Імуногістохімічна кількісна оцінка 11-бета-гідроксистероїд-дегідрогенази в синцитіотрофобласті при передчасному дозріванні хоріального дерева плаценти на фоні залізодефіцитної анемії вагітних
Використання рецепторів стероїдних гормонів при вагітності. Передчасне дозрівання хоріального дерева плаценти на фоні залізодефіцитної анемії вагітних. Оцінка імуногістохімічної концентрації 11-бета-гідроксистероїд-дегідрогенази в синцитіотрофобласті.
Рубрика | Медицина |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 20.01.2021 |
Размер файла | 628,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет» (Чернівці, Україна)
Імуногістохімічна кількісна оцінка 11-бета-гідроксистероїд-дегідрогенази в синцитіотрофобласті при передчасному дозріванні хоріального дерева плаценти на фоні залізодефіцитної анемії вагітних
О.В. Гарвасюк, І.С. Давиденко
Вступ
Гідроксистероїд-дегідрогенази (HSD) регулюють використання та активацію рецепторів стероїдних гормонів шляхом перетворення стероїдних гормонів в їх неактивні метаболіти. Існують різні класи HSD. 11-бета-гідроксистероїд-дегідрогенази (Пp-HSD) каталізують взаємоперетворення активних глюкокортикоїдів (таких як кортизол і кортикостерон) в їх інертні форми (такі як кортизон і 11-дегідрокортикостерон). Ізоформа 11-бета-гідроксистероїд-дегідрогенази 1 типу (Пp-HSD-1) широко в великій кількості експресується в печінці, жировій тканині, головному мозку, легенях, тоді як експресія ізоформи 2 (Пp-HSD-2) обмежується тканинами з мінералокортикоїдними рецепторами, такими як нирки, кишечник та плацента [1].
Було висловлено припущення про те, що інактивацію глюкокортикїдів за допомогою ферменту 11-бета-гідроксистероїд-дегідрогенази є обов'язковим механізмом в надниркових залозах, що дозволяє зв'язуванню альдостерону з мінералокортикоїдними рецепторами, і в плаценті, захищаючи плід від високого рівня циркулюючих материнських глюкокортикоїдів.
Відомо, що при фізіологічному плині вагітності концентрація ферменту 11-бета-гідроксистероїд-дегідрогенази поступово зростає і сягає своєї максимальної концентрації в період з 37 тижня вагітності по 40 тиждень вагітності. В цей період фермент 11-бета-гідроксистероїд-дегідрогеназа впливає на надниркові залози, після чого активно починають виділятися в периферійну кров кортикостероїди [2]. У свою чергу кортикостероїди впливають на посилення скорочувальної функції матки та розкриття шийки матки, таким чином запускається І етап пологів [3].
У попередніх дослідженнях нами встановлено, що при передчасному дозріванні хоріального дерева при залізодефіцитній анемії вагітних (ЗДАВ) у термін гестації 29-32 та 33-36 тижнів морфометричні параметри хоріального дерева не досягають рівня фізіологічної вагітності, у цілому ступінь зрілості хоріальних ворсинок менша, ніж при передчасному дозріванні хоріального дерева без анемії, що виражається в зменшенні відсотка термінальних «спеціалізованих» ворсинок [4-6].
Ми вважаємо необхідним вивчення імуногістохімічної концентрації ферменту 11 -бета-гідроксистероїд-дегідрогенази для уточнення можливого механізму передчасного дозрівання хоріального дерева плаценти та передчасних пологів.
1. Мета дослідження
імуногістохімічний стероїдний плацента анемія
Встановити імуногістохімічну концентрацію 11-бета-гідроксистероїд-дегідрогенази в синцитіотрофобласті в спостереженнях із передчасним дозріванням хоріального дерева при залізодефіцитній анемії вагітних у два різні відрізки гестації 29-32 та 33-36 тижнів гестації.
2. Матеріал і методи
Всього досліджено 182 плаценти. Дизайн дослідження передбачав виділення двох основних груп дослідження різних термінів гестації (29-32 та 33-36 тижнів вагітності) та по три групи порівняння окремо на кожен термін гестації. Отже, сформовані такі групи дослідження:
Основна група №1спостереження поєднання ЗДАВ і передчасного дозрівання хоріального дерева у 29-32 тижнів вагітності.
Група порівняння №1А спостереження передчасного дозрівання хоріального дерева без анемії при пологах у 29-32 тижнів вагітності.
Група порівняння №1Б спостереження ЗДАВ у 29-32 тижнів вагітності, коли будова хоріального дерева відповідає терміну гестації.
Група порівняння №1В спостереження без будь-якої анемії у 29-32 тижнів вагітності, коли будова хоріального дерева відповідає терміну гестації.
Основна група №2 спостереження поєднання ЗДАВ і передчасного дозрівання хоріального дерева у 33-36 тижнів вагітності.
Група порівняння №2А спостереження передчасного дозрівання хоріального дерева без будь-якої анемії при пологах у 33-36 тижнів вагітності.
Група порівняння №2Б спостереження ЗДАВ у 33-36 тижнів вагітності, коли будова хоріального дерева відповідає терміну гестації.
Група порівняння №2В спостереження без будь-якої анемії у 33-36 тижнів вагітності, коли будова хоріального дерева відповідає терміну гестації.
Кількість спостережень по кожній групі дослідження вказана в таблиці.
Шматочки плаценти фіксували 20-22 години в нейтральному забуференому 10% розчині формаліну, з наступним зневоднюванням у висхідній батареї спиртів та заливкою в парафін при 580С.
На санному мікротомі робили серійні гістологічні зрізи товщиною 5 мкм. Після депарафінізації гістологічних зрізів виконували імуногістохімічну методику із застосуванням первинних антитіл проти ферменту «П-бега-гідроксисгероїд-дегідрогенази» (остаточна візуалізація барвникомдіамінобензидин) з дофарбовуванням клітинних ядер гематоксиліном Майера.
Про концентрацію ферменту судили на основі величини оптичної густини імуногістохімічного специфічного забарвлення, яку вимірювали у відносних одиницях оптичної густини методом зондової комп'ютерної мікроденситометрії за допомогою комп'ютерної програми ImageJ (версія 1.48v, вільна ліцензія, W.Rasband, Nationa llnstitute of Health, USA, 2015), шляхом логарифмічного перетворення середньої величини яскравості в кожному зонді [7]. Оптичну густину забарвлення використовували як міру імуногістохімічної концентрації.
Для кожного показника вираховували середню арифметичну та її похибку, порівняння між групами дослідження здійснювали за допомогою двобічного непарного критерію Стьюдента в середовищі комп'ютерної програми PAST 3.14 (вільна ліценція) [8]. Попередньо виконували перевірку на нормальність у вибірках методом Shapiro-Wilki за допомогою цієї ж комп'ютерної програми. Статистично значущими вважали розбіжності при р<0,05.
3. Результати дослідження та їх обговорення
На сьогодні одним із найбільш обгрунтованих молекулярних механізмів природної стимуляції пологів є зростання кількості та активності в плаценті ферменту 11P-HSD-2 з подальшим запуском відомого каскаду подій, які в решті завершуються як підсиленою скоротливою діяльністю матки так і розкриттям шийки матки. Отримані показники імуногістохімічної концентрації 11P-HSD-2 зазначені у таблиці.
Таблиця 1 Оптична густина імуногістохімічного забарвлення на 11 -бета-гідроксистероїд-дегідрогеназу в трофобласті хоріальних ворсинок плаценти
Групи дослідження |
Кількість досліджуваних плацент |
Оптична густина забарвлення (в.о. оптичної густини) |
|
Фізіологічній вагітність |
21 |
0,285±0,0012 |
|
29-32 тижні гестації |
|||
Основна група №1спостереження поєднання ЗДАВ і передчасного дозрівання хоріального дерева |
18 |
0,281 ±0,0018 р 1А=0,005 р 1Б<0,001 р 1 В<0,001 |
|
Група порівняння №1А спостереження передчасного дозрівання хоріального дерева без анемії |
19 |
0,288±0,0015 |
|
Г рупа порівняння №1Б спостереження ЗДАВ, коли будова хоріального дерева відповідає терміну гестації |
20 |
0,167±0,0018 р ФВ<0,001 |
|
Г рупа порівняння №1В спостереження без будь-якої анемії, коли будова хоріального дерева відповідає терміну гестації |
21 |
0,178±0,0017 р ФВ <0,001 |
|
33-36 тижнів гестації |
|||
Основна група №2 спостереження поєднання ЗДАВ і передчасного дозрівання хоріального дерева |
20 |
0,283±0,0017 р 2А=0,007 р 2Б<0,001 р 2В<0,001 |
|
Група порівняння №2А спостереження передчасного дозрівання хоріального дерева без будь-якої анемії |
22 |
0,292±0,0016 р ФВ=0,008 |
|
Група порівняння №2Б спостереження ЗДАВ, коли будова хоріального дерева відповідає терміну гестації |
20 |
0,186±0,0018 р ФВ<0,001 |
|
Група порівняння №2В спостереження без будь-якої анемії, коли будова хоріального дерева відповідає терміну гестації |
21 |
0,198±0,0016 р ФВ<0,001 |
Примітка. р ФВ вірогідність розбіжності середніх показників з фізіологічною вагітністю; р1А вірогідність розбіжності середніх показників основної групи №1 з групою порівняння №1А; ріВ вірогідність розбіжності середніх показників основної групи №1 з групою порівняння №1В; р2А вірогідність розбіжності середніх показників основної групи №2 з групою порівняння №2А; р2В вірогідність розбіжності середніх показників основної групи №2 з групою порівняння №2В; якщо вірогідність в таблиці не вказана, то вона була більшою за 0,05.Імуногістохімічним методом було встановлено, що для обох вивчених відрізків гестації (2932 та 33-36 тижнів) в групах без будь-якої анемії, коли будова хоріального дерева відповідає терміну гестації, концентрація 1 lp-HSD-2 в синцитіотрофобласті значно менша в порівнянні з фізіологічною вагітністю, на противагу ці ж показники, вочевидь, властиві даним термінам вагітності. Ми отримали імуногістохімічну концентрацію 11P-HSD-2 у зазначених групах у відрізок вагітності 29-32 тижні нижчий, ніж у відрізок гестації 33-36 тижнів гестації, з тенденцією до зростання концентрації з плином вагітності (рис.1).
Рис 1 Основна група №1 (вагітність 31 тиждень). Хоріальні ворсинки плацент жінок з передчасним дозріванням хоріального дерева. Імуногістохімічна методика з первинними антитілами проти 11бетагідроксистероїд-дегідрогенази з використанням діамінобензидину і дозабарвленням ядер гематоксиліном Майера. Об.40, Ок.ІО
Слід відмітити показники імуногістохімічної концентрації Пp-HSD-2 в групах передчасного дозрівання хоріального дерева без анемії для обох вивчених відрізків гестації (29-32 та 33-36 тижнів), які перевищують концентрацію ферменту в групі з фізіологічним плином вагітності. У відрізок гестації 33-36 тижнів вагітності показник імуногістохімічної концентрації 11P-HSD-2 дещо вищий в порівнянні з концентрацією Пp-HSD-2 у відрізок гестації в 29-32 тижні вагітності (рис.2).
Щодо імуногістохімічної концентрації
ПP-HSD-2 в групах поєднання ЗДАВ і передчасного дозрівання хоріального дерева для обох вивчених відрізків гестації (29-32 та 33-36 тижнів) спостерігаються показники, що наближаються до концентрації Пp-HSD-2 при фізіологічній вагітності. Таким чином, ми припускаємо, що передчасні пологи у даних групах дослідження, скоріше за все, пов'язані саме з підсиленою продукцією плацентою Пp-HSD-2.
Щодо імуногістохімічної концентрації ферменту 11 p-HSD-2 у всіх групах спостереження на фоні ЗДАВ для обох вивчених відрізків гестації (29-32 та 33-36 тижнів) простежується імуногістохімічна концентрація Пp-HSD-2, яка завжди нижча, ніж у групах без ЗДАВ.
Рис 2 Основна група №2 (вагітність 35 тижнів). Хоріальні ворсинки плацент жінок з передчасним дозріванням хоріального дерева. Імуногістохімічна методика з первинними антитілами проти 11бетагідроксистероїд-дегідрогенази з використанням діамінобензидину і дозабарвленням ядер гематоксиліном Майера. О6.401, Ок.10х
Висновки
1. Для обох вивчених відрізків гестації в групах, коли будова хоріального дерева відповідає терміну вагітності, щодо імуногістохімічної концентрації ферменту 11-бета-гідроксистероїд-дегідрогенази в синцитіотробласті, спостерігаються показники, які властиві даним термінам вагітності.
2. Імуногістохімічна концентрація ферменту 11-бета-гідроксистероїд-дегідрогенази при передчасному дозріванні хоріального дерева без анемії в обох термінах вагітності перевищують концентрацію ферменту при фізіологічній вагітності.
Імуногістохімічна концентрація ферменту 11-бета-гідроксистероїд-дегідрогенази при передчасних пологах на фоні залізодефіцитної ане-мії для обох вивчених термінів вагітності близька до концентрації при фізіологічній вагітності.
3. У групах із залізодефіцитною анемією показники імуногістохімічної концентрації ферменту 11-бета-гідроксистероїд-дегідрогенази завжди нижчі ніж у спостереженнях без анемії.
Перспектива подальших досліджень.
У подальшому планується вивчити взаємозв'язок імуногістохімічної концентрації
П-бета-гідроксистероїд-дегідрогенази з концентрацією гормонів вагітності в синцитіотрофобласті.
Література
1. Benirschke K, Burton GJ, Baergen RN. Pathology of the human placenta. NewYork: Springer; 2012.
2. Breymann C. Irondeficiency and anaemia in pregnancy: modern aspects of diagnosis and therapy. Blood Cells Mol Dis. 2002 Nov-Dec;29(3):506-16.
3. Гарвасюк ОВ, Давиденко ІС. Морфометричні параметри передчасного дозрівання хоріального дерева плаценти при залізодефіцитній анемії вагітних у гестаційному аспекті. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 2015;5(4):90-4.
4. Давиденко ІС, Тюлєнєва ОА, Гошовська АВ. Гістологічні критерії зрілості хоріального дерева для діагностики передчасного та уповільненого дозрівання плаценти людини. Буковинський медичний вісник. 2011;15(1): 127-30.
5. Pepe GJ, Burch MG, Albrecht ED. Expression of the 11-P-hydroxysteroid dehydrogenase types 1 and 2 proteins in human and baboon placental syncytiotrophoblast. Placenta. 1999 Sept;20(7):575-82.
6. Ferreira T, Rasband W. ImageJ User Guide. IJ 1.46r. New York: National Institute of Health; 2012. 198 p. [Internet]. [Cited 2017 Mar 27].
7. Hammer O. PAST: Paleontological Statistics, Version 3.0. Reference manual: Oslo: Natural History Museum University of Oslo; 2013. 243 р.
8. Гарвасюк ОВ, Давиденко ІС, Тащук КГ. Імуногістохімічна концентрація плацентарних гормонів у трофобласті хоріальних ворсинок у вагітних із залізодефіцитною анемією при передчасному дозріванні хоріального дерева. Буковинський медичний вісник. 2017;21(1):34
Резюме
ИММУНОГИСТОХИМИЧЕСКАЯ КОЛИЧЕСТВЕННАЯ ОЦЕНКА И-БЕТА-ГИДРОКСИСТЕРОИДДЕГИДРОГЕНАЗЫ В СИНЦИТИОТРОФОБЛАСТЕ ПРИ ПРЕЖДЕВРЕМЕЕНОМ СОЗРЕВАНИИ ХОРИАЛЬНОГО ДЕРЕВА ПЛАЦЕНТЫ НА ФОНЕ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНОЙ АНЕМИИ БЕРЕМЕННЫХ
А.В.Гарвасюк, И.С.Давыденко
Высшее государственное учебное заведение
Украины «Буковинский государственный медицинский университет» (Черновцы, Украина)
Введение. Оценка имуногистохимической концентрации фермента 11-бета-гидроксистероиддегидрогеназы (Пp-HSD-2) необходима для уточнения механизмов преждевременного созревания хориального дерева плаценты и преждевременных родов, исследование проведено впервые при железодефицитной анемии беременных.
Цель. Установить иммуногистохимическую концентрацию 1 lp-HSD-2 в синцитиотрофобласте в наблюдениях с преждевременным созреванием хориального дерева при железодефицитной анемии беременных в два разных отрезка гестации 29-32 и 33-36 недель гестации.
Материалы и методы. Исследовано 182 плаценты. Дизайн исследования предусматривал выделение двух основных групп исследования выше указанных сроков гестации и по три группы сравнения. О иммуногистохимической концентрации Пp-HSD-2 судили на основе величины оптической плотности окраски, которую измеряли методом компьютерной микроденситометрии.
Результаты исследования. Иммуногистохимическое окрашивание на 11P-HSD-2 определялось в цитоплазме синцитиотрофобласта плацент во всех группах исследования. Основные результаты количественной оценки окраски отражены в выводах.
Выводы. Для обоих изученных отрезков гестации в группах, когда строение хориального дерева соответствует сроку беременности, по отношению к имуногистохимической концентрации 11P-HSD-2 в синцитиотрофобласте, наблюдаются показатели, которые свойственны данным срокам беременности. Иммуногистохимическая концентрация 11P-HSD-2 при преждевременном созревании хориального дерева без анемии в обоих сроках беременности превышают концентрацию фермента при физиологической беременности. Иммуногистохимическая концентрация 11P-HSD-2 при преждевременных родах на фоне железодефицитной анемии для обеих изученных сроков беременности близка к концентрации при физиологической беременности. В группах с железодефицитной анемией показатели имуногистохимичной концентрации фермента 11P-HSD-2 всегда ниже, чем при наблюдении без анемии.
Ключевые слова: преждевременное созревание; плацента; 11-бета-гидроксистероид-дегидрогеназа.
Summary
11P-HYDROXYSTEROID-DEHYDROGENASE IMMUNOHISTOCHEMICAL QUANTITATIVE EVALUATION IN SYNTCYTIOTROPHOBLAST OF PRETERM MATURING OF CHORIAL PLACENTAL TREE AGAINST IRON-DEFICIENCY ANEMIA OF GRAVIDAS IN GESTATIONAL ASPECT
O.V. Garvasiuk, I.S. Davydenko
Higher state educational establishment “Bukovinian State Medical University” (Chernivtsi, Ukraine)
Introduction. Evaluation of the immunohistochemical concentration of the enzyme 1ip-hydroxysteroid-dehydrogenase (1ip-HSD-2) is necessary to specify the mechanisms of preterm maturing of the choral placental tree and preterm labor. It first performed in gravidas with iron-deficiency anemia.
The aim is to determine the immunohistochemical concentration of 1ip-HSD-2 in syntcytiotrophoblast in the observations of preterm maturing of the placental choral tree in gravidas with iron-deficiency anemia in two different periods of gestation 29-32 and 33-36 weeks of gestation.
Materials and methods. 182 placentas were examined. The research design provided for the allocation of two major groups of the above mentioned gestation periods and three comparison groups respectively. The immunohistochemical concentration of 1ip-HSD-2 analyzed based on the value of optical density, which was measured by means of computed microdensitometry.
Results. Immunohistochemical staining for 11P-HSDobserved in the cytoplasm of the syntcytiotrophoblast in placentas of all groups studied. The main results of the staining quantitative analysis represented in conclusions.
Conclusions. For both sections studied in groups of gestation when the structure of the choral placental tree corresponds to the duration of gravidity in immunohistochemical concentrations of 11P-HSD-2 in syntcytiotrophoblast there are indicators that are inherent in these periods of gravidity. Immunohistochemical concentration of 11P-HSD-2 in preterm maturing of the placental choral tree without anemia in both gestation periods exceeds the concentration of the enzyme in physiological gravidity. Immunohistochemical concentration of 11P-HSD-2 in preterm labor against the background of iron-deficiency anemia in both gestation periods studied is similar to concentrations in physiological gravidity. In groups with iron-deficiency anemia, the indices of immunohistochemical concentration of the enzyme 11P-HSD-2 are always lower in comparison with those observations without anemia.
Key words: preterm maturing; placenta; 11P-hydroxysteroid-dehydrogenase.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Порівняльні аспекти клінічних і сидеропенічних симптомів при розвитку анемії вагітності у жінок з різним паритетом. Методика лікувально-профілактичних заходів у вагітних з гестаційною анемією на основі додаткового використання антигомотоксичної терапії.
автореферат [34,1 K], добавлен 10.04.2009Зниження частоти і ступеню важкості анемії вагітних у жінок, які багато народжують, на основі вивчення клініко-функціональних особливостей, стану гемопоезу й обміну заліза залежно від числа пологів. Удосконалення лікувально-профілактичних заходів.
автореферат [37,0 K], добавлен 09.04.2009Класифікація, принципи терапії і симптоми залізодефіцитної анемії. Загальна характеристика хронічних розладів харчування в дітей раннього віку. Аналіз дизембріогенетичних стигм за Л.Т. Журбою. Принципи дієтотерапії при гіпотрофії різного ступеня тяжкості.
реферат [532,8 K], добавлен 12.07.2010Зниження частоти акушерських ускладнень та перинатальних втрат на підставі вивчення нових патогенетичних механізмів розвитку передчасного відшарування нормально розташованої плаценти і впровадження алгоритму прогностичних заходів для їх профілактики.
автореферат [41,7 K], добавлен 04.04.2009Макроскопічна і морфометрична характеристика та будова кровоносного русла пупкового канатика і плаценти людини. Структурний аналіз ворсинкового відділу плаценти. Особливості кровообігу між плодом і плацентою. Структурна організація плацентарного бар’єра.
автореферат [49,5 K], добавлен 20.02.2009Прегніл як препарат людського хоріального гонадотропіну, отриманого із сечі вагітних жінок: аналіз умов зберігання, загальна характеристика фармакологічних властивостей. Розгляд головних особливостей взаємодії Прегнілу з іншими лікарськими засобами.
курсовая работа [26,9 K], добавлен 10.12.2015Підвищення ефективності діагностики та лікування залізодефіцитної анемії у дітей на основі ретроспективного експертного аналізу карт стаціонарних хворих за десятирічний період. Показання до призначення препаратів людського рекомбінантного еритропоетину.
автореферат [51,2 K], добавлен 29.03.2009Фактори ризику маткових кровотеч при оперативному розродженні. Стан імунної системи та інтерлейкінів у вагітних та породілей з прееклампсією, розроджених кесаревим розтином. Характер гістологічних та електронномікроскопічних змін міометрія та плаценти.
автореферат [51,9 K], добавлен 10.04.2009Оборотна зупинка метаболізму в клітинах за рахунок технологічних процесів з використанням низьких температур. Зберігання плаценти, її здатність бути "депо" різних біологічно активних речовин і впливати на патологічні процеси. Регрес атеросклерозу.
автореферат [77,0 K], добавлен 20.02.2009Особливості функціонального стану оперованої матки до настання та під час вагітності, її патоморфологічні та біофізичні властивості. Створення та наукове обґрунтування математичної моделі прогнозування природного розродження, оцінка її ефективності.
автореферат [32,2 K], добавлен 10.04.2009Класифікація анемій, причини їх виникнення. Лікування аутоімунної гемолітичної анемії з тепловими антитілами, холодової аглютинінової хвороби. Встановлення причини абсолютного дефіциту заліза, фолієвої кислоти. Призначення медикаментозної терапії.
курсовая работа [56,2 K], добавлен 28.03.2016Анемії внаслідок крововтрати, порушення утворення еритроцитів та гемоглобіну та посиленого кроворуйнування. Варіанти морфологічних змін еритроцитів. Загальні діагностичні критерії синдрому гемолізу. Система крові, переливання крові та її компонентів.
методичка [88,6 K], добавлен 16.01.2011Класифікація апластичних та гіпопластичних анемій, їх різновиди, основні причини проявлення та фактори, що впливають на даний процес. Порівняльна характеристика спадкових і набутих форм апластичної анемії, принципи їх лікування. Цукровий діабет у дітей.
реферат [22,4 K], добавлен 12.07.2010Клініко-статистичний аналіз вагітності, пологів, стану плода і новонародженого при різних видах артеріальної гіпотензії. Психоемоційний стан і працездатність вагітних з артеріальною гіпотензією та вплив їх порушень на перебіг вагітності і пологів.
автореферат [56,7 K], добавлен 10.04.2009Причини демографічної проблеми: зниження народжуваності, висока смертність, скорочення життя. Рекомендації щодо розробки моделей рекреаційної діяльності вагітних жінок. Суб'єкти курортної, лікувально-оздоровчої та культурно-дозвіллєвої діяльності.
курсовая работа [230,7 K], добавлен 15.10.2014Кореляційний аналіз показників лейкограми крові жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Лабораторні показники вмісту еритроцитів та гемоглобіну, кількості формених елементів у сечі жінок при ускладненні вагітності різних строків пієлонефритом.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 13.10.2015Погіршення репродуктивного здоров’я населення. Проблема виношування плоду як алотрансплантату. Підтримка антигенної та структурної цілісності багатоклітинного організму. Процес формування імунологічної толерантності материнського організму до плоду.
автореферат [59,0 K], добавлен 12.03.2009Передчасне розродження. Етіологія і профілактика передчасних пологів. Ведення і лікування вагітних з передчасними пологами. Розродження при передчасних пологах. Основні принципи ведення передчасних пологів.
доклад [11,3 K], добавлен 12.02.2003Вивчення пародонтологічного статусу та гормонального фону у вагітних із акушерською патологією. Підвищення ефективності профілактики та лікування захворювань тканин пародонта в даної категорії пацієнток. Комплекс лікувально-профілактичних заходів.
автореферат [41,5 K], добавлен 07.04.2009История исследования адреноблокаторов. Изучение современных бета-адреноблокаторов с сосудорасширяющими свойствами. Главные и дополнительные показания к применению, абсолютные противопоказания к назначению. Механизм симпатолитического действия резерпина.
презентация [1,2 M], добавлен 20.10.2013