Особливості підтримки стійкості вертикального положення тіла юних спортсменів із плоскостопістю, які займаються таеквон-до
Фізична втома як одна з причин зниження рівноваги після фізичного навантаження. Знайомство з особливостями підтримки стійкості вертикального положення тіла юних спортсменів із плоскостопістю, які займаються таеквон-до. Аналіз програми "Statistica 6".
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.12.2020 |
| Размер файла | 1,8 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Особливості підтримки стійкості вертикального положення тіла юних спортсменів із плоскостопістю, які займаються таеквон-до
А. Данищук
Мета роботи - визначити ступінь порушення рівноваги під впливом субмаксимального аеробного навантаження на м'язи нижніх кінцівок у спортсменів 7-14 років із плоскостопістю. Методика. Досліджено вплив субмаксимального аеробного навантаження на стійкість вертикальної постави в спортсменів, які займаються таеквон-до, у віці 7-14 років із плоскостопістю І-ІІ ступенів (п = 25) і без порушення склепінчастого апарату стопи (п = 25). Регуляцію вертикальної пози досліджували за допомогою комплексу для аналізу функціональних здібностей опорно-рухового апарату «DIERS FAMUS» ( «Німеччина»). Результати. Показано, що фізичне навантаження збільшує лінійну швидкість коливань центра тиску на стопу в обох групах спортсменів. Однак період відновлення стійкості вертикальної постави був меншим у групі юних спортсменів без ознак плоскостопості.
Після фізичного навантаження на одну стопу період зниженої стійкості вертикальної постави був більшим у юних спортсменів із плоскостопістю, порівняно з контрольною групою: 3 хв - 1 хв 50 с після фізичного навантаження. Стійкість вертикальної постави в спортсменів із плоскостопістю в середньому була нижчою, ніж у респондентів без порушення склепінчастого апарату стопи.
Регуляція вертикальної пози юних спортсменів, які займаються таеквон-до, із плоскостопістю під впливом фізичного навантаження погіршується більшою мірою, ніж у їхніх однолітків без ознак порушення склепінчастого апарату стопи, що пов'язано з асиметрією тонусу м'язів гомілки, які належать до різних міофасціальних кінематичних ланцюгів. Специфічне тренування у вправах таеквон-до вдосконалює систему постуральної регуляції й підвищує швидкість її відновлення після фізичного навантаження в юних спортсменів із плоскостопістю.
Ключові слова: стабілографія, фізичне навантаження, спортсмени 7-14 років, таеквон-до, плоскостопість.
Особенности поддержания устойчивости вертикального положения тела юных спортсменов с плоскостопием, которые занимаются таеквон-до
Андрей Даныщук
Цель работы - определить степень нарушения равновесия под влиянием субмаксимальной аэробной нагрузки на мышцы нижних конечностей у спортсменов 7-14 лет с плоскостопием. Методика.
Исследуется влияние субмаксимальной аэробной нагрузки на устойчивость вертикальной позы спортсменов в возрасте 7-14 лет с плоскостопием І-ІІ степеней, которые занимаются таеквон-до (п=25) и без нарушения сводчастого аппарата стопы (п=25).
Регуляцию вертикальной позы исследовали при помощи комплекса для исследования функциональных способностей опорнодвигательного аппарата «DIERS FAMUS» («Германия»). Результаты. Показано, что физическая нагрузка увеличивает линейную скорость колебаний центра давления на стопу в обеих группах спортсменов.
Период восстановления устойчивости вертикальной позы был меньше в группе юных спортсменов без признаков плоскостопия. После физической нагрузки на одну стопу период сниженной устойчивости вертикальной позы был больше у юных спортсменов с плоскостопием, чем в контрольной группе: 3 мин по сравнению с контрольной группой - 1 мин 50 сек после физической нагрузки. Устойчивость вертикальной позы у спортсменов с плоскостопием в среднем была ниже, чем у спортсменов без нарушения сводчастого аппарата стопы.
Регуляция вертикальной позы юных спортсменов, которые занимаются таеквон-до, с плоскостопием под влиянием физического напряжения ухудшается в большей степени, чем у их сверстников без признаков нарушения сводчастого аппарата стопы, что связано с асимметрией тонуса мышц голени, принадлежащих к разным миофасциальным кинематическим цепям.
Специфическая тренировка в упражнениях таеквон-до совершенствует систему постуральной регуляции и повышает скорость ее восстановления после физической нагрузки у юных спортсменов с плоскстопием.
Ключевые слова: стабилография, физическая нагрузка, спортсмены 7-14 лет, таеквон-до, плоскостопие.
Features of Maintaining the Stability of the Vertical Body Position of Young Athletes with
Andriy Danyschuk
Flat Feet, Who are Engaged in Taekwon-do. The Objective of the work is to determine the degree of imbalance under the influence of submaximal aerobic exercise on posturally significant muscles of the lower extremities in athletes aged 7-14 years old with flat-footedness. Methods. The influence of submaximal aerobic load on the lower limbs on the stability of the vertical posture of athletes at the age of 7-14 years with flat-footedness of the І-ІІ degree (n = 25) who are engaged in taekwon-do and without violation of the arches of the foot (n = 25) was studied. The regulation of the vertical posture was investigated using the complex for the study of the functional abilities of the musculoskeletal system «DIERS FAMUS» («Germany»). Results. It is shown that physical activity increases the linear velocity of the oscillations of the pressure center in both groups. The recovery period of vertical posture stability was less in the group of young athletes with no flatfoot signs.
After exercise on one leg, the period of reduced stability of the vertical posture was longer for young athletes with flat-footedness than in the control group: 3 minutes compared to the control group - 1 minute 50 seconds after the exercise.
The stability of the vertical posture in athletes with flat-footedness was on average lower than in athletes without violating the arches of the foot (p <0,05). Conclusion.
Regulation of the vertical posture of young athletes engaged in taekwon-do with flat-footedness under the influence of physical stress worsens to a greater extent than those of their peers without signs of violation of the arch of the foot, which is associated with asymmetry of the tone of the shin muscles belonging to different myo-fascial kinematic chains.
Specific training in the taekwon-do exercises improves the system of postural regulation and increases the speed of its recovery after exercise in young athletes with flat-footedness.
Key words: stabilography, physical activity, athletes aged 7-14 years old, taekwon-do, flatfoot.
Підтримка рівноваги у вертикальній позі в нормальних умовах пов'язана переважно з регуляцією тонусу м'язів нижніх кінцівок, тулуба й шиї, коли внесок м'язів плечового пояса в цю систему менш значущий [1]. Функція рівноваги може істотно порушуватися під впливом загального [2] чи локального [3] фізичного навантаження на постуральні м'язи, що особливо актуально для юних спортсменів. Одна з головних причин зниження рівноваги після фізичного навантаження - фізична втома. Вона спроможна змінювати як периферичну пропріоцептивну чутливість, так і центральну інтеграцію сенсорної інформації, а також генерацію м'язового скорочення й створення сили тяги [4, 5]. Отже, фізична втома має важливе значення в регуляції функції рівноваги в юних спортсменів. Однак величина такого порушення та швидкість відновлення рівноваги після фізичного навантаження на м'язи, які беруть і не беруть участь у підтримці рівноваги, залишаються маловивченими.
Мета роботи - визначити ступінь порушення рівноваги під впливом субмаксимального аеробного навантаження на м'язи нижніх кінцівок у спортсменів 7-14 років із плоскостопістю, які займаються таеквон-до.
Організація й методи дослідження. Обстежено 50 юних спортсменів у віці 7-14 років. До основної групи (ОГ) спортсменів із плоскостопістю ввійшли 25 осіб, які займаються таеквон-до. До контрольної групи (КГ) увійшли 25 спортсменів, котрі займаються таеквон-до, без ознак порушення склепінчастого апарату стопи (САС). Антропометричні показники - ріст стоячи (см) і ріст сидячи (см) - визначали за допомогою медичного ростоміра. Обхват грудної клітки (см), клінічну базу (см) - як відстань між передньо-верхніми остьовими виступами клубової кістки у фронтальній площині, довжину нижньої кінцівки (см) - як середнє між показниками для правої й лівої ніг, від передньої верхньої ості клубової кістки до внутрішнього надвиростка в положенні стоячи визначали сантиметрою стрічкою. Масу тіла визначали на електронній вазі. Характеристика антропометричних параметрів стопи здійснювали за схемою Штрітер [1]. Для визначення електрофізіологічних власти - востей м'язів гомілки й стопи проводили електроміографію переднього, малого та заднього великогомілкових м'язів, м'яза-розгинача й згинача великого пальця стопи. Набір м'язів визначали за їх причетністю до переднього та заднього кінематичних ланцюгів нижньої кінцівки [4], які впливають на правильне положення стопи відносно поздовжньої осі нижньої кінцівки і які визначають ступінь сплощения склепіння стопи. Регуляцію вертикальної пози досліджували на стабілографічному комплексі «DIERS FAMUS» («Німеччина») за допомогою аналізу коливань центра тиску (ЦТ) під час проведення статодинамічного тестування (рис. 1).
Спортсменів просили нерухомо стояти в основній стійці на стабілометричній платформі в режимі 10 с - «тест» закриті очі (ЗО) і 10 с - «відпочинок»: відкриті очі (ВО). Для аналізу використовували показник лінійної середньої швидкості (ЛСШ) коливання центра тиску в стійці з ЗГ. Попередньо вони тренувалися стояти в такому режимі протягом 6 хв для ефекту навчання, зменшення впливу новизни й для визначення умовної індивідуальної норми стабілометричних показників. За індивідуальну норму брали результати останніх 10 с у режимі «тест» 6-хвилинного випробування.
Візуальна мета - біле коло, що розміщувалося на відстані 1,5 м від спортсмена на рівні очей.
Фізичне навантаження проводили на «постуральні» м'язи. Юні спортсмени виконували східчасто-зростаюче навантаження на велоергометрі «Kettler» (Німеччина) до досягнення ЧСС у кінці кожного ступеня 140 уд/хв для юних спортсменів віком 7-12 років та 170 уд/хв - для юних спортсменів віком 13-15 років. ЧСС під час роботи (на 59-60 с кожного ступеня) фіксували за
Данищук А., 2019 допомогою ЕКГ-комплексу «СаМіоЬаЬ+» (МАИ ХТЗ, м. Харків, Україна). Величина фізичного навантаження на першому етапі становила 50 Вт (тривалість 2 хв) і збільшувалася на 30 Вт на наступних етапах тривалістю 2 хв кожний. Режим фізичного навантаження підбирали так, щоб тривалість тестів була однаковою (9-12 хв). Після закінчення останнього ступеня юні спортсмени відразу ж уставали на стабілоплатформу, тестували рівновагу протягом 6 хв у режимі: 10 с - «тест» ЗО, 10 с - «відпочинок» ВО. Наступну серію дослідження проводили при підйомі тіла на «носок» на нозі з більш вираженою плоскостопістю до відмови. Після цього проводили стабілографію за вищезазначеним протоколом.
Рис. 1. Стабілограма спортсмена таеквон-до А., 7років М - зона максимального тиску
фізичний рівновага плоскостопість
Розходження в ступені зміни показників після тесту PWC140-170 між групами визначали за допомогою ANOVA для повторних вимірів у програмі «Statistica 6».
Результати та їх обговорення. Лінійна середня швидкість коливання центра тиску є досить надійним параметром, що відображає стійкість вертикальної пози та ступінь напруги функції регулювання рівноваги [2, 6]. До фізичного навантаження ЛСШ не відрізнялася між ОГ і КГ. Підвищені значення ЛСШ в обох групах відразу після субмаксимального фізичного навантаження вказують на зниження стійкості рівноваги під впливом фізичної втоми, що розвивається в м'язах гомілки, які належать до постуральної групи м'язів (рис. 2).
Ступінь збільшення ЛСШ у групах після фізичного навантаження був однаковий, проте тривалість відновлення стійкості вертикальної пози значно коротша в спортсменів КГ (протягом 1 хв), ніж в ОГ (протягом 3 хв 30 с). Протягом усього тесту в спортсменів ОГ ЛСШ загалом була істотно вищою, ніж у КГ (р <0,05), що узгоджується з іншими, раніше опублікованими даними [6]. Ерго- метрія однією ногою також виккликала суттєве збільшення ЛСШ зразу після фізичного навантаження (рис. 3).
Порівнюючи величини ЛСШ відразу після роботи двома ногами на велоергометрі та однією ногою під час виконання вправи «підйом на носок» до відмови, можемо сказати, що ступінь приросту цього параметра після субмаксимальної роботи був однаковим в обох групах. Однак швидкість відновлення під час роботи однією ногою була значно нижчою в ОГ, ніж у КГ. Період підвищених величин ЛСШ в ОГ після фізичного навантаження становив 3 хв після роботи двома ногами й 4 хв 15 с - після роботи на одній нозі. Отже, можемо зробити висновок, що субмаксимальні аеробне фізичне навантаження як на дві ноги, так і на одну викликає зниження стійкості вертикальної пози приблизно однаковою мірою в кожній групі окремо. При цьому порівняльний міжгруповий аналіз засвідчив, що юні спортсмени, котрі займаються таеквон-до в КГ, мають кращі показники як за показниками ЛСШ, так і за часом відновлення після тестування загальної витривалості.
Порівняння періоду відновлення постуральної стійкості після субмаксимального фізичного навантаження на одну ногу в юних спортсменів ОГ із показниками юних спортсменів у КГ показало (рис. 4), що в КГ він значно коротший (20 с), ніж в ОГ (1 хв 40 с).
Рис. 2. Лінійна середня швидкість (ЛСШ, мм/сек) зміщення центра тиску після субмаксимального велоергометричного навантаження в юних спортсменів із плоскостопістю (ОГ) і без ознак порушення склепінчастого апарату стопи (КГ)
Примітка. ДН - до навантаження. По осі абсцис - час відновлення (середнє арифметичне ±95 % довірчий інтервал).
Рис. 3. Різниця лінійної середньої швидкості (ЛСШ, мм/сек) після субмаксимального навантаження на обидві ноги (2) і на одну ногу (1)
Примітка. ДН - до навантаження. По осі абсцис - час відновлення (середнє арифметичне ±95 % довірчий інтервал).
Рис. 4. Лінійна середня швидкість (ЛСШ, мм/сек) зміщення центра тиску після субмаксимального навантаження на одну ногу в юних спортсменів із плоскостопістю (ОГ) і без ознак порушення склепінчастого апарату стопи (КГ)
Примітка. ДН - до навантаження. По осі абсцис - час відновлення (середнє арифметичне ±95 % довірчий інтервал).
Факт порушення функції рівноваги після субмаксимального фізичного навантаження пов'язаний із розвитком периферичної втоми [2-6] і з посиленням діяльності кардіореспіраторної системи [7]. Порушення стійкості вертикальної пози після фізичного навантаження на різні м'язові групи може бути зумовлено як загальними механізмами, так і специфічними, пов'язаними з функціональним призначенням м'язів. Загальний механізм, імовірно, зумовлений посиленою роботою дихальної муску - латури відразу після роботи [7], що викликає збільшення коливань тіла, а також можливою загальною локалізацією втоми в центральній нервовій системі під час роботи однією й двома ногами [8].
Також ми вважаємо, що периферична втома в будь-яких м'язових регіонах впливає на центральну інтеграцію та аналіз сенсорної інформації, що надходить до центральної нервової системи та спричиняє зниження стійкості вертикальної пози.
Специфічні механізми втоми, імовірно, пов'язані з накопиченням метаболічних факторів утоми в робочих м'язах, що порушує чутливість пропріоцептивної системи в цих м'язах і, загалом, впливає на постуральну регуляцію [3, 4]. Пояснюючи зниження стійкості вертикальної пози після фізичного навантаження на одну ногу, зазначимо, що, імовірно, нам не вдалося повністю виключити втому в постуральних м'язах, наприклад у м'язах шиї й спини під час роботи однією ногою, оскільки вони все ж таки брали участь у роботі та також залучені до підтримки рівноваги. Отже, частково порушення рівноваги після фізичного навантаження на одну ногу зумовлене також утомою в постуральних м'язах, розміщених у вищерозташованих частинах тіла.
Це підтверджується даними електроміографії, згідно з якою в юних спортсменів в ОГ спостерігаємо дисбаланс електричної збудливості в м'язах, що належать до різних міофасціальних кінематичних ланцюгів у межах одного кінематичного сегмента тіла людини, у нашому випадку - це м'язи гомілки (рис. 5). У спортсменів КГ електрофізіологічна активність в обох групах м'язів однакова, оскільки частотно-амлітудні характеристики не мають різниці між м'язами переднього й заднього міофасціального кінематичного ланцюга (див. рис. 5.1 а, б). І навпаки, у юних спортсменів ОГ спостерігаємо не лише зниження загальної активності в обох м'язах, але і явно виражений дисбаланс м'язової активності між переднім (див. рис. 5.2 а) і заднім (див. рис. 5.2 б) міофасціальним кінематичним ланцюгом.
Рис. 5.2. Інтерференційна електроміограма м'язі в гомілки, які входять до переднього (а) й заднього (б) міофасціального кінематичного ланцюга, що беруть участь у підтримці склепінчастого апарату стописпортсмена 14 років без плоскостопості (1) і спортсмена 14 років із плоскостопістю (2)
Такий дисбаланс, на думку окремих авторів [3], може слугувати фундаментом для порушення склепінчастого апарату стопи й розвитку плоскостопості.
Висновок
фізичний рівновага плоскостопість
Отже, після субмаксимального фізичного навантаження як на одну, так і на дві ноги, стійкість вертикальної пози юних спортсменів із плоскостопістю знижується однаковою мірою, незалежно від ступеня їх участі в підтримці постуральної постави, однак час відновлення стійкості вертикальної пози менший після роботи на велоергометрі.
Швидкість відновлення порушення постуральной стійкості в спортсменів без порушення склепінчастого апарату стопи після фізичного навантаження на велоергометрі у 2 рази, а після роботи на одній нозі - більш ніж утричі вища, ніж у юних спортсменів таеквон-до з плоскостопістю.
Джерела та література
1.Nashner L. M., Mc Collum G. The organization of human postural movements: a formal basis and experimental synthesis. Behav. Brain Sci. 1985. № 8. С. 135-167.
2.Мельников А. А., Савин А. А., Емельянова Л. В., Викулов А. Д. Регуляция равновесия у борцов-самбис- тов на фоне физического утомления после субмаксимальной велоэргометрической нагрузки. Вестник спортивной науки. 2010. № 5. С. 136-141.
3.Gribble P. A., Hertel J. Effect of lower-extremity muscle fatigue on postural control. Arch. Phys. Med. Rehabil. 2004. № 85. С. 589-592.
4.Taylor J. L., Butler J. E., Gandevia S. C. Changes in muscle afferents, motoneurons and motor drive during muscle fatigue. Eur. J. Appl. Physiol. 2000. № 83. P. 106-115.
5.Hagbarth K. E., Macefield V. G. The fusimotor system. Its role in fatigue. Adv. Exp. Med. Biol. 1995. № 384. P. 259-270.
6.Савин А. А. Емельянова Л. В., Мельников А. А. Влияние острого физического утомления на показатели стабилографии у борцов высокого класса. Известия ЮФУ. Технические науки. 2010. № 110(9). С. 155-158.
7.Zemkova E., Hamar D. Pоstural sway and cardiorespiratory response to resistamce exercises. Facta Univeritetis Series: Physical Education and Sport. 2009. № 7. P. 181-187.
8.Taylor J. L., Gandevia S. C. A comparison of central aspects of fatigue in submaximal and maximal voluntary contractions. J. Appl. Physiol. 2008. № 104. P. 542-550.
References
1.Nashner, L. M., Mc. Collum, G. (1985). The organization of human postural movements: a formal basis and experimental synthesis. Behav. Brain Sci, 8, 135-167.
2.Mel'nikov, A. A., Savin, A. A., Emel'janova, L. V., Vikulov, A. D. (2010). Reguljacija ravnovesija u borcov- sambistov na fone fizicheskogo utomlenija posle submaksimal'noj velojergometricheskoj nagruzki [Regulation of equilibrium in sambo wrestlers against the background of physical fatigue after submaximal bicycle ergometric load]. Vestnik sportivnoj nauki, 5, 136-141.
3.Gribble, P. A., Hertel, J. (2004). Effect of lower-extremity muscle fatigue on postural control. Arch. Phys. Med. Rehabil, 85, 589-592.
4.Taylor, J. L., Butler, J. E., Gandevia, S. C. (2000). Changes in muscle afferents, motoneurons and motor drive during muscle fatigue. Eur. J. Appl. Physiol, 83, 106-115.
5.Hagbarth, K. E., Macefield, V. G. (1995). The fusimotor system. Its role in fatigue. Adv. Exp. Med. Biol, 384, 259-270.
6.Savin, A. A. Emel'janova, L. V., Mel'nikov, A. A. (2010). Vlijanie ostrogo fizicheskogo utomlenija na pokazateli stabilografii u borcov vysokogo klassa [The influence of acute physical fatigue on the stability indicators of high-class fighters]. Izvestija JuFU. Tehnicheskie nauki, 110(9), 155-158.
7.Zemkova, E., Hamar, D. (2009). Postural sway and cardiorespiratory response to resistamce exercises. Facta Univeritetis Series: Physical Education and Sport, 7, 181-187.
8.Taylor, J. L., Gandevia, S. C. (2008). A comparison of central aspects of fatigue in submaximal and maximal voluntary contractions. J. Appl. Physiol, 104, 542-550.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Морфологія положення або руху тіла людини з позицій законів механіки. Умови збереження рівноваги тіла і ступінь його стійкості. Фактори впливу діючих сил на людину та методи визначення її центра тяжіння. Центр об`єму тіла та динаміка питомої ваги.
реферат [574,1 K], добавлен 15.09.2010Використання у спортивній медицині під час масових профілактичних оглядів фізкультурників і спортсменів функціональних проб: фізичних навантаженнь, зміни положення тіла, затримки дихання. Фізична працездатність та її зв'язок із показниками здоров’я.
контрольная работа [4,5 M], добавлен 02.11.2009Визначення впливу фізичних навантажень на популяційний склад та метаболічний статус лімфоцитів периферійної крові спортсменів, які займаються боротьбою дзюдо. Процес перекисного окиснення ліпідів та ферментативної системи антиокислювального захисту.
автореферат [30,7 K], добавлен 27.04.2009Вивчення в динаміці змагального періоду в спортсменів-бігунів на середні дистанції, в залежності від їх спортивної кваліфікації, вплив фізичних навантажень на кількість та вік червонокрівців периферичної крові, кислотну резистентність червонокрівців.
автореферат [25,3 K], добавлен 16.04.2009Вплив занять спортом на організм. Реакція імунної системи на навантаження. Причини зниження імунітету. Специфічні зміни в імунній системі спортсменів. Поява кропив’янки на обличчі, верхніх, нижніх кінцівок, порожнини рота. Ознаки анафілактичного шоку.
реферат [20,8 K], добавлен 18.09.2019Спортивні травми, їх види, причини та механізми виникнення. Особливості пошкоджень опорно-рухового апарату у спортсменів. Орієнтовні терміни відновлення тренувальних занять після травм. Загальна характеристика гострих патологічних станів у спортсменів.
реферат [37,2 K], добавлен 18.11.2009Суглоби як одні з найважливіших регуляторів і засобів рухової активності людини, їх структура. Оцінка значення колінного суглобу, причини його вразливості. Характеристика та загальні положення пошкодження коліна, його розповсюдження серед спортсменів.
реферат [18,8 K], добавлен 22.11.2010Аналіз структурно-морфологічних характеристик серцево-судинної системи при дозованому навантаженні. Дослідження стану системи організму під час м'язової роботи. Розгляд методик тестування показників частоти серцевих скорочень, тиску та об'єму крові.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 25.09.2010Пошкодження менісків колінного суглоба як один з найбільш поширених видів патології опорно-рухового апарату спортсменів. Фізична реабілітація для покращення якості та прискорення відновлення хворих при ушкодженні менісків після хірургічного лікування.
курсовая работа [278,3 K], добавлен 02.04.2012Предмет клінічної біохімії. Основні об'єкти клініко-біохімічних досліджень. Особливості взяття крові для аналізу. Принципи, які необхідно враховувати для правильного трактування результатів біохімічних аналізів. Вплив положення тіла на показники крові.
презентация [179,6 K], добавлен 10.04.2014Вивчення морфо-функціональних адаптаційних змін серця спортсменів-орієнтувальників різного віку з різним рівнем кваліфікації за їх стандартними електрокардіограмами. Причини поширеного ЕКГ-феномену спортсменів збільшеного вольтажу у грудних відведеннях.
статья [48,8 K], добавлен 18.12.2017Загальні положення про медичні групи, фізична культура у системі освіти та лікування учнівської молоді. Актуальність проблеми фізичного розвитку в спеціальній медичній групі. Складність в процесі навчання фізичним вправам дітей з ослабленим здоров’ям.
реферат [22,7 K], добавлен 16.10.2011Поняття гіпоксії, визначення індивідуальних особливостей реактивності організму людини. Види гіпоксій, механізм їх виникнення. Підвищення реактивності організму - фактор стійкості до гіпоксії. З'ясування вікових механізмів зниження стійкості до гіпоксії.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 05.03.2014Поняття та внутрішня структура опорно-рухового апарату людини, особливості та напрямки взаємозв’язку головних елементів. Еволюційні зміни даної системи, пов’язані з трудовою діяльністю: вертикальне положення тіла, 4 вигини хребта, будова грудної клітини.
презентация [1,5 M], добавлен 18.12.2013Особливості температури тіла людини. Перегрівання організму називається гіпертермією, а охолодження - гіпотермією. Розподіл терморегуляції на хімічну і фізичну. Порушення терморегуляції, чинники та ознаки гарячки, її різновиди, специфіка лікування.
реферат [22,7 K], добавлен 21.11.2009Злоякісне новоутворення статевих органів жінки, обумовлене ендокринно-метаболічними порушеннями. Епідеміологія раку ендометрію та особливості канцерогенезу раку тіла матки. Лікування захворювання: розширені гістректомії за Вертгеймом та Бохманом.
презентация [6,4 M], добавлен 17.10.2012Розгляд відомостей про будову тіла, ареал та основні фази розвитку москітів. Діагностика лихоманки Паппатачі по симптомам раптового підвищення температури тіла, сильної головної болі та світлобоязні. Особливості протікання і методи лікування захворювання.
презентация [421,6 K], добавлен 24.03.2011Основні параметри та особливості центральної гемодинаміки, варіабельності серцевого ритму, дихальної синусової аритмії, серцево-дихального синхронізму у студентів-спортсменів в стані спокою та в умовах дозованих короткочасних і тривалих навантажень.
автореферат [29,9 K], добавлен 11.04.2009Історія компанії Гедеон Ріхтер. Відродження після Другої Світової війни. Розвиток після розпаду СРСР. Зв'язок з минулим і спрямованість у майбутнє. Асортимент лікарських препаратів Гедеон Ріхтер. Положення компанії на сучасному фармацевтичному ринку.
курсовая работа [33,1 K], добавлен 28.03.2016Алергологічне обстеження 61 пацієнта шкільного віку з переметуючою бронхіальною астмою. Низька атопічна реактивність хворих, народжених з малою відносно терміну гестації масою тіла. Лікувально-профілактичні заходи проведення специфічної алерговакцинації.
статья [61,2 K], добавлен 11.09.2017
