Морфологічні особливості слизової оболонки товстої кишки хворих із раннім та пізнім дебютом неспецифічного виразкового коліту
Дослідження морфології слизової оболонки товстої кишки хворих на НВК залежно від віку пацієнтів. Порівняння частоти та морфологічного типу НВК пацієнтів із раннім, пізнім дебютом захворювання. Процентне вираження тотальної та дистальної форми ураження.
Рубрика | Медицина |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 20.09.2020 |
Размер файла | 552,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Морфологічні особливості слизової оболонки товстої кишки хворих із раннім та пізнім дебютом неспецифічного виразкового коліту
Г. Дорофєєва, мол. наук. співроб. Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України, Київ, Україна
Метою дослідження було визначення морфологічних особливостей слизової оболонки товстої кишки хворих на НВК залежно від віку пацієнтів. Було проведено порівняльний аналіз частоти та морфологічного типу НВК пацієнтів із раннім та пізнім дебютом захворювання. Встановлено, що для пацієнтів із раннім дебютом НВК характерною є лівобічна та тотальна форми ураження, у пацієнтів з пізнім дебютом переважала дистальна форма НВК. Визначено основні тенденції щодо активності НВК у пацієнтів із раннім та пізнім дебютом. Згідно з аналізом ступеня активності НВК установлено, що у пацієнтів віком 50 років і старше, із пізнім дебютом захворювання, характерним є І-й - мінімальний ступінь активності хвороби, ІІ-й - середній і ІІІ-й - високий ступінь, зустрічаються вірогідно рідше. Тоді як серед пацієнтів віком до 50 років найчастіше виявлено II-й і III-й ступені активності захворювання. Ще однією складовою основних характеристик НВК уважали гістологічні зміни слизової оболонки товстого кишечнику. Проведені дослідження таким чином дозволили стверджувати, що кількість PAS-позитивних речовин слизу ймовірно вища серед пацієнтів із дистальним та лівобічним типом ураження НВК. Також установлено, що у пацієнтів з НВК помітне виражене порушення слизового бар'єра кишечнику внаслідок зміни якісного і кількісного складу слизу. Ці зміни характеризувалися зменшенням кількості MUC2 у міру зростання активності захворювання, а також рівня MUC4 і TFF3. У пацієнтів із раннім дебютом НВК виявлено більш інтенсивне зниження кількості муцинів і TFF3 уже за мінімальної активності НВК, що поєднувалося з низьким рівнем муцинів внутрішньоклітинного слизу та асоціювалося із більш агресивним його перебігом. При цьому у хворих із пізнім дебютом виявлено різке зниження кількості MUC2 і TFF3 за високої активності НВК.
Ключові слова: неспецифічний виразковий коліт, ранній та пізній дебют, форма НЯК, гістологічні зміни, слизоут- ворення.
А.Дорофеева, млад. научн. сотруд. Институт геронтологии им. Д. Ф. Чеботарева НАМН Украины, Киев, Украина
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ТОЛСТОЙ КИШКИ БОЛЬНЫХ С РАННИМ И ПОЗДНИМ ДЕБЮТОМ НЕСПЕЦИФИЧЕСКОГО ЯЗВЕННОГО КОЛИТА
Целью исследования было определение морфологических особенностей слизистой оболочки толстой кишки больных НЯК в зависимости от возраста пациентов. Был проведен сравнительный анализ частоты встречаемости и формы НЯК пациентов с раним и поздним дебютом заболевания. Констатировано, что для пациентов с раним дебютом НЯК характерна левосторонняя и тотальная формы, у пациентов с поздним дебютом превалировала дистальная форма НЯК. Определены основные тенденции активности НЯК у пациентов с раним и поздним дебютом. При анализе степени активности НЯК выявлено, что у пациентов от 50 лет и старше, с поздним дебютом заболевания, преимущественно встречается первый - минимальной степени активности, второй - средний и третий - высокая степень, встречаются достоверно реже. В свою очередь у пациентов до 50 лет чаще констатирован второй и третий степени активности заболевания. Еще одной составляющей основных характеристик НЯК считали гистологические изменения слизистой оболочки толстого кишечника. Так, проведенные исследования позволили констатировать, что количество PAS-положительных веществ в слизи достоверно выше у пациентов с дистальной и левосторонней формой НЯК. У пациентов с НЯК отмечается выраженное нарушение слизистого барьера кишечника качественного и количественного состава слизи. Эти изменения характеризовались уменьшением количества MUC2 по мере роста активности заболевания, а также уровня MUC4 и TFF3. У пациентов с ранним дебютом НЯК отмечается более интенсивное снижение количества муцинов и TFF3 уже при минимальной активности НЯК, что сочеталось с низким уровнем муцинов с внутриклеточной слизью и свидетельствует о более агрессивном его течении. При этом у больных с поздним дебютом обнаружено резкое снижение количества MUC2 и TFF3 при высокой активности НЯК.
Ключевые слова: неспецифический язвенный колит, ранний и поздний дебют, форма НЯК, гистологические изменения, слизеобра- зования.
A. Dorofeeva, junior researcher Institute of Gerontology them D. F Chebotarev NAMS of Ukraine, Kyiv, Ukraine
MORPHOLOGICAL FEATURES OF THE MUCOUS MEMBRANE OF THE COLON OF PATIENTS WITH EARLY AND LATE ULCERATIVE COLITIS DEBUT
The purpose of the research was to determine the morphological features of the mucous membrane of the large intestine of patients with UC depending on the age of patients. A comparative analysis of the incidence and type of UC of patients with early onset and late debut of the disease was performed. It has been stated that for patients with a debilitating post-traumatic disorder, the left ventricular and total forms are characteristic; in patients with late debut, the distal form of UC predominates.
The main trends in the activity of UC in patients with early onset and late debut have been determined. In the analysis of the degree of activity of UC revealed that in patients from 50 years of age and older, with the late debut of the disease, the first one is mostly found to be the least degree of activity, the second - the middle and the third - the high degree, they are found to be less likely. In turn, in patients under 50, the second and third stages of the disease are most often noted.
Another component of the main characteristics of the UC was the histological changes of the mucous membrane of the large intestine. Thus, the conducted studies allowed to state that the number of PAS-positive substances in mucus is significantly higher in patients with distal and left-sided UC. In patients with UC there is a marked mucosal intestinal mucosa of qualitative and quantitative composition of mucus.
These changes were characterized by a decrease in MUC2 as the disease progressed, as well as levels of MUC4 and TFF3. In patients with early onset of NSC, there is a more intense reduction in the number of mucins and TFF3 already with a minimal activity of UC associated with low levels of mucin from the intracellular mucus and indicates a more aggressive course of it. At the same time, patients with a late debut revealed a sharp decrease in the number of MUC2 and TFF3 with high activity of UC.
Key words: non-specific ulcerative colitis, early and late debut, NSC form, histological changes, mucus formation.
Вступ
слизовий оболонка товста кишка нвк
Станом на сьогодні захворюваність неспецифічним виразковим колітом (НВК) займає одне із провідних місць у структурі хвороб шлунково-кишкового тракту [1]. Це пов'язано з погіршенням умов життя, неправильним харчуванням, високим ступенем алергіза- ції, спадковими чинниками тощо. Разом із тим, неспецифічний виразковий коліт (НВК) є поліетіологічним захворюванням, яке вражає, як правило, слизову оболонку товстої кишки і характеризується рецидивним або хронічним перебігом [1-3].
Актуальність проблеми зумовлена зростанням частоти даної патології та збільшенням кількості пацієнтів із НВК, у яких усе частіше зустрічаються важкі форми хвороби, що призводять до інвалідизації, а іноді й до летального результату [4-6].
Етіологія і патогенез нВк неспецифічного виразкового коліту до кінця не відомі, що ускладнює ранню діагностику хвороби, і може призвести до несвоєчасного лікування, та, як наслідок, до розвитку ускладнень [7].
У зв'язку з цим виникає необхідність подальшого вивчення патологічних механізмів захворювання та вдосконалення методів діагностики НВК, які у свою чергу дозволять підвищити ефективність терапії.
Згідно з думкою більшості фахівців гастроентерологів [3; 6; 8-9], визначення спроможності протектив- ної функції муцинів товстокишечного слизу дозволяє оцінити й проаналізувати природу запальних процесів
товстого кишечнику і сприяє встановленню точного остаточного діагнозу.
Одним із об'єктивних методів оцінки запальних процесів слизової оболонки товстого кишечнику, у тому числі при НВК, є аналіз протективних функцій слизового бар'єру кишечнику, які багато в чому визначаються рівнем експресії епітеліальних муцинів та їх властивостями. Показниками захисної функції слизового бар'єра кишечнику є визначення рівня муцинів (MUC2, MUC3, MUC4) і трефойлового пептиду (TfF3) [9-10].
Таким чином, на сьогодні, визначення морфологічних особливостей слизової оболонки товстого кишечнику залежно від віку пацієнтів є актуальним і сприятиме підвищенню якості діагностики захворювання, а в подальшому - розробці нових неінвазив- них методів лікування.
Матеріали та методи
Було обстежено 126 осіб із діагнозом неспецифічного виразкового коліту різного віку з раннім і пізнім початком захворювання. Пацієнтів обстежували та спостерігали на базі Українсько-німецького гастроентерологічного центру, центральної міської клінічної лікарні № 18 м. Києва та на базі Інституту геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України м. Києва.
Серед пацієнтів ранній початок НВК виявлено у 76 (60,32 %) хворих, пізній дебют - у 50 (39,68 %) пацієнтів. Серед пацієнтів із раннім та пізнім дебютом захворювання середній вік становив 36,8 ± 7,1 та 61,4 ± 3,7 років відповідно. У всіх пацієнтів клінічний діагноз, установлений під час ендоскопічного дослідження, підтверджено заключною патогістологією.
Для оцінки ступеня запалення слизової оболонки товстої кишки (СОТК) та поширеності процесу в кишечнику використовували ендоскопічне дослідження товстої кишки - фіброколоноскопію, за допомогою апарату Olympus CF Q1501. Під час ендоскопічного дослідження проводили біопсію СОТК із подальшим дослідженням біоптату з використанням стандартних та імуногістохі- мічних методів фарбування препарату. Біоптат, фіксований у 10-відсотковому нейтральному забуференому формаліні (рН7,2 - 7,4), заливали в парафін за загальноприйнятою методикою. Гістологічні препарати забарвлювали гематоксиліном-еозіном.
Для характеристики слиноутворення використовували PAS-реакцію та забарвлення альціановим синім рН-2,5 та рН-1,0, за допомогою яких виявляли глікопро- теїди, гліколіпіди та глікоген. Імуногістохімічне дослідження муцинів (MUC2, MUC3, MUC4) і трефойлового пептиду (TFF3) виконували на парафінових зрізах забарвлених гематоксиліном-еозіном. Гістологічні препарати інкубували з антитілами BC2 та кон'югатом із широким спектром полімерної пероксидази хрону (Poly HRP) (US Biological, США).
Статистичну обробку одержаних результатів проводили за допомогою програми Statistica 10.0 на комп'ютері ОЕМ IBM PC/AT Pentium.
Для вивчення вірогідності показників застосовували параметричні та непараметричні t-критерій Ст'юдента та t-критерій Вілкоксона.
Результати та їх обговорення
Серед обстежених хворих на НВК виявлено, що дистальна форма ураження НВК виявлена у 52 (41,26 %) хворих, лівобічна - у 32 (25,39 %) пацієнтів, а тотальна у - 44 (33,35 %) хворих. Зазначимо, що переважна кількість хворих мала дистальну форму НВК (%).
Також установлено взаємозв'язок між віком початку хвороби та формою НВК. Із віком частота дистальної форми НВК зростала та сягала свого максимуму серед пацієнтів віком понад 50 років (64,1 %). Таким чином, дистальна форма НВК найчастіше вражала пацієнтів із пізнім дебютом розвитку хвороби.
У зв'язку з цим було проведено порівняння ступеня активності дистального НВК у хворих різного віку.
Відповідно до результатів аналізу ступеня активності НВК установлено, що у пацієнтів віком від 50 років і старше, із пізнім дебютом захворювання, переважно визначається І - мінімальний ступінь активності (75,0 % обстежених), ІІ - середній і ІІІ - високий ступінь.
Останні два ступені зустрічаються рідше. Однак, серед пацієнтів із раннім розвитком НВК (до 40 років) переважав ІІІ ступінь активності НВК (57,15 % обстежених). Це може свідчити про більш агресивний перебіг хвороби серед молодих пацієнтів. Проте у молодих пацієнтів із НВК захворювання перебігає більш агресивно, що може бути обумовлено більш активним впливом несприятливих факторів, а також високою імунною агресією.
Для повної картини перебігу захворювання, визначення тактики лікування та прогнозу необхідна оцінка стану слизового бар'єра кишечнику з якісною/кількісною характеристикою процесу слизоутворення, зрілості слизу і його складу.
Під час патогістологічного дослідження виявлено гістологічні ознаки порушення слиноутворення.
Гістологічні зміни слизової оболонки товстої кишки у хворих на НВК призводять до порушення слизоутворення. У всіх пацієнтів спостерігалося зменшення кількості внутрішньоклітинного та позаклітинного слизу зі зміною його властивостей.
При проведенні PAS-реакції, забарвленні альціановим синім рН-2,5 і рН-1,0 інтенсивність фарбування у всіх хворих на НВК була нижче за норму (P < 0,01), що свідчить про зміну складу товстокишечного слизу, зменшення в ньому глікозаміногліканів і глікопротеїнів.
Виразність змін слизоутворення поєднувалася з поширеністю неспецифічного виразкового коліту (табл. 1).
Таблиця 1. Гістологічні зміни слизоутворення товстої кишки у хворих на НВК
Інтенсивність фарбування (у. о.) |
Неспецифічний виразковий коліт |
||||||
Всього n = 126 |
Дистальний n = 52 |
Лівобічний n = 32 |
р< |
Тотальний n = 44 |
p1 < |
||
PAS-реакція |
1,75+0,21 |
2,55+0,23 |
1,21+0,09 |
0,05 |
0,92+0,05 |
0,05 |
|
Альціановий синій pH 2,5 |
2,66+ 0,25 |
3,25+0,28 |
3,1 + 0,28 |
0,05 |
1,75+0,17 |
0,05 |
|
pH1,0 |
2,68+ 0,21 |
3,45+ 0,27 |
2,33+ 0,17 |
0,05 |
1,65+ 0,20 |
0,05 |
Примітка: достовірність відмінностей за критерієм Фішера: р - достовірні відмінності в показниках пацієнтів із дистальною і лівосторонньої формою НВК, р1 - достовірні відмінності в показниках пацієнтів із дистальною і тотальної формою НВК
Інтенсивність PAS-реакції, фарбування альціановим синім рН-2,5 і рН-1,0 у хворих на НВК була вірогідно нижчою, порівняно зі здоровими (PAS: 1,75 + 0,21 у.о. і 3,81 + 0,21 у.о. відповідно р < 0,05). Відповідно до результатів аналізу гістологічних змін слизоутворення хворих на НВК, кількість PAS-позитивних речовин у слизу вища у пацієнтів із дистальною та лівобічною формою НВК.
Аналогічні тенденції зазначені при забарвленні альціановим синім, як при рН-2,5, так і рН-1,0. Кількість сульфамуцинів у хворих із дистальним НВК порівняно із загальною групою НВК (р < 0,05) була вищою. Протилежні тенденції виявлені у хворих із тотальною формою НВК. Інтенсивність забарвлення при проведенні PAS-реакції у цих пацієнтів була значно нижчою, ніж у цілому серед хворих на НВК. При проведенні забарвлення альціановим синім виявлено зниження кількості сульфо- і сіаломуцинів слизу (р < 0,05). Зауважимо, що ступінь зниження слизоутворення за даними забарвлення був у 1,5-2 рази нижче, ніж у цілому по групі хворих на НВК. Отже, у пацієнтів із тотальним НВК було виявлено найбільш виражені зміни слизоутворення, що істотно знижують захисні властивості слизового бар'єрп кишечнику і можуть сприяти прогресуванню захворювання та розвитку ускладнень.
При порівнянні гістологічних змін слизоутворення у хворих із дистальною і лівобічною формою НВК виявлено зниження інтенсивності PAS-реакції та зменшення кількості сульфомуцинів слизу (альціановий синій рН-1,0) у міру зростання поширеності запального процесу в кишечнику (р < 0,05). Різниця була визначена лише в рівні сіаломуцинів слизу при порівнянні дистального й лівобічного НВК (альціановий синій рН-2,5). Вона була не вірогідною, що може свідчити про схожі зміни в слизовій оболонці кишечнику на ранніх етапах захворювання.
Оцінка експресії муцинів (MUC2, MUC3, MUC4), тре- фойлового пептиду (TFF3) та їх вплив на стан слизового бар'єра товстого кишечнику у хворих із неспецифічним виразковим колітом були вивчені для більш глибокого аналізу гістологічних змін при розвитку НВК (табл. 2).
Як випливає з наведеної таблиці, ступінь активності НВК впливав на стан слизового бар'єра кишечнику та на синтез муцинів і трефойлового пептиду-3. У пацієнтів із НВК зазначалося зниження кількості MUC2 у міру зростання активності захворювання, а також рівня MUC4 і TFF3. Інтенсивність експресії цих білків була мінімальною у пацієнтів з високим ступенем активності НВК (рис. 1.).
Рис. 1. Імуногістохімічна реакція забарвлення MUC4. Збільшення - х400. Зменшення інтенсивності забарвлення келихоподібних клітин, клітин епітелію і строми у хворого II ступенем активності НВК
Таблиця 2. Інтенсивність забарвлення MUC 2-4, TFF3 у пацієнтів із раннім і пізнім дебютом НВК залежно від ступеня активності (бали)
Сту-пінь активності НВК |
Всього |
Ранній дебют |
Пізній дебют |
||||||||||
MUC 2 |
MUC 3 |
MUC 4 |
TFF3 |
MUC 2 |
MUC 3 |
MUC 4 |
TFF3 |
MUC 2 |
MUC 3 |
MUC 4 |
TFF3 |
||
І ступеня |
2,02+0,1 |
1,1 + 0,2* |
2,55+0,7 |
2,15+0,1 |
1,3+0,12* |
1,2+0,17* |
2+0,11 |
2,2+0,3 |
3,2+0,12* |
1,1+0,4* |
3,1+0,43* |
2,1+0,22 |
|
ІІ ступеня |
1,74+0,32 |
1,6+0,9 |
2,15+0,2* |
1,6+0,6 |
2,1+0,7 |
1,03+0,2* |
2,2+0,27 |
2,0+0,02 |
1,1+0,23* |
2,2+0,54 |
2,1+0,3 |
1,2+0,43* |
|
BH0UД1O НІ |
1,32+0,07 |
1,8+0,5 |
1,9+0,8 |
0,9+0,2* |
1,4+0,06 |
2,1+0,36* |
2,1+0,12* |
1,1+0,1 |
0,4+0,03* |
2,0+0,17* |
1,2+0,11 |
0,3+0,09* |
Примітка: * - достовірні відмінності при р < 0,05.
Зазначимо, що у пацієнтів із пізнім дебютом захворю- влення MUC2 асоціювалася зі зростанням активності вання зниження інтенсивності імуногістохімічного забар- НВК. При цьому, якщо при I-му ступені активності у хво-рих із раннім дебютом НВК кількість MUC2 була нижчою, порівняно із пацієнтами групи, то при пізньому початку НВК рівень MUC2 був у 2,5 рази вище, ніж у цих пацієнтів (р < 0,05). Однак, у хворих із Ш-м ступенем активності й пізнім дебютом НВК рівень MUC2 був у 2,3 рази нижчий, ніж у пацієнтів із раннім початком НВК (р < 0,01).
Це свідчить про більш активний початок захворювання при ранньому дебюті НВК, що поєднується з ви аженим пригніченням слизоутворення і порушенням якісного та кількісного складу слизу. У той час, як при пізньому дебюті НВК, на тлі підвищення активності спостерігається швидке виснаження компенсаторних резервів слизового бар'єра кишечнику з формуванням виражених і стійких порушень продукції слизу.
Рис. 2. Відсоткове співвідношення забарвлених келихоподібних клітин у хворих із раннім та пізнім дебютом НВК
залежно від ступеня активності захворювання: а) ранній дебют НВК; б) пізній дебют НВК
У пацієнтів із пізнім початком НВК на тлі підвищення активності встановлено зниження кількості не лише регуляторного MUC2, а й інших муцинів слизу. Зокрема, MUC4 і TFF3, які були мінімальними у пацієнтів з пізнім початком НВК і високим ступенем активності (р < 0,05).
Стан слизового бар'єра кишечнику багато в чому залежить від кількості келихоподібних клітин, ступеня зрілості вакуолей і особливостей дозрівання та секреції слизу. Тому нами була вивчена інтенсивність забарвлення келихоподібних клітин у пацієнтів НВК із раннім та пізнім дебютом захворювання (рис. 2). Виявлено, що кількість та інтенсивність забарвлення келихоподібних клітин у хворих із раннім початком НВК значно нижча, порівняно з пацієнтами з пізнім дебютом захворювання. Ці тенденції простежуються при аналізі як мінімальної (рис. 3), так і максимальної активності НВК, що свідчить про більш агресивний перебіг запального ураження кишечнику в пацієнтів із раннім початком НВК.
Рис. 3. Імуногістохімічна реакція MUC2. Збільшення - х200.
Зменшення інтенсивності забарвлення келихоподібних клітин у хворого НВК I ступеня активності
Зауважимо, що у хворих на НВК із раннім початком захворювання виявлено залежність від ступеня забарвлення келихоподібних клітин і активності НВК. Особливо чітко така тенденція виявлялася при аналізі кількості MUC2 і TFF3 у внутрішньоклітинній структурі слизу келихоподібних клітин таких пацієнтів. При цьому, у хворих із пізнім дебютом НВК подібні зміни виявлені при аналізі кількості MUC4 і TFF3, що, можливо, відображає особливості слиноутворення у цих пацієнтів.
Висновки
Неспецифічний виразковий коліт частіше (більше 60 % випадків) розвивався у пацієнтів у віці до 40 років, що відповідає ранньому дебюту НВК. Ранній дебют НВК частіше виявлявся серед пацієнтів чоловічої статі (61,5 %), у той час як пізній дебют НВК - характерний для жінок (58,0 %).
У обстежених хворих із НВК превалювали пацієнти з дистальної формою НВК (41,26 %), яку частіше виявляли при пізньому дебюті захворювання (б4,1 %) у поєднанні з переважно мінімальним ступенем активності НВК.
Гістологічні зміни слизової оболонки товстої кишки, виявлені у всіх пацієнтів із НВК, виражалися у зменшенні кількості келихоподібних клітин, дефектах поверхневого епітелію і корелювали з розповсюдженістю захворювання. Кількість лімфоцитів, макрофагів та плазмоцитів у міру поширення неспецифічного виразкового коліту зменшувалася, що може свідчити про підвищення антигенного навантаження і перебудові імунної відповіді.
У пацієнтів із НВК спостерігається виражене порушення слизового бар'єра кишечнику якісного і кількісного складу слизу. Ці зміни характеризуються зменшенням кількості MUC2 у міру зростання активності захворювання, а також рівня MUC4 і TFF3. У пацієнтів із раннім дебютом НВК відслідковується більш інтенсивне зниження кількості муцинів і TFF3 уже за мінімальної активності НВК, що поєднується з низьким рівнем муцинів внутрішньоклітинного слизу та свідчить про більш агресивний перебіг. При цьому у хворих із пізнім дебютом виявлено різке зниження кількості MUC2 і TFF3 при високій активності НВК, що може відображати виснаження слизового бар'єра кишечнику.
Список використаних джерел
1. Сімонова О. В. Стан товстої кишки і верхніх відділів шлунково- кишкового тракту за ендоскопічними даними у хворих на неспецифічний виразковий коліт і хворобу крона з анемічним синдромом / О. В. Сімонова, Т. Й. Бойко // Гастроентерологія. - № 2(48). - С. 86-90.
2. Циммерман Я. С. Язвенный колит и болезнь Крона: современные представления. Ч. 1: Дефиниция, терминология, распространенность, этиология и патогенез, клиника, осложнения, классификация / Я. С. Циммерман, И. Я. Циммерман, Ю. И. Третьякова // Клиническая медицина. - 2013. - № 11. - С. 31.
3. Степанов Ю. М. Динаміка захворюваності та поширеності основних хвороб органів травлення в Україні за 5 останніх років / Ю. М. Степанов // Гастроентерологія: міжвід. зб. - Д.: Журфонд, 2012.С. 3-12.
4. Морфологічні аспекти діагностики неспецифічного виразкового коліту: сучасний погляд на проблему / Г. А. Дорофєєва, І. В. Василенко, А. Е. Дорофєєв та ін. // Сучасна гастроентерологія. - 2017. - № 4 (96).
5. Степанов Ю. М. Содержание фекального кальпротектина у больных хроническими воспалительными заболеваниями кишечника / Ю. М. Степанов, Н. С. Федорова // Сучасна гастроентерологія. - 2010. № 2. - С. 44-48.
6. Степанов Ю. М. Реалии и перспективы в диагностике заболеваний кишечника / Ю. М. Степанов, Н. С. Федорова // Сучасна гастроентерологія. - 2010. - № 1. - С. 109-114.
7. Zou L., Wang L., Gong X. Et al. The association between three promoter polymorphism of IL-10 and inflammatory bowel diseases (IBD): a meta-analysis // Autoimmunity. - 2014. - Vol. 47(1). - P. 27-39.
8. Sartor R. B. Mechanisms of disease: pathogenesis of Crohn's disease and ulcerative colitis. Nat Clin Pract Gastroenterol Hepatol. 2006; 3(7): 390-407.
9. Mocko P., Kawalec P., Pilc A. Safety profile of biologic drugs in the treatment of inflammatory bowel diseases: A systematic review and network meta-analysis of randomized controlled trials // Clin Drug Investig. - 2017. - Vol. 37(1). - P. 25-37.
10. Perez-Vilar J. Mucin granule intraluminal organization // Am J Respir Cell Mol Biol. - 2008. - № 36 (2). - Р. 183-190.
Referens (Scopus)
1. Smonova O. V. Stan tovstol'kishki і verhmh v^dN^ shlunkovo kishkovogo traktu za endoskoptehnimi danimi u hvorih na nespeciflchnij virazkovij koNt і hvorobu krona z anemtehnim sindromom / Smonova O.V., Bojko T. J. // Gastroenterologya. - № 2(48). - S. 86-90.
2. Cimmerman YA. S. Yezvennyj koliti bolezn' Krona: sovremennye predstavleniya chast' 1. definiciya, terminologiya, rasprostranennost', ehtiologiya i patogenez, klinika, oslozhneniya, klassifikaciya / YA. S. Cimmerman, I. YA. Cimmerman, YU. I. Tret'yakova // ZHurnal Klinicheskaya medicina. - 2013. - № 11. - S. 31.
3. Stepanov YU. M. Dinam^a zahvoryuvanost ta poshirenost osnovnih hvorob orgamv travlennya v Ukralmza 5 ostanmh rokw / YU. M. Stepanov // Gastroenterolog^a: m^hvd zb. - D.: ZHurfond, 2012. - S. 3-12.
4. Dorc^va G. A., Vasilenko І. V., Dorc^v A. E., Dyadik O. O., Derkach I.A. Mon^log^m aspekti dtagnostiki nespecifichnogo virazkovogo koNtu: suchasnij poglyad na problemu // Suchasna gastroenterolog^a № 4 (96) 2017, Kiiv.
5. Stepanov YU. M. Soderzhanie fekal'nogo kal'protektina u bol'nyh hronicheskimi vospalitel'nymi zabolevaniyami kishechnika / YU. M. Stepanov, N. S. Fedorova // Suchasna gastroenterolog^a. - № 2.
- 2010.- S. 44-48.
6. Stepanov YU. M. Realii i perspektivy v diagnostike zabolevanij kishechnika / YU. M. Stepanov, N. S. Fedorova // Suchasna gastroenterolog^a. - 2010. - № 1. - S. 109-114.
7. Zou L., Wang L., Gong X. et al. The association between three promoter polymorphisms of IL-10 and inflammatory bowel diseases (IBD): a meta-analysis // Autoimmunity. - 2014. - Vol. 47(1). - P. 27-39.
8. Sartor RB. Mechanisms of disease: pathogenesis of Crohn's disease and ulcerative colitis. Nat ClinPractGastroenterolHepatol. 2006; 3(7): 390-407.
9. Mocko P., Kawalec P., Pilc A. Safety profile of biologic drugs in the treatment of inflammatory bowel diseases: A systematic review and network meta-analysis of randomized controlled trials // Clin Drug Investig. - 2017. - Vol. 37(1). - P. 25-37.
10. Perez-Vilar J. Mucin granule intraluminal organization // Am J Respir Cell Mol Biol. - 2008. - № 36 (2). - R. 183-190.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характер, частота і причини розвитку основних ранніх післяопераційних гнійно-септичних ускладнень при хірургічному лікуванні хворих на гостру форму неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона товстої кишки, способи та методи профілактики.
автореферат [28,9 K], добавлен 05.02.2009Особливості перебігу вагітності у жінок з захворюванням травної системи. Клініка гастриту та його лікування. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки. Симптоми запалення слизової оболонки товстої кишки. Лабораторні та інструментальні дослідження.
презентация [4,4 M], добавлен 04.02.2014Асоційовані захворювання. Потрійна або квадротерапія при дуоденальних пептичних виразках без постерадикаційного лікування. Клінічний перебіг, ендоскопічної картини і морфологічне та бактеріологічне дослідження біоптатів зі слизової оболонки шлунка.
автореферат [43,1 K], добавлен 14.03.2009Стан загального та місцевого імунітету у хворих на рецидивний простий герпес слизової оболонки порожнини рота і губ під час рецидиву та ремісії. Використання препаратів Ербісолу та Ербісол-Ультрафарму. Цитокіновий профіль периферійної крові хворих.
автореферат [45,6 K], добавлен 07.04.2009Гістогенез травної трубки. Загальна будова та функції слизової оболонки травного тракту людини. Середній та задній відділи травного тракту. Способи забору біоматеріалу для дослідження слизової оболонки. Правила приготування мікроскопічних препаратів.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 15.01.2015Стан протеїназ-інгібіторної системи слизової оболонки шлунка й слизової оболонки кишечнику. Характер змін активності неспецифічних протеїназ шлункового соку у хворих. Стан компонентів протеїназ-інгібіторної системи й ультраструктурні зміни тканини шлунка.
автореферат [129,3 K], добавлен 18.03.2009Клінічні параметри показників функції зовнішнього дихання та варіабельності серцевого ритму у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень на фоні базисної терапії залежно від статі, віку пацієнтів, тривалості захворювання, стажу паління.
автореферат [46,9 K], добавлен 18.03.2009Місце раку прямої кишки в структурі онкологічної захворюваності провідних країн світу, перепони на шляху до виконання функціонально повноцінних операцій. Розробка комплексу заходів, спрямованих на розширення показань до сфінктерозберігаючих операцій.
автореферат [26,0 K], добавлен 05.02.2009Стан всмоктувальної функції тонкої кишки у хворих перитонітом. Білковий та ліпідний обмін в досліджуваних групах. Біоелектрична активність тонкої кишки у хворих після операції. Оптимальні строки початку ентерального харчування при кишковій недостатності.
автореферат [32,5 K], добавлен 12.03.2009- Клініко-мікробіологічне та імунологічне обґрунтування комплексного лікування кандидозу товстої кишки
Основні умови виникнення та особливості клінічних проявів КТК у хворих гастроентерологічного профілю з ознаками імунодефіциту. Характер змін кишкової мікрофлори. Основні показники неспецифічної ланки клітинного імунітету та характер їх змін у хворих.
автореферат [71,0 K], добавлен 21.03.2009 Поєднання хронічних захворювань печінки із запальними та дегенеративно-дистрофічними змінами слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. Кислотоутворююча функція шлунка поряд з гіпергастринемією при ЕВУШ на фоні дифузних захворювань печінки.
автореферат [49,6 K], добавлен 09.03.2009Аналіз вікового аспекту суїцидальних дій. Зростання числа суїцидентів похилого віку з психічними розладами непсихотичного рівня. Дослідження суїцидальної поведінки у хворих похилого віку та оптимізування психіатричної допомоги даній категорії пацієнтів.
автореферат [64,0 K], добавлен 21.02.2009Диференційно-діагностичні ознаки хронічного гастриту. Дисрегенераторні ураження слизової оболонки шлунку з порушенням секреторної, моторно-евакуаторної і інкреторної функції. Симптоми, причини захворювання, патогенез; діагностика, лікування, прогноз.
презентация [1,2 M], добавлен 10.12.2013Вивчення частоти виникнення гломерулонефриту серед пацієнтів з СН. Особливості перебігу і структурно-функціональних змін серцево-судинної системи і нирок у хворих на СН з супутнім гломерулонефритом. Ліпідний обмін і антиоксидантий захист у хворих на СН.
автореферат [67,0 K], добавлен 07.04.2009Апендикс як імунологічний орган, його роль у мікрофлорі товстої кишки. Діагностика апендициту у дітей, у людей похилого віку, у вагітних. Специфіка діагностики хронічного апендициту. Клінічні показники осіб при надходженні і при виписці з лікарні.
курсовая работа [189,1 K], добавлен 02.05.2012Виокремлення оториноларингології у самостійну дисципліну. Захворювання глотки їх патогенез, симптоми, причини виникнення, лікарські засоби для лікування. Травми слизової оболонки. Гострий фарингіт, лепторихоз, тонзиліти (ангіни), захворювання мигдаликів.
контрольная работа [49,9 K], добавлен 02.07.2009Виділення з респіраторною вологою ліпідів і лiпопротеїдiв. Ефективність лікування хворих на ХРХС залежно від статі і віку пацієнтів та характеру пороку серця. Вплив початкових параметрів експiратiв на подальші результати лікування хворих на ХРХС.
автореферат [27,8 K], добавлен 21.03.2009Променева діагностика захворювання: рентгенографія, рентгенівська комп'ютерна томографія, ультразвукове дослідження, магнітно-резонансна томографія, радіонуклідні дослідження. Принципи променевого дослідження травного каналу, стравоходу, товстої кишки.
реферат [29,2 K], добавлен 12.08.2010Загальна будова тонкої кишки. Процеси травлення в різних відділах тонкої кишки і травні ферменти. Загальна характеристика виразкової хвороби. Патологічна анатомія і симптоматика виразкового захворювання. Структурно-функціональні особливості тонкої кишки.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 05.05.2009Фактори виникнення гострого інфекційного захворювання людини та тварин, спричиненого різними видами шигел, що протікає з явищами інтоксикації і переважним ураженням дистального відділу товстої кишки. Симптоми хвороби, її важкі форми, методика лікування.
презентация [726,5 K], добавлен 18.11.2014