Динаміка показників якості життя, пов'язаної зі здоров'ям, при хірургічному лікуванні травматичних невропатій верхньої кінцівки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет фізичного виховання і спорту України

Динаміка показників якості життя, пов'язаної зі здоров'ям, при хірургічному лікуванні травматичних невропатій верхньої кінцівки

Олена Бісмак

м. Київ

Постановка проблеми та її значення

Відомо безліч теоретичних концепцій якості життя (ЯЖ), що ставлять на перший план різні аспекти життя (щастя, здоров'я, можливість вести гідний спосіб життя та ін.), однак немає єдиного універсального визначення цієї категорії. І це природно, оскільки, кажучи про якість життя, потрібно враховувати найширший спектр сфер людського життя й умов, у яких воно проходить, а також різноманітність (у часі та просторі) ментальних установок людей в інтерпретації цього поняття [4].

ЯЖ, пов'язана зі здоров'ям, сьогодні є одним із ключових індикаторів якості медичної допомоги неврологічним хворим і становить інтегральний показник здоров'я [8]. Під цим терміном, передусім, розуміють комплексну оцінку впливу певного захворювання на суб'єктивне відчуття фізичного та психосоціального здоров'я людини, ураховуючи те, що сучасний менеджмент захворювань периферичної нервової системи ґрунтується не лише на оцінці клінічних симптомів, неврологічного статусу та результатів лікування, але й на оцінці сприйняття ними якості власного життя в контексті свого захворювання.

Вивчення ЯЖ застосовується:

- для всеохопного обстеження пацієнта з урахуванням власного, суб'єктивного визначення свого стану;

- оцінки ефективності методів лікування в клінічній практиці й наукових дослідженнях, визначення рівня довіри та прихильності хворого до призначеного лікування;

- установлення психологічних проблем та соціального статусу у хворих у системі загальної практики;

- визначення прогнозу захворювання й профілактичної корекції факторів ризику, підбору реабілітаційних заходів під час проведення медико-соціальної експертизи;

- аналізу співвідношення витрат та ефективності медичної допомоги в медичному аудиті [4, 8].

Патологія периферичної нервової системи займає одне з провідних місць у структурі неврологічних захворювань, оскільки створює велику соціально-економічну проблему сучасної медицини з високим відсотком тимчасової непрацездатності хворих і значним зниженням якості життя [3, 9].

Особливе місце серед них займають невропатії периферичних нервів, оскільки ушкодження периферичних нервів супроводжується порушенням цілісності нервових стовбурів унаслідок впливу механічної дії на них при травмі, пораненні, що спричиняє порушення рухів, чутливості та дегенеративно-дистрофічні зміни нижче від рівня травми.

За даними М. Х. Малікова (2017), у структурі травм опорно-рухового апарату ушкодження периферійних нервів становить до 6 %, із них 90 % - травма верхньої кінцівки [6]. Основною причиною ушкодження нервів є транспортний, побутовий, виробничий травматизм та вогнепальне поранення. У більшості ситуацій виникає поєднана травма, у 24,4 % - ушкодження нервів, кісток, магістральних судин та сухожиль [3]. Причинами ятрогенного ушкодження нервів є накладання джгута, оперативні втручання на верхніх кінцівках [3, 8].

Велике значення при травматичних невропатіях верхніх кінцівок мають засоби фізичної терапії: кінезіотерапія, масаж, механотерапія, тейпування та ін. [2, 5]. Проте проблемі використання засобів фізичної терапії, які спрямовані на відновлення якості життя в цієї категорії пацієнтів, приділяється ще недостатньо уваги.

Зв'язок із науковими планами, темами

фізичний реабілітація терапія травматичний

Дослідження виконано згідно з планом наукової роботи Національного університету фізичного виховання і спорту України на 2016-2020 рр. за темою 4.2. «Організаційні та теоретико-методичні основи фізичної реабілітації осіб різних нозологічних, професійних та вікових груп» (номер державної реєстрації 0116U001609).

Мета роботи - проаналізувати динаміку показників якості життя, пов'язаної зі здоров'ям, при хірургічному лікуванні травматичних невропатій верхньої кінцівки.

Матеріал та методи

У дослідженні брали участь 123 пацієнти з наслідками ушкоджень пери - феричних нервів верхньої кінцівки, що були прооперовані у відділенні відновлювальної нейрохірургії ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України» з 2017 по 2018 р. Серед пацієнтів переважали чоловіки - 84 (68,3 %) особи, жінок було 39 (31,7 %). Тривалість захворювання становила 3-18 місяців. Вік обстежених варіював від 18 до 73 років, у середньому - 45,1±5,4 року.

Більшість пацієнтів мали ушкодження плечового сплетення - 76 осіб (61,8 %), травми ліктьового нерва спостерігали в 23 пацієнтів (18,7 %), променевого нерва - у 12 (9,8 %), серединного нерва - у семи осіб (5,6 %), поєднане ушкодження серединного та ліктьового нервів - у п'яти (4,1 %).

Пацієнтів розподілено на дві групи - основну (61 особа) та групу порівняння (62 респонденти). В основній групі використано розроблену нами програму реабілітації, у групі порівняння - стандартну, що застосовуються в цієї категорії пацієнтів. Терапія тривала шість місяців.

Застосовано такі методи дослідження, як аналіз та узагальнення даних науково -методичної літератури та інтернет-джерел, реабілітаційне обстеження, опитування, методи математико -статистичної обробки покаників. Для оцінки ЯЖ використано «Короткий опитувальник оцінки статусу здоров'я» (MOS SF-36) і тест ARAT (Action Research Arm Test) [1, 2, 7]. Опитувальник SF -36 складається з 36 питань, згрупованих у вісім шкал: фізичне функціонування, рольова діяльність, тілесний біль, загальне здоров'я, життєздатність, соціальне функціонування, емоційний стан та психічне здоров'я. Показники кожної шкали складено таким чином, що чим вище значення показника (від 0 до 100), тим краща оцінка за обраною шкалою. Із них формують два параметри - фізичний компонент здоров'я (Physical health) і психологічний (Mental Health). Перший уключає шкали «фізичного функціонування», «рольового фізичного функціонування», «інтенсивності болю» й «загального здоров'я». Складові частини шкали психологічного компонента здоров'я - «психічне здоров'я», «рольовий емоційне функціонування», «соціальне функціонування» і «життєздатність» [8].

Тест рухової активності руки ARAT (Action Research Arm Test (ARAT) - один із тих, який оцінює моторну функцію верхньої кінцівки в пацієнтів із травматичними ураженнями периферичних нервів верхньої кінцівки [7]. Тест оцінює здатність пацієнта маніпулювати об'єктами різних розмірів, ваги й форми. Крім того, цей тест є не лише діагностичною одиницею в клінічній неврології, а й локально-ручними вправами, котрі можна застосувати в осіб із парезом у період реабілітації. Тест ARAT має широкий діагностичний титр, який не поверхово оцінює можливості пацієнта з наслідками травматичного ушкодження периферичних нервів верхньої кінцівки, а здійснює глибокий ретроспективний аналіз від великих рухів ураженою кінцівкою до дрібних, що вимагають більшої концентрації рухів. Тест складається з 19 пунктів, які поділяються на чотири субтести, котрі перебувають між собою в ієрархічній залежності: захват, утримання, пінцетоподібний (щипковий) захват, велика моторика [7].

Обробку результатів досліджень здійснювали за допомогою пакета аналізу Microsoft Office Excel 2007, Statistica 6,0 for Windows. Використовували критерій Стьюдента. Достовірність відмінностей вважали статистично значущою при p <0,05.

Результати дослідження та їх обговорення

Якість життя хворої людини в сучасній медицині розглянуто як інтегральну характеристику її стану, що складається з фізичного, психологічного, соціального компонентів. Кожен із компонентів, зі свого боку, уключає низку складників, наприклад фізичний - симптоми захворювання, можливість виконання фізичної роботи, здатність до само - обслуговування; психологічний - тривогу, депресію, ворожу поведінку; соціальний - соціальну підтримку, роботу, громадські зв'язки тощо. Їх усебічне вивчення дає змогу визначити рівень якості життя як окремої особи, так і цілих груп, і встановити, за рахунок якого складника він підвищується чи знижується та на що потрібно вплинути, щоб покращити якість життя (скоригувати лікування, надати соціальну підтримку й ін.) [4].

Оцінка якості життя важлива не лише для визначення стану пацієнта на цей момент. Вона може впливати й на вибір тактики лікування та реабілітації. Покращення прогнозу в багатьох випадках є основною метою лікування. Водночас оптимальним уважається лікування, яке не просто збільшує тривалість життя, але й покращує його якість. З іншого боку, багато методів лікування не впливають на прогноз, однак можуть істотно покращити якість життя, зменшуючи прояви захворювання, часто - ту ускладнень, госпіталізацій тощо [8].

Хірургічне лікування травматичних невропатій передбачало проведення різних за складністю нейрохірургічних утручань в обстежених осіб [3].

Виходячи з вищезазначеного, ми провели первинне обстеження опитування пацієнтів із травматичними невропатіями верхньої кінцівки. Під час аналізу вихідного стану фізичного та психологічного здоров'я за опитувальником SF-36 виявлено, що пацієнти з травматичними невропатіями за компонентом фізичного здоров'я набрали в середньому 53,2±6,4 бала. Показники психічного здоров'я вказаних хворих суттєво не відрізнялися від фізичного здоров'я (57,8±7,1 бала) (табл. 1).

Загалом під час первинного обстеження серед хворих спостерігали середній рівень ЯЖ (59,3 % випадків) та низький (40,7 %).

Таблиця 1

Показники якості життя, пов'язаної зі здоров'ям, під час первинного обстеження за опитувальником SF-36

Показники тесту ЛЯЛТ під час первинного обстеження свідчили про те, що найбільші складнощі пацієнти відчували за виконання щипкового захвату - 37,4 % осіб та під час виконання субтесту «захват» - 31,7 % пацієнтів, що вказувало про порушення дрібної моторики в ураженій кінцівці (табл. 2). Середній показник за тестом ЛЯЛТ становив 27±4,2 бала.

Таблиця 2

Показники тесту ЛЯЛТ під час первинного обстеження

Пацієнти основної групи отримували комплекс лікувальних заходів та засоби фізичної терапії в до- й післяопераційному періоді, у тому числі кінезотерапію з біологічно зворотним зв'язком методом дзеркальної терапії, терапевтичні вправи, тренажерну реабілітацію, а також оцінку та реабілітаційні індивідуальні заходи на відновлення рухів верхньої кінцівки в рамках проведення оцінних субтестів АЯАТ тесту. Хворі групи порівняння також отримували комплекс лікувальних заходів і засоби фізичної терапії та ерготерапії реабілітації в до - й післяопераційному періоді, займалися фізичними вправами та вправами на спеціальних тренажерах.

Після курсу реабілітації ми відзначили покращення ЯЖ у пацієнтів обох груп і функціонального стану ураженої верхньої кінцівки за тестом ЛЯЛТ. Так, опитування пацієнтів основної групи за SF-36 показало, що середній показник у них становив 79,6±8,1 бала, що достовірно більше, ніж у хворих групи порівняння - 67,2±6,9 бал (р<0,05) (табл. 3). До того ж в основній групі збільшилася кількість пацієнтів із середнім рівнем ЯЖ до 82,7 % осіб, у групі порівняння цей показник був менший - 71,9 % випадків. Відзначено також достовірне збільшення середніх показників тесту ЛЯЛТ у пацієнтів основної групи (табл. 3).

Таблиця 3

Динаміка показників якості життя, пов'язаної зі здоров'ям, під час повторного обстеження за опитувальником SF-36

Показники тесту ЛЯЛТ під час повторного обстеження свідчили про більшу кількість пацієнтів в основній групі, які краще виконували щипковий захват (18,0 % осіб), порівняно з групою порівняння (14,6 % хворих), що вказує на ефективність дзеркальної терапії та тренування під час виконання тестових рухів ЛЯЛТ тесту (табл. 4). Велика моторика кінцівки відновилась у 31,2 % пацієнтів й у 29,0 % випадків, відповідно, в основній та групі порівняння. Захват й утримання також мали позитивні зміни у хворих обох груп.

Таблиця 4

Динаміка показників тесту ЛЯЛТ під час повторного обстеження

Отже, засоби фізичної терапії ефективно впливають на ЯЖ та функцію руки пацієнтів із травматичними ураженнями периферичних нервів.

Висновки

В останні роки вивчення ЯЖ усе частіше стає предметом клінічних досліджень унаслідок більш адекватної оцінки стану здоров'я пацієнтів й ефективності застосовуваних методів лікування. Завдання відновлення після травматичних невропатій верхньої кінцівки орієнтовані на по - ліпшення якості життя, зокрема фізичного стану, психологічної, соціальної та побутової реадаптації.

Проведене дослідження підтвердило зниження якості життя за опитувальником SF -36: за компонентом фізичного здоров'я пацієнти набрали в середньому 53,2±6,4 бала. Показники психічного здоров'я вказаних осіб суттєво не відрізнялися від фізичного здоров'я (57,8±7,1 бала). Середній показник за тестом ARAT під час первинного обстеження становив 27±4,2 бала.

Велике значення має впровадження в комплекс реабілітаційних заходів тесту АЯАТ. Перевагами ARAT-тесту є: а) точність у найменших змінах стану пацієнта й можливість управління рукою;

б) широкий діапазон АЯАТ-тесту - оцінка як статичних, так і динамічних рухів в ураженій кінцівці, ізометричні та ізотонічні зміни, а також усебічне дослідження дрібної моторики; в) АЯАТ-тест має більш високий рівень надійності, валідності; г) за допомогою АЯАТ-тесту можливо зафіксувати всі зміни як у кращу, так і в гіршу сторони, до й після реабілітації.

За повторного обстеження наприкінці курсу реабілітації ми помітили покращення ЯЖ у пацієнтів обох груп та функціонального стану ураженої верхньої кінцівки за тестом АЯАТ. Так, опитування пацієнтів основної групи за SF-36 засвідчило, що середній показник у них становив 79,6±8,1 бала, що достовірно більше, ніж у хворих групи порівняння - 67,2±6,9 бала ф<0,05).

Простежено також достовірне збільшення середніх показників тесту АЯАТ у представників основної групи - 46,4±5,3 бала, у групі порівняння - 32,6±4,8 бала.

У перспективі передбачено вивчення впливу засобів ерготерапії на ЯЖ пацієнтів із невропатіями верхніх кінцівок.

Джерела та література