Етіологія хронічної хвороби нирок у дітей
Клінічна картина хронічної хвороби нирок у дітей, особливості її діагностики та підходи до формування схеми лікування. Розподіл хворих за віком та стадіями. Хронічний тубуло-інтерстиціальний нефрит як наслідок перенесеного гострого ураження нирок.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.05.2021 |
| Размер файла | 23,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика
Етіологія хронічної хвороби нирок у дітей
С.В. Кушніренко
Аннотация
Этиология хронической болезни почек у детей
С.В. Кушниренко
Цель: изучить этиологическую структуру первичных почечных заболеваний, как причины ХБП 1-5 ст. у детей.
Материалы и методы исследования. Для выяснения этиологической структуры ХБП у детей проведен анализ 326 историй болезни пациентов в возрасте от 2 до 17 лет.
Результаты и их обсуждение. В структуре ХБП позиции лидера занимают врожденные аномалии развития почек и мочевых путей - 52,8%, хронический гломерулонефрит - 19,6% и поликистозная болезнь почек - 8,6%. Наибольшее количество пациентов (37,4%) с ХБП 1-5 ст. находится в возрастном диапазоне 13-17 лет.
Выводы. Проведение детального анализа нозологической структуры ХБП в популяции детей позволяет определить приоритетные направления для усовершенствования диагностики и использования своевременных методов ре - нопротекции с целью замедления прогрессирования ХБП.
Ключевые слова: этиология, хроническая болезнь почек, дети.
Адреса для листування
Summary
Etiology of chronic kidney disease in children
S.V. Kushnirenko
Objective: to study the etiological structure of primary renal diseases, as the causes of CKD 1-5 st. in children.
Research materials and methods. To determine the etiological structure of CKD in children, an analysis of 326 case histories of patients aged 2 to 17 years was performed.
Results and discussion. In the structure of CKD, the leading positions are occupied by CAKUT - 52.8%, chronic glomerulonephritis - 19.6% and polycystic kidney disease - 8.6%. The largest number of patients (37.4%) with CKD 1-5 st. it is in the age range of 13-17 years.
Summary. A detailed analysis of the nosological structure of CKD in a population of children allows us to identify priority areas for improving diagnosis and using timely renoprotection methods to slow the progression of CKD.
Keywords: etiology, chronic kidney disease, children.
Основна частина
Вступ. Медична і соціальна значимість проблеми хронічної хвороби нирок (ХХН) визначається поширеністю патології нирок в популяції, серйозним ризиком розвитку кардіовас - кулярних ускладнень, високим рівнем летальності, а також необхідністю прийому дороговартісних методів нирково-замісної терапії [1, 4].
Концепція ХХН, запропонована в 2002 році Національним Нирковим Фондом США (National Kidney Foundation, NKF) за участю великої групи експертів (комітет Kidney Disease Outcomes Quality Initiative, KDOQI), до складу якої увійшли спеціалісти в галузі нефрології, епідеміології, клінічної лабораторної діагностики, нині прийнята у всьому світі [6, 7]. ХХН визначається наявністю або відсутністю ушкодження нирок і рівнем ниркової функції незалежно від типу нозології. Критеріями ХХН є:
- ушкодження нирок протягом 3 місяців і більше, визначене як структурне або функціональне порушення (за даними лабораторно - інструментальних методів дослідження) з наявністю або без зниження швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ);
- альбумінурія (рівень екскреції альбуміну >30 мг/добу; співвідношення альбумін/креа - тинін >30 мг/г або >3 мг/ммоль);
- ШКФ<60 мл/хв./1,73 м2 протягом 3 місяців і більше з наявністю або без ознак ушкодження нирок.
ХХН встановлюється за наявності будь - якого з цих критеріїв, за їх наявності понад 3 місяці. З клінічної точки зору, найбільш важливим є той факт, що поняття «ХХН» передбачає неминуче подальше прогресування процесу.
Багато років серйозність проблеми ХХН недооцінювалась, залишаючись в «тіні» інших соціально значимих захворювань.
Дійсно, дитяча ХХН, хоча і розділяє основні молекулярно-генетичні і патофізіологічні механізми з одним і тим же захворюванням у дорослій популяції, в деякому сенсі може розглядатися як самостійна нозологічна особливість. Типові характеристики дитячої ХХН, такі як етіологія або серцево-судинні ускладнення, являють собою змінні, які не тільки впливають на стан здоров'я пацієнта в дитинстві, але і впливають на життя дорослого [2, 3]. Більш того ХХН здійснює сильний психосоціальний вплив як на пацієнта, так і на членів його родини. Значимість цієї проблеми велика для покращення якості прогнозування перебігу патології, попередження ризиків розвитку ускладнень, які загрожують життю і підвищенню якості життя дитини.
Мета дослідження: вивчити етіологічну структуру первинних ниркових захворювань, як причини ХХН 1-5 ст. у дітей.
Матеріали і методи дослідження. Для з'ясування етіологічної структури ХХН у дітей проведено аналіз 326 історій хвороб пацієнтів віком від 2 до 17 років, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні нефрології Київського міського дитячого нефрологічного центру на базі Київської міської дитячої клінічної лікарні №1. Усі пацієнти підлягали повному обстеженню, згідно з Наказом МОЗ України №365 від 20.07 2005 р. «Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю «Дитяча нефрологія» «Протокол лікування дітей з хронічною нирковою недостатністю».
Усім хворим визначали ШКФ за формулою Шварца (GFR Calculator for children and adolescents 1 to 17 years), що стало підставою для розподілу їх за стадіями безвідносно до діагнозу, у відповідності з класифікацією ХХН (табл. 1) [5].
Статистична обробка даних проводилась з застосуванням пакету сучасних прикладних програм для статистичного аналізу і обробки даних Statistica 6.0.
Результати та їх обговорення. Згідно з визначеною ШКФ усі пацієнти були розподілені на п'ять стадій ХХН: ХХН 1 ст. - 101 пацієнт (30,9%); ХХН 2 ст. - 85 пацієнтів (26,1%); ХХН 3 ст. - 62 пацієнти (19,0%) - ХХН 3а ст. - 27 пацієнтів і ХХН 3b ст. - 35 пацієнтів; ХХН 4 ст. - 38 пацієнтів (11,7%); ХХН 5 ст. - 40 пацієнтів (12,3%). У залежності від віку хворі були розподілені на 4 вікові групи, згідно з модифікованою класифікацією Гундобіна, а саме: 1-3 роки, 4-7 років, 7-12 років та 13-17 років. Розподіл хворих за віком та стадіями ХХН представлений в табл. 2.
Таблиця 1. Стадії ХХН
|
Категорія ШКФ |
Термін |
ШКФ (мл/хв./1.73 м2) |
|
|
G1 |
Нормальна або висока |
>90 |
|
|
G2 |
Незначно знижена |
60-89 |
|
|
G3a |
Незначно або помірно знижена |
45-59 |
|
|
G3b |
Помірно або значно знижена |
30-44 |
|
|
G4 |
Значно знижена |
15-29 |
|
|
G5 |
Ниркова недостатність |
<15 |
Таблиця 2. Розподіл хворих за віком та стадіями ХХН
|
Стадія ХХН |
Вікові групи |
Загальна кількість хворих |
|||||||||
|
1-3 роки |
4-7 років |
7-12 років |
13-17 років |
||||||||
|
Абс. |
% |
Абс. |
% |
Абс. |
% |
Абс. |
% |
Абс. |
% |
||
|
ХХН 1 ст. |
20 |
19,8 |
25 |
24,75 |
25 |
24,75 |
31 |
30,7 |
101 |
30,9 |
|
|
ХХН 2 ст. |
12 |
14,1 |
12 |
14,1 |
17 |
20 |
44 |
51,8 |
85 |
26,1 |
|
|
ХХН 3 ст. |
15 |
24,2 |
12 |
19,4 |
20 |
32,2 |
15 |
24,2 |
62 |
19,0 |
|
|
ХХН 3а ст. |
6 |
22,2 |
4 |
14,9 |
8 |
29,6 |
9 |
33,3 |
27 |
8,3 |
|
|
ХХН 3b ст. |
9 |
25,7 |
8 |
22,9 |
12 |
34,3 |
6 |
17,1 |
35 |
10,7 |
|
|
ХХН 4 ст. |
7 |
18,4 |
6 |
15,8 |
8 |
21,1 |
17 |
44,7 |
38 |
11,7 |
|
|
ХХН 5 ст. |
5 |
12,5 |
4 |
10 |
16 |
40 |
15 |
37,5 |
40 |
12,3 |
|
|
Загальна кількість |
59 |
- |
59 |
- |
86 |
- |
122 |
- |
326 |
100 |
Найбільша кількість пацієнтів (37,4%) з ХХН 1-5 ст. знаходилась у віковому діапазоні 13-17 років. Вікові групи 1-3 роки та 4-7 років представлені однаковою кількістю пацієнтів - 18,1%. Відсоток пацієнтів вікової групи 7 - 12 років дорівнював 26,4%. Дані про стать обстежених пацієнтів наведено в табл. 3. Серед усіх обстежених пацієнтів чоловічої статі 168 (51,5%), жіночої статі - 158 (48,5%).
Етіологічна структура ХХН у обстежених хворих представлена в табл. 4. Дані, наведені в табл. 4 позиції лідера відводять вродженим вадам розвитку нирок і сечових шляхів (ВВРНС), які в етіологічній структурі ХХН займають 52,8%. ВВРНС у структурі ХХН у дітей представлені: гідронефрозом єдиної нирки, двобічним мегауретером, двобічним уретерогідронеф - розом, агенезією нирки, однобічним та двобічним міхурово-сечовідним рефлюксом (МСР), дисплазією нирок, аплазією нирки. Хронічний гломерулонефрит (ХГН) в етіологічній структурі обстежуваних пацієнтів посідав 2-ге місце після ВВРНС - 19,6%. Третє місце за кількістю хворих як в абсолютних числах, так і у відсотковому відношенні належало полікістозній хворобі нирок (ПХН) - 8,6%.
Хронічний тубуло-інтерстиціальний нефрит (ХТІН), як наслідок перенесеного гострого ураження нирок (ГУН), в етіологічній структурі ХХН займав 4-ту позицію (5,6%), випереджаючи кількість пацієнтів з системним червоним вовчаком (СЧВ), сечокам'яною хворобою (СКХ), нирковим нецукровим діабетом, нефро - кальцинозом і такими тубулопатіями, як нефро - нофтиз Фанконі, синдром Деніса-Драша, нирково-тубулярний ацидоз (НТА I тип), синдром Лоуренса-Муна-Барде-Бідля.
нирка дитина інтерстиціальний нефрит
Таблиця 3. Розподіл хворих з ХХН за статтю та стадіями ХХН
|
Стадія ХХН |
Чоловіча стать |
Жіноча стать |
|||
|
Абс. |
% |
Абс. |
% |
||
|
ХХН 1 ст. (N=101) |
45 |
44,6 |
56 |
55,4 |
|
|
ХХН 2 ст. (N=85) |
54 |
63,5 |
31 |
36,5 |
|
|
ХХН 3 ст. (N=62) |
34 |
54,8 |
28 |
45,2 |
|
|
ХХН 3а ст. (N=27) |
15 |
55,6 |
12 |
44,4 |
|
|
ХХН 3b ст. (N=35) |
19 |
54,3 |
16 |
45,7 |
|
|
ХХН 4 ст. (N=38) |
18 |
47,4 |
20 |
52,6 |
|
|
ХХН 5 ст. (N=40) |
17 |
42,5 |
23 |
57,5 |
|
|
Загальна кількість |
168 |
- |
158 |
- |
Етіологічна структура ХХН у дітей
|
Нозологія |
Абс. |
% |
|
|
ВВРНС |
172 |
52,8 |
|
|
ХГН: |
64 |
19,6 |
|
|
ХГН змішана форма |
23 |
- |
|
|
ХГН ізольований сечовий синдром |
21 |
- |
|
|
ХГН нефротична форма |
9 |
- |
|
|
ХГН гематурична форма |
11 |
- |
|
|
ПХН |
28 |
8,6 |
|
|
ХТІН |
18 |
5,6 |
|
|
Хронічний неускладнений пієлонефрит |
14 |
4,3 |
|
|
СЧВ |
7 |
2,2 |
|
|
СКХ |
5 |
1,5 |
|
|
Нирковий нецукровий діабет |
5 |
1,5 |
|
|
Нефрокальциноз |
4 |
1,2 |
|
|
Нефронофтиз Фанконі |
4 |
1,2 |
|
|
Синдром Деніса-Драша |
2 |
0,6 |
|
|
НТА І тип |
2 |
0,6 |
|
|
Синдром Лоуренса-Муна-Барде-Бідля |
1 |
0,3 |
|
|
Загальна кількість |
326 |
100 |
Висновки. У структурі ХХН позиції лідера займають ВВРНС - 52,8%, ХГН - 19,6% і ПХН - 8,6%. Найбільша кількість пацієнтів (37,4%) з ХХН 1-5 ст. перебуває у віковому діапазоні 13-17 років.
Література
1. Игнатова М.С., Морозов С.Л., Крыганова Т.А. и др. Современные представления о врожденных аномалиях органов мочевой системы (синдром CAKUT) у детей. Клиническая нефрология. 2013. №2. С. 58-64.
2. Becherucci F., Roperto RM., Materassi M., Romagnani P. Chronic kidney disease in children. Clin. Kidney J. 2016. Vol. 9, No. 4. P. 583-591.
3. Connaughton D.M., Kennedy C., Shril S. et al. Monogenic causes of chronic kidney disease in adults. Kidney International. 2019. Vol. 95, No. 4. P. 914-928.
4. Harambat J.J., van Stralen K., Kim J., Tizard J. Epidemiology of chronic kidney disease in children. Pediatric Nephrology. 2012. Vol. 27, No. 3. Р. 363-373.
5. National Kidney Foundation. Pediatric GFR Calculator. URL: https://www.kidney.org/professionals/ KDOQI/gfr_calculatorPed.
6. Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) (AD Work Group. KDIGO 2012 Clinical Practice Guideline for the Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease. Kidney Inter. 2013. No. 3. Р. 1-150.
7. National Kidney Foundation. K/DOQI clinical practice guidelines for chronic kidney diseases: evaluation, classification and stratification. Am. J. Kidney Dis. 2002. Vol. 39. P. 17-31.
References
1. Becherucci, F., Roperto, RM., Materassi, M., & Romagnani, P. (2016). Chronic kidney disease in children. Clin. Kidney J., Vol. 9, 4, 583-591. doi: 10.1093/ckj/sfW047.
2. Connaughton, D.M., Kennedy, C., Shril, S. et al. (2019). Monogenic causes of chronic kidney disease in adults. Kidney International, Vol. 95, 4, 914-928. doi: 10.1016/j.kint.2018.
3. Harambat, J.J., van Stralen, K., Kim, J., & Tizard, J. (2012). Epidemiology of chronic kidney disease in children. Pediatric Nephrology, Vol. 27, 3, 363-373. doi: 10.1007/s00467-011-1939-1.
4. Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) CKD Work Group. KDIGO 2012. (2013). Clinical Practice Guideline for the Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease. Kidney Inter., 3, 1-150. doi:10.1038/kisup.2012.73.
5. National Kidney Foundation. (2002). K/DOQI clinical practice guidelines for chronic kidney diseases: evaluation, classification and stratification. Am. J. Kidney Dis., Vol. 39, 17-31.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Полікистоз нирок як спадкове захворювання, яке може передаватися за домінантним або рецесивним типом. Клінічні прояви та методи діагностики захворювання. Комп’ютерна томографія нирок у домашніх собак і кішок, хворих на полікистоз. Лікування хвороби.
реферат [3,2 M], добавлен 11.04.2014Патогенетичні особливості виникнення ерозивно-виразкових уражень шлунка у хворих на хронічну хворобу нирок II та III стадії, обумовлену тривалим перебігом хронічного рецидивуючого пієлонефриту. Аналіз дослідження протеолітичної активності плазми крові.
статья [21,0 K], добавлен 07.11.2017Аналіз патогенетичних особливостей виникнення ерозивно-виразкових уражень шлунка у хворих на хронічну хворобу нирок II та III стадії. Дослідження стану необмеженого протеолізу шляхом визначення лізису азоальбуміну, азоказеїну та азоколу (лізис колагену).
статья [20,4 K], добавлен 31.08.2017Центральною проблемою клінічної нефрології залишається проблема прогресування хронічного гломерулонефриту. Рівень IL-1в в плазмі хворих на хронічний гломерулонефрит при різних клінічних варіантах перебігу захворювання. Стадії хронічної хвороби нирок.
автореферат [109,1 K], добавлен 10.04.2009Причини захворювання нирок і сечовивідних шляхів. Секреторна і екскреторна анурія. Лікування сечокам'яної хвороби та інших захворювань нирок і сечовивідних шляхів. Чинники, що провокують розвиток раку нирки. Симптом Пастернацького, гематурія та ніктурія.
презентация [799,9 K], добавлен 27.02.2014Характеристика методів підбору продуктивної програми відновлювальної терапії. Визначення синдромів захворювань нирок, складність діагностики та клінічні прояви гломерулонефриту, пієлонефриту, сечокам’яної хвороби. Застосування та приклади фізичних вправ.
реферат [27,0 K], добавлен 09.11.2009Розвиток вторинної патології у всіх внутрішніх органах і системах організму. Ураження нирок на етапах опікової хвороби. Зменшення частоти розвитку уролітіазу у хворих, що перенесли опікову травму, шляхом застосування ранньої активної хірургічної тактики.
автореферат [84,7 K], добавлен 09.03.2009Кінезотерапія як метод лікування й профілактики захворювань нирок. Клініко-фізіологічне обґрунтування механізму лікувальної дії засобів кінезотерапії. Періодизація занять лікувальною фізичною культурою. Методи фізичної реабілітації, масаж, фізіотерапія.
дипломная работа [154,3 K], добавлен 24.09.2014Класифікація, клінічні особливості, діагностика та стратегія лікування хронічних гепатитів. Термінологія мікробно-запальних захворювань нирок і сечових шляхів. Принципи лікування пієлонефриту в дітей. Патогенетична терапія та показання до її призначення.
реферат [351,0 K], добавлен 12.07.2010Стан ліпідів і ліпопротеїдів у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії, які лікуються програмним гемодіалізом. Критерії оцінки тяжкості перебігу ХХН V ст. Ефективність терапії із застосуванням аторвастатину у хворих. Оцінки тяжкості перебігу хвороби.
автореферат [220,6 K], добавлен 24.03.2009Основні клінічні прояви ураження нирок. Дослідження впливу різних способів введення протипухлинної системи Реній-Платина та її компонентів на діагностичні маркери функціонального стану нирок щурів з моделі пухлинного росту. Лікування нефротоксичної дії.
дипломная работа [786,3 K], добавлен 07.01.2014Аномалії розвитку нирок. Повне і неповне подвоєння нирки. Аномалії положення, величини, взаєморозміщення, будови нирок. Поєднані аномалії. Аномалії верхніх та ніжніх відділів сечових шляхів, розвитку сечоводу, сечового міхура, сечовипускного каналу.
реферат [41,8 K], добавлен 06.12.2008Анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму, їх зв'язок з хворобами дихальної системи. Епідеміологія, етіологія, патогенез, клінічні симптоми та методи дослідження хронічного бронхіту у дітей. Фізіотерапевтичні методи лікування хворих дітей.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 21.01.2011Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика захворювань сечовидільної системи. Особливості анатомії нирок. Поширеність захворюваності на гломерулонефрит, роль стрептокока в його ґенезі. Основні причини виникнення набряків.
презентация [7,0 M], добавлен 10.12.2014Гломерулонефрити (ГН) як гетерогенна група імунно-запальних захворювань. Їх етіологія, морфологічна класифікація, клініка. Нефритичний сидром. Стандарти параклінічних досліджень, лікування. Хронічна ниркова недостатність. Хронічна хвороба нирок.
презентация [1,1 M], добавлен 14.04.2014Лікарське забезпечення хворих із захворюваннями нирок в умовах спеціалізованих стаціонарів за найпоширенішими нозологіями шляхом створення раціонального асортименту ЛП, їх поєднання у стандартизованих варіантах та рекомендацій щодо витрат на придбання.
автореферат [62,6 K], добавлен 02.04.2009Функціонально-біохімічний стан нирок та взаємозв’язки між показниками функції нирок при хронічному нефриті Мазугі. Роль пероксидного окиснення ліпідів, ферментів антиоксидантного захисту, окиснювальної модифікації білків, фактора некрозу пухлин-альфа.
автореферат [159,0 K], добавлен 24.03.2009Розвиток, патогенетичні ланки, класифікація, клінічні особливості бронхіальної астми в дітей. Алгоритм терапії астматичного нападу. Класифікація та сучасні терапевтичні підходи до лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки у дітей.
реферат [240,3 K], добавлен 12.07.2010Анатомо-топографічні дані нирки. Гостра та хронічна ниркова недостатність, їх особливості. Клінічні методи дослідження нирок. Діагностика хронічної ниркової недостатності у котів. Наслідки ниркової недостатності, методика її лікування та профілактики.
курсовая работа [554,1 K], добавлен 26.04.2012- Хронічний неспецифічний, клінічний перебіг, класифікація, критерії діагностики та принципи лікування
Хронічні захворювання травної системи у дітей. Функціональні та органічні захворювання шлунка та кишечника у дітей. Підвищення ефективності діагностики, створення клініко-морфологічної класифікації принципів профілактики і лікування ХННК у дітей.
автореферат [105,9 K], добавлен 12.04.2009
