Ефективність кохлеарної імплантації у дітей з тяжкою сенсоневральною приглухуватістю та глухотою за даними мовної аудіометрії у вільному звуковому полі та на фоні завад

У всіх обстежених контрольної групи, за даними тональної і мовної аудіометрії, слух був в межах фізіологічної норми. Різниця між показниками розбірливості мови в нормальних умовах і на фоні завад не перевищувала 13 % і становила при РЗТ 50 дБ - (5; 3; 10) %, при РЗТ 60 дБ - (3; 0; 7) % і при 80 дБ - (і,5; 0; 3) %.

До кохлеарної імплантації у 116 дітей (77,3%) основної групи за даними суб'єктивної аудіометрії діагностовано глухоту і у 34 дітей (22,7 %) - IV ступінь зниження слуху (за В.Г. Базаровим, А.І. Розкладкою, 1995).

В основній групі при аналізі даних анамнезу (зі слів батьків) та медичної документації встановлено, що причинами тяжкої сенсоневральної приглухуватості та глухоти були генетичні порушення, введення ототоксичних антибіотиків, інфекційні захворювання, менінгіт, передчасні і патологічні пологи. У 51 дитини (34 %) причину втрати слуху з'ясувати не вдалося. Термін реабілітації з використанням кохлеарних імплантатів становив від 1 місяця до 12 років. 134 дитини (89,3 %) було прооперовано в Україні (в ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійче- нка НАМН України і в ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України») і 16 (10,7 %) - за кордоном (в Польщі, Чехії, Австрії, Німеччині, Португалії, Італії і Словаччині). У 112 дітей (74,7%) кохлеар- ний імплантат встановлений на праве вухо, у 31 (20 %) - на ліве вухо і в 7 дітей (4,7 %) кохлеарну імплантацію проведено бінаурально. 144 дитини (96 %) до кохлеарної імплантації користувалась слуховими апаратами (СА), 6 дітей (4 %) слуховими апаратами не користувались взагалі. Досвід слухопротезування становив від 3 місяців до 15 років.

Всіх дітей основної групи було розподілено на 3 групи в залежності від ефективності КІ. Основним критерієм даного розподілу слугували результати дослідження розбірливості мови у вільному звуковому полі при рівні навколишнього шуму не більше 35 дБ без зашумлення словесного матеріалу. До 1-ї групи (висока ефективність) було включено 68 осіб (45,3 %), у яких показники розбірливості мови були вищими, ніж 70 %. До 2-ї групи (середня ефективність) увійшло 45 (30 %) дітей, у яких показники розбірливості мови не перевищували 70 %. До 3-ї групи (низька ефективність) було віднесено 37 (24,7 %) дітей, у яких розбірливість мови не перевищувала 20 %.

В 1-й групі було 37 дівчаток і 31 хлопчик віком від 4 до 18 років. У 6 осіб було проведено бінауральну КІ, у 54 дітей кохле- арний імплантат встановлений на праве вухо і у 8 - на ліве. Вік, у якому діти втратили слух (зі слів батьків) становив від народження до 15 років. В цій групі показники розбірливості мови у вільному звуковому полі становили (77; 70; 85) % при РЗТ 50 дБ, (80; 73; 90) % - при РЗТ 60 дБ і (90; 80; 100) % - при РЗТ 80 дБ.

При аналізі результатів аудіометричного дослідження в 1-й групі встановлено, що у деяких дітей при високій розбірливості слів у вільному звуковому полі, розбірливість слів на фоні завад значно знижувалась. Тому для більш детального аналізу результатів аудіометричного дослідження пацієнтів 1 -ї групи було розподілено на 2 підгрупи (1А і 1Б). В підгрупу 1А увійшло 34 особи, у яких, як і у осіб контрольної групи, різниця між показниками розбірливості мови в звичайних умовах та на фоні завад не перевищувала 13 % і становила при РЗТ 50 дБ (10; 7; 13) %, при РЗТ 60 дБ - (10; 7; 13) % і при РЗТ 80 дБ - (8,5; 6; 10) %. Підгрупу 1Б, яка також налічувала 34 особи, склали діти, у яких різниця між показниками розбірливості мови в звичайних умовах та на фоні завад становила при РЗТ 50 дБ (30; 20; 43) %, при РЗТ 60 дБ - (28,5; 20; 40) %, при РЗТ 80 дБ - (28,5; 17; 40) %.

Показники розбірливості мови в звичайних умовах в підгрупі А становили при РЗТ 50 дБ (80; 70; 90) %, при РЗТ 60 дБ - (85; 80; 97) % і при РЗТ 80 дБ - (93; 87; 100) %. Показники розбірливості мови на фоні завад становили при РЗТ 50 дБ (68,5; 57; 80) %, при РЗТ 60 дБ - (78,5; 67; 90) %, при РЗТ 80 дБ - (85; 80; 93) % (рис. 1).

Рис. 1. Розбірливість мови у вільному звуковому полі і на фоні завад при різних РЗТ у обстежених підгрупи 1А.

Як видно з даних, представлених на діаграмі, у обстежених підгрупи 1А розбірливість мови поступово збільшувалась при збільшенні РЗТ корисного сигналу, така ж закономірність спостерігалась при подачі слів на фоні завад. Різниця між показниками розбірливості мови в звичайних умовах і на фоні завад при збільшенні РЗТ знижувалась в межах 1,5 %.

У осіб підгрупи Б показники розбірливості мови в звичайних умовах при РЗТ 50 дБ становили (73; 70; 80) %, при РЗТ 60 дБ - (80; 70; 87) %, при РЗТ 80 дБ - (83; 70; 93) %. Показники розбірливості мови на фоні завад становили (35; 23; 43) % при РЗТ 50 дБ, (43; 37; 60) % - при РЗТ 60 дБ і (51; 43; 67) % - при РЗТ 80 дБ (рис. 2).

У обстежених підгрупи 1Б різниця між показниками розбірливості мови в звичайних умовах і на фоні завад є значно більшою, ніж підгрупи 1А. При підвищенні РЗТ корисного сигналу ця різниця мала тенденцію до незначного зниження (в межах 1,5 %). Аналогічно до підгрупи А відмічалось підвищення розбірливості мови при збільшенні РЗТ як у звичайних умовах, так і на фоні завад.

Рис. 2. Розбірливість мови у вільному звуковому полі і на фоні завад при різних РЗТ у дітей підгрупи Б: - РМ в звичайних умовах; - РМ на фоні завад; - Різниця між показниками РМ в звичайних умовах і на фоні завад

Варто відзначити, що статистично достовірної різниці в розподілі за віком між обстеженими підгруп 1А та 1Б виявлено не було (11; 9; 13 та 9,5; 8; 12 років, відповідно). Проте виявлено статистично достовірну різницю у строках, які пройшли після проведення кохлеарної імплантації - 7,0; 5,0; 8,0 та 5,0; 4,0; 6,0 років, відповідно. Тобто, у дітей підгрупи 1А довше проводились реабілітаційні заходи, тому різниця між показниками розбірливості мови в звичайних умовах та на фоні завад була нижчою. Також виявилось, що у пацієнтів цієї підгрупи слухопротезування було проведено у більш ранньому віці (1,5; 1,0; 2,0 років) в порівнянні з дітьми підгрупи Б, що були слухопротезовані в (1,75; 1,0; 2,0) років). При дослідженні віку, в якому було проведено кохлеарну імплантацію, достовірної різниці між підгрупами 1А та 1Б виявлено не було, проте у обстежених підгрупи 1Б був вищий показник за верхнім квартилем (4,0; 3,0; 5,0 та 4,0; 3,0; 8,0 років, відповідно). Термін користування слуховими апаратами до проведення кохлеарної імплантації в підгрупах 1А і 1Б був однаковим і становив (2,0; 1,0; 4,0) років. Інтервал між втратою слуху і часом проведення кохлеарної імплантації статистично достовірно не відрізнявся і становив (3,0; 2,0; 5,0) років в підгрупі 1А та (3,625; 2,0; 5,7) років в підгрупі 1Б.

Варто відзначити, що майже всі діти (за виключенням двох) підгрупи 1А відвідують загальноосвітні навчальні заклади, вони інтегровані в суспільство і здобувають освіту в однакових умовах з дітьми з нормальним слухом. Одна дитина відвідує індивідуальне навчання, а ще одна - навчається в спеціалізованому колегіумі. В той же час серед дітей підгрупи 1Б 4 особи знаходиться на індивідуальному навчанні і 8 вчаться у школі для слабко чуючих.

У 11 осіб підгрупи 1А і 9 осіб підгрупи 1Б причину зниження слуху встановити не вдалося. У 3 дітей підгрупи 1А до зниження слуху призвели патологічні пологи і менінгіт (патологія, що призводить до центральних розладів слуху). Генетичні порушення були встановлені у 7 досліджуваних. Також у 6 осіб до зниження слуху призвело введення ототоксичних антибіотиків. В підгрупі 1Б генетичні порушення були причиною зниження слуху у 5 дітей, введення ототоксичних антибіотиків - у 7. Захворювання, які можуть викликають центральні розлади слуху, були зафіксовані у 8 дітей.

Отже, за результатами даних розбірливості мови, отриманих як у вільному звуковому полі, так і на фоні завад, видно, що причина втрати слуху є одним з визначальних факторів, що впливає на ефективність кохлеарної імплантації.

До 2-ї групи увійшли досліджувані віком від 3 до 18 років, серед них 22 дівчинки і 23 хлопчики. У 1 дитини було проведено бінауральну КІ, у 44 - моноауральну; у 31 пацієнта кохлеарний імплантат встановлено на праве вухо, у 13 - на ліве. Вік, у якому діти втратили слух - від народження до 8 років. 47 % дітей відвідують загальноосвітні навчальні заклади, причому 13 % з них знаходяться на інклюзивному навчанні. 44 % дітей даної групи навчається у дошкільних закладах або школах для слабкочуючих. 1 дитина вчиться в логопедичній школі. 3 осіб з групи - студенти. У 1 пацієнтки було проведено реоперацію через пошкодження кохлеарного імплантата, тому вона 4 місяці ним не користувалась.

У пацієнтів цієї групи у показники розбірливості мови вільному звуковому полі при РЗТ 50 дБ становили (27; 20; 50) %, при РЗТ 60 дБ - (30; 20; 50) %, при РЗТ 80 дБ - (40; 30; 50) %. Показники розбірливості мови на фоні завад становили: при РЗТ 50 дБ - (0; 0; 10) %, при РЗТ 60 дБ - (10; 0; 17) %, при РЗТ 80 дБ - (10; 3; 20) %. Різниця між показниками розбірливості мови у вільному звуковому полі та на фоні завад складала: при РЗТ 50 дБ - (20; 10; 30) %, при РЗТ 60 дБ - (20; 13; 30) % і при РЗТ 80 дБ - (27; 17; 30) % (рис. 3).

Як і у обстежених 1 -ї групи, в 2-й групі простежується тенденція покращення розбірливості мови при збільшенні РЗТ корисного сигналу у вільному звуковому полі.

Рис. 3. Показники розбірливості мови у вільному звуковому полі і на фоні завад при різних РЗТ у обстежених 2-ї групи (з середньою ефективністю кохлеарної імплантації).

При дослідженні на фоні завад спостерігається значне зниження розбірливості мови, особливо при РЗТ 50 дБ (медіана дорівнює нулю). Різниця між показниками розбірливості мови в звичайних умовах і на фоні завад підвищується при РЗТ корисного сигналу 80 дБ в порівнянні з показниками при РЗТ 50 і 60 дБ (на 7 %).

До 3-ї групи увійшли діти віком від 4 до 18 років, серед них було 17 дівчаток і 20 хлопчиків. В усіх дітей було проведено мо- ноауральну КІ: у 27 - кохлеарний імплантат встановлений на праве вухо і в 10 - на ліве. Вік, у якому діти втратили слух - від народження до 7 років. 46 % дітей даної групи відвідують загальноосвітні навчальні заклади, причому лише 16 % з них знаходяться на інклюзивному навчанні. 41 % дітей даної групи навчається у дошкільних закладах або школах для слабкочуючих чи глухих. 1 дитина вчиться в спеціалізованій школі для осіб з затримкою мовлення і 1 - в школі для осіб зі зниженим зором (зір в нормі, даний факт зумовлений відсутністю шкіл для слабкочуючих в регіоні, де проживає дитина). 3 осіб з групи - студенти.

У 19 пацієнтів 3-ї групи при дослідженні у вільному звуковому полі було отримано мінімальні показники розбірливості мови, 17 дітей не змогли повторити жодного слова і 1 дитина не розуміла звернену мову і не реагувала ані на звук, ані на мову, які подавались через колонки. На фоні завад при РЗТ 50; 60 і 80 дБ розбірливість мови вдалось визначити лише у 1 дитини, 5 дітей повторювали слова лише при РЗТ 80 дБ. Характерною особливістю даної групи є те, що при подачі слів у шумі розбірливість мови різко знижувалася, тобто діти після кохлеарної імплантації не могли повторити жодного слова і навіть відтворити окремих звуків, за винятком 6 дітей. В даній групі медіана усіх показників розбірливості мови дорівнює нулю. Інтерквартильний розмах для показників розбірливості мови у вільному звуковому полі становив при РЗТ 50 дБ 3 %, при РЗТ 60 дБ -10 %, при РЗТ 80 дБ -13 %, для показників розбірливості мови на фоні завад при всіх РЗТ - 0 % і для різниці між показниками розбірливості мови в звичайних умовах і на фоні завад при РЗТ 50 дБ - 3 %, при РЗТ 60 дБ -10 %, при РЗТ 80 дБ - 10 %. Результати даної групи не наводяться в графічному вигляді, оскільки побудова діаграми є неможливою.

Одним з важливих факторів, який впливає на реабілітацію дітей з тяжкою сенсоневральною приглухуватістю та глухотою є причина, що призвела до втрати слуху. Встановивши причину, часто можна прогнозувати появу центральних розладів слуху, супутньої патології та ін. Тому дуже важливе значення має проведення ретельного аналізу ефективності КІ в залежності від причини, що призвела до втрати слуху. Розподіл обстежених в залежності від причини зниження слуху наведено в табл. 1.

Більше ніж в третині випадків причину втрати слуху у дітей з'ясувати не вдалося. Найбільш частою причиною втрати слуху є введення ототоксичних антибіотиків (у 20% дітей). Також досить часто до зниження слуху призводили інфекційні захворювання, передчасні і патологічні пологи, а також генетичні порушення. Звертає на себе увагу той факт, що коли причиною втрати слуху були генетичні порушення та інфекційні захворювання (які зазвичай не викликають центральних розладів слуху), в більшій половині випадків було зареєстровано високу ефективність КІ. В той же час, якщо причиною зниження слуху були передчасні і патологічні пологи або менінгіт (причини, що призводять до центральних розладів слуху), частіше фіксувалась середня і низька ефективність КІ.

Медіана та інтерквартильний розмах показників розбірливості мови в звичайних умовах та на фоні завад, а також різниця між цими показниками в залежності від причини втрати слуху наведені в табл. 2.

Як видно з даних, наведених у таблиці, в тих випадках, коли до втрати слуху призвели генетичні порушення, інфекційні захворювання і введення ототоксичних антибіотиків, розбірливість мови як у вільному звуковому полі, так і на фоні завад була вищою, ніж при патології, що призводить до центральних розладів слуху (патологічні пологи і менінгіт). У тих випадках, коли причину зниження слуху встановити не вдалося, спостерігаються низькі показники розбірливості мови у вільному звуковому полі і на фоні завад.

Таблиця 1 Розподіл пацієнтів в групах з різним рівнем ефективності кохлеарної імплантаціїв залежності від причини зниження слуху

Таблиця 2 Показники розбірливості мови у вільному звуковому полі та на фоні завадь залежності від причини втрати слуху (медіана та інтерквартильний розмах)

Висновки

1. За результатами досліджень розбірливості мови у вільному звуковому полі у дітей з тяжкою сенсоневральною приглухуватістю та глухотою після проведення кохлеарної імплантації в 45,3 % випадків було виявлено високу ефективність проведення реабілітаційних заходів, в 30 % - середню і в 24,7 % - низьку.

2. Використання лише результатів дослідження розбірливості мови у вільному звуковому полі недостатньо для максимально точної оцінки ефективності кохлеарної імплантації, прогнозування процесу реабілітації та інтеграції у суспільство даної категорії дітей. Про це свідчить той факт, що в групі дітей з високою ефективністю кохлеарної імплантації різниця між показниками розбірливості мови у вільному звуковому полі та на фоні завад коливається від 0 до 60 % при різних рівнях звукового тиску. Тому всім дітям після кохлеарної імплантації потрібно обов'язково проводити дослідження мовної аудіометрії з використанням завад «гомін».

3. На основі аналізу даних тестів розбірливості мови у вільному звуковому полі і в шумі було встановлено, що ефективність кохлеарної імплантації залежить від глибини порушень у слуховій системі, зокрема у центральних відділах слухового аналізатора, які в свою чергу, певною мірою залежать від етіологічного фактору. Діти, у яких причиною втрати слуху був менінгіт, патологічна вагітність та пологи (причини, що призводять до центральних розладів слуху), мають гіршу розбірливість мови, ніж діти, що втратили слух внаслідок генетичних порушень, інфекційних захворювань і введення ототоксичних антибіотиків. Разом з тим, у 4,7 % дітей, що втратили слух внаслідок патології вагітності і пологів і у 2,7 % - після менінгіту, вдалося досягти високої ефективності кохлеарної імплантації. Тобто діти з центральними розладами слуху теж можуть досягати значних успіхів в слуховій реабілітації та інтеграції в суспільство. Це можна пояснити тим, що розбірливість мови в шумі можна покращити шляхом тренування, за умов високої мотивації батьків та дитини і їх якісної роботи в співпраці з сурдопедагогом.

4. За результатами дослідження розбірливості мови на фоні завад встановлено, що основним фактором, який впливає на ефективність кохлеарної імплантації є часовий інтервал, що минув після хірургічного втручання. У тих дітей, в яких довше проводились реабілітаційні заходи з кохлеар- ним імплантатом (підгрупа 1А - (7,0; 5,0; 8,0) років), різниця між показниками розбірливості мови в звичайних умовах та на фоні завад була достовірно нижчою (р<0,05) в порівнянні з підгрупою 1Б - (5,0; 4,0; 6,0) років.

5. Результати дослідження розбірливості мови на фоні завад допоможуть фахівцям, які займаються реабілітацією дітей після кохлеарної імплантації (сурдопедагогам, логопедам) звернути увагу на зниження розбірливості мови у дітей в реальних умовах спілкування і направити свої зусилля на покращення її відповідними методами. Ці заходи дадуть можливість прискорити інтеграцію дітей після кохлеарної імплантації у суспільство, підвищити їх успіхи в навчанні і покращити якість життя. Використовуючи показники розбірливості мови на фоні завад, спеціалісти зможуть максимально точно оцінити якість реабілітації в кожному конкретному випадку.

слух звуковий кохлеарний імплантація

Література

1. Альтман Я.А., Бибиков Н.Г., Вартанян И.А., Дубровский Н.А., Ищенко С.М., Константинов А.И., Макаров А.И., Мовчан Е.В., Радионова Е.А., Телепнев В.Н., Хачунц С.А., Шмигидина Г.Н., Шупляков В.С. Слуховая система. Ленинград: Наука, 1990;620 с.

2. Альтман Я.А., Таварткиладзе Г.А. Руководство по аудиологии. М.: ДМК Пресс, 2003; 359 с.

3. Багмут А.Й., Борисюк І.В., Покидько О.М. Сприйняття українського мовлення в умовах шумових завад. Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет, 2000;7-70.

4. Бердникова И.П., Мальцева Н.В. Разборчивость речи в условиях помехи в норме и при сенсоневральной тугоухости. Рос. оториноларингология. 2011;3:20-3.

5. Гельфанд Стенли А. Слух: введение в психологическую и физиологическую акустику. М.: Медицина, 1984;340 с.

6. Зайцев А.В., Березнюк В.В. Девятилетний опыт кохлеарной имплантации в Днепропетровске. Матеріали ХІІ з'їзду оториноларингологів України (Львів, 18-20 травня 2015 р.). К.: ТОВ «Вістка», 2015;206.

7. Королева И.В. Научно-методологические основы реабилитации рано оглохших детей после кохлеарной имплантации. Часть 2. Макро- и микроструктурные компоненты организации реабилитации. Рос. оториноларингология. 2013;4:45-9.

8. Королева И.В. Разработка критериев и методов оценки эффективности кохлеарной имплантации у детей. Рос. оториноларингология. 2013;6:80-6.

9. Лимар Б.Я., Базаров В.Г., Тышкевич З.С.. Объем и методика исследования слуховой функции в аудиометрических кабинетах поликлиник и стационаров. Метод. рекомендации. К., 1977;35 с.

10. Лятковский Я.Б. Руководство по аудиологии и слухопротезированию. М.: МИА, 2009;18-21, 60-2, 151-8.

11. Мороз Б.С., Овсяник В.П., Луцко Е.В. Актуальные вопросы кохлеарного слухопротезирования. К., 2005;47 с.

12. Мышинцева Т.Н. О помехоустойчивости слуховой системы. Сборник научных трудов: Патология внутреннего уха. Куйбышев: Куйбышевский мед. ин-т им. Д.И. Ульянова, 1983;74-9.

13. Пашков А.В., Кузнецов А.О., Наумова И.В., Григорьева Е.А., Савельева Е.Е., Хандажапова Ю.А. Мониторинг слухового восприятия и воспроизведения речи у пациентов, использующих различные системы кохлеарной имплантации в первые шесть-восемь недель после имплантации. Рос. оториноларингология. 2011;3:111-5.

14. Bond M., Mealing S., Anderson R., Elston J., Weiner G., Taylor R.S., Hoyle M., Liu Z., Price A., Stein K. The effectiveness and cost-effectiveness of cochlear implants for severe to profound deafness in children and adults: a systematic review and economic model. Health Technol Assess. 2009 Sep;13(44):1-330. doi: 10.3310/hta13440.

15. Bruijnzeel H., Ziylan F., Stegeman I., Topsakal V., Grolman W. A Systematic Review to Define the Speech and Language Benefit of Early (<12 Months) Pediatric Cochlear Implantation. Audiol Neurootol. 2016;21(2):113-26.

16. Cejas I., Hoffman M.F., Quittner A.L. Outcomes and benefits of pediatric cochlear implantation in children with additional disabilities: a review and report of family influences on outcomes. Pediatric Health Med Ther. 2015 May 19;6:45-63.

17. Cejas I., Mitchell C.M., Hoffman M., Quittner A.L. Comparisons of IQ in Children With and Without Cochlear Implants: Longitudinal Findings and Associations With Language. Ear Hear. 2018 Nov/Dec;39(6):1187-1198.

18. Cord M.T., Walden B.E., Atack R.M. SPeech Recognition In Noise Test (SPRINT) for H-3 profile [Internet]. Bethesda (MD): Walter Reed Army Medical Center; Military Audiology Association; 2009.

19. Dunn C.C., Noble W., Tyler R.S., Kordus M., Gantz B.J., Ji H. Bilateral and unilateral cochlear implant users compared on speech perception in noise. Ear Hear. 2010;31(2):296-8.

20. Eapen R.J., Buss E., Adunka M.C., Pillsbury H.C., Buchman C.A. Hearing-in-noise benefits after bilateral simultaneous cochlear implantation continue to improve 4 years after implantation. Otol Neurotol. 2009; 30(2): 153-159.

21. Entwisle L.K., Warren S.E., Messersmith J.J. Cochlear Implantation for Children and Adults with Severe-to-Profound Hearing Loss. Semin Hear. 2018 Nov; 39(4): 390-404.

22. Fink N.E., Wang N.Y., Visaya J., Niparko J.K., Quittner A., Eisenberg L.S. Childhood Development after Cochlear Implantation (CDaCI) study: design and baseline characteristics. Cochlear Implants Int. 2007 Jun; 8(2): 92-116.

23. Harris M.S., Kronenberger W.G., Gao S., Hoen H.M., Miyamoto R.T., Pisoni D.B. Verbal short-term memory development and spoken language outcomes in deaf children with cochlear implants. Ear Hear. 2013 Mar-Apr; 34(2): 179-92.

24. Hawthorne G., Hogan A., Giles E. et al. Evaluating the health-related quality of life effects of cochlear implants: a prospective study of an adult cochlear implant program. Int J Audiol. 2004; 43(4): 183-92.

25. Krueger B., Joseph G., Rost U., Strauвя-Schier A., Lenarz T., Buechner A. Performance groups in adult cochlear implant users: Speech perception results from 1984 until today. Otology and Neurotology. 2008; 29(4): 509-12.

26. Lazard D.S., Bordure P., Lina-Granade G. Speech perception performance for 100 post-lingually deaf adults fitted with Neurelec cochlear implants: Comparison between Digisonic(R) Convex and Digisonic(R) SP devices after a 1-year folow-up. Acta Otolaryngol. 2010; 130(11): 1267-73.

27. Leigh J.R., Dettman S.J., Dowell R.C. Evidence-based guidelines for recommending cochlear implantation for young children: Audiological criteria and optimizing age at implantation. Int J Audiol. 2016;55 Suppl 2:9-18.

28. Martines F., Martines E., Ballacchino A., Salvago P. Speech perception outcomes after cochlear implantation in prelingually deaf infants: the Western Sicily experience. Int J Pediatr Otorhinolaryngol. 2013 May;77(5):707-13.

29. Martini A., Bovo R., Trevisi P., Forli F., Berrettini S. [Cochlear implant in children: rational, indications and cost/efficacy]. Minerva Pediatr. 2013 Jun; 65(3):325-39. [Article in Italian].

30. Mosnier I., Sterkers O., Bebear J.P. et al. Speech performance and sound localization in a complex noisy environment in bilaterally implanted adult patients. Audiol Neurootol. 2009; 14(2): 106-14.

31. Nascimento L.Td, Bevilacqua M.C. Evaluation of speech perception in noise in cochlear implanted adults. Rev Bras Otorrinolaringol (Engl Ed). 2005;71(4):432-8.

32. Nilsson M., Soli S.D., Sullivan J.A. Development of the Hearing in Noise Test for the measurement of speech reception thresholds in quiet and in noise. J Acoust Soc. Am. 1994 Feb; 95(2): 1085-99.

33. Niparko J.K., Tobey E.A., Thal D.J., Eisenberg L.S., Wang N.Y., Quittner A.L. et al. Spoken language development in children following cochlear implantation. JAMA. 2010 Apr 21; 303(15): 1498- 506.

34. Payton K.L., Uchanski R.M., Braida L.D. Intelligibility of conversational and clear speech in noise and reverberation for listeners with normal and impaired hearing. J. Acoustic Soc. Am. March. 1994;3:1581-92.

35. Pisoni D.B., Kronenberger W.G., Roman A.S., Geers A.E. Measures of digit span and verbal rehearsal speed in deaf children after more than 10 years of cochlear implantation. Ear Hear. 2011 Feb; 32 (1 Suppl): 60-74.

36. Sharma S., Bhatia K., Singh S., Lahiri A.K., Aggarwal A. Impact of socioeconomic factors on paediatric cochlear implant outcomes. Int J Pediatr Otorhinolaryngol. 2017 Nov; 102: 90-7.

37. Vaez N., Desgualdo-Pereira L., Paglialonga A. Development of a test of suprathreshold acuity in noise in Brazilian Portuguese: a new method for hearing screening and surveillance. - Biomed Res Int. 2014

38. Vermiglio A.J., Soli S.D., Freed D.J., Fisher L.M. The relationship between high-frequency pure-tone hearing loss, hearing in noise test (HINT) thresholds, and the articulation index. J Am Acad Audiol. 2012 Nov;23(10):779-88.

39. Vincenti V., Bacciu A., Guida M., Marra F., Bertoldi B., Bacciu S. et al. Pediatric cochlear implantation: an update. Ital J Pediatr. 2014 Sep 2; 40:72.

40. Warzybok A., Zokoll M., Wardenga N., Ozimek E., Wardenga N., Boboshko M, Kollmeier B. Development of the Russian Matrix Sentence Test. International journal of audiology. 2015;54(2).35-43.

41. Wilson R.H., McArdle R.A., Smith S.L. An Evaluation of the BKB-SIN, HINT, QuickSIN, and WIN Materials on Listeners With Normal Hearing and Listeners With Hearing Loss. J Speech Lang Hear Res. 2007 Aug; 50(4): 844-856.

Размещено на Allbest.ru