Особливості сестринської допомоги військовослужбовцям й мирному населенню, які перебували в зоні бойових дій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості сестринської допомоги військовослужбовцям й мирному населенню, які перебували в зоні бойових дій

ВСТУП

депресія учасник ато сестринський допомога

За час проведення антитерористичної операції (АТО) на сході України загинули тисячі українських військовослужбовців, а ще більше отримали бойові ушкодження [1]. В загальній структурі бойових ушкоджень вогнепальні поранення склали 61,4 % та гостра хірургічна патологія - 39,6 %. 67,3 % поранень вважалися нетяжкими, у 32,7 % - тяжкими та вкрай тяжкими. Множинні та поєднані поранення були у 14,6 та 39,7 % [2]. Тому в сучасних умовах особливого значення набуває організація заходів із надання медичної допомоги пораненим, їх лікуванню з метою збереження життя та відновлення боєздатності [3]. Лікування та реабілітація цих поранених вимагають більших матеріальних витрат, що зумовлює значні економічні втрати [4].

З іншого боку, кількість вбитих і поранених серед цивільного населення переважає над військовослужбовцями, що є однією з характерних особливостей гібридної війни та потребує об'єднання зусиль та спільних дій військової системи та системи цивільної охорони здоров'я в Україні [5]. При цьому створення дієвого єдиного медичного простору держави передбачає забезпечення умов для найефективнішого і раціонального використання наявних медичних ресурсів і персоналу, спрямованих на організацію повноцінного медичного забезпечення військовослужбовців та населення України. Тому удосконалення проблеми надання якісної медичної допомоги пораненим, їх повноцінне лікування і реабілітація є особливо актуальними.

Метою дослідження було проаналізувати основні напрямки сестринської допомоги військовослужбовцям та цивільному населенню, які перебували в зоні ведення бойових дій.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ

На базі військово-медичної служби ВМС УСБУ в Закарпатській області було проаналізовано анкетні дані 30 учасників АТО, 30 осіб із переселених військових територій та 20 осіб, які є близькими родичами учасників бойових дій, проживають і доглядають за ними щодо наявності посттравматичного стресу (тривоги та депресії). Використовували шкалу госпітальної тривоги та депресії (Hospital Anxiety and Depression Scale, HADS), яка затверджена наказом МОЗ від 25.12. 2014 № 1003 «Про затвердження та впровадження медико-техноло- гічних документів зі стандартизації медичної допомоги при депресії» [6]. Ця шкала має дві підшкали для окремої оцінки тривоги (HAS) та депресії (HDS). При інтерпретації даних враховувався сумарний показник: 0-7 балів - норма, 8-10 - субклі- нічно виражена депресія/тривога, понад 11 балів - клінічно виражена депресія/тривога.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

Результати дослідження американських вчених підтверджує те, що тільки 41 % ветеранів користуються пільгами і проходять лікування у спеціалізованих військових госпіталях, решта військовослужбовців звертається за медичною допомогою у звичайні лікувальні заклади [7]. Це обґрунтовує необхідність додаткових знань медичного персоналу щодо особливостей надання медичної допомоги цій категорії пацієнтів, включаючи вплив на психічне здоров'я.

Під час несення військової служби, а саме перебування у зоні проведення АТО, військовослужбовець стикається з тривалою дією екстремальної ситуації, яка може відрізнятись за ступенем інтенсивності. Посттравматичний стрес є невидимим ураженням, оскільки відсутні або ж мінімальні фізичні ушкодження. За даними зарубіжних дослідників, він зустрічається у 49 % ветеранів [8]. Аналіз даних, які ми отримали, свідчить про поширеність субклінічно вираженої депресії серед 56,7 % учасників АТО, клінічно вираженої депресії - у 23,3 % ветеранів (рис. 1).

Окрім військовослужбовців, котрі перебувають у зоні бойових дій, психологічних диверсій та інших засобів впливу на колективну та індивідуальну свідомість зазнає населення, яке проживає в зоні ан- титерористичної операції [9]. Аналіз отриманих даних свідчить про поширеність клінічно вираженої депресії серед 16,6 % осіб, переселених із зони АТО, субклінічно вираженої депресії у 46,7 % населення (рис. 1). Це обґрунтовує необхідність психологічної допомоги такій категорії осіб.

Рис. 1. Поділ респондентів за госпітальною шкалою «Тривога і депресія (кількість)».

Результати літературних даних свідчать про те, що від поведінкових або психічних розладів страждає хоча б один член у кожній четвертій сім'ї. Рідні, які перебувають поруч, таких хворих не тільки забезпечують їм фізичну й емоційну підтримку, а й несуть на собі тягар що відправили на війну, зміною ставлення до жінок, негативним ставленням до інших війн, схильністю до екстриму та втратою сенсу життя [11]. Робота медичного персоналу полягає в діагностиці та корекції посттравматичного стресу, напруження сімейних стосунків; проблеми управління гнівом, робота з впевненістю й самооцінкою. Особам, які є близькими родичами ветеранів, обов'язковим є впровадження психологічно розвантажувальних днів.

ВИСНОВКИ

Особи, які несли службу або перебували в зоні АТО, їх близькі родичі потребують психологічного супроводу при зверненні до медичного закладу будь-якого профілю. Медичні сестри повинні знати методи надання екстреної психологічної допомоги, тому рекомендується включити в освітню програму для медсестер-магістрів курс за вибором «Екстрена психологічна допомога».

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

депресія учасник ато сестринський допомога

1. Сличко І. Й. Досвід організації хірургічної допомоги в умовах міської лікарні в зоні АТО / І. Й. Сличко, М. Д. Близнюк, В. М. Денисенко // 2016. - https://www. researchgate.net/publication/320711148

2. Голованова І. А. Медичне забезпечення військових частин збройних сил України в умовах антитеро- ристичної операції / І. А. Голованова, О. І. Краснова, О.Г. Краснов // Здоров'я нації. - 2016. - № 4/1 (41). - С. 33-35.

3. Микита О. О. Наукове обґрунтування стандартизації медичного забезпечення збройних сил України в умовах антитерористичної операції / О. О. Микита. - К., 2016. - 218 с.

4. Особливості медичного забезпечення населення та військ у зоні АТО. Реалії та перспективи створення єдиного медичного простору / В. В. Вороненко, М. Д. Близнюк, В. П. Печиборщ [та ін.] // Укр. мед. часопис. - 2017. - № 4 (120). - С. 59-62.

5. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1003282-14

6. Kang H. Analysis of VA health care utilization among US global war on terrorism (GWOT) veterans / H. Kang // Washington, DC: Department of Veterans Affairs. - 2008.

7. War and Sacrifice in the Post-9/11 Era. Pew Research Center. - 2011. - No. 5

8. Волошин П. В. Стратегія охорони психічного здоров'я населення України: сучасні можливості та перешкоди / П. В. Волошин, Н. О. Марута // Український вісник психоневрології. - 2015. - № 1. - С. 5-11.

9. Корольчук О. Л. Охорона психічного здоров'я в умовах ведення АТО / О. Л. Корольчук // Інвестиції: практика та досвід. - 2016. - № 18. - С. 96-102.

10. Mental health impact of the Iraq and Afghanistan conflicts: A review of US research, service provision, and programmatic responses / T. S. Wells, S. C. Miller, A. B. Adler [et al.] // International Review of Psychiatry. - 2011. - No. 23 (2). - P. 144-152.

Коробіцина М. Б. Медико-соціальна і психологічна адаптація учасників бойових дій і осіб, які перенесли психо- травмуючий вплив факторів бойової обстановки / М. Б. Коробіцина // Психологія. - 2014. - № 2(32). - С. 178-187.

REFERENCES

1. Slichko IL, Bliznyuk MD, Denisenko VM. [Experience in the organization of surgical care in a city hospital in the ATO area]. 2016; Available at: https://www.researchgate. net/publication/320711148. Ukrainian.

2. Holovanova IA, Krasnova OI, Krasnov OH. [Medical provision of military units of the Ukrainian Armed Forces in the context of anti-terrorist operation]. Zdorovia natsii. 2016; 4/1(41): 33-5. Ukrainian.

3. Mykyta OO.Scientificsubstantiation of

standardization of medical support of the Armed Forces of Ukraine in the conditions of anti-terrorist operation. [Наукове обґрунтування стандартизації медичного забезпечення збройних сил України в умовах антитерористичної операції] Kyiv. 2016. Ukrainian.

4. Voronenko VV, Btyznyuk MD, Pechyborshch VP, Shuryhin AYu. [Features of medical support of the population and troops in the ATO zone. Realities and prospects of creating a single medical space]. Ukr med chasop. 2017;4(120): 59-62. Ukrainian.

5. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1003282-14

6. Kang H. Analysis of VA health care utilization among US global war on terrorism (GWOT) veterans. Washington, DC: Department of Veterans Affairs; 2008.

7. War and Sacrifice in the Post-9/11 Era. Pew Research Center. 2011; 5.

8. Voloshyn PV, Maruta NO. [Mental health strategy of the Ukrainian population: current opportunities and obstacles]. Ukr visn psykhonevroloh. 2015;1: 5-11. Ukrainian.

9. Korolchuk AL. [Mental health care in the conditions of ATO]. Invest: prakt ta dosv. 2016;18: 96-102. Ukrainian.

10. Wells TS, Miller SC, Adler AB, Engel CC, Smith TC, Fairbank JA. Mental health impact of the Iraq and Afghanistan conflicts: A review of US research, service provision, and programmatic responses. International Review of Psychiatry. 2011;23(2): 144-152.

11. Korobitsyna MB. [Medico-social and psychological adaptation of participants of hostilities and persons who have suffered the traumatic impact of factors of combat situation]. Psykhol. 2014;2(32): 178-87. Ukrainian.

Размещено на Allbest.ru