Вивчення шляхів корекції харчування та дефіциту мінералів і вітамінів у недоношених дітей першого року життя

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вивчення шляхів корекції харчування та дефіциту мінералів і вітамінів у недоношених дітей першого року життя

В світі щорічно народжуються передчасно приблизно 15 мільйонів дітей 10--11% серед усіх новонароджених. Частота їх народження у різних країнах варіює у межах 5-18% залежно від рівню доходу та якості медичної допомоги. Материнське молоко є найкращим продуктом харчування для малюків, в тому числі і для передчасно народжених, проте в деяких випадках воно не може в повному обсязі компенсувати високі потреби в деяких вітамінах та мінералах. Відкритим залишається питання корекції дефіциту цинку, який клінічно асоціюється зі зниженням темпів зростання, розвитком дерматитів, порушенням імунітету, поганим загоєнням ран і діареєю.

Мета дослідження. Обґрунтувати доцільність проведення корекції дефіциту мінералів та вітамінів у недоношених дітей першого року життя та оцінити вплив, безпечність та ефективність препарату, який містить комплекс вітамінів і мінералів на їх фізичний та психомоторний розвиток, у порівнянні з дітьми, які отримували стандартну корекцію харчування.

Матеріали та методи. Дослідження проведено в 2012-2019 роках. У когорту дослідження було включено 150 дітей (хлопчики / дівчатка 74/76), які були поділені на три групи: I група - маса тіла при народженні 2499-1500 г (п = 67); II група - маса тіла при народженні 1499-1000 г (п = 45); III група - маса тіла при народженні до 1000 г (п = 38). У ході дослідження комплексно оцінювався стан здоров'я дітей, включаючи антропометричні показники, психомоторній розвиток, а також рівень макро- і мікроелементів в цільній крові: кальцій, магній, цинк, мідь - методом атомно-абсорбційної спектрометрії; марганець - методом атомно-емісійної спектрометрії. На наступному етапі проводилося проспективне когортне дослідження ефективності та безпечності застосування комплексу вітамінів та мінералів у недоношених дітей першого року життя. Критерії включення у когортне дослідження: маса тіла при народженні 1500-2499 (мала маса тіла - ММТ), наявність затримки фізичного розвитку (ЗФР) у віці шести місяців. Діти (п - 38), що відповідали вище переліченим критеріям були розподіленні випадковим шляхом на дві підгрупи. Підгрупа 1 (основна) - 20 дітей, які отримували стандартну корекцію харчування та вживали на протязі одного місяця комплекс вітамінів та мінералів. Підгрупа 2 (контрольна) - 18 дітей, які отримували стандартну корекцію харчування.

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз середнього віку введення прикормів показав, що цей показник складав в підгрупі 1 - 6,15 ±0,65 міс, в підгрупі 2 - 6,17 ±0,69 міс (р>0,05). Середній вік призначення дітям підгрупи 1 комплексу вітамінів та мінералів дорівнював 5,95 ±0,86 міс. При обстеженні дітей обох підгруп у віці 12 місяців ми виявили значну позитивну динаміку усіх показників серед дітей основної підгрупи. Так ЗФР в підгрупі 1 визначалась лише в 5% (95% ДІ 0,89-23,61) проти 27,78% (95% ДІ 12,5-50,87) в підгрупі 2 Дефіцит маси до довжини (виснаження) не був виявлений серед дітей підгрупи 1, але зберігався у 11,11% (95% ДІ 3,10-32,80) дітей підгрупи 2. Затримка психомоторного розвитку більш ніж на 1 місяць у віці 12 місяців спостерігалась майже в два рази рідше серед дітей підгрупи 1 - 35% (95% ДІ 18,12-56,71) проти 66,67% (95% ДІ 43,75-83,72) серед дітей підгрупи 2.Часті гострі респіраторні захворювання (більш ніж 5 разів на рік) були відмічені 10% (95% ДІ 2,79-30,10) малюків підгрупи 1 та у 33,33% (95% ДІ 16,28-56,25) - підгрупи 2. Шкірні висипки (дерматити) різного ґенезу реєструвались з достовірно меншою частотою серед дітей підгрупи 1: 15 % (95% ДІ 5,24-36,04) проти 61,11% (95% ДІ 38,62-79,69).

На наступному етапі ми провели оцінку ефективності запропонованої схеми лікування за допомогою розрахунку показників відносного та абсолютного зниження ризику (RRR, ARR) виявлення ЗФР у недоношених дітей народжених з ММТ у віці 12 місяців. Так RRR=82%, що означає, що використання запропонованої схеми лікування може знизити ризик виявлення ЗФР у віці 12 місяців на 82%. Показник ARR=22,78%. Число осіб, що потребують лікування (ЧПЛ, NNT- number needed to be treated), складає 4%. Тобто, щоб попередити щонайменше один випадок ЗФР у віці 12 місяців серед недоношених дітей з ММТ при народженні, потрібно призначити рекомендовану схему лікування хоча б 4 дітям з ММТ.

Висновки

1. Проведене дослідження показало, що недоношені діти, які отримували додатково до раціонального вигодовування комплекс вітамінів та мінералів, мали достеменно кращі показники фізичного та психомоторного розвитку у віці 12 місяців, у порівнянні з дітьми, які отримували стандартну корекцію харчування.

2. Оцінка терапевтичної ефективності показала, що застосування комплексу вітамінів та мінералів дозволить знизити ризик виявлення ЗФР серед дітей з ММТ при народженні на 82%.

3. Призначення комплексу вітамінів та мінералів демонструє високу ефективність та повну безпечність і може бути рекомендована для прийому у віці 6-8 місяців недоношеним дітям першого року життя.

Ключові слова: недоношені діти; фізичний та психомоторний розвиток; корекція харчування.

У світі щорічно народжуються передчасно приблизно 15 мільйонів дітей - 10-11% серед усіх новонароджених. Частота їх народження у різних країнах варіює у межах 5-18% залежно від рівню доходу та якості медичної допомоги [1, 2, 3].

ВООЗ визначає фізичний розвиток (ФР) як один з основоположних критеріїв комплексної оцінки стану здоров'я дитини. Темпи ФР в ранньому віці у дітей, народжених передчасно, істотно відрізняються від таких у дітей, народжених в строк. Зростання дитини на першому році життя достеменно впливає на подальший розвиток та має своє відображення у періоді дорослішання. У перші місяці життя відбувається інтенсивний ріст та диференціація тканин клітин і тканин з подальшим їх дозріванням, що безумовно, потребує стабільного та достатнього надходження нутрієнтів, вітамінів та мінералів. Недоношені діти знаходяться у групі ризику щодо затримки фізичного розвитку (ЗФР). До сьогодні дискутабельними лишаються норми зростання для недоношених дітей [1-4]. Загально прийняті світові рекомендації щодо досягнення базових темпів зростання в перші місяці життя є: прибавка маси тіла 15-18 г/кг, довжини - 1 см на тиждень, обвід голови -0,7 см на тиждень. Для пролонгованої оцінки росту недоношених дітей загальноприйнятими являються шкали Olsen, Bertino та Fenton [5-7]. А після досягнення 44-50 тижнів коригованого віку (КВ) оцінку проводять за шкалами для здорових дітей z-scores, рекомендованими ВООЗ. Проте на швидкість зростання недоношених дітей в грудному віці впливає безліч факторів, таких як, інтеркурентні інфекції, наявність перинатальної патології, у тому числі, зумовленої незрілістю та інше, в результаті чого не завжди вдається досягти стабільної прибавки маси тіла. [1-4]

Протягом перших двох років життя недоношена дитина потребує регулярного та обізнаного моніторингу ФР: раз на 2 тижні перші 4-6 тижнів після виписки, надалі, за умов нормального розвитку, вимірювання проводяться 1 раз на місяць. Коригований вік (КВ) дитини з урахуванням гестаційного віку (ГВ) має враховуватися для оцінки маси тіла до 24 місяців життя, для довжини тіла - до 40 місяців життя, для обводу голови - до 18 місяців. При сплощені кривої маси тіла до віку необхідне ретельне обстеження дитини, додаткове консультування, корекція харчування та, за потреби, лікування. Якщо спостерігається стабільна тенденція до сповільнення довжини тіла / зросту нижче 3-го перцентиля, дитина має бути проконсультована дитячим ендокринологом. При порушеннях зростання обводу голови необхідно провести дослідження з нейровізуалізацією для уточнення причини відставання. Встановлено, що недоношені, які краще додають у вазі в період до досягнення 40 тижнів постконцептуального віку, мають кращі показники психомоторного розвитку (ПМР) у віці 18 місяців. [8] дитячий вітамін молоко

Материнське молоко є найкращим продуктом харчування для малюків, у тому числі й для передчасно народжених, проте в деяких випадках воно не може в повному обсязі компенсувати високі потреби в деяких вітамінах та мінералах. Є дослідження, що показали повільніші темпи зростання дітей, які отримували виключно грудне молоко у порівнянні з дітьми, які отримували суміш [9]. Також декілька досліджень в невеликих групах недоношених дітей показали, що у малюків, які отримували виключно грудне молоко, спостерігалися дефіцит кальцію та фосфору, що асоціювалось з нижчою мінералізацією кісток. Хоча ці розбіжності невілювались у віці 2-х років [10]. При виключно грудному вигодовуванні (ГВ) недоношені діти першого півріччя життя мають додатково отримувати вітамін D та залізо. Дослідження показали, що ГВ не може в повному обсязі забезпечити підвищену потребу в цих речовинах у передчасно народжених дітей [12-14].

Недоношеним дітям, які знаходяться на штучному вигодовуванні (ШВ) до періоду налагодження відповідного росту та стабільної прибавки маси тіла призначається спеціалізована суміш з енергетичною цінністю 75 ккал / 100 мл, додатково збагачена білком, кальцієм, фосфором, цинком та вітамінами А, Е, D [11-15].

Мінімальне добове споживання заліза для недоношених малюків має складати 2-4 мг/кг/добу, для доношених-1 мг/кг/добу. Резерви заліза у недоношених дітей вичерпуються у віці 2-3 місяців. За умови виключно ГВ недоношені діти мають отримувати додатково заліза щонайменш 2 мг/кг/ добу. При ШВ рекомендується обирати суміш з підвищеним вмістом заліза (12 мг елементарного заліза на 1л) [12-17]. Діти на ГВ мають впродовж першого року життя додатково отримувати профілактичну дозу вітаміну D (400-500 МО) [16-17].

Відкритим залишається питання корекції дефіциту цинку, який клінічно асоціюється зі зниженням темпів зростання, розвитком дерматитів, порушенням імунітету, поганим загоєнням ран і діареєю. Недоношені діти особливо уразливі до дефіциту цинку. Хоча немає переконливих доказів того, що добавки цинку в ранньому віці призводить до поліпшення моторного або розумового розвитку, встановлено: добавка цинку недоношеним дітям на ГВ до 3 місяців КВ покращує реакції і зменшує ознаки надмірної збудливості, добавка цинку з 7 дня життя знижує в перші місяці життя показники захворюваності і смертності дітей, народжених з дуже малою масою тіла [19-21]. Так, ми на попередньому етапі дослідження показали, що у передчасно народжених дітей спостерігається тенденція до зниження рівню цинку у цільній крові у віці шести місяців, а у дітей з ЗФР цей показник достеменно нижчий у порівнянні з дітьми без ЗФР [21]. Таким чином, актуальним залишається пошук шляхів корекції дефіцитних станів у недоношених дітей першого року життя за для забезпечення оптимальних темпів їх зростання.

Мета дослідження

Обґрунтувати доцільність проведення корекції дефіциту мінералів та вітамінів у недоношених дітей першого року життя та оцінити вплив, безпечність та ефективність препарату, який містить комплекс вітамінів і мінералів на їх фізичний та психомоторний розвиток, у порівнянні з дітьми, які отримували стандартну корекцію харчування.

Матеріали та методи

Дослідження проведено в 2012-2019 роках

на базі педіатричної університетської клініки Багатопрофільного медичного центру (Університетська клініка №1) Одеського національного медичного університету та Одеського дитячого реабілітаційного центру ім. Б. Літвака. Проспективно спостерігалися 200 дітей, які були народженні в ГВ менше повних 37 тижнів з масою тіла (МТ) менше 2500 г.; 50 з них було виключено з дослідження у зв'язку із наявністю в них природжених вад розвитку і важкої органічної патології центральної нервової системи. У когорту дослідження було включено 150 дітей (хлопчики / дівчатка 74/76), які були поділені на три групи: I група - МТ при народженні 2499-1500 г (n = 67); II група - МТ при народженні 1499-1000 г (n = 45); Ill група - МТ при народженні до 1000 г (n = 38). У ході дослідження комплексно оцінювався стан здоров'я дітей, включаючи антропометричні показники, психомоторний розвиток (ПМР), а також рівень макро- і мікроелементів в цільній крові: кальцій, магній, цинк, мідь - методом атомно- абсорбційної спектрометрії; марганець - методом атомно-емісійної спектрометрії. Антропометричні дані дітей до 50 тижнів гестаційного віку оцінювалися за допомогою центильних таблиць для недоношених дітей - Fetal-infant Growth Chart for preterm infants (WHO, 2006, 2013), далі - з урахуванням КВ дитини за допомогою графіків (WHO, Z-scores) з використанням антропометричного калькулятора WHO Anthro.За результатами аналізу антропометричних показників уся когорта дітей була поділена у віці 6 місяців на дві групи: діти з затримкою фізичного розвитку (ЗФР) (n = 91) і діти без ЗФР (n = 59). Частота ЗФР також вивчалася у віці 12 місяців. ПМР передчасно народжених дітей раннього віку оцінювався з урахуванням КВ дитини згідно клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років, затвердженого наказом МОЗ Україні від 20.03.2008 р. № 149.

На наступному етапі проводилося проспектив- не когортне дослідження ефективності та безпечності застосування комплексу вітамінів та мінералів у недоношених дітей першого року життя. Критерії включення у когортне дослідження: МТ при народженні 1500-2499 (мала маса тіла - ММТ), наявність ЗФР у віці шести місяців. Діти (n - 38), що відповідали вище переліченим критеріям, були розподіленні випадковим шляхом на дві підгрупи. Підгрупа 1 (основна) - 20 дітей, які отримували стандартну корекцію харчування та вживали протягом одного місяця комплекс вітамінів та мінералів. Підгрупа 2 (контрольна) - 18 дітей, які отримували стандартну корекцію харчування. Під стандартною корекцією харчування мається на увазі своєчасне введення продуктів прикорму, багатих залізом, вітамінами D, А, Е, профілактичний прийом вітаміну D, заліза, що регламентується діючими рекомендаціями догляду за здоровою дитиною до трьох років (Накази МОЗ Україні: від 20.03.2008 р. № 149; від 10.01.2005 р. № 9; від 02.11.2015 р. № 709)

Комплекс вітамінів та мінералів у формі сиропу, без додавання штучних барвників та ароматизаторів, дозволений до вживання з 4-місячного віку, який містить профілактичні концентрації діючих речовин та має наступний склад: гліцерин (рослинний), вода, вітамін С(L- аскорбінова кислота), регулятори кислотності (тринатрієвий цитрат дигідрат, лимонна кислота), сорбітол, DL- альфа-токоферолу ацетат (вітамін Е), апельсиновий концентрат, кальцію D-пантотенат (вітамін В5), ніацинамід (вітамін В3), глюконат міді (мідь), сульфат цинку (цинк), ретинил пальмитата (вітамін А), загущував (ксантанова камедь), рибофлавін 5 фосфат (вітамін В2), тіамін гідрохлорид (вітамін В1), піридоксин гідрохлорид (вітамін В6), йодид калію (йод), фолієва кислота, селеніт натрію (селен), глюконат магнію (магній), холе- кальциферол (вітамін D3), хлорид хрому (хром), D-біотин, фітоменадіон (вітамін К), ціанокобала- мін (вітамін B12).

Статистична обробка отриманих даних здійснювалася за допомогою онлайн-калькулятора SISA, розраховувалися середні величини (M) та стандартна похибка середнього (m) або 95 % довірчий інтервал (ДІ), відношення шансів (ВШ) і 95% ДІ.

Оцінка ефективності запропонованої схеми лікування проводилась за допомогою розрахунку показників відносного та абсолютного зниження ризику (RRR - Relative risk reduction, ARR -absolute risk reduction) виявлення ЗФР у недоношених дітей народжених з ММТ у віці 12 місяців.

Результати дослідження та їх обговорення

Середні характеристики зрілості та ФР при народжені по групах були наступні: І група (діти з малою масою при народженні - ММТ) - термін гестації 32,42±2,11 тижні, маса тіла 1928,9±264,64 г, довжина тіла 43,42±2,76 см; ІІ група (діти з дуже малою масою при народженні - ДММТ), відповідно - 29,76±1,93 тижні, 1277,36±139,16 г, 38,77±2, 24 см; ІІІ група (діти з екстремально малою масою при народженні - ЕММТ), відповідно - 27,32±1,86 тижні, 908,47±81,66 г, 35,86± 3,23 см. Коефіцієнт варіації для всіх підрахунків не перевищував 13,8 %, тобто групи досить однорідні. Результати оцінки ФР, ПМР у віці 6 місяців та характеру вигодовування представленні у таблиці 1.

Табл. 1

Під час консультування дітей ми дотримувались наступних принципів: підтримка ГВ; діти на ГВ, за потреби, отримували фортифікатори грудного молока; діти на ШВ отримували спеціалізовану збагачену суміш; з 6-місячного віку дітям вводилися продукти прикорму, за наявності ознак готовності; усім дітям на ГВ призначався вітамін D 400-500 МО на добу та залізо 2 мг/кг/ добу на протязі першого року життя; діти підгрупи 1 додатково отримували комплекс вітамінів та мінералів у віці 6-8 місяців.

Дітям, які знаходилися на ГВ, у разі недостатньої прибавки у вазі, ми призначали фортифікатори грудного молока (11, 33% (п- 17), 95% Ді 7.20-17.40). Якщо з якихось причин матері складно зціджувати молоко за для введення в нього фортифікатора, було рекомендовано заміщення 2-3 годувань спеціалізованою сумішшю (75 ккал/100мл). Така схема дозволяє збільшити добове споживання білків на 20-30%, а кальцію на близько 50%, у порівнянні з виключно грудним вигодовуванням.

Недоношеним дітям, які знаходились на ШВ ми призначали спеціалізовану суміш з енергетичною цінністю 75 ккал у 100мл, додатково збагачена білком, кальцієм, фосфором, цинком, вітамінами А, Е, D. Таку суміш ми рекомендували для вигодовування до періоду налагодження зростання та стабільної прибавки ваги, або за необхідності, до досягнення 6-місячного віку, особливо у дітей з МТ при народженні менш ніж 1500 г. Також збагаченні суміші, за потреби, призначались дітям, які вже були переведенні на звичайну суміш для доношених дітей але темпи їх зростання сповільнюються чи знаходяться нижче 10-го перцентиля.

За рекомендаціями ВООЗ і згідно з вітчизняними рекомендаціями по догляду за здоровою дитиною до трьох років, доношеним здоровим дітям прикорми мають бути введені з 6-місячного віку, так як ГВ та адаптовані суміші з цього періоду вже не можуть в повному обсязі забезпечувати потреби малюка. Що стосується недоношених дітей, в Україні не має окремих рекомендацій. Достеменно відомо, що передчасне народження асоціюється з дефіцитом вітамінів та мінералів. З одного боку це пов'язано зі скороченням внутрішньоутробного періоду (накопичення переважно відбувається у третьому триместрі вагітності), з іншого з дуже інтенсивними темпами росту після народження. Тому, вочевидь, недоношені діти також потребують отримати продукти прикорму своєчасно. При цьому ми виявили випадки, коли передчасно народженим дітям продукти прикорму вводились із значним запізненням, в 8-9 місяців (9,33%, (n - 14), 95% ДІ 5,64-15,06), та були представлені ізольовано овочевими/фруктовими пюре без додавання м'яса, або кашами.

Дітям основної підгрупи у віці 5-6 місяців додатково, строком на один місяць, призначався комплексний препарат вітамінів та мінералів у вигляді сиропу з приємним смаком без додавання штучних барвників та ароматизаторів. Під час лікування не відмічено небажаних явищ таких, як алергічні реакції, розлади травлення та інше.

Аналіз середнього віку введення прикормів показав, що цей показник складав в підгрупі 1 - 6,15 ±0,65 міс, в підгрупі 2 - 6,17 ±0,69 міс (р>0,05). Середній вік призначення дітям підгрупи 1 комплексу вітамінів та мінералів дорівнював 5,95 ±0,86 міс.

При обстеженні дітей обох підгруп у віці 12 місяців ми виявили значну позитивну динаміку усіх показників серед дітей основної підгрупи. Так ЗФР в підгрупі 1 визначалась лише в 5% (95% ДІ 0,8923,61) проти 27,78% (95% ДІ 12,5-50,87) в підгрупі 2. Дефіцит маси до довжини (виснаження) не був виявлений серед дітей підгрупи 1, але зберігався у 11,11% (95% ДІ 3,10-32,80) дітей підгрупи 2. Затримка ПМР більш ніж на 1 місяць у віці 12 місяців спостерігалась майже в два рази рідше серед дітей підгрупи 1 - 35% (95% ДІ 18,12-56,71) проти 66,67% (95% ДІ 43,75-83,72) серед дітей підгрупи 2. Часті гострі респіраторні захворювання (більш ніж 5 разів на рік) були відмічені 10% (95% ДІ 2,79-30,10) малюків підгрупи 1 та у 33,33% (95% ДІ 16,28-56,25) - підгрупи 2. Шкірні висипки (дерматити) різного ґе- незу реєструвались з достовірно меншою частотою серед дітей підгрупи 1: 15 % (95% ДІ 5,24-36,04) проти 61,11% (95% ДІ 38,62-79,69).

На наступному етапі ми провели оцінку ефективності запропонованої схеми лікування за допомогою розрахунку показників відносного та абсолютного зниження ризику (RRR, ARR) виявлення ЗФР у недоношених дітей народжених з ММТ у віці 12 місяців. Так RRR=82%, що означає, що використання запропонованої схеми лікування може знизити ризик виявлення ЗФР у віці 12 місяців на 82%. Показник ARR=22,78%. Число осіб, що потребують лікування (ЧПЛ, NNT- number needed to be treated), складає 4%. Тобто, щоб попередити щонайменше один випадок ЗФР у віці 12 місяців серед недоношених дітей з ММТ при народженні, потрібно призначити рекомендовану схему лікування хоча б 4 дітям.

Висновки

1. Проведене дослідження показало, що недоношені діти, які отримували додатково до раціонального вигодовування комплекс вітамінів та мінералів, мали достеменно кращі показники фізичного та психомоторного розвитку у віці 12 місяців, у порівнянні з дітьми, які отримували стандартну корекцію харчування.

2. Оцінка терапевтичної ефективності показала, що застосування комплексу вітамінів та мінералів дозволить знизити ризик виявлення затримки фізичного розвитку серед дітей з малою масою тіла при народженні на 82%.

3. Призначення комплексу вітамінів та мінералів демонструє високу ефективність та повну безпечність і може бути рекомендована для прийому у віці 6-8 місяців недоношеним дітям першого року життя.

Перспективи подальших досліджень

Високий науково-практичний інтерес представляє вивчення рівня інформованості батьків передчасно народжених дітей першого року життя щодо особливостей харчування, строків введення прикормів, шляхів корекції харчування та їх прихильність до виконання медичних рекомендацій. Проведення такого дослідження дозволить виявити складнощі, з якими стискаються безпосередньо батьки недоношених дітей та розробити ефективні підходи до консультування цієї верстви населення.

Література

1. Howson CP, Kinney MV, McDougall L, Lawn JE. Born too soon: preterm birth matters. Reprod Health. 2013;10(1):S1. doi: 10.1186/1742-4755-10-S1-S1.

2. Born too soon: the global action report on preterm birth. World Health Organization; 2012. 126 p.

3. Blencowe H, Cousens S, Oestergaard MZ, Chou D, Moller AB, Narwal R, et al. National, regional, and worldwide estimates of preterm birth rates in the year 2010 with time trends since 1990 for selected countries: a systematic analysis and implications. Lancet. 2012;379(9832):2162-72. doi:10.1016/S0140-6736(12)60820-4.

4. Hack M, Flannery DJ, Schluchter M, Cartar L, Borawski E, Klein N. Outcomes in young adulthood for very-low- birth-weight infants. N Engl J Med 2002;346(3):149-57.

5. Fenton TR, Kim JH. A systematic review and meta-analysis to revise the Fenton growth chart for preterm infants. BMC Pediatr. 2013;13:59. doi: 10.1186/1471-2431-13-59.

6. Bertino E, Spada E, Occhi L, Coscia A, Giuliani F, Gagliardi L, et al. Neonatal anthropometric charts: the Italian neonatal study compared with other European studies. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2010;51(3):353-61. doi: 10.1097/ MPG.0b013e3181da213e.

7. Olsen IE, Groveman SA, Lawson ML, Clark RH, Zemel BS. New intrauterine growth curves based on United States data. Pediatrics[Internet]. 2010[cited 2019 Sep 5];125(2):e214-24. Available from: https://pediatrics.aappublications.org/ content/125/2/e214.long

8. Belfort MB, Rifas-Shiman SL, Sullivan T, Collins CT, McPhee AJ, Ryan P, et al. Infant growth before and after term: effects on neurodevelopment in preterm infants. Pediatrics[Internet]. 2011 [cited 2019 Sep 9];128(4):e899-906. Available from: https://pediatrics.aappublications.org/content/128/4/e899.long

9. Griffin IJ. Postdischarge nutrition for high risk neonates. Clin Perinatol. 2002;29(2):327-44. doi: 10.1016/s0095- 5108(02)00004-0

10. Schanler RJ, Burns PA, Abrams SA, Garza C. Bone mineralization outcomes in human milk-fed preterm infants. Pediatr Res. 1992;31(6):583-6. doi: 10.1203/00006450-199206000-00009

11. Young L, Embleton ND, McCormick FM, McGuire W. Multinutrient fortification of human breast milk for preterm infants following hospital discharge. Cochrane Database Syst Rev [Internet]. 2013[cited 2019 Aug 9];2:Cd004866. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD004866.pub4/full

12. Baker RD, Greer FR. Diagnosis and prevention of iron deficiency and iron-deficiency anemia in infants and young children (0-3 years of age). Pediatrics. 2010;126(5):1040-50. doi: 10.1542/peds.2010-2576.

13. Calvo EB, Galindo AC, Aspres NB. Iron status in exclusively breast-fed infants. Pediatrics. 1992;90(3):375-9.

14. Walter T, Dallman PR, Pizarro F, Velozo L, Pena G, Bartholmey SJ, et al. Effectiveness of iron-fortified infant cereal in prevention of iron deficiency anemia. Pediatrics. 1993;91(5):976-82.

15. Kleinman RE, Greer FR, editors. Pediatric Nutrition, 7th ed. American Academy of Pediatrics Committee on Nutrition[Internet]; 2014 [cited 2019 May 25]. 1506p. Chapter 5. Nutritional needs of the preterm infant. P.83. Available from: https://reader.aappublications.org/pediatric-nutrition-7th-edition-sponsored-member-benefit/111

16. Kleinman RE, Greer FR, editors. Pediatric Nutrition, 7th ed. American Academy of Pediatrics Committee on Nutrition[Internet]; 2014 [cited 2019 May 25]. 1506p. Chapter 21.II. Water-soluble vitamins. P.517. Available from: https://reader.aappublications.org/pediatric-nutrition-7th-edition-sponsored-member-benefit/545

17. Kleinman RE, Greer FR, editors. Pediatric Nutrition, 7th ed. American Academy of Pediatrics Committee on Nutrition[Internet]; 2014 [cited 2019 May 25]. 1506p. Chapter 21.I. Fat-soluble vitamins. P.495. Available from: https:// reader.aappublications.org/pediatric-nutrition-7th-edition-sponsored-member-benefit/523

18. Gogia S, Sachdev HS. Zinc supplementation for mental and motor development in children. Cochrane Database Syst Rev[Internet]. 2012[cited 2019 Sep 9];12:CD007991. Available from: https://www.cochranelibrary.com/cdsr/ doi/10.1002/14651858.CD007991.pub2/full doi: 10.1002/14651858.CD007991.pub2.

19. Mathur NB, Agarwal DK. Zinc Supplementation in Preterm Neonates and Neurological Development, A Randomized Controlled Trial. Indian Pediatr. 2015;52(11):951-5. doi: 10.1007/s13312-015-0751-6.

20. Terrin G, Berni Canani R, Passariello A, Messina F, Conti MG, Caoci S, et al. Zinc supplementation reduces morbidity and mortality in very-low-birth-weight preterm neonates: a hospital-based randomized, placebo-controlled trial in an industrialized country. Am J ClinNutr. 2013;98(6):1468-74. doi: 10.3945/ajcn.112.054478.

21. Котова НВ, Старець ОО, Хіменко ТМ. Роль макро- і мікроелементів у зростанні та розвитку на першому році життя дітей, народжених передчасно. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 2016;4:61-5. doi: 10.24061/2413-4260.VI.4.22.2016.9

Размещено на Allbest.ru