Аналіз листа лікарського призначення №6

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра клінічної фармакології та клінічної фармації

КУРСОВА РОБОТА (ПРОЕКТ)

з дисципліни «Клінічна фармакологія» на тему:

«Аналіз листа лікарського призначення №6»

Харків - 2020 рік

Завдання №6

Хворому Ю., 58 років, який був госпіталізований до лікарні в ургентному порядку, встановлено діагноз: Цукровий діабет, інсуліннезалежний, середнього ступеня обтяжливості, період субкомпенсації. Діабетична нефропатія, артеріальна гіпертензія. Недостатність кровообігу, ІІА стадія (в анамнезі алергічна реакція на бісептол) та з приводу даного діагнозу призначена наступна терапія:

1. Tab. Amaryli 0,003

По 1 табл. 1 раз на добу

2. Tab. Lisinoprili 0,01

По 1 табл. 2 раза на добу

3. Tab. Glibenclamidi 0,005

По 1 табл. 3 рази на добу

4. Tab. Metformini 0,5

По 1 табл. 2 рази на добу

5. Sol. Suprastini 2,0% - 1,0 ml

По 1 мл в/м 1 раз на добу

6. Sol. «Humulin M3» 3,0 ml

По 1 мл п/ш 2 рази на добу

7. Tab. Furosemidi 0,04

По 1 табл. 1 раз на 3 доби

8. Tab. Propranololi 0,04

По 2 табл. 3 рази на добу

9. Tab. Uregyti 0,05

По 1 табл. 2 рази на добу

10. Tab. «Panangin»

По 1 табл. 3 рази на добу

Рішення завдання

гіпертензія артеріальний діабет цукровий

При аналізі листа лікарського призначення, було виділено три препарати, які доцільно використовувати в цьому випадку. На мою думку це амаприл, лізиноприл і хумулін М3, фуросемід та панангін.

На першому етапі необхідно з'ясувати, які лікарські засоби дійсно має сенс застосовувати при наявності вище зазначених хвороб і симптомів. Для цього краще за все проаналізувати кожне торгове найменування за його складом і метою призначення.

Амарил є комбінованим препаратом, до складу якого входить глімепірид (похідне сульфонілмочевини) і метформін (бігуанід). Його застосовують для лікування цукрового діабету (ЦД) 2 типу. Хворий має показання для застосування даного препарату.

Лізиноприл - інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ), що використовується в якості гіпотензивного засобу. Показаний для лікування початкової нефропатії у пацієнтів, хворих на цукровий діабет II типу, з артеріальною гіпертензією, що говорить про те, що він підходить для лікування хворого.

Глібенкламід - є похідним сульфонілмочевини, є гіпоглікемічним препаратом, який використовується для лікування ЦД інсуліннезалежного і є препаратом вибору для лікування хворого.

Метформін - бігуанід, який відноситься до групи препаратів, що використовуються для лікування ЦД 2 типу.

Супрастин в якості діючої речовини має хлоропірамін та використовується в якості протиалергічного препарату. Показань до його застосування у данному випадку немає.

Хумулін M3 є препаратом інсуліну середньої тривалості дії. Зазвичай використовується при ЦД 1 типу (інсулінзалежним).

Фуросемід відноситься до групи петльових діуретиків, які зазвичай використовують для проведення форсованого діурезу при тяжких станах (шок, колапс, гіпертензивний криз).

Пропранолол (анаприлін) гіпотензивний, антиангінальний, антиаритмічний засіб, який є неселективним блокатором в-адренорецепторів. Основним побічним ефектом цього препарату є бронхоспазм, однак у хворого немає захворювання на бронхіальну астму, тому препарат можна рекомендувати до призначення.

Урегіт містить у своєму складі етакринову кислоту і є високоактивним діуретиком. Використовується для лікування артеріальної гіпертензії, однак при взаємодії з протидіабетичними препаратами, знижує їх ефективність при пероральному застосуванні.

Панангін є препаратом магнію і калію, може застосовуватися при станах гіпокаліємії та гіпомагніємії. Подібні стани можуть викликати діуретики, такі як фуросемід і урегіт.

9 із 10 препаратів мають показання до застосування у даній ситуації. Препарат супрастин слід прибрати зі списку призначень, так як нема показань до його застосування. Тепер слід визначити, які лікарські засоби раціонально призначити хворому дивлячись на встановлений діагноз і наявний список препаратів. Для лікування ЦД 2 типу запропоновано такі препарати, як амарил, глібенкламід, метформін та хумулін. На мою думку, серед цих препаратів найбільш раціонально призначити препарати амарил і хумулін. Амарил є єдиним похідним сульфонілсечовини, що з дозволу FDA можна використовувати комбінації з інсуліном.

Для лікування артеріальної гіпертензії підходять такі препарати як лізиноприл, фуросемід, пропранолол, урегіт і панангін. Серед них для лікування хворого найбільш раціонально призначити препарат лізиноприл. Він як ІАПФ проявляє гіпотензивні, кардіопротекторні, вазопротекторні, нефропротекторні, метаболічні і гемодинамічні ефекти.

1. Дайте патогенетичне обґрунтування застосування у даного хворого тих лікарських препаратів, які Ви вважаєте за доцільне залишити в листі лікарських призначень. Поясніть, з якою метою вони застосовуються у даного хворого, на яку ланку патогенезу основного або супутнього захворювання впливають, який вид лікарської терапії забезпечують - симптоматичну, замісну та ін.

Для лікування ЦД інсулін незалежного краще за все призначити препарат амарил, тому що завдяки комбінації двох цукрознижувальних речовин він проявляє багато корисних ефектів, основні з яких - стимулювання вивільнення інсуліну та підвищення чутливості периферичних тканин до нього. З часом запас b-клітин підшлункової залози вичерпується, через що продукція інсуліну зменшується, тому хворому слід разом з амарилом призначити препарат хумулін М 3, в якості замісної терапії. Препарати групи інгібіторів АПФ, зокрема лізиноприл, відносяться до основної групи вибору для лікування артеріальної гіпертензії, що супроводжується недостатністю кровообігу, так як окрім гіпотензивного ефекту дана група препаратів проявляє ангіопротекторні властивості. Лікування амарилом і лізиноприлом є прикладом патогенетичної терапії.

2. Які з фармакологічних груп лікарських засобів, що застосовуються для лікування даних захворювань, не представлені в даному листку призначень? Назвіть відомі Вам лікарські препарати цих груп і вкажіть їх 2-3 синоніми (торговельні назви). Чи вважаєте Ви за доцільне додати ці препарати до листа лікарських призначень?

Цукровий діабет 2 типу. Основні групи лікарських засобів, які використовують для лікування: глюкомодулятори (глюкобай), секретагоги інсуліну (похідні сульфонілсечовини, бігуаніди, тіазолідиндіони, інгібітори альфа-глюкозидази, інгібітори діпептіділпептідази (DPP-IV)), препарати, що підвищують чутливість до ендогенного інсуліну. Найчастіше застосовуються наступні комбінації: метформін + тіазолідиндіон; метформін + похідне сульфонілсечовини; метформін + похідне сульфонілсечовини + тіазолідиондіон.

Діабетична нефропатія. Для лікування даного захворювання в першу чергу необхідно досягати і підтримувати необхідні критерії компенсації ЦД. Окрім цього для здійснення фармакотерапії використовують такі групи ЛП: інгібітори АПФ або сартани (каптоприл або лозартан); статини (для корекції ліпідних порушень - аторваститатин, самвастатин).

Артеріальна гіпертензія. Існує 5 основних фармакотерапевтичних груп, які використовують для лікування даного патологічного стану: діуретики (фуросемід, індапамід, гіпотіазид), ІАПФ (лізиноприл, каптоприл, еналаприл), інгібітори рецепторів ангіотензину-ІІ або сартани (лозартан), антагоністи кальцію (верапаміл, ніфедипін), бета-адреноблокатори (пропранолол, метопролол). Основна мета лікаря - підібрати необхідну комбінацію лікарських засобів.

Недостатність кровообігу, ІІА стадія. Важливо зменшити перед- і післянавантаження, а також посилити скоротливість міокарда. Для цього можна призначати препарати груп нітратів (нітрогліцерин; при алергії на нітрати - молсидомін), периферичні вазодилятатори (інгібітори АПФ), серцеві глікозиди (дигоксин, корглікон), діуретики (петльові, тіазидні).

3. Назвіть причини за якими Ви виключили деякі лікарські препарати з листа лікарських призначень.

Препарат супрастин слід прибрати зі списку призначень, так як нема показань до його застосування. Він є антигістамінним засобом та використовується лише за наявності алергії. Метформін слід призначати при ЦД 2 типу, однак у рецепті був зазначений препарат, який уже має комбінацію з метформіном, тому не має необхідності в його додатковому застосуванні. Глібенкламід проявляє схожі ефекти з метформіном, однак їх комбінація може спричинити стан гіпоглікемії, тому його також не слід застосовувати. Урегіт діуретик, а так як більш раціонально застосовувати фуросемід, тому його призначення не раціональне. В якості гіпотензивного засобу був обраний лізиноприл у комбінації з діуретиком, тому скоріш за все пропранолол застосовувати не обов'язково.

4. Які пропозиції щодо умов раціонального застосування лікарських препаратів, які Ви залишили в листі призначення, Ви могли б дати лікареві (можливість взаємодії з лікарськими препаратами інших груп, раціональний шлях введення та/або лікарська форма та ін.)? Свої пропозиції обґрунтуйте. Якщо пацієнт, який приймає амарил, одночасно отримує деякі інші лікарські засоби або припиняє їх прийом, це може привести як до небажаного посилення, так і до зниження цукрознижувальної дії глімепіриду. Інсулін та пероральні протидіабетичні препарати, інгібітори АПФ (ангіотензинперетворюючий фермент) посилюють цукрознижуючий ефект амарилу, тому слід за необхідністю провести корекцію дози. Дози протидіабетичних лікарських засобів потрібно визначати в індивідуальному порядку, залежно від рівня глюкози в крові пацієнта. Як правило, лікування рекомендується починати з найменшої ефективної дози та збільшувати дозу препарату залежно від рівня глюкози в крові пацієнта. Для цього необхідно проводити регулярне спостереження за рівнем глюкози в крові.

Одночасний прийом протидіабетичних засобів з лізиноприлом може посилювати гіпоглікемічний ефект інсуліну та сульфонілсечовини, що підвищує ризик розвитку симптоматичної гіпоглікемії. Однак підвищення толерантності до глюкози може знижувати необхідну дозу інсуліну або сульфонілсечовини. Дана взаємодія, як правило, проявляється у перший тиждень комбінованого лікування у пацієнтів з нирковою недостатністю.

Дозу інсуліну визначає лікар залежно від потреб пацієнта. Хумулін МЗ слід вводити шляхом підшкірної ін'єкції, але його також можна вводити і шляхом внутрішньом'язової ін'єкції, хоча такий спосіб введення не рекомендується. Будь-яка заміна типу або марки інсуліну має відбуватися під пильним медичним наглядом.

Якщо антигіпертензивні препарати, діуретики або інші лікарські засоби, що мають властивість знижувати артеріальний тиск, застосовувати одночасно з фуросемідом, слід очікувати ще більшого зниження артеріального тиску.

5. Які пропозиції щодо умов раціонального застосування лікарських препаратів, які Ви залишили в листі призначення, Ви могли б дати пацієнту (можлива взаємодія з їжею, алкоголем, тютюном, об'єм рідини під час прийому препарату, одночасний прийом декількох препаратів та ін.)? Свої пропозиції обґрунтуйте.

Амарил слід застосовувати 1 або 2 рази на добу до або під час прийому їжі. У випадку передозування слід негайно прийняти цукор. Необхідно бути обережними при керуванні транспортним засобом та під час роботи з іншими механізмами.

Лізиноприл слід приймати 1 раз на добу, в один і той же час, незалежно від прийому їжі. Одночасне застосування лізиноприлу з наркотичними засобами, анестетиками, алкогольними напоями та снодійними препаратами викликає посилення гіпотензивного ефекту.

Хумулін МЗ - це готова для застосування суміш інсуліну, яка була створена для усунення необхідності пацієнту самостійно змішувати препарати інсуліну. Режим лікування пацієнтів повинен базуватись на їх індивідуальних метаболічних потребах. Кожного разу перед використанням нової шприц-ручки Хумулін МЗ слід уважно прочитати інструкцію із застосування, адже вона може містити нову інформацію. Не рекомендується використовувати шприц-ручку пацієнтам з повною втратою зору або з ослабленим зором без допомоги людей, навчених правильному використанню шприц-ручки.

Слід уникати одночасного вживання алкоголю і фуросеміду. При застосуванні препарату деякі побічні ефекти (наприклад, неочікуване значне зниження артеріального тиску) можуть порушувати здатність пацієнта до концентрації уваги та швидкість його реакції. Тому на період лікування препаратом слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Панангін призначений тільки для внутрішньовенного введення, тому його слід вводити лише в присутності лікаря. Швидке введення може викликати гіперемію обличчя.

6. Назвіть критерії ефективності застосування у даного хворого лікарських препаратів, які Ви залишили в листі лікарських призначень.

Протягом першого тижня лікування амарилом потрібен ретельний моніторинг стану пацієнта через підвищений ризик виникнення гіпоглікемії. При лікуванні може спостерігатися явище лактоацидозу - серйозне метаболічне ускладнення, що розвивається внаслідок кумуляції метформіну. У 50% випадків він закінчується летально. Для виявлення лактатацидозу може бути корисним дослідження таких показників, як рівень електролітів та кетонових тіл у плазмі крові, рівень цукру в крові, рН крові, концентрація лактату та метформіну в крові.

Необхідний більш ретельний контроль рівня глюкози в перший місяць лікування інгібіторами АПФ додатково до попереднього лікування інсуліном або пероральними гіпоглікемічними препаратами. До побічних реакцій відноситься збільшення рівня сечовини, креатиніну в сироватці крові, збільшення активності ферментів печінки, гіперкаліємія, підвищення гематокриту, зниження рівня гемоглобіну, збільшення рівня сироваткового білірубіну, гіпонатріємія.

7. Чим можна у даного хворого замінити препарати, які Ви залишили в листі лікарських призначень? В чому відмінність запропонованих Вами препаратів/підходів до лікування?

Замість фуросеміду в якості діуретика можна використовувати індапамід, бо він на відміну від інших препаратів не впливає на рівень глюкози в крові.

Лізиноприл відноситься до одного з п'яти видів ліній препаратів, які використовуються для лікування артеріальної гіпертензії. Можна замість нього обрати препарати з близької за дією групи сортанів (лозартан), або ж обрати препарат із групи антагоністів кальцію (верапаміл, ніфедипін).

Метформін можна використовувати у комбінації не лише з похідними сульфонілсечовини, а й з такими діючими речовинами як ситагліптин (янумет, вельметія), вілдагліптин (гальвусмет).

Перелік використаної літератури

1. Воронков Л.Г., Ильяш М.Г., Целуйко В.И., Дядык А.И. Клиническая эффективность и безопасность комбинации лизиноприла и гидрохлортиазида // Ліки України. - 2007. - №109. - С. 46-49.

2. Гогіна І.Ф. Діабетичні ангіо-, ретино-, нейропатії: патогенез, клініка, лікування /І.Ф.Гогіна, Л.В.Андріюк, О.Є. Огранович -Львів: Ліга Пресс, 2000.- 186с.

3. Ілляш М.Г., Базика О.Є., Старшова О.С. ДеякІ аспекти комбінованого лікування артеріальної гіпертензії. // Практикуючий лікар. Кардіологія. - 2013. - №2. - с.40-42.

4. Компендиум 2015 -- лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко. -- К., 2015.

5. Лисенко Г.І., Ященко О.Б. Медикаментозне лікування пацієнтів із артеріальною гіпертензією. // Актуальні питання клінічної практики. - 2011. - №3(83). - с.27-41.

6. Машковский М.Д. Лекарственные средства. В 2 т. -- М., 2000.

7. Панчишин Ю.М., Королюк О.Я. Практичні аспекти застосування інгібіторів АПФ у хворих із кардіоваскулярною патологією. // Раціональна фармакотерапія. - 2012. - №3(24). - с.22-29.

8. Процюк О.В. У фокусі глімепірид: деякі аспекти використання оригінальних та відтворених препаратів. // Семейная медицина. - 2017. - №3 (71). - с. 73-74.

9. Рекомендації Української Асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. Посібник до Національної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії. - К.: ПП ВМБ; 2008. - 80 с.

Размещено на Allbest.ru