Метод виявлення губчастоподібної енцефалопатії у ВРХ

В статті визначено роль дослідження трансмісивної спонгіоформної енцефалопатії (ТСЕ). Автор описує стратегії і методи ідентифікації хвороби на практиці для успішного знаходження збудника. У контексті актуальності зазначено особливості небезпечності зооантропонозної інфекції захворювання тварин та людей, якою є пріон і характеризуються дистрофічними (губчастоподібними) ураженнями ЦНС, прогресуючими порушеннями поведінки, чутливості, координації рухів та 100-% летальністю. Визначенно ефективнісь пріон-тестів для подальших досліджень.

Ключові слова: губчастоподібна енцефалопатія,ВРХ, пріон, діагностика.

K. Ponomarenko BOVINE SPONGIFORM ENCEPHALOPATHY DETECTION METHOD

The role of transmissible spongioform encephalopathy (TSE) is defined in the article. The author describes strategies and methods for identifying the disease in practice for the successful finding of the pathogen. In the context of relevance, the features of the danger of zoanthroponosis infection of animals and humans, which are prion and characterized by dystrophic (spongiform) CNS lesions, progressive behavioral disorders, sensitivity, movement coordination and 100% lethality are indicated. Prion tests are definitely more effective for further research.

Торгівля з країнами Європейського Союзу чи вступ у світову організацію торгівлі неможливий без гарантії забезпечення здоров'я людей і тварин. Нещодавно Україна стала 152 членом СОТ.

Країни, що купують товар, повинні вимагати від експортерів необхідні документи про якість та безпеку, зокрема такі гарантії надає й державна служба ветеринарної медицини. У переліку хвороб, дані про які обов'язково подаються в Міжнародне епізоотичне бюро (МЕБ) та інші міжнародні організації, є трансмісивні спонгіоформні енцефалопатії тварин.

Матеріали і методика. Виконання даного наукового дослідження проводилось на довгастому мозку ВРХ. Матеріал для досліджень отриманий безпосередньо з боень області. Використовувалась експрес-діагностика (пріон- тести). Тести фірм Bio-Rad та Enfer грунтуються на імуноферментному аналізі (ІФА). Характеризуються коротким часом проведення реакції,простотою та безпечність виконання,одночасним проведенням великої кількості досліджень, специфічність результату. При негативних тестах туша допускається до реалізації,при підтверджені позитивних проводять повторний пріон-тест, імуногістохімії та гістології. Пріон-тест та імунохімія дають можливість встановити патологічний пріон.

Пріон-тест. Винахід відноситься до галузі медицини та біотехнології. Спосіб включає стадії іммобілізації антигену в лунки полістиролового 96 - ямкового планшета, зв'язування антигену з біотілірованним антитілом, взаємодії біотілірованного антитіла з стрептавідіновим комплексом (комплекс стрептавидин - біотин - ДНК-мішень), проведення полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі з використанням флуоресцентного зонда. При цьому використовують ДНК-мішень з послідовністю і моноклональних антитіл 15В3. Антитіло реагує з патогенним пріонних білком, але не взаємодіє з нормальним, і виявляє PrPSc в гомогенатах зараженої матеріалу без необхідності дії протеїназ. Спосіб дозволяє спростити метод імуно-ПЛР в реальному часі і підвищити його чутливість за рахунок іммобілізації антигену на підкладці планшета без використання антитіл захоплення, а також при використанні ДНК-мішені, що не має гомологів з послідовностями з бази даних GenBank, що знижує ризик помилкових спрацьовувань в внаслідок екзогенного забруднення.

Спосіб діагностики інфекційної губчастої енцефалопатії тварин здійснюється наступним чином:

1 етап - іммобілізація антигену (пріонних білок) в лунках полістиролового 96-ямкового планшета. Проводять инкубирование, видаляють непов'язаний матеріал, згодом проводиться блокування незайнятих ділянок пластика.

2 етап - зв'язування антигену з біотілірованним антитілом. Для визначення адсорбованого матеріалу в лунки вносяться біотінілірованние моноклональні антитіла до патогенного пріонів білка, після чого проводиться інкубація планшета.

3 етап - приготування ДНК-репортера. В як сполучна ланка між антитілом і ДНК-репортером використовується стрептавидин-біотіновий комплекс.

4 етап - зв'язування біотілірованного антитіла з стрептавідіновим комплексом (комплекс стрептавидин - біотин - ДНК-мішень). Додавання стрептавідінового комплексу ДНК в лунки з подальшою інкубацією планшета.

5 етап - проведення полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі з використанням флуоресцентного зонда. Лунки промивають, а потім піддаються ПЛР.

6 етап - проводять фарбування кожної лунки , прибирають у темне місце на 10 хвилин.

7 етап - запускають програму для зчитування результатів.

8 етап - аналіз результатів.

Результати досліджень. Інкубаційний період триває від 22 міс до 8 років і більше. Ознаки хвороби з'являються тільки у тварин віком понад 2 роки, розвиваються повільно, впродовж 1-4 міс. Гарячка відсутня, апетит зберігається, однак захворілі тварини худнуть, молочна продуктивність знижується, поступово настає повне виснаження. Майже в усіх хворих тварин виявляють брадикардію й гіперглобулінемію. Клінічні ознаки хвороби дуже подібні до таких при скрепі овець і характеризуються насамперед різкою зміною поведінки тварини. Спостерігають у тварин збудливість, полохливість, тварина постійно відчуває страх. Ці симптоми посилюються при провокуванні шумів(плескання долонями і т.п.).Від різких шумів у хворої худоби виникає тремор годом з'являються велика агресивність (синдром «скаженої корови»), скреготіння зубами, тремор м'язів губ, носового дзеркальця, тварини можуть навіть падати, порушення чутливості до слухових, світлових і тактильних подразнень. При наближенні людей або тварин б'ють головою та кінцівками [3].

Хворих тварин сильно виражена гіперестезія в ділянці голови та шиї, а в деяких - і всієї поверхні тіла. Спостерігаються ознаки порушення координації рухів, спотикання, манежні рухи, ненормальна хода у вигляді рисистих, як у коней, рухів, раптове падіння, іноді тремтіння м'язів у нижній ділянці шиї та плечей, судоми, парези залежування. Хворі тварини не реагують на перепони, наштовхуються на стіни, дерева, людей. Загибель тварини настає через 3 тижні - 6 міс з часу появи клінічних ознак хвороби.

Лікування і профілактика. Лікування не проводять. У зв'язку з високою потенційною небезпекою для людей усіх інфікованих тварин знищують [3]. Імунітет не вивчено. Засобів специфічної профілактики й хіміотерапії не розроблено.

Заходи профілактики та боротьби. Нині головним методом боротьби з губчастоподібною енцефалопатією великої рогатої худоби є заборона використання для годівлі худоби м'ясо-кісткового чи кісткового борошна, виготовленого з трупів хворих на скрепі овець, а також забій заражених пріонами жуйних тварин [4]. Для профілактики захворювань у людей забороняється використання в їжу непроварених субпродуктів, отриманих від жуйних тварин, - головного й спинного мозку, селезінки, лімфовузлів, тимуса, кишок. Забороняється також використання молока від заражених корів, хоча досі пріонів у молоці не виявили, а такий спосіб передавання збудника вважають малоймовірним.

Діагноз установлюють на підставі аналізу епізоотологічної ситуації, клінічних ознак хвороби, характерних патогістологічних змін у головному мозку та виявлення під час електронно-мікроскопічного дослідження мозку специфічних фібрилярнихутворень [4]. Методи лабораторних досліджень бактеріологічних і вірусних захворювань виявились непридатними для діагностики губчастоподібної енцефалопатії. Останнім часом для індикації пріонного білка запропоновано імуногістологічний метод, метод імуноферментного аналізу та метод виявлення скрейпіасоційованих фібрил, які, однак, через свою складність можуть виконуватись лише в спеціалізованих лабораторіях [5].

Висновки і перспективи подальших досліджень

Таким чином пріон - тест є найкращим і швидким методом виявлення ГЕ ВРХ. Досліджено, що збудники скрейпи, проникаючи в організм інших тварин, можуть трансформувати і викликати захворювання. Таким чином, можна зробити припущення, що від скрейпі виникли інші трансмісивні спонгіоформні енцефалопатії. Ураження реєструють, у довгастому мозку адже більша концентрація пріону.

Подальші дослідження пріону, зможуть більш досконально вивчити, його природу та можливо, знайти лікування.

Список використаних джерел

1. Бусол В.О., Простой В. Губчаста енцефалопатія великої рогатої худоби. Вісник аграрної науки. 2009. С.57-68.

2. Вербицький П. Губчастоподібна енцефалопатія :Епизоотичний моніторинг. Ветеринарна медицина України. 2011. С.10-11.

3. Виноградова Р.П., Веревка С.В. Приони - какие они есть. Журнал для практикуючих врачей «Doctor». 2010. С.20-40; 70-92.

4. Вліза В.В. Біологічні особливості пріона. Вісник аграрної науки. 2012. С.10-11.

5. Волос Л. І. Пріонові інфекції. Київ, 2009. С. 50-63.

Размещено на Allbest.ru