Особливості перебігу перинатального ураження ЦНС неуточненої етіології у періоді новонародженості (клінічний випадок)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості перебігу перинатального ураження ЦНС неуточненої етіології у періоді новонародженості (клінічний випадок)

Н.М. Крецу, Л.В. Колюбакіна, Є.З. Трекуш

Резюме

Проблема перинатальної захворюваності та смертності залишається однією з головних медичних проблем сьогодення в усіх країнах світу. Поширеність перинатальної патології невпинно зростає.

У структурі дитячої інвалідності ураження нервової системі становлять близько 50 %, при цьому 70-80 % випадків припадає на перинатальні ураження. Наводимо власні спостереження за дитиною з перинатальним ураженням ЦНС неуточненої етіології.

Ключові слова: неонатологія; перинатальна патологія; клінічний випадок.

неонатальний клінічний етіологія

Особенности течения перинатального поражения цнс неуточненной этиологии в период новорожденности (клинический случай)

Н.М. Крецу, Л.В. Колюбакина, €.З. Трекуш

Резюме. Проблема перинатальной заболеваемости и смертности остается одной из главных медицинских проблем современности во всех странах мира. Распространенность перинатальной патологии неуклонно растет. В структуре детской инвалидности поражения нервной системе составляют около 50%, при этом 70-80% случаев приходится на перинатальные поражения. Приводим собственные наблюдения за ребенком с перинатальным поражением ЦНС неуточненной этиологии.

Ключевые слова: неонатология; перинатальная патология; клинический случай.

Peculiarities of the course of perinatal central nervous system damage of undefined etiology during the newborn period (clinical case)

N. Kretsu, L. Kolyubakina, E.Trekush

Higher State Educational Establishment of Ukraine «Bukovinian State Medical University» (Chernivtsi, Ukraine)

Summary. The problem of perinatal morbidity and mortality remains one of the main medical problems of today in all countries of the world.

The prevalence of perinatal pathology is constantly increasing. The damage to the nervous system is about 50% in the structure of childhood disability with 70-80% of cases of perinatal lesions. We present our own observations of child with perinatal damage of the central nervous system of undefined etiology.

Key words: Neonatology; Perinatal Pathology; Clinical Case.

Проблема перинатальної захворюваності та смертності залишається однією з головних медичних проблем сьогодення в усіх країнах світу [1]. Завдяки впровадженню сучасних методів діагностики та лікування в останні роки суттєво знизились показники неонатальної та ранньої неонатальної смертності. Однак, поширеність перинатальної патології невпинно зростає. Стани, що виникли в перинатальному періоді, займають перше місце у структурі малюкової смертності (44,8 %) [2]. Ураження головного мозку в ранньому терміні онтогенезу сповільнюють дозрівання функціональних систем центральної нервової системи, що підвищує ризик виникнення несприятливих віддалених наслідків [3,4]. У структурі дитячої інвалідності ураження нервової системі становлять близько 50 %, при цьому 70-80 % випадків припадає на перинатальні ураження [5].

Варто погодитись з думкою Ю. І. Барашнєва [6], що суть профілактики інвалідності на сучасному етапі -- це своєчасна діагностика церебральних порушень як у допологовому періоді, так і після народження в період ранньої адаптації, а також раннє відновлювальне лікування дитини.

Тому, ретельний збір анамнезу в матері, своєчасний та якісний огляд новонароджених неонатологами, неврологами дає можливість виявити мінімальні прояви ураження нервової системи з наступним своєчасним призначенням адекватної терапії.

Згідно сучасної класифікації, запропонованої на Першому українсько-баварському симпозіумі «Медико-соціальна реабілітація дітей з органічним ураженням нервової системи» (1995) розрізняють наступні види перинатальних уражень головного мозку: гіпоксично-ішемічні ушкодження центральної нервової системи; пологова травма нервової системи; ураження нервової системи при інфекційних захворюваннях, специфічних для перинатального періоду; гемолітична хвороба у плода та новонародженого; інші метаболічні енцефалопатії; вроджені вади розвитку нервової системи; деформації та хромосомні аномалії; інші захворювання та патологічні стани нервової системи, які діагностуються в неонатальному періоді. Поєднані чинники ураження нервової системи. Попри наявність сучасних методів верифікації перинатальних уражень ЦНС, у практичній діяльності діагностика даної патології залишається утрудненою.

Наводимо власні спостереження за дитиною з перинатальним ураженням ЦНС неуточненої етіології. Спостереження проводилося у відділенні патології новонароджених КМУ «Обласна дитяча клінічна лікарня» м. Чернівці.

Дитина Н.(дівчинка), народилася 3.08.2017 р. від 11-ї вагітності ( в акушерському анамнезі матері - три вагітності закінчувались викиднем у терміні 7-8 тижнів) . Вагітність перебігала на фоні анемії легкого ступеня тяжкості та гострої респіраторної інфекції з підвищенням температури тіла до фебрильних цифр у 11-12 тижнів вагітності. Зі слів матері, 17 років назад, під час обстеження, у неї виявилися високі титри ^ до токсоплазми та цитомегаловірусу, без клінічної маніфестації, з приводу чого вона отримувала лікування. Дані пологи 8, у 38 тижнів гестації, фізіологічні. Вага дитини при народжені 3250 грамів, зріст 53 см. У пологовому будинку дитина знаходилась у палаті сумісного перебування з матір'ю, а на 4 добу дитина у задовільному стані виписана додому. У віці 1 місяць і 5 днів ( 8.09.2017р.) дитина поступила до відділення патології новонароджених Облас-ної дитячої клінічної лікарні з проявами гострої респіраторної інфекції. Загальний стан розцінено як середньої тяжкості за рахунок проявів катару верхніх дихальних шляхів: відмічалось утруднення носового дихання та гіперемія задньої стінки глотки. У неврологічному статусі- без видимих патологічних змін. При проведенні планової нейросонографії у проекції лівої потиличної ділянки, біля медіальної стінки тіла лівого бічного шлуночка виявлено об'ємне утворення, гетерогенне, з кістозними включеннями, неправильної форми, розміром 23х25х28 см. Дитина була оглянута та консультована дитячим нейрохірургом, заключення: Об'ємне утворення лівої гемісфери головного мозку ( РИБТ ?); неврологом: об'ємне утворення лівої гемісфери головного мозку на фоні ВУІ. Внутрішня прогресуюча гідроцефалія. Проведена магнітно-резонансна томографія голови ( 14.09.17.), заключення: у лівій півкулі головного мозку в лобній долі відмічається гетерогенна ділянка овальної форми з чіткими контурами, розміром 16х9 мм та в потилично-скроневій області візуалізується гетерогенна, багатокамерна ділянка неправильної форми, розміром 34х19 мм, які депонували контрастну речовину, без ознак перифокального набряку та дії на оточуючі структури. Відмічається незначне асиметричне розширення III і бічних шлуночків. У лобно-тім'яних долях визначаються дрібні дифузні вогнища лейкомаляції. Оптико-хіазмальний тракт без змін (рис. 1,2,3).

Рис. 1,2,3. МРТ-картина кістозно-м'якотканинних утворень у головному мозку

При повторному огляді нейрохірургом був виставлений діагноз: Мультифокальне об'ємне ураження головного мозку, не виключена TORCH- інфекція. Під час перебування у відділенні дитина обстежена на інфекції, викликані TORCH групою.

У матері виявлено високі титри IgG до токсоплазми , вірусу краснухи та цитомегаловірусу : IgG до Toxoplasma gondii > 650 МО/мл ( при > 30, 0- позитивний результат), IgG до вірусу краснухи - 71, 91 МО/мл (> 10, 0- позитивний результат), IgG до ци- томегаловіруса > 500 МО/мл ( > 1, 0- позитивний результат). У дитини під час обстеження виявлені наступні показники:^ М до цитомегаловіруса- 0,187 ( > 1, 0- позитивний результат), Ig М до Toxoplasma gondii- 0,231 ( > 1,0- позитивний результат).

Під час перебування у відділенні загальний стан дитини розцінений як компенсований. Знаходилась на грудному вигодовуванні, їжу засвоювала задовільно, у вазі відмічалась позитивна динаміка. Дитина на огляд реагувала адекватно, фіксувала погляд на матері, посміхалася. Фізіологічні рефлекси періоду новонародженості викликались, симетрично, велике тім'ячко на рівні кісток черепу, не пульсує. Менінгеальні ознаки- відсутні. У соматичному статусі - без видимих патологічних змін. У загальному аналізі крові при поступленні звертали на себе увагу анемія легкого ступеня тяжкості (11.09.2017. НЬ-108г/л, ер.- 3,5 Т/л), яка зберігалась і в динаміці ( 23.09.2017. Hb-104 г/л, ер.-3,4 Т/л) та тромбоцитоз ( від 11.09.2017. тромбоцити- 527 Г/л, 15.09.17.-1104 Г/л, 19.09.2017.-729 Г/л, 23.09.17.-519 Г/л). При проведені додаткових методів обстеження виявлено: на УЗД органів черевної порожнини- без видимої патології, УЗД серця - УЗ-ознаки мінімального відкритого овального отвору. На повторній НСГ: розміри бічних шлуночків та Ш шлуночка дещо збільшились. Утворення зліва зберігається. Дитина оглянута окулістом: Очне дно: межі чіткі, артерії не змінені, вени помірно дилятовані, макулярна ділянка - в нормі. Патологічних вогнищ не виявлено; ЛОР-лікар - без видимої патології.

За період спостереження відбулися зміни в неврологічному статусі у вигляді появи помірної гіпотонії та непостійного симптому Грефе. За рекомендацією невролога дитині призначена терапія у вигляді комбінації діакарбу із аспаркамом, внаслідок чого в динаміці відмічалось зникнення очної симптоматики.

Дитині виставлено клінічний діагноз: Кістозно-м'якотканинне утворення лівої гемісфери головного мозку внаслідок перинатального ураження ЦНС. Внутрішня прогресуюча гідроцефалія. TОRCH-інфекція?

Для верифікації діагнозу дитина переведена до неврологічного відділення, звідки скерована на дообстеження в Інститут нейрохірургії ім.А.П. Ромоданова НАМН України.

Даний клінічний випадок зацікавив нас відсутністю маніфестної клінічної неврологічної симптоматики, гармонійним розвитком дитини на фоні виявлених грубих змін зі сторони ЦНС під час скринуючих обстежень, що наштовхує на необхідність удосконалення методів ранньої діагностики перинатальних уражень ЦНС з метою зниження частоти перинатальних втрат і профілактики первинної дитячої інвалідності.

Література

1. Знаменская ТК. Основные проблемы и направления развития неонатологии на современном этапе развития медицинской помощи в Украине. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 2011;1(1):5-9.

2. Пасієшвілі НМ. Аналіз перинатальної захворюваності та смертності в умовах перинатального центру та шляхи її зниження. Scientific Journal «Science Rise». 2016;1(3):37-43. https://doi.org/10.15587/2313-8416.2016.59267

3. Мавропуло ТК. Перинатальні ураження ЦНС у доношених новонароджених (варіанти перебігу при клінічних ознаках гіпоксично-ішемічного ушкодження) [автореферат]. Харків; 2005. 40 с.

4. Шайтор ВМ. Отдаленные последствия перинатального повреждения нервной системы у детей (нейрофи-зиологические механизмы, ранняя диагностика и лечение) [диссертация]. Санкт-Петербург: ГОУДПО "Санкт- Петербургская медицинская академия последипломного образования; 2008. 296 с.

5. Волосовець АП, Кривопустов СП, Логинова ИА, Шакотько МА. Последствия перинатальных поражений центральной нервной системы: дисуссионные вопросы. Здоровье ребенка. 2008;4(13):101-106.

6. Барашнев ЮИ. Компенсация нарушенных функций ЦНС и значение стимулирующей терапии при перинатальных повреждениях головного мозга новорожденных. Российский вестник перинатологии и педиатрии. 1997;6:7-13.

Размещено на Allbest.ru