Стан фето-плацентарного комплексу при вроджених вадах розвитку плода у поєднанні із плацентарною дисфункцією
Зменшення частоти антенатальної загибелі плода у жінок із ВВР плода на підставі визначення доплерометричних показників кровоплину у фето-плацентарному комплексі. Аналіз доплерометричних показників. Розродження жінок із ВВР плода та зниження ризику АЗП.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.01.2021 |
| Размер файла | 38,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Стан фето-плацентарного комплексу при вроджених вадах розвитку плода у поєднанні із плацентарною дисфункцією
Резюме
Вступ. Удосконалення перинатальної допомоги в Україні привело до зниження ранньої неонатальної смертності, однак зниження антенатальних втрат не відбулося. Проблема антенатальної загибелі плода (АЗП) вважається актуальною, соціально значимою і недостатньо вивченою. В структурі АЗП вроджені вади розвитку (ВВР) плода складають понад п'яту частину репродуктивних втрат і їх доля щорічно збільшується. Частим ускладненням під час вагітності із ВВР є плацентарна дисфункція (ПД), яка виникає по даним різних авторів у 19% - 69%. Первинна дисфункція плаценти при ВВР має прогресуючий перебіг, наслідком якого є АЗП у різні терміни вагітності.
Мета дослідження - зменшення частоти антенатальної загибелі плода у жінок із ВВР плода на підставі визначення доплерометричних показників кровоплину у фето-плацентарному комплексі (ФПК) та своєчасного їх розродження.
Матеріали та методи. Стан фето-плацентарного комплексу було прослідковано у 100 вагітних із ВВР плода в терміні 37-40 тижнів вагітності. Дослідження проводили в маткових артеріях (МА), пупкових артеріях (ПА), середньо-мозковій артерії (СМА) та аорті плода (АП) з визначенням показників індексу резистентності (ІР), систоло-діастолічного співвідношення (СДС) та пульсового індексу (ПІ). Контрольну групу (КГ) склали 25 вагітних, які народили здорових дітей.
Результати дослідження та їх обговорення. Обстеження та динамічне спостереження 100 вагітних із ВВР плода дозволило діагностувати ПД у переважної кількості вагітних (41 вагітна - 41%), яка маніфестувала проявами дистресу плода у 8,0±2,71%, ЗРП у 29,76±4,46% та ЗРП в поєднанні із маловоддям у 3,24±0,91%. З метою детального аналізу можливих механізмів антенатального танатогенезу пацієнток було розподілено на дві групи - з порушеннями кровоплину у ФПК (ОГ 1 - 41 вагітна), та без таких (ОГ 2 - 59 вагітних). Саме вагітні ОГ 1 мали прояви ПД (дистрес, ЗРП та поєднання ЗРП із маловоддям). Такий поділ дозволив побачити наступну картину порушень кровоплину.
Аналіз доплерометричних показників у МА показав, що спостерігається підвищення СДС в обох МА, при цьому ІР не мав достовірної різниці у порівнянні із КГ та вагітними ОГ 2. Однак кореляційний аналіз не вказав на наявність взаємозв'язку порушень кровоплину у МА із антенатальною загибеллю плода, що не дозволяє розглядати порушення кровоплину у МА як етап антенатального танатогенезу.
У вагітних ОГ 1 виявлений достовірно високий показник ІР у ПА у порівнянні із КГ та ОГ 2. ПІ не мав достовірної різниці у порівнянні із КГ та вагітних із ВВР без ПД. кровоплин доплерометричний антенатальний
При аналізі кровоплину у СМА виявлено достовірне зниження ПІ у вагітних ОГ 1. Значне зниження периферичного опору кровоплину у СМА може бути компенсаторною реакцією на погіршення плодово-плацентарного кровообігу та вважається скісною ознакою повнокрів'я мозку (феномен централізації кровоплину).
Аналіз доплерометричних показників у АП свідчив про підвищення ІР (у порівнянні із КГ. Підвищення ІР в аорті плода може свідчити про напруження роботи серця плода при ПД та може бути маркером формування у них вродженої кардіомегалії.
Висновки. При ВВР плода у поєднанні із ПД спостерігаються більш глибокі порушення у матково-плацентарному та плацентарно - плодовому комплексах. Своєчасна діагностика порушень кровоплину дозволяє своєчасно провести розродження жінок із ВВР плода та знизити ризик АЗП.
Ключові слова: вроджені вади розвитку; плацентарна дисфункція; доплерометрія; антенатальна загибель плоду.
Вступ
Удосконалення перинатальної допомоги в Україні привело до зниження ранньої неонатальної смертності, однак зниження антенатальних втрат не відбулося [1, 2, 3]. Тому до тепер проблема антенатальної загибелі плода (АЗП) вважається актуальною, соціально значимою і недостатньо вивченою [2, 4]. В структурі АЗП вроджені вади розвитку (ВВР) плода складають понад п'яту частину репродуктивних втрат і їх доля щорічно збільшується [5]. Частота та структура антенатальної загибелі плода від ВВР мають значні відмінності в залежності від країни із різним економічним розвитком, національності, віку вагітних, статі плода та інших показників [6].
ВВР плода - велика і гетерогенна група вродженої патології, включає в себе сотні нозологічних форм, різноманітних як по етіології, фено- типічним проявам, так і по прогнозу для життя. Саме ця група захворювань поки що мало піддається лікуванню і своєчасній діагностиці, і саме тому займає велику питому вагу в антенатальних та постнатальних втратах [7].
Таким чином, як у більшості сусідніх країн, так і в Україні, ВВР займають важливе місце у структурі АЗП, що обумовлює важливість всебічного дослідження цієї патології та розуміння механізмів формування змін, які спричиняють загибель плода.
Другим за частотою ускладненням під час вагітності із ВВР є плацентарна дисфункція (ПД), яка виникає по даним різних авторів у 19%-69% [8, 9, 10, 11]. Морфологічною основою цієї патології є порушення диференціювання ворсин хоріону та розвитку фетального судинного русла. Вважається, що ПД при ВВР первинна і формується до 16 тижнів вагітності [10, 12]. Первинна дисфункція плаценти при ВВР має прогресуючий перебіг, наслідком якого є АЗП у різні терміни вагітності.
Мета дослідження - зменшення частоти антенатальної загибелі плода у жінок із ВВР плода на підставі визначення доплерометричних показників кровоплину у фето-плацентарному комплексі (ФПК) та своєчасного їх розродження.
Матеріали та методи
Стан фето-плацентарного комплексу було про- слідковано у 100 вагітних із ВВР плода в терміні 36-40 тижнів вагітності. Доплерометрію проводили на апараті Toshiba Nemio XG за допомогою конвексних датчиків, які працюють у діапазоні
3,5 МГц в режимі кольорового та імпульсного Допплера. Дослідження проводили в маткових артеріях (МА), пупкових артеріях (ПА), середньо- мозковій артерії (СМА) та аорті плода (АП) із визначенням показників індексу резистентності (ІР), систоло-діастолічного співвідношення (СДС) та пульсового індексу (ПІ). Контрольну групу (КГ)
3,6 склали 25 вагітних, які народили здорових дітей. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою програми "Статистика 10".
Результати дослідження та їх обговорення
Обстеження та динамічне спостереження 100 вагітних із ВВР плода дозволило діагностувати ПД у переважної кількості вагітних (41 вагітна - 41%), яка маніфестувала проявами дистресу плода у 8,0±2,71%, ЗРП у 29,76±4,46% та ЗРП в поєднанні із маловоддям у 3,24±0,91%.
З метою детального аналізу можливих механізмів антенатального танатогенезу пацієнток було розподілено на дві групи - з порушеннями кровоплину у ФПК (ОГ 1 - 41 вагітна), та без таких (ОГ 2 - 59 вагітних). Саме вагітні ОГ 1 мали прояви ПД (дистрес, ЗРП та поєднання ЗРП із маловоддям). Такий поділ дозволив побачити наступну картину порушень кровоплину.
Аналіз доплерометричних показників у МА (табл. 1) показав, що спостерігається підвищення СДС в обох МА (2,48±0,25, р < 0,05 та 2,29±0,13, р < 0,001), при цьому ІР не мав достовірної різниці у порівнянні із КГ та вагітними ОГ 2.
Порівняльна характеристика доплерометричних показників у МА у обстежених вагітних
Таблиця 1
|
Групи |
ІР права МА |
ІР ліва МА |
СДС права МА |
СДС ліва МА |
|
|
КГ |
0,44±0,02 |
0,45±0,02 |
1,91±0,09 |
1,84±0,06 |
|
|
ОГ 2 |
0,51±0,04 |
0,51±0,05 |
1,78±0,06 |
1,83±0,06 |
|
|
ОГ 1 |
0,56±0,02 |
0,53±0,02 |
2,48±0,25* |
2,29±0,13** |
Примітка: * р < 0,05
** р < 0,001
Однак кореляційний аналіз не вказав на наявність взаємозв'язку порушень кровоплину у МА із антенатальною загибеллю плода, що не дозволяє розглядати порушення кровоплину у МА як етап антенатального танатогенезу.
У вагітних ОГ 1 виявлений достовірно високий показник ІР (0,73±0,02, р < 0,001) та СДС (3,34±0,16, р < 0,001) у ПА у порівнянні із КГ та Ог 2 (табл. 2).
Таблиця 2
|
Групи |
ІР |
СДС |
ПІ |
|
|
КГ |
0,58±0,01 |
2,43±0,05 |
0,98±0,03 |
|
|
ОГ2 |
0,59±0,01 |
2,50±0,06 |
1,06±0,02 |
|
|
ОГ1 |
0,73±0,02* |
3,34±0,16* |
2,0±0,35 |
Примітка: * р < 0,001
ПІ не мав достовірної різниці у порівнянні із КГ та вагітних із ВВР без ПД.
При аналізі кровоплину у СМА виявлено достовірне зниження ПІ (1,32±0,11, р < 0,001) у вагітних ОГ 1 (табл. 3). Значне зниження периферичного опору кровоплину у СМА може бути компенсаторною реакцією на погіршення плодово-плацентарного кровообігу та вважається скісною ознакою повнокрів'я мозку (феномен централізації кровоплину). Прямою ознакою гіпоксії мозку вважається реєстрація нульового та реверсного кровоплину, що мало місце у 8 (19,5%) вагітних ОГ1. Натомість показники ІР та СДС не мали достовірної різниці у ОГ1 та у ОГ2
Таблиця 3
Порівняльна характеристика доплерометричних показників кровоплину у СМА
|
Групи |
ІР |
СДВ |
ПІ |
|
|
КГ |
0,73±0,01 |
4,33±0,2 |
1,6±0,6 |
|
|
ОГ 2 |
0,74±0,01 |
4,38±0,34 |
1,74±0,08 |
|
|
ОГ 1 |
0,72±0,01 |
4,53±0,44 |
1,32±0,11* |
Примітка: * p < 0,001
Аналіз доплерометричних показників у АП свідчив про підвищення ІР (0,86±0,3, р < 0,01) у порівнянні із КГ (табл. 4).
Підвищення ІР в аорті плода може свідчити про напруження роботи серця плода при ПД та може бути маркером формування у них вродженої кардіомегалії. Незважаючи на підвищення показників СДС та ПІ достовірної різниці у порівнянні із КГ та ОГ 1 не було.
Примітка: * - р < 0,01
На підставі обстеження, визначення доплерометричних показників кровоплину у ФПК та своєчасного розродження спостерігалося зниження перинатальної смертності у 1,4 рази, перинатальної захворюваності по окремим групам захворюваності (пологова травма, внутрішньоутробна гіпоксія та асфіксія, дихальні розлади) - у 2,7 рази.
Антенатальна загибель плода була відсутня.
Висновки
1. При ВВР плода у поєднанні із ПД спостерігаються більш глибокі порушення у матково-плацентарному та плацентарно - плодовому комплексах.
2. У матково-плацентарному комплексі спостерігається підвищення СДС.
3. У плацентарно-плодовому комплексі спостерігається підвищення ІР та СДС у ПА, зниження ПІ у СМА та підвищення ІР в аорті плода.
4. Своєчасна діагностика порушень кровоплину дозволяє своєчасно провести розродження жінок із ВВР плода та знизити ризик АЗП.
Перспектива подальших досліджень
Доплерометричні дослідження при ВВР плода можуть проводитися для зменшення перинатальної захворюваності та смертності.
Конфлікт інтересів: Автори не заявляли будь-якого конфлікту інтересів.
Фінансова підтримка: Автори не зазначили будь-якої грантової підтримки при виконанні досліджень.
Література
1. Кулавский ЕВ, Кулавский ВА. Современные проблемы снижения антенатальных потерь. Медицинский вестник Башкирстана. 2011;4(1):143-8.
2. Туманова ВА, Баринова ИВ. Проблемы антенатальных потерь. Российский вестник акушера-гинеко- лога. 2009;9(5):39-45.
3. Хоменко ВА, Безуглая ОА, Могилевкина ИА. Антенатальная гибель плода: чем отличаются такие беременности? Таврический медико-биологический вестник. 2012;15(2 Ч 2):201-3.
4. Попова ЮЮ. Комплексная оценка фетоплацентарной системы в прогнозировании перинатальных исходов у беременных с антенатальной гибелью плода в анамнезе [автореферат]. Москва: Первый Моск. гос. мед. ун-т им. И.М. Сеченова; 2013. 24 с.
5. Кодрул В. Просторове поширення захворюваності дітей на вроджені вади розвитку в умовах території України. Збірник наукових праць "Педагогічні науки". 2009;109:80-7.
6. Суханова ЛП, Скляр МС. Детская и перинатальная смертность в России: тенденции, структура, факторы риска. Информационно-аналитический вестник "Социальные аспекты здоровья населения" [Интернет]. 2007[цитировано 2019 Янв 25]. Доступно: https://cyberleшnka.m/artide/v/detskaya-i-permatalnaya- smertnost-v-rossii-tendentsii-struktura-faktory-riska
7. Дюбкова ТП. Врожденные и наследственные болезни у детей (причины, проявления, профилактика). Минск: "Асобны"; 2008. 48 с.
8. Абрамова ОА. Медико-социальные аспекты формирования врожденных пороков развития плода [автореферат]. Самара; 2009. 26 с.
9. Бахшян ША, Абрамян РА. Зависимость частоты врожденных пороков развития плода от места жительства, времени года и возраста. Медицинский Вестник Эребуни [Интернет]. 2011[цитировано 2019 Янв 26]; 2:33-36. Доступно на: https://www.erebunimed.com/up/journal_artide/file_699_1771286.pdf
10. Запорожан ВН, Бабий ИЛ, Галич СР, Холодкова ЕЛ, Никитина НА, Калашникова ЕА. Врожденные пороки развития: практическое руководство. Одесса: ОНМедУ; 2012. 320 с.
11. Червенков ЮВ, Нечаев ВЛ. Диагностика, профилактика и коррекция врожденных пороков развития. Саратовский научно-медицинский журнал. 2009;5(3):379-82.
Саиндбекова ФО. Гистохимическая характеристика плацент родильниц, родивших новорожденных с врожденными пороками развития. Світ медицини та біології. 2012;1:150-4.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Фактори ризику розвитку внутрішньоутробного інфікування плода. Особливості перебігу вагітності і пологів, стану плода і новонародженого у жінок з внутрішньоутробним інфікуванням плода. Рівень простагландинів та хемокінів в крові вагітних з інфікуванням.
автореферат [41,8 K], добавлен 12.03.2009Сердечная деятельность плода. Изменения кровообращения после рождения. Факторы, способствующие развитию гипоксии плода. Фето-плацентарная недостаточность, причины возникновения, классификация. Основные формы хронической недостаточности плаценты.
презентация [1,4 M], добавлен 19.05.2012Плацентарное кровообращение плода и его особенности. Стадии кровообращения плода. Поступление кислорода к зародышу через клетки трофобласта. Аллантоидное и плацентарное кровоообращение. Процесс перехода от плацентарного кровообращения к легочному.
презентация [252,1 K], добавлен 22.04.2012Стадии кровообращение плода в период внутриутробного развития. Анатомические особенности сердечно-сосудистой системы плода. Развитие порока сердца у плода при употреблении матерью алкоголя и табака. Открытое овальное окно в сердце у новорожденного.
презентация [864,5 K], добавлен 21.11.2016Особенности врожденных пороков развития центральной нервной системы плода. Оценивание позвоночника плода на всем протяжении в продольной и поперечной плоскостях. Характеристика пренатальной диагностики энцефалоцеле во II и III триместрах беременности.
реферат [23,7 K], добавлен 24.06.2010Применение доплеровского аппарата для исследования кровотока у плода. Циркуляторные нарушения плода, вызванные хронической частичной внутриматочной гипоксией. Гипертензивные нарушения во время беременности, методы предупреждения асфиксии плода.
статья [21,2 K], добавлен 18.03.2012Классификация сердечной деятельности плода. Патофизиологические процессы у плода. Суточные ритмы его физиологических функций. Факторы, влияющие на его оксигенацию. Кардиомониторный контроль и характеристики кардиотокограммы. Оценка биофизического профиля.
презентация [2,4 M], добавлен 26.10.2017Функциональная система: мать-плацента-плод, компенсаторно-приспособительный механизм кислородного снабжения у плода. Показатели перинатальной смертности и основные факторы, на них влияющие. Причины и типы гипоксии плода, этиология и патогенез процесса.
контрольная работа [654,4 K], добавлен 10.12.2011Частота возникновения лицевого, лобного или подбородочного предлежания плода, требующего предоставления медицинской помощи матери. Отличия переднеголовного от заднего вида затылочного предлежания. Тактика ведения родов при гипоксии и травме плода.
презентация [4,4 M], добавлен 01.02.2015Размеры таза, высота стояния дна матки, положение плода, предполагаемый вес плода. Раскрытие шейки матки. Вскрытие плодного пузыря. Поступательные движения плода. Основные периоды родов. Защита промежности в родах. Первичный туалет новорожденного.
история болезни [26,3 K], добавлен 29.03.2017Вирусные поражения плода и их разнообразный характер. Поражение эмбриона при внутриутробном заражении вирусом краснухи. Профилактика внутриутробных поражений плода при эпидемическом паротите. Влияние вируса гриппа на развитие эмбриона и плода человека.
презентация [1,3 M], добавлен 18.03.2013Этапы внутриутробного развития ребенка. Мероприятия по антенатальной охране плода для максимальной защиты плода от негативных воздействий. Задачи проведения дородового патронажа. Рекомендации медицинской сестры по питанию и режиму беременной женщины.
курсовая работа [27,3 K], добавлен 15.11.2014Основные этапы зарождения и развития системы кровообращения в период внутриутробного развития, их характеристика и значение в жизнедеятельности плода. Временные рамки данных этапов. Отличительные черты системы кровообращения плода и новорожденного.
презентация [1,3 M], добавлен 27.03.2010Ознакомление с видами и основными принципами появления неправильных положений плода. Описание операций, исправляющих положение плода. Методы родоразрешения при тазовом предлежании. Противопоказания для ведения родов через естественные родовые пути.
дипломная работа [97,1 K], добавлен 06.07.2019Классификация факторов, влияющих на развитие плода. Употребление алкоголя во время беременности и его влияние на плод. Опасность табачного дыма для будущего ребенка. Внутриутробная задержка роста и гипоксия плода при употреблении наркотиков матерью.
презентация [1,7 M], добавлен 08.12.2016Понятие эмбрионального развития человека. Календарь плодного периода эмбрионального развития. Плацента как основное связующее звено матери и плода. Кровообращение плода, критические периоды эмбриогенеза. Роды как заключительный акт в развитии плода.
реферат [22,0 K], добавлен 07.04.2011Внутриутробное развитие зрения. Особенности внутриутробного развития органов чувств ребенка. Физиологические реакции плода на разные вкусы. Особенности обоняния у новорожденного. Сенсорный опыт плода, складывающийся у него благодаря работе анализаторов.
презентация [1,2 M], добавлен 14.04.2019Варианты головного предлежания плода. Описание четырех моментов механизма родов. Схематическое положение головки плода по отношению к плоскостям малого таза. Наружный акушерский осмотр Леопольда-Левицкого. Определение вставления головки плода в малый таз.
презентация [4,4 M], добавлен 15.11.2015Беременность, продольное положение плода, головное предлежание, первая позиция, передний вид, вторичная компенсированная хроническая фето-плацентарная недостаточность, гестоз легкой степени тяжести второй половины беременности. План ведения родов.
история болезни [24,1 K], добавлен 20.02.2009Рассмотрение основных факторов риска фетоплацентарной недостаточности. Формы заболевания по степени нарушения состояния плода: компенсированные, субкомпенсированные и декомпенсированные. Лечение и профилактика задержки внутриутробного развития плода.
презентация [357,9 K], добавлен 24.03.2014
