Особливості фізичного й психологічного компонентів здоров'я студентів залежно від їхніх навчальних досягнень

м. Луцьк

Постановка наукової проблеми та її значення

Починаючи із 70-х років XX ст., категорія якості життя населення стала привертати увагу багатьох учених і практиків у різних галузях досліджень [12]. Але, за даними Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, дотепер оцінюванню якості життя в Україні не приділялося належної уваги. Однак уключення до порядку денного роботи центральних органів виконавчої влади проблематики якості життя, створення Координаційної ради з питань якості й безпеки життя людини (згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 р. № 1393) свідчить про посилення уваги держави до питань забезпечення належної якості життя людини та реалізації конституційних прав громадян [6].

Волинська область займає 14 місце в загальноукраїнському рейтингу людського розвитку в Україні. Аналіз основних аспектів її людського розвитку демонструє, що, порівняно з «ідеальним регіоном» та найвищими інтегральними результатами окремих блоків серед регіонів України, найгірша ситуація характеризує становище у сфері добробуту та стану ринку праці. Водночас позитивні результати для області забезпечують блоки «Відтворення населення» й «Освіта», індекси яких належать до одних із найвищих на території України. На сьогодні взаємозумовленість високих освітніх здобутків науковці розглядають не лише в контексті забезпечення конкурентоспроможності на ринку праці, а й проектується на інші сфери життя індивіда та його сім'ї (умовах проживання, стані здоров'я, а отже, у тривалості і якості життя) [7].

В Україні за сприяння Програми розвитку ООН у рамках проекту «Прискорення прогресу на шляху досягнення цілей розвитку тисячоліття в Україні» у 2013 р. згруповано й видано концептуальні підходи до вимірювання якості життя населення нашої країни. Для координації міжнародних напрацювань із дослідження якості життя створено Міжнародне товариство дослідження якості життя (International Society for Quality of Life Research - ISOQOL). На сьогодні дійсними членами товариства є понад 600 науковців, які представляють 43 країни світу.

Водночас немає єдиного підходу до визначення якості життя й не може бути, адже людське життя багатогранне. Найактуальнішим моментом дослідження є вибір контингенту осіб. Ми вважаємо, що студентська молодь - той організований, перспективний прошарок населення, яке адекватно оцінює свої можливості, потреби і є благодатним матеріалом для педагогічного впливу на ті склад ники життєдіяльності, які варто формувати, удосконалювати або замінювати.

Ми розуміємо, що самооцінка - це суб'єктивна характеристика. Вона має багато характеристик і проявів. Виділяють шість основних функцій самооцінки: функція «дзеркала», самовираження й самореалізації; саморегуляції та самоконтролю; збереження внутрішнього «Я», інтракомунікації й психологічного захисту [10]. Під час аналізу отриманих даних ми виходили з того, що всі студенти, які брали участь у дослідженні, були в однакових умовах і мали можливість повноцінно оцінити питання й дати відповідь.

На формування самооцінки впливає безліч факторів. Так, доведено, що спеціалізовані заняття на базі видів спорту сприяють підвищенню рівня неспеціальної фізкультурної освіти, у студентів збільшується критичність до себе та посилюється реальне пізнання доцільності своїх дій [9]. Проте немає чіткої позиції: чи є самооцінка фізичної підготовленості результатом уже сформованої мотивації до занять фізичним вихованням, чи, навпаки, самооцінка фізичної підготовленості почати мотивує самостійні заняття фізичними вправами. Можливо, у різних ситуаціях на перший план виходять різні варіанти. Не виключено, що оптимально працює схема: направлена мотивація - самооцінка - підтримка мотивації до посилення самостійних занять фізичним вихованням [2]. Досліджуючи самооцінку фізичної активності та її вплив на якість життя студентської молоді [13; 14; 15], установлено взаємозв'язок між самооцінкою ефективності фізичних вправ і якістю життя.

Для порівняння можливих способів підвищення якості життя цікаві результати дослідження якості життя осіб, які займаються активним спортом, та тих, котрі надають перевагу медитації. Так, з'ясувалося, що з достовірною різницею показник життєвої активності вищий у людей, які займаються медитацією [3]. Аналіз впливу комплексної фітнес-програми на динаміку якості життя в осіб із надлишковою масою тіла довів, що існують сильні кореляційні зв'язки між параметрами якості життя й індексом маси тіла та позитивний вплив на ці показники фізичної активності [11]. Дослідження стверджують, що при самооцінці стану здоров'я серед дівчат, 65,2 % оцінили стан свого здоров'я як «добрий», а серед юнаків 30,2 % визнали свій стан здоров'я відмінним. Незадовільним свій стан здоров'я не назвав жоден юнак і лише 3,0 % дівчат [4]. За даними дослідження щодо визначення «індексу ставлення до здоров'я» серед молоді віком від 19 до 21 року у 71,2 % студентів - середні показники й у 28,2 % - низький індекс ставлення до здоров'я. Такі результати можна пояснити відсутністю зацікавленості студентів інформацією щодо підтримання здорового способу життя, неготовністю поділитися власним досвідом підтримки здоров'я, байдужим ставленням [5]. Слід зазначити, що відбувається тенденція погіршення стану здоров'я студентів, тому що збільшується їх кількість у спеціальній медичній групі, та тих студентів, які після медичного огляду були звільнені від занять [8].

Одним із цікавих моментів дослідження якості життя студентів є порівняння самооцінки студентами своїх навчальних досягнень і суб'єктивної оцінки власних можливостей.

Завдання роботи - проаналізувати показники фізичного та психологічного компонентів якості життя студентів відповідно до рівня їхніх навчальних досягнень.

Методи та організація дослідження

здоров'я якість життя студент

Існує велика кількість анкет для оцінки стану здоров'я і якості життя. Усі вони поділені на неспецифічні й специфічні. За допомогою специфічних опитувальників можна оцінити якість життя хворих із певними нозологічними формами патології. Неспецифічні опитувальники є валідними, при цьому не враховуються зміни в стані здоров'я. До таких анкет належить 8Б-36, яка широко застосовується в прикладних дослідженнях [16], зокрема й у нашому анкетуванні. Згідно із загальноприйнятою методикою 8Б-36, відповіді на кожне запитання варіюють від 0 до 100 балів (повне здоров'я). Низькі бали є показниками певних обмежень у якості життя студентів. Відповіді згруповують у вісім шкал: фізична діяльність (РБ); рольова діяльність, обумовлена фізичним станом (КР); інтенсивність болю (ВР); загальний стан здоров'я (ОН); життєва активність (УТ); соціальна діяльність ^Б); рольова діяльність, обумовлена емоційним станом (КЕ); психічне здоров'я (МН).

Дослідження проведено на базі Східноєвропейського національного університету імені Лесі України. Залучено 513 студентів віком 17-22 роки, які навчаються на денній формі навчання.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Відповідно до рекомендацій [1] усі студенти згруповані в чотири групи: студенти, які оцінюють свої знання як «відмінні», «дуже добрі», «добрі», «посередні».

Із загальної кількості опитаних свої знання як відмінні оцінили лише 5 %, дуже добрі - 22 %, добрі - 50 % і посередні - 23 %. Розподіл студентів за самооцінкою навчальних досягнень відображено рис.1.

Рис. 1 Розподіл студентів за самооцінкою навчальних досягнень, %

Як випливає з даних діаграми, на самооцінку навчальних досягнень стать студента не впливає: студенти, як чоловіки, так і жінки, в однаковій відсотковій кількості представлені в кожній групі.

Аналізуючи отримані дані щодо показників якості життя студенток, ми отримали такі результати: показник фізичної активності (PF) на однаково високому рівні в студенток, які навчаються на відмінно (90,76), добре (91,01) і дуже добре (90,84), а нижчий - у студенток, котрі оцінюють свої знання як посередні (85,94). Показник «рольова діяльність, обумовлена фізичним станом (КР)» у всіх досліджуваних групах є достатньо високим: найвищим - у студенток, які оцінили свої знання як дуже добрі (71,12), і добрі (67,15), на другому місці за своїм значенням - показник ЯР у студенток-відмінниць (63,46), а на останньому - у тих, які вчаться, на їхню думку, посередньо (61,23). Вплив інтенсивності больового відчуття на якість життя студенток (ВР) є практично однаковим у тих, котрі навчаються на «добре» (69,9) і «дуже добре» (70,18), незначно нижчий - у відмінниць (68,46), а найнижчий - у тих, які, за самооцінкою, мають посередні знання (64,47).

Загальний стан здоров'я студенток, який суб'єктивно відобразився в числове значення показника (ОН), виявився таким, у студенток із дуже добрим рівнем знань він найвищий (70,52), незначно нижчий - у тих, які оцінили свої знання на «добре» (68,49), на передостанньому місці з показником (63,46) - студентки з відмінними оцінками, а найнижчий показник - у досліджуваних, які здобувають освіту посередньо (59,33). Показник життєвої активності (УТ) у відмінниць є таким самим низьким, як і в студенток із посереднім умінням засвоєння навчального матеріалу (54), вищий показник - у студенток із добрими знаннями (58,62) і найвищий - із дуже добрими (62,39).

Соціальна активність (8Б) має високі показники в студенток, які оцінюють свої знання як дуже добрі (78,16) і добрі (76,63), низький показник - студентів із посереднім рівнем знань (68,11). Показник рольової активності, пов'язаної з емоційним станом (КЕ), має найнижчі значення у всіх досліджуваних групах: найменший - у студенток із відмінними знаннями (46,11), дещо вищий - у студенток із посередніми знаннями (49,27) і на практично однаковому рівні - у досліджуваних із добрими (58,6) і дуже добрими знаннями (59,15). Останній показник - психічне здоров'я студенток - МН - найнижчий у відмінниць (56,61), дещо вищий - у студенток із посереднім рівнем знань (58,66), найвищий - у студенток із дуже добрим, на їхню думку, рівнем знань (69,07).

У студентів-чоловіків усі досліджувані показники якості життя мають меншу варіабельність, ніж у жінок. Так, дані фізичної активності (РБ) - на практично однаковому рівні (93-94) у всіх студентів, незалежно від їхніх навчальних досягнень. Показник рольової діяльності, обумовленої фізичним станом (ИР), дещо вищий у студентів, які навчаються дуже добре (71,95), і найнижчий - у відмінників (65,38). Показник інтенсивності болю (ВР) також найнижчий у студентів із відмінними знаннями (65,3) і найвищий - у тих, хто має дуже добрі знання (75,39). Загальний стан здоров'я, який відображається числовим значенням показника GH, найвищий - у досліджуваних, котрі оцінили свої знання як дуже добрі (77,46), у решти студентів - показники практично на одному рівні.

Показник життєвої активності - VT - прямо пропорційний самооцінці рівня знань: найвищий - у відмінників (73,07), найнижчий - у студентів, які мають посередні знання (60,81). Соціальна активність (8Р) є однаково високою в студентів із відмінними (81,73), дуже добрими (82,01), добрими (81,49) знаннями та дещо нижчою - у тих, які навчаються, на їхню думку, посередньо (76,27).

Рольова активність, пов'язана з емоційним станом (РЈ), найвища у відмінників (74,35), а найнижча - у студентів, які оцінили свої знання як посередні (63,26). Показник психічного здоров'я (МН) також має низькі значення в цієї категорії студентів (65,63), у решти - більш високі: у відмінників - 71,07; у студентів із дуже добрими знаннями - 70,63; у студентів із добрими знаннями - 71,33. Показники якості життя студентів відображено на рис. 2 і в табл. 1.

Рис. 2 Основні показники фізичного й психологічного компонентів здоров 'я в якості життя студентів із різними навчальними досягненнями

Позитивним аспектом анкети, яку ми використовували в нашому досліджені SF-36, є можливість узагальнювати отримані дані, формуючи два важливих компоненти здоров'я в якості життя студентів: фізичний ((Physical component summary - PCS) і психологічний компоненти здоров'я (Mental component summary - MCS). Фізичний компонент здоров'я (Physical component summary - PCS) уключає показники PF, RP, ВР, GH. Психологічний компонент здоров'я (Mental component summary - MCS) формується з показників VT, SF, RE, MH.

Таблиця 1