Особливості комплаєнсу у пацієнтів з цереброваскулярними захворюваннями

Вивчення стану пацієнтів з цереброваскулярною патологією. Схильність до зниження соціальної та поведінкової комплаєнтності з дисоціацією хворих на підгрупи з високими та низькими рівнями прояву хвороби. Корекція порушень прихильності до лікування.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.03.2021
Размер файла 108,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України

Особливості комплаєнсу у пацієнтів з цереброваскулярними захворюваннями

Яворська Т.П. к.мед.н., асистент кафедри ультразвукової діагностики

Україна

Features of compliance in patients with cerebrovascular diseases

Yavorska Tatyana

(Ukraine)

MD, PhD; an assistant of the Department of Ultrasound Diagnostics at the Kharkiv Medical Academy ofPostgraduate Education of the Ministry of Health of Ukraine

Treatment adherence is an important component of the successful treatment in patients with chronic progressive pathology.

Materials and methods. At Kharkiv Regional Clinical Hospital Emergency and Emergency Medicine Center during 2016-2018, observed 383 patients with cerebrovascular pathology (CVP) on different stage of diseases. The compliance assessed by using the questionnaire “Compliance level”.

Results. In the continuum of patients "risk group clinical manifestations after a stroke" indicates an increase in emotional compliance, a tendency to reduce social and behavioral compliance with the dissociation of patients on subgroups with high and low levels of its intensity, depending on the person's response to the disease and ways coping the stress.

Conclusions. Correction of adherence is an important component of psychological help for patients with cerebrovascular pathology for the prevention of complications and disease management, the formation of a healthcentered approach.

Key words: compliance, cerebrovascular pathology, psychological help.

Прихильність до лікування є важливою складовою успішності лікування у пацієнтів з хронічною прогресуючою патологією.

Матеріали та методи дослідження. На базі Харківської обласної клінічної лікарні центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф протягом 2016 2018 років було обстежено 383 пацієнти з цереброваскулярною патологією на різних етапах розвитку захворювання. Дослідження комплаєнсу проводилося за допомогою опитувальника «Рівень комплаєнтності».

Результати. У континуумі пацієнтів «група ризику клінічні прояви після інсульту» відзначається посилення емоційної комплаєнтності, схильність до зниження соціальної та поведінкової комплаєнтності з дисоціацією хворих на підгрупи з високими та низькими рівнями прояву в залежності від особистісної реакції на захворювання та способи подолання стресу.

Висновки. Корекція порушень прихильності до лікування є важливою складовою заходів медикопсихологічної допомоги для пацієнтів з цереброваскулярною патологією для профілактики розвитку ускладнень та менеджменту хвороби та формування здоров'яцентрованого підходу.

Ключові слова: комплаєнс, церебровасулярна патологія, медико-психологічна допомога.

1. Актуальність

Цереброваскулярна патологія (ЦВП) становить значну медичну проблему в наслідок її негативного впливу на фізичний, психологічний та соціальний стан пацієнтів. Вкрай негативними наслідками захворювання виступають необоротні порушення рухової, чутливої сфери, розлади мови як наслідок мозкового інсульту, що значно погіршує якість життя пацієнтів та членів їх родин [1 3]. ЦВП негативно відображається також на психологічному та психосоціальному функціонуванні хворих, що проявляєтся у вигляді когнітивної дисфункції, післяінсультній депресії, станах психологічної дезадаптації, зниженні працездатності, а отже соціальної активності та звуження кола міжособистісних контактів [4, 5].

Враховуючи факт того, що ЦВП переважно розвивається на фоні передіснуючих соматичних захворювань, та існують чинники ризику її виникнення та обтяження перебігу, вплив на які дозволяє контролювати хворобу та запобігати ускладненням, питання прихильності до терапії та профілактики набувають вагомого значення.

Відомо, що комплаенс у лікувальному процесі відіграє важливу роль у ефективності терапії. Відкрита комунікація з лікарем, довіра, дотримання лікарських призначень та рекомендацій, власна активність у підтриманні здоров'я важливі складові видужання чи менеджменту захворювання [6-8].

Прихильність до лікування залежить від ряду особистісних, поведінкових особливостей пацієнта, внутрішньої картини хвороби, характеру нозології, прогнозу [9-11].

У медичній та психологічній практиці застосовують різні терміни, щоб описати поведінку пацієнтів протягом перебігу хвороби та її лікування compliance, adherence, comprehensive disease management, concordance, persistence, зміст яких варіюється від простого виконання лікарських призначень до активної участі у збереженні та відновленні власного здоров'я, що і є основою здоров'язберігаю чого підходу.

Вивчення особливостей комплаєнтності у пацієнтів з цереброваскулярною патологією має важливе практичне значення для впровадження заходів профілактики розвитку та ускладнень захворювання, а також розробки заходів медико-психологічної допомоги на основі здоров'яцентрованого підходу.

Мета вивчити особливості комплаєнсу у пацієнтів з цереброваскулярною патологією на різних етапах її перебігу як важливої мішені для медико-психологічної допомоги у структурі здоров'яцентрованого підходу в лікувальному процесі.

Матеріали та методи. Дослідження проводилося протягом 2016-2018 рр. на базі центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Харківської обласної клінічної лікарні. Основну групу (ОГ) становили 383 пацієнти з цереброваскулярною патологією на різних етапах її розвитку, рис. 1:

Рис. 1 Досліджувані групи

група 1 (Г1, n=122) пацієнти з серцево-судинною патологією з перебігом від 1 до 3 років та наявністю факторів кардіоваскулярного ризику підтверджених клініко-лабораторним методом шляхом визначення ліпідного профілю;

- група 2 (Г2, n=134) хворі з клінічно розгорнутою симптоматикою ЦВП у вигляді транзиторних ішемічних атак в анамнезі (ТІА) з тривалістю 6-24 міс.;

- група 3 (Г3, n=127) пацієнтів після перенесеного ішемічного інсульту (МІ) у терміні від 3 міс. до 18 міс.

До групи порівняння (ГП) увійшли 47 осіб, які були умовно здоровими без ризику чи клінічних проявів ЦВП.

Вік обстежених становив від 37 до 68 років. Серед обстежуваних переважали чоловіки 58,5%, жінки склали 41,5%. Пацієнти з гіпертонічною хворобою становили 59,8% та з ішемічною хворобою серця 40,2,%.

Критеріями виключення виступали наявність в анамнезі психічних та поведінкових розладів, тяжкої супутньої соматичної патології (стани декомпенсації), виражених соматичних захворювань (окрім серцево-судинної та ЦВП), перебіг яких може вплинути на психічний стан пацієнтів.

Поділ пацієнтів саме на такі групи, на нашу думку, дозволить простежити вплив поведінкових, особистісних, психосоціальних факторів на розвиток та перебіг ЦВП.

Дослідження комплаєнсу проводилося за допомогою опитувальника «Рівень комплаєнтності» (Р.В. Кадиров, О.Б. Асріян, С.А. Ковальчук, 2014), призначеного для пацієнтів, які мають хронічні захворювання, що потребують періодичного спостереження та тривалого лікування, а також перевірки рівня комплаєнтності у здорових осіб [12]. Опитувальник має 4 шкали:

1) Соціальна комплаєнтність прагнення відповідати призначенням лікаря, що обумовлено орієнтацією на соціальне схвалення.

2) Емоційна комплаєнтність схильність до дотримання лікарських рекомендацій, що викликана підвищеною чутливістю та емоційною вразливістю.

3) Поведінкова комплаєнтність прагнення до точного дотримання лікарських рекомендацій спрямоване на подолання захворювання, та її наслідків, що сприймаються як перешкоди.

4) Загальна комплаєнтність формується на поєднанні соціальної, емоційної та поведінкової складових.

Кожна зі шкал градуюється за рівнем вираженості на низький, середній та високий рівень прояву комплаєнтості.

Статистична обробка проводилася з використанням MS Ехсеї v.8.0.3.

Результати та їх обговорення. Поєднання соціальної, емоційної та поведінкової складових комплаєнсу формувало загальний стиль поведінки під час захворювання та лікування, табл. 1.

Високий рівень загальної комплаєнтності виявлено у 42,6% опитуваних з ГП, 37,7% у Г1, 30,6% у Г2 та 31,5% у Г3, середній відповідно у 38,3%,37,7%, 42,5% та 44,9% осіб, та низький 19,1%, 24,6, 26,9% та 23,6%, що свідчило про зміни прихильності до терапії у пацієнтів на різних етапах розвитку ЦВП. Зниження загальної комплаєнтності, незважаючи на появу клінічно розгорнутої симптоматики та настання негативних ускладнень захворювання, можна пояснити впливом психологічних захисних реакцій у відповідь на хворобу та її лікування, в основі яких лежить зменшення психічного напруження шляхом знецінення, дистанціювання від психотравмуючого об'єкту.

Таблиця 1 Загальна структура комплаєнсу, %

Рівень

ГП, п=47

Г1, п=122

Г2, п=134

Г3, п=127

Низький

19,1±3,9

24,6±4,3

26,9±4,4

23,6±4,2

Середній

38,3±4,9

37,7±4,8

42,5±4,9

44,9±5,0

Високий

42,6±4,9

37,7±4,8

30,6±4,6

31,5±4,6

Аналіз за окремими складовими комплаєнсу соціальною, емоційною та поведінковою, дозволив більш глибоко зрозуміти особливості психологічної реакції та поведінки пацієнтів з ЦВП на різних етапах розвитку захворювання.

У ГП та Г1 спостерігався середньо-високий рівень соціальної комплаєнтності, що свідчило про потребу формувати довірливі стосунки з лікарем, дотримуватися рекомендацій, виконувати призначення, обговорювати сумніви чи занепокоєння стосовно терапії безпосередньо з фахівцем, проте, були можливими і відхилення від призначеного лікування, викликані невизначеністю особистої позиції та впливом ряду психологічних факторів на реакцію і поведінку під час захворювання, табл. 2.

Серед пацієнтів з Г2 та Г3 виявлено середньо низький рівень соціальної комплаєнтності, який характеризувався переважанням невизначеної соціальної позиції з приводу лікувальної взаємодії, супроводжувався сумнівами щодо правильності призначеного лікування на основі сприйняття ставлення лікаря до хворого як негативного (неуважного, байдужого), орієнтування на власну думку та іноді відкритою конфронтацією у питаннях лікування, небажанням формувати довгострокові конструктивні взаємовідносини з медичними працівниками, табл. 2. Важливо відмітити, що у даних групах хворих визначалася тенденція до дисоціації психологічної реакції у процесі лікування, а саме, зменшення кількості осіб з середнім рівнем соціальної комплєнтності, та відповідно їх збільшення у підгрупах з високою та найбільше низькою вираженістю. Даний клініко-психологічний феномен можна пояснити через актуалізацію психологічних механізмів захисту у відповідь на стресову ситуацію, якою була хвороба. Уникнення соціальних контактів (розмов, зіткнення з психотравмуючою інформацією в процесі візитів до фахівців) або навпаки їх пошук були способами подолання стресу.

Таблиця 2 Структура соціальної складової комплаєнсу, %

Рівень

ГП, п=47

Г1, п=122

Г2, п=134

Г3, п=127

Низький

23,4±4,2

22,1±4,2

32,8±4,7

30,7±4,6

Середній

42,6±4,9

50,0±5,0

41,8±4,9

38,6±4,9

Високий

34,0±4,7

27,9±4,5

25,4±4,4

30,7±4,6

У опитуваних з ГП, тобто здорових осіб, виявлено середньо-високий рівень емоційної комплаєнтності, що проявлялося тривожними переживаннями під час хвороби, сумнівами у можливості її успішного вилікування, проте одночасно усвідомлення загрози мотивувало на прихильність до терапії і все цілому сприянню заходам щодо одужання, табл. 3.

Таблиця 3 Структура емоційної складової комплаенсу, %

Уровень

ГП, n=47

Г1, n=122

Г2, n=134

Г3, n=127

Низький

14,9±3,6

19,7±4,0

28,4±4,5

23,6±4,2

Середній

46,8±5,0

38,5±4,9

29,1±4,5

28,3±4,5

Високий

38,3±4,9

41,8±4,9

42,5±4,9

48,0±5,0

У групах пацієнтів на різних етапах розвитку ЦВП спостерігалося зростання ролі емоційної комплаєнтності у континуумі «група ризику хворі з клінічними проявами після мозкового інсульту», табл. 3. Виділено 2 клініко-психологічні варіанти прояву емоційної комплаєнтності у ОГ:

1) гіперемоційний, який характеризувався вираженими психоемоційними проявами, а саме, частими змінами настрою, тривожністю, пов'язаними з захворюванням страхами, дратівливістю, катастрофізацією хвороби, песимізмом щодо можливостей її лікування, перекладанням відповідальності за результат виключно на лікаря, та

2) емоційно-гіпонозогнозичний, що виражався переважно логічним способом подолання хвороби, схильністю недооцінювати тяжкість захворювання та його наслідки, і відповідно невиконанням лікарських призначень та рекомендацій на цій основі, що погіршувало ефективність терапії.

У ГП та Г1 виявлено середньо-високий рівень поведінкової комплаєнтності, що свідчило про схильність дотримуватися лікарських рекомендацій, спрямованих на подолання хвороби, цілеспрямованість у виконанні призначень, готовність у будьякий спосіб справитися із захворюванням з допомогою лікаря, табл. 4.

Таблиця 4 Структура поведінкової складової комплаєнсу, %

Рівень

ГП, n=47

Г1, n=122

Г2, n=134

Г3, n=127

Низький

17,0±3,8

24,6±4,3

32,1±4,7

39,4±4,9

Середній

53,2±5,0

44,3±5,0

34,3±4,7

37,8±4,8

Високий

29,8±4,6

31,1±4,6

33,6±4,7

22,8±4,2

У пацієнтів з Г2 та Г3 простежувалася дисоціація поведінкової комплєнтності зі зростанням кількості осіб з високою активно-усвідомлений варіант, та низькою вираженістю складової прихильності до лікування пасивно-гіпонозогнозичний варіант, табл. 4. Тобто у процесі перебігу ЦВП формувався певний поведінковий патерн подолання стресової ситуації у вигляді дієвої або бездіяльної позиції у лікувальному процесі. Низький рівень поведінкової комплаєнтності характеризувався непослідовністю у виконанні лікарських приписів, неорганізованістю прийому медикаментів та режиму терапії, імпульсивністю реакцій, значним впливом емоційного стану на прийняття рішень у лікуванні, орієнтацією на задоволення ситуаційних бажань всупереч терапевтичним цілям, зниженою значимістю хвороби.

Висновки

Загальний рівень комплаєнтності та її соціальної, емоційної та поведінкової складової мають відмінності на різних етапах перебігу ЦВП.

Зниження загальної комплаєнтності у хворих з ЦВП відбувається в наслідок активізації психологічних захисних механізмів у відповідь на хворобу та її лікування, дія яких спрямована на подолання психічного напруження шляхом зменшення значимості чи віддалення від стресуючого об'єкту.

У континуумі пацієнтів «група ризику клінічні прояви після інсульту» відзначається посилення емоційної комплаєнтності, схильність до зниження соціальної та поведінкової комплаєнтності з дисоціацією хворих на підгрупи з високими та низькими рівнями прояву в залежності від особистісної реакції на захворювання та способи подолання стресу.

Корекція порушень прихильності до лікування є важливою складовою заходів медико-психологічної допомоги для пацієнтів з ЦВП як у сенсі профілактики розвитку ускладнень та менеджменту хвороби, так і формування активної позиції до збереження та відновлення власного здоров'я як основи здоров'яцентрованого підходу.

цереброваскулярний патологія комплаєнтність лікування

Література

1. Мищенко Т. С. Эпидемиология цереброваскулярных заболеваний и организация помощи больным с мозговым инсультом в Украине // Український вісник психоневрології. 2017. Том 25, випуск 1 (90). С. 22 24.

2. Бабак О.Я., Дроздова В. І., Бабець А. А., Степанова Л. Г., Омельницька Л. В. Хвороби системи кровообігу в Україні як одна з характеристик суспільного здоров'я // Український терапевтичний журнал. 2017. № 1. С. 4-11.

3. Global and regional burden of stroke during 1990-2010: findings from the Global Burden of Disease Study 2010 / [V. L. Feigin, М.Н. Forouzanfar, R. Krishnamurthi et al.] // Lancet. 2014. Vol. 383, N 9913. P. 245--254.

4. Стрес і хвороби системи кровообігу: посібник / за ред.: В. М. Коваленко, В. М. Корнацького. Київ: Коломішин В. Ю., 2015. 352 с.

5. Іпатов А.В., Дроздова! В., Ханюкова І. Я., Мацуга О. М. Інвалідність унаслідок хвороб системи кровообігу (первинна, прихована, прогнозована) //Український терапевтичний журнал. 2013. № 2. С. 47-53.

6. Hamood H., Hamood R., Green M.S., Almog R. Determinants of adherence to evidencebased therapy after acute myocardial Infarction // Eur J Prev Cardiol. 2016. Vol. 23(9). P. 975-85.

7. Du L., Cheng Z., Zhang Y., Li Y., Mei D. The impact of medication adherence on clinical outcomes of coronary artery disease: A meta-analysis // Eur J Prev Cardiol. 2017. Vol. 24(9). P. 962-970.

8. Hussain S., Jamal S.Z., Qadir F. Medication Adherence In Post Myocardial Infarction Patients // J Ayub Med Coll Abbottabad. 2018. Vol. 30(4). P. 552-557.

9. Пилевина, Ю.В. Психосоматические особенности и комплаентность у пациентов хронической сердечной недостаточностью [Текст]: автореферат дисс. ... к-та мед. наук / Ю.В. Пилевина СПб: СПбГУ, 2012.

10. Соколова, Е.Т. Перспективы системной модели комплайенса // Клиническая психология в здравоохранении и образовании. 2011 № 2. С. 4-7.

11. Тхостов, А.Ш. Проблема формирования приверженности лечению при хронических заболеваниях // Клиническая психология в здравоохранении и образовании. 2011. № 2. С. 2-3.

12. Кадыров, Р.В., Асриян О. Б., Ковальчук С. А. Опросник «Уровень комплаентности»: монография. Владивосток : Мор. гос. ун -т, 2014. 74 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.