Аналіз тенденцій розвитку галузі охорони здоров’я Дніпропетровської області України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України

Аналіз тенденцій розвитку галузі охорони здоров'я Дніпропетровської області України

Ольга Матвеєва

Анотація

медичний допомога хвороба населення

У статті здійснено розгорнутий аналіз ситуації в галузі охорони здоров'я Дніпропетровської області. Виявлено ключові тенденції її розвитку в період з 2014 по 2018 рр. Визначено, що здоров'я населення є одним з ключових факторів розвитку області та українського суспільства загалом, основою економічного та соціального піднесення нації. Воно сприяє підвищенню продуктивності праці і, відповідно, конкурентоспроможності вітчизняної економіки, її трансформації в площину економіки знань, орієнтованої на примноження національного багатства, ефективного інвестування для досягнення цілей сталого розвитку. Здійснено динамічний аналіз показників поширеності хвороб серед населення Дніпропетровської області за класами хвороб у їх кореляції з умовами життя населення та станом розвитку медичної допомоги, її інфраструктури. Встановлено, що загальне падіння прибутків населення, масове поширення бідності разом із депопуляризацією здорового способу життя та недостатньо високим рівнем довіри до якості медицини безпосереднім чином впливають на загальний стан здоров'я населення області та якість і тривалість життя. Визначено стратегічні перспективи розвитку галузі охорони здоров'я Дніпропетровської області: формування бренду «здоров'я людини» та активізація суспільного руху за здорове життя; посилення інтеграції науки, техніки та технологій у роботу медичної галузі; завершення медичної реформи з урахуванням усього спектру проблем населення, чутливості гендерних, вікових та соціально економічних потреб громад.

Стаття є підсумковим оглядом ситуації в сфері охорони здоров'я області, здійсненим у межах завдання щодо підготовки Стратегії розвитку Дніпропетровської області на період до 2027 року.

Ключові слова: охорона здоров'я, сталий розвиток, державне регулювання, бренд «здоров'я людини», Дніпропетровська область

Abstract

Analysis of trends in health care in Dnipropetrovsk oblast of Ukraine

Olga Matveieva, Dnepropetrovsk regional institute of public administration the National academy of public administration, under the President of Ukraine

The article analyses the situation in health care of Dnipropetrovsk region. The key trends of its development from 2014 to 2018 are identified. It is determined that the people's health is one of key factors of the region and Ukrainian society's development, the basis of economic and social revival of the nation. It contributes to the increase of labour productivity and, consequently, the competitiveness ofthe domestic economy, its transformation into the knowledge economy, focused on the accumulation of national wealth, effective investment for the achievement of sustainable development goals. Dynamic analysis of the disease prevalence among the population of Dnipropetrovsk region by classes of diseases in their correlation with the living conditions of the population and the level of development of medical care and its infrastructure is carried out. It has been shown that the general decline in income of the population, wide spreading of poverty, together with the depopularisation of a healthy lifestyle and the low level of confidence in the quality of medicine, directly affect the general health of the population, life quality and expectancy. Strategic prospects for the development of health care in Dnipropetrovsk region are identified as follows: promotion of the `human health' brand and activation of the social movement for a healthy lifestyle; enhancing the integration of science and technology into the health care sector; completion of medical reform, taking into account the full range of citizen's problems, gender and age sensitivity, as a socio - economic needs.

The article is a summary of the situation in the health care of the region, which is carried out in the framework of the task of drafting the Strategy of development of Dnipropetrovsk region for the period until 2027.

Key words: health care, sustainable development, state regulation, human health brand, Dnipropetrovsk region

Аннотация

Анализ тенденций развития отрасли здравоохранения Днепропетровской области Украины

Ольга Матвеева, Днепропетровский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины

В статье осуществлен развернутый анализ ситуации в сфере здравоохранения Днепропетровской области. Выявлены ключевые тенденции ее развития в период с 2014 по 2018 гг. Определено, что здоровье населения является одним из ключевых факторов развития области и украинского общества в целом, основой экономического и социального подъема нации. Оно способствует повышению производительности труда и, соответственно, конкурентоспособности отечественной экономики, ее трансформации в плоскость экономики знаний, ориентированной на приумножение национального богатства, эффективного инвестирования для достижения целей устойчивого развития. Осуществлен динамический анализ показателей распространенности болезней среди населения Днепропетровской области по классам болезней в их корреляции с условиями жизни населения и состоянием развития медицинской помощи, ее инфраструктуры. Установлено, что общее падение доходов населения, массовое распространение бедности вместе с депопуляризацией здорового образа жизни и недостаточно высоким уровнем доверия к качеству медицины непосредственным образом влияют на общее состояние здоровья населения области и качество, продолжительность жизни. Определены стратегические перспективы развития отрасли здравоохранения Днепропетровской области: формирование бренда «здоровье человека» и активизация общественного движения за здоровую жизнь; усиление интеграции науки, техники и технологий в работу медицинской отрасли; завершения медицинской реформы с учетом всего спектра проблем населения, чувствительности гендерных, возрастных и социально-экономических потребностей общин.

Статья является итоговым обзором ситуации в сфере здравоохранения области, осуществленным в рамках задачи по подготовке Стратегии развития Днепропетровской области на период до 2027 года.

Ключевые слова: здравоохранение, устойчивое развитие, государственное регулирование, бренд «здоровье человека», Днепропетровская область

Постановка проблеми

Здоров'я населення має виняткове значення для розвитку Дніпропетровського регіону та українського суспільства загалом, адже воно є ключовим фактором економічного та соціального піднесення, безцінним ресурсом держави. Здоров'я населення сприяє підвищенню продуктивності праці, формуванню більш ефективних трудових ресурсів та більш здоровому й економічно спроможному старінню; скорочує витрати, пов'язані з подоланням хвороб та соціальною допомогою; сприяє економії бюджетних коштів та переорієнтації витрат бюджету до русла інвестування.

Найперспективнішим шляхом збереження здоров'я населення громад регіону є злагоджена робота всіх секторів суспільної діяльності, яка скерована на соціальні та індивідуальні детермінанти збереження та підтримки здоров'я.

Нова європейська політика, що реалізується в межах Стратегії «Здоров'я-2020», вимагає критичного перегляду наявних механізмів управління охороною здоров'я на рівні регіону та його громад, удосконалення політики охорони здоров'я, розвитку структур громадського здоров'я, пріоритету надання первинної медико санітарної допомоги, впливу на провідні чинники ризику розвитку захворювань та мінімізації загроз їх прояву.

Накопичений протягом останніх 100 років баласт економічних, соціально-психологічних та ментально-ціннісних проблем української нації (глибинні соціальні катастрофи 1930-1940 рр., фізичне скорочення населення 1941-1945 рр., затяжна системна криза 1990-х рр., втрата населення 2014-2018 рр.) має глибоке коріння, що суттєво ускладнює нормалізацію процесів природного відтворення та еволюційного збереження здоров'я мешканців Дніпропетровського регіону. Ця проблема загострюється деформаціями у віковій структурі населення, зростанням ризику передчасної смертності, низьким рівнем народжуваності, що обумовило вичерпання демографічного і відтворювального потенціалу і, зрештою, не могло не призвести до депопуляції і скорочення чисельності наявного населення, а разом з тим - негативно вплинуло на ставлення держави і нації до фундаментальної проблеми - здоров'я людини.

Протягом 2014-2018 рр. показни - ки поширеності хвороб серед населення країни та захворюваності населення Дніпропетровської області демонстрували тенденції стрибкоподібних змін. Станом на 01.01.2019 р. кількість уперше зареєстро - ваних випадків захворювань по області склала 2 725,1 тис. випадків.

Таблиця 1. Кількість уперше зареєстрованих випадків захворювань за класами хвороб в Дніпропетровській області б, тис.

Рис. 1. Динаміка поширеності видів хвороб серед населення Дніпропетровської області у 2014-2018 рр., тис. випадків

У структурі поширеності хвороб серед усього населення Дніпропетровської області станом на 01.01.2019 р. розподіл рейтингових місць залишається таким:

- перше місце хворобам органів травлення (10,25 %);

- друге місце посідають хвороби органів дихання (19,72 %);

- третє місце належить хворобам органів травлення (10,25 %) (рис. 2).

Рис. 2. Поширеність захворювань серед населення області за класами хвороб (станом на 01.01.2018 р.), %

Загалом у порівнянні з попереднім роком, рівень захворюваності населення області зменшився на 5,2 % (табл. 1).

Таблиця 1. Захворюваність населення в Дніпропетровській області, на 10 тис. населення

Така динаміка цього показника зберігається протягом тривалого періоду (винятком, згідно зі статистичними даними, став 2018 рік), що формує негативний тренд поширеності перелічених видів хвороб серед населення області (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка захворюваності населення області, на 10 тис. населення. Складено на основі [4; 6; 14; 15]

Факторами ризику виникнення цих захворювань є низька якість харчування, його незбалансованість, незадовільна організація харчування вдома і на робочому місці, самолікування, пізнє звернення по кваліфіковану медичну допомогу [16], недостатня рухливість протягом дня. Але, передусім, на рівні індивіда та сім'ї відсутня загальноприйнята філософія слідування здоровому способу життя й формування «продуктивної свідомості» та уникнення захворювань; депопуляризовано спорт та традицію збереження ресурсу духовного, ментального, інтелектуального та фізичного здоров'я, що є базовою передумовою розвитку здорової нації.

Основною метою діяльності системи охорони здоров'я Дніпропетровської області за період 2014-2018 рр. було збереження й зміцнення здоров'я населення громад та поліпшення якості медичного обслуговування на їх територіях, розробка дієвих лікувальних і профілактичних заходів, форм та методів ро боти окремих спеціалізованих служб.

В області здійснюються послідовні заходи з поліпшення роботи мережі закладів охорони здоров'я та їх подальшого розвитку. Процес реформування носить поетапний характер і дозволяє вдосконалювати роботу різних ланок та рівнів охорони здоров'я, покращувати технології надання медичної допомоги, впроваджувати нові організацій ні форми, накопичувати ресурси [15, с. 167].

Мережа системи охорони здоров'я Дніпропетровської області - це структура медичних закладів із відповідними матеріальними, фінансовими, трудовими та інформаційними ресурсами. Вона сформована системою медичних закладів; профільною та територіальною структурою закладів; обсягом ресурсів та їх розподілом у мережі, їх структурою, станом, рухом та ефективністю використання.

За видами надаваної медичної допомоги заклади охорони здоров'я Дніпропетровської області мають таку структуру:

заклади охорони здоров'я, що надають первинну медичну допомогу;

заклади охорони здоров'я, що надають стаціонарну та/або амбулаторну вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу, до яких належать: багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування, багатопрофільні дитячі лікарні інтенсивного лікування, лікарні планового лікування, дитячі лікарні планового лікування, консультативно діагностичні центри, спеціалізовані медичні центри (спеціалізовані лікарні);

заклади охорони здоров'я, що надають третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу, до яких належать: багатопрофільна обласна та обласна дитяча лікарні, інші високоспеціалізовані лікарні (медичні центри);

заклади охорони здоров'я системи екстреної медичної допомоги;

заклади охорони здоров'я з медичної реабілітації.

За даними департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації на 01.01.2019 р., мережа закладів охорони здоров'я Дніпропетровської області нараховує 113 лікарняних та 198 амбулаторно поліклінічних закладів (табл. 2). Кількість лікарів усіх спеціальностей станом на 01.01.2019 р. складає 11,4 тис. осіб або лікарів на 10000 населення. На одного лікаря припадає 280 пацієнтів. У 2018 р. на 1 лікарняне ліжко припадало 124 особи при плановій ємності амбулаторно поліклінічних закладів у 80536 відвідувань за зміну.

Таблиця 2. Основні показники охорони здоров'я в Дніпропетровській області, на 10000 населення у 2014-2018 рр.

Динаміка показників охорони здоров'я у період з 2015 по 2017 рр. демонструє тенденцію усталення кількості залучених лікарів усіх спеціальностей (47 ос. у 2015 р., 36 ос. у 2016 та 47 ос. у 2017 р.), середнього медичного персоналу (88 ос., відповідно, у 2015, 2016 та 75 ос. 2017 рр.), а також кількості лікарняних ліжок (89; 87; 80, відповідно, у 2015, 2016 та 2017 рр.) (табл. 4) [2; 8; 14]. Кількість днів роботи ліжка у аналізованому періоді в середньо му дорівнювала 300.

В умовах реформування галузі охорони здоров'я в Дніпропетровській області одним із найважливіших напрямів став безперервний професійний розвиток фахівців, втілення у практику сучасних міжнародних стандартів надання медичної допомоги. Цей напрям набув свого розвитку в межах реалізації пріоритету діяльності департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської облдержадміністрації щодо продовження трансформації первинної медичної допомоги, щоб пацієнти могли отримати якісну медичну допомогу у сімейних лікарів, а медики - гідні умови роботи та оплату своєї праці. Лікарі первинної ланки допомоги, насамперед сімейні, з першого контакту з пацієнтом, визначають не лише діагноз, а й необхідний обсяг фахової допомоги в закладах охорони здоров'я другого та третього рівня.

Проте реформа в галузі охорони здоров'я була сприйнята населенням області неоднозначно. По -перше, охорона здоров'я подорожчала для населення Дніпропетровської області у 2019 р. на 0,4 %. У сфері охорони здоров'я ціни підвищилися на 2,1 %, при цьому ціни на послуги лікарень - на 8,7 %, амбулаторні послуги - на 6,0 %, фармацевтичну продукцію - на 0,4 %. По-друге, неоднозначні оцінки у 2018 р. отримала якість надаваних медичних послуг. Також слід підкреслити, що переважна більшість опитаних високо оцінила результат реформи (відповіді «скоріше задоволені» та «цілком задоволені»). Так, загалом 65,8 % опитаних висловили своє задоволення дільничними терапевтами/сімейними лікарями та якістю надаваних ними послуг; 70,7 % - послуга ми педіатрів; 54,3 % - стоматологами; 68,1 % - вузькими спеціалістами в поліклініці; 68 % - швидкою медичною допомогою; 51,4 % - медичною допомогою у стаціонарі; 62,5 % - медичною допомогою у пологових будинках. Однак, у попередньому (2017) році, оцінки були дещо вищими: зокрема, 72,3 % опитаних висловили своє задоволення по слугами педіатрів; 73,1 % - стоматологами; 75,2 % - швидкою медичною допомогою; 62,5 % - медичною допомогою у стаціонарі; 65,8 % - медичною допомогою у пологових будинках (табл. 4).

Таблица 3. Задоволеність населення області медичною допомогою у 2018 р. (відповіді «скоріше задоволені» та «цілком задоволені»), %

Таблиця 4. Задоволеність населення області медичною допомогою у 2018 р.(відповіді «скоріше задоволені» та «цілком задоволені»),%

Динаміка основних аспектів задоволеності населення області медичною допомогою за останні 2 роки дозволяє виявити загальний тренд: переважну більшість населення влаштовує медична допомога, яка надається сімейним лікарем, проте не дуже влаштовує допомога в стаціонарі. Мешканці області (63 % у 2018 р.) проходять профілактичні медогляди, проте відмовляються від звернення до лікаря через відсутність коштів (67 % у 2018 р.). Лише 45 % оцінюють свій стан здоров'я як добрий або дуже добрий та обізнані про симптоми інсульту, 49 % опитаних мають зайву вагу (табл. 5).

Таблиця 5. Динаміка основних аспектів задоволеності населення області медичною допомогою у 2016-2018 рр.

Фінансове забезпечення галузі охорони здоров'я області за рахунок коштів державного бюджету (на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями) має стійку тенденцію до зростання (табл. 6), проте співставлення розрахункових показників реальної потреби галузі у фінансових ресурсах та планових показників видатків бюджету не проводилося.

Таблиця 6. Видатки Державного бюджету України на 2018 р. на централізовані заходи в Дніпропетровській області, тис, гри.

Висновки

Ситуація в галузі охорони здоров'я області, що у її нинішньому вигляді склалась не лише протягом останніх п'яти років, а у довгостроковому вимірі, обумовлена системною дією цілого комплексу чинників, які протягом досить тривалого часу формують сучасний рівень її розвитку. Так, укорінені традиції індивідуально свідомісного та суспільного сприйняття цінності здоров'я людей (його недооцінення як із суспільно - економічної, 82 ак і з соціально- особистісної сторони; та брак уваги до кожного з факторів, що впливають на збереження та зміцнення здоров'я) суттєво стримують прогресивні глобальні тенденції більш ефективно го та суспільно корисного використання цього ресурсу, що визнається прогресивною світовою спільнотою найціннішим. Поряд із цим, на стан здоров'я населення впливає якість та доступність медичних послуг, їх ефективність та динамічна відповідність реальним потребам громадян.

Стрімка перебудова соціально - політичної й публічно-управлінської систем, затягнута економічна криза, започаткування медичної реформи - вагомі, але не єдині чинники зміни ситуації в галузі. Стабільним трендом у таких умовах залишається недостатньо висока якість життя населення, значна частина якого, за ознаками, перебуває за межею бідності (що означає низьку купівельну спроможність і, як наслідок, неспроможність забезпечити себе якісними умовами життя, продуктами харчування, медичним обслуговуванням, медикаментами) та високий рівень розповсюдженості хвороб, що вимагає вироблення принципово іншого стратегічного підходу до регулювання питання збереження здоров'я нації. Так, потребує моделювання суспільне бачення та, відповідно, підхід держави, органів місцево го самоврядування до формування бренду особистого здоров'я, його збереження і зміцнення разом із прогресивним розвитком медичної галузі та посиленням її на укомісткості, що у своїй сукупності є передумовою оптимізації витрат (фінансові, ресурсні) на належне фінансове забезпечення галузі.

Таким чином, стратегічними перспективами розвитку галузі охорони здоров'я Дніпропетровської області є такі:

Формування бренду «здоров'я» людини та активізація суспільного руху за здорове життя.

Посилення інтеграції науки, техніки та технологій у діяльність медичної га лузі.

Логічне завершення медичної ре - форми з урахуванням усього спектру проблем населення, чутливості гендерних, вікових та соціально економічних потреб громад.

Бібліографічні посилання

1. Безперервна професійна освіта сімейних лікарів Дніпропетровщини. - Департамент охорони здоров'я Дніпропетровської облдержадміністрації: Офіційний сайт Дніпропетровська область. - Режим доступу: http://dozoda.dp.ua/site/2019/05/10.

2. Заклади охорони здоров'я: Статистична інформація Головного управління статистики у Дніпропетровській області. - 2018. - Режим доступу: http://dneprstat.gov.ua/statinfo%202015/oz/include/oz1.pdf.

3. Заклади охорони здоров'я та захворюваність населення України у 2017 році: Статистичний збірник. Київ: Державна служба статистики України. - 2018. - 109 с.

4. Захворюваність населення: Статистична інформація Головного управління статистики у Дніпропетровській області. - 2018. - Режим доступу: http://www.dneprstat.gov.ua/statinfo%202015/oz/include/oz2. pdf.

5. Індекс Здоров'я. Україна. - Режим доступу : http://health-index.com.ua.

6. Інформаційний бюлетень про стан інфекційної захворюваності в Дніпропетровській області за 2018 рік. - Дніпропетровський ОЛЦ МОЗ України, 2019. - Режим доступу: http://www.dolc.dp.ua/ wpress/?p=3787.

7. Контактна інформація про заклади охорони здоров'я Дніпропетровської області станом на 01.01.2018.

8. Департамент охорони здоров'я Дніпропетровської облдержадміністрації: Офіційний сайт. - Режим доступу: http://dozoda.dp.ua/site/2018/04/23.

9. Медичні кадри: Статистична інформація Головного управління статистики у Дніпропетровській об ласті. - 2018. - Режим доступу: http://dneprstat.gov.ua/ statinfo%202015/oz/include/oz3.pdf.

10. Про Державний бюджет України на 2016 рік: Закон України № 928-VIII від 25.12.2015. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/928-19.

11. Про Державний бюджет України на 2017 рік: Закон України № 1801-VIII від 21.12.2016. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1801-19.

12. Про Державний бюджет України на 2018 рік: Закон України № 2246-VIII від 07.12.2017. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2246-19/print.

13. Про Державний бюджет України на 2019 рік: Закон України № 2696-VIII від 28.02.2019. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/2696-19.

14. Споживчі ціни: Соціально-економічне становище дніпропетровської області за січень-квітень 2019 року. - Повідомлення Головного управління статистики у Дніпропетровській області. - Режим доступу: http://dneprstat.gov.ua/.

15. Статистичний щорічник Дніпропетровської області. Інфографіка: Державна служба статистики України Головне управління статистики у Дніпропетровській області, 2017. - Режим доступу: http:// dneprstat.gov.ua/infografika/2017/shorich2017.pdf.

16. Щорічна доповідь про стан здоров'я населення, санітарно-епідемічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров'я України. 2016 рік / МОЗ України, ДУ «УІСД МОЗ України». - Київ, 2017. - 516 с.

17. Чепелевська Л.А. Слабкий В.Г. Роль хвороб органів травлення в падінні трудового потенціалу України // Економіка і право охорони здоров'я. - 2017. - № 1. - С. 10-15.

References

1. Bezperervna profesiina osvita simeinykh likariv Dnipropetrovshchyny [Continuousprofessional education of family doctors in Dnipropetrovsk]. Departament okhorony zdorovia Dnipropetrovskoi oblderzhadministratsii: Ofitsiinyi sait Dnipropetrovska oblast. Retrieved from: http://dozoda.dp.ua/site/2019/05/10 [in Ukrainian].

2. Zaklady okhorony zdorovia [Healthcare Institutions]. (2018). Statystychna informatsiia Holovnoho upravlinnia statystyky u Dnipropetrovskii oblasti. Retrieved from: http://dneprstat.gov.ua/statinfo%202015/oz/include/oz1.pdf [in Ukrainian].

3. Zaklady okhorony zdorovia ta zakhvoriuvanist naselennia Ukrainy u 2017 rotsi [Health Care Institutions and Morbidity of the Ukrainian Population in 2017]. (2018). Statystychnyi zbirnyk, Kyiv : Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [in Ukrainian].

4. Zakhvoriuvanist naselennia [Population morbidity]. (2018). Statystychna informatsiia Holovnoho upravlinnia statystyky u Dnipropetrovskii oblasti. Retrieved from: http://www.dneprstat.gov.ua/statinfo%202015/oz/include/oz2. pdf [in Ukrainian].

5. Index Zdorovia [Health Index], (2019). Ukraine. Retrieved from: http://health-index.com.ua [in Ukrainian].

6. Informatsiinyi biuleten pro stan infektsiinoi zakhvoriuvanosti v Dnipropetrovskii oblasti za 2018 rik [Information bulletin on the status of infectious disease in the Dnipropetrovsk region for 2018]. (2019). Dnipropetrovskyi OLC MOZ Ukrainy. Retrieved from: http://www.dolc.dp.ua/wpress/?p=3787 [in Ukrainian].

7. Kontaktna informatsiia pro zaklady okhorony zdorov'ia Dnipropetrovskoi oblasti stanom na 01.01.2018 [Contact information on health care institutions of Dnipropetrovsk region as of 01.01.2018]. (2019). Departament okhorony zdorovia Dnipropetrovskoi oblderzhadministratsii. Retrieved from: http://dozoda.dp.ua/site/2018/04/23 [in Ukrainian].

8. Medychni kadry [Medical Personnel]. (2019). Statystychna informatsiia Holovnoho upravlinnia statystyky u Dnipropetrovskii oblasti. Retrieved from: http://dneprstat.gov.ua/statinfo%202015/oz/include/oz3.pdf [in Ukrainian].

9. Pro Derzhavnyi biudzhet Ukrainy na 2016 rik: Zakon Ukrainy № 928-VIII vid 25.12.2015 [On the State Budget of Ukraine for 2016: Law of Ukraine of 25.12.2015 No. 928-VIII]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ card/928-19 [in Ukrainian].

10. Pro Derzhavnyi biudzhet Ukrainy na 2017 rik: Zakon Ukrainy № 1801-VIII vid 21.12.2016 [On the State Budget of Ukraine for 2017: Law of Ukraine of 21.12.2016 No. 1801-VIII). Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1801-19 [in Ukrainian].

11. Pro Derzhavnyi biudzhet Ukrainy na 2018 rik: Zakon Ukrainy № 2246-VIII vid 07.12.2017 [On the State Budget of Ukraine for 2018: Law of Ukraine of 07.12.2017 No. 2246-VIII]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2246-19/print [in Ukrainian].

12. Pro Derzhavnyi biudzhet Ukrainy na 2019 rik: Zakon Ukrainy № vid 28.02.2019 [On the State Budget of Ukraine for 2018: Law of Ukraine of 28.02.2019 No. 2696-VIII]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/2696-19 [in Ukrainian].

13. Spozhyvchi tsiny [Consumer prices]. Sotsialno-ekonomichne stanovyshche dnipropetrovskoi oblasti za sichen-kviten 2019 roku. Povidomlennia Holovnoho upravlinnia statystyky u Dnipropetrovskii oblasti. Retrieved from: http://dneprstat.gov.ua/public/2019/public_04.htm [in Ukrainian].

14. Statystychnyi shchorichnyk Dnipropetrovskoi oblasti [Statistical Yearbook of Dnipropetrovsk Oblast]. (2017). Infohrafika. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy Holovne upravlinnia statystyky u Dnipropetrovskii oblasti. Retrieved from: http://dneprstat.gov.ua/infografika/2017/shorich2017.pdf [in Ukrainian].

15. Shchorichna dopovid pro stan zdorovia naselennia, sanitarno-epidemichnu sytuatsiiu ta rezultaty diialnosti systemy okhorony zdorovia Ukrainy. 2016 [Annual report on the state of health of the population, the sanitary- epidemic situation and the results of the health system of Ukraine. 2016]. MOZ Ukrainy, DU “UISD MOZ Ukrainy”. Kyiv [in Ukrainian].

16. Chepelevska, L.A., Slabkyi, V.H. (2017). Rol khvorob orhaniv travlennia v padinni trudovoho potentsialu Ukrainy [Role of digestive diseases in the decline of labor potential of Ukraine]. Ekonomika i pravo okhorony zdorovia, 1, 10-15 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru