Показники гемостатичного потенціалу на різних стадіях раку сечового міхура
Зміни гемостатичного потенціалу крові, а саме рівня фібрину, фібриногену, протромбінового індексу, активованого часткового тромбопластинового часу та рекальцифікації залежно від стадії раку сечового міхура згідно з гістопатологічною класифікацією.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.10.2020 |
| Размер файла | 31,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Стаття з теми:
Показники гемостатичного потенціалу на різних стадіях раку сечового міхура
А. Василакі, студ., В. Дмитрик, асп., Т. Луговська, канд. біол. наук ННЦ "Інститут біології та медицини", Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна,
П. Яковлев, канд. мед.наук Національний медичний університет імені О. О. Бог
Рак сечового міхура (РСМ) характеризується високим показником смертності та є 9-м за частотою онкологічним захворюванням у світі. За великого арсеналу діагностичної бази, до якого входить цистоскопія, ультразвукове дослідження, комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія, цитологія осаду сечі, важко точно визначити ступінь поширення або розвитку пухлини. На сьогодні актуальним залишається пошук молекулярно-біохімічних прогностичних показників, які характеризувалися би високою специфічністю та чутливістю до розвитку РСМ. Лабораторні методи дослідження можуть робити вагомий внесок в оцінку агресивності пухлинної прогресії за умов РСМ. Згідно із сучасними науковими даними, в онкохворих спостерігається дисбаланс у коагуляційній системі, проявом якого є активація системи згортання крові. Активація системи гемостазу супроводжується появою в кровотоці специфічних маркерів, які відображають ступінь підвищення гемостатичного потенціалу крові, таких як рівень фібрину, фібриногену, протромбінового індексу, активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ), активованого часу рекальцифікації (АЧР). Результати досліджень різних онкологічних захворювань вказують на підвищений рівень компонентів системи активації плазміногену, у тому числі на інгібітор активатора плазміногену-1 (PAI-1). Наявні дані літератури, які вказують на прогностичну цінність показників системи згортання крові та системи протеолізу в разі раку сечового міхура (РСМ), є нечисленними й неповними. Також нечисленні дані, які вказують на взаємозв'язок цих показників зі ступенем РСМ згідно з гістопатологічною класифікацією, не сформована клініко-лабораторна концепція використання в клінічній онкології. У ході дослідження було виявлено значне порушення балансу деяких компонентів системи гемостазу в крові пацієнтів, а також рівень PAI-1 у пацієнтів, у котрих діагностовано РСМ різних стадій відповідно до гістопатологічної класифікації. Помічене значне зростання вмісту фібрину, фібриногену та PAI-1 залежно від стадії РСМ. Досліджувані показники можуть зробити вагомий внесок у характеристику РСМ залежно від стадії за гістопатологічною класифікацією.
Ключові слова: рак сечового міхура, система гемостазу, фібрин, фібриноген, PAI-1.
Вступ
Рак сечового міхура (РСМ) характеризується високим показником смертності в усьому світі. РСМ є тим за частотою онкологічним захворюванням у світі. Згідно зі статистикою, найбільшу кількість діагностованих пацієнтів помічено в розвинених країнах. Близько 75 % хворих - чоловіки [3, 8, 11].
Система гемостазу реагує на появу в організмі злоякісного процесу однією з перших. Основними клінічними проявами в цій системі є протилежні один одному стани - тромбози та кровотечі, які представляють собою результат глибинних порушень в єдиній системі і часто є стадіями одного процесу. Трансформовані клітини відомі здатністю проявляти протромботичний ефект індукуючи агрегацію та активацію тромбоцитів [1, 13, 33]. Наявність в організмі злоякісного процесу суттєво підвищує ризик тромботичних ускладнень. Тромботичні ускладнення, до яких відносять тромбоз глибоких вен (ТГВ) та тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА), являються найбільш значущими ускладненнями складних урологічних операцій, більш того, ТЕЛА є причиною більшості літальних випадків в післяопераційний період[1, 3, 5, 7, 23, 26]. Тромбоз, асоційований з онкологічними захворюваннями (синдром Трюсо), являється другою причиною смертей внаслідок онкологічних захворювань [1, 3, 5, 7, 10].
Для визначення тактики хірургічного лікування хворих на рак сечового міхура (РСМ) важливо визначити інвазію або поверхневий ріст пухлини. За великого арсеналу діагностичної бази, до якого входить цистоскопія, ультразвукове дослідження, комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія, цитологія осаду сечі, важко точно визначити ступінь поширення або розвитку пухлини [8, 25]. Лабораторні методи дослідження можуть зробити вагомий внесок в оцінку агресивності пухлинної прогресії за умов РСМ [3, 8, 11].
На сьогодні актуальним залишається пошук молекулярно-біохімічних прогностичних показників, які б характеризувалися високою специфічністю та чутливістю для розвитку РСМ [3, 8, 11, 16, 18]. Діагностична цінність маркерів патологічних процесів зростає, а отже, важливо робити дослідження комплексно. На основі детального розгляду маркерів можливе виявлення оптимальної комбінації маркерів патологічних процесів, у тому числі патогенезу онкологічних процесів на різних стадіях.
Система згортання крові є динамічною, за нормальних фізіологічних умов характерним є баланс між кровотечою та згортанням крові, але за патологічних умов відбувається порушення балансу в системі гемостазу. [17, 18, 19, 21, 25]. Згідно із сучасними науковими даними, в онкохворих спостерігається дисбаланс в коагуляційній системі, проявом якого є активація системи згортання крові [17, 21, 25]. Зв'язок між злоякісними захворюваннями та факторами коагуляції виявлено більш як століття тому [25]. Гіперфібриногенемія та гіперкоагуляція асоціюються зі швидким ростом пухлин ще з 1960 року [17, 25].
Активація системи гемостазу супроводжується появою в кровотоці специфічних маркерів, які відображають ступінь підвищення гемостатичного потенціалу крові, такі як рівень фібрину, фібриногену, протромбінового індексу, активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ), активованого часу рекальцифікації (АЧР). Не менш важливим фактором інвазії та метастазування пухлин є протеолітична система. Важливим компонентом протеолітичної системи є система активації плазміногену, центральну роль в останній відіграє серинова протеаза урокіназного типу (uPA) [3, 6, 7, 28]. Іншим активатором плазміногену є активатор плазміногену тканинного типу. На відміну від uPA, tPAмає властивість сильної афінності до фібрину і може бути задіяна в процес тромболізу [6,9]. Активність плазміногенних активаторів може бути нейтралізована двома специфічними інгібіторами: інгібітором активації плазміногену:
1го типу (PAI-1) та інгібітором активації плазміногену,
2го типу PAI-2 [3, 27].
Результати досліджень різних онкологічних захворювань можуть вказувати на підвищений рівень компонентів системи активації плазміногену в патологічних тканинах [3, 4, 2, 8]. Крім того, високі концентрації uPA та PAI-1 є чутливим прогностичним маркером за інших онкологічних захворювань [3, 28].
Літературні дані, які свідчать про прогностичну цінність показників системи згортання крові за розвитку РСМ є нечисленними та комплексними [30]. Недостатньо висвітлено питання щодо роліPAI-1 як прогностичного маркеру в разі РСМ [3]. Також нечисленні дані, які вказують на взаємозв'язок цих показників зі ступенем РСМ згідно з гістопатологічною класифікацією, не сформована клініко-лабораторна концепція використання в клінічній онкології.
Метою нашої роботи було дослідити зміни гемостатичного потенціалу крові, а саме рівень фібрину, фібриногену, протромбінового індексу, АЧТЧ та АЧР залежно від стадії РСМ згідно з гістопатологічною класифікацією.
Матеріали та методи. Плазма отримана з крові чоловіків з РСМ. Пацієнти були розділені на 4 групи залежно від ступеня диференціації пухлини згідно з гістопатологічною градацією [11]. Остаточний діагноз ставився після рентгенологічних, ендоскопічних, клінічних методів дослідження з обов'язковою морфологічною верифікацією. Групу контролю становили 11 чоловіків без онкологічних патологій в анамнезі. Група хворих на РСМ зі стадією G1 складалася з 12 чоловіків, зі стадією G2 - 14 чоловіків, G3 - 13 чоловіків. Чисельність пацієнтів з РСМ стадії G4 була недостатньою для статистичної обробки даних. Для визначення показників гемостатичної системи в плазмі крові, таких як рівень фібрину, фібриногену, протромбінового індексу, АЧТЧ, АЧР, використовували біохімічний аналізатор. ВмістPAI-1 досліджували методом імуноферментного аналізу в модифікації ELISA. Статистичну обробку отриманих результатів здійснювали за допомогою методів варіаційної статистики з використанням комп'ютерної програми Excel.
Результати та обговорення
міхур рак фібрин гістопатологічний
Трансформовані клітини можуть безпосередньо продукувати різноманітні прокоагулянти, які активують згортання крові. Найбільш вивчені: тканинний фактор та раковий прокоагулянт [18]. Окрім того, трансформовані тканини активують прокоагуляціні властивості системи гемостазу за рахунок утворення рецептора фактору V. Цей рецептор локалізується на поверхні мембран трансформованих клітин і посилює формування протромбінового комплексу (фактор V, фактор Х, кальцій, тромбоцити)[18].
Прозапальні цитокіни, які виділяються пухлинами і клітинами крові, порушують регуляцію тромбомодуліна в ендотеліальних клітинах, а також підвищують експресію тканинного фактора та інгібіторів фібринолізу - PAI-1 в ендотелії. Порушення регуляторної функції ендотелію знижує синтез антитромбіну ІІІ і протеїну С печінкою, що веде до посилення прокоагуляційної та зниження антикоагуляційної та фібринолітичної активності судинної стінки та, як наслідок, має важливе значення в формуванні судинних тромбів [18, 23].
Активація системи гемостазу в результаті дії онкологічних прокоагулянтів, прозапальних цитокінів, тканинного фактору моноцитів, тканинних макрофагів і ендотеліальних клітин та підвищення функціональної активності тромбоцитів призводить до появи тромбіну та відкладення фібрину всередині та навколо пухлини. З одного боку, фібрин є основою розвитку венозних тромбозів, з іншої - пов'язаний з ростом пухлини та метастазування [1, 5].
Нами було визначено вміст фібрину в плазмі хворих на РСМ та в плазмі чоловіків без історії онкологічних захворювань (табл. 1). У групі хворих на РСМ стадії G1 вміст фібриногену достовірно не змінювався. Значне збільшення вмісту фібриногену (50,3 %) було помічене у хворих на РСМ стадії G2, порівняно з контролем. В групі хворих на РСМ стадії G3, вміст фібрину в плазмі крові збільшувався на 63,9 % порівняно з контрольними значеннями.
Таблиця 1 - Вміст фібрину в плазмі крові пацієнтів з РСМ порівняно з групою чоловіків без онкологічних захворювань
|
Фібрин, мг/л |
||
|
Контроль |
10.2±2.9 |
|
|
G1 |
10.13±0.78 |
|
|
G2 |
15.3±3.7 |
|
|
G3 |
16.7±2.28 |
Для контролю M± m, n= 11; для G1M± m, n= 12; для G2M± m, n = 14; для G3M ± m, n = 13;
Вміст фібриногену збільшується у відповідь на запалення та пошкодження тканин [7, 29]. Фібриноген приймає безпосередню участь в адгезії і агрегації тромбоцитів з трансформованими клітинами, сприяючи формуванню тромбоцитарно-пухлинних агрегатів, підсилюючи прогрес онкологічних захворювань у разі гематогенного поширення таких агрегатів [7, 12, 22, 29]. Підвищення рівня фібриногену, який вважають належним до білків гострої фази, є специфічною ознакою пошкодження судинних стінок. Збільшення рівня фібриногену в плазмі крові вказує на активацію гемостатичних процесів [12, 16, 22].
Таблиця 2 - Вміст фібриногену в плазмі крові пацієнтів у яких діагностовано РСМ різних стадій порівняно з групою чоловіків без онкологічних захворювань
|
Фібриноген, г/л |
||
|
Контроль |
2,29 ± 0,35 |
|
|
G1 |
2,52 ± 0,16 |
|
|
G2 |
3,35 ± 0,97 |
|
|
G3 |
4,8 ± 1,36 |
Для контролю M ± m, n = 11; для G1M ± m, n = 12; для G2M ± m, n = 14; для G3M ± m, n = 13;
Як видно з табл. 2, концентрація фібриногену зростала залежно від стадії захворювання. У пацієнтів з РСМ стадії G1 спостерігали зростання вмісту фібриногену на 10 %, у пацієнтів зі стадією G2 рівень фібриногену підвищувався на 46 %, у пацієнтів з G3 стадією помічене підвищення рівня фібриногену на 102,4 % порівняно з контролем. Спостерігалася тенденція значного зростання рівня фібриногену залежно від стадії РСМ відповідно до гістопатологічній класифікації.
Таблиця 3 - Значення протромбінового індексу, % у плазмі крові пацієнтів з діагностованим РСМ різних стадій порівняно з групою чоловіків без онкологічних захворювань
|
Протромбіновий індекс, % |
||
|
Контроль |
92.2±3.1 |
|
|
G1 |
89±1.7 |
|
|
G2 |
91.6±4.59 |
|
|
G3 |
88.92±6.3 |
Для контролю M ± m, n = 11; для G1M ± m, n = 12; для G2M ± m, n = 14; для G3M ± m, n = 13;
Таблиця 4 - Активований частковий тромбопластиновий час в плазмі крові у пацієнтів з РСМ різних стадій порівняно з групою чоловіків без онкологічних захворювань
|
АЧТЧ, сек |
||
|
Контроль |
27,1 ± 3,0 |
|
|
G1 |
31,24 ± 2,9 |
|
|
G2 |
30,11 ± 4,65 |
|
|
G3 |
29,86 ± 2,34 |
Для контролю M ± m, n = 11; для G1M ± m, n = 12; для G2M ± m, n = 14; для G3M ± m, n = 13;
Ми визначали показники протромбінового індексу, % та АЧТЧ та АЧР в плазмі крові чоловіків хворих на РСМ на різних стадіях. У нашому дослідженні достовірно значущих відхилень у показниках протромбінового індексу та АЧТЧ від контролю та між різними стадіями РСМ не відбувалося (табл. 3, табл. 4). Нами було помічене недостовірне скорочення АЧР в плазмі крові пацієнтів хворих на РСМ стадії G1 та G2 (табл. 5).
Таблиця 5 - Активований час рекальцифікації плазми крові у пацієнтів з РСМ різних стадій порівняно з групою чоловіків без онкологічних захворювань
|
АЧР, сек |
||
|
Контроль |
62,68 ± 4.21 |
|
|
G1 |
59,25 ± 2,77 |
|
|
G2 |
56,67 ± 5,65 |
|
|
G3 |
62,53 ± 9,29 |
Для контролю M ± m, n = 11; для G1M ± m, n = 12; для G2M ± m, n = 14; для G3M ± m, n = 13;
PAI-1 є мультифункціональним протеїном з різними пухлинно-сприятливими характеристиками [3, 4, 14]. Механічно, PAI-1 забезпечує клітинну міграцію, стимулює ангіогенез та модулює клітинну адгезію [2, 32, 20]. PAI-1 проявляє прямий вплив на онкологічні патології. Вплив PAI-1 на розвиток онкологічних захворювань, можливо, більший, ніж його інгібуючий ефект на фібринолітичну систему [14, 15, 31].
Таблиця 6 - ВмістPAI-1 у плазмі крові пацієнтів з РСМ різних стадій порівняно з групою чоловіків без онкологічних захворювань
|
PAI-1 (ум.од/мл) |
||
|
Контроль |
0,81 ± 0,035 |
|
|
G1 |
1,04 ± 0,044* |
|
|
G2 |
1,13 ± 0,049* |
|
|
G3 |
1,08 ± 0,051* |
Для контролю M± m, n= 11; для G1M± m, n= 12; для G2M± m, n = 14; для G3M ± m, n = 13;де * - p < 0,05;
У наших дослідженнях ми помітили збільшення вмісту PAI-1 у плазмі крові хворих на РСМ на 28,2 % на стадії G1, на 39,1 % на стадії G2, та на 33,6 % на стадії G3.
У ході дослідження було виявлено значне порушення балансу окремих компонентів системи гемостазу в крові пацієнтів. Рівень PAI-1 у пацієнтів, з РСМ достовірно підвищувався на всіх досліджуваних стадіях розвитку онкологічного процесу. Помічено значне зростання вмісту фібрину, фібриногену та PAI-1 залежно від стадії РСМ. Подальші дослідження системи гемостазу можуть суттєво розширити кількість лабораторно-діагностичних маркерів розвитку патологічного процесу під час РСМ.
Список використаних джерел
1. Venous thromboembolism and cancer: two-way clinicalassociation / Angelii et al. // Thromb. Haemost. - 1997. - Vol. 78, № 1. - P. 117-120.
2. Absence of host plasminogen activator inhibitor 1 prevents cancer invasion andvascularization / K. Bajou, A. Noel, R. D. Gerard et al. // Nat Med. - 1998 - Vol. 4. - P. 923-928.
3. Urine based markers of angiogenesis in bladder cancer / M. Becker, D. Tilki, T. Szarvas at al. // Urologe A.-2009 - Vol. 48. - P. 609-614.
4. Plasmin/plasminogen system in colorectal cancer / D. H. Berger et al. // World J Surg. - 2002. - Vol. 26. - P. 767-771.
5. Cicco M. The prothrombotic state in cancer: pathogenic mechanisms / M. Cicco // Crit. Rev. Oncol. Hematol. - 2004. - Vol. 50, № 3. - P. 187-196.
6. Urokinase plasminogen activator: a prognostic marker inmultiple types of cancer/ M. J. Duffy, T. M. Maguire, E. W. McDermott, N. O'Higgins // J SurgOncol. - 1999. - Vol. 71. - P.130-135.
7. Prognostic significance of preoperative plasma fibrinogen in endometrial cancer / L. M. Ghezzi et al. // Gynecol. Oncol. - 2010. - Vol. 119. - № 2. - P.309-313.
8. Metastasismarkers in bladder cancer: a review of the literature andclinical considerations/ P. Gontero, S. Banisadr, B. Frea, M. Brausi // Eur Urol. - 2004. - Vol. 46. - P. 296-311.
9. Urokinase-type plasminogen activator (uPA) and its inhibitor PAI-I: novel tumor-derived factors with a high prognostic and predictive impact in breast cancer / N. Harbeck, R. E. Kates, K. Gauger et al. // ThrombHae- most. - 2004.- Vol. 91. - P. 450-456.
10. Trousseau's syndrome: cancer-associated thrombosis / S. Ikushima, R. Ono, K. Fukuda et al. // Jpn. J. Clin. Oncol. -2016. - Vol. 46, P. 204-208.
11. Plasma levels of MMPs and TIMP-1 in urinary bladder cancer patients / T. Ishchuk, D. Glavachek, O. Savchuk at al. // Biomedical Research and Therapy. - 2018. - Vol. 5. - 1931-1940. 10.15419/bmrat.v5i1.407.
12. Plasma fibrinogen and serum C-reactive protein are associated with non-small cell lung cancer / J. M. Jones et al. // Lung Cancer. - 2006. - Vol. 53. - P. 97-101.
13. Kakkar A. Thrombosis and cancer: implications beyond Trousseau / A. K. Kakkar, M. N. Levine // Journal of Thrombosis and Haemostasis. - 2004. - Vol. 2. - Issue 8. - P. 1261-1262.
14. Plasminogenactivator inhibitor 1 may promote tumour growth throughinhibition of apoptosis / H.C. Kwaan, J. Wang, K/ Svoboda, P. J. Declerck // Br J Cancer. - 2000. - Vol. 82. - P. 1702-1708.
15. Lademann U. Regulation of programmed celldeath by plasminogen activator inhibitor type 1 (PAI-1) / U. A. Lademann, M U. Romer // Throm- bHaemost. - 2008. - Vol. 100. - P. 1041-1046.
16. Preoperative plasma fibrinogen levels in gastric cancer patients correlate with extent of tumour / J. H. Lee et al. // Hepatogastroenterology. - 2004. - Vol. 51. - P. 1860-1863.
17. Lima L. Activation of blood coagulation in cancer: implications for tumor progression / L. G. Lima, R.Q. Monteiro // Biosci Rep.- 2013. - Vol. 33. - P. 701-710.
18. Loreto M. Coagulation and cancer:implications for diagnosis and management / M. F. Loreto, D. E. Martinis, M. P. Corsi // Pathol. Oncol. Res. - 2000. - Vol. 6, № 4. - P. 302-312.
19. Mackman R. Role of the extrinsic pathway of blood coagulation in hemostasis and thrombosis / R. Mackman, Tilley & N. Key // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. - 2007. - Vol. 27. - P. 1687-1693.
20. Plasminogenactivator inhibitor-1 and -3 increase cell adhesion and motility of MDA-MB-435 B breast cancer cells / D. Palmieri, J. W. Lee, R. L. Juliano, F. C. Church // J Biol Chem. - 2002. - Vol. 277. - P. 40950-40957.
21. Palta S. Overview of the coagulation system / S. Palta, R. Saroa // Indian J. Anaesth. - 2014. - Vol. 58. - P. 515-523.
22. Fibrinogen is an important determinant of the metastatic potential of circulating tumor cells / J. S. Palumbo et al. // Blood. - 2000. - Vol. 96. - P.3302-3309.
23. Prandoni P. Cancer and venous thromboembolism: an overview / P. Prandoni, A. Piccioli, A. Girolami // Hematologica. - 1999. - Vol. 84. - P.437-445.
24. Cytokine profile indicators in rat blood serum in a model of esophagus burn induced by antioxidant chemical preparation / Ya. Raetska, N. Chornenka, T. Koval at al. // Biomedical Research and Therapy. - 2017. - Vol. 4. 1591. 10.15419/bmrat. v4i9.367.
25. Repetto O. Coagulation and fibrinolysis in gastric cancer / O. Repetto, V. De Re // Ann. N. Y. Acad. Sci. - 2017. - Vol. 1404. - P. 27-48.
26. Rice K. Venous thromboembolism in urologic surgery: prophylaxis, diagnosis, and treatment / K. R. Rice, S. A. Brassell, D. G. McLeod // Reviews in urology. - 2010. - Vol. 12. - P. 111-24.
27. Plasminogen activators and plasminogen activator inhibitors: biochemical aspects / D. C. Rijken et al. // BaillieresClinHaematol. - 1995. - Vol. 8. - P. 291-312.
28. Clinical impactof the plasminogen activation system in tumor invasion andmetastasis: prognostic relevance and target for therapy / M. Schmitt, N. Harbeck, C. Thomssen et al. // ThrombHaemost. - 1997. - Vol. 78. - P. 285-296.
29. The prognostic value of pasma fibrinogen levels in patients with endometrial cancer: a multi-centre trial / V. Seebacher et al. // British Journal of Cancer. - 2010. - Vol. 102. - P. 952-956.
30. Association of plasma urokinase-type plasminogen activator and its receptor with clinical outcome in patients undergoing radical cystectomy for transitional cell carcinoma of the bladder / S. F. Shariat, M. A. Monoski,
31. Andrews et al. // Urology. - 2003. - V. 61. - 1053-1058.
32. Components of the plasminogen activator system and their complexes in renal cell and bladder cancer: comparison betweennormal and matched cancerous tissues / P. N. Span, J. A. Witjes, N. Grebenchtchikov et al. // BJU Int. - 2008 - Vol. 102. - P. 177-182.
33. Stahl A. Melanoma cell migration on vitronectin: regulation by components of the plasminogen activationsystem / A. Stahl, B. M. Mueller // Int J Cancer. - 1997. - Vol. 71. - P. 116-122.
34. Association between blood rheology, thrombosis and cancer survival in patients with gynecologic malignancy / G. F. Von Tempelhoff et al. // Clin. Hemorheol. Microcirc. - 2000. - Vol. 22. - P. 107-130.
35. Agnelii G. Venous thromboembolism and cancer: two-way clinicalassociation. Agnelii G, et al. Thromb. Haemost. 1997;78, N 1:117-120.
36. Bajou K, Noel A, Gerard RD, et al. Absence of host plasminogen activator inhibitor 1 prevents cancer invasion andvascularization. Nat Med. 1998;4:923-928.
37. Becker M, Tilki D, Szarvas T, Rubben H, Ergun S. Urine based markers of angiogenesis in bladder cancer. Urologe A.2009;48:609-614.
38. Berger DH. Plasmin/plasminogen system in colorectal cancer. World J Surg. 2002;26:767-771.
39. Cicco M. The prothrombotic state in cancer: pathogenic mechanisms. Crit. Rev. Oncol. Hematol. 2004; 50.3:187-196
40. Duffy MJ, Maguire TM, McDermott EW, O'Higgins N.Urokinase plasminogen activator: a prognostic marker inmultiple types of cancer. J SurgOncol. 1999;71:130-135.
41. Ghezzi LM, et al. Prognostic significance of preoperative plasma fibrinogen in endometrial cancer Gynecol.Oncol. 2010;119: 309-313.
42. Gontero P, Banisadr S, Frea B, Brausi M. Metastasismarkers in bladder cancer: a review of the literature andclinical considerations. Eur Urol. 2004;46:296-311.
43. Harbeck N, Kates RE, Gauger K, et al. Urokinase-type plasminogen activator (uPA) and its inhibitor PAI-I: novel tumor-derived factors with a high prognostic and predictive impact in breast cancer. ThrombHaemost. 2004;91:450-456.
44. Ikushima, S., R. Ono, K. Fukuda, et al. Trousseau's syndrome: cancer-associated thrombosis. Jpn. J. Clin. Oncol. 2016; 46: 204-208.
45. Ishchuk T, Glavachek D, Savchuk O, Yakovlev P, Falaleeva T, Beregova T, Ostapchenko L. (2018). Plasma levels of MMPs and TIMP-1 in urinary bladder cancer patients. Biomedical Research and Therapy. 5. 1931-1940. 10.15419/bmrat.v5i1.407.
46. Jones JM, et al. Plasma fibrinogen and serum C-reactive protein are associated with non-small cell lung cancer. Lung Cancer. 2006; 53:97-101
47. Kakkar, A.K., Levine M.N. Thrombosis and cancer: implications beyond Trousseau. Journal of Thrombosis and Haemostasis. 2004; 8: 1261-1262.
48. Kwaan HC, Wang J, Svoboda K, Declerck PJ. Plasminogenactivator inhibitor 1 may promote tumour growth throughinhibition of apoptosis. Br J Cancer. 2000;82:1702-1708.
49. Lademann UA, Rцmer MU. Regulation of programmed celldeath by plasminogen activator inhibitor type 1 (PAM).ThrombHaemost. 2008;100:1041-1046.
50. Lee JH, et al. Preoperative plasma fibrinogen levels in gastric cancer patients correlate with extent of tumour. Hepatogastroenterology. 2004; 51: 1860-1863
51. Lima, L.G. & R.Q. Monteiro. 2013. Activation of blood coagulation in cancer: implications for tumour progression.Biosci.Rep.33.
52. Loreto M. F., Martinis D. E., Corsi M. P. Coagulation and can- cer:implications for diagnosis and management. Pathol. Oncol. Res.2000; 6:302-312.
53. Mackman, N., R.E. Tilley & N.S. Key. 2007. Role of the extrinsic pathway of blood coagulation in hemostasis and thrombosis. Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. 27: 1687-1693.
54. Palmieri D, Lee JW, Juliano RL, Church FC. Plasminogenactivator inhibitor-1 and -3 increase cell adhesion and motility of MDA-MB-435 B breast cancer cells. J Biol Chem.2002;277:40950-40957
55. Palta, S., R. Saroa& A. Palta. 2014. Overview of the coagulation system. Indian J. Anaesth. 58: 515-523.
56. Palumbo JS, et al. Fibrinogen is an important determinant of the metastatic potential of circulating tumor cells. Blood. 2000; 96:3302-3309.
57. Prandoni P., Piccioli A., Girolami A. Cancer and venous thromboembolism: an overview. Hematologica. 1999; 84: 437-445.
58. RaetskaYa&M. Chornenka, N & V. Koval, T & M Savchuk, O &Beregova, T & I. Ostapchenko, L. (2017). Cytokine profile indicators in rat blood serum in a model of esophagus burn induced by antioxidant chemical preparation. Biomedical Research and Therapy. 4. 1591.
59. Repetto, Ombretta&De Re, Valli. (2017). Coagulation and fibrinolysis in gastric cancer. Annals of the New York Academy of Sciences. 1404. 10.1111/nyas.13454.
60. Rice K.R., Brassell S.A., McLeod D.G. Venous thromboembolism in urologic surgery: prophylaxis, diagnosis, and treatment //Reviews in urology. - 2010. - V.12. - P.111-24.
61. Rijken DC. Plasminogen activators and plasminogen activator inhibitors: biochemical aspects. BaillieresClinHaematol. 1995;8:291-312.
62. Schmitt M, Harbeck N, Thomssen C, et al. Clinical impactof the plasminogen activation system in tumor invasion andmetastasis: prognostic relevance and target for therapy.ThrombHaemost. 1997;78:285-296.
63. Seebacher V, et al. The prognostic value of pasma fibrinogen levels in patients with endometrial cancer: a multi-centre trial.
64. Shariat SF, Monoski MA, Andrews B, et al: Association of plasma urokinase-type plasmino gen activator and its receptor with clinical outcome in patients undergoing radical cystectomy for transitional cell carcinoma of the bladder. Urology. 2003; 61: 1053-1058.
65. Span PN, Witjes JA, Grebenchtchikov N, et al. Components of the plasminogen activator system and their complexes in renal cell and bladder cancer: comparison betweennormal and matched cancerous tissues. BJU Int.2008;102:177-182.
66. Stahl A, Mueller BM. Melanoma cell migration on vitronectin: regulation by components of the plasminogen activationsystem. Int J Cancer. 1997;71:116-122.
67. Von Tempelhoff GF, et al. Association between blood rheology, thrombosis and cancer survival in patients with gynecologic malignancy. Clin. Hemorheol. Microcirc. 2000;22:107-130.
Рак мочевого пузыря обладает высоким показателем смертности и является 9-м по частоте онкологическим заболеванием в мире. При большом арсенале диагностических методов, к которым относятся цитоскопия, ультразвуковое исследование, компьютерная и магнитно-резонансная томография, цитология мочи, трудно установить степень развития опухоли. Актуальным является поиск молекулярно-биохимических прогностических показателей, которые обладали бы высокой специфичностью и чувствительностью к развитию рака мочевого пузыря.
Лабораторные методы могут внести весомый вклад в оценку агрессивности рака мочевого пузыря.
Согласно современным научным данным у больных онкологическими заболеваниями наблюдается дисбаланс в коагуляционной системе, проявлением которого является активация системы сворачивания крови. Активация системы гемостаза сопровождается появлением в кровотоке специфических маркеров, которые отображают степень повышения гемостатического потенциала крови, таких, как уровень фибрина, фибриногена, протромбинового индекса, активированного частичного тромбопластинового времени, активированого времени рекальцификации.
Результаты исследования различных онкологических заболеваний свидетельствуют о повышенном уровне компонентов системы активации плазминогена, в том числе на ингибитор активатора плазминогена-1 (PAI-1). Данные литературы, которые указывали бы на прогностическую значимость изменений показателей системы сворачивания крови и протеолитической системы в крови при раке мочевого пузыря - немногочисленные и неполные.
Отсутствуют данные, которые указывали бы на взаимосвязь этих показателей со степенью рака мочевого пузыря по гистопатологической градации, не сформирована концепция применения в клинической онкологии. В процессе исследования установлено значительное повышение уровня фибрина, фибриногена и PAI-1 в зависимости от степени рака мочевого пузыря. Исследуемые показатели могут внести существенный вклад в характеристику рака мочевого пузыря в зависимости от степени согласно гистопатологической классификации.
Ключевые слова: рак мочевого пузыря, система гемостаза, фибрин, фибриноген,РА1-1.
Bladder cancer is characterized by a high mortality rate and is the 9th most common cancerous disease in the world. With a wide array of diagnostic bases, which include cystoscopy, ultrasound, computer and magnetic resonance imaging, cytology of urine deposition, it is difficult to accurately determine the extent of development of the tumor. It is important to find molecular and biochemical predictive parameters that would be characterized by high specificity and sensitivity to the tumor development. According to modern scientific data, an imbalance in the coagulation system is observed in cancer patients, the manifestation of which is the activation of the blood clotting system. Activation of the hemostatic system is accompanied by the appearance in the bloodstream of specific markers that reflect increase the hemostatic potential of the blood, such as the level of fibrin, fibrinogen, prothrombin time, activated partial thromboplastin time, activated plasma recalcification time. The results of a study of various cancers indicate an increased level of components of the plasminogen activation system, including the inhibitor of plasminogen activator-1 (PAI-1). The literature data that would indicate the prognostic significance of changes in the parameters of the blood clotting system and the proteolytic system in the blood in bladder cancer are few and have not completed. There are no data indicating the link between the studied parameters with histopathological gradation. In a detailed review of markers, it is possible to identify the optimal combination of markers of pathological processes, including the pathogenesis of oncological processes at various stages. During the study, we have investigated a significant increase in the level of fibrin, fibrinogen, and PAI-1, depending on the degree of bladder cancer. The test scores can make a significant contribution to the characterization of bladder cancer, depending on the grade according to the histopathological classification.
Key words: bladder cancer, hemostasis, fibrin, fibrinogen, PAI-1.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Критерії незміненої слизової оболонки сечового міхура та семіотика окремих патологічних процесів для віртуальної цистоскопії. Діагностична інформативність й ефективність діагностики раку сечового міхура шляхом застосування віртуальної СКТ-цистоскопії.
автореферат [40,5 K], добавлен 29.03.2009Розробка концептуальної моделі вибору післяопераційної тактики лікування хворих на рак сечового міхура та диспансерного спостереження. Ознаки, що несприятливо впливають на результати хірургічного лікування та визначення їх прогностичної інформативності.
автореферат [53,9 K], добавлен 07.03.2009Пухлини нирки. Кісткові метастази. Рентгенологічні методи дослідження. Ультразвукова діагностика. Пухлини верхніх відділів сечових шляхів. Пухлини сечового міхура, сечовипускного каналу. Рак передміхурової залози. Пухлини статевого члена, яєчка.
реферат [49,9 K], добавлен 06.12.2008Ознайомлення із поняттям та класифікацією циститів. Вивчення етіології, патогенезу і методів діагностики гострих та хронічних запальних процесів в слизовій оболонці сечового міхура. Клінічна картина та лікування післяпологового та променевого циститів.
реферат [25,5 K], добавлен 24.09.2013Інтенсивні болі в попереку ниючого характеру, що турбують постійно. Підвищення температури тіла хворого на хронічний пієлонефрит в стадії активного запалення до 39,2 С. Пальпація сечового міхура. Проведення антибіотикотерапії, дезінтоксикаційної терапії.
история болезни [28,8 K], добавлен 30.10.2013Показники захворюваності та результати лікування раку щитоподібної залози. Удосконалення техніки виконання екстрафасціальної тиреоїдектомії у хворих. Морфологічні особливості різних форм раку щитоподібної залози. Удосконалених методів лікування хвороби.
автореферат [58,1 K], добавлен 12.03.2009Нічне нетримання сечі - енурез — мимовільне сечовипускання уві сні при відсутності органічних змін у сечостатевій і нервовій системах. Порушення функції сечового міхура призводить до зміни анатомічної структури органа, що поглиблює функціональні розлади.
реферат [19,8 K], добавлен 06.12.2008Передумови та види кількісних і якісних змін сечі, методика проведення діагностування та спеціальних аналізів. Характеристика захворювань нирок і їх значення в організмі людини. Порядок визначення схеми лікування. Протікання захворювань сечового міхура.
реферат [25,3 K], добавлен 21.11.2009Поняття раку піхви як злоякісного захворювання жіночої статевої сфери. Фактори патогенезу раку піхви. Середній вік хворих на плоскоклітинний рак вульви. Прихований перебіг захворювання, його основні симптоми. Стадіювання раку піхви, його діагностика.
презентация [4,5 M], добавлен 16.06.2016Аномалії розвитку нирок. Повне і неповне подвоєння нирки. Аномалії положення, величини, взаєморозміщення, будови нирок. Поєднані аномалії. Аномалії верхніх та ніжніх відділів сечових шляхів, розвитку сечоводу, сечового міхура, сечовипускного каналу.
реферат [41,8 K], добавлен 06.12.2008Класифікація, метастазування та стадії колоректального раку. Рак середніх сегментів поперечно-ободової кишки. Методики формування "мішка". Доопераційна променева терапія і хіміотерапія. Комбіновані методи лікування. Черевно-анальна резекція прямої кишки.
презентация [108,9 K], добавлен 22.06.2016Визначення можливостей використання мутацій в генах та мітохондріальній ДНК у якості молекулярно-генетичних маркерів ризику виникнення раку молочної залози у осіб різних вікових груп з Ірану і України, аналогічні рівні зростання частоти захворюваності.
автореферат [43,0 K], добавлен 29.03.2009Сутність і фізіологічне обґрунтування основних патологій жовчного міхура та жовчних шляхів. Характеристика та передумови розвитку дискінезії жовчовивідних шляхів і холециститів. Механізм дії жовтяниці. Патологія підшлункової залози, шлункового травлення.
контрольная работа [17,6 K], добавлен 24.11.2009Злоякісне новоутворення статевих органів жінки, обумовлене ендокринно-метаболічними порушеннями. Епідеміологія раку ендометрію та особливості канцерогенезу раку тіла матки. Лікування захворювання: розширені гістректомії за Вертгеймом та Бохманом.
презентация [6,4 M], добавлен 17.10.2012Характеристика та променеві ознаки захворювань печінки, жовчного міхура та жовчних шляхів, перелік їх провідних променевих досліджень. Основні показання та протипоказання до пункційної біопсії печінки під ультразвуковим контролем та радіоімунного аналізу.
реферат [27,4 K], добавлен 16.08.2010Захворювання жовчного міхура та печінки: дискінезія, жовчнокам'яна хвороба, холецистит, хронічний гепатит та цироз печінки. Характеристика дієти №5, дозволені до вживання продукти. Догляд за лежачими хворими. Боротьба з пролежнями хворої людини.
курсовая работа [28,4 K], добавлен 25.12.2012Значення біологічних маркерів в динаміці раку шлунку. Тенденція до збільшення частоти мутацій р53 відповідно до проникнення пухлинних клітин в оточуючих тканинах. Відсутність достовірної кореляції передопераційної концентрації VEGF з виживанням хворих.
статья [532,5 K], добавлен 31.08.2017Епідеміологія раку шийки матки. Етіологія РШМ: вік, стан менструальної, репродуктивної і статевої функції, інфікування вірусом папіломи людини. Роль вірусів в розвитку передраку та раку шийки матки. Прогресування захворювання. Шляхи метастазування РШМ.
презентация [3,7 M], добавлен 17.10.2012Діагностування центрального раку легенів, його диференціація з туберкульозом. Клінічні прояви центрального раку легенів, зв'язок зі стадією розвитку пухлини. Ускладнення хвороби пневмонією, розпадом пухлини, плевритом, метастазами в лімфатичні вузли.
реферат [311,1 K], добавлен 08.10.2010Рання діагностика та вторинна профілактика раку грудної залози у закладах загальної лікувальної мережі шляхом організації мамологічної служби в поліклініці міської лікарні. Алгоритм селективного скринінгу жінок на виявлення захворювань грудних залоз.
автореферат [81,7 K], добавлен 04.04.2009
