Клінічний випадок пперпролактинемії, поєднаної із підвищенням тиреотропного гормону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Клінічний випадок пперпролактинемії, поєднаної із підвищенням тиреотропного гормону

ВСТУП

гіперпролактинемія лікування плазма

Гіперпролактинемія є стійким підвищенням вмісту пролактину в плазмі крові. Вона буває у вигляді фізіологічної та патологічної форм у жінок і чоловіків, частота якої складає близько 17 випадків на 100 тис. населення. Причинами гіперпролактинемії є пухлини гіпофіза, первинний гіпотиреоз, хронічна ниркова недостатність, цироз печінки, синдром полікістозних яєчників, приймання ряду лікарських засобів, зокрема нейролептиків, антидепресантів, похідних раувольфії, простагландинів, естрогенів. При цьому частота ідіопатичних гіперпролактинемій складає близько 30-40 %.

Поширеність пухлин гіпофіза становить близько 1 випадку на 1000 населення. Найчастіше пухлинами є пролатиноми, тоді як тиреотро- піноми чи змішані пухлини (пролактинома і тиреотропінома) є досить рідкісними. Так, за даними

O.Mete et al. при аналізі 1055 пухлин аденогіпофіза, отриманих при проведенні трансфеної- дальної аденомектомії, пролактиноми діагностовано у 28 %, тиреотропіноми - у 2 %, плюригормональні пухлини - в 14 % та невизна- чені - у 3 % випадків [1]. За даними L. Torres- Garaa, при проведенні ретроспективного аналізу 1244 випадків аденом гіпофіза, серед них пролактиноми становили 63 %, а змішані аденоми були рідкісними [2], або ж, за даними K. L. Krajewski, частота пролактином становила 20 %, а тиреотропіном - 8 % [3]. Згідно з результатами досліджень H. Buurman et al., серед 334 аденом гіпофіза, забраних при проведенні трансфеної- дальної аденомектомії, було 122 випадки пролактином і лише 2 випадки тиреотропіном [4]. Частота тиреотропіном зростає протягом останніх років, проте кількість клінічних спостережень залишається досить низьким. Так, S. Yamada et al. проаналізували 90 випадків тиреотропіном. Їх поєднання із пролактиномами виявлено в 12 % випадків, з акромегалією - у 16 % випадків [5]. У літературі є описані окремі випадки змішаних ТТГ-продукуючих аденом гіпофіза [6].

У значної частини пацієнтів із первинним гіпотиреозом спостерігають помірну гіперпролактинемію, при цьому неадекватне лікування може спричиняти навіть гіперплазію гіпофіза. Частота гіперпролактинемії при маніфесному гіпотиреозі становить 21-35 %, при субклінічному - 8-22 %. Корекція гіперпролактинемії у таких випадках досягається при адекватному контролі функції щитоподібної залози [7, 8].

Метою дослідження було висвітлити клінічний випадок гіперпролактинемії, що поєднувалася із високою концентрацією ТТГ в крові.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ

Проведено динамічне спостереження і лікування пацієнтки із визначенням рівнів пролактину, тиреотропного гормону (ТТГ) і тироксину вільного, а також магнітно-резонансного дослідження гіпофіза.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

Пацієнтка А., 1995 р. н., звернулася до ендокринолога у квітні 2016 р. зі скаргами на загальну слабість, втомлюваність, частий головний біль, що пов'язувала зі значною інтенсивністю навчання у школі. У жінки визначено вміст у крові гормонів гіпофіза. Виявлено підвищений вміст пролактину, який становив 26,28 нг/мл при нормі 4,79-23,3 нг/мл. При цьому в пацієнтки були підвищені концентрації як тиреотропного гормону (ТТГ) до 4,8 мкМО/мл при нормі 0,27-4,2 мкМО/ мл, так і тироксину (Т₄) вільного до 2,02 нг/дл при нормі 0,93-1,7 нг/дл. Вміст соматотропного, лютеїнізуючого, фолікулостимулюючого гормонів та кортизолу крові були в межах норми. Пацієнтці проведено магнітно-резонансну томографію гіпофіза із контрастуванням. У лівій половині аденогіпофіза виявлено вогнище дещо зниженого сигналу на преконтрастних послідовностях, яке краще візуалізується під час динамічного контрастного дослідження, сповільнено накопичує контрастну речовину та залишається зниженого сигналу на відстрочених назважених зображеннях, розмірами 4x3 мм (імовірніше мікроаденома). Проведено диференційну діагностику між змішаною аденомою гіпофіза (пролактинома і тиреотропінома) та некомпенсованим гіпотиреозом, що спричинив гіперпролактинемію.

У процесі динамічного спостереження за пацієнткою було проведено підбір комбінованої схеми лікування із застосуванням терапії каберголіном, лікарським засобом, що містить сухий екстракт плодів прутняка звичайного, а також L-тироксином. Пацієнтка тривало отримувала каберголін у дозі 0,25 мг один раз на тиждень через тиждень та лікарський засіб із сухого екстракту плодів прутняка звичайного у дозі 1 таблетка на добу кожного другого тижня. Дана комбінація дозволила досягти нормопролактинемії без зниження вмісту пролактину менше норми. Також пацієнтці призначено L-тироксин у дозі 12,5 мкг на добу, що дозволило утримувати рівень ТТГ та Т₄ вільного в межах норми, не спричиняючи при цьому симптомів передозування L-тироксину (табл. ).

Періодично контролюють концентрацію в крові ТТГ, пролактину і Т₄ вільного, а також МРТ гіпофіза щорічно з метою динамічного спостереження та вчасного застосування, за необхідності, інших методів лікування.

Таблиця. Динаміка гормонального статусу та МРТ-картини пацієнтки А., 1995 р.н.

ВИСНОВКИ

Зростання частоти ендокринної патології та можливість поєднаного ураження різних ендокринних залоз спричиняє виникнення складних клінічних ситуацій, які потребують проведення ретельної диференційної діагностики та застосування індивідуалізованих лікувальних схем.

REFERENCES

1. Mete O, Cintosun A, Pressman I, Asa SL. Epidemie ology and biomarker profile of pituitary adenohypophysial tumors. Mod Pathol. 2018;31(6): 900-9. Available at: http:// dx.doi.org/10.1038/s41379-018-0016-8.

2. Torres-Garda L, Cerda-Flores RM, Marquez M. Pediatric pituitary adenomas in Northeast Mexico. A followup study. Endocrine. 2018;62(2): 361-70. Available at: http://dx.doi.org/10.1007/s12020-018-1687-0.

3. Krajewski KL, Rotermund R, Flitsch J. Pituitary adenomas in children and young adults. Childs Nerv Syst. 2018;34(9):1691-6. Available at:http://dx.doi. org/10.1007/s00381-018-3853-3.

4. Buurman H, Saeger W. Subclinical adenomas in postmortem pituitaries: classification and correlations to clinical data. Eur J Endocrinol. 2006;154(5): 753-8.

5. Yamada S, Fukuhara N, Horiguchi K, Yamaguchi- Okada M, Nishioka H, Takeshita A, et al. Clinicopathologicalharacteristics and therapeutic outcomes in thyrotropin- secreting pituitary adenomas: a single-center study of 90 cases. J Neurosurg. 2014;121(6): 1462-73. Available from: http://dx.doi.org/10.3171/2014.7JNS1471.

6. Vargas G, Balcazar-Hernandez LJ, Melgar V, Magrina-Mercado RM, Gonzalez B, Baquera J, et al. An FSH and TSH pituitary adenoma, presenting with precocious puberty and central hyperthyroidism. Endocrinol Diabetes Metab Case Rep. 2017; pii: 17-0057. Available from: http://dx.doi.org/10.1530/EDM-17-0057.

7. Hekimsoy Z., Kafesзiler S., Gьзlь F., Ozmen B. The prevalence of hyperprolactinaemia in overt and subclinical hypothyroidism. Endocr J. 2010;57(12): 1011-5.

8. Goel P., Kahkasha, Narang S., Gupta B. K., Goel K. Evaluation of serum prolactin level in patients of subclinical and overt hypothyroidism. J Clin Diagn Res. 2015;9(1): 157.

Размещено на Allbest.ru