Аналіз динаміки функціональних показників скелетно-м’язової системи учасників АТО з вогнепальними переломами кісток гомілки

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Аналіз динаміки функціональних показників скелетно-м'язової системи учасників АТО з вогнепальними переломами кісток гомілки

Санія Грін, Сергій Федоренко

З огляду на те, що до основних ускладнень вогнепальних переломів кісток гомілки у віддаленому постіммобілізаційному періоді належать порушення амплітуди рухів у суглобі, зниження силових якостей м'яза, погіршення мікроциркуляції, порушення функцій периферичної нервів ураженої кінцівки, - необхідне адекватне реабілітаційне обстеження. У статті уміщено результати проведеного аналізу показників гоніометрії й мануального м'язового тестування серед контингенту військовослужбовців, учасників АТО з наслідками вогнепальних переломів кісток гомілки. Проведена оцінка м'язово-скелетної системи дає змогу визначити початковий рівень функціонального стану пацієнта та висвітлити результати програми фізичної реабілітації. База виконання дослідження - Український держаний медико-соціальний центр ветеранів війни, Київська область, с. Циблі. Мета роботи - отримати дані щодо впливу вогнепальної травми гомілки на функціональні характеристики скелетно-м'язової системи. Методи дослідження - аналіз науково-методичної літератури, гоніометрія (визначення активного та пасивного діапазонів рухів у суглобах), ММТ (оцінка збереження силових можливостей окремих м'язів чи м'язових груп), метод варіаційної статистики. Результати. Оскільки значна частина заходів із попередження інвалідності та з реабілітації проводитиметься в санаторно-курортних умовах із використанням природних і лікувальних ресурсів із метою збільшення реабілітаційного та санаторно-курортного потенціалу України [3], то потрібне наукове обґрунтування застосування методів ФР у практиці надання реабілітаційної допомоги військовослужбовцям, які отримали поранення внаслідок бойових дій. Висновки. Спираючись на отримані результати, перспективи майбутніх досліджень убачаємо в подальшому розширенні дослідження на клінічних базах із метою оцінки ефективності застосування традиційних засобів і методів та сучасних технологій фізичної реабілітації для відновлення здоров'я військовослужбовців із наслідками вогнепальних переломів кісток гомілки.

Ключові слова: фізична реабілітація, учасники АТО, ураження суглобів.

Сания Грин, Сергей Федоренко. Анализ динамики функциональных показателей костно-мышечной системы участников АТО с огнестрельными переломами костей голени. Учитывая то, что к основным осложнениям огнестрельных переломов костей голени в отдаленном постиммобилизационном периоде относятся нарушение амплитуды движений в суставе, снижение силовых качеств мышцы, ухудшение микроциркуляции, нарушение функций периферичних нервов пораженной конечности, необходим о адекватное реабилитационное обследование. В статье содержатся результаты проведеного анализа показателей гониометрии и мануального мышечного тестирования среди контингента военнослужащих, учасников АТО с последствиями огнестрельных переломов костей голени. Проведенная оценка костно-мышечной системы позволяет определить начальный уровень функционального состояния пациента и осветить результаты программы физической реабилитации. База проведения исследования - Украинский государственный медико-социальный центр ветеранов войны, Цибли. Цель ршботы - получить данные о влиянии огнестрельной травмы голени на функциональные характеристики опорно-двигательного аппарата. Методы исследования - анализ научно-методической литературы, гониометрия (определение активного и пассивного диапазонов движений в суставах), ММТ (оценка сохранения силовых возможностей отдельных мышц или мышечных групп), метод вариационной статистики. Результаты. Так как значительная часть мероприятий по предупреждению инвалидности и реабилитации будет проводиться в санаторно-курортных условиях с использованием природных ресурсов с целью увеличения реабилитационного и санаторно-курортного потенциалов Украины [3], поэтому необходимо научное обоснование применения методов ФР в практике оказания реабилитационной помощи военнослужащим, получившим ранения в результате боевых действий. Выводы. Опираясь на полученные результаты, перспективы будущих исследований мы видим в дальнейшем расширении исследования на клинических базах с целью оценки эффективности применения традиционных средств, методов и современных технологий физической реабилитации для восстановления здоровья военнослужащих с последствиями огнестрельных переломов костей голени.

Ключевые слова: физическая реабилитация, участники АТО, поражение суставов.

Saniya Grin, Fedorenko Serhii. The Analysis of Dynamics of Functional Indicators of the Musculoskeletal System of ATO. Participants with Gunshot Fractures of the Shin Bones. Taking into account the fact that the main complications of gunshot fractures of the shin bones in the distant post-mobilization period include: violation of the amplitude of movements in the joint, loss of muscle strength, deterioration of microcirculation, impaired function of the peripheral nerves of the affected limb and correct rehabilitation examination are needed. The article contains the analysis results of the goniometry indicators and manual muscle testing among a contingent of military personnel, participants of the ATO with the effects of gunshot fractures of the shin bones. Examination of the musculoskeletal system allows determining the initial level of the functional state of the patient and highlighting the results of the program of physical rehabilitation. Study location: UkrainianState Medical and Social Center of War Veterans, Tsybli. Objective: to obtain information on the effect of a gunshot trauma on the functional characteristics of the musculoskeletal system. Methods of the research: analysis of scientific and methodological literature, goniometry (determination of active and passive range of movements in joints), MMT (assessment of the preservation of the strength of individual muscles or muscle groups), the method of variation statistics. Results. As a significant part of disability prevention and rehabilitation measures will be conducted in sanatorium and resort conditions, using natural and medical resources in order to increase the rehabilitation and sanatorium-resort potential of Ukraine [3]. Therefore, scientific justification for using the methods of the PR in the practice of providing rehabilitation assistance to servicemen who were injured as a result of hostilities.Conclusions. Based on the obtainedresults, prospects for future studies, we see the further expansion of research at clinical sites in order to assess the effectiveness of the use of traditional means and methods and modern technologies of physical rehabilitation to restore the health of military personnel with the consequences of gunshot fractures of the shin bones.

Key words: physical rehabilitation, participants of the ATO, injury joints.

Постановка наукової проблеми та її значення. Під час дослідження бойових санітарних травм, описаних у різних літературних джерелах, отримано відомості, що найбільше відсоткове превалювання спостерігаємо при вогнепальних травмах кінцівок [4, 6-9]. Теоретичний аналіз та узагальнення даних медичного департаменту Міністерства оборони України засвідчив, що за час проведення АТО частота уражень надп'ятково-гомілкового суглоба становила 13,8 % пошкоджень усіх великих суглобів. Переважають проникні поранення надп'ятково-гомілкового суглоба й у 44,4 % випадків спостерігаємо значні внутрішньосуглобові пошкодження кісток. Вогнепальні переломи кісток гомілки, зокрема великогомілкової кістки, становили 45,7 %, малогомілкової - 23,8 % та обох кісток - 30,5% [1, 3]. Проведене нами аналітичне дослідження виявило, що питання застосування заходів фізичної реабілітації для контингенту хворих із наслідками вогнепальних переломів кісток гомілки має недостатньо повне висвітлення у фахових літературних та наукових джере лах, що засвідчує недостатній стан практичної розробки цього питання в Україні [2].

Зв'язок теми з важливими науковими чи практичними завданнями. Вивчення питання узгоджено з науково-дослідницькою роботою кафедри фізичної реабілітації НУФВСУ «Організація та методичні особливості фізичної реабілітації осіб із вогнепальними та мінно-вибуховими ураженнями» (№ держ. реєстрації 0116Ш01667, шифр 4.8).

Мета дослідження - отримання даних щодо впливу вогнепальної травми гомілки на функціональні характеристики скелетно-м'язової системи.

Досягнення мети передбачає виконання таких завдань:

1) узагальнити дані щодо особливостей локалізації травми в пацієнтів - учасників АТО - із наслідками вогнепальних переломів кісток гомілки;

2) здійснити математичну обробку показників амплітуди рухів у суглобах та сили м'язів нижньої кінцівки;

3) провести аналіз вищевказаних показників у динаміці виконання реабілітаційного втручання.

Матеріал і методи дослідження.

Учасники. У дослідженні взяли участь 54 пацієнти чоловічої статі з наслідками вогнепальних переломів кісток гомілки, котрі проходили курс фізичної реабілітації в Українському державному медико-соціальному центрі ветеранів війни (м. Переяслав -Хмельницький) у 2015-2017 рр. Середній вік респондентів - 30,5±7,84 (X±S) років. Граничні показники віку - 20 та 52 роки.

Організація дослідження. Ураховуючи особливості пацієнтів, ми провели контент-аналіз медичних карт та застосували такі методи, як гоніометрія (визначення активного й пасивного діапазонів рухів у суглобах за допомогою спеціальних приладів Айготої: та гоніометрів); мануально-м'язове тестування (оцінка збереження силових можливостей окремих м'язів чи м'язових груп відповідно до шестибальної шкали Ловетта) [5].

Статистичний аналіз та обробка числових даних роботи проводили за допомогою методів варіаційної статистики. Із метою оцінки значущості різниці за наявності нормального розподілу результатів досліджень використовували 1-критерій Стьюдента (для залежних чи незалежних груп), а для показників, що мали розподіл, відмінний від нормального, - критерій Вілкоксона (для залежних груп) та и-критерій Манна-Уітні (для незалежних груп).

Результати дослідження. Пояснювальна записка до проекту закону України №4458 від 15.04.2016, Про попередження інвалідності та систему реабілітації в Україні, містить відомості про те, що значна частина заходів із попередження інвалідності та реабілітації проводитиметься в санаторно-курортних умовах із використанням природних і лікувальних ресурсів із метою збільшення реабілітаційного й санаторно-курортного потенціалу України [3]. Тож потрібне наукове обґрунтування застосування методів ФР у практиці надання реабілітаційної допомоги військовослужбовцям, які отримали поранення внаслідок бойових дій. У цьому дослідженні здійснено аналіз таких функціональних показників, як сила м'язів нижніх кінцівок та амплітуди рухів у колінному (далі - КС) та надп'ятково-гомілковому суглобах (далі - НГС) у 54 учасників АТО з наслідками вогнепальних переломів кісток гомілки.

Залежно від місця вогнепального перелому кісток гомілки пацієнти розподілилися таким чином: верхня третина - 20 пацієнтів; середня третина - 17; нижня третина - 17. Відсоткову частку за таким розподілом представлено на рис. 1. Відповідно до отриманих результатів найбільш типовим місцем вогнепального перелому кісток гомілки серед наших пацієнтів була верха третина.

Рис. 1. Розподіл групи пацієнтів (п=54) відповідно локалізації травми

Відповідно до результатів гоніометрії пацієнтів із наслідками вогнепальних переломів (п=54) активна амплітуда рухів у надп'ятково-гомілковому й колінному суглобах травмованої кінцівки була зниженою (табл. 1).

Статистичні показники активної амплітуди рухів у надп'ятково-гомілковому й колінному суглобах травмованої кінцівки (п=54), градусів.

Табл. 1

Аналіз результатів пасивної амплітуди рухів у надп'ятково-гомілковому й колінному суглобах травмованої кінцівки серед досліджуваної групи також виявив низку знижених показників (табл. 2).

Статистичні показники пасивної амплітуди рухів у надп'ятково-гомілковому й колінному суглобах травмованої кінцівки (п=54), градусів.

Табл. 2

Також простежено відмінності в пасивній амплітуді між пацієнтами з різною локалізацією травми. Зокрема, у групі пацієнтів із травмою у верхній третині гомілки пасивна амплітуда згинання в колінному суглобі становила 110,0±3,24° при Ме (25; 75) -110 (110; 110)°, а в групі з травмою в нижній частині - 104,4±7,17° та 108 (110; 110)° відповідно (р<0,01). Амплітуда пасивного розгинання колінного суглоба серед пацієнтів із травмою у верхній третині дорівнювала -3,2±2,7° при Ме (25; 75) на рівні -5(-5; 0)°, а в групі з травмою в нижній кінцівці - 0,77±5,27° і -5(0; 5)° відповідно (р<0,05).

Відповідно до результатів аналізу балів мануально-м'язового тестування травмованої нижньої кінцівки чотириголовий м'яз мав найвищі бали (табл. 3). Так, середньостатистичний результат оцінки сили чотириголового м'яза за допомогою мануально-м'язового тестування становив 3,5±0,57 бала, а значення Ме (25; 75) - 3,5 (3; 4) бали. Окрім того, відзначимо, що максимальні 5 балів, котрі відповідають виконанню руху в повному обсязі в умовах дії сили тяжіння та з максимальною протидією, отримали два пацієнти; 4 бали - 25 осіб, а 3 - 27. Співвідношення отриманих балів у відсотках представлено на рис. 3.

Статистичні показники результатів мануально-м'язового тестування м'язів травмованої кінцівки (п=54), балів

Табл. 3

Середній результат мануально-м'язового тестування у вибірці становив 3,1±0,32, а показники Ме (25; 75) - 3,1 (3; 3,3). Діапазон отриманих значень у вибірці обмежувався показниками на рінях 2,4 та 3,9 бала.

Методом сліпого розподілу пацієнтів поділено на дві групи - основну п=27 (далі-ОГ) і контрольну п=27 (далі-КГ). Пацієнти ОГ отримували процедури фізичної реабілітації відповідно до запропонованої нами програми ФР, у складі якої були такі компоненти: мобілізація суглобів та суглобова гра, постізометрична релаксація, пропріорецептивна нейро-м'язова фасилітація, заняття за системою прогресивних вправ, гідротерапія у вигляді гідромасажу й ванн, механотерапія (апарати пасивної розробки суглобів, заняття на кардіо- та силових тренажерах). Пацієнти КГ отримували реабілітаційні послуги відповідно до стандартної програми реабілітації, запровадженої в УДМСЦВВ.

У результаті апробації запропонованої нами програми ФР під час аналізу динаміки показників гоніометрії виявлено, що активна амплітуда рухів серед основної та контрольної груп статистично поліпшувалася впродовж програми реабілітації (табл. 4).

Середні значення кута активного дорсального згинання на травмованій нижній кінцівці при другому вимірюванні (16 день) становили 21,4±4,29° в ОГ та 17,2±2,95° - у КГ. Значення Ме (25; 75) достовірно відрізнялися в групах (р<0,01) (табл. 5.1). При завершальному обстеженні (48 день) різниця між показниками зросла. Так, наприклад, завершальне середнє значення в ОГ дорівнювало 27,2±3,20°, а в КГ - 18,8±3,19°. Отже, упродовж відновного лікування в ОГ середнє значення кута активного дорсального згинання зросло на 12,2°, а в КГ - лише на 3,6°, хоча приріст значень був достовірним в обох групах (табл. 4). Відповідно до отриманих результатів пацієнти ОГ швидше відновили амплітуду до діапазону норми (30°) та наблизили її до верхньої межі.

Аналогічну динаміку спостерігали й за показником амплітуди активного плантарного згинання. При завершальному обстеженні достовірність різниці між групами збереглася (р<0,01), а відмінність між середньостатистичними результатами групи зросла: ОГ - 38,8±3,92°, КГ - 30,1±4,01°. Відповідно пацієнти ОГ були ближче до нижньої межі нормальної амплітуди активного плантарного згинання за В. О. Маркс, а саме 40-50°. Потрібно відзначити, що статистичну достовірність змін показника спостерігали в обох групах (табл. 4).

Відповідно до результатів аналізу динаміки активної амплітуди інверсії встановлено, що вона була достовірною в обох групах (р<0,01). Проте в ОГ динаміка більш виражена (табл. 4), оскільки при другому та завершальному обстеженнях групи достовірно відрізнялися (р<0,01). Середні значення в ОГ та КГ були такими: 16 день - 21,1±3,53°і 17,2±4,34°; 48 день - 27,5±3,57° та 19,3±4,16°. А приріст середніх значень у групах дорівнював 13,4° та 4,7°. Отже, ОГ була ближчою до норми (35°).

Динаміка показників Me (25; 75) активної амплітуди рухів у надп'ятково-гомілковому й колінному суглобах травмованої кінцівки, градусів.

Табл. 4

Примітка. * - Різниця між показником статистично значуща, порівняно з попереднім результатом на рівнір<0,05; ** - р<0,01.

Активна амплітуда еверсії стопи травмованої нижньої кінцівки більш суттєво покращилась у пацієнтів ОГ (р<0,01), хоча статистично достовірна динаміка результатів установлена у двох групах (табл. 5). Аналіз результатів значень кута, отриманих у термін 16 днів, виявив середнє значення в ОГ на рівні 11,0±2,25°, а в КГ - 7,9±3,46°. При завершальному вимірюванні середньостатистичні показники дорівнювали відповідно, 13,9±1,32° і 9,2±3,18°, а приріст від моменту першого вимірювання - 6,3° та 2,1°. Статистичний аналіз підтвердив кращу ефективність упроваджених засобів.

Середні значення кута активного згинання в колінному суглобі на травмованій нижній кінцівці при другому вимірюванні (16 день) становили 118,6±10,28° у ОГ та 116,6±11,98° - у КГ. Значення Me (25; 75) достовірно не відрізнялись у групах (р>0,05) (табл. 4). При завершальному обстеженні (48 день) різниця між показниками зросла й стала достовірною (р<0,01). Остаточне середнє значення в ОГ становило 129,1±4,15°, а в КГ - 120,6±11,50°. Отже, упродовж відновного лікування в ОГ середнє значення кута активного згинання в колінному суглобі зросло на 19,3°, а в КГ - лише на 7,7°, хоча приріст значень був достовірним в обох групах (табл. 4.). Відповідно до отриманих завершальних результатів пацієнти ОГ були ближчими до норми (135°). Незважаючи на виявлену відмінність між групами за показником амплітуди активного розгинання в колінному суглобі, пацієнти обох груп мали показники, що відповідали нормі.

Вимірювання пасивної амплітуди рухів (PROM) у колінному суглобі виконувалося за допомогою тренажера ARTROMOT K1 (рис. 2); у надп'ятково-гомілковому суглобі за допомогою тренажера ARTROMOT SP3 (рис. 3).

Рис. 2. Позиціонування пацієнта на апараті ARTROMOT К1