Вплив імуномодулятора авестим на біохімічні показники сироватки крові індиків за експериментальної еймеріозної інвазії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив імуномодулятора авестим на біохімічні показники сироватки крові індиків за експериментальної еймеріозної інвазії

І.Я. Мазур, аспірант

В. В. Стибель, д-р вет. наук, професор

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій

імені С. З. Ґжицького

У статті представлені результати гематологічних, біохімічних та імунологічних змін у крові індиків за експериментального еймеріозу та застосуванні імуномодулятора «Авестим». Встановлено позитивні зміни гематологічних показників, а саме: збільшення концентрації гемоглобіну, кількості еритроцитів та лейкоцитів, порівняно з клінічно хворими індиками. Застосування імуномодулятора «Авестим» на тлі експериментального еймеріозу вже на 20 добу сприяло стабілізації в крові індиків рівня лейкоцитів, лімфоцитів, що свідчить про підвищення імунологічної реактивності та природної резистентності організму. Підвищення вмісту загально білка сироватки крові та вмісту у-глобуліново'ї фракції вказує на активацію білоксинтезувальної функції печінки. За умов нестабільного імунофізіологічного стану організму індиків за експериментального еймеріозу, при застосуванні препарату «Авестим» відзначали підвищення імунобіологічної реактивності організму, частковій нейтралізації та елімінації токсичних продуктів і стимуляції регенеративних процесів у організмі індиків. кров еймеріоз імуномодулятор

Ключові слова: ІНДИКИ, ЕЙМЕРІОЗ, ІМУНОМОДУЛЯТОР, КОКЦИДІОСТАТИК, РЕЗИСТЕНТНІСЬ, АВЕСТИМ.

The article presents the results of the hematological, biochemical and immunological changes in the blood of turkeys under experimental eimeriosis and the use of the immune-modulator Avestym. Positive changes in hematological parameters are established, namely: an increase in the concentration of hemoglobin and the number of erythrocytes (red blood cells) and leukocytes (white blood cells), compared with clinically diseased turkeys. The application of the immune-modulator Avestym under experimental eimeriosis has contributed to the stabilization of the turkey blood level of leukocytes and lymphocytes on the 20th day, indicating an increase in immunological reactivity and natural resistance of the organism. The increase in the content of total serum protein and the content of the y-globulin fraction indicates activation of the protein-synthesizing function of liver. Under the conditions of an unstable immuno-physiological state of the turkey organisms for the period of experimental eimeriosis, during the application of the preparation Avestym it was noted: an increase in immune-biological reactivity of the organism, partial neutralization and elimination of toxic products and stimulation of regenerative processes in the turkey body.

Keywords: TURKEYS, COCCIDIA, IMMUNOMODULATOR, COCCIDIOSTATICS, RESISTANCE, AVESTYM.

В статье представлены результаты гематологических, биохимических и иммунологических изменений в крови индеек при применении иммуномодулятора «Авестим» на фоне експериментального кокцидиоза. Установлены положительные изменения гематологических показателей, а именно: увеличение концентрации гемоглобина, количества эритроцитов и лейкоцитов по сравнению с клинически больными индюками. Применение иммуномодулятора «Авестим» на фоне экспериментального кокцидиоза уже на 20 сутки способствовало стабилизации в крови индеек уровня лейкоцитов, лимфоцитов, что свидетельствует о повышении иммунологической реактивности и естественной резистентности организма. Повышение содержания общего белка сыворотки крови и содержания у-глобулиновой фракции указывает на активацию белок синтезирующей функцией печени. В условиях нестабильного имунофизиологичного состояния организма индюков при применении препарата «Авесте» на фоне экспериментального кокцидиоза, отмечали повышение иммунобиологической реактивности организма, частичной нейтрализации и элиминации токсических продуктов и стимуляции регенеративных процессов в организме индюков.

Ключевые слова: ИНДЮКИ, КОКЦИДИИ, ИММУНОМОДУЛЯТОР, КОКЦИДИОСТАТИК, РЕЗИСТЕНТНОСТЬ, АВЕСТИМ.

Птахівництво є однією з найбільш рентабельних і високопродуктивних галузей сільського господарства [1, 2]. Особливість промислового птахівництва полягає у високій концентрації поголів'я на обмежених площах, що призводить до значного поширення інвазійних захворювань [3].

Застосування антибіотиків, сульфаніламідів і інших препаратів протягом останніх десятиліть, призвело до різкого підвищення стійкості до їх впливу. В результаті імунодепресивного впливу знижується загальна резистентність організму птахів і ефективність профілактики інвазійних захворювань на різних етапах [4, 5].

Серед інвазійних захворювань, що завдають значних економічних збитків птахівництву багатьох країн світу, в тому числі і України, особливе місце займає еймеріоз, збудники якого мають виражену імунодепресивну дію [6-8]. Це обумовлює зростання ролі профілактичних і лікувальних заходів, спрямованих на підвищення природної резистентності та імунобіологічної реактивності птиці. Тому створення і застосування імуномодуляторів, що володіють здатністю підвищувати природну резистентність організму, його імунобіологічну реактивність і стійкість до технологічних стресів та хіміопрофілактики є актуальною проблемою в сучасних умовах промислового ведення птахівництва [9-11].

Метою нашої роботи було вивчити та проаналізувати основні біохімічні та морфологічні зміни в організмі індиків за умов застосування імуномодулятора «Авестим» на тлі експериментального зараження їх паразитами роду СоссШіа.

Матеріали і методи. Експериментальні дослідження проводили на базі лабораторії кафедри паразитології та іхтіопатології та на кафедрі нормальної та патологічної морфології і судової ветеринарії Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Для цього було відібрано 60 клінічно здорових індиків, кросу Hybrid Converter,які утримувались у відповідних умовах віварію, були забезпечені стандартним раціоном без антибіотиків і кокцидіостатиків та після завершення експерименту піддавались евтаназії, відповідно до вимог «Загальних етичних принципів експериментів на тваринах (Україна, 2001), що узгоджується з Положеннями «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1985).

Для визначення ефективності застосування кокцидіостатика «Робенкокс» та імуномодулятора «Авестим», вивчення їх впливу на організм індиків було сформовано чотири дослідні групи з трьох тижневих індиків (21-добові), з початковою масою тіла 0,74 кг (по 15 голів у кожній групі): І група - контрольна, не вакцинована від еймеріозу, отримувала стандартний раціон та вільний доступ до води, утримувалась окремо від інших індиків з метою недопущення інвазії ооцистами еймерій. ІІ група - експериментально заражені індики високими дозами вакцинного штаму вакцини IMMUCOX у кількості більше 10000 тис. ооцист на одну голову з наступним перезараженням через послід, ІІІ група - заражені вакцинним штамом вакцини IMMUCOX, але з кормом отримували кокцидіостатик «Робенкокс» у дозі 36 мг/кг корму, IV група - вакцинована від еймеріозу, якій до основного раціону не додавали будь-яких препаратів. Комбікорм згодовували згідно норм, рекомендованих фірмою для кросу Hybrid Converter.

На 10 добу експерименту індикам усіх дослідних груп, з метою покращення загальної резистентності організму, активізації специфічної імунної відповіді на введення вакцини, послаблення післявакцинальних ускладнень, а також для неспецифічної профілактики вірусних хвороб, задавали імуномодулятор «Авестим» перорально, у розрахунку 0,025 мл препарату на 1 кг маси тіла раз на добу, упродовж 7 днів.

Діючою речовиною препарату «Авестим» є морфоліній 2-[5-(піридин-4-іл)-1,2,4- тріазол-3-ілтіо] ацетат, який належить до похідних тріазолу. В оптимальних дозах активізує окремі біохімічні процеси в клітинах, проявляє антиоксидантну, імуномодулюючу, протизапальну, гепатопротекторну та детоксикаційну дії, нормалізує обмін речовин. Виробником препарату «Авестим» є ТОВ "БРОВАФАРМА" (Україна).

Загальний вміст білка в сироватці крові (СК) визначали за допомогою рефрактометра ІРФ-22, білкові фракції сироватки крові - методом електрофорезу на плівках з ацетату целюлози. Активність ферментів АлАТ, АсАТ визначали за допомогою напівавтоматичного біохімічного аналізатора (HumaLyzer 3000). Отримані результати обробляли статистично, оцінюючи вірогідність різниці показників за критерієм Стьюдента [8]. В усіх досліджуваних показниках визначали середньоарифметичну величину (М), середню помилку середньоарифметичної величини (m) константним методом, і критерій достовірності (р).

Результати й обговорення. За експериментального зараження індиків спорульованими ооцистами еймерій відзначали зміну в поведінці тварин. Видимі слизові оболонки були блідо-рожевого кольору, пір'я скуйовджене, навколо клоаки відмічали сильне забруднення каловими масами, птиця виглядала пригніченою, погано поїдала корм, більше пила воду. Послід був погано сформований з домішками слизу та крові.

За результатами досліджень багатьох авторів, а також і нашими експериментами було встановлено, що при еймеріозі індиків відбувається пригнічення загальної опірності організму, негативний вплив на окремі показники гематологічних, біохімічних показників, а також неспецифічну резистентність. Проте, патогенетичні особливості розвитку даного захворювання, а також правильно і вчасно застосована профілактична терапія дає можливість відновлювати та підвищувати загальну резистентність організму за рахунок введення імуномодулюючих препаратів.

За експериментального введення препарату «Авестим» упродовж 7 діб на тлі експериментального еймеріозу, вакцинацій та застосування кокцидіостатику «Робенкокс» було встановлено, що гематологічні показники індиків ІІІ та IV груп, особливо на 20 добу після застосування, суттєво не відрізнялися від контрольної (І групи), проте були дещо нижчими. Відмінними дані показники були у індиків II групи, в яких чітко проявлялись клінічні ознаки еймеріозу.

При дослідженні гематологічних показників індиків на 10 та 20 добу після застосування препарату «Авестим» у II дослідній групі відзначали достовірне зниження кількості еритроцитів, відповідно, на 18,5 та 20 %, гемоглобіну - на 34,1 і 32,8% у порівнянні до контрольної групи індиків. Тоді, як у III та IV дослідних групах спостерігали позитивну динаміку щодо цих показників і вже на 20 добу після застосування препарату «Авестим» кількість еритроцитів знаходилась у межах фізіологічної норми.

Відзначали також і достовірне збільшення вмісту гемоглобіну у III та IV групі, відповідно на 47,7 і 46,2 % та у IV групі - на 44,1 і 39,4 %, порівняно з показниками II дослідної групи. Гемоглобін в організмі забезпечує нормальний перебіг енергетичних процесів, переносить молекулярний кисень, входить до складу гемоглобінової буферної системи крові, бере участь в регуляції кислотно-лужної рівноваги. Підвищення в крові індиків дослідних груп гемоглобіну і кількості еритроцитів на тлі експериментального еймеріозу свідчить про кращу забезпеченості організму птиці киснем та ініціювання функціональної активності кісткового мозку. Достовірно вищою була величина гематокриту у індиків III та IV дослідної груп, у порівнянні з цим показником у індиків II групи на 10 добу після застосування препарату «Авестим», відповідно, на 24,6 та 12,5 % та на 20 добу - на 22,2 і 20,7 % (табл. 1).

Таблиця 1. Гематологічні показники індиків при застосуванні препарату «Авестим» на тлі експериментального еймеріозу (М±т, п =10)

Примітка: *р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001 у порівнянні з I (контрольною) групою. ор<0,05; оор<0,01; ооор<0,001 у порівнянні до II дослідної групи.

Відомо, що лейкоцити виконують трофічну, транспортну функцію, стимулюють регенерацію пошкоджених тканин, відповідають за розпізнавання та знешкодження чужорідних компонентів. При аналізі лейкограми індиків на тлі експериментального еймеріозу нами було встановлено, що загальна кількість лейкоцитів знаходиться в межах фізіологічної норми, проте відмічали тенденцію до їх підвищення у індиків II дослідної групи.

У індиків ІІІ та IV групи кількість лейкоцитів хоч і була дещо вищою, але вже на 20 добу експерименту вирівнювалась до показників контрольної групи, що може свідчити про позитивну динаміку і активацію гуморальної ланки імунного захисту.

Аналіз лейкограми крові індиків показав, що під впливом препарату «Авестим» на тлі експериментального еймеріозу дещо змінилося відсоткове співвідношення клітин білої крові у індиків різних дослідних груп. На 10 добу експерименту в індиків II, III та IV дослідних груп відзначали достовірне зменшення кількості лімфоцитів, відповідно, на 9,0 %, 4,9 % і 4,4 % у порівнянні з контрольними тваринами. Тоді, як на 20 добу досліду відзначали тенденційне підвищення вмісту у крові індиків лімфоцитів в усіх дослідних груп.

Кількість еозинофілів, відносно показників у контрольній групі, була вища у індиків усіх дослідних груп, але слід відзначити, що достовірні зміни були виражені лише в індиків II дослідної групи. Після застосування препарату «Авестим» на 10 добу досліду відзначали ще підвищену кількість еозинофілів у крові індиків, відповідно у II групі - на 1,9 %, III групі - на 0,9 % та IV групі - на 0,4 %. На 20 добу досліду вже спостерігали нормалізацію даного показника, що говорить про позитивний вплив препарату «Авестим» на резистентність організму індиків у цілому, а також зниження інвазії. В цілому, гематологічні та морфологічні зміни в організмі індиків є вторинними і показують залежність взаємодії організму індиків та паразита.

Таблиця 2. Лейкограма індиків при застосуванні препарату «Авестим» на тлі експериментального еймеріозу (М±т, п =10)

Примітка: різниця статистично достовірна при *р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001, у порівнянні з І (контрольною) групою.

Застосування індикам імуномодулятора «Авестим» на тлі експериментального еймеріозу вже на 20 добу сприяло стабілізації в крові рівня лейкоцитів, лімфоцитів, що свідчить про підвищення імунологічної реактивності та природної резистентності організму індиків.

Відомо, що ступінь пригнічення опірності організму корелює з білковою диспротеїнемією. Тому, при вивченні неспецифічної резистентності, важливим фактором є

визначення вмісту загального білка та білкових фракцій сироватки крові, особливо концентрації в ній у-глобулінів, які є основними носіями антитіл в організмі.

Як видно з результатів таблиці 3, рівень загального білка сироватки крові індиків ІІ дослідної групи був на 32,2 % нижчим як у контрольних індиків. У індиків ІІІ та IV на 10 добу після застосування імуномодулятора «Авестим» був також ще на достатньо низькому рівні, тоді як на 20 добу - відзначали тенденційне його підвищення і наближення до показників контрольних індиків. При аналізі білкового спектра сироватки крові індиків, яким на тлі експериментального еймеріозу застосовували препарат «Авестим» відзначали різке зниження у-глобулінової фракції у сироватці крові індиків II дослідної групи, тоді як у III та IV групі, у порівнянні з II групою, відзначали його підвищення, відповідно, на 5 та 4 % на 10 добу, та 8,28 і 7,15 %, відповідно, на 20 добу. Слід відмітити, що за експериментально еймеріозу відзначаємо зниження альбуміну в сироватці крові усіх дослідних груп, що може свідчити про негативний вплив на печінку.

Таблиця 3. Динаміка зміни загального білка та білкових фракцій в сироватці крові індиків за умов застосування імуностимулятора «Авестим» на тлі експериментального еймеріозу (М±m, П=10)

Примітка: різниця статистично достовірна при *р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001 у порівнянні з І (контрольною) групою.

При дослідженні впливу препарату «Авестим» на тлі експериментального еймеріозу на показники природної резистентності індиків нами було відзначено зниження рівня ЛАСК та БАСК у всіх дослідних групах, але достовірні ці зміни були лише в індиків ІІ дослідної групи (рис. 1). На 20 добу після застосування імуномодулятора «Авестим» відзначали стабільність показників природної резистентності. Виявлено зміни фагоцитарної активності псевдоеозинофілів - у ІІ дослідній групі в сторону зниження активності, відповідно на 1,58 і 3,63 %, у порівнянні з контрольною групою.

Рис. 1. Показники неспецифічної резистентності організму індиків за застосування препарату «Авестим» при експериментальному еймеріозі

Рис. 2. Активність ензимів у сироватці крові індиків за застосування препарату «Авестим» при експериментальному еймеріозі

При дослідженні активності ферментів переамінування виявлено достовірне підвищення рівня АлАТ у сироватці крові індиків ІІ групи у 1,75 раз на 10 добу та 1,3 на 20 добу досліду (рис. 2). Активність АлАТ у сироватці крові, як правило, підвищується швидше, ніж АсАТ, оскільки АлАТ міститься в цитоплазмі клітин, а АсАТ - в цитоплазмі та мітохондріях і її різке підвищення може свідчити про значні некробіотичні зміни в гепатоцитах печінки. У індиків ІІІ та ГУ дослідних груп після застосування імуномодулятора «Авестим» також відзначали тенденційне підвищення рівня АлАТ і АсАТ, у порівнянні з контрольними індиками, проте таку кореляцію ми можемо пов'язувати з гепатотропними властивостями препарату.

При вивченні впливу препарату «Авестим» на організм індиків, які були експериментально заражені еймеріозом (ІІ група), індиків, які отримували кокцидіостатик Робенкокс (ІІІ група), а також вакциновані (ІУ група) було встановлено, що загальні показники імунофізіологічного стану корелювались. У індиків з клінічними ознаками еймеріозу (ІІ група) виявляли зниження кількості еритроцитів, гемоглобіну, лімфоцитів та збільшення еозинофілів, зниження активності факторів неспецифічної резистентності та підвищення активності ферментів переамінування. У індиків ІІІ та ІУ груп за застосування препарату «Авестим» встановлено покращення метаболічних процесів, тенденційне підвищення факторів неспецифічної резистентності і гуморального імунітету організму.

Перспективи досліджень. Перспективним напрямком дослідження є вивчення впливу препаратів для корекції імунного статусу індиків за застосування різних груп кокцидіостатиків.

ЛIТЕРАТУРА

1. Бирман Б. Я. Иммунодефициты птиц и их профилактика / Б. Я. Бирман // Ветеринарный консультант. - 2005. - № 19. - С. 7-8.

2. .Болотников И. А. Стресс и иммунитет у птиц / И. А. Болотников, В. С. Михкиева, Е. К. Олейник. - Л., 1999. - 118 с.

3. Болотников И. А. Физиолого-биохимические основы иммунитета сельскохозяйственной птицы / И. А. Болотников, Ю. В. Конопатов. - Л.: Наука, 1987. - 164 с.

4. Хвороби птиці: навчальний посібник // А. В. Березовський, В. В. Герман, Т. І. Фотіна, Г. А. Фотіна. - Київ: ДІА, 2012. - 328 с.

5. Венгеренко Л. А. Актуальные ветеринарные проблемы птицеводства и их решение / Л. А. Венгеренко // Биол. - 2003. - № 3. - С. 2-5.

6. Влияние иммуномодуляторов на гематологические показатели яичных цыплят / М. Ю. Якубовская [и др.] // Вопросы нормативно-правового регулирования в ветеринарии. - 2010. - № 4. - С. 155-157.

7. .Иммуномодуляторы в ветеринарной практике - применение и противоречия / А. В. Санин [и др.] // Ветеринарная клиника. - 2008. - № 10. - С. 28-31.

8. Кирасиров К. В. Поиск современных иммуномодуляторов для использования в промышленном птицеводстве / К. В. Кирасиров, А. А. Кабалов // Ветеринарная патология. - 2006. - № 1. - С. 60-63.

9. Enteric protozoans: Cyclospora, Eimeria, Isospora and Cryptosporidium

(Cryptosporidiidae) / D.W. Duszynski, S. J. Upton, W. M. Samuel, M. J. Pybus // Parasitic Diseases of Wild Mammals, 2nd ed/ Iowa State University Press, Ames, IA. - 2001. - 16. - P. 416-459.

10. Lillehoj H. S. Avian coccidiosis. A review of acquired intestinal immunity and vaccination strategies / H. S. Lillehoj, E. P. Lillehoj // Avian Dis. - 2000. - 44. - P. 408-425.

11. Орлов С. А. Профилактика эймериоза кур / C. A. Орлов // Ефективне птахівництво. 2009. - № 7 (55). - С. 42-56.

12. Імунотоксикологічний контроль ветеринарних препаратів та кормових добавок: Методичні рекомендації / І. Я. Коцюмбас, М. І. Жила, О. М. П'ятничко та ін. За ред. І. Я. Коцюмбаса. - Львів, 2014. - 116 с.

13. Мазур Т. Константні методи математичної обробки кількісних показників / Т. Мазур // Ветеринарна медицина України. - 1998. - № 11. - С. 35-37.

14. Хованских А. Е.Кокцидиоз сельскохозяйственной птицы / А. Е. Хованских, Ю. П. Илюшечкин, А. И. Кириллов. - Л: Агропромиздат, 1990. - 152 с.

15. Парре Ю. Ю.Влияние стресса и сопутствующих инфекций при кокцидиозе кур на формирование иммунитета хозяина / Ю. Ю. Парре, Х. Э. Симоварт // Матер. X конф. Украин. об-ва паразитологов. - Киев, 1986. - С. 102.

16. Интегрированная система контроля кокцидиоза / B. C. Мишин, В. М. Разбицкий, Н. П. Крылова, А. Н. Калинина // Птицеводство. - 2004. - № 8. - С. 17-21.

17. Chapman H. D. Origins of coccidiosis research in the fowl - the first fifty years / H. D. Chapman // Avian Diseases. - 2003. - 47. - P. 1-20.

18. In ovo Vaccination with the Eimeria tenella EtMIC 2 Gene Induces Immunity Against Coccidiosis / X. C. Ding, H. S. Lillehoj, R. Dalloul et al. // Vaccine. - 2005. - Vol. 23. - P. 3733-3740.

Размещено на Allbest.ru