Вплив кутового та лінійного вестибулярного навантаження на кровоносну систему фехтувальників різних вікових груп

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив кутового та лінійного вестибулярного навантаження на кровоносну систему фехтувальників різних вікових груп

Н.Л. Андреюк

Обґрунтована специфічна методика створення вестибулярного навантаження для спортсменів-фехтувальників за допомогою лінійного різнонаправленого прискорення. Для створення лінійного прискорення була спроектована спеціальна платформа. Кутові прискорення здійснювалися із застосуванням обертальної проби в кріслі Барані за методикою В. І. Воячека. Визначалися показники роботи кровоносної системи кожного спортсмена за змінами частоти серцевих скорочень, артеріального та пульсового тиску. Показники вимірювалися до і після вестибулярного навантаження. Дослідження показали, що реакція спортсменів на вестибулярне навантаження за обох видів прискорень різна, що свідчить про залежність вегетативних реакцій, викликаних подразненням вестибулярного апарату людини, від особливостей діяльності ВНС. Встановлено рівень і характер змін всіх обраних показників діяльності системи кровообігу при застосуванні різних форм вестибулярного навантаження.

Summary

Andreyuk N.L. The impact on the blood system of angular and linear vestibular pressure for different age groups offencers

Introduction. Summarizing of the conclusions of scientists about the effect of vestibular loading on the human body, in particular on the circulatory system, is very relevant.

Purpose. The purpose was to research speeding of angular and linear accelerations of opposite directions on the blood system of fencers with different age.

Methods. The specific method of the establishment of a vestibular load for sportsmen-fencers with help of linear multi-directional speeding is substantiated. A special platform was designed to create a linear speeding. Angular accelerations were implemented with using rotational test in the Barany chair according to V.I. Boyachek. Performance indicators of the circulatory system (change in heart rate, arterial pressure and pulse pressure) were defined for each athlete. Indicators were measured before and after vestibular loading. Athletes were divided into two age groups - teens and adults.

Results. Research has shown that the reaction of athletes to the vestibular load for both types of speeding is different. This evidences a dependency of vegetative reactions resulting from irritations of the vestibular apparatus of human on features of the HNS. The level and character of changes of all selected indicators of activity of the blood system during use differentforms ofvestibular loading are established.

Originality. It was established, all the indicators of the athletes' blood system of both age groups changed in the same way as after linear speeding as angular speeding. But the magnitude of the changes was less after linear speeding, because this changes are commonplace for fencers. A comparison of changes of reaction of the cadet fencer' and adult fencers' blood system reflects the amplitude of these changes decreases with the increasing of the age of fencers because their vestibular stability and load adaptability grows which is due to linear speeding.

Conclusion. The specific vestibular loading affects the blood system of fencers of various ages. However, the character of this influence is not quite pronounced, because fencers constantly trains the vestibular analyzer. There is a decrease in the magnitude of changes of the work of the fencer' cardiovascular system with increasing age. This can help increase their athletic skills.

Key words: angular vestibular loading, linear speeding, vestibular analyzer, blood circulation system, fencing.

Постановка проблеми

Вивчення впливу вестибулярних подразнень на організм людини завжди викликало інтерес науковців. А особливо на сучасному етапі розвитку суспільства, який характеризується появою нових сфер життєдіяльності людини, що висувають підвищені вимоги до її організму і, зокрема, до вестибулярної функції. Крім того, пересування в швидкісних видах транспорту і різноманітна рухова діяльність неминуче супроводжується різними за силою вестибулярними навантаженнями. Адже реакції організму на подразнення вестибулярного апарату дуже різноманітні й охоплюють майже всі внутрішні органи і системи: шлунково-кишковий тракт, судинну систему, секреторні органи і обмін речовин. Це пояснюється тим, що вестибулярний аналізатор є унікальним серед спеціалізованих сенсорних систем в тому сенсі, що його вторинні волокна надзвичайно широко розподіляються в центральній нервовій системі [1, 2].

Постійним компонентом реакції організму на подразнення вестибулярного апарату є вегетативні реакції, що пов'язані зі станом лабіринту і вегетативної системи в цілому, а ступінь вираженості соматичних рефлексів залежить від сили сенсорної реакції. Специфічні соматосенсорні реакції при подразненні вестибулярного апарату супроводжуються підвищенням тонусу вегетативної нервової системи, що пізніше викликає прояв вегетативних реакцій [3]. Як зазначалося, подразнення вестибулярного апарату змінює багато вегетативних функцій, зокрема і показники серцево-судинної системи [4, 5].

вестибулярне навантаження кровоносний фехтувальник

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вивченню цих процесів присвячено чимало робіт. Спочатку дослідження були спрямовані на вияв професійних особливостей функціонування вестибулярного апарату, тобто на людей, чия діяльність потребувала стійкості до заколисування [6, 7]. Доведено, що функціональний стан вестибулярного аналізатора не тільки значно впливає на стан людини, але часто зумовлює показання до занять тією чи іншою діяльністю.

Надалі дослідження були спрямовані на вияв вікових особливостей функціонування вестибулярного апарату, зокрема на координацію рухів та швидкість реакції у дитячому віці [8, 9]. Вони показали, що у людей з найбільшою вестибулярною стійкістю більш чітко виражене виконання специфічних для даного виду діяльності рухів, у них краще і швидше формуються рухові функції і проявляються координаційні здібності.

Потім фокус досліджень перемістився на вивчення впливу функціонального стану вестибулярної системи на прояв рухових можливостей спортсменів [10, 11]. Це спонукало фахівців у галузі спортивної медицини до вивчення доцільності та ефективності тренування вестибулярного апарату, адже більшість видів спорту пред'являють до людини підвищені вимоги до тих чи інших її функцій та систем організму. Було встановлено, що оцінка вестибулярної стійкості має пряму залежність від зростання тренованості людини [12, 13]. Тренований організм краще захищається від надмірно великого впливу вестибулярної системи під час сильного її подразнення і забезпечує гомеостаз серцево-судинної системи і всього організму в цілому.

Особливо наочно це проявилося при дослідження вестибулярної функції спортсменів-єдиноборців [14]. Для них вестибулярне навантаження є фоновим і невід'ємним елементом рухової активності, а тренувальні заняття на всіх етапах насичені вправами, які служать подразниками вестибулярного апарату. Це, зокрема, стосується фехтувальників, які під час бою піддаються вестибулярним навантаженням внаслідок швидких змін напрямку пересувань, ухилів і різких поворотів, а точність рухів спортсмена є однією з найважливіших умов отримання результату. Симптоматика вестибулярних порушень, як правило, характеризується підвищеною збудливістю, що супроводжується вегетативно-сенсорними і руховими розладами. Та особливо важливим для об'єктивної оцінки функціонального діапазону спортсмена, а також ступеню його тренованості є вплив вестибулярного навантаження на реакцію кровоносної системи.

Мета. Водночас, подальшого дослідження потребує визначення впливу вестибулярного навантаження на кровоносну систему спортсменів-фехтувальників різної кваліфікації чи віку, які піддаються постійному подразненню вестибулярного апарату. Адже у фехтуванні навіть незначні зміни в роботі організму, що здатні вплинути на точність рухів спортсмена, відчуття ритму чи положення тіла в просторі, можуть відіграти ключову роль у досягненні або недосягненні бажаного результату.

Тому метою дослідження є вивчення впливу кутових та лінійних прискорень протилежних спрямованостей на систему кровообігу фехтувальників різного віку.

Матеріали та методи

Під час тренувальних занять та змагань вестибулярний апарат фехтувальників піддається впливу як кутових, так і лінійних навантажень. Причому, частка обертальних рухів досить невелика. Бій фехтувальника, навпаки, складається в основному з постійних лінійних прискорень і гальмувань, що, як відомо, також створює вестибулярне навантаження, але воно має дещо інший механізм впливу на вестибулярний апарат. Адже кутові прискорення є адекватним подразником для ампулярних рецепторів, а прямолінійні прискорення в горизонтальній і вертикальній площинах - для отолітових. Кутові або обертальні рухи призводять до переміщення ендолімфи у півколових каналах, викликаючи подразнення рецепторів їх ампулярних частин. Прямолінійні ж прискорення викликають зміщення отолітів, спричиняючи подразнення рецепторів отолітового апарата в мішечках присінка.

Функціональну стійкість вестибулярного аналізатора можливо оцінювати за зрушенням артеріального кров'яного тиску і частотою пульсу. Артеріальний тиск - один з найважливіших параметрів, що характеризують роботу кровоносної системи. А частота серцевих скорочень (ЧСС) - важливий показник продуктивності серця і разом з тим вегетативного тонусу.

Наразі існує ряд методів, за якими стійкість вестибулярного аналізатора оцінюється за допомогою простих координаційних і обертальних проб [15]. Зокрема, обертальна проба в кріслі Барані за методикою В.І. Воячека [16]. Її сутність полягає в тому, що обстежуваних спортсменів обертають у кріслі Барані, сидячи з похиленою головою і заплющеними очима ліворуч впродовж 20 секунд зі швидкістю один оберт на 1 секунди. Відповідно до мети статті аналізувалися лише показники реагування кровоносної системи спортсменів.

Для створення лінійного прискорення нами була спроектована та зібрана спеціальна платформа, яка дозволила піддавати учасників лінійним прискоренням і швидко змінювати напрямок руху. Ця платформа складалася з чотирьох необертових коліс, що витримують навантаження в 50 кг кожне, спеціального щільного піддона розміром 1м х 1м, та крісла, на якому міг з певною комфортністю перебувати будь-який учасник досліджень незалежно від його ваги чи зросту. Платформу рухало фізичне зусилля, створене лаборантом. Платформа рухалася протягом 20 секунд зі швидкістю 1 м на секунду, змінюючи напрям на протилежний кожні 2 секунди.

Показники системи кровообігу визначалися за допомогою методів полікардіографії та вимірювання артеріального тиску (АТ) за методом Короткова [17] з використанням ручного тонометра A&D Medical. Показники АТ та ЧСС визначалися до та після навантаження.

Дослідження проводилися на базі кафедри медико-біологічних дисциплін Національного університету фізичного виховання і спорту України, в спеціальній лабораторії, що відповідала потребам досліджень та всім гігієнічним нормам. В дослідженні прийняли участь 15 фехтувальників чоловічої статі, які були розподілені на дві вікові групи. В першу групу увійшло 8 спортсменів 13-16 років (кадети), у другу - 7 спортсменів від 22 до 29 років (дорослі). Вони мали різний рівень спортивної кваліфікації, але не нижче 1 розряду, не мали проблем зі здоров'ям і були віднесені до основної медичної групи. Усі досліди проводили у відповідності до Конвенції Ради Європи «Про захист прав людини і людської гідності в зв'язку з застосуванням досягнень біології та медицини: Конвенція про права людини та біомедицину (ETS № 164)» від 04.04.1997 р і Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації (2008 г.). Кожен досліджуваний підписав інформовану згоду на участь у дослідженні.

Результати та обговорення

Всі результати дослідження були зафіксовані, згруповані і занесені нами до таблиць окремо у відповідності до типу навантаження та вікової групи. Отримані показники діяльності системи кровообігу в стані спокою майже у всіх спортсменів були різними, але в межах норми, що підтверджує те, що вони є практично здоровими і дана система працює нормально.

Після проведення вестибулярної проби з використанням лінійних і кутових прискорень, і зняття показників центральної гемодинаміки стало зрозуміло, що фехтувальники даних вікових груп відповіли на неї різними змінами в системі кровообігу, проте характер цих змін на кутові і лінійні прискорення був схожим (табл.1, 2).

Таблиця 1 Вплив кутових та лінійних прискорень на кровоносну систему фехтувальників-кадетів

Таблиця 2 Вплив кутових та лінійних прискорень на кровоносну систему дорослих фехтувальників

Дослідження показали, що АТ, ЧСС та ПТ у відповідь на вестибулярну пробу у різних випробуваних можуть збільшуватися, зменшуватися або залишатися без змін, але середні величини змін у групах мають певну спрямованість. Це підтверджує дані вчених про те, що вегетативні реакції, викликані подразненням вестибулярного апарату людини, не в усіх однакові і залежать від особливостей діяльності ВНС [3, 5].

Завдяки детальному вивченню даних, отриманих в результаті досліджень, було визначено, що у фехтувальників-кадетів при кутовому навантаженні ЧСС змінилася в середньому на 6,2 уд/хв., систолічний артеріальний тиск у наймолодшої групи змінився в середньому на 8,1 мм/рт.ст., діастолічний - на 6,5 мм/рт.ст., а пульсовий тиск - на 4.6 мм/рт.ст.

При застосуванні лінійних прискорень характер змін був ідентичним, але менш вираженим: систолічний артеріальний тиск змінився в середньому на 7,5 мм/рт.ст., діастолічний - на 4,3 мм/рт.ст., такою ж була зміна пульсового тиску - на 4,3 мм/рт.ст. Зміна ЧСС була в середньому такою ж, як і при кутових прискореннях - 6,2 уд/хв.

Всі дорослі фехтувальники також відповідали на вестибулярне навантаження змінами в роботі серцево-судинної системи. Зміни ЧСС коливалися від 0 до 7 уд/сек при кутових прискореннях і в межах 2-3 уд/сек при лінійних. Пульсовий тиск спортсменів змінювався в середньому на 5 відсотків.

У цій групі також була відмічена однотипність реакцій на лінійні прискорення в порівнянні з кутовими. Всі показники діяльності кровоносної системи у дорослих спортсменів після лінійних прискорень змінилися так само, як і після кутових. Величина змін, як і у кадетів, була меншою: ЧСС змінилася в середньому на 2,4 уд/хв (при кутових прискореннях - на 4,1 уд/хв.), систолічний артеріальний тиск - на 5,6 мм/рт.ст. (при кутових - на 6,4 мм/рт.ст.), діастолічний - на 3,6 мм/рт.ст. проти 5,4 мм/рт.ст. при кутових прискореннях, а пульсовий тиск змінився на 2,5 мм/рт.ст.

Така динаміка показників кровоносної системи при застосуванні вестибулярного навантаження свідчить про більшу стійкість вестибулярного апарату фехтувальників різних вікових груп до лінійних різнонаправлених прискорень. Наведені відхилення реакції на лінійні прискорення від реакції на кутові прискорення є наслідком того, що вестибулярний апарат, як зазначено у багатьох наукових працях з фізіології та спортивної медицини, піддається тренуванню [10, 12], а лінійні прискорення є звичними для фехтувальників. Саме тому їхня реакція на лінійні прискорення менш виражена, ніж на кутові.

З причини кращої тренованості порівняльний аналіз змін на вестибулярні навантаження кровоносної системи підлітків і дорослих спортсменів показав менші зміни у дорослих фехтувальників порівняно із кадетами. Наприклад, при лінійних прискореннях ЧСС дорослих змінилася в середньому на 2,4 уд/хв., а у кадетів - на 6,2 уд/хв., систолічний артеріальний тиск - на 5,6 мм/рт.ст., у кадетів - на 7,5 мм/рт.ст., діастолічний - на 3.6 мм/рт.ст. проти 4,3 мм/рт.ст. у кадетів, а пульсовий тиск змінився на 2,5 мм/рт.ст., коли у кадетів ця зміна була 4,3 мм/рт.ст. Тобто, отримані нами дані ілюструють, що зростання тренованості вестибулярного аналізатора спортсменів призводить як до підвищення стійкості організму, зокрема кровоносної системи, до дії вестибулярних подразників, так і до підвищення спортивної майстерності [4,14]. Зокрема, у фехтувальників, внаслідок здійснення ними великої кількості різних пересувань, ухилів, ударів та уколів з різкою зміною бойової дистанції під час бою спостерігається більша стійкість організму саме до лінійного вестибулярного навантаження.

Висновки

Дані дослідження свідчать про різну реакцію ЧСС та АТ спортсменів різних вікових груп як на обертальну пробу в кріслі Барані, так і на лінійні різнонаправлені прискорення. Це підтверджує дані вчених про те, що вегетативні реакції, викликані подразненням вестибулярного апарату людини, не в усіх однакові і залежать від особливостей діяльності ВНС. А порівняння змін показників кровоносної системи кадетів та дорослих фехтувальників свідчать про те, що величина змін в роботі системи кровообігу зменшується зі збільшенням віку фехтувальників через підвищення їх вестибулярної стійкості та пристосованості до навантаження, що викликане лінійними прискореннями. Вестибулярний аналізатор піддається тренуванню, і в разі низької чутливості і високої стійкості вестибулярного апарату вегетативні реакції протікають менш виражено.

Результати проведеного дослідження дозволять підвищити ефективність медико-біологічного забезпечення спортивної підготовки фехтувальників різних вікових груп. Крім того, надалі слід розширити дані дослідження і визначити, як впливає вестибулярна стійкість фехтувальників на подальше зростання результату спортсменів у різних вікових групах.

Література

1. Кунельская Н.Л. Головокружение с позиции отоневролога. Consilium Medicum-, 2007. Т. 9. № 12. С. 68-72.

2. Gresty M. Clinical neurophysiology of the vestibular system. Brain. 2002. № 125. С. 924-926. https://doi.org/10.1093/brain/awf074

3. Сишко Д.В., Савіна К.Д. Механіка роботи серця в умовах втрати рівноваги. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2011. №5. С. 83-85.

4. Назаренко А.С., Чинкин А.С. Сердечно-сосудистые, двигательные и сенсорные реакции спортсменов разных специализаций на вестибулярное раздражение. Физиология человека. 2011. Т. 37. № 6. С. 98-105.

5. Тарабрина Н.Ю. Роль активной тракционно-ротационной миорелаксации в коррекции реакций сердечно-сосудистой системы спортсменов с различным исходным вегетативным тонусом на действие вестибулярной нагрузки. Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія: біологія. 2012. Вип. 15. С.217-225.

6. Афонін В.М. Спеціальна (вестибулярна) підготовка військовослужбовців. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2011. № 2. С.7-9.

7. Young L.R. Vestibular reactions to spaceflight: human factors issues. Aviat Space Environ Med. - 2000. № 71(9). С. 100-104.

8. Іващенко О. В., Карпунець Т.В., Крінін Ю.В. Вікова динаміка функціональної, координаційної й силової підготовленості дівчат 8-9 класів. Теорія та методика фізичного виховання. 2014. № 1. С. 34-42.

9. Масляк И. П. Влияние показателей вестибулярной устойчивости на проявление быстроты у младших школьников. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. 2015. Вип. 10 (65). С.101-105.

10. Ровний А. С., Ільїн В. М., Лизогуб В. С., Ровна О. О. Фізіологія спортивної діяльності: підручник. Харків: ХНАДУ, 2015. 556 с.

11. Чинкин А. С. Вестибулярная устойчивость спортсменов разных видов спорта. Поволжский: ГАФКСИТ, 2011. 167 с.

12. Моісеєнко О. К., Горчанюк Ю. А., Горчанюк В. А. Визначення функціонального стану вестибулярного аналізатора волейболістів 14-15 років під впливом спеціально-спрямованих вправ. Слобожанський науково-спортивний вісник. Харків: ХДАФК, 2015. № 2(46). С. 133-137.

13. Харченко Є. С. Динамика соматических показателей баскетболистов под влиянием специальных упражнений, направленных на повышение устойчивости вестибулярного аналізатора. Слобожанський науково-спортивний вїсник. Харків: ХДАФК, 2016. № 3 (53). С. 104-108.

14. Тарабрина Н.Ю., Грабовская Е.Ю. Миовисцеральные реакции на вестибулярные нагрузки у спортсменов-единоборцев: монографія. Москва: РУСАЙНС, 2018. 176 с.

15. Полещук Н.К., Зайцев А.А., Макаревский А.Б. Вестибулярные нагрузки и их мультимодальное моделирование на специальных тренажерах. Известия Балтийской государственной академии рыбопромыслового флота. 2015. 2 (32). С. 111-115.

16. Воячек В. И. Современное состояние вопроса о физиологии и клинике вестибулярного апарата. Журн. ушн., нос. и горл. бол. 1923. № 3-4. С. 36-42.

17. Коротков, Н. С. К вопросу о методах исследования кровяного давления. Известия Императорской Военно-медицинской академии. 1905. Т. 11. С. 365-367.

References

1. Kunelskaya, N.L. (2007). Dizziness from the position of the oteneurologist. Consilium Medicum, 9(12), 68-72 (in Rus).

2. Gresty, M. (2002). Clinical neurophysiology of the vestibular system. Brain, 125, 924-926. https://doi.org/10.1093/brain/awf074.

3. Syshko, D.V, Savina, K.D. (2011). Mechanics of heart work in conditions of equilibrium loss. Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu [Pedagogics, Psychology, Medical-Biological Problems of Physical Training and Sports], 5, 83-85 (in Ukr).

4. Nazarenko, A.S, Chinkin, A.S. (2011). Cardiovascular, motor and sensory reactions of athletes with different specializations on vestibular irritation. Fiziologiya cheloveka [Human Physiology], 37(6), 98-105 (in Rus).

5. Tarabryna, N.Ju. (2012). The role of active traction-rotational miorelaksation in correction of reactions cardiovascular system of athletes with different initial vegetative tone on the action of the vestibular load. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N.Karazina. Seriia: biolohiia [The Journal of V.N.Karazin Kharkiv National University. Series "Biology"], 15 (1008), 217-225 (in Ukr).

6. Afonin, V.M. (2011). Special (vestibular) training of servicemen. Pedahohika, psykholohiia ta medyko- biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu [Pedagogics, Psychology, Medical-Biological Problems of Physical Training and Sports], 2, 7-9 (in Ukr).

7. Young, L.R. (2000). Vestibular reactions to spaceflight: human factors issues. Aviat Space Environ Med, 71(9), 100-104.

8. Ivashhenko, O.V. (2014). Age dynamics of functional, coordination and strength preparedness girls 8-9 classes. Teoriia ta metodyka fizychnoho vykhovannia [Theory and Methods of the Physical Education], 1, 34-42 (in Ukr).

9. Masljak, Y.P. (2015). The effect of indicators of vestibular stability on the manifestation of speed of junior high school students. Naukovyi chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova [Science magazine National Pedagogical Dragomanov University], 10(65), 101-105 (in Ukr).

10. Rovnyj, A.S, Il'i'n, V.M, Lizohub, V.S, Rovna, O.O. (2015). Physiology of sports activity. Kharkiv: KhNADU. 556 (in Ukr).

11. Chinkin, A.S. (2011). Vestibular stability of athletes of various sports. Povolzhskyy, Russia: HAFKSYT, 167 (in Rus).

12. Moiseienko, O.K, Gorchanjuk, Ju.A, Gorchanjuk, V.A. (2015). Determination of the functional state of the vestibular analyzer of volleyball players 14-15 years under the influence of specially-directed exercises. Slobozhanskyi naukovo-sportyvnyi visnyk [Slobozhansky scientific and Sports Bulletin], 2(46), 133-137 (in Ukr).

13. Harchenko, Є^. (2016). Dynamics of somatic indicators of basketball players under the influence of special exercises aimed at increasing the vestibular stability analyzer. Slobozhanskyi naukovo-sportyvnyi visnyk [Slobozhansky scientific and Sports Bulletin], 3 (53), 104-108 (in Ukr).

14. Tarabryna, N.Ju, Grabovskaja, E.Ju. (2018). Myovisceral reactions to vestibular loads of single combat sportsmen. Moscow: RUSAJNS, 176 (in Rus).

15. Poleshhuk, N.K, Zajcev, А.А, Makarevskij, А.В. (2015). Vestibular loads and their multimodal simulation on special simulators. Izvestiya Baltiyskoy gosudarstvennoy akademii ryibopromyislovogo flota [Tidings of the Baltic State Fishing Fleet Academy], 2(32), 111-115 (in Rus).

16. Vojachek, V.I. (1923). The current state of the question of physiology and clinic of the vestibular apparatus. Zhurnal ushnykh nosovykh i gorlovykh bolezney [Journal of ear, nose and throat diseases], 3-4, 36-42 (in Rus).

17. Korotkov, N.S. (1905). On the question of methods of blood pressure research. Izvestiya Imperatorskoy Voenno-meditsinskoy akademii [Tidings of the Imperial Military Medical Academy], 11, 365-367 (in Rus).

Размещено на Allbest.ru