hearing loss. Occup Med (Lond). 2011;61(6):416-21.

Размещено на Allbest.ru