Морфофункціональні характеристики стравоходу за умов лужного опіку стравоходу 2 ступеня та при введенні екстракту стручків Phaseolus vulgaris

Опік стравоходу як найрозповсюдженіше хімічне пошкодження у дітей. Зв’язок глибини опіку від концентрації та часу контакту слизової оболонки з уражуючим агентом. Оцінка морфофункціонального стану стравоходу при використанні екстракту квасолі за умов ЛОС.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.09.2020
Размер файла 1,6 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Морфофункціональні характеристики стравоходу за умов лужного опіку стравоходу 2 ступеня та при введенні екстракту стручків Phaseolus vulgaris

Я. Раєцька, канд. біол. наук Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

Найрозповсюдженіше хімічне пошкодження у дітей - опік стравоходу, виникає при випадковому ковтанні речовин, які мають у своєму складі луги, кислоти або інші їдкі хімічні речовини. Глибина опіку залежить від концентрації та часу контакту слизової оболонки з уражуючим агентом. У результаті проникнення лугів і контакту зі стінкою стравоходу разом із некрозом відбувається пошкодження слизової, підслизової та м'язової оболонки стравоходу. Незважаючи на велику кількість ліків, які були випробувані при лікування ускладнень, викликаних опіками стравоходу, небагато інформації, яка б указувала про високу ефективність застосованих раніше препаратів. Аналіз даних літератури свідчить про позитивний вплив поліфенолів натурального походження на нормалізацію фізіологічних та біохімічних параметрів за різних патологій. Екстракт стручків квасолі звичайної (Phaseolus vulgaris pods extract (PVPE)) є прикладом багатого на біоактивні компоненти джерела з корисними характеристиками для людини. Тому метою нашої роботи було дослідити вплив екстракту стручків квасолі звичайної на загоєння постопікових ран. При морфо- функціональній характеристиці змін стравоходу за умов лужного опіку стравоходу 2 ступеня було показано, що на першу добу експерименту спостерігається порушення слизової оболонки, що виявляється у руйнуванні багатошарового епітелію, а саме в підслизовій оболонці відбувається помітне накопичення лейкоцитів, лейкоцитарна інфільтрація фіксується в частково зруйнованому м'язовому шарі. На 31 добу при дослідженні у групі тварин із опіком стравоходу відбувається певне відновлення цілісності слизової стравоходу, переважно із гіперплазією; спостерігається також зменшення присутності лейкоцитів; проте помітне розростання сполучної тканини в підслизовій оболонці, що може вказувати на формування рубця. Дані морфологічного опису підтверджуються морфометричними параметрами обрахунку індексу стенозу. При використанні екстракту квасолі за умов лужного опіку було помічено покращення морфофункціонального стану стравоходу щурів: сформований сполучнотканинний рубець значно не впливає на індекс стеноза (його значення займає проміжне положення); високий рівень лейкоцитарної інфільтрації знижується до контрольних показників, що може вказувати на виражений терапевтичний ефект екстракту стручків квасолі при лужних опіках стравоходу.

Ключові слова: лужний опік стравоходу, гістологія, квасоля.

Я. Раецкая, канд. биол. наук

Киевский национальный университет имени Тараса Шевченка, Киев, Украина

МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПИЩЕВОДА В УСЛОВИЯХ ЩЕЛОЧНОГО ОЖОГА ПИЩЕВОДА 2 СТЕПЕНИ И ПРИ ВВЕДЕНИИ ЭКСТРАКТА СТРУЧКОВ PHASEOLUS VULGARIS

Самое распространенное химическое повреждение у детей - ожог пищевода, возникает при случайном заглатывании веществ, которые имеют в своем составе щелочи, кислоты или другие едкие химические вещества. Глубина ожога зависит от концентрации и времени контакта слизистой оболочки с поражающим агентом. В результате проникновения щелочей и контакта со стенкой пищевода вместе с некрозом происходит повреждение слизистой, подслизистой и мышечной оболочки пищевода. Несмотря на большое количество лекарств, которые были испытаны при лечении осложнений, вызванных ожогами пищевода, немного информации, которая бы указывала о высокой эффективности применяемых ранее препаратов. Анализ данных литературы свидетельствует о положительном влиянии полифенолов натурального происхождения на нормализацию физиологических и биохимических параметров при различных патологиях. Экстракт стручков фасоли обыкновенной (Phaseolus vulgaris pods extract (PVPE)) является примером богатого на биоактивные компоненты источника полезных веществ для человека. Поэтому целью нашей работы было исследовать влияние экстракта стручков фасоли обыкновенной на заживление постожоговых ран. При морфофункциональной характеристике изменений пищевода в условиях щелочного ожога 2 степени было показано, что на первые сутки эксперимента наблюдается нарушение слизистой оболочки. Это проявляется в разрушении многослойного эпителия, а именно в подслизистой оболочке происходит заметное накопление лейкоцитов, лейкоцитарная инфильтрация фиксируется в частично разрушенном мышечном слое. На 31 сутки при исследовании в группе животных с ожогом пищевода происходит определенное восстановление целостности слизистой пищевода, преимущественно с гиперплазией; отмечается также уменьшение присутствия лейкоцитов, однако наблюдается разрастание соединительной ткани в подслизистой оболочке, что может указывать на формирование рубца. Данные морфологического описания подтверждаются морфометрическими параметрами расчета индекса стеноза. При использовании экстракта фасоли в условиях щелочного ожога было отмеченно улучшение морфофункционального состояния пищевода крыс: сформированный соединительнотканный рубец значительно не влияет на индекс стеноза (его значение занимает промежуточное положение), высокий уровень лейкоцитарной инфильтрации снижается до контрольных показателей, что может указывать на выраженный терапевтический эффект экстракта стручков фасоли при щелочных ожогах пищевода.

Ключевые слова: щелочной ожог пищевода, гистология, интерлейкины, фасоль.

Ya. Raetska, Ph.D.

Taras Shevchenka National University of Kyiv, Kyiv, Ukraina

EFFECT OF AN AQUEOUS EXTRACT OF PHASEOLUS VULGARIS PODS ON MORPHOLOGICAL PROPERTIES OF POST BURN ESOPHAGUS

The most widespread chemical damage in children - burn of the esophagus. It occurs when accidentally swallowing substances that have in their composition alkali, acid or other caustic substances. The depth of burn depends on the concentration and time of contact of the mucous membrane with the affecting agent. As a result of penetration of alkalis and contact with the wall of the esophagus, along with necrosis, damage to the mucous membrane, submucosal and muscular membrane of the esophagus occurs. Despite a large number of drugs that have been tested in the treatment of complications caused by esophageal burns, there is little information that would indicate the high effectiveness of the previously used drugs. The analysis of literature data shows the positive influence of polyphenols of natural origin on the normalization of physiological and biochemical parameters in various pathologies. The extract of common beans (Phaseolus vulgaris pods extract (PVPE)) is an example of a rich bioactive component of the source with beneficial characteristics for humans. Therefore, the purpose of our work was to investigate the effect of the Phaseolus vulgaris pods extract on the healing of post-burns wounds. When morpho-functional characteristics of the esophagus changes in the conditions of alkaline burn of the esophagus of the 2nd degree, it was shown that at 1 day of the experiment there is a violation of the mucous membrane, which manifests itself in the destruction of the multilayered epithelium, namely, in the submucous membrane there is a significant accumulation of leukocytes, leukocytic infiltration is fixed in the partly destroyed muscle layer. At 31 days of study in a group of animals with burn of the esophagus there is a certain restoration of the integrity of the mucous membrane of the esophagus, mainly with hyperplasia; there is also a decrease in the presence of leukocytes; however, there is an enlargement of the connective tissue in the submucosal membrane, which may indicate the formation of a scar. The data of the morphological description are confirmed by the morphometric parameters of the calculation of the stenosis index. With the use of extracts of beans under chemical burns esophagus conditions, improvement of the morpho-functional status of the esophagus of rats was noted: the formed connective tissue scar does not significantly affect the stenosis index (its significance is the intermediate position); the high level of leukocyte infiltration is reduced to the control parameters, which may indicate the obvious therapeutic effect of the extract of beans pods at alkaline burns of the esophagus.

Keywords: alkali burn esophagus, gystology, cytokines, Phaseolus vulgaris.

Вступ

Найрозповсюдженіше хімічне пошкодження у дітей - опік стравоходу, виникає при випадковому ковтанні речовин, які мають у своєму складі луги, кислоти або інші їдкі хімічні речовини. Глибина опіку залежить від концентрації та часу контакту слизової оболонки з уражуючим агентом. ЛОС у зв'язку з утворенням коагу- ляційного некрозу є більш небезпечним порівняно з утворенням сухого струпа, що має місце за умов кислотного опіку [13]. У дітей при хімічному опіку стравоходу частіше трапляється опіковий шок та летальні випадки [17]. Опікова хвороба та синдром поліорганної недостатності, до якого вона призводить, є актуальною проблемою сучасної медицини. Ушкодження нирок та легень, які найчастіше зустрічаються у структурі синдрому поліорганної недостатності, виникають унаслідок розвитку шокових змін та дії ендогенних токсинів [13].

Процес загоєння зазвичай починається через три тижні після прийому ушкоджувального агенту. Саме в цей час (перші три тижні) найвищий рівень перфорації стравоходу. Із цієї причини рекомендовано уникати ендоскопії між 5-тою і 15-тою добою після прийому каустичної речовини [8]. До третього тижня відбувається утворення нової тканини і цей процес може тривати ще кілька місяців, поки не відбудеться утворення структури. У процесі загоєння також знижується тиск нижнього сфінктера стравоходу, що викликає підвищену частоту та тяжкість кислотного рефлюксу, це ще більше посилює наявні ураження слизової оболонки та прискорює утворення стриктури [9].

У сучасному світі частота отруєнь унаслідок прийому корозивних агентів продовжує зростати. Хімічні опіки є найбільш частою патологією стравоходу у дітей [6-7;. У результаті проникнення лугів і контакту зі стінкою стравоходу разом із некрозом відбувається пошкодження слизової, підслизової та м'язової оболонки стравоходу [20; 22-23]. Незважаючи на велику кількість ліків, які були випробувані при лікування ускладнень, викликаних опіками стравоходу, небагато інформації, котра б указувала про високу ефективність застосованих раніше препаратів [2-3; 10; 14].

Аналіз даних літератури свідчить про позитивний вплив поліфенолів натурального походження на нормалізацію фізіологічних та біохімічних параметрів за різних патологій [15]. Екстракт стручків квасолі звичайної (Phaseolus vulgaris pods extract (PVPE)) є прикладом багатого на біоактивні компоненти джерела з корисними характеристиками для людини.

Тому метою нашої роботи було дослідити вплив екстракту стручків квасолі звичайної на загоєння посто- пікових ран.

Матеріали і методи

Моделювання опіку. У дослідах використовували білих нелінійних статевонезрілих щурів (одномісячних) масою 90--110 г (відповідають 1-4-річному віку дітей) із дотриманням загальних етичних принципів експериментів на тваринах, ухвалених Першим національним конгресом України з біоетики (вересень, 2001), інших міжнародних угод і національного законодавства в цій галузі. Тварин утримували на стандартному раціоні віварію. Опік стравоходу моделювали введенням 0,2 мл 20-відсоткового розчину NaOH, що відповідає 2 ступеню опіку. Для цього вводили зонд у стравохід запаяним торцем і отвором на відстані 2 мм від нього. Зонд уводили на глибину 4 см від верхніх різців щура та повільно вводили 0,2 мл 20-відсоткового NaOH, таким чином відтворюючи 2 ступінь опіку. Контрольним щурам одноразово перорально вводили відповідний об'єм води для ін'єкцій [19]. Тварин утримували на стандартному раціоні віварію.

Формування груп. Тварини були розділені на 4 групи: група 1 (G1) - інтактні контрольні тварини (пе- роральне введення фізіологічного розчину у відповідній дозі та терміни), група 2 (G2) - контрольні тварини, котрим уводили екстракт, починаючи із 2 доби досліду в об'ємі 1 мг/кг протягом 31 доби. Група 3 (G3) - лужний опік стравоходу 2 ступеня, які споживали воду. Група 4 (G4) - група з лужним опіком стравоходу 2 ступеня, яким уводили екстракт починаючи із 2 доби досліду в об'ємі 1 мг/кг протягом 31 доби.

Отримання екстракту стручків квасолі звичайної. Для приготування екстракту 132 г подрібненого сухого лушпиння квасолі звичайної заливали 1 л окропу [15]. Посудину щільно закривали і настоювали на киплячій водяній бані протягом 15 хв. Потім екстракт охолоджували при кімнатній температурі 25° С. Отриманий екстракт фільтрували через кілька шарів марлі та центрифугували при 1000 g протягом 10 хв для позбавлення грубих залишків рослинної сировини. Надосад заморожували, після чого висушували шляхом ліофілізації. У результаті описаних вище маніпуляцій отримали 8 г сухого екстракту, який зберігали при -20° С. У дослідженнях використовували свіжеприготовані водні розчини сухого екстракту.

Отримання біологічного матеріалу. Методом виведення тварин із досліду була цервікальна дислокація. Сироватку крові та тканини стравоходу для дослідження отримували на 7, 15, 21 та 31 добу, які відповідають стадіям опікової хвороби [12].

Гістологічне дослідження. Стравоходи виділяли цілими, розділяли на 3 частини (початок, середина, кінець) та фіксували в 4-відсотковому розчині параформальдегіду на 0,1 м фосфатному буфері протягом 72 год, після чого зневоднювали та заливали в парафін у вертикальній орієнтації за загальноприйнятою методикою. Із парафінових блоків на мікротомі виготовляли зрізи товщиною 5 мкм, які потім фарбували гематоксиліном Бемера та еозином. Подальше дослідження препаратів проводили за допомогою світлового мікроскопа BX41 ("Olympus", Японія). Мікрофотографії отримували з використанням цифрової камери "DP20" ("Olympus", Японія) та програмного забезпечення "Quick PHOTO MICRO" ("Promicra", Чехія).

Як критерії морфофункціональних змін стравоходу використовували індекс стеноза (ІС), який рахували за стандартною формулою IC = (товщина стінки стравоходу / діаметр просвіту) [4]. Результати включали вимірювання товщини стінки та діаметра просвіту стра воходу в чотирьох окремих місцях. Усі параметри отримували з використанням програми ImageJ (National Institutes of Health, США).

Гістологічна оцінка рівня запалення у стравоході проводилась за загальноприйнятою [11] напів- кількісною бальною шкалою наявності лейкоцитарної інфільтрації: відсутність - 0, незначна - 1, середня - 2, помітна - 3. Для оцінки досліджували принаймні п'ять аналогічних областей на кожному зрізі.

Статистична обробка результатів досліджень

Отримані дані тестували на нормальне розподілення за допомогою тесту Шапіро-Вілка з використанням програмного пакету GraphPad Prism 5.04 (GraphPad Software Inc., США). Подальший обрахунок результатів відбувався за допомогою двофакторного дисперсійного аналізу (two-way ANOVA) із посттестом Бонферонні. Отримані результати наведено у вигляді середнього арифметичного ± середньоквадратичне відхилення (дисперсія) - SD. Результати вважали значущими, коли p < 0,05.

Результати і обговорення

На першу добу після моделювання лужного опіку стравоходу (ЛОС) для встановлення ступеня ураження стравоходу було проведено гістологічне дослідження (рис. 1). У контрольній групі багатошаровий плоский не зроговілий епітелій утворює слизову оболонку (рис. 1, А); під нею розташовується підслизова основа зі сполучної тканини, що також містить у собі власні залози стравоходу; третя оболонка - м'язова, що складається із внутрішнього циркулярного та зовнішнього повздовжнього шарів; під м'язовою оболонкою розміщується адвентиційна. Після ЛОС на першу добу спостерігається порушення слизової оболонки (рис. 1, Б, стрілочки), що виявляється у руйнуванні багатошарового епітелію. Крім цього, у підслизовій оболонці відбувається помітне накопичення лейкоцитів (рис. 1, Б, зірочки). Також лейкоцитарна інфільтрація фіксується в частково зруйнованому м'язовому шарі. Описані зміни відповідають другому ступеню ураження стравоходу.

Рис. 1. Мікрофотографії зрізів стравоходу контрольної (А) та групи ЛОС 1 доба (Б). Гематоксилін-еозин, ок. 10 х об. 10, панорамне зображення. Позначення: зірочки - інфільтрація лейкоцитами, стрілочки - руйнування епітелію слизової оболонки

На сьому добу (рис. 2) після моделювання ЛОСG3 (рис. 2, Б) спостерігається незначне часткове відновлення цілісності епітелію слизової оболонки - патологі на регенерація з утворенням грануляційної тканини [1] із помітним збереженням лейкоцитарної інфільтрації в усіх трьох оболонках, що свідчить про продовження активної фази запалення. У групі G4 щури з ЛОС, які отримували екстракт квасолі (рис. 2, Г) також помічали ураження слизової з аналогічним утворенням грануляційної тканини, що є показником запуску механізмів загоєння та присутністю значної кількості лейкоцитів.

Рис. 2. Мікрофотографії зрізів стравоходу на сьому добу дослідження: G1 (А), G3 (Б), G2 (В), G4 (Г). Гематоксилін-еозин, ок. 10 х об. 10, панорамне зображення. Позначення: зірочки - інфільтрація лейкоцитами, стрілочки - руйнування епітелію слизової оболонки

На 15 добу у груп G3 та G4 помічали зниження присутності лейкоцитів (зникнення їх із м'язової оболонки) та часткову регенерацію епітелію слизової.

На 21 добу (рис. 3) при дослідженні у групі з ЛОС (рис. 3, Б) відбувається певне відновлення цілісності слизової стравоходу, навіть у деяких місцях із невеликою гіперплазією; спостерігається також зменшення наявності лейкоцитів; проте характерне розростання сполучної тканини у підслизовій оболонці.

У групі G4 після моделювання ЛОС (рис. 3, Г) відбувається повне відновлення структури слизової оболонки до нормального стану, незначне збільшення сполучної тканини у підслизовій основі та малопомітна наявність лейкоцитів.

На 31 добу експерименту в усіх групах спостерігається цілісний епітелій слизової оболонки, зникнення лейкоцитарної інфільтрації. Проте для групи з ЛОС характерне утворення рубця [18], тобто розростання в підслизовому шарі сполучної тканини. На противагу цьому, у групі G4 розростання сполучної тканини відбувається меншою мірою.

Рис. 3. Мікрофотографії зрізів стравоходу на 21 добу експерименту: G1 (А), G3 (Б), G2 (В), G4 (Г). Гематоксилін-еозин, ок. 10 х об. 10, панорамне зображення. Позначення: зірочки - інфільтрація лейкоцитами, стрілочки - руйнування епітелію слизової оболонки, маркер - розростання сполучної тканини

Рис. 4. Дані морфометричного аналізу індексу стенозу стравоходу на 7, 14, 21 та 31 добу експерименту

Дані морфологічного опису підтверджуються мор- фометричними параметрами обрахунку індексу стенозу (ІС, рис. 4).

На сьому добу в щурів у групі G3 ІС достовірно збільшується в 3,5 рази порівняно до контрольної групи G1, а у щурів групи G4 цей показник зростав тільки в 1,7 разів. Таке швидке звуження просвіту стравоходу обумовлюється гострою фазою запалення та набряком [5].

На 14 добу експерименту в G3 ІС достовірно зменшувався на 38 %, а у групі G4 - на 61 % (порівняно з контрольною групою). Це може бути пояснено такими чинниками: зникненням набряку; відповідно розширенням просвіту стравоходу через зруйнування частини його стінки лугом (слизової, підслизової та частково м'язової оболонки, тобто їх відсутністю); поступовим включенням механізмів регенерації великих зон уражень [16].

На 21 добу дослідження ІС у групі G3 зріс на 66 %, у той час як у групі G4 достовірних змін від групи контролю не було зафіксовано, на противагу цьому зазначили зменшення ІС на 43 % порівняно із групою G3.

На 31 добу експерименту спостерігали ще більш виражене зростання іС у G3 - у 4 рази, причому в групі G4 достовірних змін порівняно з контрольною групою виявлено не було, проте значення ІС зазначеної групи порівняно із G3 також значних відмінностей не показало. Тобто, після моделювання опіку на 31 день спостерігається надмірний розвиток сполучної тканини (поява рубця), що зменшує просвіт стравоходу, у той самий час застосування екстракту квасолі призводить до розвитку рубця, який значним чином не впливає на ІС (показано проміжне значення ІС порівняно із G1 та G3).

Одним із показників перебігу запалення є присутність лейкоцитів зони ураження (рис. 5) [21]. За нормальних умов в органі є невелика присутність лейкоцитів (напр., тканинних макрофагів). Екстракт квасолі не впливає на кількість лейкоцитів у стравоході.

Рис. 5. Дані показника інфільтрації лейкоцитами стравоходу на 7, 14, 21 та 31 добу експерименту

* - p < 0,05 порівняно з контрольною групою; # - p < 0,05 порівняно G4 із G3.

При моделюванні ЛОС 2-го ступеня зазначається висока інфільтрація лейкоцитами в усіх трьох оболонках стравоходу протягом 31 доби експерименту (7 доба - найбільша кількість, яка поступово до 31 доби знижується, проте не досягає контрольного рівня). У групі G4 також спостерігали активну інфільтрацію лейкоцитами, проте починаючи із 14 доби дослідження цей показник був достовірно менший за рівень інфільтрації порівняно з групою G3, причому на 31 добу він зменшився до контрольного рівня.

Для перевірки на безпечність споживання екстракту квасолі інтактними тваринами було проаналізовано аналогічні параметри для групи щурів без ЛОС, що споживала екстракт квасолі (G2). На сьому добу споживання екстракту квасолі (рис. 2, В) не приводило до змін морфології стравоходу порівняно із контрольною групою (рис. 2, А). Навіть при її споживанні упродовж 21 доби (рис. 3, В) морфофункціональний стан стравоходу не відрізнявся від стану контрольної групи (рис. 3, А). Уведення екстракту квасолі звичайним щурам достовірно не приводило до змін ІС стравоходу порівняно із контрольною групою протягом усієї тривалості експерименту (рис. 4). Крім цього, показники лейкоцитарної інфільтрації також не показали достовірних змін (рис. 5).

Отримані результати показали, що за умов ЛОС 2 ступеня станом на 1 добу спостерігається порушення слизової оболонки, що виявляється у руйнуванні багатошарового епітелію, на 31 добу відбувається певне відновлення цілісності слизової стравоходу, проте спостерігається надмірне розростання сполучної тканини в підслизовій оболонці. Дані морфологічного опису підтверджуються морфометричними параметрами обрахунку індексу стеноза. При використанні екстракту квасолі за умов ЛОС було відмічено покращення морфофункціонального стану стравоходу щурів, що може вказувати на виражений терапевтичний ефект екстракту стручків квасолі при лужних опіках стравоходу.

Список використаних джерел

опік стравоход екстракт квасолі

1. Adam A. B. Local effects of epidermal growth factor on the wound healing in esophageal anastomosis: An experimental study / A. Adam, M.Цzdamar, H. Esen and others // International Journal of Pediatric Otorhinolaryngology. - 2017. - № 99. - С. 8-12.

2. A. Bautista. Effects of prednisolone and dexamethasone in children with alkali burns of the oesophagus / A. Bautista, R. Varela, A. Villanueva // Eur J Pediatr Surg. - 1996. - № 6. - С. 198-203.

3. Cakmak M. The effect of corticosteroids and pentoxifylline in caustic esophageal burns. A prospective trial in rats / M. Cakmak, A. Nayci,

N.Renda // Int Surg. - 1997. - № 82. - С. 371-375.

4. Cerit K. The Effect of Antifibrotic Drug Halofuginone on Caustic Oesophageal Injury in Rats / K. Cerit, B. Karakoyun, E. Bahadir and others // Esophagus. - 2018. - № 15. - С. 59-68.

5. Зiftзi Ц. The diagnostic utility of scintigraphy in esophageal burn: a rat model / Ц. D. Зiftзi // Journal of surgical research. - 2016. - № 2. - С.495-500.

6. Cruz R. Chemical burns in children: Aetiology and prevention / R. Cruz, T. Pang, J. Harvey and others // Burns. - 2015. - № 41. - С. 764-769.

7. Contini S. Oesophageal corrosive injuries in children: a forgotten social and health challenge in developing countries / S. Contini, A. Swarray- Deen, C. Scarpignato // Bull. World Health Organ. - 2009. - № 87. - С.950-954.

8. Chibishev A. Post-corrosive injuries of upper gastrointestinal tract / A. Chibishev, N. Simonovska, A. Shikole // Prilozi. - 2010. - № 31. - С.297-316.

9. Contini S. Caustic injury of the upper gastrointestinal tract: a comprehensive review / S. Contini, C. Scarpignato // World J Gastroenterol. - 2013. - № 19. - С. 3918-3930.

10. Demirbilek S. Effects of estradiol and progesterone on the synthesis of collagen in corrosive esophageal burns in rats / S. Demirbilek, F. Bernay, R. Rizalar // J Pediatr Surg. - 1994. - № 29. - С. 1425-1428.

11. Dunbar K. B. Association of Acute Gastroesophageal Reflux Disease With Esophageal Histologic Changes / K. B. Dunbar, A. T. Agoston, R. D. Odze and others // JAMA. - 2016. - 315: 2104-2112.

12. Fistal E. Combustiology / E. Fistal, G. Kozinets, G. Samoilenko. - Kharkov, 2004.

13. Karaman І., Orhan Koз, Ay§e Karaman. Evaluation of 968 children with corrosive substance ingestion // Indian J Crit Care Med. 2015; 19(12): 714-718.

14. Koltuksuz U. Effects of caffeic acid phenethyl ester and epidermal growth factor on the development of caustic esophageal stricture in rats / U. Koltuksuz, H. Mutuз, R. Kutlu and others // J Pediatr Surg. - 2001. - № 36. - С. 1504-1509.

15. Kyznetsova M. Effect of aqueous extract from Phaseolus vulgaris pods on lipid peroxidation and antioxidant enzymes activity in the liver and kidney of diabetic rats / M. Kyznetsova, O. Makieieva, D. Lavrovska та ін. // J Appl Pharm Sci. - 2015. - № 5. - С. 1-6.

16. Kraft R. Patient With Scald Burn of the Esophagus / R. Kraft, K. Jensen, M. Jeschke та ін. // Journal of Burn Care & Research. - 2017. - № 3. - С. 468-470.

17. Цztorun C. The outcomes of becoming a pediatric burn center in Turkey / C. Цztorun, S. Demir // Ulus Travma Acil Cerrahi Derg. - 2016. - № 22. - С. 34-38.

18. Oztan M. Effects of topical application of platelet-rich plasma on esophageal stricture and oxidative stress after caustic burn in rats: Is autologous treatment possible? / M. Oztan, F. Arslan, S. Oztan and others. // 2018. - № 18. - С. 30479.

19. Raetska Y. Cytokine profile indicators in rat blood serum in a model of esophagus burn induced by antioxidant chemical preparation / Y. Raetska, N. Chornenka, T. Koval and others // Biomedical Research and Therapy. - 2017. - № 9. - С. 1591-1606.

20. Singer A. Apoptosis and necrosis in the ischemic zone adjacent to third degree burns / A. Singer, S. McClain, B. Taira and others // Acad Emerg Med. - 2008. - № 15. - С. 549-554.

21. Senturk, Ekrem et al. "Comparison of mitomycin-c and heparin affects in experimental corrosive esophagitis on rats // International journal of pediatric otorhinolaryngology. - 2011. - 785.

22. Tan J. The roles of autophagy and apoptosis in burn wound progression in rats / J. Tan, H. Zhang, Z. Lei and others // Burns. - 2013. - № 39. - С. 1551-1556.

23. Tiwari V. Burn wound: how it differs from other wounds? / V. Tiwari // Indian J Plast Surg. - 2012. - № 45. - С. 364-73.

Reference (Scopus)

1. Adam A. B., Цzdamar M. Y., Esen H. H., & Gьnel, E. Local effects of epidermal growth factor on the wound healing in esophageal anastomosis: An experimental study. International Journal of Pediatric Otorhinolaryngology. 2017; 99, 8-12.

2. Bautista A, Varela R, Villanueva A, Estevez E, Tojo R, Cadranel S. Effects of prednisolone and dexamethasone in children with alkali burns of the oesophagus. Eur J Pediatr Surg 1996;6:198-203

3. Cakmak M, Nayci A, Renda N, Erekul S, Gфkзora H, Yьcesan S. The effect of corticosteroids and pentoxifylline in caustic esophageal burns. A prospective trial in rats. Int Surg 1997;82:371-5.

4. Cerit K, Karakoyun B, Bahadir E, Yьksel M, Bьlbьl N, Ercan F, Dagli E, Yegen B. The Effect of Antifibrotic Drug Halofuginone on Caustic Oesophageal Injury in Rats. Esophagus. 2018; 15:59-68.

5. Зiftзi Ц. D. The diagnostic utility of scintigraphy in esophageal burn: a rat model. Journal of surgical research. - 2016. (2): P. 495-500.

6. Cruz R, Pang TC, Harvey JG, Holland AJ. Chemical burns in children: Aetiology and prevention. Burns 2015; 41: 764-769

7. Contini S, Swarray-Deen A, Scarpignato C. Oesophageal corrosive injuries in children: a forgotten social and health challenge in developing countries. Bull. World Health Organ. 2009; 87:950-954.

8. Chibishev A, Simonovska N, Shikole A. Post-corrosive injuries of upper gastrointestinal tract. Prilozi. 2010; 31:297-316.

9. Contini S, Scarpignato C. Caustic injury of the upper gastrointestinal tract: a comprehensive review. World J Gastroenterol. 2013; 19:3918-3930.

10. Demirbilek S, Bernay F, Rizalar R, Bariз S, Gьrses N. Effects of estradiol and progesterone on the synthesis of collagen in corrosive esophageal burns in rats. J Pediatr Surg 1994; 29:1425-8.

11. Dunbar KB, Agoston AT, Odze RD, Huo X, Pham TH, Cipher DJ, Castell DO, Genta RM, Souza RF, Spechler SJ. Association of Acute Gastroesophageal Reflux Disease With Esophageal Histologic Changes. JAMA. 2016; 315:2104-2112.

12. Fistal E.Y , G.P Kozinets, G.E Samoilenko and al., Combustiology, Kharkov: 2004.

13. Karaman І., Orhan Koз, Ay§e Karaman Evaluation of 968 children with corrosive substance ingestion. Indian J Crit Care Med. 2015; 19(12): 714-718.

14. Koltuksuz U, Mutuз HM, Kutlu R, Ozyurt H, Cetin S, Karaman A, et al. Effects of caffeic acid phenethyl ester and epidermal growth factor on the development of caustic esophageal stricture in rats. J Pediatr Surg 2001; 36:1504-9.

15. Kyznetsova M.Y, Makieieva O.M, Lavrovska D.O, Tymoshenko M.O, Sheverova D.P, Halenova T.I, Savchuk O.M, Ostapchenko L.I. 2015. Effect of aqueous extract from Phaseolus vulgaris pods on lipid peroxidation and antioxidant enzymes activity in the liver and kidney of diabetic rats. J Appl Pharm Sci. 5:1-6.

16. Kraft R., Jensen K.-O., Jeschke M. G., & Schinkel, C. W. (2017). Patient With Scald Burn of the Esophagus. Journal of Burn Care & Research. 2017; 3: 468-470.

17. Цztorun C.i., Demir S. The outcomes of becoming a pediatric burn center in Turkey. Ulus Travma Acil Cerrahi Derg. 2016; 22(1):34.

18. Oztan M. Arslan F., Oztan S., Diniz G., Koyluoglu G. Effects of topical application of platelet-rich plasma on esophageal stricture and oxidative stress after caustic burn in rats: Is autologous treatment possible? Journal of pediatric surgery. - 2018. (18) 30479-2

19. Raetska Y, Chornenka N, Koval T, Savchuk O, Beregova T, Ostapchenko L. Cytokine profile indicators in rat blood serum in a model of esophagus burn induced by antioxidant chemical preparation. Biomedical Research and Therapy [Internet]. 20 Sep. 2017.

20. Singer A.J, McClain S.A, Taira B.R, Guerriero J.L, Zong W. Apoptosis and necrosis in the ischemic zone adjacent to third degree burns. Acad Emerg Med. 2008;15:549-54.

21. Senturk, Ekrem et al. "Comparison of mitomycin-c and heparin affects in experimental corrosive esophagitis on rats." International journal of pediatric otorhinolaryngology. 2011; 785-9.

22. Tan J.Q, Zhang H.H, Lei ZJ, Ren P, Deng C, Li X.Y, et al. The roles of autophagy and apoptosis in burn wound progression in rats. Burns. 2013; 39:1551-6.

23. Tiwari V.K. Burn wound: how it differs from other wounds? Indian J Plast Surg. 2012; 45:364-73. 32.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.