Організація системи профілактики офтальмологічної патології в підземних працівників вугледобувної галузі
Обґрунтування системи профілактики офтальмологічної патології в підземних працівників вугледобувної галузі. Розробка її організаційної структури, змісту та обсягів на різних рівнях. Алгоритм проведення медичних оглядів працюючих у підземних умовах.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.02.2021 |
| Размер файла | 92,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України
Організація системи профілактики офтальмологічної патології в підземних працівників вугледобувної галузі
Варивончик Д.В.
Благун І.В.
м. Київ
Анотація
Актуальність. Уданий час заходи з профілактики офтальмологічної патології у вугледобувній галузі є фрагментарними, не мають системності й організаційної єдності, що знижує ефективність профілактичної ланки охорони здоров'я і збільшує ризики виникнення виробничо зумовленої, професійної захворюваності, інвалідизації внаслідок слабозорості й сліпоти працюючого населення. Мета роботи: наукове обґрунтування системи профілактики офтальмологічної патології в підземних працівників вугледобувної галузі. Матеріали та методи. З використанням результатів раніше проведених наукових досліджень і основоположних принципів сучасної теорії медичної профілактики розроблялися організаційна структура, зміст та обсяги профілактики офтальмологічної патології в підземних працівників вугледобувної галузі на різних рівнях. Результати. Створено якісно нову диференційовану організаційну систему профілактики офтальмологічної патології в підземних працівників вугледобувної галузі. Запропонована система дозволяє: на первинному рівні профілактики - покращити санітарно-гігієнічний нагляд за умовами праці працівників, оптимізувати освітлення робочої зони, більш раціонально використовувати засоби індивідуального захисту органа зору, упровадити систему профілактичної іригації ока, забезпечити належні умови надання першої (долікарської) медичної допомоги в умовах шахти; на вторинному рівні - уніфікувати програму, оптимізувати обсяги, удосконалити організаційний алгоритм проведення медичних оглядів працюючих у підземних умовах, покращити маршрути пацієнтів для встановлення офтальмологічної допомоги й допуску до роботи в підземних умовах; на третинному рівні - обґрунтувати медичні критерії щодо встановлення професійного генезу офтальмологічної патології серед працюючих у підземних умовах, покращити організацію надання комплексної медико-соціальної-реабілітаційної допомоги хворим. Висновки. Широке впровадження запропонованої організаційної системи профілактики офтальмологічної патології в підземних працівників вугледобувної галузі дозволить покращити надання медичної та реабілітаційної допомоги працюючим, знизить ризик виникнення в них гострої і хронічної виробничо-зумовленої і професійної офтальмологічної патології.
Ключові слова: вугільна шахта; працівники; офтальмологія; захворюваність; професійна патологія; профілактика
Вступ
Профілактика офтальмологічної патології серед населення працездатного віку є одним із ключових завдань боротьби із сліпотою і слабозорістю на національному рівні [6].
Одним із ключових факторів втрати зорових функцій серед працездатного населення є гострі й хронічні виробничо зумовлені та професійні захворювання, травми, опіки органа зору тощо. Зазначені патологічні стани, окрім додаткового навантаження на систему охорони здоров'я, зменшують трудовий по тенціал, завдають економічних збитків тощо. У структурі професійної захворюваності населення України перше місце посідають працівники вугледобувної галузі з патологічними станами, що формують професійну захворюваність працівників. Для них притаманні також високі рівні офтальмологічної захворюваності і виробничих травм ока [8, 9].
На сьогодні заходи з профілактики офтальмологічної патології у вугледобувній галузі є фрагментарними, не мають системності й організаційної єдності, що знижує ефективність профілактичної ланки охорони здоров'я і збільшує ризики виникнення виробничо зумовленої, професійної захворюваності, інвалідизації внаслідок слабозорості й сліпоти працюючого населення. Зазначене визначило актуальність проведення даного дослідження.
Метою дослідження було наукове обґрунтування системи профілактики офтальмологічної патології в підземних працівників вугледобувної галузі.
Матеріали та методи
З використанням результатів раніше проведених наукових досліджень [2-5] і основоположних принципів сучасної теорії медичної профілактики [28, 31, 34] нами розроблялися організаційна структура, зміст та обсяги профілактики офтальмологічної патології в підземних працівників вугледобувної галузі на різних рівнях.
Результати та обговорення
Сучасна теорія профілактики захворювань людини ґрунтується на системному підході, що включає загальновизнані три рівні, метою кожного з них є:
— первинна профілактика - усунення факторів ризику хвороб і підвищення резистентності організму осіб із груп високого ризику до цих факторів тощо;
— вторинна профілактика - виявлення на ранній стадії захворювань, що викликані факторами ризику, і надання хворим своєчасної, доступної і високоякісної медичної допомоги тощо;
— третинна профілактика - реалізація комплексу медико-соціальних заходів, спрямованих на максимально можливе відновлення обмеженого функціонування й життєдіяльності хворих, запобігання інвалідизації, максимальне підвищення якості їх життя тощо [28, 31, 34].
Первинна профілактика. Проведеними нами дослідженнями встановлено, що на підземних працівників вугільної галузі впливає комплекс виробничих факторів, ризиків, які значно підвищують офтальмологічну захворюваність:
— на ністагм - метан, кристалічний силіцій діоксид (у складі вугільно-породного пилу), низька освітленість (мето-, скотопічна);
— гострі та хронічні кон'юнктивіти, керато - кон'юнктивіти (у тому числі синдром сухого ока) - кристалічний силіцій діоксид (у складі вугільно-породного пилу), нагрівальний мікроклімат, ультрафіолетове випромінювання;
— катаракту - тринітротолуол;
— глаукому - вібрація;
— виробничі травми органа зору - метан, кристалічний силіцій діоксид (в складі вугільно-породного пилу), вібрація, низька освітленість (мето-, скотопічна), важкість праці;
— злоякісні новоутворення ока і його придатків - ультрафіолетове випромінювання.
Кожен шкідливий виробничий фактор є етіологічною причиною ураження структур і погіршення функціонування зорового аналізатора, а також ініціює і підтримує патогенетичні зміни у ньому, а саме:
— метан - чинить гіпоксичну й пряму нейротоксичну (наркотичну) дію на головний мозок, тим самим погіршує функціонування вищих відділів зорового аналізатора (викликає ністагм) і знижує увагу, контроль власної безпеки працівників (сприяючи виникненню травм);
— тринітротолуол - викликає токсичну катаракту;
— силіцій діоксид кристалічний - є причиною прямого пошкодження передніх структур ока, унаслідок чого виникають гострі та хронічні кон'юнктивіти та кератокон'юнктивіти, у тому числі синдром сухого ока; а також є причиною розвитку в працівників пилових захворювань легень (пневмоконіоз, хронічне обструктивне захворювання легень), унаслідок яких виникає легенева недостатність, яка супроводжується гіпоксією головного мозку, що погіршує функціонування вищих відділів зорового аналізатора (викликає ністагм) і знижує увагу, контроль власної безпеки працівників (сприяючи виникненню травм);
— вібрація (загальна й локальна) - викликає мі - кротравматизацію всіх структур очного яблука і сприяє виникненню глаукоми внаслідок порушення мікро - циркуляції і циркуляції очної рідини, деструкції склистого тіла, ураження зорового нерва й сітківки тощо;
— мікроклімат (нагрівальний - висока температура та швидкість повітря) - сприяє швидкому висушуванню сльозної плівки ока й прогресуванню синдрому сухого ока;
— ультрафіолетове випромінювання (при проведенні зварювальних робіт) - є причиною фотокератокон'юнктивіту (електрофтальмії);
— освітленість (низька - мезо-, скотопічна) - є причиною виникнення ністагму, а також внаслідок зниження зорового контролю сприяє виникненню виробничих травм (у тому числі органа зору і його придатків);
— важкість праці (важкого ступеня) - сприяє виникненню втоми, зниженню самоконтролю й виникненню виробничих травм (у тому числі органа зору і його придатків).
У цілому всі шкідливі виробничі фактори ризику синергічно підсилюють свої етіопатогенетичні впливи на орган зору, його придатки, погіршують функціонування вищих відділів зорового аналізатора і стають причиною виробничо зумовленої офтальмологічної патології. Тому основними завданнями первинної профілактики повинні бути:
1) забезпечення безпечних (оптимальних) умов праці шляхом:
— зниження концентрації в повітрі робочої зони метану, тринітротолуолу, вугільно-породного пилу (силіцію діоксиду);
— застосування засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) від впливу вібрації, несприятливого мікроклімату;
— зниження важкості праці за рахунок механізації, автоматизації і роботизації підземних робіт;
2) оптимізація режиму освітлення робочої зони завдяки використання високоефективного світлодіодного обладнання (наприклад, світлодіодні системи освітлення шахт (8УЕТ Ргош-БЕБ 32. Ех-ДБ); світильників шахтних головних (СВГ6, СВГ6Н); світильників шахтних (СВГ7); шахтних ліхтарів-сигналізаторів метану (СМС5М3, СМС-10));
3) використання ЗІЗ для захисту органа зору в умовах високого ступеня пилового забруднення з обробкою оптичних елементів антистатичними засобами (для запобігання пиловому забрудненню; наприклад, полікарбонатних захисних окулярів закритого типу без вентиляції найвищого рівня захисту очей Univet 601.03.07.00); а також додаткового використання УФВ - світлофільтрів (при проведенні зварювальних робіт; наприклад, використання захисних окулярів закритого типу Univet 603);
4) забезпечення очищення переднього відрізку ока від вугільно-породного пилу шляхом профілактичної іригації (промивання) кон'юнктиви очей сольовими розчинами (офтальмосол («Біофарма»); стерильним фізіологічним розчином натрію хлориду; Plum eye wash та ін.) у кінці зміни, під час повної санітарної обробки (промивки), за допомогою:
— еластичної ванночки для промивання очей (наприклад, ВГ-01 МИОН);
— станцій для екстреного промивання очей DUO (настінне кріплення) чи Plum eye wash (переносна) та ін.;
— флакона - промивача очей Plum eye wash та ін.;
5) забезпечення надання шахтарям першої медичної (долікарської) допомоги при виробничих травмах та опіках органа зору в умовах шахти шляхом комплектації аптечок першої допомоги: схематичними (анімованими) інструкціями з надання першої допомоги; засобами для промивання очей (див. п. 4); одноразовими рукавичками, вологими серветками та розчинами для антисептичної обробки рук; розчинами антисептичних засобів для інстиляції в око (розчином 0,2% декаметоксину - офтальмодек, окодек); стерильними комплектами для накладання пов'язки на око (очі) - стерильні марлеві серветки, широкі бинти, перев'язувальні пакети тощо.
Працівникам з наявними ознаками синдрому сухого ока рекомендується до початку роботи та після її закінчення (після промивання очей) інсталювати у кон'юнктивальну порожнину очні краплі з групи лікарських засобів «Штучні сльози і інші індиферентні препарати» (ATC: S01XA20), наприклад штучні сльози («Алкон»).
Вторинна профілактика. Вторинна профілактика повинна бути спрямована на раннє виявлення (скринінг, діагностику), обмеження допуску до роботи в шкідливих умовах праці й надання медичної допомоги працівникам із виробничо зумовленою офтальмологічною патологією, що працюють у підземних умовах вугледобувної галузі. Доцільною є реалізація вищезазначеного під час проведення попереднього та щорічних медичних оглядів працюючих в шкідливих умовах вугледобувної галузі відповідно до положень Наказу МОЗ України «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» №246 [17]. Результати проведених нами досліджень засвідчили, що в сучасних умовах під час медичного огляду існує необхідність у виявлені офтальмологічної патології, яка належить до медичних (офтальмологічних) протипоказань щодо допуску до виконання робіт у підземних умовах впливу на працівників шкідливих і небезпечних умов праці та трудового процесу, а саме (класи за МКХ-10):
— порушень співдружності руху очей (косоокості) (И49-И51) і ністагму (Н55) (у тому числі професійного ністагму гірників);
— порушень акомодації і рефракції (И52), у тому числі: гіперметропії (И52.0), міопії (Н52.1) (у тому числі дегенеративної міопії (И44.2), астигматизму (И52.2), порушень зору (И53): у тому числі амбліопії (И53.0), порушення бінокулярного зору (И53.2, И53.3), дефектів полів зору (И53.4), аномалій кольорового зору (И53.5), нічної сліпоти (И53.6); сліпоти й зниження зору (И54));
— хвороб повік (И00-И03), слізного апарату (И03), кон'юнктиви (И10-И13), склери (И15, И19.0, Н19.4), рогівки (И16-И18, И19.1-Н19.4) (у тому числі синдрому сухого ока, викликаного вугільно-породним пилом, що містить 8Ю2; фотокератиту (електрофтальмії));
— хвороб райдужки й циліарного тіла (И20-И22); кришталика (И25-И28) (у тому числі професійної тринітротолуолової катаракти); глаукоми (И40-И42) (у тому числі обумовленої впливом загальної вібрації);
— хвороб судинної оболонки й сітківки (И30-И36), склистого тіла (И43, Н45), зорового нерва й зорових шляхів (И46-И48);
— хвороб орбіти (И04) та очного яблука (И44, Н45);
— новоутворень (злоякісних, доброякісних) ока і його придаткового апарату (С43.1, С44.1, С49.0С69, С72.3/Б03.1, Б03.8, Б04.1, Б09.2, Б21.0, Б22.1, Б23.1, Б31, Б33.3);
— травм/опіків ока і його придаткового апарату (805), травм орбіти (Т26), вроджених аномалії (вад розвитку) ^11^15).
Зазначені патологічні стани можуть належати як до абсолютних, так і до відносних медичних протипоказань щодо допуску до виконання робіт у підземних умовах.
Під час проведення попереднього, періодичних й почергових медичних оглядів працюючих у шкідливих і небезпечних підземних умовах необхідно досягти скорочення їх тривалості до мінімуму часу, що обумовлено необхідністю проведення обстеження значної кількості працівників. Відповідно до зазначеного нами пропонується 2-рівневий алгоритм проведення офтальмологічного огляду працівників (рис. 1), що передбачає його диференціацію:
— на скринінг і ранню діагностику (на І рівні) - безпосередньо під час проведення медичного огляду працівників (орієнтовна тривалість занятості персоналу на одного працівника: медична-сестра - 10 хв; лікар-офтальмолог - 10 хв), що реалізується в 100% оглянутих;
— клінічну й диференціальну діагностику (на ІІ рівні) - проведення додаткових обстежень в амбулаторних умовах ЗОЗ, що реалізує медичний огляд (тривалість - 60 хв/працівник), цього потребує 5-10% оглянутих на І рівні.
І рівень (скринінг і рання діагностика):
- І етап - опитування працівників на наявність скарг на стан і/або функції органа зору. На цьому етапі доцільним є використання автоматизованих систем збору анамнезу та скарг з розрахунком ризику офтальмологічної патології завдяки використанню валідова - них опитувальників: National Eye Institute's Visual Functioning Questionnaire - 25 (NEI-VFQ-25), Assessment of Disability Related to Vision (AD REV), Assessment of Function Related to Vision (AFREV), що рекомендовані для використання у практиці The International Council of Ophthalmology (ICO). Зазначені опитувальники дозволяють визначити якість зору і його компоненти, а саме: 1) читання і бачення; 2) периферичний зір; 3) бачення в темряві та при яскравому світлі; 4) заняття домашніми (повсякденними) справами; 5) можливість переміщення на відкритому повітрі, 6) дискомфорт в очах [29, 32]. На цьому етапі на основі результатів опитування можливе визначення основних факторів ризику офтальмологічної патології (орієнтовна тривалість занятості персоналу на одного працівника: медична сестра - 5 хв; лікар-офтальмолог - 1 хв);
- ІІ етап - дослідження функціональних показників органа зору, що здійснюється медичною сестрою: 1) визначення гостроти зору без оптичної корекції вдалечінь і з оптичною корекцією (з додатковим використанням авторефрактометра); 2) вимірювання внутрішньоочного тиску за допомогою автоматичного пневмотонометра (чи орієнтовним пальпаторним методом); 3) визначення полів зору контрольним методом. Якщо передбачено Наказом, визначення бінокулярного й кольорового зору, обсягу акомодації тощо (орієнтовна тривалість занятості персоналу на одного працівника: медична сестра - 3 хв; лікар-офтальмолог - 2 хв);
- ІІІ етап - офтальмологічний огляд працівника лікарем-офтальмологом в умовах міозу: загальний огляд органа зору та його придатків; визначення рухливості очних яблук, акомодації і конвергенції, наявності косоокості, ністагму; огляд переднього відрізка ока у біомікроскоп (щілинну лампу); офтальмоскопія в умовах міозу (пряма чи непряма за допомогою лінзи й щілинної лампи) (орієнтовна тривалість занятості персоналу на одного працівника: медична сестра - 2 хв; лікар-офтальмолог - 7 хв). У разі відсутності підозри на наявність офтальмологічної патології, що обмежує допуск до роботи, або патології, що належить до професійних захворювань, - допуск до виконання робіт у шкідливих і небезпечних умовах; за наявності підозри на зазначене - спрямування на ІІ рівень, що проводиться окремо від основного потоку працівників (у заздалегідь визначені дні, години).
ІІ рівень (клінічна й диференціальна діагностика):
- ІV етап - складання лікарем-офтальмологом програми додаткового обстеження з урахуванням результатів, отриманих під час медичного огляду;
- V етап - проведення додаткового офтальмологічного обстеження працівника медичною сестрою: 1) авторефрактометрія; 2) гострота зору з оптичною корекцією вдалечінь і вблизь; 3) проведення інших досліджень (тонометрія за Маклаковим, визначення полів зору стандартним методом, визначення темнової адаптації, проведення тесту Ширмера тощо); 4) досягнення мідріазу (з використанням мідріатиків короткої дії); 5) повторна авторефрактометрія (за необхідності);
- VІ етап - огляд працівника лікарем-офтальмологом в умовах максимального мідріазу - скіаскопія, біомікроскопія, офтальмоскопія тощо;
- VП етап - визначення остаточного діагнозу, прийняття експертного висновку щодо допуску працівника до роботи в шкідливих і небезпечних умовах, спрямування на подальше спостереження чи обстеження.
З огляду на вищенаведене нами пропонується уніфікована Програма офтальмологічного огляду працівників, які працюють у підземних умовах вугільних шахт (табл. 1).
Таблиця 1. Програма офтальмологічного огляду працівників, які працюють у підземних умовах вугільних шахт (на доповнення Додатку 5 Наказу МОЗ України №246 [17])
|
Характер здійснюваної роботи |
Періодичність оглядів |
Участь лікарів |
Лабораторні, функціональні та інші дослідження |
Медичні протипоказання на доповнення до загальних медичних протипоказань |
|
|
Усі види підземних робіт |
1 раз на рік |
Офтальмолог |
I рівень діагностики: — візометрія (моно-, бінокулярна) — контрастометрія (за таблицями) — рефрактометрія (скіаскопія)* — клінічний огляд, біомікроскопія, офтальмоскопія II рівень діагностики*: — адаптометрія — триколірний тест — ністагмометрія — тест Ширмера — тонометрія — периметрія — аномалоскопія |
— Гострота бінокулярного зору вдалечінь з оптичною корекцією 0,7 і нижче — анізометропія понад ± 3Д, астигматизм понад ± 2Д — порушення функції адаптації до темряви — порушення кольоровідчуття (дихромазія; аномальна трихромазія А, Б, С, ахроматопія), при виконанні робіт, що потребують розрізнення кольорів — відсутність бінокулярного зору, порушення координованих рухів очей (косоокість, диплопія), ністагм — стійка сльозотеча чи ксерофтальмія — виражені, помірно чи незначно виражені анатомічні зміни або вади, захворювання із зниженням зорових функцій (понад 25% від фізіологічної норми) або частими загостреннями на одному чи обох очах — глаукома, некомпенсована (абс.) — професійне захворювання органа зору (абс.) |
Примітка: * - за наявності клінічної необхідності
Працівники, у яких виявлена офтальмологічна патологія і які допущені до роботи в підземних умовах, повинні перебувати під динамічним спостереженням лікаря-офтальмолога ЗОЗ, який проводить медичні огляди працюючих підприємства, чи за місцем свого постійного мешкання, відповідно до чинних в Україні «Протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Офтальмологія» [13]. З метою уніфікації обліку результатів офтальмологічного огляду працівників доцільним є використання стандартизованої картки такого огляду та створення єдиної електронної бази результатів медичних оглядів, що дозволяє автоматизувати облік функціонального стану й моніторинг патології органа зору серед працівників.
Працівники, у яких виявлена офтальмологічна патологія і які були спрямовані у спеціалізовані офтальмологічні відділення (центри, інститути тощо), після встановлення їм заключного діагнозу підлягають повторному (позаплановому) огляду лікарем-офталь - мологом і лікарем-профпатологом (головою комісії з медичних оглядів) для прийняття остаточного рішення щодо їх допуску до підземних робіт. Працівники з підозрою на професійне офтальмологічне захворювання спрямовуються в спеціалізовані профпатологічні відділення (центри, інститути тощо) для встановлення в них наявного зв'язку між умовами праці й захворюванням.
Третинна профілактика. Третинна профілактика має бути спрямована на реалізацію довготривалого медичного спостереження (диспансеризацію) за працівниками з офтальмологічною патологією, які допущені до роботи в підземних умовах вугледобувної галузі, а також на своєчасне встановлення їм професійного захворювання й виведення з професії. Для реалізації заходів третинної профілактики доцільним є формування за результатами щорічних періодичних медичних оглядів працівників, які працюють у підземних умовах вугільної шахти, контингенту осіб з високим ризиком розвитку виробничо зумовленої і професійної патології органа зору.
Відповідно до положень Постанови КМ України «Про затвердження Переліку професійних захворювань» від 8.11.2000 №1662 [21] до такої патології серед підземних працівників вугільних шахт можна віднести низку патологічних станів, зазначених у табл. 2. Однак існує необхідність доповнення такого переліку нозологією «Ністагм гірників» (код МКХ-10 - Н55), що передбачено п. 4.1 Рекомендації МОП №194 (перегляд 2010 р.) [10].
Відповідно до результатів проведеного нами дослідження запропоновано такі експертні критерії встановлення хронічного професійного захворювання органа зору та його придатків:
1) наявність у працівника офтальмологічної патології, що включена до «Переліку професійних захворювань» (табл. 2);
2) тривалість експозиції, післяекспозиційного періоду (табл. 3) і клас гігієнічних умов праці - «шкідливий», «небезпечний» [14];
3) обмеження функції зору та структури органа зору на рівнях «помірні», «тяжкі», «абсолютні» (за критеріями МКФ [7]).
Алгоритм проведення офтальмологічного огляду працівників під час проходження медичного огляду
офтальмологічний вугледобувний підземний
Таблиця 2. Перелік професійних захворювань органа зору і його придатків (на доповнення додатку 5 Наказу МОЗ України №246 [17])
|
Найменування захворювання |
Код згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб і споріднених проблем (МКХ-10) |
Небезпечні та шкідливі речовини і виробничі фактори, вплив яких може викликати професійне захворювання |
Перелік робіт і виробництв, на яких можливе виникнення професійного захворювання |
|
|
МІ. Захворювання, що виникають під впливом хімічних факторів і пилу |
||||
|
Кон'юнктивіт, кератокон'юнктивіт (гострий, хронічний) (у тому числі: синдром сухого ока, ксерофтальмія) |
H10.2, H10.4, H10.8, H16.0, H16.2, H16.8 |
Силіцій діоксид (SiO2) кристалічний (у складі вугільно-породного пилу)* |
Робота в шахтах* |
|
|
Катаракта |
H26.8 |
Тринітротолуол |
Робота в шахтах* |
|
|
III. Захворювання, викликані дією фізичних факторів |
||||
|
Електрофтальмія |
H16.1 |
Ультрафіолетове випромінювання (В-, С-діапазонів) |
Електро - газозварювальні роботи (в шахтах) |
|
|
VII. Злоякісні новоутворення (професійний рак) |
||||
|
Злоякісні пухлини (меланома, рак) шкіри повіки Злоякісні пухлини (меланома, рак) ока (кон'юнктиви, рогівки)*** |
C43.1, C44.1, C49.0, C69.0, C69.1, C69.8 |
Ультрафіолетове випромінювання (В-, С-діапазонів) |
Електро - газозварювальні роботи (в шахтах) |
|
|
Потребують доповнення до Переліку професійних хвороб [21] |
||||
|
Ністагм гірників** |
H55 |
Освітленість робочого місця (низька) Нейротоксичні тй гіпок - сичні отрути |
Робота в шахтах* |
Примітки: * - розширено відповідно до п. 3 «Інструкції про застосування переліку професійних захворювань» [20]; ** - передбачено п. 4.1 Рекомендації МОП №194 (перегляд 2010 р.) [10]; *** - передбачено Переліком IARC [30]
Таблиця 3. Критерії тривалості експозиції впливу етіологічних чинників і післяекспозиційного періоду, класи гігієнічних умов праці щодо виникнення професійних захворювань органа зору в підземних працівників вугільних шахт
|
Найменування захворювання |
Стаж експозиції під впливом етіологічного чинника (за [33]) |
Післяекспозиційний період (за [33]) |
Класи умов праці (за [14]) |
|
|
Гострий кон'юнктивіт, керато-кон'юнктивіт, електрофтальмія |
1 день |
До 30 днів |
4-й клас |
|
|
Ністагм гірників |
1 рік і більше |
- |
3-й клас |
|
|
Хронічний кон'юнктивіт, кератокон'юнктивіт |
2 роки |
До 90 днів |
3-й клас |
|
|
Катаракта (тринітротолуолова) |
10 років і більше |
- |
3-й клас |
|
|
Злоякісні пухлини шкіри, ока (меланома, рак повіки) |
10 років і більше |
До 40 років |
3-й (4-й) клас |
Окрему категорію хворих, на яких повинна бути спрямована третинна профілактика, становлять працівники з гострими професійними захворюваннями, виробничими травмами, опіками органа зору згідно з п. 3 Постанови КМ України від 17.04.2019 р. №337 [22].
Згідно з п. 5 «Інструкції про застосування переліку професійних захворювань» діагноз гострого професійного захворювання, що виникає на виробництві, встановлюється лікарем будь-якого лікувально-профілактичного закладу після обов'язкової консультації з профпатологом і лікарем із гігієни праці [20].
Тому лікарем-офтальмологом можуть бути встановлені гострі професійні захворювання й виробничі травми, опіки в підземних працівників вугільних шахт, а саме:
— гострий кон'юнктивіт (Н10.2), гострий керато-кон'юнктивіт (у тому числі гостра виразка рогівки) (Н16.0, Н16.2), викликаний/-і впливом хімічних речовин (у тому числі кристалічним силіцієм діоксидом (8Ю2), що знаходиться у складі вугільно-породного пилу);
— електрофтальмія (Н16.1), викликана впливом ультрафіолетового випромінювання при проведенні електрогазозварювальних робіт у шахті;
— виробничі травми ока й очниці (800.1, 800.2, 801.1, 802.1, 802.3, 802.8, 805.-);
— виробничі термічні та хімічні опіки, обмежені областю ока та його придаткового апарату (Т26.-).
Згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві [22] лікар-офтальмолог, який виявив випадок гострого професійного захворювання чи виробничої травми, опіку, повинен:
1) негайно надати кваліфіковану медичну (офтальмологічну) допомогу потерпілому (п. 4);
2) спрямувати біологічні матеріали потерпілого на дослідження для визначення наявності в організмі алкоголю, наркотичних, токсичних або отруйних речовин) (п. 7);
3) негайно повідомити про нещасний випадок керівництво підприємства (п. 4, 6).
Усі працівники, яким встановлено гостре чи хронічне професійне захворювання, виробнича травма, опік тощо органа зору, виводяться з професії і спрямовуються до МСЕК для встановлення ступеня втрати працездатності й складання «Індивідуальної програми реабілітації інваліда» [15, 16, 18, 19]. Такі хворі повинні перебувати під динамічним (диспансерним) спостереженням лікаря-офтальмолога й лікаря-проф - патолога ЗОЗ за місцем свого постійного мешкання й отримувати медичну допомогу відповідно до чинних в Україні «Протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Офтальмологія» [13], вони підлягають комплексній медико-соціальній, професійній і трудовій реабілітації [1, 11, 12, 24-26], санаторно-курортному лікуванню [23, 27] тощо.
Висновки
У проведеному дослідженні було запропоновано якісно нову диференційовану організаційну систему профілактики офтальмологічної патології в підземних працівників вугледобувної галузі, що включає: первинну профілактику (вплив на виробничі фактори ризику та захист від їх впливу на орган зору), вторинну профілактику (скринінг і рання діагностика виробничо зумовленої офтальмологічної патології в працюючих і надання їм медичної якісної і доступної допомоги); третинну профілактику (виведення працівників з офтальмологічною патологією з професії, встановлення їм професійного генезу захворювання, надання медико-соціальної реабілітаційної допомоги).
Запропонована система дозволяє:
— на первинному рівні профілактики - покращити санітарно-гігієнічний нагляд за умовами праці працівників, оптимізувати освітлення робочої зони, більш раціонально використовувати засоби індивідуального захисту органа зору, впровадити систему профілактичної іригації ока, забезпечити належні умови надання першої (долікарської) медичної допомоги в умовах шахти;
— на вторинному рівні - уніфікувати програму, оптимізувати обсяги, удосконалити організаційний алгоритм проведення медичних оглядів працюючих у підземних умовах, покращити маршрути пацієнтів для надання офтальмологічної допомоги й допуску до роботи в підземних умовах;
- на третинному рівні - обґрунтувати медичні критерії щодо встановлення професійного генезу офтальмологічної патології серед працюючих у підземних умовах, покращити організацію надання комплексної медико-соціальної реабілітаційної допомоги хворим.
Широке впровадження запропонованої організаційної системи профілактики офтальмологічної патології в підземних працівників вугледобувної галузі дозволить покращити надання медичної та реабілітаційної допомоги працюючим, знизить ризик виникнення в них гострої і хронічної виробничо зумовленої і професійної офтальмологічної патології.
Подальші дослідження будуть спрямовані на оптимізацію менеджменту офтальмологічної служби закладів охорони здоров'я, що надають медико-соціальну допомогу шахтарям.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Список літератури
1. Аліфанова Т.А. Професійна реабілітація інвалідів унаслідок патології очей (офтальмологічні аспекти): монографія. Дніпропетровськ: Пороги, 2011. 158 с.
2. Варивончик Д.В., Благун І.В. Нейрофункціональний стан зорового аналізатора у працівників вугільних шахт. Збірник наукових праць співробітників НМАПО. 2017. Вип. 27. С. 450-456.
3. Варивончик Д.В., Благун І.В. Особливості функціонування зорового аналізатора в складних умовах освітленості вугільних шахт. Збірник наукових праць співробітників НМАПО. 2016. Вип. 25. С. 98-104.
4. Варивончик Д.В., Благун І.В., Мішенін А.Б. Синдром «сухого ока» у підземних працівників вугільних шахт. Офтальмологія. 2017. №2. С. 75-83.
5. Варивончик Д.В., Вітовська О.П., Благун І.В. Умови праці та ризики виникнення офтальмологічної патології в підземних працівників вугільних шахт. Український журнал з проблем медицини праці. 2017. №3. С. 38-45. DOI: 10.33573/ ujoh2017.03.038.
6. Варивончик Д.В., Риков С.О., Гудзь А.С., Денисюк Л.І. Наукове обґрунтування Національної стратегії боротьби зі сліпотою в Україні на період до 2030 року. Архів офтальмології України. 2015. Т. 3. №2. С. 6-13.
7. ВООЗ. Міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я: МКФ. 2001. URL: https:// moz.gov.ua/uploads/1/5262-dn_20180523_981_dod_1.pdf (дата звернення: 07.02.2020).
8. МОП. Безпека та гігієна праці під час розробки вугільних родовищ підземним способом: Кодекс усталеної практики МОП. 2018. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/ - - ed_protect/-protrav/-safework/documents/normativeinstru - ment/wcms_626198.pdf (дата звернення: 07.02.2020).
9. МОП. Безпека та гігієна праці у гірничодобувній галузі та вугільній промисловості в Україні. 2018. URL: https://www. ilo.org/wcmsp5/groups/public/-europe/-ro-geneva/-sro-bu - dapest/documents/publication/wcms_670768.pdf
10. МОТ. Рекомендация №194 «Рекомендация о перечне профессиональных заболеваний, уведомлении о несчастных случаях на производстве и профессиональных заболеваниях и их регистрации», перегляд 2010 р. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/ groups/public/-ed_norm/-normes/documents/normativeinstru - ment/wcms_r194_ru.pdf (дата звернення: 07.02.2020).
11. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Соціальних нормативів у сфері професійної реабілітації інвалідів для центрів професійної реабілітації інвалідів системи Міністерства праці та соціальної політики України» від 12.04.2007№155. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/z0408-15 (дата звернення: 07.02.2020).
12. Наказ Міністерства соціальної політики «Деякі питання комплексної реабілітації осіб з інвалідністю» від 09.08.2016 №855.
13. Наказ МОЗ України «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Офтальмологія» від 15.03.2007№117. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/ v0117282-07 (дата звернення: 07.02.2020).
14. Наказ МОЗ України «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» від 08.04.2014 №248. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ Z0472-14 (дата звернення: 07.02.2020).
15. Наказ МОЗ України «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності» від 05.09.2011 №561. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1295-11
16. Наказ МОЗ України «Про затвердження переліку анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, станів та захворювань, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду» від 21.01.2015 №10. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/10-2015-%D0% BF (дата звернення: 07.02.2020).
17. Наказ МОЗ України «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» від 21.05.2007 №246. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ z0846-07 (дата звернення: 07.02.2020).
18. Наказ МОЗ України «Про затвердження Порядку та Критеріїв встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків» від 05.06.2012 №420. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1387-12 (дата звернення: 07.02.2020).
19. Наказ МОЗ України «Про затвердження форми індивідуальної програми реабілітації інваліда, дітей-інвалідів та Порядку їх складання» від 08.10.2007 №623. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/z1197-07 (дата звернення: 07.02.2020).
20. Наказ МОЗ України, АМН України, Мінпрацсоцполі - тики України «Про затвердження Інструкції про застосування переліку професійних захворювань» від 29.12.2000 №374/68/338. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0068-01 (дата звернення: 07.02.2020).
21. Постанова КМ України «Про затвердження Переліку професійних захворювань» від 8.11.2000 №1662. URL: http:// zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1662-2000-п
22. Постанова КМ України «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» від 17.04.2019№337. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/337-2019-%D0% BF (датазвернення: 07.02.2020).
23. Постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про затвердження Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання санаторно-курортним лікуванням» від 31.10.2007№49, зі змінами. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/z1400-07 (дата звернення: 07.02.2020).
24. Постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про затвердження Положення про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації потерпілих унаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» від 25.03.2008 №23, зі змінами. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/z0545-08 (дата звернення: 07.02.2020).
25. Постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про затвердження Положення про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення» від 09.06.2010№18, зі змінами. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/z0489-10 (дата звернення: 07.02.2020).
26. Постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про затвердження Положення про організацію професійної реабілітації (професійного навчання), перекваліфікації інвалідів внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» від 12.06.2014 №3. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/z0780-14 (дата звернення: 07.02.2020).
27. Стандарти санаторно-курортного лікування (клінічні протоколи) / За ред. М.В. Лободи. КІМ, 2008. 383 с.
28. Ali A., Katz D.L. Disease Prevention and Health Promotion: How Integrative Medicine Fits. Am. J. Prev. Med. 2015. Vol. 49. №5. Suppl. 3. S. 230-240. DOI: 10.1016/j.amepre.2015.07.019.
29. Bremond-Gignac D., Tixier J., Missotten T. et al. Evaluation of the quality of life in ophthalmology. Presse. Med. 2002. Vol. 31. №34. P. 1607-1612.
30. IARC. List of Classifications by cancer sites with sufficient or limited evidence in humans, Volumes 1 to 125a. 2019. URL: https:// monographs.iarc.fr/wp-content/uploads/2019/07/Classifications_ by_cancer_site.pdf (дата звернення: 07.02.2020).
31. Preventive healthcare. Wikipedia URL: https://en.wikipedia. org/wiki/Preventive_healthcare (дата звернення: 07.02.2020).
32. Scott A.W., Bressler N.M., Ffolkes S. et al. Public attitudes about eye and vision health. JAMA Ophthalmol. 2016. DOI: 10.1001/ jamaophthalmol.2016.2627.
33. Tableaux des maladiesprofessionnelles sur le site de l'INRS. 2012. URL: http://www.renape-online.fr/data/document/tableau - inrs.pdf (дата звернення: 07.02.2020).
34. WHO. Disease prevention. URL: http://www.emro.who. int/about-who/public-health-functions/health - promotion-disease - prevention.html (дата звернення: 07.02.2020).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вивчення структури первинної інвалідності ВС СБУ та визначення факторів, що впливають на її формування, оцінка видів і ступеня обмеження життєдіяльності. Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідності і ВС СБУ, її ефективність.
автореферат [29,1 K], добавлен 04.04.2009Види патології черевної порожнини. Посилення лікувального впливу на організм людини. Клініко-функціональне обґрунтування методів фізичної реабілітації при патології черевної порожнини. Показання і протипоказання до занять ЛФК в післяопераційному періоді.
курсовая работа [864,0 K], добавлен 11.05.2011Мета проведення медичних оглядів дітей віком до 3 років. Оцінка стану здоров’я дитини, її фізичного та психомоторного розвитку. Виявлення захворювань та патологічних станів, проведення вакцинації. Облаштування кабінету, де проводиться огляд дітей.
презентация [19,8 K], добавлен 08.02.2011Профілактична медицина як напрямок збереження та зміцнення здоров’я населення. Впровадження первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики сімейної медицини. Аналіз наукової інформації різних країн з питань медичної профілактики.
автореферат [94,0 K], добавлен 04.04.2009Проблеми розвитку ВІЛ-інфекції. Створення посібника для поширення інформації щодо лікування та профілактики синдрому набутого імунодефіциту. Контроль за безпекою щодо зараження СНІДом медичних працівників під час виконання ними професійних обов'язків.
отчет по практике [29,9 K], добавлен 14.12.2010Організація ендокринної системи. Регуляція біологічних функцій. Характеристика функцій гормонів. Морфологічна, хімічна, фізіологічна класифікації гормонів. Передача гормонального сигналу через фосфоінозитидну систему. Інтеграція гуморальної організації.
реферат [19,6 K], добавлен 25.12.2012Визначення оптимальних заходів з перинатальної профілактики ВІЛ на основі порівняння ефективності різних схем, впровадженої в родопомічних закладах та центрах по боротьбі та профілактиці СНІДу в умовах діючої в Україні системи надання допомоги вагітним.
реферат [30,3 K], добавлен 04.01.2011Клініко-психопатологічні особливості невротичних розладів у музично-педагогічних працівників, рівень їх емоційного вигоряння. Психогігієнічні особливості професійної діяльності. Диференційована система профілактики і корекції невротичних розладів.
автореферат [49,0 K], добавлен 29.03.2009Огляд літературних даних, що відображають сучасний погляд на проблему лікування і реабілітації суглобових патологій. Аналіз результатів сучасних клінічних досліджень і систематичних оглядів щодо застосування різних методів фізіотерапії для їх лікування.
статья [23,1 K], добавлен 27.08.2017Види профілактики спадкової патології: первинна, вторинна і третинна профілактика. Спеціалізована допомога населенню, спрямована на попередження появи в сім'ї хворих із спадковою та вродженою патологією. Особливості консультації лікаря-генетика.
контрольная работа [23,5 K], добавлен 31.03.2019Проблемні питання лікування та профілактики виразкової хвороби в сучасній амбулаторній практиці. Ерадикаційна терапія виразкової хвороби в стадії загострення. Лікування військовослужбовців з больовим, диспепсичним та астено-вегетативним синдромом.
дипломная работа [147,1 K], добавлен 15.03.2015Здоров'я дитячого й підліткового населення. Екологічне й соціальне середовище проживання підлітків в умовах Донбасу. Порівняльне вивчення травматизму серед різних вікових контингентів. Розробка оздоровчої та післятравматичної технології реабілітації.
автореферат [57,2 K], добавлен 12.03.2009Легеневі патології як одна з найактуальніших проблем сучасності. Шляхи та обґрунтування необхідності створення експрес-діагностики хвороб за допомогою використання дихальної системи людини. Структура програмно-апаратного комплексу та його використання.
статья [86,6 K], добавлен 27.08.2017Фактори ризику (генеалогічні, аліментарні, імунологічні, імуногенетичні) та визначення маркерів гастродуоденальної патології у дітей. На формування гастродуоденальної патології у дітей значний вплив мають аліментарні, імуногенетичні, імунологічні чинники.
автореферат [50,2 K], добавлен 18.03.2009Лікування хворих з ортопедичними проявами при прогресуючій м’язовій дистрофії шляхом розробки та впровадження системи ортопедичного лікування. Структурно-функціональний стан скелетних м’язів. Особливості виникнення та перебігу ортопедичної патології.
автореферат [44,1 K], добавлен 14.03.2009Механізм дії фізичних лікувальних факторів. Вплив масажу на нервову, кровоносну і лімфатичну системи, опорно-руховий апарат та обмін речовин. Клініко-фізіологічне обґрунтування застосування масажу як засобу реабілітації при бронхо-легеневої патології.
дипломная работа [50,2 K], добавлен 25.03.2011Структура та призначення зубощелепної системи як функціональної системи. Роль ікол в створенні оклюзійних співвідношень та формуванні оклюзії. Естетичний дефект даної патології, що призводить до оклюзії і та є фактором ризику виникнення гінгівіту.
статья [20,7 K], добавлен 22.02.2018Характеристика епідеміологічних, клінічних, лабораторних особливостей прояву і перебігу вірусного гепатиту С, вірусу імунодефіциту людини як мікст-патології. Розробка та специфіка алгоритму епідеміологічної діагностики, можливе лікування і профілактика.
статья [63,2 K], добавлен 27.08.2017Плавання як ефективний засіб профілактики і лікування захворювань серцево-судинної і дихальної систем. Особливості функціонування серцево-судинної системи під час плавання. Причини виникнення захворювань серцево-судинної системи. Набуті пороки серця.
реферат [1,4 M], добавлен 04.11.2015Залежність між йодною недостатністю і станом репродуктивного здоров’я жінок та їх нащадків по вікових групах. Профілактика та надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку і дітям з йододефіцитними захворюваннями в умовах ендемічного регіону.
автореферат [105,1 K], добавлен 04.04.2009
