Рентгенологічні зміни у кістці за її експериментального ушкодження на фоні введення алогенних мезенхімальних стовбурових клітин у кровоносне русло
Поява вираженої реакції з боку кісткової тканини та сусідніх м’яких тканин під час механічного ушкодження кістки. Активізація процесів регенерації та консолідації кісткової тканини після введення алогенних мезенхімальних стовбурових клітин в яремну вену.
Рубрика | Медицина |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 30.06.2020 |
Размер файла | 577,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Рентгенологічні зміни у кістці за її експериментального ушкодження на фоні введення алогенних мезенхімальних стовбурових клітин у кровоносне русло
Т.Л. Савчук
Незважаючи на розвиток травматології та ортопедії, питання регенерації кісткової тканини нині набуває особливого значення, оскільки повне відновлення кісткової тканини є проблемним, нерідко зустрічаються випадки порушення консолідації кістки, а кількість ускладнень, пов'язаних з порушенням або сповільненням процесів регенерації кісткової тканини, залишається досить високою [1, 2].
Використання стовбурових клітин все більш розширюються областями дослідження, з надією на успіх у лікуванні різних ран і травм, на які неможливо ефективно впливати сучасними методами [3, 4]. У літературі найбільш широко представлені розробки з отримання та культивування стовбурових клітин кісткового мозку [5-7]. Дослідники пов'язують можливість застосування стовбурових клітин кісткового мозку з їхньою трансплантацією на біосумісних носіях. [6, 7]. Клітини на матрицях використовують для відновлення проблемних пошкоджень кістки, поєднаних з обширними її дефектами, після остеомієліту, резекції новоутворень тощо [5, 7].
У даний час, у зв'язку із фундаментальними дослідженнями в галузі репаративного остеогенезу, встановлено, що існує багато факторів ризику, здатних порушити протікання цього процесу [2, 4]. Однак, для практичного застосування мезенхімальних стовбурових клітин необхідні додаткові дослідження, в тому числі з використанням їх у репаративній регенерації кісткової тканини, що і стало предметом даного дослідження.
Мета роботи - провести оцінку рентгенологічних змін в кістковій тканині кролів за різних термінів репаративної регенерації після ведення алогенних мезенхімальних стовбурових клітин у кровоносне русло.
Матеріали і методи. Експеримент проведений на 12 кролях-самках 3-місячного віку породи шиншила, масою тіла 2,5-3 кг. Утримання піддослідних тварин та використання їх в експериментах здійснювалось у відповідності до вимог «Європейської конвенції щодо захисту хребетних тварин, яких використовують в експериментальних та інших наукових цілях» (Страсбург, 1986), Закону України «Про захист тварин від жорсткого поводження» (15.12.2009. Відомості ВР, 2010, №9).
Ушкодження кісткової тканини моделювали в середній третині діафізу великогомілкової кістки, з медіальної поверхні у вигляді нанесення дірчастого дефекту. Дефект наносили за допомогою хірургічного свердла діаметром 2,5 мм під загальним наркозом тварини («Золетіл» з розрахунку 0,05 мг/кг ваги). В місці розрізу проводили місцеву анестезію 0,5 % розчином новокаїну. Оперативне поле розміром 2*2 см вибривали та дворазово обробляли 5 % розчином йоду (метод Філончикова). Всі процедури з оперативного втручання проводили відповідно до вимог асептики та антисептики. Після формування дефекту операційну рану зашивали, тварин виводили з наркозу та утримували в стаціонарних умовах кафедри хірургії імені І. О. Поваженка.
Тварини, після формування дефекту кістки, були розділені на дві групи по 6 тварин в кожній, де перша група була контрольною, а тваринам другої групи на наступний день після нанесення травми одноразово вводили алогенні мезенхімальні стовбурові клітини в дозі 3,5*106 клітин у яремну вену.
Рентгенологічні дослідження процесу відновлення дефекту великогомілкової кістки у контрольній та дослідній групах тварин проводили на 3, 7, 14, 21, 28 і 42 доби дослідження в двох проекціях апаратом «Вател-1» у лабораторії ветеринарної рентгенології та рентгенодіагностики кафедри терапії і клінічної діагностики згідно правил [8].
Результати й обговорення. У результаті проведених досліджень встановлено, що на 3 добу у тварин контрольної групи кістковий дефект був округлої форми, діаметром 2,5 мм і глибиною 0,5 мм (рис. 1). Інших змін не спостерігали.
Рис. 1. Місце дефекту кістки у тварин контрольної групи на 3 добу після нанесення дефекту: а - бокова проекція; б - пряма проекція
У тварин дослідної групи на 3 добу зміни в кістковій тканині у місці нанесення дефекту на рентгенівському знімку були аналогічними з такими у контрольній групі, але зафіксована незначна реакція з боку м'яких тканин (рис. 2). кістковий регенерація алогенний стовбуровий
Рис. 2. Місце дефекту кістки у тварин дослідної групи на 3 добу після нанесення дефекту: а - бокова проекція; б - пряма проекція
На 7 добу у тварин контрольної групи, спостерігалося незначне зменшення діаметра дефекту до 2,4 мм, глибина не змінилася і становила 0,5 мм, а також відмічалася виражена реакція м'яких тканин (рис. 3).
Рис. 3. Місце дефекту кістки у тварин контрольної групи на 7 добу після нанесення дефекту: а - бокова проекція; б - пряма проекція
У тварин дослідної групи на 7 добу спостерігали добре виражену реакцію м'яких тканин, початкові ознаки періостальної мозолі. Відбувається зменшення діаметра округлого дефекту до 2,3 мм глибина не змінилася і становила 0,5 мм (рис. 4). Почалася консолідації кісткового дефекту тканини.
Рис. 4. Місце дефекту кістки у тварин дослідної групи на 7 добу після нанесення дефекту: а - бокова проекція; б - пряма проекція
На 14 добу експерименту у тварин контрольної групи спостерігали добре виражену реакцію м'яких тканин, з'являються ознаки періостальної мозолі, незначні ознаки ендостальної мозолі, діаметр дефекту зменшився до 2,2 мм і глибина до 0.4 мм, відбувається консолідації кісткового дефекту тканини (рис. 5).
Рис. 5. Місце дефекту кістки у тварин контрольної групи на 14 добу після нанесення дефекту: а - бокова проекція; б - пряма проекція
У тварин дослідної групи на 14 добу, на відміну від контрольної групи, спостерігали зниження реакцію м'яких тканин, виражені ознаки періостальної мозолі та незначні ознаки ендостальної мозолі, зменшення діаметра дефекту до 1,5 мм і глибини до 0,2 мм (рис. 6). Відбувалася виражена консолідація кісткового дефекту тканини.
Рис. 6. Місце дефекту кістки у тварин дослідної групи на 14 добу після нанесення дефекту: а - бокова проекція; б - пряма проекція
На 21 добу у тварин контрольної групи основних змін не спостерігалося, рентген знімки були аналогічна такій як на 14 добу, тільки зменшилась реакція м'яких тканин (рис. 7).
Рис. 7. Місце дефекту кістки у тварин контрольної групи на 21 добу після нанесення дефекту: а - бокова проекція; б - пряма проекція
У тварин дослідної групи на 21 добу, спостерігали зменшення діаметра дефекту до 1 мм, незначну реакцію м'яких тканин, зменшення періостальної мозолі, виражена ендостальна мозоль (рис. 8). Продовження вираженої консолідації кісткового дефекту тканини.
Рис. 8. Місце дефекту кістки у тварин дослідної групи на 21 добу після нанесення дефекту: а - бокова проекція; б - пряма проекція
На 28 добу у тварин контрольної групи спостерігали зменшення діаметра дефекту до 0,5 мм і глибини 0,1 мм, незначна реакція м'яких тканин, зменшення та ущільнення періостальної і ендостальної мозолі, відбувається консолідація кісткового дефекту тканини (рис. 9).
Рис. 9. Місце дефекту кістки у тварин контрольної групи на 28 добу після нанесення дефекту: а - бокова проекція; б - пряма проекція
У тварин дослідної групи на 28 добу спостерігали відсутність реакції м'яких тканин, круглий дефект практично не візуалізується, зменшення об'єму і ущільнення кісткової мозолі, продовжується консолідація кісткової тканини (рис. 10).
Рис. 10. Місце дефекту кістки у тварин дослідної групи на 28 добу після нанесення дефекту: а - бокова проекція; б - пряма проекція
На 42 добу в контрольній групі, спостерігали відсутність реакцію м'яких тканин, круглий дефект практично не візуалізується, кісткова мозоль зменшилася в об'ємі і ущільнилася. Продовжується консолідація кісткового дефекту тканини (рис. 11).
Рис. 11. Місце дефекту кістки у тварин контрольної групи на 42 добу після нанесення дефекту: а - бокова проекція; б - пряма проекція
У тварин дослідної групи на 42 добу, спостерігали відсутність реакції м'яких тканин і круглого дефекту, кісткової мозоль зменшилася в об'ємі і ущільнилася до кісткової тканини (рис. 12). Відбулася консолідація кісткового дефекту тканини.
Рис. 12. Місце дефекту кістки у тварин дослідної групи на 42 добу після нанесення дефекту: а - бокова проекція; б - пряма проекція
Висновки
Механічна травма кісткової тканини призводить до реакції м'яких тканин, спрямованої на відновлення цілісності кісткової тканини.
Рентгенологічними дослідженнями встановлено, що після введення алогенних мезенхімальних стовбурових клітин в кров'яне русло, процеси регенерації прискорюються в порівнянні із контролем. За цих умов кісткова мозоль розвивається з періостальної мозолі та відбувається швидша консолідація кісткової тканини.
Порівняно з контролем у дослідній групі швидше виникає реакція м'яких тканин, утворення кісткової мозолі, також швидше проходить процес консолідація кісткової тканини.
Отримані експериментальні дані можна використовувати для лікування та аналізу процесів загоєння перелому.
Перспективи досліджень. У подальших дослідженнях планується підтвердити дані рентгенологічних змін гістологічними та біохімічними дослідженнями.
Анотація
У статті наведені результати з вивчення рентгенологічних змін у кістковій тканині кролів за експериментального механічного ушкодження після введення алогенних мезенхімальні стовбурових клітин у яремну вену. Встановлено, що механічне ушкодження кістки спричинює виражену реакцію з боку кісткової тканини та прилеглих м'яких тканин. Після введення алогенних мезенхімальних стовбурових клітин в яремну вену активізуються процеси регенерації та консолідації кісткової тканини, яка розпочинається з періостальної мозолі, що свідчить про міграцію клітин в місце нанесення дефекту. Алогенні мезенхімальні стовбурові клітин пришвидшують реакцію м'яких тканин, утворення кісткової мозолі та консолідацію кісткової тканини. Отримані дані можуть бути використані для відновлення ушкодженої кісткової тканини з використанням стовбурових клітин, а також для подальших експериментальних досліджень.
Ключові слова: РЕПАРАТИВНИЙ ОСТЕОГЕНЕЗ, КІСТКОВА МОЗОЛЬ, КІСТКОВА ТКАНИНА, РЕНТГЕНІВСЬКИЙ ЗНІМОК, КОНСОЛІДАЦІЯ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ, АЛОГЕННІ МЕЗЕНХІМАЛЬНІ СТОВБУРОВІ КЛІТИНИ, ЯРЕМНА ВЕНА.
The article presents the results of a study of radiological changes in the bone tissue of rabbits during experimental mechanical damage after the conduct of allogenic mesenchymal stem cells in the jugular. Established that mechanical damage to the bone causes a pronounced reaction from the bone and the surrounding soft tissues. After the introduction of allogeneic mesenchymal stem cells in the jugular activate the regeneration and consolidation of bone tissue, which begins with the periosteal blood blisters, evidence of cell migration to the site of application of the defect. Allogeneic mesenchymal stem cells accelerate the reaction of the soft tissues, callus formation and consolidation of the bone tissue. The obtained data can be used to rebuild damaged bone tissue using stem cells as well as for further experimental studies.
Key words: REPARATIVE OSTEOGENESIS, CALLUS, BONE, X-RAY, CONSOLIDATION, BONE TISSUE, ALLOGENEIC MESENCHYMAL STEM CELLS, JUGULAR VEIN.
В статье приведены результаты изучения рентгенологических изменений в костной ткани кроликов при экспериментальном механическом повреждении после ведения аллогенных мезенхимальных стволовых клеток в яремную вену. Установлено, что механическое повреждение кости вызывает выраженную реакцию со стороны костной ткани и прилежащих мягких тканей. После введения аллогенных мезенхимальных стволовых клеток в яремную вену активизируются процессы регенерации и консолидации костной ткани, которая начинается с периостальной мозоли, что свидетельствует о миграции клеток в место нанесения дефекта. Аллогенные мезенхимальные стволовые клетки ускоряют реакцию мягких тканей, образование костной мозоли и консолидацию костной ткани. Полученные данные могут быть использованы для восстановления поврежденной костной ткани с использованием стволовых клеток, а также для дальнейших экспериментальных исследований.
Ключевые слова: РЕПАРАТИВНЫЙ ОСТЕОГЕНЕЗ, КОСТНАЯ МОЗОЛЬ, КОСТНАЯ ТКАНЬ, РЕНТГЕНОВСКИЙ СНИМОК, КОНСОЛИДАЦИЯ КОСТНОЙ ТКАНИ, АЛЛОГЕННЫЕ МЕЗЕНХИМАЛЬНЫЕ СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ, ЯРЕМНАЯ ВЕНА.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Ембріональні стовбурові клітини людини. Властивості стовбурових клітин: самовідновлення, диференціювання у будь-який клітинний тип. Проведення клінічних випробувань стовбурових клітин у медицині в Україні. Метод повернення зрілих клітин в "дитячий стан".
презентация [1,4 M], добавлен 25.04.2013Вплив трансплантації культур клітин підшлункової залози і стовбурових гемопоетичних клітин на патогенез експериментального цукрового діабету на підставі вивчення особливостей вуглеводного, жирового обміну і морфологічних змін підшлункової залози.
автореферат [41,1 K], добавлен 09.03.2009Закономірності виникнення електричного потенціалу навантаження у стегновій кістці щурів при різних ступенях механічного впливу й експериментальної гіпокінезії. Оцінка можливість використання біоелектричних показників для оцінки стану кісткової тканини.
автореферат [47,4 K], добавлен 09.03.2009Стан фізичного розвитку дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, у співвідношенні з кістковим віком. Структурно-функціональні зміни кісткової тканини. Відновлювальний етап та методи корекції порушень для оптимізації комплексної реабілітаційної терапії.
автореферат [86,9 K], добавлен 21.03.2009Дослідження та аналіз основних переваг використання принципу реєстрації вокселів в області відносно анатомічно сталих орієнтирів. Визначення та характеристика головних проблем оцінки змін рівня маргінальної кісткової тканини у периімплантатній області.
статья [20,0 K], добавлен 22.02.2018Характерні особливості й клітинні елементи хрящової тканини. Основна роль, структура кісткової тканини, етапи розвитку (остеогенез). Ріст, гістогенез, фізіологічна регенерація та вікові зміни в тканинах. Будова трубчастих кісток. Способи росту хряща.
лекция [735,8 K], добавлен 08.02.2009Розробка методу усунення дефектів і деформацій м’яких тканин обличчя, шляхом ін’єкційного пошарового введення в м’які тканини поліакриламідного гелю в комплексі з адаптаційною та імунокоригувальною терапією "Траумелем-С". Аналіз результатів лікування.
автореферат [37,3 K], добавлен 18.03.2009Відновлення функції спинного мозку пов’язане із компенсаторною трансформацією структури рухової системи, регенерацією аксонів провідних шляхів, із відтворенням нейрональних популяцій на рівні ушкодження. Патоморфологічні зміни у тканині спинного мозку.
автореферат [44,9 K], добавлен 09.03.2009Поняття тканина. Епітеліальні тканини, загальна характеристика, класифікація. Будова різних видів епітелію. Процес детермінації - визначення подальшого напряму в розвитку клітин на генетичній основі. Плоский багатошаровий епітелій. Перехідний епітелій.
лекция [26,5 K], добавлен 08.02.2009- Особливості перебігу остеопорозу у жінок з фізіологічною менопаузою та після тотальної оваріоектомії
Ретроспективний аналіз показників до тотального видалення яєчників та результатів патогістанічних заключень після гістероваріоектомій. Динаміка змін щільності кісткової тканини. Розробка комплексу для зниження частоти та ступеня тяжкості остеопорозу.
автореферат [39,4 K], добавлен 06.04.2009 Поняття еритропоезу, особливості продукції гемоглобіну. Регуляція ембріонального і фетального еритропоеза, зміни морфології еритроцитів Характеристика фізіології гемопоезу. Будова стовбурових клітин та їх роль. Ростові фактори та механізм їх дії.
контрольная работа [228,0 K], добавлен 18.07.2011Патології кісткової тканини в акушерстві. Остеопороз і остеопенічний синдром при вагітності і лактації, його локальні прояви з боку кістково-зв'язкового апарату тазу і систем підтримки мінерального гомеостазу. Застосування ультразвукової денситометрії.
автореферат [45,5 K], добавлен 10.04.2009Розвиток дисрегенерації кісткової тканини після діафізарних переломів довгих кісток. Застосування методів непараметричної статистики для обробки результатів проведеного аналізу. Аналіз результатів лікування з використанням бальної системи оцінки Маттіса.
автореферат [87,2 K], добавлен 26.01.2009Дослідження на моделі емоційного стресу характеру зміни структури неколагенових білків у кістковій тканині різних відділів скелету (нижня щелепа, стегнова кістка,). Вивчення статевої особливості змін структури неколагенових білків органічного матриксу.
автореферат [50,0 K], добавлен 10.04.2009Морфофункціональна та генетична класифікації м'язових тканин, їх типи за особливостями будови, функції та локалізації. Структурна одиниця та механізм скорочення гладенької (непосмугованої) та поперечносмугастої тканини. Серцева м’язова тканина (міокард).
лекция [614,1 K], добавлен 08.02.2009Частота ушкоджень колінного суглоба як складної та важливої системи опорно-рухового апарату. Ушкодження тканин суглоба, що виникають внаслідок взаємодії суглоба з травмуючим агентом. Реактивний запальний процес - травматичний артрит ушкодженої кінцівки.
автореферат [66,6 K], добавлен 09.03.2009Класифікація та функції клітинних елементів сполучної тканини. Типи колагену відповідно до молекулярної організації, органної локалізації та тканинної належності. Сполучні тканини зі спеціальними властивостями (жирова, ретикулярна, пігментна та слизова).
лекция [26,7 K], добавлен 08.02.2009Особливості клінічного перебігу артропатичного псоріазу, інтенсивність синдрому пероксидації, ендогенної інтоксикації залежно від активності запального процесу, вираженості шкірних проявів. Ефективність комплексної терапії з включенням серти та форкалу.
автореферат [45,0 K], добавлен 09.04.2009Біотехнологічні процеси заготівлі, консервування клітин, тканин ембріофетоплацентарного походження в умовах низьких температур. Вплив холоду на біологічні об'єкти. Функціональна повноцінність біологічного матеріалу. Вибір терапії від форми і стадії ЦХРД.
автореферат [44,3 K], добавлен 09.03.2009Збільшення кількості клітин, їх розмноження відбувається шляхом поділу початкової клітини. Процес розмноження клітин шляхом поділу початкової клітини. Неоднакова здатність клітин до поділу. Клітинний цикл - період існування клітини від поділу до поділу.
лекция [36,2 K], добавлен 08.02.2009