Морфологічна структура назальних поліпів
Розгляд тканинних компонентів поліпів: кровоносні судини різного калібру, слизисті залози, фіброзна тканина, покривний епітелій. Характеристика морфологічної структури назальних поліпів. Знайомство з причинами збільшення об’єму поліпозних розростань.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.04.2020 |
| Размер файла | 52,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Морфологічна структура назальних поліпів
Назальні поліпи визначаються вираженим поліморфізмом структури, особливістю взаємозв'язків всіх тканинно-клітинних елементів, що відображається, на наш погляд, в значних розбіжностях їх морфологічної класифікації. Кожний дослідник виділяє свої форми поліпів, що зумовлено, напевно, вивченням не цілісних поліпів та всього операційного матеріалу, а лише окремих їх фрагментів. В.П. Бикова [7], Т.А. Наддачина [14] описують фіброзні, ангіоматозні, аде- номатозні, залозисто-кистозні поліпи, без визначеної різниці між двома останніми; С.В. Рязанцев та співавтори [15] описують 6 форм - набряклі, залозисто-кистозні, фіброзні, залозисто-фіброзні, прості, ангіоматоз- ні. Не всі виділяють фіброзні поліпи [12, 13], деякі описують міксоматозні [1] та грануляційні форми [13]. В залежності від епітеліального покриву, серед інших видів поліпів Л.М. Ковалева, Н.М. Хмельницька [12] пропонують перехідно-клітинні та епідермоїдні утворення. Е.Г. Шахова, В.А. Зайцев [19] вважають особливістю у хворих, що проживають в регіонах з розвинутою хімічною промисловістю, розростання переважно набряклих носових поліпів, а з металургійною - фіброзних.
Створення будь-яких класифікацій вимагає дотримання основного правила поділу елементів за однією домінуючою ознакою, яка відноситься до одного класу [2, 5]. Згідно цих положень, запропоновані деякими авторами [12, 15, 19] види «простих» та «отечньїх», поліпів не відносяться до одного класу ознак і не містять в термінах морфологічних критеріїв. Явища набряку в тій чи іншій мірі спостерігаються в усіх досліджуваних поліпах. Розподіл назальних поліпів на запальні та антрохоанальні [23] також не відповідає критеріям морфологічної класифікації.
Матеріали та методи
Об'єктом дослідження був операційний матеріал, отриманий під час хірургічного втручання у понад 300 хворих з клінічним діагнозом поліпозного риносинуситу. Тканини фіксувались в 10% нейтральному формальдегіді, обезводнювались в етиловому спирті висхідних концентрацій, зрізи з парафінових блоків товщиною 5 ц фарбувались гематоксиліном та еозином, конго червоним. Гістопрепарати досліджувались в світлооптичному мікроскопі OLYMPUS ВХ-45, в поляризаційному мікроскопі OLYMPUS ВХ-43. Алергологічні дослідження виконувались в Центрі алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів ДУ «Інститут отоларингології ім. проф.
Результати досліджень
При мікроскопічному аналізі назальних поліпів виявлено виражений поліморфізм формоутворюючих структурних елементів, їх кількісних співвідношень, характеру взаємозв'язків, рівню проліферативних та дистрофічних змін. Основними тканинними компонентами поліпів є кровоносні судини різного калібру, слизисті залози, фіброзна тканина, покривний епітелій, клітинними - лімфоцити, плазмоцити, еозинофільні гранулоцити.
Значна кількість поліпів у дорослих осіб (за нашими даними - в 40% випадків) та всі - у дітей утворювались з кровоносних судин капілярного, синусоїдального, артеріального типів як окремо, так і в різних співвідношеннях (рис. 1-3). Такі поліпи характеризуються нерівномірним вмістом колагенових та аргірофільних волокон (рис. 4-8). Виключно фіброзних поліпів в наших дослідженнях не виявлено. Архітектоніка кровоносних судин поліпів, на думку А.В. Борисова та Т.Н. Іванцової [6], знаходиться в прямій залежності від форми поліпів, однак наші спостереження свідчать, що саме кровоносні судини служать основними формо- утворюючими елементами всіх поліпозних розростань з направленим ростом капілярів до епітеліального шару (рис. 9, 10).
Часто спостерігаються вростання судинних виростів в псевдокистозні структури з формуванням поліпа в поліпі (рис. 11). В свою чергу, псевдокистозні структури утворюються внаслідок зрощення судинних виростів (рис. 12, 13). Такі поліпи спостерігаються переважно в верхньощелепних пазухах (рис. 14), що, на наш погляд, пов'язано з їх незначним об'ємом (8-10 см3) та вузьким (3х5 мм) природнім отвором [10]. Клініцисти називають такі утворення кистами.
Більшість назальних поліпів дорослих пацієнтів (біля 60% випадків) утворена судинами різного калібру, фіброзною тканиною, залозисто-кистозними комплексами з різним співвідношенням їх чисельності, характером архітектоніки, різним рівнем дистрофічних змін та явищами набряку, що зумовлює виражений поліморфізм їх будови з перевагою залозистого компонента.
Багато чинників зумовлюють збільшення об'єму поліпозних розростань. В поліпах із залозисто-кистозними структурами в ділянках підвищеної проліфератив- ної та секреторної активності призматичного епітелію накопичується слиз (рис. 17). В судинних поліпах це плазморагії, крововиливи з формуванням кристалів холестерину, багатоядерними клітинами сторонніх тіл (рис. 18, 19). Наші дані щодо кристалів холестерину співпадають з даними Б.С. Хо- мінського [18] про їх утворення в осередку ангіогенезу, клітинній інфільтрації лімфоцитами, плазмоцитами, фібробластами, на відміну від уявлень М.І. Кадимової [14] про їх формування в перенасиченій холестерином кистозній рідині. В усіх поліпах, в тій чі іншій мірі, виражені явища набряку, зумовлені, за даними О.В. Завадського [9], молекулярною водою клітинного походження.
Джерелом формування багатьох поліпів служать клітинно-тканинні структури слизової оболонки з грануляційною тканиною осередку запалення, що розташоване в ніжці поліпа. В окремих випадках поліпозні вирости можуть утворюватись з суцільної грануляційної тканини з різною мірою інфільтрації лімфоцитами, плазмоцитами, нейтрофілами (рис. 20). В багатьох поліпах залозистого типу лімфоцити формують фолікули (рис. 21), спостерігається трансформація лімфоцитів в плазматичні клітини, які розташовані дифузно, ланцюжками,утворюючи розетки, в яких, можливо, синтезуються імуноглобуліни (рис. 22, 23). Здатність пла- змоцитів мігрувати в тканині поліпів підтверджується використаним нами методом культивування їх фрагментів [4]. На 6-7-у добу в експлантатах поліпів спостерігається міграція плазмоцитів з формуванням ацину- соподібних структур, розеток (рис. 24).
Згідно поглядів різних авторів щодо ролі алергічного фактору в розвитку назальних поліпів [7, 8, 20, 23] та визначення еозинофілів як ефекторних клітин в цьому процесі [21, 22], нами досліджено їх вміст та розповсюдженість в тканинах поліпів. З 70 обстежених хворих позитивні алергічні реакції виявлено у 23 осіб, серед них у 15 морфологічно діагностовано судинні поліпи, у 8 - залозисті. Виявлено нерівномірне розміщення еозинофілів в ділянках окремого поліпу та значна різниця їх вмісту в усіх досліджуваних поліпах. Всі поліпи умовно були розподілені на такі, що мають значний вміст еозинофілів (+++) - все поле зору мікроскопа (х100) густо заповнене клітинами (рис. 25); помірний (++) - поле зору частково заповнено еозинофілами (рис. 26), незначний (+) - еозинофіли зустрічаються зрідка (рис. 15). За вмістом еозинофілів судинні поліпи розподілились таким чином: 8 - (+), 4 - (++), 3 - (+++); залозисті: 3 - (+), 3 - (++), 2 - (+++). У 23 пацієнтів з негативними алергічними реакціями в 15 випадках були судинні поліпи, у 8 - залозисті. За вмістом еозинофілів судинні поліпи розподілились таким чином: 12 - (+), 3 - (++); залозисті: 3 - (++), 5 - (+++). Серед останніх виділялись 2 випадки з найбільшою тканинною еозинофілією.
Переважна більшість еозинофілів зосереджена в ділянках вираженого набряку поліпів та навколо структур зі значними дистрофічними змінами (рис. 27). Спостерігається міграція еозинофілів в епітеліальний шар, дегрануляція цитоплазми (рис. 28). Тканинна еозинофілія, згідно наших даних, спостерігається також в ділянках некробіозу судинних поліпів гортані, які не пов'язують з алергічним фактором.
Наші дослідження свідчать, що вміст еозинофілів у поліпах не узгоджується з проявом алергічних реакцій. Необхідно брати до уваги властивість еозинофілів виділяти фібринолізин [22], що, на наш погляд, в назальних поліпах, з характерними для них ангіогенезом та крововиливами направлено на запобігання тромбоутворення. Проліферативні процеси в поліпах активно проявляються в епітеліальному шарі та сполучній тканині (рис. 29, 30). Проліферація (рис. 31) та метаплазія призматичного епітелію в плоский (рис. 32), яку заперечують С.В. Рязанцев зі співавторами [16], призводить до екзофітних та ендофітних розростань з формуванням папілярних структур (рис. 33, 34). Важливу роль в цих процесах відіграють фібробласти з їх вираженим ін- вазивним ростом (рис. 35). Проліферативна активність спостерігається також серед ен- дотеліальних клітин, навіть в умовах ерит- ропедезу (рис. 36). Поряд з цими ділянками відбуваються явища некробіозу, одним з проявів якого служать деструктивні зміни ендотеліальних клітин з лізисом ядер в ділянках густої інвазії плазмоцитів.
залоза поліп морфологічний
Висновки
Структура носових поліпів характеризується значним поліморфізмом клітинно-тканинних компонентів, типом їх взаємозв'язку, рівнем проліферативної активності та дистрофічних змін.
Серед пропонованих морфологічних форм поліпів судинна форма може вважатись окремим видом, оскільки утворена кровоносними судинами різного калібру. Такі поліпи утворюються в дитячому віці та у 40% дорослих пацієнтів. Вони можуть розвиватись при хронічному запаленні та, на наш погляд, в результаті локальної дії медикаментозних засобів, наприклад, су- диннозвужуючих, які можуть порушувати судинну мікроциркуляцію, стимулювати проліферативні процеси ендотелію. Другу форму можна назвати залозистою, оскільки ці структури є домінуючими в поліпозний тканині з включенням також судинно- фіброзних елементів. З причин набряків [17] в поліпах, на наш погляд, поєднуються запальні та дистрофічні фактори їх виникнення. Не логічно відносити набряк до першої стадії розвитку поліпів, а ангіогенез - до останньої, як вважають С.Б. Безшапо чний та співавтори [3], ці процеси розвиваються на всьому протязі їх формування. Інтенсивність тканинної еозинофілії не співвідноситься з позитивними або негативними алергічними тестами, вона є свідченням хронізації процесу, глибини дистрофічних змін структурних елементів. Відомо, що секреторна активність еозинофілів сприяє тромбоутворенню - важливому фактору при ангіоматозі, характерному для всіх носових поліпів.
Література
1.Абрикосов АИ. Частная патологическая анато¬мия. Москва: Медгиз; 1947. Том 3; с.32-5.
2.Асмус ВФ. Логика. Москва: Госиздат; 1947. 386 с.
3.Безшапочный СБ, Гасюк ЮА, Балинский ВА. Морфогенез стромы назальных полипов. Вестн. оториноларингологии. 2014;(3):9-11.
4.Белоусова АО, Кривохатська ЛД. Спосіб культивування експлантатів тканин хворих із злоякісними новоутвореннями. Пат. на кор. модель 80098 иА. Промислова власність. Офіційний бюлетень. 2014;(2).
5.Белоусова АО. Принципи формування класифікацій. Журн. вушних, носових і горло¬вих хвороб. 2011;(1):84-6.
6.Борисов АВ, Иванцова ТН. Кровеносные и лимфатические сосуды полипов слизистой оболочки верхнечелюстных пазух человека. Журн. ушных, носовых и горловых болезней. 1975;(11):37-42.
7.Быкова ВП. Опухоли полости носа. Москва: Медицина; 1993. Патологическая диагностика опухолей человека; с. 409-38.
8.Вохидов УН, Хасанов УС. Цитотоксический статус при хроническом полипозном риносинусите. Рос. ринология. 2013;(2):69.
9.Завадский АВ, Завадский МВ, Золотарева МА, Богданов ВВ. О патогенезе полипоза носа. Рос. ринология. 2013;(2):65-6.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття тканина. Епітеліальні тканини, загальна характеристика, класифікація. Будова різних видів епітелію. Процес детермінації - визначення подальшого напряму в розвитку клітин на генетичній основі. Плоский багатошаровий епітелій. Перехідний епітелій.
лекция [26,5 K], добавлен 08.02.2009Морфологічна та функціональна характеристика органів ендокринної системи людини. Ендокринна частина статевих залоз та підшлункової залози. Механізм дії гормонів. Гормони щитовидної залози. Епіфіз (шишковидна залоза). Гіпофіз - залоза внутрішньої секреції.
реферат [42,0 K], добавлен 21.01.2009Характеристика передракових станів жіночих статевих органів, розгляд ознак. Знайомство з причинами прискореної тривалої проліферації: мітогенний вплив, підвищена функціональна загрузка. Аналіз причин появлення крауроза вульви, способи лікування.
презентация [1,2 M], добавлен 25.03.2013Ультразвукові характеристики структури та ангіоархітектоніки підшлункової залози і ДГ показників регіональної гемодинаміки. Порівняння ефективності конвенціональної ехографії, комплексного УЗД, рентгенівської КТ та тонкоголкової аспіраційної біопсії.
автореферат [41,0 K], добавлен 21.03.2009Щитовидна залоза - ключова ланка в організмі людини. Вплив гормонів щитоподібної залози на органи і обмін речовин організму. Основні функції щитоподібної залози. Патології щитоподібної залози та причини, що викликають їх. Дефіцит йоду і його наслідки.
реферат [33,5 K], добавлен 23.01.2011Нефроптоз (опущення нирки, блукаюча нирка) - стан патологічної рухомості нирки, при якому нирка зміщується зі свого ложа поза фізіологічні межі, є судинним захворюванням, бо при ньому передусім ушкоджуються ниркові судини. Діагностування, лікування.
реферат [9,8 K], добавлен 06.12.2008Структурно-функціональні зміни щитовидної залози в дитячому віці. Клітини Ашкиназі-Гюртля або Б-клітини. Водний і електролітний обмін. Вплив гормонів на ЦНС. Роль білків, жирів, вуглеводів в організмі. Особливості щитовидної залози у людей літнього віку.
курсовая работа [3,0 M], добавлен 25.04.2015Вплив різноманітних факторів на можливість виникнення післяопераційних ускладнень, стан імунореактивності до і після оперативного втручання, вплив генетичної гетерогенності, особливості раку щитовидної залози на фоні багатовузлового еутиреоїдного зобу.
автореферат [508,5 K], добавлен 21.03.2009Ультразвукова анатомія молочної залози, порядок та умови проведення. Променева семіотика захворювань молочної залози. Дисгормональні захворювання та формування схеми їх лікування. Пухлини молочної залози, їх різновиди і порядок діагностування, лікування.
реферат [22,7 K], добавлен 22.10.2010Радіофармацевтичне забезпечення радіонуклідних досліджень щитоподібної залози. Визначення її йоднакопичувальної здатності. Особливості динамічної та статичної тиреосцинтиграфії, радіоімунний аналіз. Променева анатомія щитоподібної залози, її пухлини.
реферат [178,8 K], добавлен 25.12.2010Зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози і шляхи її корекції ферментними препаратами. Фізіологія секреції підшлункової залози, основні причини порушення травлення, які супроводжуються мальдигестією та мальабсорбцією. Ферментні препарати.
реферат [36,1 K], добавлен 17.11.2009Променеві методики основних променевих методів для дослідження молочної залози. Алгоритм променевого обстеження хворих із патологією молочної залози. Проекції при мамографії, ультразвуковий метод дослідження. Моніторинг хіміотерапевтичного лікування.
реферат [611,3 K], добавлен 11.10.2010Структура та гістогенез нервової тканини, її морфологічні та функціональні одиниці. Поняття, склад і функції нейроглії. Основні групи нервових волокон. Міжнейронний синапс: механізм передачі, класифікація. Структурна організація нервових закінчень.
лекция [406,2 K], добавлен 08.02.2009Показники захворюваності та результати лікування раку щитоподібної залози. Удосконалення техніки виконання екстрафасціальної тиреоїдектомії у хворих. Морфологічні особливості різних форм раку щитоподібної залози. Удосконалених методів лікування хвороби.
автореферат [58,1 K], добавлен 12.03.2009Характеристика оксифільноклітинного раку щитоподібної залози за матеріалами Київської міської клінічної лікарні. Характеристика хворих та методи їх обстеження. Хірургічне лікування та післяопераційний нагляд. Можливості радіонуклідної діагностики.
автореферат [66,6 K], добавлен 06.04.2009Лікування артеріальної гіпертензії як одна з найактуальніших проблем сучасної медицини, знайомство з причинами розповсюдженості. Загальна характеристика сучасного арсеналу лікарських засобів для лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.
реферат [28,8 K], добавлен 25.05.2015Новоутворення передміхурової залози. Сечовий міхур. Доброякісні епітеліальні пухлини. Аденома передміхурової залози. Цистографія - інформативний метод діагностики. Рентгенівська комп'ютерна томограма. Диференціальна діагностика та методи лікування.
реферат [21,6 K], добавлен 06.12.2008Ендокринні залози і гормональна регуляція. Причини та механізми розладів ендокринної регуляції. Захворювання щитоподібної залози. Дифузний токсичний зоб. Хронічна недостатність кори надниркових залоз (хвороба Аддісона). Характеристика цукрового діабету.
реферат [39,1 K], добавлен 24.11.2009Дослідження на моделі емоційного стресу характеру зміни структури неколагенових білків у кістковій тканині різних відділів скелету (нижня щелепа, стегнова кістка,). Вивчення статевої особливості змін структури неколагенових білків органічного матриксу.
автореферат [50,0 K], добавлен 10.04.2009Характеристика захворювання раку молочної залози. Реабілітація, корекція психосоматичних розладів в процесі комплексного лікування захворювання. Розподіл хворих на рак молочної залози за віком. Результати дослідження та їх обговорення. Самооцінка хворого.
автореферат [141,2 K], добавлен 13.02.2009
