Фізична реабілітація хворих із гіпотрофією чотириголового м’яза стегна в післяопераційному періоді після артроскопічної реконструкції передньої хрестоподібної зв’язки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міський центр і відділення травматології Київської міської клінічної лікарні №12, департамент охорони здоров'я м. Києва, МОЗ України

Фізична реабілітація хворих із гіпотрофією чотириголового м'яза стегна в післяопераційному періоді після артроскопічної реконструкції передньої хрестоподібної зв'язки

Анотації

Розглянуто питання впливу розробленої програми фізичної реабілітації на динаміку показників гоніометрії колінного суглоба та динамометрії чотириголового м 'яза стегна в процесі фізичної реабілітації пацієнтів після артроскопічного відновлення передньої хрестоподібної зв 'язки Проведено аналіз й узагальнення спеціальної науково- методичної літератури з питань найбільш характерних порушень рухової функції в пацієнтів у післяопераційному періоді.

Ключові слова: колінний суглоб, артроскопія, динамометрія, реабілітація.

Анатолий Самохин. Физическая реабилитация больных с гипотрофией четырехглавой мышцы бедра в послеоперационном периоде после артроскопической реконструкции передней крестообразной святки

Рассмотрены вопросы влияния разработанной программы физической реабилитации на динамику показателей гониометрии коленного сустава и динамометрии четырехглавой мышцы бедра в процессе физической реабилитации пациентов после артроскопического восстановления передней крестообразной связки. Проводится анализ и обобщение специальной научно-методической литературы по вопросам наиболее характерных нарушений двигательной функции у пациентов в послеоперационном периоде.

Ключевые слова: коленный сустав, артроскопия, динамометрия, реабилитация.

Anatoliy Samokhin. Physical Rehabilitation of Patients with Hypotrophy of the Quadriceps Muscle of Thigh in the Postoperative Period After Arthroscopic Reconstruction of Anterior Cruciate Ligament

The issue of the influence of the developed program of physical rehabilitation on the dynamics of knee goniometry indices and dynamometry of the quadriceps muscle of thigh in the process of physical rehabilitation of patients after arthroscopic restoration of anterior cruciate ligament is considered. The analysis and generalization of the special scientific and methodical literature on the most characteristic of motor function disorders in patients in the postoperative period is carried out.

Key words: knee joint, arthroscopy, dynamometry, rehabilitation.

Постановка наукової проблеми та її значення

За даними літератури, проблема лікування пацієнтів із патологією колінного суглоба залишається актуальною та однією з найскладніших у травматології й ортопедії. Розриви хрестоподібних зв'язок колінного суглоба становлять 7,3-62 % усіх ушкоджень капсульно-зв'язкового апарату [5-7]. На сьогодні артроскопічна реконструкція є малоінвазивним ефективним методом відновлення передньої хрестоподібної зв'язки (ПХЗ) після ушкоджень.

Ефективність фізичної реабілітації залежить від правильної оцінки функціональних порушень, які потребують корекції після проведеного артроскопічного оперативного втручання. Більшість функціональних порушень пов'язані як із передопераційними пошкодженнями структур колінного суглоба, так і з безпосередньою реакцією організму на операційне втручання, наступне обмеження рухливості, та з особливостями протікання репаративних процесів у після операційному періоді [1, 3, 4].

Отже, у післяопераційний період особливу увагу приділяють засобам і методам фізичної реабілітації, спрямованим на ліквідацію післяопераційних ускладнень, зокрема й м'язової гіпотрофії, яку діагностують у 89 % пацієнтів [7, 8].

Незважаючи на те, що на сьогодні проведено велика кількість досліджень із науково-практичних питань застосування засобів фізичної реабілітації в післяопераційному періоді після артроскопічної реконструкції ПХЗ колінного суглоба, вони ще не повністю задовольнили сучасних практиків [1].

Мета дослідження - вивчення ефективності застосування лікувальної гімнастики в процесі реабілітації пацієнтів із гіпотрофією чотириголового м'яза стегна в пізньому післяопераційному періоді після артроскопічної пластики ПКС на основі аналізу динаміки показників динамометрії та гоніометрії.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

У дослідженні взяли участь 24 пацієнти після артроскопічного оперативного втручання (реконструкції ПХЗ), середній вік яких склав 30±3,6 років, котрих розділено на дві групи. Хворі першої групи (КГ, п=12 осіб) проходили відновне лікування відповідно до стандартної програми лікувальної установи. Пацієнти другої групи (ОГ, п=12 осіб) займалися за розробленою програмою, яка вміщувала більшість силових вправ.

Пацієнтів обстежено на початку відновного лікування (8-9 тижнів після проведення оперативного втручання), після закінчення лікування в стаціонарі (12-13 тижнів) та через 26 тижнів після оперативного лікування. Лікування тривало 4-5 тижнів і відповідало за термінами пізньому післяопераційному періоду. Під час виписки зі стаціонару всі хворі отримували рекомендації для занять у домашніх умовах відповідно до запропонованих програм і їхніх періодів. Максимальні строки спостереження - шість місяців після оперативного втручання.

Основою програми відновного лікування із силовим спрямуванням у пізньому післяопераційному періоді стала раніше розроблена стандартна програма реабілітації для хворих після реконструкції ПХЗ.

В обох програмах (стандартній та запропонованій) кожне заняття з лікувальної гімнастики складалося з трьох частин - підготовчої, основної й завершальної.

Підготовча та завершальна частини були однаковими в стандартній і силовій програмах. В основній частині програми із силовим спрямуванням 60 % вправ склали спеціальні вправи. Такий підхід дав змогу попередньо підготувати організм до роботи та відновити функціональний стан пацієнта наприкінці заняття. У табл. 1 відображено відсоткове співвідношення фізичних вправ в обох програмах.

Таблиця 1 Співвідношення вправ у стандартній та запропонованій програмах відновного лікування у хворих після пластики ПХЗ

реабілітація колінний суглоб стегно

У стандартній програмі на силові вправи відводили 25 % часу, а в силовій - 60 % при загальній тривалості заняття 40 хв. Час виконання загальнорозвивальних і відновлювальних вправ в обох програмах був однаковий. Вправи, які включені в стандартну програму, пацієнти виконували щодня, а силовий блок додавали через день.

У відновному лікуванні використовували ізометричні (при напруженні м'язи не змінюють своєї довжини) та динамічні (напруження супроводжується зміною довжини м'яза) силові вправи. Серед динамічних застосовували вправи із використанням власної маси тіла або предметів, вправи з опором, вправи на силових тренажерах.

Методичні вказівки для виконання вправ такі: вправи слід виконувати повільно й плавно; інтервал відпочинку між вправами становив 1-2 хвилини; при виникненні болю або дискомфорту - негайно припинити виконання вправи.

У запропонованій програмі в міру відновлення пацієнт переходив від легких до більш складних вправ. Крім того, збільшувалися вага обтяження (від 1-го до 3 кг) під час виконання вправ, а кількість повторів - навпаки, зменшувалася. Збільшували навантаження на м'язи нижніх кінцівок, оскільки в цей період зростала міцність трансплантата на розрив. До програми входили такі вправи: піднімання кінцівки з положення стоячи з опором або вагою; напівприсіди до 45°; згинання та розгинання кінцівки в колінному суглобі з обтяженням; велотренажер з опором.

Після проведеного оперативного лікування у всіх хворих реєстрували поступове відновлення функціональних показників оперованої кінцівки. За результатами гоніометрії більшість хворих обох груп досягла кута згинання в колінному суглобі 120 градусів і більше після 16 тижня, після 6-ти місяців спостереження й лікування обсяг рухів у колінному суглобі наближався до фізіологічної норми в обох групах. У табл. 2 наведено результати гоніометричного дослідження.

Таблиця 2