Побудова фармацевтичної інформаційно-пошукової мови на моделі протидіабетичних лікарських засобів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Побудова фармацевтичної інформаційно-пошукової мови на моделі протидіабетичних лікарських засобів

Бойко Андрій Ігорович, Кандидат фармацевтичних наук, доцент кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки, Львівский національний медичний університет імені Данила Галицького

Summary

Boiko A.I., PhD (pharmaceutical science), associate professor of the department of management and economy, medicine technology andpharmacoeconomics Danylo Halytsky Lviv National Medical University

CREATION OF PHARMACEUTICAL RETRIEVAL LANGUAGE (ON THE MODEL OF DRUGS USED IN DIABETES)

The necessity of knowledge of pharmacists of specialized pharmacies for patients with diabetes mellitus is studied. On the model of antidiabetic medicines the ways of building a pharmaceutical retrieval language for the effective functioning of specialized information retrieval systems, databases, knowledge bas

Key words: antidiabetic medicines, pharmaceutical retrieval language, information retrieval system, computerized pharmaceutical knowledge base.

Анотація

Вивчена потреба у знаннях провізорів аптек, спеціалізованих для хворих на цукровий діабет. На моделі протидіабетичних лікарських засобів опрацьовано шляхи побудови фармацевтичної інформаційно-пошукової мови для забезпечення ефективного функціонування профільних інформаційно-пошукових систем, баз даних, баз знань.

Ключові слова: протидіабетичні лікарські засоби, фармацевтична інформаційно-пошукова мова, інформаційно-пошукова система, комп'ютерна фармацевтична база знань.

Постановка проблеми

Наукові дослідження з фармацевтичної інформатики в Україні розпочалися у другій половині ХХ ст. [1]. Проведені нами дослідження загальної сукупності профільних публікацій за період від 1970 р. до даного часу були направлені на виявлення та аналіз фундаментальних результатів та тенденцій, які були покладені в основу створення нових інформаційно-пошукових систем (ІПС) [2].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. У 2008 р. в монографії нами узагальнено теорію створення багатоаспектних фармацевтичних баз даних (БД) [3], а у 2010 р. нами доведена доцільність побудови комп'ютерних фармацевтичних баз знань (БЗ) [4], загальна теорія яких апробована в біології [5], хімії [6] та ін.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Принциповим теоретичним аспектом формування комп'ютерних галузевих БЗ є опрацювання інформаційно-пошукових мов для кожної галузевої науки та практики, призначення яких полягає у забезпеченні релевантних (з позиції професійної потреби) матеріалів. Закономірно, що комп'ютерна фармацевтична БЗ повинна враховувати загальний стан і тенденції реформування охорони здоров'я та фактор використання БЗ різними категоріями споживачів.

Мета. Обґрунтувати потребу та опрацювати на моделі протидіабетичних лікарських засобів (ЛЗ) побудову фармацевтичної інформаційно-пошукової мови для забезпечення ефективного функціонування профільних ІПС, БД, БЗ.

Матеріали та методи дослідження. У дослідженні застосовано методи побудови фармацевтичних інформаційно-пошукових мов різного типу з використанням анатомо-терапевтично-хімічної (АТХ) класифікації лікарських засобів та Державного реєстру лікарських засобів України (повна вибірка по АТХ коду А10 за період 2006 - 2019 рр.).

Виклад основного матеріалу

Створення нових ІПС, БД, БЗ, формування їх інформаційних масивів, форм та способів інформаційних запитів пов'язане з потенційною (фактичною) та прогнозованою потребою в інформації різних категорій споживачів. Тому на першому етапі дослідження нами сформована інтегральна сукупність таких споживачів: наукові спеціалісти з профільної проблематики; викладачі вищих навчальних закладів медичного та фармацевтичного профілю (до- та післядипломний етапи підготовки); провізори та фармацевти - спеціалісти аптек та інших фармацевтичних підприємств; студенти; хворі на цукровий діабет (ЦД); члени родин хворих на ЦД; лікарі-ендокринологи; лікарі інших спеціальностей; члени профільних громадських організацій. З 2012 р. успішно функціонують організовані нами спеціалізовані аптеки для хворих на ЦД [7], у спеціалістів яких існує додаткова потреба в профільних знаннях. Відповідно, методом пробільного аналізу [8], нами була детально вивчена ця потреба та встановлено, що вона складається зі знань про наявний повний асортимент ЛЗ (як основного об'єкту фармацевтичної інформатики); аспекти технології виробництва ЛЗ, сукупність факторів: торгова назва, лікарська форма (форма випуску), дозування, особливості упакування; тривалість життя ЛЗ; різноманітні деталі щодо вимог до сучасного відпуску ЛЗ з аптек.

Подальшим етапом нашого дослідження було моделювання створення такої БЗ «Фармацевтична допомога хворим на діабет». З огляду на її фармацевтичне призначення, один з базових блоків (перший рівень), безумовно, включає ЛЗ, загальну сукупність яких була нами професійно класифікована на непрофільні та профільні ЛЗ (до останніх включали усі ЛЗ за кодом АТХ А10). Наступним критерієм, виконаним нами, був розподіл кожного ЛЗ за фактором наявності у проаналізований період від 2006 до 2019 рр. При цьому важливо констатувати сукупність нових ЛЗ, знання про які передбачено видавати споживачу за відповідним запитом. Окремо сформовано сукупності ЛЗ за останні 3 роки, а також - як відповідь на ще один додатковий запит - ЛЗ, що використовуються в інших країнах світу, які мають перспективу впровадження в Україні. Додатковий запит дає відповідь (за встановленою нами закономірністю) про виражені випадки динаміки окремих ЛЗ за роками дослідження. Наприклад, не лише теоретично, а й практично спеціалістам охорони здоров'я слід орієнтуватися у суттєвих змінах щодо асортименту інсулінів тривалої дії в Україні. Так, у 2006 р. використовувались: два препарати інсулінів у формі суспензії для ін'єкцій по 10 мл (40 МО/мл) у флаконах №1 «Монодар Ульт- ралонг» вітчизняного виробництва ЗАТ «Індар» та «Ультратард НМ» виробництва Novo Nordisk A/S (Данія) та єдиний аналог інсуліну гларгін у формі розчину для ін'єкцій по 10 мл (100 МО/мл) у флаконі № 1 та по 3 мл (100 ОД/мл) у картриджі № 5 та №10 під торговою назвою «Лантус» виробництва Aventis Phama Deutschland GmbH, Німеччина. У 2019 р. препарати інсуліну тривалої дії в Україні відсутні, але одночасно значно розширився асортимент аналогів інсуліну тривалої дії: вищевказаний аналог інсуліну гларгін у формі розчину для ін'єкцій по 10 мл (100 МО/мл) у флаконі № 1 та по 3 мл (100 ОД/мл) у картриджі № 5 та №10 під торговою назвою «Лантус», у формі розчину для ін'єкцій по 3 мл (100 ОД/мл) у картриджі, вмонтованому в одноразову шприц-ручку № 5 під торговю назвою «Лантус Солостар» та у формі розчину для ін'єкцій по 1,5 мл (300 ОД/мл) у картриджі, вмонтованому в одноразову шприц-ручку № 1, №3, №5 - «Тожео Солостар» виробництва Санофі-Авентіс Дойчланд ГмбХ, Німеччина; інсулін детемір у формі розчину для ін'єкцій по 3 мл (100 ОД/мл) у картриджі, вмонтованому в багатодозову одноразову шприц-ручку № 1, № 5 - «Левемір Флекспен» та інсулін деглюдек у формі розчину для ін'єкцій по 3 мл (100 ОД/мл) у картриджі, вмонтованому в бага- тодозову одноразову шприц-ручку № 1, № 5 - «Тре- сіба Флекстач» виробника А/Т Ново Нордіск, Данія; принципово новий препарат - суміш інсуліну гларгіну та аналогу глюкагон-подібного пептиду - 1 (GLP-1) ліксисенатиду в формі розчину для ін'єкцій по 3 мл (100 ОД/мл інсуліну гларгін та 50 мкг/мл ліксисенатиду) у картриджі, вмонтованому в одноразову шприц-ручку № 3 або № 5 виробництва Санофі-Авентіс Дойчланд ГмбХ, Німеччина, а також перший біосиміляр аналогу інсуліну гларгіну в формі розчину для ін'єкцій по 10 мл (100 МО/мл ) у флаконі №1 та по 3 мл (100 МО/мл) у картриджі № 5 виробництва Біокон Лімітед, Індія, ПАТ «Фармак», Україна.

На наступному етапі представимо репрезентативну вибірку із блоку «Лікарські засоби» фармацевтичної БЗ (таблиця 1).

фармацевтичний інформаційний пошуковий система

Таблиця 1 - Вибірка препаратів метформіну із сукупності, зафіксованої у блоці «Лікарські засоби» комп'ютерної фармацевтичної бази знань «Фармацевтична допомога хворим на діабет»

У таблиці 1 представлена вибірка із зафіксованої нами у період 2006-2019 рр. загальної сукупності, що складає 135 ЛЗ групи бігуанідів з міжнародною непатентованою назвою метформін (код АТХ AШBA02):

Протидіабетичні лікарські засоби

Цукрознижуючі лікарські засоби для внутрішнього застосування

Бігуаніди

Метформін

Як було доведено вище, для провізорів спеціалізованих аптек важливою є інформація про особливості упакування ЛЗ. Зокрема, метформін під торговою назвою «Глюкофаж» виробника Мерк Са- нте с.а.с., Франція у таблетках, вкритих плівковою оболонкою, у дозі 500 мг кількістю 60 штук випускається у двох видах: 4 блістери по 15 таблеток і 3 блістери по 20 таблеток:

Глюкофаж

Глюкофаж 500 мг

Глюкофаж 500 мг №60 (15 х 4)

Глюкофаж 500 мг №60 (20 х з)

Наступними факторами є динаміка торгової назви препарату та особливості дозування. Для прикладу наведемо зафіксований та відповідним чином представлений у БЗ факт присутності у 2016 р. в Україні пролонгованого препарату метформіну виробника Бафна Фармасьютікалс Лтд., Індія під торговою назвою «Цукронорм», а з 2017 р. - під назвою «Глюковін XR». Також слід акцентувати увагу на унікальному дозуванні вказаного препарату - 750 мг, в той час, як усі інші виробники виготовляють препарати метформіну виключно по 500 мг, 850 мг та 1000 мг.

Провізори спеціалізованих аптек вказували на особливу потребу в знаннях про різноманітні деталі щодо вимог до сучасного відпуску ЛЗ з аптек. Зокрема, в Україні реалізується урядова програма реі- мбурсації «Доступні ліки», а тому акцентуємо увагу на створену нами окрему складову в інформаційно-пошуковій мові, що визначає належність ЛЗ до Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню (регулярно переглядається та затверджується наказами Міністерства охорони здоров'я України, далі - Реєстр). Так, метформін у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою під торговою назвою «Метформін-Санофі» виробника Санофі Індія Лімітед, Індія разом з С.С. «Зентіва С.А.», Румунія у дозі 500 мг, що випускається у кількості 30 таблеток належить до Реєстру, а у кількості 120 таблеток - не належить до Реєстру, а тому не підлягає реімбурсації.

На запит користувача до БЗ про наявність вищевказаних ЛЗ в Україні у 2006р. отримана заперечна відповідь.

Наведені у таблиці 1 дані репрезентують загальну сукупність ЛЗ, класифіковану нами за міжнародними непатентованими назвами, торговими назвами, лікарськими формами, дозами, упакуваннями, виробниками, динамікою появи на ринку/вилучення з ринку з виділенням нових ЛЗ, які з'явилися за останні 3 роки.

Опрацьовані та представлені нами фармацевтичні інформаційно-пошукові мови промодельо- вані нами в комп'ютерній БЗ «Фармацевтична допомога хворим на діабет».

Наведена вище методологія є універсальною для створення та функціонування комп'ютерних фармацевтичних БЗ, присвяченим фармацевтичній допомозі при інших захворюваннях.

Висновки з даного дослідження і перспективи. Сформована інтегральна сукупність користувачів комп'ютерної бази знань «Фармацевтична допомога хворим на діабет», що складається з 10 категорій і встановлена їх потреба у інформації та знаннях. Для ефективного функціонування пошукового апарату бази знань побудовано фармацевтичну інформаційно-пошукову мову та продемонстровано її використання на моделі протидіабетичних лікарських засобів. Опрацьована методологія побудови фармацевтичних інформаційно-пошукових мов є універсальною та може застосовуватись для створення комп'ютерних інформаційно-пошукових систем та баз знань з фармацевтичної допомоги при різних захворюваннях.

Список використаної літератури