Стоматологічна захворюваність школярів промислового міста

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький національний медичний університет МОЗ України

Кафедра стоматології № 1

Стоматологічна захворюваність школярів промислового міста

Удод Олександр Анатолійович

д. мед. н., професор, професор

Вороніна Ганна Сергіївна

асистент

Summary

The article presents the results of a survey of schoolchildren the city of Kramatorsk, Donetsk region on dental caries, periodontal tissue diseases, orthodontic pathology. A high level of prevalence and average intensity of dental caries, according to who criteria, as well as significant prevalence of orthodontic pathology and periodontal disease were established. Certain age regularities of structural and functional acid resistance of tooth enamel and oral hygiene were also revealed.

Key words: dental diseases, prevalence, intensity, schoolchildren, industrial city.

Резюме

школяр карієс зуб пародонт

У статті наведено результати обстеження школярів міста Краматорська Донецької області щодо карієсу зубів, захворювань тканин пародонта, ортодонтичної патології. Встановлено високий рівень розповсюдженості та середні показники інтенсивності карієсу зубів, відповідно до критеріїв ВООЗ, а також значні показники поширеності ортодонтичної патології та захворювань пародонта. Виявлені також певні вікові закономірності структурно-функціональної кислотостійкості емалі зубів та гігієни порожнини рота.

Ключові слова: стоматологічні захворювання, розповсюдженість, інтенсивність, школярі, промислове місто.

Дана робота є фрагментом НДР «Клініко-лабораторне обґрунтування удосконалення технологій діагностики, лікування, прогнозування та профілактики стоматологічних захворювань» (№ державної реєстрації 0119 U 001447).

Актуальність. Захворювання органів та тканин порожнини рота відносяться до числа найбільш розповсюджених у світі. Найпоширенішими серед них є карієс зубів та його ускладнення, хвороби пародонта, зубощелепні аномалії та деформації [11, 13]. В першу чергу, це стосується дитячого населення країн світу, не є виключенням у цьому плані й Україна [1, 8, 9]. За даними епідеміологічних досліджень, проведених у різних регіонах нашої країни, розповсюдженість карієсу тимчасових та постійних зубів у дітей, зокрема, шкільного віку, коливається від 70% до 90% і, незважаючи на вдосконалення методів діагностики та лікування цього захворювання, активне впровадження новітніх технологій у щоденну практичну діяльність лікарів-стоматологів, які працюють у лікувальних закладах різних форм власності, позитивної динаміки щодо поширеності карієсу зубів у теперішній час не спостерігається [3, 4]. Проблема карієсу зубів актуалізується на тлі перманентного впливу несприятливих соціально-економічних факторів та забруднення навколишнього середовища викидами великих промислових підприємств. Діти особливо чутливі до дії зазначених чинників, оскільки вони можуть вплинути на процес дозрівання та мінералізації твердих тканин зубів, виникнення різноманітних аномалій, деформацій, а також формування зубощелепної системи в цілому [5, 7, 10].

У зв'язку з цим, цілком доцільним виглядає проведення дослідження щодо визначення та аналізу основних показників стоматологічної захворюваності дітей, які мешкають у місті Краматорську Донецької області. Це індустріальне місто розташоване у великому промисловому регіоні, що є широко відомим, завдяки своїй металургійній промисловості, машинобудуванню, виробництву будівельних матеріалів тощо. Протягом останніх декількох років, внаслідок кризових тенденцій, спостерігається відносний спад промислового виробництва, але екологічна ситуація у регіоні залишається напруженою. Існують суттєві проблеми і у сфері практичної охорони здоров'я, особливо стоматології, зокрема, шкільній, яка у ході проведення реформи усієї системи охорони здоров'я в країні фактично припинила своє функціонування, що, безперечно, має негативні наслідки та відбивається на стоматологічному здоров'ї дітей [2, 9]. На жаль, приватна стоматологія, на яку покладалися певні надії, дотепер не відіграє вирішальної ролі у наданні лікувально-профілактичної допомоги дітям.

Мета дослідження - визначити основні показники стоматологічної захворюваності дітей шкільного віку, що постійно проживають у крупному місті індустріально розвиненого регіону України.

Матеріали та методи дослідження. Було проведено стоматологічне обстеження 124 дітей, 68 хлопчиків (54,84 %) та 56 дівчат (45,16 %), віком від 7 до 16 років, які навчаються у загальноосвітній школі-інтернаті міста Краматорська Донецької області. Серед обстежених була 21 дитина (16,94 % від загальної кількості) віком 7-8 років, 19 дітей (15,32 %) віком 9-10 років, 32 дитини (25,81 %) 1112 років, 34 дитини (27,42 %) 13-14 років та 18 дітей (14,52 %) 15-16 років. Стоматологічне обстеження проводили, відповідно до рекомендацій ВООЗ, визначали розповсюдженість та інтенсивність карієсу постійних та тимчасових зубів за індексами КПВз+кпз та КПВз, рівень гігієни порожнини рота за спрощеним індексом Green-Vermillion (OHI-S), структурно-функціональну кислотостійкість емалі зубів (СФКСЕ) за тестом емалевої резистентності (ТЕР), виявляли наявність ортодонтичної патології та захворювань тканин пародонта. Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою стандартного пакету статистичних програм для Microsoft Excel.

Тест емалевої резистентності проводили, відповідно до методики, розробленої Окушком В.Р. та Косарєвою Л.І. (1983) [6]. Для проведення тесту вестибулярну поверхню інтактного верхнього центрального різця дитини очищували від нальоту та висушували, потім в області екватора мікрокапіляром наносили краплю однонормальної соляної кислоти на 5 секунд, після видалення якої цю ділянку емалі зафарбовували 1% водним розчином метиленового синього. Далі за допомогою стандартної десятипольної шкали синього кольору оцінювали інтенсивність забарвлення протравленої ділянки емалі в балах і приймали отримане значення за показник структурно-функціональної кислотостійкості емалі.

Результати дослідження та їх обговорення. У ході обстеження встановлено, що розповсюдженість карієсу зубів серед дітей, що навчаються у даному закладі, становить 82,43±1,90 %, що, відповідно до загальновідомих рекомендацій ВООЗ, можна віднести до високого рівня [12]. При цьому максимально висока розповсюдженість карієсу, тобто 100 %, була зафіксована у дітей віком 11-12 років (табл. 1). Розповсюдженість карієсу зубів у дітей 7-8 та 9-10 років також була високого рівня, вона становила 90,47±1,85 % та 94,74±1,92 %, відповідно, при цьому між собою два останні показники відрізнялися недостовірно (р>0,05). Відносно встановленого максимального показника достовірно (р<0,05) ще нижчою, але все одно високого рівня, виявилася розповсюдженість карієсу зубів у дітей віком 15-16 років - 88,89±1,45 %. Достовірно (р<0,05) найнижчим цей показник був у групі дітей 13 -14 років, він дорівнював 64,71±1,63 %, що відповідає середньому рівню за критеріями ВООЗ.

Таблиця 1. Основні показники стоматологічної захворюваності школярів

Загалом, за даними проведеного стоматологічного обстеження школярів встановлено, що потребували санації порожнини рота з числа оглянутих 43 особи (34,68 %), загальна кількість санованих складала 57 осіб (45,97 %), лише 24 дитини (19,35 %) не мали зубів, уражених карієсом або його ускладненнями.

Індекс інтенсивності карієсу зубів у всіх обстежених дітей становив 2,76±0,12, що відповідає середньому рівню за рекомендаціями ВООЗ [12]. Достовірно (р<0,05) найбільшим цей показник був у групі дітей віком 7-8 років, він дорівнював 4,02±0,15, що також відповідає середньому рівню за критеріями ВООЗ (табл. 1). Дещо нижчими, але все одно того ж рівня, виявилися показники інтенсивності карієсу зубів у дітей віком 10-11 та 11-12 років - 3,35±0,11 та 2,84±0,10, відповідно. У дітей віком 13-14 та 15-16 років інтенсивність карієсу зубів була найнижчою серед обстежених, становлячи 1,57±0,09 та 2,03±0,16, відповідно. Слід зазначити, що лише ці два показники відповідають низькому рівню інтенсивності карієсу зубів за рекомендаціями ВООЗ. Підкреслимо також, що усі наведені показники інтенсивності каріозного ураження зубів у дітей усіх вікових груп відрізнялися один від одного достовірно (р<0,05).

Оцінка гігієни порожнини рота за спрощеним індексом ОНІ^ показала, що середній індекс в усіх обстежених дітей становив 1,72±0,11 бала. Лише у 7 дітей (5,65 % від загальної кількості) гігієна порожнини рота була на рівні доброї, середній показник індексу у них становив 0,5±0,3 бала (рис.). Майже у половини обстежених дітей, зокрема, у 52 (41,94 %), гігієна порожнини рота відповідала задовільному рівню з середнім значенням індексу 1,4±0,1 бала. Незадовільний та поганий стан гігієни порожнини рота був встановлений у 42 (33,87 %) та 23 (18,55 %) дітей з показником індексу OHI-S 2,3±0,2 бала та 2,9±0,1 бала, відповідно. Загалом, дітей з таким доглядом за порожниною рота було більше, ніж половина від обстежених, - 65 (52,42 %).

Рис 1. Стан гігієни порожнини рота в обстежених дітей за індексом OНІ-S, %

Аналіз показників гігієнічного стану порожнини рота дітей за віковим критерієм показав, що найбільші показники індексу, а отже, найгірший рівень гігієни порожнини рота, був характерним для дітей віком 7-8, 13-14 та 15-16 років, у яких середні значення показників ОИІ-8 майже не відрізнялися (р>0,05) та становили, відповідно, 1,88±0,12 бала, 1,85±0,10 бала та 1,93±0,15 бала (табл. 1). У дітей віком 9-10 та 11-12 років середні показники індексу гігієни були достовірно (р<0,05) нижчими, складаючи 1,49±0,11 бала та 1,46±0,10 бала, вони відповідали задовільному рівню гігієни порожнини рота. Між собою ці показники, зрозуміло, відрізнялися недостовірно (р>0,05).

У дослідженні структурно-функціональної кислотостійкості емалі зубів дітей обстеженого контингенту встановлено, що за тестом емалевої резистентності цей показник, в середньому, складав 4,62±1,10 бала. Високий рівень структурно-функціональної кислотостійкості емалі зубів, який відповідає 1-3 балам за тестом емалевої резистентності, був виявлений у 13 дітей (10,48 % від загального числа обстежених), з показником 45 балів за ТЕР було визначено 59 осіб (47,58 %), з рівнем СФКСЕ зубів 6-7 балів за ТЕР було виявлено 42 дитини (33,87 %), з найгіршою СФКСЕ зубів було 10 дітей (8,06 %), у них показник ТЕР складав 8-10 балів. Виявлена під час дослідження певна вікова динаміка структурно-функціональної кислотостійкості емалі зубів показала, що найгіршою, але недостовірно (р>0,05) вона була у дітей віком 9-10 та 11 -12 років, показники ТЕР у них дорівнювали 5,13±1,12 бала та 5,20±1,19 бала, відповідно, між собою вони відрізнялися також недостовірно (р>0,05) (табл. 1). Дещо кращим, однак знов недостовірно (р>0,05), виявився цей показник у дітей віком 7-8 років, він складав 4,96±1,26 бала, та у дітей 13-14 років - 4,37±0,98 бала. Найкращою ж структурно-функціональна кислотостійкість емалі зубів виявилася у дітей 1516 років, її середній показник за ТЕР дорівнював 3,46±1,50 бала.

Наявність ортодонтичної патології була встановлена, загалом, у 55 дітей (44,35 % від загального числа обстежених). Найбільш частими порушеннями були аномалії положення окремих зубів та зубних рядів, такі відхилення були виявлені у 32 обстежених дітей (58,18 % від кількості дітей, що мали ортодонтичну патологію). Щодо вікових груп, то найбільш часто необхідність ортодонтичного лікування потребували діти віком 7-8 та 9-10 років, серед яких, відповідно, 14 (66,67±1,72 % від кількості дітей даного віку) та 16 осіб (84,21±1,69 %) мали ту чи іншу ортодонтичну патологію (табл.). Кращою, з точки зору необхідності лікування у лікаря-стоматолога-ортодонта, виявилася ситуація серед дітей старшого віку, зокрема, ортодонтична патологія була встановлена у 10 дітей віком 11 -12 років (31,25±1,33 %), у 11 дітей 13-14 років (32,35±1,51%) та лише у 4 дітей віком 15-16 років (22,22±1,40 %).

Розповсюдженість захворювань пародонта серед дітей становила 45,97%, вони були виявлені у 57 обстежених дітей. У структурі захворювань пародонта переважав генералізований катаральний гінгівіт легкого та середнього ступеня тяжкості, який був виявлений у 49 дітей (85,96 % від кількості дітей, що мали захворювання пародонта). Найбільша поширеність пародонтальної патології була встановлена у дітей старших вікових груп, запальні процеси у пародонті були виявлені у 14 дітей 11-12 років (43,75±1,58% від кількості дітей даного віку) та у 22 дітей віком 13-14 років (64,71±1,52 %) (табл.). Такий стан можна пояснити не завжди задовільною гігієною порожнини рота на фоні гормональної перебудови організму в підлітковому віці. Серед дітей інших вікових груп розповсюдженість патології пародонта виявилася значно нижчою: цю проблему мали 8 дітей віком 78 років (38,09±1,67 % від кількості дітей даного віку), 7 дітей віком 9-10 років (36,84±1,71 %) та лише 6 обстежених (33,33±1,75 %) віком 15-16 років.

Висновки. Стоматологічне обстеження дітей шкільного віку, які постійно проживають у місті Краматорську Донецької області, виявило високий рівень розповсюдженості та середні показники інтенсивності карієсу зубів, відповідно до критеріїв ВООЗ, а також значні показники поширеності ортодонтичної патології та захворювань пародонта.

Перспективи подальших досліджень. Отримані у дослідженні результати спонукають до пошуку диференційованих та, відповідно, більш ефективних підходів до проведення комплексних профілактичних заходів щодо карієсу зубів, захворювань пародонта та ортодонтичної патології, залежно від віку дітей, які мешкають у промисловому місті, з урахуванням дії несприятливих екологічних чинників.

References

1. Zadorozhna I.V., Povoroznjuk V.V. Prevalence and intensity of dental caries in children of Ukraine: results of clinical and epidemiological examination. Problemy osteologii'. 2013; 16, 4:55-60.

2. Diasamidze E.D., Zhukov K.V., Labunec' V.A., Shnajder S.A. Reforming the policy of staffing and dental direction of medical care to the population of Ukraine. Visnyk stomatologii'. 2014;3:112-116.

3. Kazakova R.V., Mel'nyk V.S., Bulej L.F. The level of dental morbidity in adolescents st. Uzhgorod.Visnyk stomatologii'. 2012;4:103-105.

4. Kas'kova L.F., Pavlenkova O.S. Caries permanent teeth in children 6-7 years of the city of Poltava. Innovative technologies in modern dentistry: materials of scientific and practical conference with international participation. Ivano-Frankivs'k, 19-21 March 2015; 2015:69-71.

5. Lahtin Ju. V. Pathogenetic role of heavy metal salts in the development of major dental diseases and correction of their negative effects: bstract of a doctoral thesis of medical sciences. Odesa; 2014:40.

6. Okushko V.R., Kosareva L.I. The method of allocation of dispensary groups of schoolchildren on the basis of prenosological diagnosis of dental caries. Stomatologija. 1983;6:8-10.

7. Petruniv V.B. Prevalence and intensity of dental caries in children living in ecologically contaminated areas. Galyc'kyj likars'kyj visnyk. 2012; 193(1):92-95.

8. Rejzvih O.E., Kosenko K.M. The level of dental care for children in Ukraine for the period 20022012. Innovacii' v stomatologii'. 2013;1:46-52.

9. Voronenko Ju. V. Dental care in Ukraine: statistical guide. Kyi'v; 2016:84.

10. Homenko L.O., Ostapko O.I., Bidenko N.V., Golubjeva I.M. Environmental impact on the dental health of children in Ukraine.Medychna nauka Ukrai'ny. 2016; 12, 1-2:50-57.

11. Laudenbach J.M., Simon Z. Common dental and periodontal diseaes: evaluation and management. Med Clin North Am. 2014 Nov; 98(6):1239-60. doi: 10.1016/j.mcna.2014.08.002. Epub 2014 Oct 18.

12. Oral health surveys: basic methods - 5th ed. World Health Organization 2013.

13. Zou J., Meng M., Law C.S., Rao Y., Zhou X. Common dental diseases in children and malocclusion. Int J Oral Sci. 2018; Mar 13;10(1):7. doi: 10.1038/s41368-018-0012-3.

Размещено на Allbest.ru