10-річний ризик основних остеопоротичних переломів у жінок із ревматоїдним артритом за українською моделлю FRAX

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДУ «Інститут геронтології Імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України»

10-річний ризик основних остеопоротичних переломів у жінок із ревматоїдним артритом за українською моделлю FRAX

Поворознюк

В.В., Григор'єва

Н.В., Іваник O.C.

м. Київ

Анотація

Актуальність. Своєчасна оцінка ризику остеопоротичних переломів у хворих на ревматоїдний артрит (РА) є надзвичайно актуальною й можлива завдяки використанню опитувальника Fracture Risk Assessment Tool (FRAX®) та показників рентгенівської денситометрії (ДРА). В Україні є власна модель FRAX, визначено межові значення для початку антиостеопоротичного лікування, однак її інформативність у хворих на РА вивчена недостатньо. Мета: вивчення показників 10-річного ризику основних остеопоротичних переломів (ОПП) та переломів стегнової кістки (ПСК) у жінок із РА з використанням української моделі FRAX. Матеріали та методи. Обстежено 230 жінок віком 43-73 роки, серед яких було 110 хворих на РА. Пацієнтки вірогідно не відрізнялись за показниками віку, маси тіла, терміну менопаузи та її тривалості. Ризик переломів розраховували без показників ДРА; також вираховували відсоток осіб, які потребують дообстеження чи лікування згідно з рекомендованими межами втручання для української моделі FRAX. Аналіз результатів проводили в різних вікових групах, залежно від наявності ранньої менопаузи та тривалості постменопаузи. Результати. У хворих на РА встановлено вірогідно вищі показники ОПП та ПСК порівняно з показниками контролю (7,6 (5,7-11,0) та 4,3 (3,0-7,7)%, р = 0,0000001, та 1,4 (0,8-2,5) та 0,7 (0,3-1,7)%, р = 0,0000001 відповідно). 24,5% жінок з РА та 6,7% осіб контрольної групи мали низькоенергетичні переломи (р < 0,001), частка прийому глюкокортикоїдів у групах становила, відповідно, 62,7 і 1,7% (р < 0,0001). 33,6% осіб із РА та 5% осіб контрольної групи потребували лікування без проведення дообстеження, тоді як 24,2% осіб контрольної групи не потребували проведення ДРА у зв'язку з низькими показниками FRAX. Висновки. Жінки з РА мають вірогідно вищі показники FRAX порівняно зі здоровими особами, а близько третини з них потребують анти - остеопоротичного лікування без додаткового обстеження, що слід брати до уваги при їх веденні для зниження ризику остеопоротичних переломів.

Ключові слова: ревматоїдний артрит; жінки; 10-річний ризик переломів; FRAX

Аннотация

Поворознюк В.В., Григорьева Н.В., Иваник O.C.

ГУ «Институт геронтологии имени Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины», г. Киев, Украина

10-летний риск основных остеопоротических переломов у женщин с ревматоидным артритом согласно украинской модели FRAX

Резюме. Актуальность. Своевременная оценка риска остеопоротических переломов у больных ревматоидным артритом (РА) является чрезвычайно актуальной и возможна благодаря использованию опросника Fracture Risk Assessment Tool (FRAX®) и показателей рентгеновской денситометрии (ДРА). В Украине есть собственная модель FRAX, определены и предельные значения для начала антиостеопоротического лечения, однако ее информативность у больных с РА изучена недостаточно. Цель: изучение показателей 10-летнего риска основных остеопоротических переломов (ОПП) и переломов бедренной кости (ПБК) у женщин с РА с использованием украинской модели FRAX. Материалы и методы. Обследованы 230 женщин в возрасте 43-73 года, среди которых было 110 больных с РА. Пациентки достоверно не отличались по показателям возраста, массы тела, срока менопаузы и ее продолжительности. Риск переломов рассчитывали без показателей ДРА, также определяли процент лиц, нуждающихся в дообследовании или лечении согласно рекомендованным пределам вмешательства для украинской модели FRAX. Анализ результатов проводили в различных возрастных подгруппах в зависимости от наличия ранней менопаузы и продолжительности постменопаузы. Результаты. У больных с РА установлены достоверно более высокие показатели ОПП и ПБК по сравнению с показателями контроля (7,6 [5,7-11,0] и 4,3 [3,0-7,7]%, р = 0,0000001, и 1,4 [0,8-2,5] и 0,7 [0,3-1,7]%, р = 0,0000001 соответственно). 24,5% женщин с РА и 6,7% лиц контрольной группы имели низкоэнергетические переломы (р < 0,001), частота приема глюкокортикоидов в группах составила, соответственно, 62,7 и 1,7% (р < 0,0001). 33,6% лиц с РА и 5% лиц контрольной группы нуждались в лечении без проведения дообследования, тогда как 24,2% лиц контрольной группы не нуждались в проведении ДРА в связи с низкими показателями FRAX. Выводы. Женщины с РА имеют достоверно более высокие показатели FRAX по сравнению со здоровыми лицами, около трети из них нуждаются в антиостеопоротическом лечении без дополнительного обследования, что должно быть учтено при их ведении для снижения риска остеопоротических переломов.

Ключевые слова: ревматоидный артрит; женщины; 10-летний риск переломов; FRAX

Abstract

V.V. Povoroznyuk, N.V. Grygorieva, O.S. Ivanyk

State Institution «D.F. Chebotarev Institute of Gerontology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine

10-year probability of major osteoporotic fractures in women with rheumatoid arthritis by the Ukrainian FRAX model

Background. The timely assessment of the osteoporotic fracture risk in patients with rheumatoid arthritis (RA) is extremely relevant; it is possible due to the use of the Fracture Risk Assessment Tool (FRAX®) and X-ray absorptiometry (DXA). Now Ukraine has its own FRAX model, certain limits have been set for the initiation of antiosteoporotic treatment; however, the FRAX informative value for the RA patients has not been sufficiently studied. The aim is to study the 10-year risk of major osteoporotic fractures and hip fractures in women with RA using the Ukrainian FRAX model. Materials and methods. Two hundred and thirty women aged 43-73 years were examined, among them 110 patients had RA. The subjects did not differ significantly as to the parameters of age, body weight, age of menopause and its duration. Fracture risk was calculated without DXA indices, and the percentage of women requiring additional examination or treatment was also calculated according to the recommended intervention limits of the Ukrainian FRAX model. The analysis of the results was performed in different age subgroups, depending on the presence of early menopause and the duration of postmenopause. Results. Patients with RA had significantly higher rates of osteoporotic fractures and hip fractures compared to controls (7.6 [5.7-11.0] and 4.3 [3.0-7.7]%, p = 0.0000001, and 1.4 [0.8-2.5] and 0.7 [0.3-1.7]%; p = 0.0000001, respectively). 24.5% of women with RA and 6.7% of controls had low-energy fractures (p < 0.001), with those receiving glucocorticoids being 62.7 and 1.7% in the groups, respectively (p < 0.0001). 33.6% of RA patients and 5% of controls required treatment without additional examination, while 24.2% of controls did not require DXA due to the low FRAX indices. Conclusions. Women with RA have significantly higher FRAX parameters than healthy ones, and about 1/3 of them require antiosteoporotic treatment without additional examination, which should be considered in order to reduce the risk of osteoporotic fractures.

Keywords: rheumatoid arthritis; women; 10-year probability of fracture; FRAX

Вступ

Ревматоїдний артрит (РА) - одне з найпоширеніших хронічних запальних захворювань суглобів [1, 2], що призводить до стійкої втрати працездатності та збільшення рівня смертності. Локальні та системні порушення обміну кісткової тканини з розвитком місцевого та генералізованого остеопорозу є частими ускладненнями захворювання [3, 4]. Глюкокортикоїди, що використовують для лікування РА, також негативно впливають на темпи втрати кісткової тканини у хворих на РА і є важливим фактором ризику для виникнення малотравматичних переломів [5].

На сьогодні встановлено, що збільшений ризик переломів у хворих на РА пов'язаний не тільки зі зниженням показників мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ), але й з іншими чинниками. Своєчасна оцінка ризику переломів є надзвичайно актуальною для моніторингу та визначення тактики лікування хворих із хронічними автоімунними захворюваннями загалом і РА зокрема [3, 5].

Важливим інструментом для оцінки ризику низь - коенергетичних переломів є опитувальник Fracture Risk Assessment Tool (FRAX®), що дозволяє визначити 10-річну ймовірність (ризик) основних остеопоротич - них переломів (переломи стегнової та плечової кісток, кісток передпліччя та клінічно значущі переломи тіл хребців) й окремо переломів стегнової кістки в осіб віком 40 років і старше [6]. Нині в Україні розроблена власна модель опитувальника та межові значення для початку антиостеопоротичного лікування чи додаткового обстеження МЩКТ за допомогою двохенерге - тичної рентгенівської денситометрії (ДРА) [7]. Проте її інформативність у пацієнтів із РА вивчена недостатньо, що й стало підґрунтям для проведення даного дослідження.

Мета: вивчити показники 10-річного ризику основних остеопоротичних переломів та переломів стегнової кістки за допомогою української версії алгоритму FRAX у жінок із РА.

Матеріали та методи

На базі Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу (м. Київ) та комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» (м. Львів) нами обстежено 230 жінок віком 43-73 роки, які надалі були розподілені на дві групи: І (контрольна, n = 120) - практично здорові особи та ІІ (основна, n = 110) - хворі з верифікованим діагнозом РА. Пацієнтки вірогідно не відрізнялись за показниками віку (в контрольній та основній групі - 55,9 ± 6,5 року та 54,6 ± 6,6 року відповідно; t = 1,51; р = 0,13).

Дослідження було затверджено комітетом з питань етики ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьо - ва НАМН України» (27.05.2016 р., протокол №10), усі обстежені підписали добровільну інформовану згоду на участь у ньому з проведенням відповідних процедур дослідження.

Основні антропометричні показники (маса тіла, зріст) вимірювали за допомогою рутинних методів, розраховували індекс маси тіла (ІМТ) за загальноприйнятою формулою. Пацієнтки вірогідно не відрізнялись за показниками маси тіла (71,5 ± 14,5 кг і 71,9 ± 13,7 кг; t = 0,23; р = 0,82), хоча показники зросту були вірогідно вищими в жінок контрольної групи (161,8 ± 6,1 см і 158,8 ± 6,4 см; t = 3,67; р = 0,0003). Показник ІМТ становив 27,3 ± 5,3 кг/м² і 28,5 ± 4,8 кг/м² відповідно; t = 1,75; р = 0,08.

Серед обстежених жінок 72,2% були в постменопаузальному періоді (середній вік менопаузи у І та ІІ групах - 48,9 ± 3,5 року та 47,7 ± 4,5 року відповідно; t = 1,9; р = 0,06; тривалість постменопаузи - 8,0 [4,0 - 13,0] та 9,0 [4,0-12,5] року; Z = 0,04; р = 0,96).

Аналіз проводили в підгрупах залежно від віку (45-49, 50-54, 55-59, 60-64 та 65-69 років) та менопаузального статусу (пременопауза, 1-4, 5-9, 10-14, 15-19 років постменопаузального періоду). Для вивчення впливу ранньої менопаузи на показники FRAX пацієнти ІІ групи були розподілені на дві підгрупи: з ранньою (до 45 років) та своєчасною (45-53 роки) менопаузою.

Десятирічний ризик основних остеопоротичних переломів і переломів стегнової кістки розраховували з використанням української моделі FRAX на офіційному інтернет-ресурсі FRAX (https://www.sheffield. ac.uk/FRAX) без показників ДРА. Крім того, вираховували відсоток жінок, які потребують дообстеження (визначення показників МЩКТ) чи антиостеопоро - тичного лікування без оцінки показників ДРА згідно з рекомендованими межами втручання для української версії FRAX [7]. Для аналізу виділяли три підгрупи: 1) з 10-річною ймовірністю основних остеопоротичних переломів, нижче від якої не слід розглядати ні лікування, ні додаткове обстеження пацієнта з ДРА (нижня межа оцінки); 2) із 10-річною ймовірністю основних остеопоротичних переломів, вище від якої може бути рекомендовано лікування незалежно від показників МЩКТ (верхня межа оцінки); 3) із 10-річною ймовірністю основних остеопоротичних переломів, при якій слід розглядати додаткове обстеження пацієнта з ДРА (показники між нижньою та верхньою межами оцінки).

Статистичний аналіз результатів проводили з використанням програми Statistica 10.0. Під час перевірки вибірки на відповідність закону нормального розподілу за допомогою критерію Колмогорова - Смирнова виявлено різний характер розподілу даних, через що у подальшому результати подавали у вигляді середніх значень та їх стандартних відхилень (M ± SD) (за умов відповідності закону нормального розподілу показників), а також медіани та нижнього і верхнього квартилів (Ме [25Q-75Q]) за його невідповідності. Для порівняння показників двох незалежних вибірок використовували двохвибірковий критерій Стьюдента (t) для незалежних вибірок чи тест Манна - Уїтні (за умов відповідності чи невідповідності закону нормального розподілу), для оцінки відмінностей відсотків у двох незалежних вибірках - х². Відмінності показників вважали вірогідними за умови р < 0,05.

Результати

Під час аналізу показників 10-річної ймовірності основних остеопоротичних переломів згідно з українською версією моделі FRAX виявлено, що вони були вірогідно вищими в жінок із РА порівняно з показниками контрольної групи (7,6 [5,7-11,0] та 4,3 [3,07,7]%, Z = 6,1; р = 0,0000001). Подібні відмінності отримано й під час аналізу показника 10-річного ризику переломів стегнової кістки, що становив у І групі 0,7 [0,3-1,7]% та в ІІ групі - 1,4 [0,8-2,5]% відповідно; Z = 5,1; р = 0,0000001.

Аналіз результатів дослідження у вікових підгрупах підтвердив вірогідно вищі показники 10-річної ймовірності основних остеопоротичних переломів (табл. 1) та переломів стегнової кістки (табл. 2) в усіх підгрупах, за винятком осіб віком 65-69 років.

Під час аналізу показників FRAX залежно від менопаузального статусу жінок виявлено вірогідні відмінності параметрів 10-річного ризику як основних остеопоротичних переломів (табл. 3), так і переломів стегнової кістки (табл. 4) в жінок у пременопаузі, а також в осіб із тривалістю постменопаузального періоду до 15 років.

Нами не отримано вірогідних відмінностей показників 10-річного ризику основних остеопоротичних переломів (5,5 [7,2-13,0] та 6,4 [7,9-12,0]% відповідно; Z = 0,80; р = 0,42) і переломів стегнової кістки (1,3 [0,7 - 2,7] та 1,4 [0,9-1,8]%; Z = 0,52; р = 0,60) ужіпокзазежіїо від часу настання менопаузи (рання чи своєчасна).

Аналіз частоти низькоенергетичних переломів у групах виявив їх вірогідно більшу частку (24,5%) у жінок із РА, тоді як у контрольній групі вони виявлялись лише в 6,7% обстежених (х² = 14,2; р < 0,001).

За оцінкою прийому глюкокортикоїдів також виявлено вірогідно більшу частку їх використання в жінок із РА (62,7%) порівняно з показниками контрольної групи (1,7%; р < 0,001).

Крім того, за аналізом потреби в додатковому обстеженні чи антиостеопоротичному лікуванні нами встановлено, що серед жінок контрольної групи лише 5% мали показники 10-річного ризику основних остеопо - ротичних переломів вище від верхньої межі втручання і потребували лікування навіть без проведення ДРА, тоді як серед осіб із РА цей показник був вірогідно вищим і становив 33,6% (х² = 31,0; р < 0,0001). Жінки контрольної групи, які не потребували додаткового обстеження чи лікування на основі визначення показників FRAX, становили 24,2% від загального числа групи, а в групі пацієнтів із РА таких осіб не було взагалі.

Таблиця 1. Показники 10-річного ризику основних остеопоротичних переломів у жінок залежно від наявності ревматоїдного артриту та віку, %