Основні положення концепції застосування масажу у відновному лікуванні больового синдрому поперекового відділу в жінок, які страждають на ожиріння

Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Основні положення концепції застосування масажу у відновному лікуванні больового синдрому поперекового відділу в жінок, які страждають на ожиріння

Ольга Андрійчук

м. Луцьк

Постановка наукової проблеми та її значення

Ожиріння належить до найбільш розповсюджених і життєвозагрозливих захворювань як в Україні, так і у світі [2, 4]. Близько 20 % українців страждають на ожиріння. Вага середньостатистичного українця кожні п'ять років збільшується на два-три кілограми. Відповідно до статистичних даних на території України у 2011 р. на 100 тис. населення припадало 647,2 людини з ожирінням, а у 2012 р. - уже 1739,5 [9].

Соціальну значущість цієї патології зумовлено швидкопрогресуючим характером захворювання, що проявляється численними клінічними симптомами й вираженими метаболічними порушеннями, які спричиняють тяжкі функціональні та структурні зміни різних органів і систем організму. У хворих на ожиріння значно частіше констатується розвиток таких серйозних захворювань, як атеросклероз, цукровий діабет, дегенеративні ураження опорно-рухового апарату, метаболічний синдром, що призводить, урешті-решт, до ранньої інвалідизації та зменшення середньої тривалості життя людини (Т. В. Сорокман, 2015; L. M. Warkentin, S. R. Majumdar, 2017).

Найчастіше зменшення рухової активності у хворих жінок на ожиріння спричиняє ураження опорно- рухового апарату. Дегенеративно-дистрофічні захворювання - це захворювання суглобів і хребта, в основу яких закладено дегенерацію суглобового хряща, яка має прогресуючий характер і призводить до деформації суглоба з розвитком крайових остеофітів та змін кісткових суглобових поверхонь.

Отже, фізична реабілітація осіб з ожирінням є актуальною проблемою, а супутні захворювання вимагають додаткової уваги та індивідуалізації програм і методик.

Роботу виконано відповідно до «Плану НДР на 2016-2020 рр.» за темою 4.6 «Удосконалення теоретичних і методичних основ програмування процесу фізичної реабілітації при первинному екзогенно-конституціональному ожирінні» (номер державної реєстрації 0116U001665).

Аналіз останніх досліджень цієї проблеми

Захворювання опорно-рухової системи часто супроводжуються ожиріння. Так, серед пацієнтів із надлишковою масою тіла досить висока поширеність остеоартрозу - хронічного дегенеративно-дистрофічного захворювання суглобів [3, 5]. Крім того, відомо, що в пацієнтів з ожирінням ризик розвитку больового синдрому в суглобах та хребті у вісім разів вищий, ніж у тих, хто має нормальний індекс маси тіла (ІМТ) [9, 10].

Дослідження особливостей застосування засобів фізичної реабілітації для жінок з ожирінням має дуже важливе значення, оскільки існує необхідність різнобічного, комплексного укріплення здоров'я, профілактики ускладнення інволюційних вікових змін в організмі, підвищення рухової активності та залучення жінок ІІ зрілого віку до здорового способу життя.

Мета дослідження - вивчити особливості застосування масажу в комплексному лікуванні больового синдрому поперекового відділу в жінок, які страждають на ожиріння, та оцінити ефективність цієї методики.

Матеріали та методи дослідження

Теоретичний аналіз науково-методичної літератури, кількісна та якісна оцінка больового синдрому за візуальною аналоговою шкалою болю (ВАШ) й оцінка неврологічного статусу (симптом Ласега).

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

У дослідженнях брали участь 62 жінки зрілого віку, хворі на ожиріння. Усі пацієнтки мали різні ступені ожиріння. Їх поділено на дві групи - контрольну (КГ, n=30) та основну (ОГ, n=32). Усі жінки, які проходили дослідження, мали при собі виписку з історії хвороби, де зазначено основний і супутній діагнози, анамнез життя та анамнез хвороби. Проведено оцінювання стану таких органів і систем, як опорно- руховий апарат (ОРА), серцево-судинна система (ССС), нервова система (НС), дихальна система (ДС), травна система (ТС).

Як видно з діаграми, наявність порушень опорно-рухового апарату (ОРА) була такою: остеохондроз спостерігали в 56 осіб - 90,32 %; при цьому наявність міжхребцевих гриж на рівні попереково - крижового відділу виявлено в 45 осіб - 72,58 %; протрузії на рівні попереково-крижового відділу хребта виявлено - в 60 осіб, або 96,77 %; грижі на рівні грудного відділу - у 18 осіб, або 29,03 %; протрузії на рівні грудного відділу хребта - у 23 жінок, чи 37,09 %; викривлення хребта виявлено в 61 жінки (98,38 %); артроз - у восьми осіб (12,9 %); остеопороз - у двох (3,22 %); переломи в анамнезі - у 17 осіб (27,41 %).

У 12 з 62 жінок зрілого віку з ожирінням діагностовано гіпертонію, що становить 19,3 %; відзначено тенденцію до підвищення ЧСС під час ортостатичної проби, підвищення АТ. Загальна кількість пацієнтів, у яких наявні порушення серцево-судинної системи, із допустимістю до занять - 61,2 % (38 осіб).

Рис. 1 Наявність супутніх захворювань у жінок з ожирінням

Отже, у всіх 62 жінок, які взяли участь в обстеженні, окрім надлишкової ваги та ожиріння, під час аналізу медичних карток виявлено порушення з боку ОРА (60 осіб) - 96,77 %.

У відновленні обстежених жінок ОГ і КГ застосовували методику гідрокінезотерапії, а саме: інтенсивні аеробні вправи, де обтяженням є опір води, спеціальний інвентар або маса окремих частин тіла, що виступають над поверхнею води. Комплексні вправи аеробної спрямованості складалися на базі основних рухів: ходьба або біг, махи ногами, «ножиці», «велосипед»; стрибки й вистрибування, перекати та розгойдування, плавання і його елементи.

Методика спеціальних вправ, розроблена спеціально для пацієнток ОГ, поєднувала підводне вертикальне скелетне витяжіння та спеціальні вправи спрямованої дії. Методика виконання - вихідне положення хворого в басейні на глибокій воді здійснюється за методом Молла-Брюшельбергера. Верхній плечовий пояс і грудна клітина фіксуються спеціальними пристроями, що складаються з підлокітника [2]. Навколо тулуба на рівні таза надягають ремінь, на який підвішують вантаж вагою 2-5-8-10 кг та або спеціальні «чоботи» з важелями. Упродовж курсу лікування вага може поступово збільшуватися та досягати 20 кг. Час проведення - від 10 хв до 35-40 хв. Курс лікування - 10-20 процедур через день або чотири рази на тиждень. Із такого вихідного положення виконується комплекс спеціальних вправ, розроблених нами, та вправ за методикою, узятою із патенту США №5105804 [10].

У відновну програму пацієнток ОГ також уключали процедури масажу. Завдання масажу під час корекції маси тіла - поліпшення крово- й лімфообігу в тканинах та органах, зменшення рівня болю, зміцнення гіпотрофічних м'язів задньої поверхні стегна й гомілки, а також сідничних, зниження тонусу напружених м'язів спини. Кількість - 10 процедур, тривалість - 25-40 хв [1].

Методика масажу залежить від особливостей тіла пацієнта та можливостей проведення цього виду масажу. Якщо пацієнт не може лежати на животі, то його укладають на спину, підкладаючи під голову валик або подушку. Масаж починають із нижніх кінцівок, починаючи зі стегна, переходячи на гомілку й стопи. Застосовують прийоми, погладжування, вижимання, розтирання, розминання та вібрацію. Особливу увагу потрібно приділяти місцям переходу м'язів у сухожилля. Закінчується масаж нижніх кінцівок прогладжуванням по всій поверхні нижніх кінцівок від стопи до таз а [1, 7].

Якщо хворий може лягти на живіт, то сеанс загального масажу починають зі спини, потім переходять на шийний відділ, а далі - на таз. Усі прийоми проводити з акцентом на розминання, особливо бічні сторони спини (найширших м'язів). Потім роблять масаж кінцівок за відсмоктуючою методикою. Далі хворий перевертається на спину. Масується ліва нога по передній її поверхні, потім - ліва рука, від плеча до пальців кисті. Далі переходять на праву ногу, масажуючи її по передній поверхні; після - на праву руку. Застосовують різні види прогладжування, вижимання, розтирання, розминання й вібрацію. Послідовність проведення масажу: масажують передню, потім - задню поверхню ноги та поперекову ділянку в такому порядку: пальці, стопа, гомілковостопний суглоб, гомілку, колінний суглоб, стегно, кульшовий суглоб, сідниці, поперек. Під час масажу обов'язково потрібно захоплювати всю кінцівку й поперекову ділянку, але проводити масаж диференційовано, залежно від клінічних проявів захворювання [3, 6, 9].

Положення хворого під час масажу поперекової ділянки та задньої поверхні ураженої ноги лежачи на животі, під який підкладають подушку, нога злегка зігнута в коліні. Під гомілковостопні суглоби підкладають валик. Під час масажу передньої поверхні ноги хворий лежить на спині (із подушкою під головою), нога також лежить злегка в коліні, валик - під колінним суглобом.

Завершують сеанс масажем живота, при цьому методист розташований праворуч від хворого. На животі всі рухи виробляють за годинниковою стрілкою. Акцент роблять на прийомах розминання.

Масаж можна призначати щоденно або через день. Щодня масаж призначають за умови, що в день буде не більше трьох процедур (терапевтична процедура, дозоване фізичне навантаження й масаж). Якщо пацієнтки отримували фізіотерапевтичну процедуру, то масаж доцільно призначити через день. Тривалість процедур поступово збільшують від 15 до 40 хв. Після процедури необхідний пасивний відпочинок протягом 15-30 хв.

Відзначають такі особливості проведення масажу для жінок з ожирінням:

1. найкращий час для проведення коригувального масажу вранці, після легкого сніданку, а для ослаблених людей - перед обідом;

2. ураховувати особливості клінічних форм, таких як слабкість черевного преса, наявність закрепів, вік, деякі прийоми не варто застосовувати (наприклад ударні);

3. інтенсивність і тривалість процедур поступово збільшувати від 15 до 40 хв і більше;

4. загальний масаж із деякими відхиленнями проводити не більше 1-2 разів на тиждень і при цьому враховувати реакцію хворого на масаж;

5. при погіршенні стану, самопочуття, появі слабкості та інших несприятливих явищ масаж за дозуванням зменшити або тимчасово відмінити.

6. після процедури потрібний пасивний відпочинок протягом 15-30 хв. Бажано й перед масажем відпочивати 10-15 хв, особливо людям із захворюваннями серцево -судинної системи [1, 8].

Використовуємо також сегментарно-рефлекторний точковий масаж таких точок: ЯР4 - основна точка прискорення жирового обміну, ТЯ12 - точка зниження апетиту (масаж - три рази на день); точка вуха «голод» (точка зниження апетиту на правому й лівому вусі).

Після запровадження запропонованої методики лікування проведено повторне обстеження пацієнтів ОГ та КГ (через три місяці).

Результати первинного обстеження свідчать про те, що на початку курсу ф ізичної реабілітації в 41 пацієнтки діагностували симптом Ласега. Відповідно, за оглядом неврологічного статусу в ОГ (п=32) симптом Ласега спостерігали у 21 жінки (65,6 %), у КГ (п=30) - у 20 жінок (66,7 %), (рис. 1).

Рис. 1 Показники тесту Ласега на початку курсу фізичної реабілітації в пацієнток ОГ (п= 32) та КГ(п= 30)

Після проходження курсу реабілітації лише у 12 пацієнток залишився позитивним симптом Ласега. Так, в ОГ позитивний симптом Ласега діагностовано в трьох жінок (9,3 %), у КГ наявність болю за симптомом Ласега підтверджено в дев'яти пацієнток (20 %), (рис. 2).

Рис. 2 Показники тесту Ласега після курсу фізичної реабілітації в пацієнток ОГ (п= 32) та КГ (п= 30)

Відповідно, купірування болю в пацієнток ОГ було більш вираженим, що підтверджено результатами досліджень.

Динаміка больового синдрому, за даними ВАШ. За результатами анкетування ВАШ, рівень больового синдрому в поперековому відділі до лікування в ОГ становив 6,8 ± 1,23 бала; у КГ - 6,5 ± 1,12 бала (різниця між групами до лікування статистично не достовірна, р> 0,05), (рис. 3).

Рис. 3 Динаміка вираженості больового синдрому за ВАШ до та після курсу фізичної реабілітації в пацієнток ОГ (п= 32) і КГ(п= 30)

У динаміці під час обстеження через три місяці після лікування спостерігали достовірне зменшення рівня больового синдрому в ОГ до 3,6 ± 0,78 бала; у КГ - до 4,3 ± 0,41 (відмінності в результатах між двома групами статистично не достовірні, р> 0,05), але присутня достовірна різниця при порівнянні результатів в окремій групі до та після лікування. Зауважимо, що більш виражену позитивну динаміку простежено в пацієнток ОГ.

Висновки

Захворювання опорно-рухового апарату часто супроводжує ожиріння. Відомо, що в пацієнтів з ожирінням ризик розвитку больового синдрому в суглобах та хребті у вісім разів вища, ніж у тих, хто має нормальний індекс маси тіла (ІМТ).

Застосування масажу в лікуванні пацієнток з ожирінням та супутнім ускладненням - больовим синдромом у спині - дає змогу покращити крово- й лімфообіг у м'язах, зменшити рівень болю, зміцнити гіпотрофічні м'язи задньої поверхні стегна та гомілки, а також сідничні, диференційовано знизити тонус у напружених м'язах спини.

Результати проведених досліджень підтверджують, що додаткове застосування масажу в межах розробленої програми фізичної реабілітації для жінок зрілого віку з ожирінням привели до безпечного рівню больового синдрому в пацієнток ОГ. Позитивна динаміка відображена в статистично достовірному поліпшенні стану опорно-рухового апарату, неврологічного статусу жінок зрілого віку з ожирінням.

Перспективи подальших досліджень. Упровадження представленої програми фізичної реабілітації в подальшому дасть змогу отримати віддалені результати щодо якості життя таких пацієнток та оцінити тривалість впливу програми через один рік та більше.

Джерела та література

1. Бирюков А. А. Секреты массажа. Москва: Молодаягвардия, 1999. 175 с.

2. Блавт О. З. Плавання як метод позбавлення хвороби ожиріння студентів спеціального медичного відділення в умовах вузу. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2010. № 1. С. 17-25.

3. Дуб М., Мелега К. Сучасні підходи до фізичної реабілітації осіб з надлишковою масою тіла та ожирінням в умовах навчання у ВНЗ. Молода спортивна наука в Україні. 2012. № 3. С. 87-94.

4. Мартиросов Э. Г. Технологии и методы определения состава тела человека. Москва: Наука, 2006. 248 с.

5. Blaak Е. Е. Prevention and treatment of obesityan drelated complications. A role for protein. Int. J. Obesity. 2010. Vol. 3, N 30. P. 24-27.

6. Committeeon Nutrition. Prevention of pediatric overweight and obesity. Pediatrics. 2003. Vol. 112. Р. 424-430.

7. Davy K., Hall J. Obesity and hypertension: two epidemicsorone? Am J Physiol RegulIntegr Comp Physiol. 2004. Vol. 286. P. 803-813.

8. Gross L. S., Li L., Ford E. S. In creased consumption of refined carbohyd ratesand the epidemic of type 2 diabe tesin the United States: an ecologicas sessment. Am J Clin Nutr. 2004. Vol. 79 (5). Р. 774-779.

9. Macdonald I. A. Advance sinourunder standing of the role of the sympatheticnervoussysteminobesity. Int J ObesRelatMetab Disord. 1995. Vol. 19, № 7. Р. 2-7.

10. Waters D. L., Baumgartner R. N., Garry P. J. etal. Advantages of dietary, exercise-related, and the rapeutic intervention stoprevent and treatsarcopeniainadult patients: anupdate. ClinInterv Aging. 2010. Vol. 5. Р. 259-270.

Reference

1. Biryukov, A.A.(1999), Sekretyi massazha, Moskva: Molodaya gvardiya, 175 р.

2. Blavt, O. Z. (2010) Plavannya yak metod pozbavlennya hvorobi ozhirinnya studentivs petsialnogo medichnogo viddilennya v umovah vuzu, Pedagogika, psihologiyata mediko-biologichni problemifiz. vih. i sportu. No. 1, рр. 17-25.

3. Dub, M., Melega, K. (2012), Suchasm pldkhodi do fizichnol геаЬіИШсії oslb z nadlishkovoiu masoiu tila ta ozhirinniam v umovakh navchannia u VNZ, Moloda sportivna nauka v Штаті.No. 3, рр. 87-94.

4. Martirosov, E. G. (2006), Tekhnologii i metodyopredeleniia sostava tela cheloveka, M.: Nauka: 248 р.

5. Blaak, Е. Е. (2003), Prevention and treatment of obesity and related complications. A role fo rprotein. Int. J. Obesity. Vol. 3, no. 30, рр. 24-27.

6. Committeeon Nutrition. (2003), Prevention of pediatric overweight and obesity Pediatrics, Vol. 112, рр. 424-430.

7. Davy K., Hall J. (2004), Obesity and hypertension: two epidemic sorone?, Am J Physiol Regul Integr Comp Physiol. Vol. 286, рр. 803-813.

8. Gross L. S., Li L., Ford E. S. (2004), Increased consumption of refinedcarbohydrates and theepidemic of type 2 diabetesin the United States: an ecologicas sessment, Am J Clin Nutr., Vol. 79 (5), рр. 774-779.

9. Macdonald I. A. (1995), Advan cesinourunder standing of the role of the sympathetic nervoussystemin obesity, Int J Obes Relat Metab Disord.,Vol. 19, no7, рр. 2-7.

10. Waters D. L., Baumgartner R. N., Garry P. J. etal. (2010), Advantages of dietary, exercise-related, and the rapeuticintervention stoprevent and treatsar copeniain adultpatients: anupdate, Clin Interv Aging., Vol. 5, рр. 259-270.

Анотація

У статті здійснено вивчення особливостей застосування масажу в лікуванні больового синдрому в поперековому відділі хребта в жінок другого зрілого віку з ожирінням 1-2 ступенів. Часто в осіб із хворих на ожиріння підвищується ризик до розвитку дегенеративно -дистрофічних уражень опорно-рухового апарату, що супроводжується розвитком больового синдрому в суглобах та хребті. Завдяки масажу покращується крово- й лімфообіг у м 'язах, зменшується рівень болю, можливо зміцнити гіпотрофічні м 'язи задньої поверхні стегна та гомілки, також сідничних м 'язів і диференційовано знизити тонус у напружених м 'язах спини.