Особливості змін показників В-системи імунітету у хворих з різною контрольованою бронхіальної астми та їх прогностичне значення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Особливості змін показників В-системи імунітету у хворих з різною контрольованою бронхіальної астми та їх прогностичне значення

Фещенко Ю.І., Ільїнська І.Ф., Курик Л.М., Ареф'єва Л.В., Копосова І.В., Петішкіна В.М., Фірсова А.С., Державна установа «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ, Україна

Резюме

Ю.И. Фещенко, И. Ф. Ильинская, Л. М. Курик, Л. В. Арефьева, И. В. Копосова, В. Н. Петишкина, А. С. Фирсова, ГУ «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии им. Ф. Г. Яновского НАМН Украины»

ОСОБЕННОСТИ ИЗМЕНЕНИЙ ПОКАЗАТЕЛЕЙ В-СИСТЕМЫ ИММУНИТЕТА У БОЛЬНЫХ С РАЗЛИЧНОЙ КОНТРОЛИРУЕМОСТЬЮ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЫ И ИХ ПРОГНОСТИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ

Цель проведенного исследования - выяснение прогностического значения изменений показателей В-системы иммунитета на основании изучения их особенностей у больных бронхиальной астмой с различной ее контролируемостью.

Материалы и метолы. Обследовано 133 больных БА: 11 пациентов с контролируемой, 63 пациента с частично контролируемой и 59 пациентов с неконтролируемой БА.

Группу контроля составили 36 волонтеров. При иммунологическом обследовании больных оценивали функциональное состояние В- систем иммунитета, естественных киллеров.

Результаты. Установлено, что не контролируемая БА характеризовалась меньшим ростом абсолютного количества В-клеток, чем в группе с контролируемой БА, подъемом уровней Ig A, который имел место у каждого третьего пациента, и ростом уровней Ig Е у большего числа пациентов, чем в группах пациентов с контролируемой и частично контролируемой БА (соответственно в 54,4 %, 33,3 % и 12,9 %; p <0,05).

Также установлено, что при росте абсолютного содержания В-клеток, которое диагностируется у большинства (88,9 %) пациентов с контролируемой БА, подъем уровней Ig Е имеет место только у каждого третьего больного.

У каждого пятого больного этой группы растут уровне средне-молекулярных циркулирующих иммунных комплексов, что свидетельствует об активности в них аутоиммунного компонента воспалительного процесса.

Ключевые слова: бронхиальная астма, контролируемость, В-лимфоциты, прогнозирование

Abstract

Y.I. Feshchenko, I.F. Ilyinskaya, L.M. Kuryk, L.V. Arefyeva, I.V. Koposova, V. M. Petishkina, А. S. Firsova, SO «National Institute Phthysiology and Pulmonology named after F. G. Yanovsky of NAMS of Ukraine»

FEATURES OF CHANGES IN INDICATORS OF THE IMMUNITY B-SYSTEM IN PATIENTS WITH VARIOUS CONTROLABILITY OF BRONCHIAL ASTHMA AND THEIR PROGNOSTIC VALUE

The aim of the study was to elucidate the prognostic value of changes in the parameters of the B- system of immunity based on the study of their characteristics in patients with bronchial asthma with its various controllability.

Materials and metods. We examined 133 patients with AD: 11 patients with controlled, 63 patients with partially controlled and 59 patients with uncontrolled AD. The control group consisted of 36 volunteers. An immunological examination of patients evaluated the functional state of B-systems of immunity, natural killers.

Results. It was found that uncontrolled AD was characterized by a smaller increase in the absolute number of B cells than in the group with controlled AD, an increase in Ig A levels that occurred in every third patient, and an increase in Ig E levels in a larger number of patients than in groups of patients with controlled and partially controlled BA (in 54.4 %, 33.3 % and 12.9 %, respectively; p <0.05). It was also found that with an increase in the absolute content of B cells, which is diagnosed in the majority (88.9 %) of patients with controlled asthma, an increase in Ig E levels occurs only in every third patient. Every fifth patient of this group increases the level of medium-molecular circulating immune complexes, which indicates the activity of the autoimmune component of the inflammatory process in them.

Key words: bronchial asthma, controllability, B-lymphocytes, prognosis

Бронхіальна астма - хронічне генетично природою і варіабельне за перебігом. Метою детерміноване захворювання, гетерогенне за своєю лікування хворих на цю недугу є досягнення її контролю. В світі нараховується близько 300 млн. хворих на бронхіальну астму (БА), і за прогнозами до 2025 р. їх кількість становитиме 400 млн. В Україні на 100 тис. дорослого населення припадає 488,8 хворих на БА, і щорічно ця хвороба вперше діагностується майже у 8 тис. осіб [1, 2]. Через те, що БА є хронічним запальним захворюванням, основна мета сучасного лікування хворих на сьогодні полягає не в тому, щоби їх вилікувати (бо нині це є перспективою далекого майбутнього), а в досягненні та підтримці повного контролю над захворюванням, а саме досягнення й підтримка гарного контролю клінічних симптомів протягом тривалого часу, мінімізація ризиків майбутніх загострень БА, фіксованої обструкції дихальних шляхів і небажаних побічних ефектів лікування [3 - 6]. БА має високий ступінь неоднорідності як у патофізіології, так і в терапевтичній відповіді, внаслідок чого багато пацієнтів з БА лікуються недостатньо. Біомаркери, які вказують на основні патологічні процеси, можуть бути використані для виявлення підтипів захворювання, визначення прогнозу та моніторингу реакції на лікування. Однак нові ідентифіковані, а також більш усталені біомаркери мають різні застосування та обмеження [7, 8]. Звичайні маркери, такі як еозинофілія крові, фракція оксиду азоту, що видихається, рівні Е та періостину у сироватці крові, мають обмежену чутливість та специфічність, незважаючи на їх значні кореляції. Кращі моделі були розроблені шляхом об'єднання різних біомаркерів, зокрема мінімально інвазивних. Індивідуалізація схем лікування БА на основі біомаркерів необхідна для поліпшення контролю над хворобою. Однак недооптимальні властивості наявних традиційних біомаркерів обмежують їх клінічну користь. Нещодавно визначені біомаркери та моделі, засновані на їх комбінаціях, мають бути перевірені та стандартизовані, перш ніж вони можуть бути рекомендовані для використання у клінічній практиці. Розробка надійних біомаркерів дозволить розробити більш ефективні препарати для лікування БА, що і обумовило основну мету проведеного дослідження - з'ясування прогностичного значення змін показників В- системи імунітету на підставі вивчення їх особливостей у хворих на бронхіальну астму з різною її контрольованістю. Робота виконана державним коштом.

Матеріали та методи. Дослідження проводились на базі відділення пульмонології Державної установи “Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського Національної академії медичних наук України” (НІФП НАМНУ) та у лабораторії клінічної імунології цієї ж установи.

Робота базується на аналізі даних (у т.ч. архівних) комплексного клініко-імунологічного обстеження 133 хворих на БА, які проходили стаціонарне та амбулаторне лікування у відділенні бронхообструктивних захворювань легень у хворих на туберкульоз НІФП НАМНУ, не мали тяжких супутніх інфекційних захворювань й дали інформовану згоду на участь у цих дослідженнях. Контрольну групу склали 36 волонтерів без клінічних ознак соматичної та інфекційної патології (донорів крові) віком від 19 до 57 років, серед яких були 23 чоловіки та 13 жінок.

Розподіл хворих на БА з різною її контрольованістю за статтю та віком представлений у табл. 1. Аналіз цих даних показав, що переважну кількість обстежених складали жінки з неконтрольованою БА (74,6 %). У двох інших групах теж переважали пацієнти жіночої статі, що відповідає гендерним особливостям цієї хвороби. Середній вік хворих на БА складав (49,2 ± 1,2) років, у т.ч. (45,2 ± 5,0) років у групі пацієнтів з контрольованою БА, (47,6 ± 1,7) років у групі пацієнтів з частковим контролем хвороби (47,6 ± 1,7) та (51,4 ± 1,9) років у групі хворих на неконтрольовану БА (р > 0,05). Варто зазначити, що понад 90,0 % хворих були працездатного віку, і статистичної різниці між долями пацієнтів різних вікових категорій при контрольованій, частково контрольованій та неконтрольованій БА встановлено не було, що свідчить про однорідність досліджуваних груп за даною ознакою. У групі хворих з контрольованою БА 54,5 % мали легкий перебіг хвороби, 44,5 % - БА середньої тяжкості, і в жодному випадку у цих пацієнтів не було виявлено тяжкої БА. При БА з частковим контролем хвороби легкий її перебіг був встановлений тільки у 15,9 % пацієнтів, у більшості (74,6 %) зафіксована БА середньої тяжкості, а один з 10 хворих цієї групи (9,5 %) мав тяжку БА. У хворих з неконтрольованим перебігом хвороби легка БА була виявлена у 10,2 %, у 44,1 % БА середньої тяжкості та у 45,8 % - тяжка БА.

Для оцінки контрольованості БА користувалися критеріями, які засновані на міжнародних рекомендаціях (GINA, 2014) та наведені в уніфікованому клінічному протоколі первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Бронхіальна астма» [9, 11].

При імунологічному дослідженні використовували наступну вимірювальну апаратуру: проточний цитофлуориметр FACS Calibur, Канада, фактична похибка вимірювання величини ± 1,0 %; автоматизований аналізатор мікропланшетів ELх808, BioTek, USA, фактична похибка вимірювання величини 0,5 % + 0,005 %; дозатори піпеткові з регульованим об'ємом дози «BIOHIT», «ЛЕНІ ІИІІЕТ». фактична похибка вимірювання величини + 2,0 %; рН-метр inoLab pH 720, WTW, Німеччина, фактична похибка вимірювання величини + 0,05 рН, гематологічний аналізатор АВХ-mіscros 60, Франція, фактична похибка вимірювання величини + 0,1 %. При імунологічному обстеженні хворих оцінювали функціональний стан В-систем імунітету, природних кілерів.

Отриманий у ході дослідження цифровий матеріал у кожній окремій вибірці був перевірений на нормальне розподілення величин. Для перевірки нормальності розподілу даних використовували методику С.Н. Лапача та співів. [12] - функцію NORMSAMP-1, яка вбудовується в середовище Excel. За отриманими результатами визначали вибір методу подальшої статистичної обробки даних для підтвердження достовірності результатів.

Для оцінки достовірності відмінностей середніх значень показників у вибірках із нормальним розподілом використовувався двосторонній t - критерій Стьюдента (для залежних та незалежних вибірок). Різниця між показниками вважалася статистично підтвердженою при значенні показника вірогідності (р) між групами, який дорівнював, або був меншим за 0,05. При відсутності нормальності розподілу для підтвердження достовірності різниці між показниками застосовувався двовибірковий критерій Уілкоксона. При аналізі індивідуальних змін досліджуваних показників було застосовано метод альтернативного варіювання [4].

Зберігання результатів досліджень та їх математична обробка проводились за допомогою ліцензійних програмних продуктів, які входять до пакету Microsoft Office Professional 2007, ліцензія Russian Academic OPEN No Level № 43437596.

Отримані результати

Аналіз отриманих даних продемонстрував збільшення відносного та абсолютного вмісту В- клітин в усіх групах хворих на БА, найбільш виразне у групі пацієнтів з контрольованим перебігом хвороби. Рівні імуноглобулінів усіх класів у сироватці крові у групі хворих на контрольовану БА не відрізнялися від референтних, а рівні середньомолекулярних ЦІК виявилися підвищеними у 2,3 рази. Показники В- системи імунітету у хворих на БА з різною її контрольованістю наведені у табл. 1.

У групі хворих на БА з частковим її контролем збільшення відносного вмісту В-клітин виявилося менш виразним, ніж у групі пацієнтів з контрольованою БА, але статистично підтверджених відмінностей абсолютної кількості В-лімфоцитів між цими групами встановлено не було.

Рівні загальних імуноглобулінів А, М та G у сироватці крові у групі пацієнтів з частково-контрольованою БА теж не відрізнялися від референтних. У той же час рівні E у цій групі зростали майже у 5,5 разів - до 230,0 у. о. (р < 0,05).

Рівні середньомолекулярних ЦІК у групі хворих з частково контрольованою БА теж перевищували референтні і не відрізнялися від цих показників групи пацієнтів з контрольованим перебігом захворювання.

Таблиця 1 - Показники В-системи імунітету у хворих на БА з різною контрольованістю хвороби

імунітет бронхіальний астма система

Особливості змін показників В-системи імунітету у групі хворих з неконтрольованою БА полягали у достовірно більш виразному зростанні рівнів A, ніж у групах пацієнтів з контрольованою та частково контрольованою БА, і максимально високими рівнями E.

У групі хворих на БА з неконтрольованим перебігом хвороби частота зростання абсолютної кількості В-клітин була меншою, ніж у групі з контрольованою БА (у 59,6 % та 88,9 %, відповідно; р < 0,05), підйом рівнів Іц А мав місце у кожного третього пацієнта (у 27,6 %, у групі хворих з контрольованою БА - в жодному випадку, та у 3,2 % пацієнтів з частковим контролем хвороби, відповідно; р < 0,05). А підвищені рівні Іц Е у групі хворих з неконтрольованою БА були визначені у більшої кількості пацієнтів, ніж у групах пацієнтів з контрольованою та частково контрольованою БА (відповідно у 54,4 %, 33,3 та 12,9 %; р < 0,05).

Таблиця 2 - Напрямок та частота змін показників В-системи імунітету у хворих на БА з різною контрольованістю хвороби

Примітка 1. # - різницю показника у порівнянні з показником групи хворих з контрольованою БА статистично підтверджено (р < 0,05).

Примітка 2. ° - різницю показника у порівнянні з показником групи хворих з частково контрольованою БА статистично підтверджено (р < 0,05).

Таким чином, неконтрольована БА характеризувалася меншим зростанням абсолютної кількості В-клітин, ніж у групі з контрольованою БА, підйомом рівнів А, який мав місце у кожного третього пацієнта, та зростанням рівнів Е у більшої кількості пацієнтів, ніж у групах пацієнтів з контрольованою та частково контрольованою БА (відповідно у 54,4 %, 33,3 % та 12,9 %; р < 0,05).

Висновки

В результаті проведеного дослідження установлено, що при зростанні абсолютного вмісту В-клітин, яке виявляється у більшості (88,9 %) пацієнтів з контрольованою БА підйом рівнів ^ Е має місце лише у кожного третього хворого. У кожного п'ятого хворого цієї групи зростають рівні середньо-молекулярних циркулюючих імунних комплексів, що свідчить про активність у них аутоімунного компоненту запального процесу.

References

1. Фещенко Ю. І. Бронхіальна астма, хронічне обструктивне захворювання легень: перспективна глобальна стратегія ведення, новітні методи діагностики, сучасні підходи до терапії. Астма та алергія. 2015. № 4. С. 38-42.

2. Frederick J. Severe Asthma Still Under-recognized and Uncontrolled, According to New European Study. Lung Disease New. 2017. Vol. 131, № 5. P. 484-491. URL: https://lungdisease news.com/.../severe-asthma-still-under-rec (дата звернення 21.07.2018).

3. Lawrence M. G., Steinke J. W., Borish L. Cytokine-targeting biologics for allergic diseases. Ann. Allergy Asthma Immunol. 2018Vol. 120. P. 376-381.

4. Іванова Л. А. Ефективність базисного лікування фенотипів бронхіальної астми у дітей залежно від часу дебюту захворювання. Scientific Journal «ScienceRise: Medical Science». 2018. Vol. 24, № 4. Р. 4-7.

5. Купаев В. И., Нурдина М. С., Лимарева Л. В. Дефицит витамина D как фактор риска неконтролируемого течения бронхиальной астмы. Пульмонология. 2017. Т. 27, № 5. С. 624-628.

6. Mustafa N. A. The relationship between vitamin D level and severity and control of bronchial asthma among adult Sudanese patients. International Journal Of Research In Medical Sciences. 2018. Vol.

7. Richards L. B. Biomarkers and asthma management: analysis and potential applications. Current Opinion in Allergy and Clinical Immunology. 2018. Vol. 18, № 2. Р. 96-108.

8. Omole K. O. Serum vitamin D profile of Nigerian children with asthma: Association with Feshchenko Y. I. (2015) Bronkhialna astma, khronichne obstruktyvne zakhvoryuvannya lehen: perspektyvna hlobalna stratehiya vedennya, novitni metody diahnostyky, suchasni pidkhody do terapiyi // Asthma and allergies. No 4. pp. 38-42.

9. Frederick J. (2017). Severe Asthma Still Under-recognized and Uncontrolled, According to New European Study. Lung Disease New. Vol. 131, No. 5. pp. 484-491.

10. Lawrence M. G., Steinke J. W., Borish L. (2018). Cytokine-targeting biologics for allergic diseases. Ann. Allergy Asthma Immunol. Vol. 120. pp. 376.

11. Ivanova L. A. (2018) Efektyvnist bazysnoho likuvannya fenotypiv bronkhialnoyi astmy u ditey zalezhno vid chasu debyutu zakhvoryuvannya [The effectiveness of basic treatment of bronchial asthma phenotypes in children, depending on the time of the disease debut]. Scientific Journal «ScienceRise: Medical Science». Vol. 24, No 4. pp. 4-7.

12. Kupayev V. I., Nurdina M. S., Limareva L. V. (2017) Defitsit vitamina D kak faktor riska nekontroliruyemogo techeniya bronkhial'noy astmy [Vitamin D deficiency as a risk factor for the uncontrolled course of bronchial asthma]. Pulmonology. Vol. 27. No 5. pp. 624-628.

13. Mustafa N. A. (2018) The relationship between vitamin D level and severity and control of bronchial asthma among adult Sudanese patients / et al. // International Journal Of Research In Medical Sciences. Vol. 6. No 5.

14. Richards L. B. (2018) Biomarkers and asthma management: analysis and potential applications. Current Opinion in Allergy and Clinical Immunology. Vol. 18, No 2. pp. 96-108.

15. Omole K. O. (2018) Serum vitamin D profile of Nigerian children with asthma: Association with asthma severity and control. Pediatr. pulmonol. 2018. Vol. 53, № 5. Р. 544-551.

16. Global Initiative for Asthma. Global strategy for asthma management and prevention.

17. Aneeshkumar S. Economic burden of asthma among patients visiting a private hospital in South India. Lung India. 2018. Vol. 35. P. 312-315.

18. Унифицированные иммунологические методы обследования больных на стационарном и амбулаторном этапах лечения: метод. Рекомендации. КНИИФП. Киев, 1988. 18 с.

19. Лапач С. Н., Чубенко А. В., Бабич П. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. - К.: МОРИОН, 2000. 320 с.

20. Іванова Л. А. Ефективність базисного лікування фенотипів бронхіальної астми у дітей залежно від часу дебюту захворювання. Scientific Journal «ScienceRise: Medical Science». 2018. Vol. 24, № 4. Р. 4-7.

21. Купаев В. И., Нурдина М. С., Лимарева Л. В. Дефицит витамина D как фактор риска неконтролируемого течения бронхиальной астмы. Пульмонология. 2017. Т. 27, № 5. С. 624-628.

22. asthma severity and control. Pediatr. pulmonol. Vol. 53. No 5. pp. 544-551.

23. Global Initiative for Asthma. Global strategy for asthma management and prevention.

24. Aneeshkumar S. (2018) Economic burden of asthma among patients visiting a private hospital in South India. Lung India [serial online]. Vol. 35. P. 312-315.

25. Unifitsirovannyye immunologicheskiye metody obsledovaniya bolnykh na statsionarnom i ambulatornom etapakh lecheniya: metod. rekomendatsii. [Unified immunological methods of examination of patients at the inpatient and outpatient stages of treatment: a method. recommendations]. KNIIFP. Kiev, 1988. 18 p.

26. Lapach S. N., Chubenko A. V., Babich P. N. (2000) Statisticheskiye metody v mediko- biologicheskikh issledovaniyakh s ispolzovaniyem Excel [Statistical Methods in Biomedical Research Using Excel]. - K.: MORION, 2000. 320 p.

27. Feshchenko Y.I. (2015) Bronkhialna astma, khronichne obstruktyvne zakhvoryuvannya lehen: perspektyvna hlobalna stratehiya vedennya, novitni metody diahnostyky, suchasni pidkhody do terapiyi [Bronchial asthma, chronic obstructive pulmonary disease: a promising global strategy for management, advanced diagnostic methods, current approaches to therapy]. // Asthma and allergies. No 4. pp. 38-42.

28. Frederick J. (2017). Severe Asthma Still Under-recognized and Uncontrolled, According to New European Study. Lung Disease New. Vol. 131, No. 5. pp. 484-491.

Размещено на Allbest.ru