Особливості регуляторного забезпечення кардіореспіраторної системи пацієнтів з персистуючим перебігом бронхіальної астми та ожирінням

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЯТОРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАРДІОРЕСПІРАТОРНОЇ СИСТЕМИ ПАЦІЄНТІВ З ПЕРСИСТУЮЧИМ ПЕРЕБІГОМ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ ТА ОЖИРІННЯМ

Бажора Я.І., аспірант кафедри сімейної медицини Одеський національний медичний університет, Україна

Романчук О.П.,

д. мед. н., професор, зав. кафедри загально-медичних наук, Медичний інститут Міжнародного гуманітарного університету, м. Одеса, Україна

FEATURES OF THE REGULATORY SUPPORT OF THE CARDIOPULMONARY SYSTEM OF PATIENTS WITH PERSISTENT BRONCHIAL ASTHMA AND OBESITY

Bazhora Ya. I.,

post-graduater of the department offamily medicine, Odessa National Medical University, Ukraine

Romanchuk O. P.,

head of the department of general medical scineces, Ph. D. (Med), professor, Medical Institute of the International Humanitarian University, Odessa, Ukraine

Obesity is one of the major health problems around the world. The rate of obesity and bronchial asthma (BA) increases at a parallel pace. Obesity can cause or even aggravate BA course, which is reflected in the severe control of such patients.

The objective: to determine the peculiarities of the regulation of the cardiopulmonary system in patients with persistent asthma and obesity.

Materials and methods. 86 patients, women and men, aged 41.0 ± 0.8, were divided into 4 groups. The main group included 20 people (8 men, 12 women) with clinically confirmed persistent BA and obesity. The first group of comparison (GCi) included 15 people with a persistent flow of asthma and BMI from 25.1 to 29.9 kg / m2, to the second (GP2) - 24 with persistent flow of BA and BMI up to 25.0 kg / m2. To the control group (CG, obesity + intermittent BA course) included 10 persons. Spiroarthriocardiorhytmography (SACG) was used, clinical parameters of BA were analyzed, physical parameters were recorded, routine systolic (S), diastolic (D) and pulse (P) blood pressure tests were calculated, as well as Robinson index (IR), Kerdo index (IR). Regulatory influences were determined on the basis of the spectral analysis of cardiac rhythm variability (CRV), blood pressure and respiration. Indicators of cardiovascular and respiratory system synchronization were determined.

Results and discussion. BP data and cardiointervalometry indicated deterioration of the cardiovascular function in the patients under study. With the persistent course of BA there is a deterioration in the effectiveness of reduction of myocardium in comparison with intermittent one, regardless of body weight, deterioration of the processes of myocardial repolarization with body weight increase, and prevalence of parasympathetic effects on the heart rhythm. The general activity of regulatory influences on free breathing is the lowest, the activity of sympathetic and vasotonic regulatory influences on breathing in the uncontrolled course of asthma decreases with an increase in BMI.

Conclusions: Obesity has a significant impact on the regulatory maintenance of asthma patients, expressed by inhibition of vegetative effects on cardiac rhythm and respiration, metabolic disorders, restoration of the respiratory pattern with the registration of both obstructive and restrictive component, deterioration of parameters of barorreflex sensitivity and central hemodynamics.

Key words: obesity, uncontrolled bronchial asthma, persistent bronchial asthma, central hemodynamics, heart rhythm, respiration pattern.

Ожиріння є однією з головних проблем охорони здоров'я у всьому світі. Паралельними темпами зростає частота ожиріння та бронхіальної астми (БА). Ожиріння може викликати, або навіть погіршувати перебіг БА, що відображається на важкому контролі таких пацієнтів.

Мета дослідження: визначити особливості регуляції кардіореспіраторної системи у пацієнтів з персистуючим перебігом БА та ожирінням.

Матеріали та методи. Обстежено 86 пацієнтів, жінок та чоловіків, віком 41,0±0,8, які були поділені на 4 групи. До основної групи увійшли 20 осіб (8 чоловіків, 12 жінок) з клінічно підтвердженим персистуючим перебігом БА та ожиріння. До першої групи порівняння (ГП1) увійшли 15 осіб з персистуючим перебігом БА та ІМТ 25,1 - 29,9 кг/м2, до другої (ГП2) - 24 особи з персистуючим перебігом БА та ІМТ до 25,0 кг/м2. До контрольна група (КГ; ожиріння + інтермітуючий перебіг БА) увійшли 10 осіб. Застосовували спіроартеріо- кардіоритмографію (САКР), аналізувались клінічні параметри перебігу БА, проводилась реєстрація показників фізичного розвитку, рутинні дослідження систолічного (СТ), діастолічного (ДТ) та пульсового (ПТ) артеріального тиску, розрахунок індексу Робінсона (ІР), індексу Кердо (ІК). Регуляторні впливи визначались на підставі спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму (ВСР), артеріального тиску та дихання (ВД); визначали показники синхронізації серцево-судинної та дихальної систем.

Результати та обговорення. Дані АТ та кардіоінтервалометрії вказують на погіршення функції серцево- судинної системи у пацієнтів, що досліджуються. При персистуючому перебігу БА має місце погіршення ефективності скорочення міокарду у порівнянні з інтермітуючим незалежно від маси тіла, погіршення процесів ре- поляризації міокарду зі збільшенням маси тіла, має місце переважанням парасимпатичних впливів на серцевий ритм. Загальна активність регуляторних впливів на довільне дихання є найнижчою, активність симпатичних та ваготонічних регуляторних впливів на дихання неконтрольованому перебігу БА знижується зі збільшенням індексу маси тіла пацієнтів.

Висновки: ожиріння має істотний вплив на регуляторне забезпечення організму пацієнтів с БА, що виражається пригніченням вегетативних впливів на серцевий ритм та дихання, метаболічними порушеннями, перебудовою паттерну дихання з реєстрацією обструктивного та рестриктивного компоненту, погіршенням параметрів барорефлекторної чутливості та центральної гемодинаміки.

Ключові слова: ожиріння, неконтрольований перебіг бронхіальної астми, персистуючий перебіг бронхіальної астми, центральна гемодинаміка, серцевий ритм, паттерн дихання.

бронхіальний астма ожиріння

Ожиріння є однією з головних проблем охорони здоров'я у всьому світі. Близько 13% дорослих страждають від ожиріння [1, 3, 4 ]. Дослідженнями GBD показано [2], що глобальна епідемія ожиріння збільшується, а частота ожиріння та бронхіальної астми (БА) зростає паралельними темпами. Ожиріння може викликати, або навіть погіршувати перебіг БА, що відображається на важкому контролі таких пацієнтів [4, 8 ]. Астма, пов'язана з ожирінням, досягла тривожного рівня [5, 7, 9 ]. Метаболічний синдром та астма є глобальними проблемами людства, які швидко зросли за попередні десятиліття. Метаболічний синдром пов'язаний з порушенням функції легень може бути чинником формування астми. Серед складових метаболічного синдрому, які були пов'язані з ризиком астми, ожиріння є найбільш зрозумілим [8, 10, 11].

Деякі пацієнти з ожирінням, що страждають алергічною астмою, мають більш важкий перебіг запалення у бронхіальному дереві, ніж особи з нормальною масою тіла, також виявляється значущий фенотип "ожиріння-астма", коли ступінь тяжкості не залежить від клітинного запалення [11].

Дослідження регуляторних особливостей, в тому числі кардіореспіраторної системи, при бронхіальній астмі з ожирінням та без нього є достатньо важливим з позицій визначення більш тонких механізмів регуляторних порушень [6, 12].

Мета дослідження: визначити особливості регуляції кардіореспіраторної системи у пацієнтів з перси- стуючим перебігом бронхіальної астми та ожирінням.

Об' єкт дослідження. Обстежені 86 пацієнтів жіночої та чоловічої статі, віком 41,0±0,8, які були поділені на 4 групи. До основної групи увійшли 20 осіб (8 чоловіків та 12 жінок), у яких був клінічно підтверджений персистуючий перебіг БА та ожиріння (ІМТ був більше 30 кг/м2). З урахуванням ІМТ були сформовані групи порівняння (ГПі та ГП2), до першої з яких увійшли 15 осіб з персистуючим перебігом БА та ІМТ в межах 25,1 - 29,9 кг/м2, до другої - 24 особи з персистуючим перебігом БА та ІМТ до 25,0 кг/м2. Для визначення регуляторних відмінностей з урахуванням важкості перебігу БА була сформована контрольна група (КГ) хворих, у яких на рівні з ожирінням відзначався інтермітуючий перебіг БА. До КГ увійшли 10 осіб. У дослідженні застосовували спіроартеріокардіоритмографію (САКР), метод, який дозволяє у одночасному режимі реєстрації визначати активність регуляторних впливів на серцевий ритм, систолічний та діастолічний артеріальний тиск, а також дихання [13, 14].

Додатково аналізувались клінічні параметри перебігу БА та проводилась реєстрація показників фізичного розвитку: маса (МТ, кг) та довжина тіла (ДТ, см), обводи тулуба та кінцівок. Проводились рутинні методи дослідження систолічного (СТ), діастолічного (ДТ) та пульсового (ПТ) артеріального тиску, а також розрахунок індексу Робінсона (ІР), індексу Кердо (ІК) [14 ].

Регуляторні впливи визначались на підставі спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму (ВСР), артеріального тиску та дихання (ВД). Спектральний аналіз проводиться у трьох частотних діапазонах: понаднизькочастотному (VLF, 0-0,04 Гц), низькочастотному (LF, 0,04-0,15 Гц), та високочастотному (ИГ, 0,15-0,4 Гц), які вимірюються в абсолютних значеннях потужності (мс2 - для СР, мм рт.ст.2 - для СТ та ДТ, (л/хв)2 - для некерованого дихання). Визначалась чутливість артеріального барорефлексу (BR). Ми аналізуються а-коефіцієнт, який окремо розраховувався в діапазонах високих (BRИF) і низьких (BRLF) частот [13, 14,17].

Показники гемодинаміки та хвилинного обсягу кровообігу (ХОК, л) визначались на підставі даних ЕКГ у 1 відведенні за методом, запропонованим Kim T.H. [18,19].

За даними ультразвукової спірометрії визначались показники паттерну дихання - ДО (л), об'ємної швидкості вдиху та видиху - ДО/Твд (л/с) та ДО/Твид (л/с), співвідношення фаз вдиху та видиху Твд/Твид, а також хвилинний обсяг дихання - ХОД, л .

За отриманими даними гемодинаміки та спірометрії визначали показники синхронізації серцево-судинної та дихальної систем - індекс Хільдебрандта (ІХ) та ХОК/ХОД, які засвідчують частотну та об'ємну складові синхронізації кардіореспіраторної системи [20].

Для оцінки отриманих результатів дослідження було застосовано непараметричні методи статистичного аналізу з визначенням критеріїв Ман-Уїтні. Статистичне опрацювання здійснили за допомогою пакета статистичних програм STATISTICA 10.

Отримані результати та їх обговорення

Дані АТ та кардіоінтервалометрії вказують на погіршення функції серцево-судинної системи у пацієнтів, що досліджуються. За даними виміру СТ найбільш напруженою виявилася група пацієнтів з надмірною масою тіла (ГП2), але за даними виміру ДТ найбільш напруженою була ОГ. За даними кардіоін- тервалометрії в ОГ відзначались значущі відмінності від КГ (р<0,05), які стосувались пришвидшення атріо- вентрікулярної провідності (PQ, с) 0,123 (0,112; 0,160) проти 0,152 (0,131; 0,164), уповільнення деполяризації шлуночків (QR, с) 0,031 (0,029; 0,037) проти 0,029 (0,028; 0,030) та уповільнення внутрішньошлуночко- вої провідності (QRS, с) 0,099 (0,089; 0,107) проти 0,086 (0,083; 0,098), що може характеризувати десинхронізацію роботи передсердь та шлуночків на тлі хронічної гіпоксії, адже такі відмінності характерні й для інших груп пацієнтів з персистуючим перебігом БА (ГПі та ГП2). При цьому за показниками ЧСС групи значуще не відрізнялись.

Достатньо інформативними виявилися дані аналізу показників QTC (с) та ST (н.о.), які представлені на рис. 1.

Рис. 1. Відмінності пересічних показників QTC, с (а) та ST, н.о. (б) у пацієнтів з персистуючим перебігом БА та ожирінням (ОГ) у порівнянні з пацієнтами КГ, ГПі та ГП2.

Перший з них є нормалізованим, з урахуванням ЧСС, маркером ефективності систоли шлуночків, а другий вказує на перебіг процесів репо- ляризації міокарду останніх. Збільшення QTC (с) є несприятливим маркером роботи міокарду, зниження сегменту ST (н.о.) відносно ізолінії характеризує порушення відновлення міокарду після скорочення. Як видно на рис. 1 (а) у всіх групах з персистуючим перебігом БА відзначається значуще збільшення QTC у порівнянні з КГ, що дозволяє стверджувати погіршення ефективності скорочення міокарду при перси- стуючому перебігу БА у порівнянні з інтермітуючим незалежно від маси тіла. В той же час за показником ST (н.о.) у пацієнтів з персистуючим перебігом БА відзначається певна закономірність, яка засвідчує погіршення процесів реполяризації міокарду зі збільшенням маси тіла, що є цілком зрозумілим в умовах розвитку хронічної гіпоксії. У пацієнтів КГ значення показника ST (н.о.) вказують на значуще кращий стан процесів реполяризації, ніж в ОГ, однак не відрізняються від ГП2 та є гіршими, ніж у ГП1. Тобто, збільшення маси тіла засвідчує погіршення процесів відновлення міокарду.

Показники вегетативного забезпечення серцевого ритму (ВСР) вказують на суттєво менший вегетативний вплив за показником ТР (мс2) у пацієнтів ОГ у порівнянні з КГ 1244 (408; 3914) проти 2190 (1444; 2830), p<0,05, який характеризується значуще меншим впливом у низькочастотному (LF, мс2) та високочастотному (ОТ, мс2) діапазонах 453 (135; 1117) проти 742 (480; 1076), p<0,05, та 221 (69; 803) проти 988 (303; 1421),p<0,05, відповідно, що засвідчує відмінності, пацієнтів з надмірною вагою (ГП2) та КГ. Але дані, що свідчать про регуляторний внесок симпатичної та парасимпатичної гілок регуляції (LFn та ОТп) у ОГ, ГП2 та КГ, як за часткою, так і за співвідношенням, практично не відрізняються. Хоча у ОГ та ГП2 можна засвідчити певну тенденцію до симпатикотонії. Осторонь знаходяться результати пацієнтів ГП1, які характеризуються переважанням парасимпатичних впливів на серцевий ритм.повязані із неконтрольованим та контрольованим перебігом БА. Аналогічні дані отримані при порівнянніпацієнтів з надмірною вагою (ГП2) та КГ. Але дані, що свідчать про регуляторний внесок симпатичної та парасимпатичної гілок регуляції (LFn та ОТп) у ОГ, ГП2 та КГ, як за часткою, так і за співвідношенням, практично не відрізняються. Хоча у ОГ та ГП2 можна засвідчити певну тенденцію до симпатикотонії. Осторонь знаходяться результати пацієнтів ГП1, які характеризуються переважанням парасимпатичних впливів на серцевий ритм

Таблиця 1.

Пересічні дані показників ВСР пацієнтів досліджуваних груп

* відмінності між ОГ та ГПі, ОГ та ГП2, ОГ та КГ, відповідно. л, лл, ллл - p<0,05; p<0,01; p<0,001, відповідно.

Результати аналізу абсолютних показників варіабельності дихання (ВД) представлені в табл. 2.

Таблиця 2.

Пересічні значення М Qз) показників ВД у пацієнтів з персистуючим перебігом БА та ожирінням (ОГ) у порівнянні з пацієнтами КГ, ГПі та ГП2

* відмінності між ОГ та ГПі, ОГ та ГП2, ОГ та КГ, відповідно. л, лл, ллл - p<0,05, p<0,01, p<0,001, відповідно.

Дані показника ТРд,(л/хв)2 у досліджуваних групах вказують на його значну варіативність у пацієнтів КГ, яка визначається симпатичною (ЬГ) та ваготонічною (ОТ) складовими ВД, що також значно варіюють у порівнянні з ОГ та ГП. При цьому варіації надсегмен- тарної складової регуляції (УЬГ) істотно не відрізняються у пацієнтів ГП2 та ОГ, що дозволяє припустити зв'язок низької активності у даному діапазоні з надмірною вагою та ожирінням незалежно від контрольова- ності БА. Показник ТРд,(л/хв)2у пацієнтів ОГ є значуще нижчим, ніж у ГП1 та ГП2, що визначається більш суттєвим зниженням (р<0,05) регуляторних ва- готонічних впливів (ОТд) у порівнянні з ГП1 та ГП2, а також значуще меншими (р<0,05) симпатичними впливами (ЬГд) у порівнянні з ГП1 та КГ. Це дозволяє припустити зв'язок цих показників з масою тіла та перебігом БА.

У пацієнтів з персистуючим перебігом БА та ожирінням загальна активність регуляторних впливів на довільне дихання є найнижчою серед усіх досліджуваних груп. Нарівні з пацієнтами з інтермітую- чим перебігом БА у них відзначається низька активність надсегментарних (VLFд) впливів на дихання, що може характеризувати ожиріння та наявність метаболічного синдрому. Активність симпатичних та ваго- тонічних регуляторних впливів на дихання є зменшеним при неконтрольованому перебігу БА та знижується зі збільшенням індексу маси тіла пацієнтів.

На рис. 2 представлені дані аналізу чутливості ар- та високочастотному (BRнF) діапазонах, які вказують теріального барорефлексу у низькочастотному (BRLF) на певну залежність цих показників у хворих на

Рис. 2. Пересічні значення М Q3) показників чутливості артеріального барорефлексу у пацієнтів з персистуючим перебігом БА та ожирінням (ОГ) у порівнянні з пацієнтами КГ, ГПі та ГП2: БКьр (а), BRнF (б).

ІМТ, що погоджується з даними інших дослідників. За нашими даними у пацієнтів з ожирінням (ОГ та КГ), а також з надмірною вагою (ГП2) відзначається значуще зниження як BRLF, так і BRнF у порівнянні з групою пацієнтів з номальною масою тіла (ГПі).

Дані показники засвідчують суттєве погіршення нейрорефлекторних механізмів регуляції центральної гемодинаміки, що може сприяти істотному підвищенню жорсткості стінки судин та артеріального тиску.

Показники паттерну дихання в досліджуваних групах представлені у табл. 3. Ці дані свідчать, що у пацієнтів з персистуючим перебігом БА та ожирінням (ОГ) відбувається істотне значуще (р<0,05) зниження ДО (л) у порівнянні з пацієнтами інших груп. Проміжне зниження ДО відзначається у пацієнтів з не- контрольованою БА та надмірною вагою (ГП2). У порівнянні з практично здоровими особами [] ДО хворих на БА при довільному диханні значуще підвищується, що зареєстровано у пацієнтів КГ. У цій же групі відзначається істотно нижча частота дихання, ніж у всіх групах хворих з неконтрольованим перебігом БА (ГПі, ГП2, ОГ), які між собою за цим показником не відрізняються. Тобто, при ожирінні (ОГ) відбувається зниження ДО на тлі підвищення частоти дихання, яка характеризує перебіг БА. Показники об'ємної швидкості вдиху (ДО/Твд, л/с) та видиху (ДО/Твид, л/с) засвідчили у пацієнтів з ожирінням (ОГ та КГ) значуще (р<0,05) менші значення у порівнянні з ГП1 для ДО/Твд та з Гп1 та ГП2 для ДО/Твид, що є достатньо характерним для бронхообструктивного синдрому.

Тобто у пацієнтів з неконтрольованим перебігом БА та ожирінням відбувається перебудова паттерну дихання, яка стосується значущого зменшення ХОД за рахунок зменшення ДО, у порівнянні з контрольованим перебігом, який не компенсується підвищенням частоти дихання, на тлі значущого зменшення об'ємної швидкості вдиху та ще більш вираженого зменшення об'ємної швидкості видиху.

Таблиця 3

Пересічні значення М Qз) показників паттерну дихання у пацієнтів з персистуючим перебігом БА та ожирінням (ОГ) у порівнянні з пацієнтами КГ, ГП1 та ГП2

* відмінності між ОГ та ГПь ОГ та ГП2, ОГ та КГ, відповідно. л лл ллл _ р<0,05, р<0,01, р<0,001, відповідно.

Показники центральної гемодинаміки свідчать, що у пацієнтів з ожирінням (ОГ та КГ) відзначається значуще менші (р<0,05) КДО та КСО у порівнянні з синдрому. Проте, наявність цієї ознаки у пацієнтів з контрольованим перебігом БА (КГ) може свідчити про більш виражений нервово-м'язовий компонент зменшення ДО/Твид, який пов'язаний зі слабкістю м'язів видиху при збільшенні жирової частки маси тіла пацієнтів. З іншого боку значна дисперсія даного показника у КГ може вказувати на інші чинники порушень об'ємної швидкості вдиху та видиху у пацієнтів з інтермітуючим перебігом БА. ХОД (л) у групах пацієнтів з ожирінням (ОГ та КГ) значуще (р<0,05) менше, ніж у ГП1 та ГП2. Тобто, можна припустити, що при контрольованому перебігу БА компенсація гіпоксичних проявів відбувається, в більшій мірі, за рахунок ДО, тоді як при неконтрольованому - за рахунок частоти дихання, коли вдихання та видихання певного об'єму повітря обмежується рестриктивними (за рахунок емфізематозних проявів, ригідності грудної клітини, слабкості м'язів вдиху, порушення рухливості діафрагми) та обструктивними (за рахунок набряку слизової бронхіального дерева) чинниками.

ГП1 та ГП2. Проте, у ОГ це відбувається на тлі значуще більшого УО (р<0,05) у порівнянні з КГ. Останнє визначає більш економний варіант кровообігу у КГ, в якій ХОК значуще менший (р<0,05), ніж у ОГ. Істотними є відмінності у пацієнтів з ожирінням (ОГ та КГ) периферичного опору судин, який є значуще більшим, ніж у пацієнтів з меншою масою тіла (ГПі та ГП2).

Характерними ознаками хворих на БА та зайвою вагою є підвищення судинного опору на тлі менших КДО та КСО. Останнє, на нашу думку, є несприятливим чинником, який може бути пов'язаний з розвитком дистрофічних змін у міокарді.

Висновок

Дослідження регуляторного забезпечення кардіореспіраторної системи хворих на персистуючу БА з ожирінням дозволило встановити, що ожиріння має істотний вплив на регуляторне забезпечення організму, яке стосується, на рівні з пригніченням вегетативних впливів на серцевий та дихання, метаболічних порушень в організмі, перебудови паттерну дихання з реєстрацією не тільки обструктивного, але й появою рестриктивного компоненту, а також погіршення параметрів барорефлекторної чутливості та центральної гемодинаміки.

Література

Neri M. Bronchial Asthma from challenge to treatment: epidemiology and social impact / M. Neri, A. Spanevello // Thorax. - Vol. 55 (suppl.2). - P. 57-63.

Masoli M., Fabian D., Holt S., Beasley R. Global Burden of Asthma

WHO (2013). Obesity and overweight. Fact sheet N 311;

Mohaanan S. Obesity and asthma: Pathophysiology and implications for diagnosis and management in primary care / S. Mohaanan, H. Tapp, A. McWillians, M. Dulin // Exp Biol Med. - 2014. - №2 239(11). - P. 1531-1540.

Beuther D.A. Recent insight into obesity and asthma / D.A. Beuther / Curr Opin Pulm Med. - 2010. Jan.; 16(1): 64-70. doi:10.1097/MCP.Obo13e

Wilson Baffi C. Asthma and obesity: mechanisms and clinical implications / Wilson Baffi C., Efran Winnica D., Holguin F. //Asthma Res Pract. - 2015. - № 1

Trunk-Black J.C. Obesity and asthma: Impact on severity, asthma control and response to therapy / J.C. Trunk-Black, Ch. Suppli Ulrick // Res Caare. - 2013. - Vol. 58, № 5. - P.867-873.

Clerisme-Beatty Em., Does Higher Body mass index contribute to worse asthma control in an urban population? / Em. Clerisme-Beatty, S. Karam, C. Rand // J Allergy Clin Immunol. - 2019. - Vol.124, N2. - P. 207-212.

Peters U. Obesity and asthma / U. Peters, A.E. Dixon, E. Forno // J Allergy Clin Immunol. - 2018 (April). - Vol.141, Issue 4. - P.1169-1179.

Novosad Sh. Role of Obesity in Asthma Control, the Obesity-Asthma Phenotype / Sh. Novosad, S. Khan, Br. Wolfe, A. Khan // Journal of Allergy. - Vol. 2013, Article ID 538642,

Faran S. Cl. Asthma and obesity: A known association but unknown mechanism / S. Cl. Faran, Ch.S. Sa- lone // Respirology. 2011:

Obesity and asthma. Key clinical questions. / F. Garma-Rio, M. J. Alvarez-Puebla, I. Esteban-Gorgojo [et al.]. // J Investig Allergol Clin Immunol. - 2019. - Vol. 29(4). Esmon Publicidad doi: 10.18176/jiaci.0316.

Гузій О. В. Чутливість артеріального бароре

флексу при відновленні організму після тренувального навантаження / О. В. Гузій, О. П. Романчук // Запорожский медицинский журнал. - 2016. - № 3. - С. 24-29.

Марченко В. Н. Механизмы нейровегетатив- ной регуляции кардиореспираторной системы у больных бронхиальной астмой и пути коррекции выявленных нарушений: автореферат дисс. д. м. н. (14.00.43 - пульмонология). - Санкт - Петербург. - 2004. - 21 c.

Кердо И. Индекс, вычисляемый на основе параметров кровообращения для оценки вегетативного тонуса / И. Кердо // Спортивная медицина. - 2009. - №1-2. - C. 33-43.

Пуликов А.С. Уровень обменно-энергетических процессов у юношей в условиях городского техногенного загрязнения / А.С. Пуликов, О. Л. Москаленко // Фундаментальные исследования. - 2014. - № 10-5. - С. 955-958

Respiratory modulation of human autonomic rhythms / J.L. Badra, W.H. Cooke, J.B. Hoag [et al.] // Am J Physiol Heart Circ Physiol. 2001. - 280. - P. 2674-2688

18 Two-phase reconstruction for the assessment of left ventricular volume and function using retrospective ECG-gated MDCT: comparison with echocardiography / T. H. Kim, J. Hur, S. J. Kim [et al.] // Am. J Roentgenol. 2005. - №185(2). - 319-25.

Кубарко А.И. Гемодинамика. Функциональные показатели кровообращения: Метод. Рекомендации / Кубарко А.И., Александров А.А., Башаркевич Н. А. - Минск: БГМУ. - 2012. - 26 с

Безручко Б. П. Методика исследования синхронизации колебательных процессов с частотой 0.1 Гц в ССС человека / Б. П. Безручко, В. И. Гриднев, А. С. Караваев, А.Р. Киселев // Известия ВУЗов «ПНД». 2009. - Т.17, №6. - С. 44-56.

Размещено на Allbest.ru