Особливості комплаєнсу у пацієнтів з цереброваскулярними захворюваннями

Україна

Features of compliance in patients with cerebrovascular diseases

Yavorska Tatyana

(Ukraine)

Treatment adherence is an important component of the successful treatment in patients with chronic progressive pathology.

Materials and methods. At Kharkiv Regional Clinical Hospital Emergency and Emergency Medicine Center during 2016-2018, observed 383 patients with cerebrovascular pathology (CVP) on different stage of diseases. The compliance assessed by using the questionnaire “Compliance level”.

Results. In the continuum of patients "risk group clinical manifestations after a stroke" indicates an increase in emotional compliance, a tendency to reduce social and behavioral compliance with the dissociation of patients on subgroups with high and low levels of its intensity, depending on the person's response to the disease and ways coping the stress.

Conclusions. Correction of adherence is an important component of psychological help for patients with cerebrovascular pathology for the prevention of complications and disease management, the formation of a healthcentered approach.

Key words: compliance, cerebrovascular pathology, psychological help.

Прихильність до лікування є важливою складовою успішності лікування у пацієнтів з хронічною прогресуючою патологією.

Матеріали та методи дослідження. На базі Харківської обласної клінічної лікарні центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф протягом 2016 2018 років було обстежено 383 пацієнти з цереброваскулярною патологією на різних етапах розвитку захворювання. Дослідження комплаєнсу проводилося за допомогою опитувальника «Рівень комплаєнтності».

Результати. У континуумі пацієнтів «група ризику клінічні прояви після інсульту» відзначається посилення емоційної комплаєнтності, схильність до зниження соціальної та поведінкової комплаєнтності з дисоціацією хворих на підгрупи з високими та низькими рівнями прояву в залежності від особистісної реакції на захворювання та способи подолання стресу.

Висновки. Корекція порушень прихильності до лікування є важливою складовою заходів медикопсихологічної допомоги для пацієнтів з цереброваскулярною патологією для профілактики розвитку ускладнень та менеджменту хвороби та формування здоров'яцентрованого підходу.

Ключові слова: комплаєнс, церебровасулярна патологія, медико-психологічна допомога.

1. Актуальність

Цереброваскулярна патологія (ЦВП) становить значну медичну проблему в наслідок її негативного впливу на фізичний, психологічний та соціальний стан пацієнтів. Вкрай негативними наслідками захворювання виступають необоротні порушення рухової, чутливої сфери, розлади мови як наслідок мозкового інсульту, що значно погіршує якість життя пацієнтів та членів їх родин [1 3]. ЦВП негативно відображається також на психологічному та психосоціальному функціонуванні хворих, що проявляєтся у вигляді когнітивної дисфункції, післяінсультній депресії, станах психологічної дезадаптації, зниженні працездатності, а отже соціальної активності та звуження кола міжособистісних контактів [4, 5].

Враховуючи факт того, що ЦВП переважно розвивається на фоні передіснуючих соматичних захворювань, та існують чинники ризику її виникнення та обтяження перебігу, вплив на які дозволяє контролювати хворобу та запобігати ускладненням, питання прихильності до терапії та профілактики набувають вагомого значення.

Відомо, що комплаенс у лікувальному процесі відіграє важливу роль у ефективності терапії. Відкрита комунікація з лікарем, довіра, дотримання лікарських призначень та рекомендацій, власна активність у підтриманні здоров'я важливі складові видужання чи менеджменту захворювання [6-8].

Прихильність до лікування залежить від ряду особистісних, поведінкових особливостей пацієнта, внутрішньої картини хвороби, характеру нозології, прогнозу [9-11].

У медичній та психологічній практиці застосовують різні терміни, щоб описати поведінку пацієнтів протягом перебігу хвороби та її лікування compliance, adherence, comprehensive disease management, concordance, persistence, зміст яких варіюється від простого виконання лікарських призначень до активної участі у збереженні та відновленні власного здоров'я, що і є основою здоров'язберігаю чого підходу.

Вивчення особливостей комплаєнтності у пацієнтів з цереброваскулярною патологією має важливе практичне значення для впровадження заходів профілактики розвитку та ускладнень захворювання, а також розробки заходів медико-психологічної допомоги на основі здоров'яцентрованого підходу.

Мета вивчити особливості комплаєнсу у пацієнтів з цереброваскулярною патологією на різних етапах її перебігу як важливої мішені для медико-психологічної допомоги у структурі здоров'яцентрованого підходу в лікувальному процесі.

Матеріали та методи. Дослідження проводилося протягом 2016-2018 рр. на базі центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Харківської обласної клінічної лікарні. Основну групу (ОГ) становили 383 пацієнти з цереброваскулярною патологією на різних етапах її розвитку, рис. 1:

Рис. 1 Досліджувані групи

група 1 (Г1, n=122) пацієнти з серцево-судинною патологією з перебігом від 1 до 3 років та наявністю факторів кардіоваскулярного ризику підтверджених клініко-лабораторним методом шляхом визначення ліпідного профілю;

- група 2 (Г2, n=134) хворі з клінічно розгорнутою симптоматикою ЦВП у вигляді транзиторних ішемічних атак в анамнезі (ТІА) з тривалістю 6-24 міс.;

- група 3 (Г3, n=127) пацієнтів після перенесеного ішемічного інсульту (МІ) у терміні від 3 міс. до 18 міс.

До групи порівняння (ГП) увійшли 47 осіб, які були умовно здоровими без ризику чи клінічних проявів ЦВП.

Вік обстежених становив від 37 до 68 років. Серед обстежуваних переважали чоловіки 58,5%, жінки склали 41,5%. Пацієнти з гіпертонічною хворобою становили 59,8% та з ішемічною хворобою серця 40,2,%.

Критеріями виключення виступали наявність в анамнезі психічних та поведінкових розладів, тяжкої супутньої соматичної патології (стани декомпенсації), виражених соматичних захворювань (окрім серцево-судинної та ЦВП), перебіг яких може вплинути на психічний стан пацієнтів.

Поділ пацієнтів саме на такі групи, на нашу думку, дозволить простежити вплив поведінкових, особистісних, психосоціальних факторів на розвиток та перебіг ЦВП.

Дослідження комплаєнсу проводилося за допомогою опитувальника «Рівень комплаєнтності» (Р.В. Кадиров, О.Б. Асріян, С.А. Ковальчук, 2014), призначеного для пацієнтів, які мають хронічні захворювання, що потребують періодичного спостереження та тривалого лікування, а також перевірки рівня комплаєнтності у здорових осіб [12]. Опитувальник має 4 шкали:

1) Соціальна комплаєнтність прагнення відповідати призначенням лікаря, що обумовлено орієнтацією на соціальне схвалення.

2) Емоційна комплаєнтність схильність до дотримання лікарських рекомендацій, що викликана підвищеною чутливістю та емоційною вразливістю.

3) Поведінкова комплаєнтність прагнення до точного дотримання лікарських рекомендацій спрямоване на подолання захворювання, та її наслідків, що сприймаються як перешкоди.

4) Загальна комплаєнтність формується на поєднанні соціальної, емоційної та поведінкової складових.

Кожна зі шкал градуюється за рівнем вираженості на низький, середній та високий рівень прояву комплаєнтості.

Статистична обробка проводилася з використанням MS Ехсеї v.8.0.3.

Результати та їх обговорення. Поєднання соціальної, емоційної та поведінкової складових комплаєнсу формувало загальний стиль поведінки під час захворювання та лікування, табл. 1.

Високий рівень загальної комплаєнтності виявлено у 42,6% опитуваних з ГП, 37,7% у Г1, 30,6% у Г2 та 31,5% у Г3, середній відповідно у 38,3%,37,7%, 42,5% та 44,9% осіб, та низький 19,1%, 24,6, 26,9% та 23,6%, що свідчило про зміни прихильності до терапії у пацієнтів на різних етапах розвитку ЦВП. Зниження загальної комплаєнтності, незважаючи на появу клінічно розгорнутої симптоматики та настання негативних ускладнень захворювання, можна пояснити впливом психологічних захисних реакцій у відповідь на хворобу та її лікування, в основі яких лежить зменшення психічного напруження шляхом знецінення, дистанціювання від психотравмуючого об'єкту.

Таблиця 1 Загальна структура комплаєнсу, %