Особливості нормативно-правового забезпечення своєчасного виявлення порушень зорових функцій у дітей раннього віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України

Особливості нормативно-правового забезпечення своєчасного виявлення порушень зорових функцій у дітей раннього віку

С.О. Риков, Н.В. Медведовська, Ю.В. Барінов

Київ, Україна

10 тис. дітей 0-17 років за період 2005-2014 рр. Для виконання дослідження використано класичні для соціальної медицини методи наукового пізнання: бібліосемантичний, контент-аналіз, медико-статистичний, застосування яких базувалося на системному підході. В роботі проаналізовано особливості нормативно-правового забезпечення організації надання лікувально-профілактичної допомоги дітям з порушеннями зорових функцій в ранньому віці (з перших днів життя) як первинної медичної допомоги в амбулаторно-поліклінічних умовах, так і в пологових будинках від народження. Обґрунтовано доцільність залучення фахівців офтальмологічної служби, а саме дитячих офтальмологів з перших днів від виявлення вродженої патології зорового аналізатора (вроджена катаракта, вроджена глаукома, ретинопатія новонароджених, новоутворення ока) з одночасним наглядом за участю лікаря загальної практики-сімейного лікаря, батьків, родини, які беруть безпосередню участь у реабілітації, навчанні та виховані дитини. Ймовірне рішення про проведення оперативного втручання повинно прийматися батьками або іншими відповідальними особами (з членів родини) разом із офтальмологом. Проблемою організації надання первинної медичної допомоги залишається ефективність діагностики і надання офтальмологічної медичної допомоги при вродженій патології, своєчасності якої мають сприяти медики первинного контакту (лікарі загальної практики-сімейні лікарі, дільничні педіатри, неонатологи перинатальних центрів та пологових будинків, дитячі офтальмологи амбулаторно-поліклінічного рівня).

Висновки: нормативно-правова база виявлення вроджених вад зору у новонароджених потребує доопрацювання та удосконалення, особливо в частині компетенцій та пошуку ефективних шляхів взаємодії батьків, родини дитини з перших днів від народження, медиків першого контакту та дитячих офтальмологів для забезпечення своєчасного виявлення, корекції порушень зорових функцій у дітей у ранньому віці. Потребує доопрацювання алгоритм надання медичної допомоги з чітким розподілом компетенцій між лікарем загальної практики - сімейним лікарем, дитячими офтальмологами при появі підозри та (або) скарг на порушення зорових функцій у дітей раннього віку, під час стрімкого їх розвитку і формування життєвих навичок.

Ключові слова: нормативно-правове забезпечення надання медичної допомоги дітям з порушенням зорових функцій, сліпота, слабобачення, лікувально-профілактична допомога дітям перших років життя.

ОСОБЕННОСТИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ СВОЕВРЕМЕННОГО ВЫЯВЛЕНИЯ НАРУШЕНИЙ ЗРИТЕЛЬНЫХ ФУНКЦИЙ У ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА

С. А. Рыков, Н. В. Медведовская, Ю. В. Баринов

В публикации приведен научный анализ действующей нормативно-правовой базы по организации оказания медицинской помощи детям первых лет жизни с нарушением зрительных функций, ее этапности, изменений и нововведений, что и стало целью написания статьи.

Материалами для проведения исследования послужили действующие нормативно-правовые документы, новые медико-технологические документы по выявлению нарушений зрительных функций у детей с первых дней от рождения. Во внимание были приняты также статистические данные Центра медицинской статистики МЗ Украины, а именно показатели: абсолютного количества случаев выявленных впервые болезней глаза и его придаточного аппарата; заболеваемость; распространенность этого класса болезней в расчете на 1000 детского населения; показатели инвалидности в расчете на 10 тыс. детей 0 - 17 лет за период 2005 - 2014 гг. Для выполнения исследования использованы классические для социальной медицины методы научного познания: библиосемантический, контент-анализ, медико-статистический, применение которых обосновано системным подходом. В работе проанализированы особенности нормативно-правового обеспечения организации оказания лечебно-профилактической помощи детям с нарушениями зрительных функций в раннем возрасте (с первых дней жизни) как первичной медицинской помощи в амбулаторно-поликлинических условиях, так и в родильных домах с рождения. Обоснована целесообразность привлечения специалистов офтальмологической службы, а именно детских офтальмологов, с первых дней от выявления врожденной патологии зрительного анализатора (врожденная катаракта, врожденная глаукома, ретинопатия новорожденных, новообразования глаза) с одновременным наблюдением врача общей практики-семейного врача, родителей, семьи, которые принимают непосредственное участие в реабилитации, обучении и воспитании ребенка. Вероятное принятие решения о проведении оперативного вмешательства должно приниматься родителями или другими ответственными лицами (из членов семьи) вместе с офтальмологом.

Проблемой организации оказания первичной медицинской помощи остается эффективность диагностики и оказания офтальмологической медицинской помощи при врожденной патологии, своевременности которой должны способствовать медики первичного контакта (врачи общей практики-семейные врачи, участковые педиатры, неонатологи перинатальных центров и роддомов, детские офтальмологи амбулаторно-поликлинического уровня).

Выводы: нормативно-правовая база выявления врожденных пороков зрения требует доработки и усовершенствования, особенно в части компетенции и поиска эффективных путей взаимодействия родителей, семьи ребенка с первых дней от рождения, медиков первичного контакта и детских офтальмологов для обеспечения своевременного выявления, коррекции нарушений зрительных функций у детей в раннем возрасте. Требует доработки алгоритм оказания медицинской помощи с четким распределением компетенций между врачом общей практики - семейным врачом, детскими офтальмологами при появлении подозрения и (или) жалоб на нарушение зрительных функций у детей раннего возраста, во время стремительного их развития и формирования жизненных навыков.

Ключевые слова: нормативно-правовое обеспечение оказания медицинской помощи детям с нарушением зрительных функций, слепота, слабовидение, лечебно-профилактическая помощь детям с первых лет жизни.

LEGAL PROVISION FEATURES OF TIMELY IDENTIFICATION OF VISUAL DYSFUNCTIONS IN CHILDREN OF EARLY AGE

S. O. Rykov, N. V. Medvedovska, Yu.V. Barinov

National Medical Academy of Postgraduate Education named after P. L. Shupyk of the Ministry of Public Health of Ukraine

Kyiv, Ukraine

Summary. The scientific analysis of the operating standard and legal base on the organization of health care delivery to the children of the first years of life with violation of visual functions, its staging, changes and innovations provided in the publication, became the purpose of writing the article.

The existing standards and legal documents, new medico-technological documents on identification of violations of visual functions in children from the first days of birth have served as materials for carrying out the research. Also statistical data (indicators) of the Center of Medical Statistics of MoH of Ukraine have been taken in consideration, namely: absolute quantity of identified cases of diseases of an eye for the first time and its additional device; incidence, prevalence of this class of diseases counted on 1000 children's population; disability indicators per ten thousand children aged 0 - 17 years during 2005 - 2014.

For performance of the research, methods of scientific knowledge, classical for social medicine, were used: bibli- osemanticheskiya, the content analysis, medico-statistical analysis, application of which is proved by the systematic approach. Features of standard legal support of the organization, rendering treatment-and-prophylactic aid to children with violations of visual functions at early age (from the first days of life) as primary medical care in out-patient and polyclinic conditions, and in maternity hospitals since the birth were analyzed. It is expedient to involve ophthalmologic service specialists, namely children's ophthalmologists from the first days of the detection of congenital pathology of the visual analyzer (a congenital cataract, congenital glaucoma, a retinopathy of newborns, eye new growths) with a simultaneous observation/consultation of the doctor of general practice - the family doctor, as well as participation of parents, family who are directly involved in rehabilitation, training and education. Probable decision on performing surgery has to be made by parents or other responsible persons (family members) together with the ophthalmologist. The efficiency of diagnostics and rendering ophthalmologic medical care with regard to congenital pathology has to be sustained by the physicians of primary contact in timely manner - that is still a problem concerning the organization of rendering primary medical care (doctors of the general practice - family doctors, local pediatricians, neonatologists of the perinatal centers and maternity hospitals, children's ophthalmologists of out-patient and polyclinic level).

Conclusions: the standard and legal base of identification of congenital vision defects require completion and improvement, especially regarding competences and search of effective ways of interaction of parents, family with the child from the first days of birth, physicians of primary contact and children's ophthalmologists for ensuring timely identifi cation, correction of visual functions' violations in children of early age. The algorithm of delivery of health care with distinct distribution of competences between the general practitioner - the family doctor and pediatric ophthalmologists with regard to suspicion and (or) complaints as to the violation of visual functions in children of early age, during their rapid development and formation of life skills.

Key words: standard legal support of delivery of health care to children with violation of visual functions, blindness, treatment-and-prophylactic aid to children of the first years of life.

Вступ

Зір, будучи від народження одним із основних аналізаторів, відіграє визначальну роль у зростанні та формуванні дитини як особистості [1-5, 7]. За останні роки в Україні спостерігається зниження показників поширеності хвороб ока та його придаткового апарата серед дітей 0-17 років на 3,03 %, серед дітей 0-6 років - на 18,3 % при одночасних значних коливаннях показника інвалідності дітей по зору [6]. Останній є інтегральним індикатором стану офтальмологічного здоров'я, потенційні наслідки якого залишаються і після подорослішання дитини.

Великого соціального значення набуває інвалідність через необхідність розробки та запровадження ефективних медико-соціальних заходів та програм із залученням закладів охорони здоров'я, освітніх, громадських закладів, організації, об' єднань, метою діяльності яких, в тому числі, є соціалізація таких громадян.

Незважаючи на значні зусилля різних країн світу в напрямку попередження виникнення інвалідності та зниження її рівня, кількість осіб, визнаних інвалідами, перевищує на планеті мільярд, що складає більше 12 % її населення.

Українським законодавством визначені державні пільги та гарантії для інвалідів (Конституція України, Закони України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та «Про реабілітацію інвалідів в Україні», Державна цільова програма «Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів на період до 2020 року»).

Метою написання публікації стало висвітлення результатів наукового аналізу діючої нормативно-правової бази щодо організації надання медичної допомоги дітям перших років життя з порушенням зорових функцій, її етапності, змін та нововведень.

Матеріали та методи. Матеріалами для проведення дослідження служили статистичні дані Центру медичної статистики МОЗ України, а саме показники: абсолютної кількості випадків виявлення вперше хвороб ока та його придаткового апарата; захворюваність, поширеність за цим класом хвороб в розрахунку на 1000 дитячого населення; показники інвалідності в розрахунку на 10 тис. дітей 0-17 років за період 2005-2014 рр. До уваги взяті діючі нормативно-правові документи, нові медико-технологічні документи щодо виявлення порушень зорових функцій у дітей з перших днів від народження.

Методами дослідження стали: бібліосемантичний, контент-аналіз, медико-статистичний, застосування яких базувалося на системному підході.

Результати та їх обговорення

Для показника захворюваності на хвороби ока та придаткового апарата у дітей 0-17 років на 1000 дитячого населення за період 2005-2014 рр. характерним було його поступове підвищення з найвищими рівнями у 2010-2011 роках. У період 2005-2008 рр. серед дитячого населення почастішали хвороби ока та його придаткового апарата, через що вони поступово посіли третє місце у структурі поширеності хвороб серед дітей з часткою 5,4 % і п'яте місце у структурі захворюваності з часткою 3,4 % (рис.).

Рис. Динаміка захворюваності на хвороби ока та придаткового апарата серед дітей 0-17 років за період 2005-2014 рр. (на 1000 дитячого населення)

У структурі захворюваності дітей 0-17 років за класом хвороб ока та придаткового апарата майже половину (45,7 %) складають кон'юнктивіти та інші захворювання кон'юнктиви з показником у 2014 році 19,86 на 1000 дітей відповідного віку, або 150 816 в абсолютних цифрах. Другими за значимістю є аномалії рефракції, зокрема міопія, яка в 2014 р. в структурі захворюваності склала 14,43 % з показником 6,27 на 1000 населення 0-17 років.

Показник захворюваності дітей до року в 2014 р. склав 51,76 на 1000 дітей цього віку (абс. 21549), ретинопатія новонароджених склала 0,78 на 1000 дітей до року, або 324 випадки з вперше встановленим діагнозом ретинопатії. Переважання показника захворюваності у дітей до року над показником вікової групи 0-6 та 0-17 років дозволяє зробити висновок про необхідність і важливість огляду дитячим офтальмологом дітей до року з метою своєчасного виявлення офтальмологічної патології, своєчасного її лікування, застосування корекції та реабілітаційних заходів.

За період дослідження відбулося зниження не тільки захворюваності дітей на хвороби ока та його придаткового апарата, суттєво зменшилася і поширеність цього класу хвороб серед різних вікових груп дітей. За період 2005-2014 рр. поширеність хвороб ока та придаткового апарата серед дітей 0-17 років зменшилася з 98,45 в 2005 р. до 95,47 в 2014 р., або на 3,03 %, і ще значніше серед дітей 0-6 років (з 63,0 в 2005 р. до 51,43 на 1000 дітей відповідного віку в 2014 р., або на 18,37 %).

Інвалідність за класом хвороб ока та його придаткового апарата за період дослідження посіла традиційне сьоме місце у загальній структурі інвалідності населення, складаючи у 2014 р. 1,8 випадку на 10 тис. населення. Нозологічна структура інвалідності по зору в 2014 р. була представлена такими офтальмопа- тологіями: глаукома - 19,3 %; патологія очного дна - 19,2 %; наслідки травм органа зору - 17,6 %; аномалія рефракції, зокрема міопія - 11,0 %; атрофія зорового нерва - 8,5 %; вроджені вади органа зору - 5,7 %. Незважаючи на сучасне високотехнологічне обладнання, офтальмологічна патологія, зокрема патологія очного дна, залишається однією з найбільш проблемних щодо діагностики, лікування та реабілітації.

За період дослідження було виявлено, що серед дитячого населення (0-17 років включно) інвалідність внаслідок хвороб ока та його придаткового апарата спочатку з 2005 р. по 2008 р. зростала, а починаючи з 2009 р. показник щорічно знижувався (табл.), більшу його половину склали інваліди зі сліпотою на одне око.

При зниженні показника в Україні з 11,9 в 2005 р. до 8,4 в 2014 р., або -29,41 %, його зменшення відбулося у всіх областях України, крім Волинської (з 8,8 в 2005 р. до 9,1 в 2014 р., або +3,41 %) та Чернігівської (з 5,9 в 2005 р. до 6,5 на 10 тис. дітей 0-17 років, або +10,17 %) областей.

Нозологічна структура первинної інвалідності з дитинства представлена такими нозологіями: вроджені вади органа зору - 24,4 %; міопія - 17,1 %; патологія очного дна - 14,2 %; наслідки травм орга-

Таблиця Динаміка інвалідності за класом хвороб ока та його придаткового апарата (на 10 тис. дітей 0-17 років включно за 2005-2014 рр.)

на зору - 12,1 %; атрофія зорового нерва - 6,7 %; кератопатія - 4,8 %. З роками поступово зростає інвалідність по глаукомі з причини патології очного дна, катаракти, але знижується питома вага інвалідності внаслідок травм органа зору, вроджених аномалій та дефектів органа зору, атрофії зорового нерва. Більшість інвалідів по зору з дитинства мають ІІІ групу інвалідності - 75 %, ще 21 % отримали ІІ групу, 4,0 % - І групу.

Оскільки кожен четвертий випадок встановлення інвалідності по зору з дитинства пов'язаний з вродженими вадами ока та його придаткового апарата, ще 14,2 % пов'язані з патологією очного дна, 6,7 % - з атрофією зорового нерва, до 5 % - з кератопатією. Актуальним залишається пошук шляхів оптимізації удосконалення надання своєчасної офтальмологічної допомоги таким дітям та їхнім родинам.

Згідно наказу МОЗ України від 29.08.2006 р. № 584, огляд офтальмолога є обов'язковим при народженні дитини. Діагностика вроджених вад в пологових будинках відбувається також за участі нео- натолога. Вроджені захворювання, що проявляються відразу, можна вивити і в перинатальному центрі. За іншими ж потрібно спостерігати.

Актуальною на сьогодні залишається проблема діагностики ретинопатії недоношених, яка залишається однією з головних причин інвалідизації дітей раннього віку.

Ретинопатія може призводити до незворотних змін структур ока, а за відсутності належної медичної допомоги дитина взагалі ризикує втратити зір.

Згідно протоколу медичного огляду, ще в пологовому будинку на кінці 1-ї та 5-ї хвилин лікар-пе- діатр-неонатолог здійснює оцінку стану дитини за шкалою Апгар (під час контакту «шкіра-до-шкіри»). Це спостереження за дитиною триває протягом всього часу перебування дитини в пологовому відділенні. В разі відсутності лікаря-педіатра-неонатолога його здійснює лікар-акушер-гінеколог, акушерка або медсестра. Спостерігають за кольором шкіри і слизових оболонок, характером і частотою дихання, частотою серцевих скорочень (ЧСС), руховою активністю кожні 15 хвилин протягом першої години, потім щонайменше кожні 30 хвилин протягом другої години відповідно до Протоколу «Медичний догляд за здоровою новонародженою дитиною». зір офтальмологічний правовий новонароджений

Якщо ознаки порушення функцій зору виявлені в пологовому будинку (вроджена катаракта, вроджена глаукома, ретинопатія новонароджених, новоутворення ока), новонароджена дитина стає диспансерним пацієнтом дитячого офтальмолога, ведення таких дітей відбувається згідно протоколу лікування дітей з ретинопатією недоношених №683 від 21.09.2009 р. з одночасним наглядом за участю лікаря загальної практики-сімейного лікаря.

У випадках вродженої катаракти особи, які здійснюють догляд за новонародженими відразу після народження, несуть відповідальність за контроль оцінки нормальних яскравих рефлексів з очного дна. Таку оцінку слід провести на 6-му тижні під час перевірки стану здоров'я немовляти. Рішення про операцію має прийматися батьками або іншими відповідальними особами разом із офтальмологом. Дитяча операція з приводу катаракти повинна виконуватися офтальмо-хірургом відповідної кваліфікації (вища кваліфікаційна категорія), який знає фізіологічні та анатомічні відмінності між катарактою дорослих і дітей. Крім того, у дітей педіатрична анестезія повинна проводитися у відповідній лікарні з відповідним обладнанням для забезпечення безпечної анестезії та післяопераційного одужання пацієнта.

Усі пацієнти, у яких діагностовано будь-який вид катаракти, мають знаходитись під диспансерним спостереженням лікаря офтальмолога, лікаря дитячого офтальмолога та лікаря загальної практики. Періодичність контрольних оглядів встановлюється лікарем офтальмологом та/або дитячим офтальмологом (Наказ МОЗ № 49 від 21.08.2016 р.). Але проблемою організації надання первинної медичної допомоги залишається вроджена патологія, прояви якої дебютують у віці до одного року, коли в її діагностиці має брати участь лікар загальної практики-сімейний лікар.

Висновки

1. Отже, опрацювавши нормативно-правові документи, на основі яких в Україні працюють лікарі загальної практики-сімейні лікарі, можна зробити висновок, що нормативно-правова база виявлення вроджених вад зору у новонароджених потребує доопрацювання та удосконалення.

2. Залишається актуальним пошук ефективних шляхів взаємодії батьків, родини дитини з перших днів від народження, медиків першого контакту (сімейний лікар, сімейна медична сестра) та дитячих офтальмологів для забезпечення своєчасного виявлення, корекції порушень зорових функцій в ранньому віці, що, в свою чергу, стане запорукою вдалого навчання, працевлаштування, соціалізації.

3. Потребує доопрацювання алгоритм надання медичної допомоги з чітким розподілом компетенцій між лікарем загальної практики-сімейним лікарем та дитячим офтальмологом при появі підозри та (або) скарг на порушення зорових функцій у дітей раннього віку, під час стрімкого їхнього розвитку і формування життєвих навичок.

Література

1. Алямовская Г. А. Особенности физического развития на первом году жизни детей с массой тела при рождении менее 1500 г. / Г. А. Алямовская, Г. А. Кешишян // Рос. вестн. перинатологии и педиатрии. - 2009. - № 3. - С. 20 - 28.

2. Власова Е. В. Особенности течения неонатального периода у недоношенных детей с риском развития ретинопатии и критерии прогнозирования заболевания: автореф. дис... канд. мед. наук: спец. 14.01.08 «Педиатрия» / Е. В. Власова. - Екатеринбург, 2010. - 25 с.

3. Емельянов А. А. Комплексная оценка состояния здоровья детей с нарушениями зрения и оптимизация условий их воспитания и оздоровления в специализированных дошкольных образовательных учреждениях: автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.07 «Гигиена» / А. А. Емельянов. - М., 2009. - 22 с.

4. Катаргина Л. А. Поздние осложнения регрессивной рубцовой ретинопатии недоношенных / Л. А. Катаргина, Л. В. Коголева, М. В. Белова // Российский офтальмологический журнал. - 2010. - № 3. - С. 49-53.

5. Катаргина Л. А. Ретинопатия недоношенных // Избранные лекции по детской офтальмологии / Л. А. Катаргина, Л. В. Коголева; под ред. В. В. Нероева. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009. - С. 27-61.

6. Офтальмологічна допомога в Україні за 20102011 роки: аналіт.-статист. довідник / МОЗ України. - К., 2012. - 171 с.

7. Ретинопатия недоношенных / под ред. Н. Н. Володина // Методические рекомендации Российской Ассоциации специалистов перинатальной медицины. - М., 2006. - 27 с.

Размещено на Allbest.ru