Вплив аквааеробіки на стан дихальної системи у дітей молодшого шкільного віку, хворих на хронічний бронхіт в стадії ремісії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив аквааеробіки на стан дихальної системи у дітей молодшого шкільного віку, хворих на хронічний бронхіт в стадії ремісії

ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна

Сабадош М.В., Дуткевич-Іванська Ю.В., Русин Л.П.

Мета: оцінити вплив аквааеробіки на функціональний стан системи дихання та толерантності до фізичних навантажень, у дітей молодшого шкільного віку, хворих на хронічний бронхіт в стадії ремісії.

Об'єкт і методи. Уході аналізу історій хвороб нами були використані дані дітей (n = 109), що були скеровані та поступали на санаторно-курортне лікування до санаторію «Малятко» (м. Ужгород), з діагнозом «хронічний бронхіт».

Застосування спірографічного методу дослідження дозволило отримати дані про об'ємні показники, що відображають функціональні можливості системи дихання.

Результати. Спірографічне дослідження обмежувалося одним тестом для діагностики типу і ступеня вентиляційних порушень: проведенням тесту життєвої ємності легень (ЖЄЛ). Дані, представлені в статті, відображають стан системи дихання дітей з ХБ до і після занять з аквааеробіки.

Достовірні відмінності між показниками до і після занять встановлені по ЖЄЛ (р<0,01), Евд (р<0,01) і РОвид (р<0,01). Заняття з аквааеробіки позитивно вплинули на функцію зовнішнього дихання, що підтверджується достовірним збільшенням життєвої ємності легень, і відповідно її складових, у всіх показниках (р<0,001).

Висновки. Отримані результати аналізу динаміки досліджуваних показників підтверджують, що у дітей з хронічним бронхітом в стадії ремісії, корті займалися аквааеробікою відбулися позитивні зміни основних об'ємних показників спірографії.

Ключові слова: дихальна система, хронічний бронхіт, діти молодшого шкільного віку.

Влияние аквааэробикой на состояние дыхательной системы у детей младшего школьного возраста, больных хроническим бронхитом в стадии ремиссии

Цель: оценить влияние аквааэробики на функциональное состояние системы дыхания и толерантности к физическим нагрузкам, у детей младшего школьного возраста, больных хроническим бронхитом в стадии ремиссии.

Объект и методы. В ходе анализа историй болезней нами были использованы данные детей (n = 109), которые были направлены и поступали на санаторно-курортное лечение в санаторий «Малютка» (г. Ужгород), с диагнозом «хронический бронхит».

Применение спирографическое метода исследования позволило получить данные о объемные показатели, отражающие функциональные возможности системы дыхания.

Результаты. Спирографическое исследования ограничивалось одним тестом для диагностики типа и степени вентиляционных нарушений: проведением теста жизненной емкости легких (ЖЕЛ). Данные, представленные в статье, отражают состояние системы дыхания детей с ХБ до и после занятий по аквааэробике.

Достоверные различия между показателями до и после занятий установлены по ЖЕЛ (р<0, 01), Евд (р<0,01) и РОвыд (р<0,01). Занятия по аквааэробике положительно повлияли на функцию внешнего дыхания, что подтверждается достоверным увеличением жизненной емкости легких, и соответственно ее составляющих, во всех показателях (р<0,001).

Выводы. Полученные результаты анализа динамики исследуемых показателей подтверждают, что у детей с хроническим бронхитом в стадии ремиссии, корте занимались аквааэробикой состоялись положительные изменения основных объемных показателей спирографии.

Ключевые слова: дыхательная система, хронический бронхит, дети младшего школьного возраста.

The effect of aqua aerobics on the respiratory system of primary school age children with bronchitis in remission

Aim of the study: to evaluate the effect of aqua aerobics on the functional state of the respiratory system and exercise tolerance, in young schoolchildren with chronic bronchitis in remission.

Одним із пріоритетних напрямків охорони дитинства є зниження частоти захворюваності та сприяння розвитку дитини. За результами останніх статистичних досліджень структури захворюваності дітей, перше місце займають хвороби дихальної системи [1], а також виявлено тенденцію до зростання показників захворюваності та поширеності хвороб органів дихання [22]. Неспецифічні запалення дихальних шляхів з частими повторними епізодами їх виникнення розповсюджені серед дітей і практично не превентуються, а самі епізоди захворювань погано лікуються, що і зумовлює актуальність проблеми [3]. Патологічні процеси, що пов'язані зі захворюваннями органів дихання, наростають з року в рік.

Патогенез хронічного бронхіту складний. На відміну від ХБ дорослих, де у виникненні і розвитку захворювання суттєву роль грають летучі полютанти та неіндиферентний пил, у дітей основне значення надається інфекційним факторам [4,5]. Розвиток хронічного запалення в бронхах, як правило, пов'язують з перенесеними в ранньому віці гострими респіраторними захворюваннями [6,7].

Ранній і точний діагноз лежить в основі забезпечення раціональним і оптимальним відновним лікуванням і зведення нанівець ризиків прогресування та трансформації захворювання у більш складні, тому діти з захворюваннями дихальної системи потребують пристальної уваги.

Фізична реабілітація дітей з хронічними бронхітами може суттєво поліпшити їх якість життя, знизити ризик прогресування і хронізації захворювання. Підвищувати ефективність відновного і оздоровчого впливів необхідно за рахунок комплексного, оптимального використання як традиційних, так і зовсім нових засобів і методів фізичної культури.

Мета - оцінити вплив аквааеробіки на функціональний стан системи дихання та толерантності до фізичних навантажень, у дітей молодшого шкільного віку, хворих на хронічний бронхіт в стадії ремісії.

Матеріали та методи

Уході аналізу історій хвороб нами були використані дані дітей (n=109), що були скеровані та поступали на санаторно-курортне лікування до санаторію «Малятко» (м. Ужгород), з діагнозом «хронічний бронхіт».

Застосування спірографічного методу дослідження дозволило отримати дані про об'ємні показники, що відображають функціональні можливості системи дихання. аквааеробіка дихання бронхіт навантаження

Результати дослідження та їх обговорення

Заняття з аквааеробіки базувалися і враховували те, що у дитячому віці, як і впродовж усього життя людини, для повноцінного оздоровлення необхідне задоволення об'ємів фізіологічної норми рухової активності, як необхідної умови нормального розвитку та функціонування організму.

Аквааеробіка - це комплекс сучасних оздоровчих систем, що базуються на виконанні вправ вибіркової спрямованості аеробного характеру у водному середовищі.

Горизонтальне положення тіла у воді під час плавання, рівномірний тиск води на шкіру, її масажна дія підсилюють обмін речовин, активізують життєві функції організму, збільшують частоту серцевих скорочень і покращують легеневу вентиляцію. Занурення людини у воду викликає переміщення крові з периферії, збільшує кровотік в органах грудної порожнини. Перебування у воді створює опір рухам грудної клітини, кінцівкам і збільшує опір потоку повітря. За рахунок підвищення внутрішньочеревного тиску знижується об'єм легенів, посилюється робота апарату зовнішнього дихання. Для виконання фізичних вправ у воді, тобто в умовах в'язкого

середовища, дитині потрібно значно більше зусиль, ніж на суші.

При виконанні вправ звертається увага на те, що дихання через ніс вважається правильним і викликає відносно сильний спротив на вдиху, що необхідно для постійного збудження і напруження дихальних м'язів грудної клітки і діафрагми і підтримання постійного об'єму грудної клітки.

Аквааеробіка проводилася у басейні з температурою води не нижче 28°С. Стандартна методика аквааеробіки включала більшість класичних вправ, зокрема «поплавок», «медуза», вправи на ковзання, різні види ходьби, елементи плавання стилем «кріль» та «брас», ігри.

Заняттяз аквааеробіки складалося з вступної, основної та заключної частин. Вступна частина була спрямована на підготовку організму (суглоби, м'язи, систему кровообігу і нейром'язову систему) до фізичних навантажень основної частини, тому вона включала вправи, які викликають бажані реакції органів, та проводилася на суші. Всі вправи вступної частини заняття починалися з невеликої амплітуди руху з поступовим її збільшенням. Основу складали вправи для підготовки окремих суглобів, які будуть виконувати більшу частину роботи в основній частині. Оскільки в воді зменшується навантаження на нижні кінцівки роль ніг до певної міри знижена. Опір води потребує значного використання гребкових рухів верхніми кінцівками для пересування і

збереження рівноваги. Тому перевагавіддавалася розминці верхніх кінцівок. Розминка планувалася після складання плану вправ основної частини заняття.

Перші заняття з аквааеробікищадного рухового режиму були спрямовані на адаптацію дітей до водного середовища та до виконання фізичних вправ у ньому, ознайомлення з фізичними властивостями води.

Заняття з аквааеробіки на щадно-тренуючому проводилося з дещо збільшеною тривалістю порівняно з щадним руховим режимом, а також змінювалися вправи вступної та основної частин, а саме застосовувалися більш складні координаційно і інтенсивніші вправи, вправи для формування правильної постави. Тривалість процедури доводилася до 45 хв, через день.

Спірографічне дослідження обмежувалося одним тестом для діагностики типу і ступеня вентиляційних порушень: проведеннямтесту життєвої ємності легень (ЖЄЛ).

Дані, що представлені у таблиці, відображають стан системи дихання дітей з ХБ до та після занять з аквааеробіки. Достовірні відмінності між показниками до та після занять встановлені за ЖЄЛ (р<0,01), Євд (р<0,01) і РОвид (р<0,01).

Заняття з аквааеробіки позитивно вплинули на функцію зовнішнього дихання, що підтверджується достовірним збільшенням життєвої ємності легень, і відповідно її складових, у всіх показниках (р<0,001).

Таблиця. Середньостатистичні показники тесту життєвої ємності легень дітей з хронічним бронхітом

Значення показника ЖЄЛ після проходження занятть зросло на 12,41% до 90,35±1,67%. Це вказує на ефективність аквааеробіки у дітей молодшого шкільного віку з хронічним бронхітом, наявність у цих дітей резервів функції зовнішнього дихання, котрі можуть бути активовані засобами фізичної реабілітації. Тож треба зазначити, що використання фізичних вправ у воді, та їх застосування призводить до збільшення показника ЖЄЛ у дітей.

Аналогічний аналіз був проведений і зі значеннями показників Євдта РОвид. Ємність вдиху достовірно відрізнялася при порівнянні до та після проведення занять з аквааеробіки. Показник Євдзріс після проходження курсу

на 11,60 % до 96,43±2,29 %. З цього випливає, що приріст Євдбув вищим після закінчення занятть,що у свою чергу свідчить про гарну оборотність зниження і про наявність суттєвих резервів.

Виявлена наступна динаміка показника РОвид. До занять показник РОвидсклав 67,38±2,31%. Таким чином заняття з аквааеробіки позитивно вплинули на збільшення резервного об'єму видиху у дітей молодшого шкільного віку, хворих на рецидивуючий бронхіт.

Аналіз змін ДО та ЧД встановив, що дихальний об'єм не змінився порівняно з початковими значеннями у дітей (р>0,05), а частота дихання достовірно зменшилася після занять з аквааеробіки (р<0,01).

Приведена динаміка дихального об'єму та частоти дихання вплинула на достовірні зміни хвилинної вентиляції легень у дітей молодшого шкільного віку (р<0,01). Відзначено статистичне зменшення ХВЛ у дітей після занять з аквааеробіки з 5,72±0,85 л-хв^-1 до 4,59±0,70 л-хв^-1.

Показник Т_вддостовірно не змінився, проте значення показника Т_вид, зросли порівняно з початковими у дітей, хворих на хронічний бронхіт (р<0,01). Тривалість вдиху залишилася достовірно коротшою за тривалість фази видиху (р<0,001). Відношення тривалості вдиху до часу повного дихального циклу (Т_Вд/(Т_вд+Т_Вид)) не відрізнялося у дітей після проходження занять з аквааеробіки, але було достовірно меншим порівняно зі значеннями на момент до проходження занять і склало у загальній вибірці дітей 36,39±3,31 ум.од., що відобразило фізіологічність відношення тривалості фаз вдиху і видиху.

Перспективи подальших досліджень

Провести спірографічне дослідження для визначення ступеня вентиляційних порушень: проведення тесту форсованої життєвої ємності легень, що включав би дихальні маневри максимального форсованого видиху і вдиху.

Висновки

Отриманірезультатианалізудинаміки

досліджуваних показників підтверджують, що у дітей з хронічним бронхітом в стадії ремісії, корті займалися аквааеробікою відбулись позитивні зміни основних об'ємних показників спірографії.

Література

1. Христова Т. Є. Сучасні підходи до фізичної реабілітації дітей, які часто хворіють на гострі респіраторні захворювання / Т. Є. Христова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2012. - № 5. - С. 119-123.

2. Антипкін Ю. Г. и др. Динаміка захворюваності та поширеності бронхолегеневої патології у дітей // Современная педиатрия. - 2016. - №. 2. - С. 73-77.

3. Состояние антиоксидантного статуса и некоторых звеньев иммунитета у детей с рецидивирующим бронхитом и бронхиальной астмой при применении полиоксидония / Ю. В. Шувалова, Н. Г. Герасимова, Т. Б. Ахвердиева и др. / Фундаментальные исследования. - 2014. - № 7-2. - С. 393-397.

4. Дудченко Л.Ш. Имунореабилитация детей, больных рецидивирующим бронхитом, на этапе санаторно - курортного лечения / Л.Ш. Дудченко, Н.Н. Каладзе // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2004. - №1. - С. 6-12.

5. Ершова И.Б. Новые возможности профилактики и терапии респираторных заболеваний у детей / И.Б. Ершова, Т.Ф. Осипова, Л.М. Осычнюк // Укр. медичний альманах. - 2012. - №3. - С. 80-81.

6. Агзамова Ш. А. Характеристика нарушений вентиляции легких у детей с острыми и рецидивирующими бронхитами / Ш. А. Агзамова / Материалы Х Конгресса педиатров России «Актуальные проблемы педиатрии»: 6-9 февраля 2006 г., г. Москва. - С. 11-12.

7. Применение физических упражнений в воде на санаторном этапе реабилитации детей с бронхолегочной патологией / И. Е. Никитина, Е. И. Бычкова, А. Н. Шкребко, В. А. Маргазин / Материалы II Всероссийской научнопрактической конференции с международным участием «Лечебная физическая культура: достижения и перспективы развития» (27-28 мая 2013г.). - М.: ФГБОУ ВПО «РГУФКСМиТ», 2013. - 185-187.

References

1. Hristova TE. Modern approaches to physical rehabilitation of children who often suffer from acute respiratory diseases. Pedagogy, psychology and medic-biological problems of physical education and sports. 2012.; № 5: 119-123.

2. Antipkin YG, etc. The dynamics of the incidence and prevalence of bronchopulmonary pathology in children. Modern Pediatrics. 2016; № 2: 73-77.

3. Shuvalova YuV., Gerasimova NG, Akhverdieva TB, etc. The state of antioxidant status and some parts of immunity in children with recurrent bronchitis and bronchial asthma with the use of polyoxidonium. Fundamental research. 2014; № 7 (2): 393-397.

4. Dudchenko LSh. Immunorehabilitation of children with recurrent bronchitis at the stage of sanatorium treatment. Bulletin of Physiotherapy and Balneology. 2004; №1: 6-12.

5. Ershova IB. New opportunities for prevention and treatment of respiratory diseases in children. Ukr. medical almanac. 2012; №3: 80-81.

6. Agzamova ShA. Characteristics of lung ventilation disorders in children with acute and recurrent bronchitis. Proceedings of the X Congress of Pediatricians of Russia "Actual problems of pediatrics": February 6-9, 2006; Moscow: 11-12.

7. Nikitina IE, Bychkova EI, Shkrebko AN, Margazin VA. Application of physical exercises in water at the sanatorium stage of rehabilitation of children with bronchopulmonary pathology. Proceedings of the II All-Russian scientific-practical conference with international participation "Therapeutic physical culture: achievements and prospects for development" May 27-28, 2013; 185-187.

Размещено на Allbest.ru