Вплив іонізуючого опромінення на показники фізичного розвитку та адаптаційних можливостей підлітків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив іонізуючого опромінення на показники фізичного розвитку та адаптаційних можливостей підлітків

Юрій Трофим'як

Здійснено порівняльний аналіз основних антропометричних та фізіометричних показників обстежуваних, на основі яких установлено основні тенденції щодо стану фізичного розвитку та адаптаційних можливостей підлітків в умовах впливу радіоактивного забруднення. У результаті дослідження показано, що основні антропометричні показники (ріст, маса, окружність грудної клітки) характеризувалися нижчими показниками в школярів, котрі зазнають впливу іонізуючого опромінення; достовірні відмінності зафіксовано серед дівчат. Вищими показниками ЧСС у контрольній групі обстежуваних характеризувалися хлопці, в експериментальній - дівчата. Показними артеріального тиску є вищими для підлітків експериментальної групи. За показниками ЖЄЛ переважали також обстежувані експериментальної групи. Вищу схильність до напруження механізмів адаптації за показником АП зафіксовано в дітей, котрі проживають на радіоактивно забрудненій території.

Ключові слова: адаптаційний потенціал, фізичний розвиток, підлітковий вік, іонізуюче опромінення.

Трофимяк Юрий. Основные тенденции в физическом развитии и адаптационных возможностей подростков, проживающих на радиоактивно загрязненной территории. Осуществлен сравнительный анализ основных антропометрических и физиометрических показателей обследуемых, на основе которых установлены основные тенденции состояния физического развития и адаптационных возможностей подростков в условиях воздействия радиоактивного загрязнения. В результате исследования показано, что основные антропометрические показатели (рост, масса, окружность грудной клетки) характеризовались более низкими показателями у школьников, которые подвергаются воздействию ионизирующего облучения; достоверные различия зафиксированы среди девушек. Более высокими показателями ЧСС в контрольной группе обследуемых характеризовались мальчики, в экспериментальной - девочки. Данные артериального давления выше у подростков экспериментальной группы. По показателям ЖЕЛ также преобладали представители экспериментальной группы. Высшая склонность к напряжению механизмов адаптации по показателю АП зафиксирована у детей, проживающих на радиоактивно загрязненной территории.

Ключевые слова: адаптационный потенциал, физическое развитие, подростковый возраст, ионизирующее облучение.

Trofymiak Yurij. Major Trends in Physical Development and Adaptive Capacities of Adolescents Living in Contaminated Areas. Comparative analysis of basic anthropometric and fsomething indicators examined, based on which we established the basic trends in the state of physical development and adaptive capacities of adolescents in conditions of exposure to radioactive contamination. The study shows that the main anthropometric indicators (height, weight, chest circumference) were characterized by lower performance of the students, who are exposed to ionizing radiation; significant differences recorded among girls. Higher heart rate in the control group of patients characterized by the boys, experimental girls. Remarkable blood pressure is higher for adolescents of the experimental group. Indicators YELLOW also dominated the examined experimental group. The higher propensity for stress adaptation mechanisms in terms of AP recorded for children living in the contaminated area.

Key words: adaptive capacity, physical development, puberty, and ionizing radiation.

Постановка наукової проблеми та її значення. Погіршення рівня здоров'я населення України, зокрема його критичних, індикаторних груп (дітей і підлітків) призводить до необхідності посилення ефективності профілактичної діяльності, популяризації збереження здоров'я здорових дітей та підлітків, проведення необхідних оздоровчих заходів в осіб, котрі перебувають на межі здоров'я й хвороби [2; 6; 10]. Тому проблема ефективної профілактики тісно пов'язана з оцінкою донозологічних станів дитячого населення.

Відомо, що профілактика порушень здоров'я школярів уключає такі основні критерії: фізичний розвиток, рівень функціонування органів і систем, стан функціональних резервів та ступінь напруження адаптаційних механізмів. Фізичний розвиток (ФР) організму, що росте й розвивається, є одним із провідних інтегральних показників їхнього здоров' я, адаптації до навколишнього середовища, умов проживання, навчання та одночасно індикатором стану життєдіяльності дитини [1; 4; 9].

Унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС значна територія України зазнала радіаційного забруднення, що створило умови для постійної загрози для здоров' я населення й довкілля, особливо в сільській місцевості [7; 9]. Уже друге покоління починає відчувати на собі наслідки аварії, отримуючи в спадок від батьків, котрі проживають на заражених територіях, хронічні та спадкові хвороби, порушення імунної системи, серцево-судинні захворювання тощо [4; 5]. Оцінка станів впливу іонізуючого випромінювання на ранніх стадіях, тобто дитячого організму, дає можливість визначити індивідуальні показники морфофункціонального розвитку, оцінити стан і рівень здоров'я, адаптаційні можливості кожного організму до постійних умов довкілля [2].

Актуальним залишається й питання комплексних сучасних досліджень функціонального стану організму дітей підліткового віку під впливом радіоактивного фактора.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Вивчення ФР та адаптаційних можливостей серцево-судинної системи розкривається в численних наукових публікацій, проте зацікавленість проблемою впливу малих доз опромінення на організм людини значно зросла. Це пов'язано з тим, що ФР та адаптаційні можливості організму і їхні темпи на всіх етапах онтогенезу залежать не лише від індивідуальних (генетичних) особливостей організму, а й зумовлюється різними факторами [1; 10].

Чорнобильська катастрофа за своїми масштабами та впливом на навколишнє середовище має світове значення. Зважаючи на це, вивчення впливу радіоактивного забруднення на стан здоров'я населення, а особливо дитячої популяції, медико-біологічні дослідження постраждалих територій залишається актуальним питанням сучасності. Дані аналізу епідеміологічних досліджень засвідчують, що за 30 років із моменту аварії захворюваність дитячого населення зростає. Серед наукових публікацій є чимало відомостей про істотне погіршення стану здоров'я школярів, котрі проживають на радіаційно забруднених територіях, підвищення кількості гострих і хронічних захворювань, погіршення показників фізичного та психічного розвитку, появу нових хвороб, не характерних для дитячого віку [5; 7]. Загалом відзначено, що захворюваність дітей, які мешкають у зоні тривалої дії малих доз радіації, суттєво вища, ніж серед дітей з «умовно чистих» територій. [8]. Актуальним залишається й питання комплексних сучасних досліджень функціонального стану організму дітей підліткового віку під впливом радіаційного фактора.

Актуальність і практичне значення вказаної проблеми - передумова для проведення нашого дослідження, спрямованого на вивчення стану фізичного розвитку та адаптаційних можливостей серцево- судинної системи організму підлітків, котрі проживають на радіоактивно забрудненій території.

Мета й завдання статті. Мета дослідження - вивчення показників фізичного розвитку та адаптаційних можливостей дітей підліткового віку в умовах впливу іонізуючого опромінення. Для її досягнення перед нами постало завдання щодо здійснення порівняльного аналізу основних антропометричних і фізіометричних показників обстежуваних, на основі яких потрібно встановити основні тенденції щодо стану фізичного розвитку та адаптаційних можливостей підлітків в умовах впливу радіоактивного забруднення.

Матеріали й методи дослідження. Дослідження проводили на 200 обстежуваних середнього шкільного віку (13 років), здорових, праворуких. Усіх обстежуваних розділяли на дві територіальні групи, залежні від зумовленої впливом факторів Чорнобильської аварії екологічної ситуації (по 100 осіб):

I група - контрольна (підлітки, котрі постійно проживають на відносно екологічно чистій території),

II - експериментальна група (підлітки, які постійно проживають на території з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення (ПРРЗ), Маневицький район). У кожній групі виділяли підгрупи за статтю (по 50 осіб) - хлопців і дівчат.

Дослідження виконували в умовах спокою (відсутності якихось емоційних чи фізичних перенапружень), з урахуванням міжнародних біоетичних стандартів про згоду батьків на участь дитини в комплексному обстеженні.

Для визначення фізичного розвитку школярів використовували загальноприйняту методику антропометрії, вимірюючи соматометричні (зріст (см), маса тіла (кг), окружність грудної клітки (ОГК, см)) та фізіометричні (життєву ємність легень (ЖЄЛ, мл), м'язову силу рук (кг), артеріальний тиск (АТ, мм рт. ст.), частоту серцевих скорочень (ЧСС, уд./хв) показники [7, с. 92]. Оцінку поточних адаптаційних можливостей серцево-судинної системи підлітків здійснювали, застосовуючи формулу Р. М. Баєвського [3].

Під час оброки отриманих даних використовували загальноприйняті методи варіаційної статистики із застосуванням критерію Стьюдента.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів. Отримані в ході досліджень основні антропометричні показники характеризувалися такими особливостями. У хлопців контрольної групи дані зросту були дещо вищими від вікової норми (50,88±1,74 см), тоді як в експериментальній групі - незначно зниженими (148,58±1,72 см). Дівчата ж загалом виявили тенденцію до знижених показників зросту (І група - 148,22±1,72 см, ІІ - 145,84±1,71 см). Нами встановлено, що в умовах впливу радіоактивного забруднення є вищою частка обстежуваних зі зниженими показниками зросту (хлопці - 56 %, дівчата - 60 %) (рис. 1, 2).

За показниками маси тіла встановлено їх зниження в школярів, котрі перебувають в умовах впливу іонізуючого опромінення (хлопці - 39,86±0,89 кг, дівчата - 37,4±0,86 кг), порівняно з контрольною групою (хлопці - 41,78±0,91 кг, дівчата - 39,44±0,89 кг). Серед дівчат зафіксовано також вищу схильність до зниження ваги (до 62 % обстежуваних) (див. рис. 1, 2).

За показниками ОГК певною мірою переважали обстежувані контрольної групи (хлопці - 74,42±1,22 см, дівчата - 80,08±1,25 см ), порівняно з експериментальною (хлопці - 72,70±1,21 см, дівчата - 76,22±1,23 см). Вищу частку з підвищеними показниками ОГК зафіксовано серед підлітків відносно екологічно чистої території (хлопці - 64 %, дівчата - 36 %) (див. рис. 1, 2).

Отже, основні антропометричні показники школярів підліткового віку певним чином залежали від впливу факторів довкілля та характеризувалися покращеними значеннями в обстежуваних контрольної групи. Дівчата більшою мірою характеризувалися достовірними відмінностями за показниками зросту й ОГК; між хлопцями достовірних відмінностей за основними антропометричними показниками не виявлено.

Аналіз основних фізіометричних показників обстежуваних засвідчив, що ЧСС у хлопців контрольної групи були зниженою відносно вікової норми (73,90±1,22 уд./хв), тоді як дівчатка характеризувалися достовірно вищими значеннями ЧСС (76,98±2,24 уд./хв). У дітей із радіоактивно забрудненої території зафіксовано зворотну тенденцію: хлопці характеризувалися вищими значеннями ЧСС, порівняно з дівчатами (хлопці - 75,16±1,23 уд./хв, дівчата - 73,42±1,21 уд./хв). Зазначимо, що частка обстежуваних із підвищеними показниками ЧСС була вищою серед дівчат І групи (42 %), нижчою - серед хлопців ІІ групи (див. рис. 1).

За показниками артеріального тиску незначну перевагу зафіксовано для підлітків, котрі проживають на території з радіоактивним навантаженням. Причому хлопці вказаної групи дещо переважали дівчат; у контрольній групі - зворотна тенденція (див. рис. 1.)

Показники ЖЄЛ у дітей з екологічно чистого району проживання характеризувалися значеннями, що відповідали віковим нормам (хлопці - 2,02±0,20 л, дівчата - 2,06±02 л). Причому частка осіб із підвищеними показникам ЖЄЛ вища серед хлопців та становить 54 % (дівчата - 32 %) (див. рис. 1, 2). Підлітки експериментальної групи характеризувалися дещо вищими значеннями ЖЄЛ (хлопці - 2,09±0,20 л, дівчата - 2,08±02 л). Частка осіб із підвищеними показниками ЖЄЛ дещо збільшилася, проте одночасно збільшилася кількість обстежуваних зі зниженими значеннями ЖЄЛ, порівняно з попередньою групою (див. рис. 1, 2).

Рис. 1. Розподіл обстежуваних хлопців за рівнем значень основних сомато- та фізіометричних показників (А - експериментальна група; Б - контрольна група)

Рис. 2. Розподіл обстежуваних дівчат за рівнем значень основних сомато- та фізіометричних показників (А - експериментальна група; Б - контрольна група)

Для уточнення стану фізичного розвитку школярів підліткового віку визначали адаптаційний потенціал (АП), ураховуючи індивідуальні показники кожного обстежуваного (ріст, масу, вік, ЧСС, артерільний тиск) (табл. 1). За отриманими даними встановлено, що серед обстежуваних контрольної групи є найвищою частка осіб (дівчата - 28 %, хлопці - 32 %) із напруженістю механізмів адаптації. Незадовільну адаптацію спостерігали в незначної частки осіб (6 % - дівчата, 8 % - хлопці).

Таблиця 1 Усереднені значення показників АП обстежуваних (М±м, п=50)