Кількість антральних фолікулів як маркер оваріального резерву в пацієнток із безпліддям при ендометріозі яєчників
Визначеня кількості антральних фолікулів за допомогою ультразвукової діагностики в пацієнток із безпліддям при ендометріозі яєчників та при його відсутності. Негативний вплив наявності ендометріоїдних включень в тканині яєчника на оваріальний резерв.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.01.2021 |
| Размер файла | 22,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Вищий державний навчальний заклад України
Буковинський державний медичний університет
Кількість антральних фолікулів як маркер оваріального резерву в пацієнток із безпліддям при ендометріозі яєчників
А.В. Андрієць, О.М. Юзько
м. Чернівці, Україна
Резюме
Оваріальний резерв визначається як функціональний потенціал яєчника, що відображається кількістю та якістю фолікулів, які мають добру здатність до відповіді при контрольованій стимуляції овуляції екзогенним гонадотропіном.
Мета дослідження. Визначити кількість антральних фолікулів (КАФ) за допомогою ультразвукової діагностики в пацієнток із безпліддям при ендометріозі яєчників.
Матеріал і методи. Проведено УЗ-діагностика для визначення кількості антральних фолікулів у 100 пацієнток із безпліддям при ендометріозі яєчників та у 40 пацієнток контрольної групи з безпліддям без ендометріозу.
Результати. У жінок із безпліддям при ендометріозі яєчників показники КАФ були значно нижчі, ніж у жінок контрольної групи.
Висновки. Кількість антральних фолікулів у пацієнток із безпліддям при ендометріозі яєчників значно менша у порівнянні з пацієнтками з безпліддям при відсутності ендометріозу. Тобто, наявність ендометріоїдних включень в тканині яєчника має негативний вплив на оваріальний резерв.
Ключові слова: безпліддя при ендометріозі яєчника; кількість антральних фолікулів; оваріальний резерв.
Резюме
Количество антральных фолликулов в качестве маркера овариального резерва у пациенток с бесплодием при эндометриозе яичников
А.В. Андриец, А.М. Юзько, Высшее государственное учебное заведение Украины «Буковинский государственный медицинский университет» (г. Черновцы, Украина)
Овариальный резерв определяется как функциональный потенциал яичника, который отображается количеством и качеством фолликулов, имеющих хорошую способность к ответу при контролируемой стимуляции овуляции экзогенным гонадотропином.
Цель исследования. Определить количество антральных фолликулов (КАФ) с помощью ультразвуковой диагностики у пациенток с бесплодием при эндометриозе яичников.
Материал и методы. Проведено УЗ-диагностика для определения количества антральных фолликулов у 100 пациенток с бесплодием при ендометриозе яичников и у 40 пациенток контрольной группы с бесплодием без ендометриоза.
Результаты. У женщин с бесплодием при ендометриозе яичников показатели КАФ были значительно ниже, чем у женщин контрольной группы.
Выводы. Количество антральных фолликулов у пациенток с бесплодием при эндометриозе яичников значительно меньше по сравнению с пациентками с бесплодием при отсутствии эндометриоза. То есть, наличие эндометриоидных включений в ткани яичника имеет негативное влияние на овариальный резерв.
Ключевые слова: бесплодие при эндометриозе яичника; количество антральных фолликулов; овариальный резерв.
Summary
Quantity of antral folliculars as a marker of the ovarian reserve for patients with infertility and ovarian endometriosis
A.V. Andriiets, O.M. Yuzko, higher state educational establishment of Ukraine «Bukovinian state medical university», (Chernivtsi, Ukraine)
Ovarian reserve is defined as the functional potential of the ovary, which is reflected by the number and quality of the follicles that have a good response to controlled ovulation stimulation by exogenous gonadotropin.
Aim of study. To determine the antral follicles count (AFC) number using ultrasound diagnostic in patients with infertility and ovarian endometriosis.
Materials and methods. Ultrasound diagnostics was carried out to determine the number of antral follicles in 100 patients with infertility and ovarian endometriosis and in 40 patients with infertility without ovarian endometriosis.
Results. In women with infertility and ovarian endometriosis, antral follicles count (AFC) were significantly lower than in women with infertility without ovarian endometriosis.
Conclusions. The AFC number in patients with infertility and ovarian endometriosis is significantly lower compared with patients with infertility without ovarian endometriosis. In other words, the presence of endometriotic lessions in the ovarian tissue has a negative effect on the ovarian reserve.
Key words: Infertility; Antral Follicles Count; Ovarian Reserve; Ovarian Endometriosis.
Вступ
Важливою віхою в дослідженні патогенезу розвитку безпліддя при ендометріозі яєчників було вивчення взаємозв'язку з оваріальним резервом [1]. Оваріальний резерв визначається як функціональний потенціал яєчника, що відображається кількістю та якістю фолікулів, які мають добру здатність до відповіді при контрольованій стимуляції овуляції екзогенним гонадотропіном [2]. Вже багато років проводять різноманітні дослідження для виявлення маркерів та тестів діагностики оваріального резерву. Ці дослідження включають визначення фолітропіну (ФСГ), інгібіну-Б і анти-Мюлерового гормону (АМГ) а також ультразвукових маркерів таких, як об'єм яєчника та кількість антральних фолікулів [2,3].
Існує гіпотеза [4], що кількість антральних фолікулів (КАФ) може бути більш вірогідним діагностичним критерієм маркера запасу яєчника, особливо після оперативного лікування. Показано, що при ендометріозі яєчників КАФ менша як до, так і після операції. Потрібні подальші дослідження для уточнення впливу ендометріозу на КАФ та показники оваріального резерву.
Мета дослідження
Визначити кількість антральних фолікулів за допомогою ультразвукової діагностики в пацієнток із безпліддям при ендометріозі яєчників.
Матеріал та методи дослідження
Згідно з метою нашої роботи нами було обстежено 100 пацієнток основної групи з безпліддям та ендометріозом яєчників. Контрольну групу склали 40 жінок з безпліддям без наявного ендометріозу.
Методи дослідження включали загальноклінічне (оцінка анамнезу, скарг та клінічних симптомів), об'єктивне обстеження (оцінка загального фізичного соматичного та статевого розвитку), спеціальні методи дослідження: вагінальне, УЗД органів малого тазу.
Обстеження проводилося за наявності інформаційної згоди пацієнтів, із дотриманням основних положень Good Clinical Practice (1996 р.), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2008 рр.), Наказу Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) України №690 від 23.09.2009 р. (зі змінами, внесеними згідно з Наказом МОЗ України №523 від 12.07.2012 р.), схвалено Комісією з питань біомедичної етики Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет».
Статистична обробка отриманих даних проведена з використанням прикладних програм для проведення медико-біологічних досліджень. Процедури, логіка та інтерпретація одержаних результатів базувалися на загальноприйнятих положеннях медичної та біологічної статистики.
антральний фолікул безпліддя ендометріоз яєчник
Результати та їх обговорення
У 74 (74,0%) пацієнток основної групи діагностовано первинне безпліддя, в 26 (26,0%) - вторинне, в контрольній групі відповідно - 31 (77,5%) та 9 (22,5%). Розподіл за віком пацієнток основної та контрольної груп наведений у таблиці 1.
Середній вік пацієнток в основній групі становив 30,3 ± 0,5 року, а в контрольній - 29,7 ± 0,7 року, що статистично не різнилось (р>0,05).
Результати проведеної УЗ-діагностики на визначення кількості антральних фолікулів в кожному з яєчників у пацієнток із безпліддям при ендометріозі яєчників та в контрольній групі наведені в табл. 2.
Так, у пацієнток із ендометріозом яєчників кількість антральних фолікулів у віці 20-28 років була в правому та лівому яєчниках 5,3 ± 0,007 та 5,2 ± 0,007, відповідно, а в контрольній групі 7,8 ± 0,39 та 7,5 ± 0,4, що статистично різнилося (р<0,05). У жінок в віці 29-38 років також відмічалася достовірна різниця КАФ: у пацієнток основної групи 4,1 ± 0,005 та 4,1 ± 0,005, а в контрольній групі - 6,1 ± 0,27 та 6,8 ± 0,28 (р<0,05). У жінок вікової категорії 39 років і старше різниці по КАФ не спостерігалося: в основній групі було 3,2 ± 0,003 та 3,2 ± 0,003, а в контрольній групі 3,0 ± 0,15 та 3,0 ± 0,15, (р>0,05). В цілому КАФ у пацієнток основної групи була вірогідно меншою як в правому (4,5 ± 0,005), так і в лівому (4,5 ± 0,005) яєчниках в порівнянні з контролем (відповідно 6,6 ± 0,27 та 7,0 ± 0,28, р<0,05).
Таблиця 1
Розподіл пацієнток основної та контрольної груп за віком (%)
|
Вік пацієнток |
Основна група, n = 100 |
Контрольна група, n = 40 |
|
|
20-28 років |
45,0 |
37,5 |
|
|
29-38 років |
47,0 |
60,0 |
|
|
39 років і старше |
8,0 |
2,5 |
Таблиця 2
Кількість антральних фолікулів у обстежених пацієнток залежно від віку (М±т)
|
Вік пацієнток, роки |
Основна група, n=100 |
Контрольна група, n=40 |
|||
|
Правий яєчник |
Лівий яєчник |
Правий яєчник |
Лівий яєчник |
||
|
20-28 |
5,3 ± 0,007 |
5,2 ± 0,007 |
7,8 ± 0,39* |
7,5 ± 0,4* |
|
|
29-38 |
4,1 ± 0,005 |
4,1 ± 0,005 |
6,1 ± 0,27* |
6,8 ± 0,28* |
|
|
39 і старше |
3,2 ± 0,003 |
3,2 ± 0,003 |
3,0 ± 0,15 |
3,0 ± 0,15 |
|
|
Середній показник КАФ |
4,5 ± 0,005 |
4,5 ± 0,005 |
6,6 ± 0,27 |
7,0 ± 0,28 |
Примітка: * р < 0,05.
Таблиця 3
Розподіл обстежених пацієнток за виявленою кількістюантральних фолікулів (%)
|
Кількість астральних фолікулів |
Основна група, n = 100 |
Контрольна група, n = 40 |
|||
|
Правий яєчник |
Лівий яєчник |
Правий яєчник |
Лівий яєчник |
||
|
Менше 5 |
32,0 |
33,0 |
40,0 |
42,5 |
|
|
Від 5 до 12 |
49,0 |
45,0 |
50,0 |
47,5 |
|
|
Більше 12 |
2,0 |
4,0 |
7,5,0 |
10,0 |
|
|
Фолікули не візуалізувалися |
16 |
18 |
2,5 |
0 |
Як свідчать дані, наведені табл. 3, КАФ до 5 в правому яєчнику виявлено в 32,0% жінок основної групи, в лівому - 33,0%, а в контрольній групі відповідно - в 40,0% та 42,5% жінок, що свідчить про дещо кращий оваріальний резерв у жінок контрольної групи. КАФ від 5 до 12 визначалася в основній групі в більшості (49,0% та 45,0%) жінок, що не відрізнялося від показників контрольної групи (50,0% та 47,5%). Пацієнток з КАФ більше 12 в кожному яєчнику у відсотковому співвідношенні було більше в контрольній групі - 7,5% та 10,0%, ніж в групі пацієнток із безпліддям при ендометріозі яєчників - 2,0% та 4,0%. Не візуалізувалися фолікули в 16,0% та 18,0% пацієнток основної групи в порівнянні зі значно меншими показниками контрольної групи (2,5% та 0%).
Таблиця 4
Кількість антральних фолікулів у обстежених пацієнток залежновід виду безпліддя (М±т)
|
Кількість астральних фолікулів |
Основна група, n = 100 |
Контрольна група, n = 40 |
|||
|
Правий яєчник |
Лівий яєчник |
Правий яєчник |
Лівий яєчник |
||
|
Первинне безпліддя |
4,9 ± 0,007 |
4,6 ± 0,006 |
6,7 ± 0,28* |
7,0 ± 0,29* |
|
|
Вторинне безпліддя |
3,4 ± 0,004 |
4,1 ± 0,005 |
6,1 ± 0,27* |
6,8 ± 0,28* |
Примітка: * р < 0,05.
Як свідчать дані, наведені в табл. 4, у пацієнток із первинним та вторинним безпліддям при ендометріозі яєчників КАФ була вірогідно нижчою (р < 0,05) як в правому, так і в лівому яєчниках (відповідно, 4,9 ± 0,007 та 4,6 ± 0,006, 3,4 ± 0,004 та 4,1 ± 0,005) в порівнянні з контрольною групою (6,7 ± 0,28 та 7,0 ± 0,29, 6,1 ± 0,27 та 6,8 ± 0,28).
Отже, отримані нами дані свідчать, що в жінок із безпліддям при ендометріозі яєчників показники КАФ були значно нижчі, ніж у жінок контрольної групи, тобто без ураження яєчників ендометріозом.
Висновки
Кількість антральних фолікулів у пацієнток із безпліддям при ендометріозі яєчників значно менша у порівнянні з пацієнтками з безпліддям при відсутності ендометріозу. Тобто, наявність ендометріоїдних включень в тканині яєчника має негативний вплив на оваріальний резерв.
Конфлікт інтересів: Автори не заявляли будь-якого конфлікту інтересів.
Література
1. Somigliana E., Berlanda N., Benaglia L., Vigano P., Vercellini P., Fedele L. Surgical excision of endometriomas and ovarian reserve: a systematic review on serum antimьllerian hormone level modifications. Fertil Steril. 2012;98(6):1531-8.
2. Broekmans F.J., Kwee J., Hendriks D.J., Mol B.W., Lambalk C.B. A systematic review of tests predicting ovarian reserve and IVF outcome. Hum Reprod Update 2006; 12(6):685-718.
3. Maheshwari A., Fowler P., Bhattacharya S. Assessment of ovarian reserve - should we perform tests of ovarian reserve routinely? Hum Reprod. 2006; 21(11):2729-35.
4. Raffi F., Metwally M., Amer S. The impact of excision of ovarian endometrioma on ovarian reserve: a systematic review and meta-analysis. J Clin Endocrinol Metab. 2012;97(9): 3146-54.
Размещено на allbest.ru
...Подобные документы
Клінічні особливості, ехоструктура яєчників, церебральний та внутрішньояєчниковий кровоток, психоемоційний статус, гормональний гомеостаз при синдромі полікістозних яєчників. Розробка метода корекції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової дисфункції у жінок.
автореферат [72,7 K], добавлен 21.03.2009Питання епідеміології, патогенезу, апріорної діагностики гістоструктурних форм та відновленню репродуктивного здоров’я при доброякісних кістозних утвореннях яєчників. Теоретичне узагальнення даних епідеміологічних досліджень. Ендогенна інтоксикація.
автореферат [105,4 K], добавлен 12.03.2009Аналіз причин виникнення синдрому полікістозних яєчників у жінок репродуктивного віку, що призводить до ендокринного безпліддя. Алгоритм лікування безпліддя у хворих із синдромом полікістозних яєчників. Основні етапи підготовки до оваріальної стимуляції.
статья [18,0 M], добавлен 03.11.2016Клінічні особливості дисфункціональних маткових кровотеч у жінок пізнього репродуктивного періоду, гормональний гомеостаз у пацієнток з різними патогенетичними варіантами ДМК. Методи диференційованої терапії ДМК у пацієнток пізнього репродуктивного віку.
автореферат [28,2 K], добавлен 02.04.2009Ефективність відновлення репродуктивної функції в жінок із хламідіозом при безплідді трубного походження шляхом оптимізації діагностичних та лікувальних заходів із використанням лапароскопії. Розробки та впровадження комплексного поетапного лікування.
автореферат [36,3 K], добавлен 04.04.2009Виявлення мікоплазменної інфекції в піхві та цервікальному каналі у жінок із безпліддям трубного походження. Стан вродженого неспецифічного та набутого специфічного імунітету. Збереження фагоцитарної та захоплюючої активності поліморфноядерних лейкоцитів.
автореферат [78,6 K], добавлен 04.04.2009Стан соматичного та репродуктивного здоров’я хворих із субепітеліальним ЕШМ. Морфологічні, імуногістохімічні особливості епітелію шийки матки за ендометріозу. Особливості гормонального гомеостазу, стану місцевого імунітету та екосистеми піхви у пацієнток.
автореферат [37,5 K], добавлен 09.03.2009Вивчення пародонтологічного статусу та гормонального фону у вагітних із акушерською патологією. Підвищення ефективності профілактики та лікування захворювань тканин пародонта в даної категорії пацієнток. Комплекс лікувально-профілактичних заходів.
автореферат [41,5 K], добавлен 07.04.2009Вплив різних методик ушивання розрізу на матці на тривалість операції кесарева розтину, операційну крововтрату, частоту післяопераційних ускладнень і перебування пацієнток в стаціонарі. Перебіг післяопераційного періоду при абдомінальному розродженні.
автореферат [35,4 K], добавлен 09.03.2009Роль окисно-відновних процесів у еякулятах бугаїв і фолікулах яєчників корів, їх вплив на капацитацію та дозрівання сперміїв і ооцитів поза організмом, способи корекції метаболізму статевих клітин, оцінювання їх фізіологічного, морфологічного стану.
автореферат [76,9 K], добавлен 04.04.2009Ефективність рентгенологічної та ультразвукової діагностики окремих стадій гострої непрохідності кишечника. Інтраопераціна оцінка життєздатності кишки та її моніторингу в ранньому післяопераційному періоді. Вдосконалення діагностики даної патології.
автореферат [40,7 K], добавлен 12.03.2009- Особливості перебігу остеопорозу у жінок з фізіологічною менопаузою та після тотальної оваріоектомії
Ретроспективний аналіз показників до тотального видалення яєчників та результатів патогістанічних заключень після гістероваріоектомій. Динаміка змін щільності кісткової тканини. Розробка комплексу для зниження частоти та ступеня тяжкості остеопорозу.
автореферат [39,4 K], добавлен 06.04.2009 Трансфіковані клітини культури клітин яєчників китайського хом’яка. Дослідження експресії трансгена. Рекомбінантні плазміди, які містять ген АРОА1 людини під контролем енхансеру чи промотору середньораннього гена цитомегаловірусу людини з інтроном.
автореферат [52,1 K], добавлен 12.03.2009Ретроспективний аналіз застосування допоміжних репродуктивних технологій при різних формах безплідності. Особливості анатомо-функціонального стану гіпофізарно-яєчникової системи у пацієнток із тиреоїдною патологією. Лікувально-профілактичних заходи.
автореферат [67,8 K], добавлен 03.04.2009Структура та частота поєднаних форм гіперпластичних процесів ендо- та міометрія серед пацієнток гінекологічних стаціонарів. Порівняльний аналіз ефективності гістероскопічних операцій з використанням аблятивної, резекційної та комбінованої методик.
автореферат [34,0 K], добавлен 11.04.2009Оцінка частоти і причин материнської смертності у хворих на перитоніт після кесарева розтину, сучасні аспекти клінічного перебігу і варіанти розвитку. Роль динамічного ехографічного дослідження в своєчасній діагностиці неспроможності швів на матці.
автореферат [74,7 K], добавлен 10.04.2009Ретроспективний аналіз історій хвороби пацієнток, прооперованих з приводу трубно-перитонеального безпліддя та особливості клінічного перебігу. Відновлення репродуктивної функції та впровадження науково-обгрунтованої комплексного лікування і реабілітації.
автореферат [38,1 K], добавлен 19.03.2009Дослідження провідної системи серця. Концепція застосування комплексу морфологічних, імуногістохімічних, імунологічних критеріїв для судово-медичної диференційної діагностики. Співвідношення кількості випадків смерті від ССЗ у залежності від статі.
автореферат [59,5 K], добавлен 11.04.2009Стан імунної системи у жінок, які страждають дисменореєю при поєднаних формах урогенітальної інфекції, гормональна насиченість пацієнток. Методи комплексного лікування дисменореї, розробка практичних рекомендацій щодо тактики ведення хворих жінок.
автореферат [38,0 K], добавлен 06.04.2009Вплив поетапного комплексу реабілітаційного фізичного виховання дітей віком 7-10 років з патологією зору. Спостереження суттєвого зниження ШОЕ, абсолютної кількості лейкоцитів, гранулоцитів, нейтрофільних поліморфмоядерних лейкоцитів та агранулоцитів.
статья [28,2 K], добавлен 11.09.2017
