Роль факторів ризику виникнення остеодефіциту у хворих із дегенеративно-дистрофічними захворюваннями хребта та в їхній фізичній реабілітації

Примітки.

1. - р<0,05 - достовірність відмінностей, порівняно з хворими віком до 29 років;

2. ** - р<0,05 - достовірність відмінностей, порівняно з хворими, котрим більше 60років.

Отже, найбільш повно негативний вплив дегенеративно-дистрофічних захворювань на структурно- функціональний стан КТ реалізовується в молодому та похилому віці. Причому формування ОП й остеопенії в похилому віці зумовлено гормональним дисбалансом.

Відомо, що втрата щільності КТ - це природний процес, який більш виражений у жінок, ніж у чоловіків [9]. Тому ми вважали за доцільне провести аналіз показників денситометрії у хворих на остеохондроз залежно від статі. Виявилося, що в жінок остеодефіцит траплявся в 75,4 проти 67,7 % - у чоловіків. При цьому частота остеопорозу як у чоловіків, так і в жінок була майже однаковою (27,8 і 24,6 %, відповідно). Середні показники денситометрії залежно від статі також суттєво не відрізнялися, що свідчить про те, що статева належність не є визначальною в розвитку остеодефіциту у хворих на остеохондроз. Це може бути зумовлено тим, що основна частина пацієнтів з остеопенією та ОП була молодого й середнього віку, коли процеси руйнування та відновлення КТ у здорових осіб перебувають у рівновазі та не залежать від порушень статевих гормонів.

Значущим фактором впливу на ремодулювання кістки є менопауза [7, 10], тому нами досліджено особливості структурно-функціонального стану КТ у пацієнток залежно від фертильної функції. У доменопаузальному періоді ОП виявлено у 12 (25,5 %) жінок із 47, остеопенія - у 22 (46,8 %) пацієнток. Нормальний стан КТ визначено в 13 (27,7 %) жінок. Після настання менопаузи зменшилася кількість пацієнток із нормальним станом КТ - 16,6 % (3 із 18) і зросла частота виявлення остеопенії (61,1 %). Кількість жінок з ОП залишилася майже однаковою - він діагностувався в чотирьох із 18 хворих (22,2 %).

Результати денситометрії проаналізовано не лише від наявності менопаузи, а й від її тривалості. В 11 жінок, котрі перебували в менопаузальному періоді понад п 'ять років, кісткова деструкція була більш вираженою. Так, частота остеодефіциту в них склала 90,9 проти 71,4 % у жінок із тривалістю менопаузи до п'яти років. При цьому ОП зафіксовано в 36,4 % лише при довготривалій менопаузі. Достовірні відмінності (р<0,05) серед середніх денситометричних показників у жінок виявлено лише за критеріями порівняння з однолітками, тобто остеохондроз ускладнює деструктивні зміни КТ, пов'язані з порушенням продукції жіночих статевих гормонів.

Серед відомих причин порушення процесів кісткового ремоделювання - дефіцит маси тіла, який уважають потужною детермінантою кісткової щільності [8]. У міру збільшення активності та тяжкості перебігу захворювання на перший план у клінічній картині остеохондрозу виходять їх ускладнення, пов'язані з посиленням катаболічних процесів. Під час проведення антропометричного дослідження у чверті обстежених (26,7 %) установлено дефіцит маси тіла (індекс маси тіла (ІМТ), коливався в межах 16,4-19,4 кг/м² та в середньому склав (18,05±1,58) кг/м²), що вірогідно асоціювалося з низькою щільністю кісткової маси (г=0,49; р<0,001).

Так, у 55,6 % хворих із дефіцитом маси тіла зареєстровано ОП, а в решти - остеопенію. У 13 (12,8 %) хворих із надмірною масою тіла, ІМТ яких склав (29,86±3,91) кг/м², ОП не визначався.

Дослідження антропометричних показників у хворих на остеохондроз залежно від утрати КМ виявило, що в респондентів з ОП були достовірно нижчими вага (р<0,005) та ІМТ (р<0,001), ніж у пацієнтів без порушень структурно-функціонального стану КТ. Вірогідні відмінності за ІМТ, порівняно з хворими з нормальною МЩКТ, виявилися й в осіб з остеопенією (р<0,05).

Установлено, що пацієнти з нормальним ІМТ мали достовірно вищі (р<0,05) якісні й кількісні показники МЩКТ, ніж обстежені з дефіцитом маси тіла, та вірогідно нижчі (р<0,05) результати денситометрії, порівняно з хворими з надмірною вагою. Причому найбільшу різницю зафіксовано за критерієм Т: (р<0,01), порівняно з групою хворих із підвищеним ІМТ і (р<0,0001), порівняно з пацієнтами зі зниженим ІМТ. Так, під час проведення кореляційного аналізу виявлено прямий зв'язок між індексом Т й ІМТ (г=0,42; р<0,001). Отже, дефіцит маси тіла відіграє вагому роль у розвитку остеопенії та ОП у хворих на остеохондроз.

Отже, під час проведеного аналізу основних факторів, які беруть участь у формуванні порушень структурно-функціонального стану КТ у хворих на дегенеративно-деструктивні захворювання хребта, виявлено, що найбільш значущими з них є похилий вік, менопауза й ІМТ. Ці ознаки постають прогностичними критеріями розвитку кісткової деструкції в пацієнтів із дегенеративно-дистрофічними захворюваннями хребта та їх наявність є підставою для призначення остеотропної терапії в комплексному лікуванні хворих.

Подальші дослідження пов'язані з розробкою реабілітаційних заходів з урахуванням факторів ризику розвитку остедефіциту при дегенеративно-дистрофічних захворюваннях хребта.

Джерела та література

1. Бензар І. М. Зміни мінеральної щільності кісткової тканини при неспецифічних запальних захворюваннях товстої кишки / І. М. Бензар, О. М. Гусак, Я. І. Федонюк // Ортопедия, травматология и протезирование. № 4. С. 111-113.

2. Златкина А. Р. Внекишечные проявления болезни Крона / А. Р. Златкіна, Е. А. Белоусова // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктол. 2000. Т. 10, № 6. С. 60-64.

3. Кушнир И. Э. Воспалительные заболевания кишечника: диагностика и лечение / И. Э. Кушнир // Мистецтво лікування. 2005. № 3. С. 51-55.

4. Остеопороз: эпидемиология, клиника, профилактика и лечение / Н.А. Корж, В. В. Поворознюк, Н. В. Дедух, И. А. Зупанец. Харьков: Золотые страницы, 2002. 648 с.

5. Поворознюк В. В. Возрастные аспекты структурно-функционального состояния костной ткани населения Украины / В. В. Поворознюк // Остеопороз и остеопатии. 2000. № 1. С. 15-22.

6. Поворознюк В. В. Остеопороз - проблема ХХІ сторіччя / В. В. Поворознюк // Мистецтво лікування - 2005. № 10 - С. 38-42.

7. Поворознюк В. В. Менопауза та остеопороз / В. В. Поворознюк, Н. В. Григор'єва. Киев, 2002. 356 с.

8. Проблеми остеопорозу / за ред. Л. Я. Ковальчук. Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. 443 с.

9. Пыжик А. Ю. Остеопороз / А. Ю. Пыжик // Лечащий врач. 2004. № 1. С. 66-68.

10. Руководство по остеопорозу / под ред. Л. И. Беневоленской. Москва: Бином. Лаборатория знаний, - 524 с.

11. Халиф И. Л. Воспалительные заболевания кишечника (неспецифический язвенный колит и болезнь Крона) / И. Л. Халиф, И. Д. Лоранская. Москва: Миклаш, 2004. 88 с.

12. Genneri C. Glucocorticoid-пnduced osteoporosis / C. Genneri // Clin. Endocrin. 2002. V. 41. P. 273-274.

13. Roth M. Inflammatory bowel disease / M. Roth, V. Bernhardt. 2003.95 p.

Анотація

Дегенеративно-дистрофічні захворювання (ДДЗ) хребта значною мірою визначаються наявністю й вираженістю деструктивних змін кісткової тканини. Під час проведення денситометричного дослідження встановлено, що в 72,3 % обстежених спостерігали порушення мінералізації кісткової тканини (КТ). Їх трактували як диференційовану остеопенію та остеопороз. Аналіз основних факторів, які беруть участь у формуванні порушень структурно-функціонального стану КТ у хворих на ДДЗ хребта, засвідчив, що найбільш значущими з них є похилий вік, менопауза та індекс маси тіла. Ці ознаки постають прогностичними критеріями розвитку кісткової деструкції в пацієнтів із ДДЗ хребта й повинні враховуватися під час фізичної реабілітації. дегенеративний дистрофічний кістковий хребет

Ключові слова: фактори ризику, остеодефіціт, дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта.

Аннотация

Юрий Фурман. Роль факторов риска в возникновении остеодефицита у больных с дегенеративно дистрофическими заболеваниями позвоночника и в их физической реабилитации. Дегенеративно-дистрофические заболевания (ДДЗ) позвоночника в значительной степени определяются наличием и выраженностью деструктивных изменений костной ткани. При проведении денситометрического исследования установлено, что у 72,3 % обследованных наблюдалось нарушение минерализации костной ткани (КТ). Эти изменения трактовались как дифференцированная остеопения и остеопороз. Анализ основных факторов, участвующих в формировании нарушений структурно-функционального состояния КТ у больных ДДЗ позвоночника, подтвердил, что наиболее значимыми из них являются пожилой возраст, менопауза и индекс массы тела. Эти признаки появляются прогностическими критериями развития костной деструкции у пациентов с ДДЗ позвоночника и должны учитываться при физической реабилитации.

Ключевые слова: факторы риска, остеодефицит, дегенеративно-дистрофические заболевания позвоночника.

Annotation

Yuriy Furman. ne Role of Risk Factors in the Emergence of Osteo-Deficiency in Patients with Degenerative-Dystrophic Diseases of the Spine and in their Physical Rehabilitation. The degenerative-dystrophic disease (DDD)of the spinal cord is largely determined by the presence and severity of destructive changes in bone tissue. Densitometric examination revealed that 72,3 % of the examined patients had a bone mineralization (MD) disorder. These changes were treated as differentiated osteopenia and osteoporosis. Analysis of the main factors involved in the formation of structural and functional disorders of MD in patients with spinal cord injury, found that the most significant of them are elderly age, menopause and body mass index. These signs appear as prognostic criteria for the development of bone destruction in patients with spinal cord injury and should be taken into account in physical rehabilitation.

Key words: risk factors, osteodecidity, degenerative-dystrophic diseases of the spine.

Размещено на Allbest.ru