Ультразвукова та доплерометрична характеристика органів малого тазу жінок постменопаузального періоду з фізіологічним перебігом та при наявності внутрішньоматкової рідини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ультразвукова та доплерометрична характеристика органів малого тазу жінок постменопаузального періоду з фізіологічним перебігом та при наявності внутрішньоматкової рідини

Момот Альона, аспірант кафедри акушерства і гінекології №3, НМУ імені О.О. Богомольця, Україна

Кузьміна Анна, аспірант кафедри акушерства і гінекології №3, НМУ імені О.О. Богомольця, Україна

Ковалюк Тетяна, к.мед.наук, доцент кафедри акушерства і гінекології №3 НМУ імені О.О.Богомольця, Україна

Лук'яненко Наталія, студентка НМУ імені О.О.Богомольця, Україна

Анотація

В статті представлені дані особливостей проведення ультразвукового та доплерометричного досліджень органів малого тазу жінок постменопаузального періоду з фізіологічним перебігом та при наявності внутрішньоматкової рідини. Основною метою проведеного дослідження було вивчення особливостей при проведенні ультразвукового та доплерометричного дослідження органів малого тазу жінок постменопаузального періоду з фізіологічним перебігом та при наявності внутрішньоматкової рідини. Актуальність дослідження даної патології полягає в тому, що в період менопаузи збільшується число жінок з захворюваннями жіночої статевої системи. Тому вивчення вікових особливостей внутрішніх статевих органів має принципове значення для діагностики початкових проявів різних патологічних станів в період постменопаузи. Методика проведення дослідження полягала в проспективному дослідженні 130 пацієнток жіночої статі постменопаузального періоду з внутрішньоматковою рідиною та з фізіологічним перебігом постменопаузального періоду. Після загально-клінічного обстеження пацієнток обох груп, проводилося комплексне ультразвукове дослідження, яке включало в себе ультразвукове дослідження в режимі сірої шкали та доплерометрію для оцінки судинного малюнка. В статті представлено результаті проведеного дослідження та встановлено, що у жінок постменопаузального періоду з фізіологічним перебігом виявлено, що якісні і кількісні параметри кровотоку в маткових артеріях змінюються протягом збільшення тривалості постменопаузального періоду. Цей процес характеризувався зменшенням, як Vmax, так і Vmin. При цьому значення індексів периферичного опору, особливо Ш, залишалося досить стабільним, що свідчило про зниження рівня перфузії. З прогресуванням менопаузи відбувається поступове склерозування судин, що визначається поступовим зниженням показників судинного опору, у судинах у міру віддалених від основних судин, що живлять тіло матки, до судин меншого діаметра. На відміну від них, жінки постменопаузального періоду з внутрішньоматковою рідиною мали зниження показників периферичного опору, що вказує на підвищення інтенсивності кровообігу в судинному кровотоку матки та збільшенні перфузії. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що жінки постменопаузального періоду з внутрішньоматковою рідиною мають характерні особливості при проведенні ультразвукового та доплерометричного дослідження органів малого тазу в порівнянні з жінками постменопаузального віку з фізіологічним перебігом менопаузи. Так, для жінок постменопаузального періоду з фізіологічним перебігом менопаузи зі збільшенням тривалості менопаузи відбувається поступове склерозування судин, що визначається поступовим зниженням показників судинного опору, у судинах у міру віддалених від основних судин, що живлять тіло матки, до судин меншого діаметра. У жінок постменопаузального періоду з внутрішньоматковою рідини, а особливо зі збільшенням її кількості відбуваються зміни в судинах матки, про що свідчать зміни при доплерометричному дослідженні показників периферичного опору, що вказує на підвищення інтенсивності кровообігу в судинному кровотоку матки та збільшенні перфузії, яке відбувається через зниження показників периферичного опору.

Ключові слова. Внутрішньоматкова рідина, доплерометричне дослідження, постменопаузальний період, серозометра, ультразвукове дослідження.

Summary

ULTRASONIC AND DOPLEROMETRIC CHARACTERISTICS OF SMALL PELVIS ORGANS OF POSTMENOPAUSAL WOMEN WITH PHYSIOLOGICAL COURSE AND WITH INTRAUTERINE FLUID

Momot Aliona, Postgraduate student of the Department of Obstetrics and Gynecology №3, Bogomolets National Medical University, Ukraine

Kuzmina Anna, Postgraduate student of the Department of Obstetrics and Gynecology №3, Bogomolets National Medical University, Ukraine

Kovaliuk Tetiana, PhD, Associate Professor of Department of obstetrics and gynecology No. 3, Bogomolets National Medical University, Ukraine

Lukianenko Natalia, Student of the Bogomolets National Medical University, Ukraine

The article presents the peculiarities of ultrasound and Doppler measurements of the pelvic organs of postmenopausal women with physiological course and in the presence of intrauterine fluid. The main purpose of the study was to investigate the features of ultrasound and Doppler examination of the pelvic organs of postmenopausal women with physiological course and in the presence of intrauterine fluid. The relevance of the study of this pathology is that during menopause, the number of women with diseases of the female reproductive system increases. Therefore, the study of age-specific features of the internal genital organs is of fundamental importance for the diagnosis of the initial manifestations of various pathological conditions in the postmenopausal period. The methodology of the study consisted of a prospective study of 130 postmenopausal women with intrauterine fluid and postmenopausal women with physiological course. Following a general clinical examination of patients in both groups, a comprehensive ultrasound study was performed, which included gray-scale ultrasound and Doppler imaging to assess vascular imaging. The article presents the result of the study and found that postmenopausal women with a physiological course revealed that the qualitative and quantitative parameters of blood flow in the uterine arteries change over the duration of the postmenopausal period. This process was characterized by a decrease in both Vmax and Vmin. The value of the peripheral resistance indices, especially IR, remained quite stable, indicating a decrease in the level of perfusion. With the progress of menopause, there is a gradual sclerosis of the vessels, which is determined by the gradual decrease in the indices of vascular resistance, in vessels as far from the main vessels that supply the uterus, to vessels of smaller diameter. In contrast, postmenopausal women with intrauterine fluid had decreased peripheral resistance, indicating an increase in circulatory intensity in the uterine bloodstream and an increase in perfusion. The results of the study indicate that postmenopausal women with intrauterine fluid have characteristic features when conducting ultrasound and doppler measurements of pelvic organs compared with postmenopausal women with physiological menopausal course. Thus, for postmenopausal women with a physiological course of menopause with an increase in the duration of menopause, there is a gradual sclerosis of the vessels, which is determined by the gradual decrease in the indicators of vascular resistance, in vessels as distant from the main vessels that feed the body of the uterus to the body of the uterus. In postmenopausal women with intrauterine fluid, and especially with an increase in its number, changes occur in the uterine vessels, as evidenced by changes in the Doppler measurement of peripheral resistance, indicating an increase in blood circulation in the uterine blood vessels, and an increase in perfusion as a result of decrease of peripheral resistance.

Key words. Uterine fluid, Doppler measurement, postmenopausal period, serosometer, ultrasound.

Вступ

Останнім часом наукове суспільство виявляє значний інтерес до питань патології постменопаузи, у зв'язку з тенденцією до старіння населення, несприятливою екологічною ситуацією, збільшенням частоти хронічних соматичних захворювань і зниженням імунітету, що призводить до збільшення числа жінок з захворюваннями жіночої статевої системи (Демидов,2001; Хмельницикий, 2000; Бенюк та співав, 2018; Marsh, Rogerson and Duffy 2006; Wamsteker, 2000).

Огляд літератури. Останні десятиліття в Європі відмічено тенденцію до постарішання населення. Близько 10% жіночої популяції на сьогоднішній день складають жінки постменопаузального віку. За прогнозами вчених, що до 2030 року кількість жінок старше 50 років складе 1,2 млрд людей (Hill K., 1996).

Характерною особливістю постменопаузального періоду є тривалий безсимтомний перебіг значної кількості гінекологічних захворювань. Особливої уваги лікарів заслуговує сукупчення рідини в порожнині матки у жінок постменопаузального періоду. Аналіз світової літератури демонструє суперечливі думки як щодо природи появи рідини, так і її значення щодо маркеру розвитку доброякісних та злоякісних процесів ендометрія в період постменопаузи. Встановлено, що причин накопичення рідини в порожнині матки може бути кілька. Це може бути наслідком стенозу цервікального каналу. По-друге, серозометра наявна при ендометріальній карциномі. По-третє, внутрішньоматкова рідина може бути присутня при гіперплазії ендометрія та ендометріальних поліпах у жінок постменопаузального періоду (Goldstein S. R., 1997, Hill K., 1996)

У даний час, на етапі скринінгового обстеження жінок виконується ультразвукове дослідження трансвагінальним шляхом (УЗД) та доплер-дослідження судин матки, що є базовими дослідженнями «першої лінії» при масових обстеженнях населення, яке дає можливість виявити патологічні зміни в порожнині матки. За результатами даних досліджень жінкам проводяться подальші обстеження та інвазивні втручання для встановлення діагнозу та оцінки ступеня поширення патологічного процесу в межах порожнини матки (Бенюк, 2016).

До переваг ультразвукового метода дослідження можна віднести: 1) його «високу інформативність»; 2) неінвазивність; 3) можливість використання при масових обстеженнях жіночого населення в зв'язку з відносною простотою та швидкістю виконання (Демидов, 2001; Бенюк та співавт., 2018).

Знання вікових особливостей внутрішніх статевих органів має принципове значення для діагностики початкових проявів різних патологічних станів та для адекватної корекції порушень. З цією метою необхідно детальне вивчення розмірів тіла, шийки матки та яєчників, ехографічної структури міометрія, товщини і ехографічної структури слизової оболонки матки протягом постменопаузального періоду (Смит Н. Ч., Смит Э. М., 2015; Бенюк, 2018).

Усе вищеназване визначає важливість вивчення такого клініко-функціонального явища як внутрішньоматкова рідина або серозометра (Мерц, 2011).

Метою дослідження було вивчення особливостей при проведенні ультразвукового та доплерометричного дослідження органів малого тазу жінок постменопаузального періоду з фізіологічним перебігом та при наявності внутрішньоматкової рідини.

Методологія та методи дослідження

Проведено проспективного дослідження, в результаті якого було обстежено 130 пацієнток жіночої статі постменопаузального періоду з внутрішньоматковою рідиною та з фізіологічним перебігом постменопаузального періоду.

Хворі були розділені на 2 групи (основну та контрольну): І основна: хворі постменопаузального періоду з внутрішньоматковою рідиною (п = 67); ІІ контрольна: пацієнтки постменопаузального періоду з фізіологічним перебігом менопаузи (п = 63).

До основної групи проводився відбір пацієнтів, що відповідали критеріям включення та критеріям виключення.

Критерії включення: жінки постменопаузального віку з наявною внутрішньоматковою рідиною, виявленою шляхом трансвагінального УЗД.

Критерії виключення: пацієнтки, у яких неможливо отримати аспірат з порожнини матки для ПГД; пацієнтки з кровомазанням в менопаузі; пацієнтки з серцево-судинними захворюваннями в стадії декомпенсації або із серцевою недостатністю; пацієнтки з цукровим діабетом в стадії декомпенсації; пацієнтки зі злоякісними новоутвореннями; пацієнтки, які проходили курс терапії онкологічних процесів молочних залоз і приймали препарати антиестрогенової групи; пацієнтки з алкогольною та нікотиновою залежністю; пацієнтки з патологією печінки в стадії декомпенсації; пацієнтки з когнітивними порушеннями; пацієнтки з патологією щитоподібної залози в стадії декомпенсації; пацієнтки з різними формами туберкульозу; пацієнтки з патологією інших органів та систем в стадії декомпенсації, які могли б вплинути на результат дослідження.

До контрольної групи увійшли жінки постменопаузального віку з фізіологічним перебігом менопаузи.

Після загально-клінічного обстеження пацієнток обох груп, проводилося комплексне ультразвукове дослідження, яке включало в себе ультразвукове дослідження в режимі сірої шкали та доплерометрію для оцінки судинного малюнка.

Статистичну обробку даних проводили за стандартними методами варіаційної статистики. Достовірність кількісних відмінностей між досліджуваними методами визначалася за допомогою параметричного ^критерію Стьюдента. Вірогідним вважалося загальноприйняте в медичних дослідженнях значення р < 0,05.

Статистичну обробку результатів дослідження проводено за допомогою програмних пакетів MedStat 5, Microsoft Excel. Статистичний пакет: SPSS Statistics Base v.22.

Результати

В результаті проспективного дослідження встановлено, що жінки постменопаузального періоду з внутрішньоматковою рідиною, що входили до основної групи, були віком від 55 до 78 років (середній вік 64,8 ± 5,2 років). Тривалість постменопаузи коливалась від 7 до 25 років (середня тривалість менопаузи 13,8 ± 2,9 років).

Відбір пацієнток постменопаузального періоду з наявною внутрішньоматковою рідиною відбувався при проведенні профілактичного ультразвукового дослідження, при цьому скарги у даної групи пацієнток були відсутні.

До контрольної групи увійшли пацієнтки постменопаузального періоду з фізіологічним перебігом постменопаузи віком від 56 до 77 років (середній вік 63,9±4,8 років). Тривалість постменопаузи коливалась від 6 до 23 років (середня тривалість менопаузи 14,8 ± 3,9 років).

Аналізувалися ехограми у жінок з фізіологічним перебігом постменопаузи, при цьому звертало на себе увагу те, що з збільшенням часу менопаузального періоду відбувається поступове зменшення розмірів тіла матки та відмічається підвищення ехогенності ендометрія.

Особливу увагу приділяли вивченню товщини серединної маткової структури (М-ехо), а також оцінювали її форму, контури та внутрішню будову. Товщина М-ехо коливалася від 1 до 3 мм (табл. 1).

В постменопаузальному періоді процеси інволюції розмірів матки і шийки матки супроводжуються зниженням васкуляризації цих органів. Права і ліва маткові артерії зареєструвалися у всіх обстежуваних жінок постменопаузального періоду з фізіологічним перебігом менопаузи. Аркуатні артерії зареєстровані у 19 (86,36%) жінок з тривалістю менопауз від 2 до 5 років, та у 21 (58,3%) жінок з тривалістю менопаузи більше 10 років. Радіальні артерії були зареєстровані у 15 (68,1%) жінок з тривалістю менопауз від 5 до 10 років, та у 15 (41,6%) жінок з тривалістю менопаузи більше 10 років. Тобто, візуалізація радіальних артерій ендометрія достовірно зменшувалася зі збільшенням тривалості постменопаузи. Ні в однієї пацієнтки не були зареєстровані спіральні та базальні артерії. Це свідчить про аваскуляризацію ендометрія, що призводило до певних труднощів при пошуку маткових артерій.

Таблиця 1 Розміри матки у жінок з фізіологічним перебігом постменопаузи

Найбільш характерним для жінок з фізіологічним перебігом постменопаузи були криві, при яких спостерігається повна відсутність діастолічного кровоплину або діастолічний компонент з'єднується з попереднім систолическим компонентом, але відсутній в кінці серцевого циклу. Таким чином, у пацієнток зі збільшенням тривалості постменопаузи зменшуються діастолічний компонент, що свідчить про прогресуюче склерозуванні судин.

Таблиця 2. Показники доплерометрії артерій матки у жінок з фізіологічним перебігом постменопаузи

Це призводить до того, що зі збільшенням тривалості менопаузи поступово знижується максимальна (Утах) та мінімальнва (Утіп) швидкості кровотоку в досліджувальних судинах матки. Індекс РІ залишався достатньо стабільним протягом 10 років від закінчення менструації. У жінок постменопаузального періоду тривалістю більше 10 років відбувається поступове зниження показника РІ. На підставі отриманих при доплерометрії кривих швидкостей артеріального кровотоку були обчислені значення ^тах, ^тіп, РІ, ІЯ для всіх досліджуваних судин. У таблиці представлені середні показники допплерометрії артерій матки. У міру віддалення від основних судин, що живлять тіло матки, до судин меншого діаметра відзначається поступове зниження показників судинного опору (табл. 2).

При аналізі ехограм у всіх жінок постменопаузального періоду з внутрішньоматковою рідиною була наявна внутрішньоматкова рідина, яка при проведенні ультразвукового дослідження відображалася повною анехогеністю (рис. 1).

Рис. 1. Внутрішньоматкова рідина в порожнині матки

Проводилась оцінка кількості внутрішньоматкової рідини (табл. 3).

Таблиця 3. Показники кількості внутрішньоматкової рідини у жінок постменопаузального періоду

Таблиця 4. Показники доплерометрії артерій матки у жінок постменопаузального періоду з внутрішньоматковою рідиною

Проводилася доплерометрія жінкам постменопаузального періоду з внутрішньоматковою рідиною, в результаті чого були виявлені характерні зміни якісних і кількісних параметрів кровотоку в маткових артеріях в залежності від кількості внутрішньоматкової рідини. Показники доплерометрії судин матки у пацієнток з внутрішньоматковою рідиною представлені в табл. 4.

Рис. 2. Зміни значень Ушах (см/с) в судинах матки залежно від кількості внутрішньоматкової рідини

Рис. 3. Зміни значень Ушіп (см/с) в судинах матки залежно від кількості внутрішньоматкової рідини

Рис. 4. Зміни значень РІ в судинах матки в залежності від кількості внутрішньоматкової рідини

Рис. 5. Зміни значень ІЯ в судинах матки в залежності від кількості внутрішньоматкової рідини

При проведенні доплерометрії у жінок постменопаузального віку з внутрішньоматковою рідиною права та ліва маткові артерії, а також аркуатні артерії візуалізувалися у всіх обстежуваних. Радіальні артерії визначалися в групі жінок постменопаузального віку з внутрішньоматковою рідиною до 3 мм тільки у 15 (78,9%) пацієнток; з внутрішньоматковою рідиною від 3 до 6 мм у 16 (64%) пацієнток; з внутрішньоматковою рідиною більше 6 мм у 13 (56,5%) пацієнток.

При накопиченні невеликої кількості рідини у жінок постменопаузального періоду з внутрішньоматковою рідиною до 3 мм. Показники доплерометрії маткових артерій були ідентичні з показниками жінок постменопаузального періоду з фізіологічним перебігом.

У міру збільшення кількості внутрішньоматкової рідини, збільшувалася як пікова систолічна (Ушах), так і кінцева діастолічна швидкість (Ушіп). Всі криві швидкості кровотоку мали діастолічний компонент на відміну від жінок з фізіологічним перебігом постменопаузального періоду. Відзначено тенденцію зниження показників індексів судинного опору (РІ та ІЯ) зі збільшенням кількості внутрішньоматкової рідини, що свідчило про підвищення інтенсивності кровотоку в судинах матки.

Обговорення. Так, у жінок постменопазального віку з фізіологічним перебігом менопаузи, виявлено, що якісні і кількісні параметри кровотоку в маткових артеріях змінюються протягом збільшення тривалості постменопаузального періоду. Цей процес характеризувався зменшенням, як Ушах , так і Ушіп. При цьому значення індексів периферичного опору, особливо ІЯ, залишалося досить стабільним, що свідчило про зниження рівня перфузії. З прогресуванням менопаузи відбувається поступове склерозування судин, що визначається поступовим зниженням показників судинного опору, у судинах у міру віддалених від основних судин, що живлять тіло матки, до судин меншого діаметра.

На відміну від них, жінки постменопаузального періоду з внутрішньоматковою рідиною мали зниження показників периферичного опору, що вказує на підвищення інтенсивності кровообігу в судинному кровотоку матки та збільшенні перфузії.

Висновки

Жінки постменопаузального періоду з внутрішньоматковою рідиною мають характерні особливості при проведенні ультразвукового та доплерометричного дослідження органів малого тазу в порівнянні з жінками постменопаузального віку з фізіологічним перебігом менопаузи.

Так, для жінок постменопаузального періоду з фізіологічним перебігом менопаузи зі збільшенням тривалості менопаузи відбувається поступове склерозування судин, що визначається поступовим зниженням показників судинного опору, у судинах у міру віддалених від основних судин, що живлять тіло матки, до судин меншого діаметра.

У жінок постменопаузального періоду з внутрішньоматковою рідини, а особливо зі збільшенням її кількості відбуваються зміни в судинах матки, про що свідчать зміни при доплерометричному дослідженні показників периферичного опору, що вказує на підвищення інтенсивності кровообігу в судинному кровотоку матки та збільшенні перфузії, яке відбувається через зниження показників периферичного опору.

Література

ультразвукова доплерометрична діагностика таз

Бенюк, В. О., Кузьміна, А. В., & Ковалюк, Т. В. (2018). Внутрішньоматкова рідина у жінок у постменопаузальний період: доброякісна vs злоякісна ознака. Здоровье женщины, (5), 9-14.

Бенюк, В. А., Макаренко, М. В., Говсеев, Д. А., & Гончаренко, В. Н. (2016). Алгоритмы в акушерстве и гинекологии. Справочник врача. К.: ТОВ «Доктор-Медиа.

Демидов, В. Н. (2010). Эхография органов малого таза у женщин.

Мерц, Э. (2011). Ультразвуковая диагностика в акушерстве и гинекологии.

Смит, Н. Ч., & Смит, Э. (2010). Ультразвуковая диагностика в акушерстве и гинекологии (понятным языком). Хмельницкий, О. К. (2000). Цитологическая и гистологическая диагностика заболеваний шейки и тела матки. СПб: Сотис.

Hill, K. (1996). The demography of menopause. Maturitas, 23(2), 113-127.

Goldstein, S. R. (1997). The presence of endometrial fluid in asymptomatic postmenopausal women is associated with clinically relevant cervical stenosis. Journal of Ultrasound in Medicine, 16(3), 208-208.

Marsh, F. A., Rogerson, L. J., & Duffy, S. R. G. (2006). A randomised controlled trial comparing outpatient versus daycase endometrial polypectomy. BJOG: An International Journal of Obstetrics & Gynaecology, 113(8), 896-901.

Wamsteker K. (2000) Complications of hysteroscopy. Gynaecol. Endoscopy, 9 (1),17.

Размещено на Allbest.ru