Лабораторно-інструментальні співставлення варіабельності серцевого ритму у новонароджених після перенесеної гіпоксії

Размещено на http://allbest.ru

Харківський національний медичний університет, Харківський регіональний перинатальний центр

Лабораторно-інструментальні співставлення варіабельності серцевого ритму у новонароджених після перенесеної гіпоксії

Є.В. Іванова

м. Харків, Україна

Резюме

Вступ. Визначення стану вегетативної регуляції серцевої діяльності знайшло широке використання при різній патології в неонатальній практиці. Відомо, що гіпоксія чинить вагомий негативний вплив на функцію міокарда та процеси вегетативного контролю серцевої діяльності. Раннє виявлення розвитку постгіпоксичного ураження вегетативної регуляції серцевої діяльності за допомогою аналізу варіабельності серцевого ритму та пошук її зв'язків з іншими характеристиками стану серцево-судинної системи (ССС) може бути корисним інструментом для визначення подальшої тактики ведення таких новонароджених. Мета дослідження - покращення ранньої діагностики постгіпоксичного ураження міокарда шляхом вивчення варіабельності серцевого ритму (ВСР) у новонароджених після перенесеної гіпоксії та проведення співставлення її характеристик з лабораторно-інструментальними показниками стану серцево-судинної системи.

Матеріали та методи. Обстежено 187 новонароджених в ранній неонатальний період. Проведено аналіз даних анамнезу, біохімічне дослідження крові (АСТ, АЛТ, КФК, КФК-МВ, ЛДГ, ГГТФ), Холтерівське моніторування ЕКГ (ХМЕКГ) з визначенням часових показників варіабельності серцевого ритму (SDNN, SDANN, індексу SDNN, rMSSD, pNN50), допплерехокардіографічне дослідження (ДЕХОКГ), статистичний аналіз.

Результати. Обстежені новонароджені в залежності від оцінки за шкалою Апгар на 1-й хвилині були розподілені на 2 основні групи: до 1-ї групи (n=132) увійшли новонароджені з оцінкою за Апгар менше 6 балів, до 2-ї групи (n=55) - новонароджені з оцінкою за Апгар 7 та більше балів. В залежності від терміну гестації при народженні діти основних мали розподіл на підгрупи доношених та передчасно народжених: група 1а (n=15) - доношені новонароджені з гіпоксією при народженні, група 1б (n=117) - передчасно народжені з гіпоксією при народженні, група 2а (n=43) - доношені новонароджені без гіпоксії при народжені, група 2б (n = 12) - передчасно народжені без гіпоксії при народжені. За результатами ХМЕКГ показники середньої, середньої мінімальної та середньої максимальної ЧСС були вищими в групі немовлят, які перенесли гіпоксію, з найвищими показниками в групі передчасно народжених дітей. Показники циркадного індексу були нижчими в групі немовлят, які перенесли гіпоксію, з найнижчими показниками в групі передчасно народжених дітей.

Проведений аналіз кореляційних залежностей часових параметрів ВСР з лабораторними показниками та параметрами ДЕХОКГ показав, що SDАNN мав найбільший відсоток взаємозв'язків з лабораторно-інструментальними показниками стану ССС. З параметрами ДЕХОКГ у всіх групах найбільшу кількість зв'язків мали показники rMSSD та pNN50, які найбільш повно характеризували стан гемодинаміки саме в групі новонароджених з наявним порушеннями процесів адаптації при народженні на тлі перенесених гіпоксичних подій (група 1) та в саме в підгрупі передчасно народжених дітей (група 1б). SDNN мав зв'язок із значеннями КФК-МВ та гаммаглутамілтрансферази, як показника антиоксидантної системи захисту організму у новонароджених з порушеннями адаптації при народженні після перенесеної гіпоксії, в тому числі, й у групі передчасно народжених дітей. Висновки. Передчасно народжені діти, які перенесеної гіпоксію, мають більш виражений вегетативний дисбаланс регуляції серцевої діяльності. Комплексна оцінка ВСР с визначенням усіх параметрів, які характеризують стан симпатичної та парасимпатичної регуляції у співставленні з біохімічними показниками стану ССС та ДЕХОКГ дозволить покращити ранню діагностику постгіпоксичного ураження міокарда та виробити подальшу тактику ведення пацієнтів.

Ключові слова: варіабельність серцевого ритму; постгіпоксичний міокард; новонароджені; маркери ураження міокарда.

Вступ

Визначення стану вегетативної регуляції серцевої діяльності знайшло широке використання при різній патології в неонатальній практиці. На сьогодні тривають пошуки нових методик і показань для проведення аналізу варіабельності серцевого ритму (ВСР). Літературні дані свідчать про вивчення ВСР з метою характеристики вегетативної регуляції, діагностики порушень ритму серця у новонароджених з різним терміном гестації та вагою [1,2] та визначення ризику розвитку раптової малюкової смертності [3]; для оцінки впливу особливостей пологової діяльності [4], інфекційного процесу [5,6] на автономну регуляцію та визначення стану дитини при народженні [7]. Залишаються актуальними питання пошукузалежності змін ВСР від характеру постгіпоксичного ураження ЦНС [8], впливу лікувальної гіпотермії [9] та прогнозування ступеня неврологічного ураження або несприятливого неврологічного розвитку у новонароджених з неонатальною енцефалопатією [10]. Визначення ВСР застосовується для оцінки впливу дексаметазону під час проведення штучної вентиляції легень [11] та для прогнозування невдалої екстубації у передчасно народжених дітей, у тому числі, з екстремально низькою масою тіла при народженні [12]; для оцінки впливу тривалого больового синдрому [13], ефективності анестезії та потреби в анальгетиках у новонароджених та дітей раннього віку [14]. Характеристика ВСР знайшла своє застосування для визначення змін ЧСС як міри результату втручання при годуванні у передчасно народженої дитини [15], визначення затримки розвитку ланок вегетативної регуляції під час сну [16] та формування групи ризику щодо розвитку дезадаптивних реакцій на події догляду [17]. Тривають дослідження щодо вивчення ВСР для характеристики стану вегетативної регуляції у новонароджених від матерів з екстрагенітальною патологією [18], впливу рівню багатоланцюгових жирних кислот на розвиток ЦНС [19] та некон'югованої гіпербілірубінемії на вегетативні функції у немовлят [20].

Виходячи з цього, раннє виявлення розвитку постгіпоксичного ураження вегетативної нервової регуляції серцевої діяльності за допомогою аналізу ВСР та пошук її зв'язків з іншими характеристиками стану серцево-судинної системи (ССС) [21] може бути корисним для визначення подальшої тактики ведення таких новонароджених.

У доступній літературі описано спроби поєднаного аналізу показників ВСР та біохімічних маркерів стану міокарда з метою вивчення стану ССС та визначення прогнозу щодо ризику розвитку несприятливих серцевих подій серед дорослої популяції [22-28]. Проте інформації щодо застосування такої практики у пацієнтів в неонатальний період в доступній літературі нами не отримано.

Саме тому, метою нашого дослідження стало покращення ранньої діагностики постгіпоксичного ураження міокарда шляхом вивчення варіабельності серцевого ритму у новонароджених після перенесеної гіпоксії та проведення співставлення її характеристик з лабораторно-інструментальними показниками стану серцево-судинної системи.

Матеріали та методи

На базі регіонального перинатального центру м. Харкова протягом 2017-2018 рр. було проведено проспективне дослідження 187 новонароджених. В залежності від оцінки за шкалою Апгар на 1-й хвилині при народженні немовлята були розподілені на 2 основні групи: до 1-ї групи (п=132) увійшли новонароджені, які мали оцінку за шкалою Апгар на 1-й хвилині менше 6 балів, тобто, діти, які перенесли гіпоксію та мали порушення адаптації при народженні; до 2-ї групи (п=55) - новонароджені без гіпоксії з оцінкою за шкалою Апгар на 1-й хвилині 7 та більше балів. В залежності від терміну гестації при народженні діти основних груп мали розподіл на підгрупи доношених та передчасно народжених: група 1а (п=15) - доношені новонароджені з гіпоксією, група 1б (п=117) - передчасно народжені з гіпоксією, група 2а (п=43) - доношені новонароджені без гіпоксії, група 2б (п=12) - передчасно народжені без гіпоксії. Критерієм виключення була наявність вроджених вад розвитку і/або органічна патологія серцево-судинної системи.

Під час дослідження у ранній неонатальний період проводився аналіз даних анамнезу, біохімічне дослідження крові, добове моніторування ЕКГ за Холтером (ХМ), допплерехокардіографічне дослідження (ДЕХОКГ), статистичний аналіз отриманих даних. Біохімічний аналіз крові з визначенням АСТ, АЛТ, КФК, КФК-МВ, ЛДГ, ГГТФ проведено за стандартними методиками. Запис та аналіз ХМ виконано за допомогою апаратно-програмного комплексу електрокардіографічного «ECGpro» (Холтерівський монітор «ЕР810»), IMESC. Інтерпретацію отриманих даних проведено за допомогою програмного забезпечення ECGproHolter V.7.44.7-S12. Аналіз варіабельності серцевого ритму проводився шляхом визначення часових параметрів SDNN, SDANN, індексу SDNN, rMSSD та pNN50.Статистичний аналіз проводився з використанням програми STATISTICA 10 (розробник - StatSoft.Inc). Кількісні показники оцінювалися на предмет відповідності нормальному розподілу. Сукупності кількісних показників, розподіл яких відрізнявся від нормального, описувалися за допомогою значень медіани (Me), мінімальних і максимальних значень. Показники з нормальним розподілом описувалися за допомогою середніх арифметичних величин (M) і стандартних відхилень (SD).

Для порівняння середніх величин в нормально розподілених сукупностях кількісних даних розраховувався t-критерій Стьюдента; відмінності показників вважалися статистично значущими при рівні значущості p<0,05. Для сукупностей кількісних показників, розподіл яких відрізнялося від нормального, використовувався U-критерій Манна-Уїтні; якщо розраховане значення U дорівнювало або було менше критичного, визнавалася статистична значимість відмінностей.

З метою вивчення зв'язку між явищами проведено розрахунок коефіцієнта рангової кореляції Спірмена. Порівняння номінальних даних проведено за допомогою критерію х2 Пірсона. В якості кількісної міри ефекту при порівнянні відносних показників використовувався показник відносного ризику (ВР). З метою проектування отриманих значень ВР на генеральну сукупність розраховувалися межі 95% довірного інтервалу (95% Ді). Виходячи з отриманих даних, значимість взаємозв'язку результату і фактору вважалася доведеною в разі знаходження довірного інтервалу за межами кордону відсутності ефекту, прийнятої за 1.

Результати дослідження та їх обговорення

За результатами обстеження 187 новонароджених та збору анамнезу у матерів обстежених пацієнтів встановлено, що матері дітей 1 групи на момент пологів були більш старшого віку, ніж в групі дітей без гіпоксії при народженні (р<0,03), з максимальними віковими значеннями в групі передчасно народжених немовлят з гіпоксією (29,6+6,2 років). Ускладнення акушерсько-гінекологічних анамнезу мали 94% матерів новонароджених 1 групи та 47% матерів дітей 2 групи (RR = 3,823, 95% СІ (2.061; 7.092), х2 = 53.272; р<0,001).

При аналізі терміну гестації у немовлят встановлено, що передчасно народжені діти з гіпоксією (1б група) мали нижчі показники у порівнянні з передчасно народженими без гіпоксії (р<0,0001).

За ваговим критерієм при народженні діти 1б групи також мали нижчі значення у зіставленні з новонародженими 2б групи (р<0,0001).

Показники оцінки за шкалою Апгар у новонароджених 1 групи були нижчими на 1-й хвилині в групі доношених немовлят (4 (1; 6) балів), ніж в групі передчасно народжених дітей (5 (1; 6) балів; р<0,02). Суттєвої різниці в оцінці на 5-й хвилині між новонародженими тих самих груп не встановлено. Показники рН пуповинної крові також були нижчими в 1а групі (7,02 (6,8; 7,4) та 7,3 (6,9; 7,7) відповідно, р<0,0001).

При детальному аналізі параметрів частоти серцевих скорочень (ЧСС) за даними ХМ (табл.1) встановлено, що показники середньої, середньої мінімальної та середньої максимальної ЧСС були вищими у новонароджених 1-ї групи у порівнянні з 2 групою, з максимальними значеннями в підгрупі передчасно народжених немовлят.

Показники середньої та середньої мінімальної ЧСС також були вищими в підгрупах передчасно народжених у порівнянні з підгрупами доношених дітей. Значення циркадного індексу, як показника відношення середньої денної до середньої нічної ЧСС, мали нижчі значення в підгрупах передчасно народжених дітей, з найнижчими мінімальними значеннями в підгрупі передчасно народжених після перенесеної гіпоксії та з порушеннями адаптації при народженні (група 1б).

Аналіз довжини синусового RR-інтервалу показав, що показники мінімального RR-інтервалу були вищими у дітей 2 групи, з максимальними значеннями в групі доношених немовлят. Показники максимального RR-інтервалу були вищими у дітей 1 групи, з максимальними значеннями у підгрупі передчасно народжених після перенесеної гіпоксії (1бпідгру- па) та з мінімальними значеннями у немовлят 2б підгрупи.

Таблиця 1

Добові показники варіабельності параметрів ЧСС

Рис. 9. Кореляційні зв`язки rMSSD та лабораторно-інструментальних показників

Рис. 10. Кореляційні зв'язки рNN50та лабораторно-інструментальних показників

RMSSD, який характеризує стан парасимпатичної ланки вегетативної нервової регуляції серцевого ритму[33], також має ряд залежностей з низкою біохімічних та інструментальних кардіо-респіраторних показників - з АСТ, сатурацією О2, частотою дихання, показниками артеріального тиску (срАТ).

Зв'язок значень pNN50, як показника співвідношенням активності центральних вегетативних регуляторних ланок серцевого ритму [33],також зі строком гестації в групі передчасно народжених немовлят (рис. 4), підтверджує наявність у цих новонароджених фізіологічно менш зрілої ланки парасимпатичної вегетативної регуляції серцевого ритму [34,35], на яку додатково чинить негативний вплив гіпоксія під час пологів.

SDNN має зв'язок із значеннями КФК-МВ та гаммаглутамілтрансферази, як показника антиоксидантної системи захисту організму [21], у новонароджених з порушеннями адаптації при народженні після перенесеної гіпоксії, в тому числі, й у групі передчасно народжених дітей (рис. 6). новонароджений гіпоксія вегетативний серцевий

Отримані нами дані констатують той факт, що параметри ВСР, які характеризують стан симпатичної регуляції серцевої діяльності (SDANN) мають більш наявний зв'язок з біохімічними показниками стану ССС. З параметрами ж ДЕХОКГ в нашому дослідженні виражені кореляції мають показники ВСР, які характеризують парасимпатичну ланку (rMSSD) та показники співвідношення активності парасимпатичної і симпатичної ланок вегетативної регуляції (pNN50).

З огляду на означене вище, групою ризику щодо розвитку порушень серцевого ритму та провідності є діти з порушеннями адаптації при народженні після перенесеної гіпоксії, які народилися передчасно, оскільки вони мають поєднаний негативний вплив гестаційної незрілості та гіпоксії під час пологів на парасимпатичну вегетативну регуляцію серцевого ритму. Поєднане вивчення біохімічних показників стану ССС, ДЕХОКГ, ВСР дозволить отримати більш повну інформацію щодо стану міокарда після перенесеної гіпоксії та ступеню його постгіпоксичного ураження та виробити подальшу тактику ведення таких новонароджених.

Висновки

1. Передчасно народжені діти після перенесеної гіпоксії мають більш виражений вегетативний дисбаланс регуляції серцевої діяльності.

2. Показник SDАNN має найбільшу кількість взаємозв'язків з біохімічними показниками стану міокарда (АСТ, КФК, КФК-МВ, ЛДГ) та лабораторно-інструментальними показниками стану ССС в цілому.

3. Виявлено найбільшу кількість кореляцій показників RMSSD та pNN50 з параметрами ДЕХОКГ

4. Комплексна оцінка ВСР с визначенням усіх параметрів, які характеризують стан симпатичної та парасимпатичної регуляції у співставленні з біохімічними показниками стану ССС та ДЕХОКГ дозволить покращити ранню діагностику постгіпоксичного ураження міокарда та виробити подальшу тактику ведення пацієнтів.

Перспективи подальших досліджень У подальшому, з огляду на наше дослідження, вважаємо за доцільне доповнити уявлення щодо факторів ризику розвитку порушень серцевого ритму у новонароджених

1. Patural H, Flori S, Pichot V, Barthelemy JC, Roche F. Autonomic regulation and bradycardia during the neonatal period. Arch Pediatr. 2014;21(2):226-30. doi: 10.1016/j.arcped.2013.10.001.

2. Gonsalves H, Amorim-Costa C, Ayres-de-Campos D, Bernardes J. Evolution of linear and nonlinear fetal heart rate indices throughout pregnancy in appropriate, small for gestational age and preterm fetuses: A cohort study. Comput Methods Programs Biomed. 2018;153:191-9. doi: 10.1016/j.cmpb.2017.10.015.

3. Duncan JR, Byard RW, editors. SIDS Sudden Infant and Early Childhood Death: The Past, the Present and the Future. University of Adelaide Press. 2018. Myers MM, Burtchen N, Retamar MO, Lucchini M, Fifer WP. Chapter 21. Neonatal Monitoring: Prediction of Autonomic Regulation at 1 Month from Newborn Assessments [Internet]. [cited 2019 Oct 9]. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK513375/

4. Kozar M, Tonhajzerova I, Mestanik M, Matasova K, Zibolen M, Calkovska A, et al. Heart rate variability in healthy term newborns is related to delivery mode: a prospective observational study. BMC Pregnancy Childbirth. 2018;18(1):264. doi: 10.1186/s12884-018-1900-4.

5. Amess P, Rabe H, Wertheim D. Visual assessment of heart rate variability patterns associated with neonatal infection in preterm infants. Early Hum Dev. 2019;134:31-3. doi: 10.1016/j.earlhumdev.2019.05.017.

6. Al-Shargabi T, Govindan RB, Dave R, Metzler M, Wang Y, du Plessis A, et al. Inflammatory cytokine response and reduced heart rate variability in newborns with hypoxic ischemic encephalopathy. J Perinatol. 2017;37(6):668-72. doi: 10.1038/jp.2017.15.

7. de Souza Medeiros TK, Dobre M, da Silva DMB, Brateanu A, Baltatu OC, Campos Al. Intrapartum Fetal Heart Rate: A Possible Predictor of Neonatal Acidemia and APGAR Score. FrontiersinPhysiology [Internet]. 2018[cited 2019 Oct 8];9:1489. Available from: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fphys.2018.01489/full doi: 10.3389/fphys.2018.01489

8. Metzler M, Govindan R, Al-Shargabi T, Vezina G, Andescavage N, Wang Y, et al. Pattern of brain injury and depressed heart rate variability in newborns with hypoxic ischemic encephalopathy. Pediatr Res. 2017;82(3):438-43. doi: 10.1038/pr.2017.94

9. Vesoulis ZA, Rao R, Trivedi SB, Mathur AM. The effect of therapeutic hypothermia on heart rate variability. J Perinatol. 2017;37(6):679-83. doi: 10.1038/jp.2017.42.

10. Oliveira V, Martins R, Liow N, Teiserskas J, von Rosenberg W, Adjei T, et al. Prognostic Accuracy of Heart Rate Variability Analysis in Neonatal Encephalopathy: A Systematic Review. Neonatology. 2019;115(1):59-67. doi: 10.1159/000493002.

11. Alonzo CJ, Fairchild KD. Dexamethasone effect on heart rate variability in preterm infants on mechanical ventilation. J Neonatal Perinatal Med. 2017;10(4):425-30. doi: 10.3233/NPM-16157.

12. Silva MGF, Gregorio ML, de Godoy MF. Does heart rate variability improve prediction of failed extubation in preterm infants? J Perinat Med. 2019;47(2):252-7. doi: 10.1515/jpm-2017-0375.

13. Buyuktiryaki M, Uras N, Okur N, Oncel MY, Simsek GK, Isik SO, et al. Evaluation of prolonged pain in preterm infants with pneumothorax using heart rate variability nalysis and EDIN (Йchelle Douleur Inconfort Nouveau-Nй, neonatal pain and discomfort scale) scores. KoreanJPediatr. 2018;61(10):322-6. doi: 10.3345/kjp.2017.05939

14. Weber F, Roeleveld HG, Geerts NJE, Warmenhoven AT, Schrцder R, de Leeuw TG. The heart rate variability-derived Newborn Infant Parasympathetic Evaluation (NIPE™) Index in pediatric surgical patients from 0 to 2 years under sevoflurane anesthesia-A prospective observational pilot study. Paediatr Anaesth. 2019;29(4):377-84. doi: 10.1111/pan.13613.

15. Pados BF, Thoyre SM, Knafl GJ, Nix WB. Heart rate variability as a feeding intervention outcome measure in the preterm infant. Adv Neonatal Care. 2017;17(5):E10-E20. doi: 10.1097/ANC.0000000000000430.

16. Takatani T, Takahashi Y, Yoshida R, Imai R, Uchiike T, Yamazaki M, et al. Relationship between frequency spectrum of heart rate variability and autonomic nervous activities during sleep in newborns. Brain Dev. 2018;40(3):165-71. doi: 10.1016/j.braindev.2017.09.003.

17. Campbell H, Govindan RB, Kota S, Al-Shargabi T, Metzler M, Andescavage N, et al. Autonomic Dysfunction in Neonates with Hypoxic Ischemic Encephalopathy Undergoing Therapeutic Hypothermia Impairs Physiological Responses to Routine Care Events. J Pediatr. 2018;196:38-44. doi: 10.1016/j.jpeds.2017.

18. Russell NE, Higgins MF, Kinsley BF, Foley ME, McAuliffe FM. Heart rate variability in neonates of type 1 diabetic pregnancy. Early Hum Dev. 2016;92:51-5. doi: 10.1016/j.earlhumdev.2015.11.003.

19. Drewery ML, Gaitan AV, Spedale SB, Monlezun CJ, Miketinas DC, Lammi-Keefe CJ. Maternal n-6 and n-3 fatty acid status during pregnancy is related to infant heart rate and heart rate variability: An exploratory study. Prostaglandins Leukot Essent Fatty Acids. 2017;126:117-25. doi: 10.1016/j.plefa.2017.09.003

20. Цzdemir R, Olukman Ц, Karadeniz C, Зelik K, Katipoglu N, Muhtar Yilmazer M, et al. Effect of unconjugated hyperbilirubinemia on neonatal autonomic functions: evaluation by heart rate variability. J Matern Fetal Neonatal Med. 2018;31(20):2763-9. doi: 10.1080/14767058.2017.1355901.

21. Годованець ЮД, Перижняк АІ. Патогенетичні аспекти кардіоваскулярних порушень при гіпоксичному ураженні у новонароджених дітей. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 2016;1:21-6. doi: 10.24061/2413- 4260.VI.1.19.2016.4

22. Andreato LV, Julio UF, Panissa VL, Esteves JV, Hardt F, de Moraes SM, de Souza CO, Franchini E. Brazilian Jiu- Jitsu Simulated Competition Part I: Metabolic, Hormonal, Cellular Damage,and Heart Rate Responses. J Strength Cond Res. 2015;29(9):2538-49. doi: 10.1519/JSC.0000000000000918.

23. Holndonner-Kirst E, Nagy A, Czobor NR, Fazekas L, Lex DJ, Sax B, et al. Higher Transaminase Levels in the Postoperative Period After Orthotopic Heart Transplantation Are Associated With Worse Survival. J Cardiothorac Vasc Anesth. 2018;32(4):1711-8. doi: 10.1053/j.jvca.2018.01.002.

24. Pilarczyk K, Carstens H, Heckmann J, Canbay A, Koch A, Pizanis N, et al. The aspartate transaminase/alanine transaminase (DeRitis) ratio predicts mid-term mortality and renal and respiratory dysfunction after left ventricular assist device implantation. Eur J Cardiothorac Surg. 2017;52(4):781-8. doi: 10.1093/ejcts/ezx247.

25. Osztovits J, Horvath T, Abonyi M, Toth T, Visnyei Z, Bekц G, et al. Chronic hepatitis C virus infection associated with autonomic dysfunction. Liver Int. 2009;29(10):1473-8. doi: 10.1111/j.1478-3231.2009.02075.x.

26. Mavai M, Singh YR, Gupta RC, Mathur SK, Bhandari B. Linear Analysis of Autonomic Activity and Its Correlation with Creatine Kinase-MB in Overt Thyroid Dysfunctions. Ind J Clin Biochem. 2018;33(2):222-8. doi: 10.1007/s12291-017-0659-0.

27. Weippert M, Behrens M, Mau-Moeller А, Bruhn S, Behrens K, Weippert M, et al. Relationship Between Morning Heart Rate Variability and Creatine Kinase Response During Intensified Training in Recreational Endurance Athletes. Front Physiol [Internet]. 2018[cited 2019 Oct 24];9:1267. Available from: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/ fphys.2018.01267/full

28. Stein PK, Tereshchenko L, Domitrovich PP, Kleiger RE, Perez A, Deedwania P. Diastolic dysfunction and autonomic abnormalities in patients with systolic heart failure. Eur J Heart Fail. 2007;9(4):364-9. doi: 10.1016/j.ejheart.2006.09.013

29. Pirojsakul K, Thanapinyo A, Nuntnarumit P. Blood pressure and heart rate during stress in children born small for gestational age. Pediatr Nephrol. 2017;32(6):1053-8. doi: 10.1007/s00467-017-3586-7.

30. Patel N, Donahue C, Shenoy A, Patel A, El-Sherif N. Obstructive sleep apnea and arrhythmia: A systemic review. Int J Cardiol. 2017;228:967-70. doi: 10.1016/j.ijcard.2016.11.137.

31. Koehler U, Reinke C, Sibai E, Hildebrandt O, Sohrabi K, Dette F, et al. Autonomic dysfunction and cardiac arrhythmia in patients with obstructive and central sleep apnea. Dtsch Med Wochenschr. 2011;136(50):2622-8. doi: 10.1055/s-0031-1292852.

32. Wu TW, Azhibekov T, Seri I. Transitional Hemodynamics in Preterm Neonates: Clinical Relevance. Pediatr Neonatol. 2016;57(1):7-18. doi: 10.1016/j.pedneo.2015.07.002.

33. Weiner OM, McGrath JJ. Test-Retest Reliability of Pediatric Heart Rate Variability: A Meta-Analysis. J Psychophysiol. 2017;31(1):6-28. doi: 10.1027/0269-8803/a000161.

34. Cardoso S, Silva MJ, Guimaraes H. Autonomic nervous system in newborns: a review based on heart rate variability. Childs Nerv Syst. 2017;33(7):1053-63. doi: 10.1007/s00381-017-3436-8.

35. Mulkey SB, Kota S, Swisher CB, Hitchings L, Metzler M, Wang Y, et al. Autonomic nervous system depression at term in neurologically normal premature infants. Early Hum Dev. 2018;123:11-6

Размещено на Allbest.ru