Оптимальна терапія запальних захворювань глотки у групах ризику

Основні діагнози, які діагностуються при запальних захворюваннях глотки. Оцінка ефективності лікування запальних захворювань глотки у вагітних із застосуванням спрію Целіста. Виявлення основних показань та протипоказань для використання препарату.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.04.2020
Размер файла 124,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія»

ОПТИМАЛЬНА ТЕРАПІЯ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ГЛОТКИ У ГРУПАХ РИЗИКУ

С.Б. БЕЗШАПОЧНИЙ, І.С. ГИЧАК

З настанням холодної пори року зростає кількість пацієнтів, які звертаються за допомогою до ЛОР-лікарів з приводу неприємних симптомів - болю та першіння в горлі. До групи підвищеного ризику сприйнятливості до респіраторно-вірусних інфекцій належать вагітні. На жаль, на сьогоднішній день в Україні не існує затверджених протоколів лікування захворювань ЛОР- органів для таких пацієнток. Тому вибір та відповідальність за призначення повністю лягає на плечі лікаря, який повинен пам'ятати про принцип «Non nocere!».

До основних діагнозів, які діагностуються при запальних захворюваннях глотки, належать фарингіт, тонзиліт та їх поєднання - тонзилофарингіт. Слід зауважити, що під тонзилітом слід розуміти запалення мигдаликів понад їх фізіологічну норму з розвитком клінічних симптомів, тому що при гістопатологічному дослідженні в нормі тканина мигдаликів має ознаки запалення, що може не проявлятися клінічно [1].

Відомо, що переважна більшість запальних захворювань глотки має вірусну етіологію. До найбільш розповсюджених збудників належать: аденовіруси, корона- віруси, віруси грипу та парагрипу, ентеро- віруси, респіраторно-синтиціальні віруси, вірус Епштейна-Бара та ін. У США щорічно реєструються до 11 мільйонів епізодів захворювання на гострий фарингіт, і лише від 5 до 20% з них - випадки бактеріальної інфекції у дорослих осіб [2-4]. Серед най- розповсюдженіших бактеріальних збудників виділяють Streptococcus pyogenes, рідше - стрептококи груп C і G, Haemophilus influenzae, Nokardien, Corynebakterien, Neisseria gonorrhoeae. Для диференційної діагностики вірусного тонзиліту від бактеріального проводиться оцінка стану за модифікованою шкалою МакАйзека-Центора. При позитивному значенні >3 виникає необхідність взяти мазок із ротової частини глотки для експрес-аналізу на Я-гемолітичний стрептокок [3].

Якщо клінічна картина та результати тесту вказують на бактеріальну інфекцію, у цьому випадку неминучим є призначення антибактеріальної терапії. Важливо пам'ятати, що багато лікарських засобів у вагітних може викликати ембріотоксичну, тератогенну та фітотоксичну дію. Вплив лікарського засобу на життєздатність та розвиток плоду багато в чому залежить від терміну вагітності (існують критичні періоди розвитку), дозування та активності препарату, стану здоров'я та органів елімінації пацієнтки. На жаль, наукові дані з приводу застосування та безпечності антибіотиків при вагітності дуже обмежені, але Федеральне управління контролю та якості харчових продуктів США (Food and Drug Administration (FDA)) у 1979 р. розробило класифікацію лікарських засобів за їх безпечністю застосування при вагітності [5]. Спираючись на цю класифікацію і сучасні гайдлайни лікування тонзилофарингітів препаратами першої лінії, які допускаються для застосування вагітними і не виявляють токсичної дії на плід, слід обирати пеніци- ліни/амоксицилін, при непереносимості - еритроміцин або цефалоспорини І покоління [5-6].

Якщо при оцінці загального стану за шкалою отримуємо менше 3 балів, перевагу слід надавати місцевій терапії. Дуже важливим є вибір безпечного та ефективного препарату з мінімальним всмоктуванням у загальний кровообіг. Іншим суттєвим моментом для лікаря є юридичний аспект, а саме - відсутність протипоказань призначення вагітним в інструкції до застосування лікарського засобу. Цим критеріям відповідає спрей для горла Целіста®, в основі якого лежить діюча речовина - мірамістин (0,1 мг/мл).

Метою наших досліджень було оцінити ефективність лікування запальних захворювань глотки у вагітних із застосуванням спрію Целіста®.

Матеріали та методи дослідження

Дослідження проводилось у період з липня по жовтень 2019 р. на базі кафедри оториноларингологи Української медичної стоматологічної академії та поліклініки КНМП «Кременчуцька лікарня «Правобережна». У дослідженні взяли участь 30 вагітних. Критеріями відбору були вагітні жінки з І по Ш триместр із встановленим діагнозом гострий фарингіт/ тонзиліт/ тонзило- фарингіт, до 5 діб з моменту захворювання, 0-3 бали за модифікованою шкалою Ма- кАйзека-Центора, добровільна згода та адекватне відношення до дослідження. Усім пацієнткам було призначено місцеве зрошення ротової частини глотки спреєм Целіста® 4 рази на добу. Огляд та оцінка динаміки стану проводилась у день звернення та на 3; 5; 7-у добу. Комплекс обстеження включав у себе суб'єктивну оцінку власного стану пацієнтками за 10-бальною візуально- аналоговою шкалою; оцінка тяжкості симптомів проводилась за допомогою опитува- льника за 4-бальною шкалою за такими критеріями, як біль у горлі, першіння, кашель (0 - симптом відсутній, 1 - симптом слабко виражений, 2 - симптом помірно виражений, 3 - симптом сильно виражений). Об'єктивний огляд включав у себе фарингоскопію та оцінку стану за аналогічною 4-бальною шкалою за такими критеріями: гіперемія задньої стінки глотки, гіпертрофія фолікулів задньої стінки глотки, гіпертрофія та набряк мигдаликів, реґіонарний лімфаденіт. Динаміка симптомів оцінювалась за допомогою щоденників спостереження.

Результати дослідження та їх обговорення

Відомо, що молекула мірамістину, що входить до складу спрію Целіста®, вступає у пряму гідрофобну взаємодію з ліпідами мембран мікроорганізмів, внаслідок чого відбувається їх фрагментація та руйнування. При цьому частина молекули мірамістину, занурюючись у гідрофобну ділянку мембрани, руйнує надмембранний шар, розпушує мембрану, підвищує її проникність для високомолекулярних речовин, змінює ферментну активність мікробної клітини, інгібуючи ферментні системи, що призводить до пригнічення життєдіяльності мікроорганізмів та їх цитолізу. Мірамістин має високу вибірковість дії щодо мікроорганізмів, оскільки майже не діє на оболонки клітин людини. Цей ефект пов'язаний з іншою структурою клітинних мембран людини (значно більшою довжиною ліпідних радикалів, що різко обмежують можливість гідрофобної взаємодії мірамістину з клітинами). Мірамістин має виражену антимікробну дію на грампозитивні і грамнегативні, аеробні та анаеробні, спороутворюючі та аспорогенні бактерії у вигляді монокультур і мікробних асоціацій, включаючи госпітальні штами. Чинить протигрибкову дію на аскоміцети роду Aspergillus і роду Pйnicillium, дріжджові (Rhodotorula rubra, Torulopsis gabrata) і дріжджоподібні (Candida albicans, Candida tropicalis, Candida krusei) гриби, на дерматофіти (Trichophyton rubrum, Trichophyton mentagrophytes, Trichophyton verrucosum, Trichophyton schoen- leini, Trichophyton violaceum, Epidermophyton Kaufman-Wolf, Epidermophyton floccosum, Microsporum gypseum, Microsporum canis), а також на інші патогенні гриби (наприклад, Pityrosporum orbiculare (Malassezia furfur) у вигляді монокультур і мікробних асоціацій. Під дією мірамістину знижується стійкість мікроорганізмів до антибіотиків [7].

Згідно отриманих результатів, встановлено, що середнє значення за модифікованою шкалою МакАйзека-Центора у обстежених пацієнток було 1,2 бали; оцінка власного стану за візуально-аналоговою шкалою - 2,5 балів.

Рис. 1 Динаміка суб'єктивних симптомів

Позитивний клінічний ефект спостерігався у всіх пацієнток, не було зафіксовано жодного прояву непереносимості препарату або побічної дії. Оцінка результатів лікування вагітних із запальними захворюваннями глотки на основі порівняння бальних показників як суб'єктивного, так і об'єктивного статусів у процесі лікування, виявила зменшення ступеня вираженості клінічних проявів. Зокрема, визначальну роль в оцінці ефективності лікування захворювань глотки самими пацієнтками відіграє ступінь зменшення больового синдрому. У наших дослідженнях на фоні отриманого лікування цей показник зменшився на 1,6 бали, першіння у горлі - на 1,78 балів, кашель - на 0,3 бали. Аналогічна тенденція спостерігалась і у об'єктивному статусі: гіперемія задньої стінки глотки зменшилась на 1,5 балів, гіпертрофія фолікулів глотки - на 1,27 балів, гіперемія та набряк мигдаликів - на 0,8 балів, реґіонарний лімфаденіт - на 0,5 балів. Ефективність місцевого лікування зберігалась протягом усього періоду спостереження.

Рис. 2 Динаміка об'єктивних симптомів

глотка запальний целіста захворювання

Таким чином, результати дослідження показали регресію симптомів у всіх досліджуваних пацієнток, що відповідало даним об'єктивного дослідження. Враховуючи, що резорбція спрію Целіста® практично відсутня, препарат не має протипоказань для призначення у період вагітності, а також на основі отриманих нами результатів, можна стверджувати про ефективність його застосування у період вагітності для місцевого лікування гострих запальних захворювань глотки у вагітних на будь-якому терміні.

Література

1. Bathala S, Eccles R. A review on the mechanism of sore throat in tonsillitis. J Laryngol Otol. 2013;127(3):227-32. doi: 10.1017/ S0022215112003003.

2. Alrefaei MA, Alzahrani MA. Overview of management approaches of acute tonsillitis diagnosis in primary care. Int J Sci Eng Res. 2018;9(1): 1560-72.

3. Безшапочний СБ, Іванченко СА, Гичак ІС. Особливості комбінованого лікування запальних захворювань глотки. Світ медицини та біології. 2018; 64(2): 12-5. doi: 10.26724/2079-8334-2018- 2-64-12-15.

4. Choby BA. Diagnosis and treatment of streptococcal pharyngitis. Am Fam Physician. 2009 Mar 1;79(5):383-90.

5. Зарицкая ИС. Особенности медикаментозной терапии ЛОР-заболеваний во время беременности (обзор литературы). Жіночий лікар. 2007;4:32-5.

6. Пухлик СМ, Титаренко ОВ, Колесниченко ВВ. Фармакотерапия ЛОР-заболеваний у беременных. Здоров'я України (Пульмонологія, алергологія, риноларингологія). 2015; 3(31): 42-7.

7. Інструкція для медичного застосування лікарського засобу ЦЕЛІСТА®. Доступно: https://www. celista.com.ua/assets/files/celista_rozchin_ukr.pdf

Анотація

ОПТИМАЛЬНА ТЕРАПІЯ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ГЛОТКИ У ГРУПАХ РИЗИКУ

Безшапочний СБ, Гичак ІС

Каф. оториноларингологи' з офтальмологією ВДНЗ України «Українськамедична стоматологічна академія», Полтава, Україна e-mail: irinagrishina@yahoo. com

Актуальність: До групи підвищеного ризику сприйнятливості до запальних захворювань глотки належать вагітні. На жаль, на сьогоднішній день в Україні не існує затверджених протоколів лікування захворювань ЛОР-органів для таких пацієнток. Дуже важливим є вибір безпечного та ефективного препарату з мінімальним всмоктуванням у загальний кровообіг. Іншим суттєвим моментом для лікаря є юридичний аспект, а саме - відсутність протипоказань призначення вагітним в інструкції до застосування лікарського засобу. Цим критеріям відповідає спрей для горла Целіста®, в основі якого лежить діюча речовина мірамістин (0,1 мг/мл).

Матеріали та методи: Було проведено дослідження, у якому взяли участь 30 вагітних. Критеріями відбору були вагітні жінки з І по ІІІ триместр зі встановленим діагнозом гострий фарингіт/ тонзиліт/ тонзилофарингіт, до 5 діб з моменту захворювання, 0-3 бали за модифікованою шкалою МакАйзека- Центора, добровільна згода та адекватне відношення до дослідження. Усім пацієнткам було призначено місцеве зрошення ротової частини глотки спреєм Целіста® 4 рази на добу. Комплекс обстеження включав у себе суб'єктивну оцінку стану за 10-бальною візуально-аналоговою шкалою, оцінку тяжкості симптомів проводили за допомогою опитувальника за 4-бальною шкалою за такими критеріями, як біль у горлі, пер- шіння, кашель (0 - симптом відсутній, 1 - симптом слабко виражений, 2 - симптом помірно виражений, 3 симптом сильно виражений). Об'єктивний огляд включав оцінку стану за такими критеріями, як гіперемія задньої стінки глотки; гіпертрофія фолікулів задньої стінки глотки; гіпертрофія та набряк мигдаликів; реііонарний лімфаденіт на 0; 3-ю; 5-у; 7-у добу.

Результати: Встановлено, що на фоні отриманого лікування біль у горлі зменшився на 1,6 бали; першіння - на 1,78 балів; кашель - на 0,3 бали. Аналогічна тенденція спостерігалась і в об'єктивному статусі: гіперемія задньої стінки глотки зменшилась на 1,5 балів; гіпертрофія фолікулів глотки - на 1,27 балів; гіперемія та набряк мигдаликів - на 0,8 балів; реііонарний лімфаденіт - на 0,5 балів.

Висновки: Таким чином, враховуючи, що резорбція спрею Целіста® практично відсутня, препарат не має протипоказань для призначення у період вагітності, а також на основі отриманих нами результатів, можна стверджувати про ефективність його застосування у період вагітності для місцевого лікування гострих запальних захворювань глотки у вагітних на будь-якому терміні.

Ключові слова: фарингіт, тонзиліт, вагітність, мірамістин, целіста.

Annotation

OPTIMAL THERAPY OF INFLAMMATORY DISEASES IN THE RISK GROUPS

Bezshapochny S, Hychak I Department of oto-rhino-laryngology with ophthalmology Ukrainian Medical Stomatological Academy e-mail: irinagrishina@yahoo. com

Topicality: Pregnant women are at increased risk of susceptibility to inflammatory diseases of the pharynx. Unfortunately, there are currently no approved protocols for the treatment of ENT diseases for such patients in Ukraine. It is very important to choose a safe and effective drug with minimal absorption in to the general blood flow. Another important point for the doctors the legal aspect, namely, the absence of contraindications to the appointment of pregnant women in the instructions for use of the medicine. These criteria are met by Celista spray for a throat, which is based on the active substance miramistin (0.1 mg/ml).

Materials and methods: We conducted a study that involved 30 pregnant women. These lection criteria were pregnant women from I to III trimester with a diagnosis of acute pharyngitis / tonsillitis / tonsillopharyngitis, up to 5 days after the disease, 0-3 points on a modified McAizek-Center scale, voluntary consent and adequate attitude to the study. All patients were prescribed topical irrigation of Celista spray x 4 times a day. The examination complex included subjective assessment of the condition on a 10-point visual-analogue scale, symptom severity assessment was performed using a questionnaire on a 4-point scale by criteria such as sore throat, burning, coughing (0 - no symptom, 1 - the symptom is poorly expressed, 2 - the symptom is moderately expressed, 3 - the symptom is strongly expressed). Objective examination included assessment of the condition by criteria such as hyperemia of the posterior pharyngeal wall; hypertrophy of the follicles of the posterior wall of the pharynx; hypertrophy and swelling of the tonsils; regional lymphadenitis for 0; 3; 5; 7 days.

Results: It was found that the pain index decreased by 1.6 points, laceration in the throat - by 1.78 points, cough - by 0.3 points after treatment. A similar tendency was observed in the objective status: hyperemia of the posterior pharyngeal wall decreased by 1.5 points, hypertrophy of the pharynx follicles - by 1.27 points, hyperemia and swelling of the tonsils - by 0.8 points, regional lymphadenitis - by 0.5 points.

Conclusion: Thus, given that the absorption of Celista spray is actually absent, the drug has no contraindications for prescription during pregnancy, and based on our results, we can confirm the effectiveness of its use during pregnancy for the local treatment of acute inflammatory diseases of the pharynx in pregnant women in any period.

Keywords: pharyngitis, tonsillitis, pregnancy, miramistin, celista.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Етіологія та епідеміологія гнійно-запальних захворювань у новонароджених. Діагностичні критерії та лікування гнійно-запальних уражень шкіри, підшкірно-жирової клітковини, пупка. Напрямки профілактики гнійно-запальних захворювань у новонароджених.

    презентация [1,1 M], добавлен 25.01.2014

  • Фактори ризику та перебіг запальних захворювань шийки матки у ВІЛ-інфікованих жінок. Вивчення стану мікрофлори піхви та цервікального каналу. Схема комплексного лікування та профілактики з призначенням високоефективної антиретровірусної терапії.

    автореферат [91,2 K], добавлен 09.03.2009

  • Класифікація, клінічні особливості, діагностика та стратегія лікування хронічних гепатитів. Термінологія мікробно-запальних захворювань нирок і сечових шляхів. Принципи лікування пієлонефриту в дітей. Патогенетична терапія та показання до її призначення.

    реферат [351,0 K], добавлен 12.07.2010

  • Якісний та кількісний склад мікрофлори у хворих з гнійно-запальними захворюваннями щелепно-лицьової ділянки, аналіз впливу різних озонових розчинів на штами мікроорганізмів. Оцінка запропонованого методу лікування та його апробація в клінічних умовах.

    автореферат [45,0 K], добавлен 02.04.2009

  • Место воспалительных заболеваний лимфоидного кольца глотки в структуре патологии ЛОР-органов. Проявление, симптомы и диагностика ряда заболеваний: различных видов тонзиллита, фарингомикоза, дифтерии глотки, аденоидов. Специфика лечения этих заболеваний.

    реферат [78,7 K], добавлен 17.02.2012

  • Виокремлення оториноларингології у самостійну дисципліну. Захворювання глотки їх патогенез, симптоми, причини виникнення, лікарські засоби для лікування. Травми слизової оболонки. Гострий фарингіт, лепторихоз, тонзиліти (ангіни), захворювання мигдаликів.

    контрольная работа [49,9 K], добавлен 02.07.2009

  • Гломерулонефрити (ГН) як гетерогенна група імунно-запальних захворювань. Їх етіологія, морфологічна класифікація, клініка. Нефритичний сидром. Стандарти параклінічних досліджень, лікування. Хронічна ниркова недостатність. Хронічна хвороба нирок.

    презентация [1,1 M], добавлен 14.04.2014

  • Синдром поражения языкоглоточного нерва. Ветви, начинающиеся от ствола языкоглоточного нерва. Анестезия и аналгезия в верхних отделах глотки. Иннервация слизистой оболочки нижней части глотки и гортани. Основные симптомы поражения блуждающего нерва.

    презентация [975,8 K], добавлен 15.04.2015

  • Вивчення пародонтологічного статусу та гормонального фону у вагітних із акушерською патологією. Підвищення ефективності профілактики та лікування захворювань тканин пародонта в даної категорії пацієнток. Комплекс лікувально-профілактичних заходів.

    автореферат [41,5 K], добавлен 07.04.2009

  • Этиология воспаления слизистой оболочки задней стенки глотки, симптомы и клиническая картина острого фарингита. Эпидемиология ангины, бактериальная этиология поражения одного или нескольких компонентов лимфаденоидного глоточного кольца или миндалин.

    презентация [5,4 M], добавлен 17.02.2015

  • Анатомия и физиология пищевода, основные определения и понятия. Классификация рубцовых стенозов глотки и пищевода, их клиническая картина. Вынесение дифференциального диагноза, лечение. Этиология и инструментальное исследование инородных тел пищевода.

    презентация [4,8 M], добавлен 13.09.2015

  • Гострі респіраторні вірусні інфекції як велика група клінічно та морфологічно подібних гострих запальних захворювань, що викликаються пневмотропними вірусами. Грип, парагрип, аденовірусна і респіраторно-синцитіальна інфекції як найбільш значущі.

    курсовая работа [35,6 K], добавлен 10.06.2010

  • Мікробний спектр біотопу сечовивідних та статевих шляхів у хворих з інфекційно-запальними захворюваннями. Прогностичні критерії оцінки ефективності етіотропної терапії. Закономірності цитоморфологічних змін епітеліальних клітин слизових оболонок.

    автореферат [264,3 K], добавлен 24.03.2009

  • Ознайомлення із поняттям та класифікацією циститів. Вивчення етіології, патогенезу і методів діагностики гострих та хронічних запальних процесів в слизовій оболонці сечового міхура. Клінічна картина та лікування післяпологового та променевого циститів.

    реферат [25,5 K], добавлен 24.09.2013

  • Заболевания носа и околоносовых пазух, глотки и гортани. Уход за больным после аденотомии. Реабилитация при травме задней стенки глотки. Комплекс упражнений, восстанавливающих механизм дыхания. Уход за ушной полостью после операции на среднем ухе.

    реферат [22,6 K], добавлен 16.12.2013

  • Фізіологічні особливості при захворюваннях органів дихання. Роль фізичних вправ у комплексному лікуванні захворювань органів дихання. Спостереження дітей з гіпертонічними реакціями і гіпертонічною хворобою. Лікування захворювань органів травлення.

    реферат [31,6 K], добавлен 25.01.2011

  • Особливості структури та розвитку сечової системи у дітей перших років життя, схильність до розвитку мікробно-запальних захворювань. Методика дослідження органів сечової системи в дітей, симптоматика їх ураження. Захворювання ендокринної системи.

    реферат [21,4 K], добавлен 12.07.2010

  • Основні порушення мікроциркуляції, утилізації і транспорту кисню, регіональні вазомоторні порушення у хворих з діабетичною стопою. Порушення процесів апоптозу при гнійно–запальних процесах при синдромі діабетичної стопи на фоні цукрового діабету.

    автореферат [86,2 K], добавлен 05.04.2009

  • Результати хірургічного лікування діабетичної стопи шляхом вживання фотохімічно активованих мазей на гідрофільній основі та ферменту серратіопептидази. Порушення процесів апоптозу при гнійно–запальних процесах на фоні експериментального цукрового діабету.

    автореферат [43,5 K], добавлен 02.04.2009

  • Фактори ризику формування та прогресування стоматологічних захворювань у дітей, які потребують ортодонтичного лікування в залежності від стану загальносоматичного здоров’я. Індивідуалізовані комплекси профілактичних заходів та комп’ютерна діагностика.

    автореферат [37,8 K], добавлен 10.04.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.