Показники крові та діяльності серцево-судинної системи в працівників шкідливих професій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Показники крові та діяльності серцево-судинної системи в працівників шкідливих професій

Мета роботи - вивчити загальні дані крові та серця в працівників шкідливих професій. У досліджені брали участь 43 особи, які проходили обстеження в межах періодичного медичного огляду. Це були працівники восьми різних професій (водій- рятувальник - 17 %, електрогазозварювальник - 10 %, електромонтер - 12 %, кранівник - 15 %, лаборант - 15 %, оператор АЗС - 12 %, оператор котельні - 7 %, слюсар - 12 %). Роботу серця оцінювали за параметрами електрокардіограми. Запис ЕКГ здійснювали, застосовуючи електрокардіограф ECG 300G у відділені функціональної діагностики, визначення загальних показників крові відбувалося за загальними методиками на базі клініко-діагностичної лабораторії Тернопільської міської комунальної лікарні № 2. Аналізували показники загального аналізу крові та характеристики ЕКГ (кут відхилення ЕВС, частоту серцевих скорочень, коливання інтервалу RR й інтервали: RR, PQ, QT, зубець P, комплекс QRS і систолічний показник). Показники загального аналізу крові в більшості досліджуваних перебували в межах норми. Виявили відмінності показників гемоглобіну, еритроцитів, сегментоядерних клітин і моноцитів у працівників різних професій. Порівняння показників ЕКГ засвідчило відмінності між величиною кута ЕВС, який мав значні відхилення від норми в електромонтерів, операторів котелень і слюсарів. Також за межі норми виходили показники тривалості інтервалу RR в електромонтерів, лаборантів й операторів АЗС. Незначні відхилення виявлено в значеннях зубця P і комплексу QRS.

Здоров'я людини значною мірою залежить від екологічної ситуації місця її проживання та праці. Пов'язано це з погіршенням стану навколишнього середовища й прогресуючим техногенним навантаженням. Підвищений уміст хімічних сполук у середовищі спричиняє виникнення хвороботворних станів, розвиток серцево-судинних захворювань [1].

Проблема стану здоров'я населення України нині дуже актуальна. Останнім часом відбувається інтенсивне забруднення навколишнього середовища, що спричинене збільшенням кількості автомобільних викидів, відходів від великих промислових підприємств і побутового сміття, яке не підлягає переробці [2].

Можливість адаптації індивіда в реальних умовах утворює антропоекологічне напруження. Чинниками напруження виступають виробничі умови, обмеження рухової активності, нераціональне харчування, високий рівень забруднення повітря, ґрунту й води, побутові умови тощо. Саме до таких чинників і належить робота на підприємствах зі шкідливими умовами праці [3]. За результатами спостережень ВООЗ, Україна є першою в Європі та другою у світі за рейтингом смертності від серцево-судинних захворювань. З усієї кількості смертей 67 % саме через ці проблеми [4].

Система кровообігу є відповідальною за адаптацію до більшості факторів зовнішнього середовища, вона є індикатором адаптаційних реакцій усього організму. Недостатність часу на відновлення механізмів і часта зміна параметрів серцево-судинної системи свідчать про виникнення патологічних процесів внутрішніх органів [5].

Шкідливі умови праці характеризується значною зміною гігієнічних норм. Вони спроможні несприятливо впливати на організм працівника й можуть слугувати причиною виникнення хронічних паталогій із тимчасовою втратою працездатності. Усі представлені в роботі досліджувані є працівниками шкідливих професій згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21 травні 2007 р. № 246 «Про порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій» [6].

Механізми впливу шкідливих чинників виробництва на стан системи крові та серцево- судинну систему є досить складними. Серцево- судинна система одна з перших реагує на будь - які зовнішні зміни. Особливо негативний вплив на серцеву систему мають такі умови праці, як надмірні фізичні навантаження, постійні стреси на роботі, робота в нічну зміну, сильні виробничі шуми, вібрація від роботи механізмів, підвищена температура повітря у виробничому приміщенні, гіподинамія. Ці умови можуть спричиняти серйозні функціональні розлади серцево-судинної системи. Особливо шкідливою для роботи серця є виробнича вібрація. Частота власних коливань людського організму перебуває в межах 5-9 Гц. Якщо на організм діє виробнича вібрація з такою самою частотою, виникає резонанс. Наслідками таких порушень може бути навіть повна зупинка роботи серця [7].

Під час виконання фізичної роботи кров посилено припливає до м'язів, забезпечуючи надходження кисню й видалення продуктів окислення. Цьому сприяє активна робота серця та органів дихання. Тому частота серцевих скорочень під час виконання важких робіт досить суттєво зростає практично двічі [8].

Основним способом надходження промислових шкідливих речовин в організм людини є дихальні шляхи, через які шкідливі речовини потрапляють у кров. Природа цих речовин може бути різноманітною, проте переважно вони хімічного походження. Їх надмірна кількість позначається на показниках загального аналізу крові [8].

З огляду на вищесказане можемо зробити висновок, що вивчення впливу шкідливих умов праці на серцево-судину систему й показники крові є досить актуальним.

Мета роботи - вивчити загальні показники крові та електрокардіограми серця в працівників шкідливих професій.

Матеріали й методи

Досліджували показники загального налізу крові та електрокардіограми 43 осіб обох статей (21 % жінок і 79 % чоловіків), середній вік досліджуваних - 36,35± 1,94 роки. Усі пацієнти були працівниками різних професій, котрі піддаються шкідливому впливу виробництва, а саме: водіями-рятувальниками (17 %), електрогазозварювальниками (10 %), електромонтерами (12 %), кранівниками (15 %), лаборантами (клінічні й біохімічні) (15 %), операторами АЗС (12 %), операторами котельні (7 %), слюсарями (12 %). Усі вони проходили обстеження в межах періодичних медичних оглядів, які проводилися на базі Тернопільської міської комунальної лікарні № 2. Реєстрацію ЕКГ здійснювали на електрокардіографі ECG 300G за загальноприйнятою методикою ЕКГ [9].

Показники крові досліджувалися із застосуванням стандартних методик. Визначення кількості гемоглобіну (Hb) здійснювали за допомогою калориметричного методу Салі. Підрахунок формених елементів крові - за допомогою камери Горяєва. Обчислення кольорового показника проводили, використовуючи порівняння Hb у крові та норму з кількістю еритроцитів у крові й нормою. Ретикулоцити підраховували за допомогою фарбування мазка крові. Лейкоцитарну формулу визначали за допомогою фарбування Романовського-Гімза. Визначення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) здійснювали за допомогою методу Панченкова [10].

Статистичну обробку даних виконували за допомогою програми MS Excel 2010. Різницю між двома середніми величинами вважали достовірною при значенні p<0,05.

Результати та обговорення

Дослідження показників, отриманих під час загального аналізу крові, значних відхилень від норми в працівників шкідливих професій не виявило. У результаті порівняння середніх величин установлені деякі статистично достовірні відмінності показників крові у представників різних професій, однак при цьому ці дані переважно перебували в межах фізіологічної норми. Виявлені незначні відхилення в показнику ШОЕ лаборантів (15,5±3,39 мм/год), який був найвищим серед представників усіх досліджуваних професій; найнижчий цей показник у водіїв-рятуваль- ників (4,57±1,4 мм/год) (р<0,05). Отримані результати свідчать, що в досліджуваних на момент обстеження немає хронічних чи гострих захворювань, які б викликали істотні зміни показників крові.

Частота серцевих скорочень (ЧСС) досліджуваних не виходила за межі фізіологічної норми; порівняльний аналіз не виявив статистичних відмінностей між результатами ЧСС у представників різних професій (р>0,05).

Дослідження електричної активності серцевого м'яза засвідчило деякі особливості в працівників шкідливих професій. Зокрема, показник електричної осі серця (ЕВС) у слюсарів (13,20±22,77 °) та електромонтерів (11,00±12,41 °) був істотно нижчим (р<0,05), порівняно з працівниками інших професій; найвище значення ЕВС зареєстровано в операторів котельні (85,67±10,47 °) (рис. 1).

Незважаючи на те, що серцево-судинні захворювання займають провідне місце серед патологій, які спричиняють інвалідизацію або й смерть, вплив шкідливих умов праці на стан серцево судинної системи працівників недоста-тньо вивчений. Це пов'язано з постійним розвитком технологій, появою нового устаткування, хімічних речовин, із якими працюють люди. Недотримання санітарних норм, неналежне використання засобів захисту, недостатня профілактика та несвоєчасне лікування працівників погіршують ситуацію.

За даними [1], на представників таких професій, як електромонтери та електро- газозварювальники, шкідливо діють електро¬магнітні поля надвисокого діапазону. Вплив електромагнітного випромінювання на організм може спричиняти гострі інфаркти міокарда, порушення мозкового кровообігу, серцевого ритму. Шкідливими виробничими факторами є вібрації, яким піддаються працівники металургійної промисловості. У кранівників, котрі працюють в умовах впливу простійної загальної вібрації, перебувають у вимушеній робочій позі, найчастіше проявляються такі серцево-судинні патології, як ішемічна й гіпертонічна хвороби серця [5].

За даними А. В. Басанець [3], шкідливі чинники виробничого середовища викликають захворювання не лише серцево-судинної системи. Ознаки серцевої недостатності проявляються під дією бензолу та іонізуючого випромінювання, гіпертрофія правого шлуночка серця - при пиловій патології легень і радіаційно-токсичному ураженні бронхіальної системи й центральних розладах кровообігу [3]. Впливу цих факторів піддаються працівники практично всіх досліджуваних нами професій. Також наведено дані про формування захворювання серцево-судинної системи при перевищенні напруженості електричного поля промислової частоти [11].

Багато працівників шкідливих професій піддаються дії свинцю, який, за [12], може викликати підвищення артеріального тиску й у деяких випадках-ішемічну хворобу серця.

Є досить багато свідчень про вплив шкідливих виробничих факторів на серцево- судинну систему шахтарів. У досліджені М. Г. Ілляш та ін. [13] описано виникнення гіпертрофії міокарда, яка частіше виникає в осіб із хворобами системи кровообігу. Ексцентрична гіпертрофія лівого шлуночка достовірно частіше представлена серед шахтарів із хворобами системи кровообігу [13].

Висновки

діагностичний серцевий кров

У результаті проведеного дослідження встановлено, що шкідливі умови праці можуть більшою мірою впливати на роботу серця, водночас показники загального аналізу крові переважно перебували в межах норми. У представників різних шкідливих професій виявлено різні відхилення в ЕКГ, зокрема кут ЕВС мав значні відхилення в електромонтерів, операторів котельні та слюсарів. За межі фізіологічної норми виходили результати тривалості інтервалу RR в електромонтерів, лаборантів, операторів АЗС. Відхилення від норми також проявлялись у значеннях зубця Р й комплексу QRS.

Література

1.Селюк, М. М. Вплив електромагнітних полів надвисокого діапазону на серцево-судинну систему. Артеріальна гіпертензія Українська військова академія; 2009, 5(7).

2.Глиняна, Л. А.; Родіонова, В. В.; Гашинова, К.Ю. та інші Структура промислово зумовлених захворювань у робітників металургійного підприємства, які працюють у шкідливих умовах праці. Медичні перспективи; 18, с 60-64. https://doi/orsgsnal/10.26641/2307-0404.2018.3(part 1). 142335

3.Басанець, А. В. Хвороби системи кровообігу при дії професійних факторів. Український журнал з проблем медицини «Інститут медицини праці АМН України»; 2010, 2, с 71-81.

4.WHO Mortality Database. World Health Organization, 2019, https://www.who.int/healthinfo/ mortality_data/en/.

5.Ситник, О. А. Характеристика стану серцево-судинної системи учнів молодшого шкільного віку. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології 2013, 6(32), с 111-118.

6.Наказ Міністерства охорони здоров'я України № 246 від 21.05.2007 « Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій».

Размещено на Allbest.ru