Терапія левокарнітином у поєднанні з амінокислотами та зміни ліпідного обміну у хворих на хронічну хворобу нирок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Терапія левокарнітином у поєднанні з амінокислотами та зміни ліпідного обміну у хворих на хронічну хворобу нирок

Чайковська Мар'яна Ігорівна,

Асистент кафедри внутрішньої медицини №3 Тернопільського Національного Медичного Університету ім. І.Я. Горбачевського

Мартинюк Лілія Петрівна,

Д. мед. наук, професор, завідувач кафедри внутрішньої медицини №3 Тернопільського Національного Медичного Університету ім. І.Я. Горбачевського

Анотації

Білково-енергетична недостатність при хронічній хворобі нирок є прогресуючим ускладненням, що пов'язане зі зниженням якості життя та підвищеною смертністю. Будучи пов'язана з системним запаленням та рядом інших порушень, що розвиваються при хронічній нирковій недостатності, білково-енергетична недостатність є складною проблемою, вирішення якої потребує комплексного підходу.

Метою роботи було дослідити ефективність терапії левокарнітином у поєднанні з амінокислотами у хворих на хронічну хворобу нирок шляхом вивчення змін ліпідного спектру крові, та білкового забезпечення організму, а також товщини шкірно-жирової складки під впливом згаданої вище терапії.

Результати дослідження показали достовірну ефективність левокарнітину для корекції гіпоальбумінемії, а також зниження рівня загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності та тригліцеридів, а також зростання рівня ліпопротеїнів високої щільності. Показана достовірна ефективність модифікованого лікування сумішшю незамінних та замінних амінокислот, що характеризувалась зростанням рівня альбумінемії та товщини шкірно-жирової складки, порівняно з групою зі стандартним лікуванням. Комбінована терапія левокарнітином та сумішшю незамінних та замінних амінокислот показала найкращі результати щодо корекції показників білково-енергетичної недостатності у пацієнтів із хронічною хворобою нирок І-V стадій.

Висновок. Рекомендовано включати левокарнітин та суміш незамінних та замінних амінокислот у схему лікування пацієнтів із хронічною хворобою нирок І-V стадій, особливо при наявності проявів білково-енергетичної недостатності. смертність нирка левокарнітин амінокислота

Key words: chronic kidney disease, lipid metabolism, levocarnitine, aminoacids, cholesterol, triglycerides, protein-energy wasting.

Ключові слова: хронічна хвороба нирок, ліпідний обмін, левокарнітин, амінокислоти, холестерин, тригліцериди, білково-енергетична недостатність.

Chaikovska M. I.

Assistant professor of the Department of Internal Medicine #3 Horbachevsky Ternopil National Medical University

Martynyuk L. P.

MD, professor, head of the Department of Internal Medicine #3 Horbachevsky Ternopil National Medical University

LEVOCARNITINE TREATMENT COMBINED WITH AMINOACIDS AND THE LIPID METABOLISM CHANGES IN PATIENTS WITH CHRONIC KIDNEY DISEASE

Abstract. Protein-energy wasting in chronic kidney disease is a progressive complication associated with a decrease in the quality of life and increased mortality. Being associated with systemic inflammation and a number of other disorders that develop in chronic renal failure, protein-energy wasting is a complex problem, which requires a comprehensive approach.

The aim of the work was to investigate the effectiveness of therapy with levocarnitine in combination with amino acids in patients with chronic kidney disease by studying changes in the lipid profile of the blood, and the protein supply of the organism, as well as the thickness of the skin and fat folds under the influence of the above- mentioned therapy.

The results of the study showed a significant effect of levocarnitine on correction of hypoalbuminemia, as well as a decrease in total cholesterol, low density lipoprotein and triglycerides, and an increase in the level of high density lipoprotein. The reliable performance of the modified treatment with a mixture of essential and substitutable amino acids was demonstrated, which was characterized by an increase in the level of albuminemia and the thickness of the skin and fat folds compared with the standard treatment group. Combined therapy with levocarnitine and a mixture of essential and substitutable amino acids showed the best results in correction of protein-energy insufficiency in patients with chronic kidney disease I-V stages.

Conclusion. It is recommended to include levocarnitine and a mixture of indispensable and substitutable amino acids in the treatment regimen of patients with chronic kidney disease I-V stages, especially in the presence of protein-energy wasting.

Вступ

Білково-енергетична недостатність є однією з ключових проблем пацієнтів із хронічною хворобою нирок як на додіалізному етапі, так і після початку нирково-замісної терапії.

Зниження сироваткової концентрації альбуміну, одного з найсильніших предикторів смертності, спричинене як нутриційними розладами, так і підвищеним запальним статусом [1], і прогресує з тривалістю замісної ниркової терапії методом гемодіалізу [2]. Ці зміни, асоційовані з БЕН, є важливими факторами ризику слабкості [3], зниженої реактивності на еритропоез-стимулюючу терапію, низької якості життя, високої частоти госпіталізації та рівня смертності [4, 2, 5].

Розвиток БЕН, що відбувається паралельно зі змінами якісного та кількісного складу ліпопротеїнових фракцій, має ряд причин, серед яких зменшення вживання нутрієнтів [6] при зниженні ШКФ внаслідок анорексії та нудоти, що пов'язано з уремічною інтоксикацією [7], ацидемією, запаленням [8, 9] та депресією, порушення засвоєння харчового білка внаслідок панкреатиту, що часто має місце при хронічній нирковій недостатності, процедурами діалізу, інтеркурентними захворюваннями, та серцево-судинними захворюваннями.. Неадекватне споживання нутрієнтів також може виникати вторинно внаслідок коморбідних захворювань, що знижують функції шлунково-кишкового тракту, депресії, бідної соціально-економічної ситуації чи хибного відчуття насичення, що виникає на фоні заповнення рідиною перитонеальної порожнини чи абсорбції глюкози через очеревину при перитонеальному діалізі. Крім того, стабільна втрата нутрієнтів, таких як амінокислоти, білки, кров, вітаміни, мікроелементи, глюкоза, впродовж діалізу додатково підвищує ризик виникнення БЕН у цієї категорії пацієнтів [10, 11]. Корекція білково- енергетичної недостатності при ХХН є складним завданням, що потребує комплексного вирішення.

Мета. Дослідити ефективність терапії левокарнітином у поєднанні з амінокислотами у хворих на хронічну хворобу нирок шляхом вивчення змін ліпідного спектру крові, та білкового забезпечення організму, а саме за допомогою визначення динаміки рівня загального холестерину, ліпопротеїнів високої та низької щільності та тригліцеридів, а також альбуміну сироватки крові, та товщини шкірно-жирової складки під впливом згаданої вище терапії.

Пацієнти та методи дослідження. Обстежено 106 осіб, 47 жінок (44%) та 59 чоловіків (56%), віком (49,6±13,9) років із верифікованим діагнозом хронічної хвороби нирок. За розрахованою швидкістю клубочкової фільтрації пацієнти розподілялись наступним чином: 15 осіб (14 %) мали ШКФ > 60 мл/(хв-1,73 м 2) (ХХН І, ІІ), 23 пацієнти (22 %) мали ШКФ 30 - 59 мл/(хв-1,73 м 2) (ХХН ІІІ), 29 пацієнтів (27 %) було із ШКФ 15 - 29 мл/(хв-1,73 м 2) (ХХН IV), та 39 хворих (37 %) із ШКФ < 15 мл/(хв-1,73 м 2) (ХХН V). ШКФ розраховували за формулою CKD EPI (KDIGO 2012).

За дизайном дослідження всіх обстежених пацієнтів було розподілено на чотири групи, залежно від отримуваного лікування. Середнє значення ШКФ у чотирьох групах статистично не відрізнялося. 1 група (n = 26) отримувала стандартну терапію, що, залежно від швидкості клубочкової фільтрації, включала лікування основної нефрологічної нозології та супутніх коморбідних станів, дезінтоксикаційну терапію та корекцію ускладнень ХНН, таких як вторинна артеріальна гіпертензія, вторинна анемія, гіпокальціємія та гіперфосфатемія. 2 група (n = 26) отримувала стандартну терапію та модифіковану терапію левокарнітином в добовій дозі 1 г (5 мл) внутрішньовенно струминно впродовж 10 днів. 3 (n = 27) група отримувала стандартну терапію та препарат суміші незамінних та замінних амінокислот Нефротект в добовій дозі 0,6 - 0,8 г (6 - 8 мл) на кг маси тіла на добу впродовж 10 днів. 4 група (n = 27), крім стандартної терапії, отримувала комбіновану модифіковану терапію левокарнітином та Нефротектом у згаданому дозуванні впродовж 10 днів.

Лабораторні дослідження включали визначення сироваткового рівня загального холестерину, ліпопротеїнів високої та низької щільності та тригліцеридів сироватки крові. Статистична обробка отриманих даних виконувалася за допомогою програм Microsoft Excell 2010, Statistica 10.0. Дані представлені як середнє значення (М) та стандартна похибка (±m). Сатистичну достовірність відмінностей між кількісними показниками оцінювали за показником Манна-Уітні (U).

Результати та їх обговорення.

Аналізуючи рівень альбуміну в сироватці крові після лікування, можна відзначити суттєві відмінності даного показника нутриційного статусу хворих між групами, що отримували стандартну та модифіковану терапію. Так, у 1 групі спостерігалося достовірне зниження рівня альбуміну після лікування на 5 % порівняно з вихідним показником. Пацієнти 2, 3 та 4 груп демонстрували зростання рівня альбумінемії після модифікованого лікування на 5 %, 10 % та 14 % відповідно, при цьому найвищий рівень альбуміну спостерігався в 4 групі пацієнтів, що отримували комбіновану модифіковану терапію Нефротектом та левокарнітином (табл. 1).

Таблиця 1

Рівень альбуміну в сироватці крові та достовірність його відмінностей між групами після лікування

Виявлено достовірні зміни ліпідного спектру крові пацієнтів 2 та 4 груп, порівняно з пацієнтами 1 групи. Пацієнти, що отримували левокарнітин, демонстрували зниження рівня тригліцеридів, загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності та підвищення рівня ліпопротеїнів високої щільності в динаміці (табл. 2 - 5).

Таблиця 2

Рівень загального холестерину в сироватці крові та достовірність його відмінностей між групами після лікування

Таблиця 3

Рівень ЛПНЩ в сироватці крові та достовірність його відмінностей між групами після лікування

Таблиця 4

Рівень тригліцеридів в сироватці крові та достовірність його відмінностей між групами після лікування

Таблиця 5

Рівень ЛПВЩ в сироватці крові та достовірність його відмінностей між групами після лікування

Аналізуючи значення товщини шкірно-жирової складки, бачимо зростання даного показника у пацієнтів, що отримували модифіковану терапію із достовірно найвищими значеннями у 3 та 4 групі (табл.

Таблиця 6

Товщина шкірно-жирової складки та достовірність відмінностей між її значеннями до та після лікування

Виявлення хоча й невеликих, проте однонаправлених змін товщини шкірно-жирової складки за короткий термін лікування свідчить про його ефективність, а отже необхідність пацієнтам із хронічною нирковою недостатністю.

Поєднання впливу терапії левокарнітином у поєднанні з амінокислотами на білковий та жировий пул організму веде до найкращих наслідків та тривалого результату. Наявність антиоксидантного, протизапального ефекту згаданої терапії сприяє комплексному вирішенню проблеми білково-енергетичної недостатності у категорії пацієнтів із хронічною хворобою нирок І-V стадій.

Висновки

1. Доведена достовірна (р < 0,05) ефективність модифікованого лікування Нефротектом, що характеризувалась зростанням рівня альбумінемії та товщини шкірно-жирової складки, порівняно з групою зі стандартним лікуванням.

2. Доведена достовірна (р < 0,05) ефективність модифікованого лікування левокарнітином, що характеризувалась зростанням рівня альбумінемії, зниженням рівня загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності та тригліцеридів, а також зростанням рівня ліпопротеїнів високої щільності.

3. Комбінована терапія левокарнітином та сумішшю кетоаналогів незамінних та замінних амінокислот достовірно підвищує рівень альбумінемії та товщину шкірно-жирової складки, знижує концентрацію загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності та тригліцеридів, та підвищує рівень ліпопротеїнів високої щільності у пацієнтів із хронічною хворобою нирок І-V стадій.

Література

1. Kim Y, Molnar MZ, Rattanasompattikul M, Hatamizadeh P, Benner D, Kopple JD, Kovesdy CP, Kalantar-Zadeh K. Relative contributions of inflammation and inadequate protein intake to hypoalbuminemia in patients on maintenance hemodialysis. Int Urol Nephrol. 2013; 45(1):215-227. [PubMed: 22528583].

2. den Hoedt CH, Bots ML, Grooteman MP, van der Weerd NC, Penne EL, Mazairac AH, Levesque R, Blankestijn PJ, Nube MJ, ter Wee PM, van den Dorpel MA. Clinical predictors of decline in nutritional parameters over time in ESRD. Clin J Am Soc Nephrol. 2014; 9(2):318-325. [PubMed: 24458074].

3. Amparo FC, Cordeiro AC, Carrero JJ, Cuppari L, Lindholm B, Amodeo C, Kamimura MA. Malnutrition-inflammation score is associated with handgrip strength in nondialysis-dependent chronic kidney disease patients. J Ren Nutr. 2013; 23(4):283-287. [PubMed: 23046737].

4. Su CT, Yabes J, Pike F, Weiner DE, Beddhu S, Burrowes JD, Rocco MV, Unruh ML. Changes in anthropometry and mortality in maintenance hemodialysis patients in the HEMO study. Am J Kidney Dis. 2013; 62(6):1141--1150. [PubMed: 23859719].

5. Rattanasompattikul M, Molnar MZ, Zaritsky JJ, Hatamizadeh P, Jing J, Norris KC, Kovesdy CP, Kalan- tar-Zadeh K. Association of malnutrition-inflammation complex and responsiveness to erythropoiesis-stimu- lating agents in long-term hemodialysis patients. Nephrol Dial Transplant. 2013; 28(7):1936-1945. [PubMed: 23045431].

6. Wang AY, Sanderson J, Sea MM et al. Important factors other than dialysis adequacy associated with inadequate dietary protein and energy intakes in patients receiving maintenance peritoneal dialysis. Am J Clin Nutr 2003; 77: 834-841.

7. Anderstam B, Mamoun AH, Sodersten P et al. Middle-sized molecule fractions isolated from uremic ultrafiltrate and normal urine inhibit ingestive behavior in the rat. J Am Soc Nephrol 1996; 7: 2453-2460.

8. McCarthy DO. Tumor necrosis factor alpha and interleukin-6 have differential effects on food intake and gastric emptying in fasted rats. Res Nurs Health 2000; 23: 222-228.

9. Kalantar-Zadeh K, Block G, McAllister CJ et al. Appetite and inflammation, nutrition, anemia, and clinical outcome in hemodialysis patients. Am J Clin Nutr 2004; 80: 299-307.

10. Combarnous F, Tetta C, Cellier CC et al. Albumin loss in on-line hemodiafiltration. Int J Artif Organs 2002; 25: 203-209.

George A. Kaysen, Joel A. Dubin, Hans-Georg Mu" Ller, William E. Mitch, Laura M. Rosales, Nathan W. Levin, and the HEMO Study Group. Relationships among inflammation nutrition and physiologic mechanisms establishing albumin levels in hemodialysis patients. Kidney International, Vol. 61 (2002), pp. 22402249.

Размещено на Allbest.ru