Оцінка потенційної потреби в реабілітаційних послугах пацієнтів після екстрених хірургічних втручань на черевній порожнині в Закарпатській області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Оцінка потенційної потреби в реабілітаційних послугах пацієнтів після екстрених хірургічних втручань на черевній порожнині в Закарпатській області

Оценка потенциальной потребности в реабилитационных услугах пациентов после экстренных хирургических вмешательств на брюшной полости в Закарпатской области

The assessment of the potential need for rehabilitation services of patients after urgent surgery on the abdominal cavity in Transcarpathian region

Миронюк І.С., Співак А.П.

Мета - визначити річну оціночну потребу в реабілітаційних послугах пацієнтів, жителів Закарпатської області, які пройшли ургентні оперативні втручання на черевній порожнині з приводу гострих захворювань органів черевної порожнини.

Матеріали та методи. Об'єктом дослідження визначено систему реабілітаційної допомоги для контингенту пацієнтів хірургічних стаціонарів, яким було проведено екстрені хірургічні втручання на органах черевної порожнини. Предмет дослідження - обсяг загальної потреби в реабілітаційних послугах пацієнтів, що перенесли ургентні операційні втручання на органах черевної порожнини. В досліджені було застосовано наступні методи: бібліосемантичний, контент-аналізу медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги, статистичний та структурно- логічного аналізу.

Результати. В усіх опрацьованих стандартах та клінічних протоколах передбачено проведення окремих реабілітаційних заходів з арсеналу фізичної терапії безпосередньо в хірургічних стаціонарах в ранньому післяопераційному періоді. Щорічно в Закарпатській області потребують реабілітаційної допомоги від 2100 до 2320 пацієнтів, що перенесли екстрені хірургічні втручання з приводу гострих захворювань органів черевної порожнини, із них від 750 до 900 осіб, це діти вікової категорії від 0 до 17 років. При плануванні ресурсного забезпечення (кадрового і матеріально-технічного) програм комплексної реабілітації даного контингенту пацієнтів необхідно орієнтуватися на оціночний показник забезпечення потреби 2213-2220 пацієнтів всього. В той же час необхідно враховувати, що значна частка (близько 64%) даної категорії пацієнтів скоріш за все будуть потребувати мінімального набору реабілітаційних заходів.

Висновки. Усі, без винятку, пацієнти, які перенесли екстрені хірургічні втручання з приводу гострих захворювань органів черевної порожнини потребують реабілітаційної допомоги уже починаючи з раннього післяопераційного періоду. Загалом, щорічно в Закарпатській області потребують реабілітаційної допомоги від 2100 до 2320 пацієнтів, що перенесли екстрені хірургічні втручання з приводу гострих захворювань органів черевної порожнини.

Ключові слова: реабілітаційна допомога, пацієнти після екстрених хірургічних втручань, оціночна потреба.

Цель - определить годовую оценочную потребность в реабилитационных услугах пациентов, жителей Закарпатской области, которым проведены ургентных оперативные вмешательства на брюшной полости по поводу острых заболеваний органов брюшной полости.

Материалы и методы. Объектом исследования определена система реабилитационной помощи для контингента пациентов хирургических стационаров, которым было проведено экстренное хирургические вмешательства на органах брюшной полости. Предмет исследования - объем общей потребности в реабилитационных услугах пациентов, перенесших ургентных операционные вмешательства на органах брюшной полости. В исследовании были использованы следующие методы: библиосемантический, контент-анализа медико-технологических документов по стандартизации медицинской помощи, статистический и структурно-логического анализа.

Результаты. Во всех обработанных стандартах и клинических протоколах предусмотрено проведение отдельных реабилитационных мероприятий из арсенала физической терапии непосредственно в хирургических стационарах в раннем послеоперационном периоде. Ежегодно в Закарпатской области нуждаются в реабилитационной помощи от 2100 до 2320 пациентов, перенесших экстренные хирургические вмешательства по поводу острых заболеваний органов брюшной полости, из них от 750 до 900 человек, это дети возрастной категории от 0 до 17 лет. При планировании ресурсного обеспечения (кадрового и материально-технического) программ комплексной реабилитации данного контингента пациентов необходимо ориентироваться на оценочный показатель обеспечения потребности пациентов всего. В то же время необходимо учитывать, что значительная часть (около 64%) данной категории пациентов скорее всего будут нуждаться в минимальном наборе реабилитационных мероприятий.

Выводы. Все без исключения пациенты, перенесшие экстренные хирургические вмешательства по поводу острых заболеваний органов брюшной полости нуждаются в реабилитационной помощи уже начиная с раннего послеоперационного периода. В общем, ежегодно в Закарпатской области нуждаются в реабилитационной помощи от 2100 до 2320 пациентов, перенесших экстренные хирургические вмешательства по поводу острых заболеваний органов брюшной полости.

Ключевые слова: реабилитационная помощь, пациенты после экстренных хирургических вмешательств, оценочная потребность.

The purpose: to determine the annual estimated need for rehabilitation services for those patients, residents of the Transcarpathian region, who have undergone emergency surgery intervention on the abdominal cavity due to acute organ diseases.

Materials and methods. The object of the study is the system of rehabilitation care for the group of patients of surgical hospitals who have undergone emergency surgery on the abdominal organs cavity. The subject of the research is the amount of total need of rehabilitation services for patients who have undergone emergency surgery intervention on the abdominal organs. In the study there were used such methods as bibliosemantic, content analysis of medical and technological documents on standardization of medical care; statistical, structural and the method of logical analysis.

Results. In all the developed standards and clinical protocols it has been provided to conduct several rehabilitation measures taken from the arsenal of physical therapy directly in surgical hospitals in the early post-operative period. In Transcarpathian region every year between 2100 to 2320 of patients, who have undergone emergency surgical interventions for acute diseases on the abdominal organs cavities, require rehabilitation care. Between 750 to 900 of them are children aged from 0 to 17 years old. While planning the resource provision (both personnel and material-technical one) of complex rehabilitation programmes for the above mentioned group of patients it is necessary to focus on the estimated indicator in order to meet the needs of the patients between 2213-2220 years in total. At the same time, it must be kept in mind that a significant part of this category of patient (about 64%) are likely to need a bare set of rehabilitation measures.

Conclusions. All the patients, who have undergone emergency surgery intervention for acute diseases of the abdominal cavity, without any exceptions, need rehabilitation care at the early postoperative period. In general, annually in the Transcarpathian region between 2100 to 2320 patients that have undergone emergency surgery for acute illness of abdominal organs need rehabilitation care.

Key words: rehabilitation care, patients after emergency, surgical interventions, estimated need.

реабілітаційний хірургічний черевна порожнина

Вступ

На сьогоднішній день є відомим і доведеним, що застосування комплексних реабілітаційних програм та відновного лікування пацієнтам, які перенесли хірургічні втручання на органах черевної порожнини, значно зменшують імовірність виникнення як післяопераційних ускладнень, так і віддалених функціональних порушень органів шлунково-кишкового тракту [1]. Засоби фізичної терапії як на етапі доопераційної підготовки, так і в післяопераційному періоді у хірургічних пацієнтів показали, також, позитивний вплив на якість життя оперованих хворих [2,3]. Тому в сучасній хірургії застосовуються методики активного ведення пацієнтів після операції з використанням різних рухових режимів, засобів лікувальної фізичної культури, масажів та фізіотерапії [4]. В той же час, дещо відокремлено необхідно розглядати підходи до комплексної реабілітації пацієнтів з невідкладними хірургічними захворюваннями органів черевної порожнини, переважній більшості яких проводяться ургентні оперативні втручання без повноцінної доопераційної підготовки. Розробка уніфікованих програм реабілітаційної допомоги пацієнтам після ургентних оперативних втручань на органах черевної порожнини в ранньому післяопераційному періоді безпосередньо в хірургічних стаціонарах є актуальним питанням, адже за нашими попередніми оцінками, того чи іншого обсягу реабілітаційної допомоги щорічно в країні потребує 90-93 тис. пацієнтів цієї групи [5]. В умовах обмежених ресурсів та дефіциту кадрового забезпечення галузі реабілітаційної допомоги населенню [6] важливим є визначення обсягів і видів реабілітаційних послуг, які щорічно потребують пацієнти різних груп в розрізі регіонів та населених пунктів країни.

Мета - визначити річну оціночну потребу в реабілітаційних послугах пацієнтів, жителів Закарпатської області, які пройшли ургентні оперативні втручання на черевній порожнині з приводу гострих захворювань органів черевної порожнини.

Матеріали та методи

Об'єктом дослідження визначено систему реабілітаційної допомоги для контингенту пацієнтів хірургічних стаціонарів, яким було проведено екстрені хірургічні втручання на органах черевної порожнини. Предмет дослідження - обсяг загальної потреби в реабілітаційних послугах пацієнтів, що перенесли ургентні операційні втручання на органах черевної порожнини. Матеріалами досліджень стали дані офіційних звітних форм медичної документації, зокрема форми №20 Звіт юридичної особи незалежно від її організаційно- правової форми та фізичної особи-підприємця закладів охорони здоров'я Закарпатської області за період 20152019 рр. [7], та стандарти і клінічні протоколи МОЗ України за спеціальністю «Хірургія» [8]. В досліджені було застосовано наступні методи: бібліосемантичний, контент-аналізу медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони здоров'я України, статистичний та структурно- логічного аналізу.

Дослідження проводилося в два послідовні етапи. На першому етапі було проведено аналіз змісту стандартів та клінічних протоколів надання хірургічної допомоги пацієнтам з невідкладними хірургічними захворюваннями органів черевної порожнини в розрізі визначення нормативного регулювання реабілітаційної допомоги, зокрема фізичної терапії в ранньому післяопераційному періоді при ургентних хірургічних втручаннях на органах черевної порожнини. На другому етапі проводилося визначення максимальної річної оціночної потреби в реабілітаційних послугах пацієнтів, які перенесли екстрені хірургічні втручання на органах черевної порожнини в закладах охорони здоров'я Закарпатської області.

Результати дослідження та їх обговорення

Нами було проведено контент-аналіз чинних стандартів та клінічних протоколів надання медичної допомоги хворим з невідкладними хірургічними захворюваннями органів черевної порожнини [8].

Опрацьовано уніфіковані клінічні протоколи надання медичної допомоги пацієнтам із гострими запальними захворюваннями органів черевної порожнини (три нозологічні одиниці: гострий апендицит, гострий холецистит та гострий панкреатит); з ускладненими грижами черевної стінки (чотири нозологічні одиниці); із гострими шлунково-кишковими кровотечами (п'ять нозологічних одиниць); із перфорацією порожнистого органа (чотири нозологічні одиниці); із гострою непрохідністю кишок та із гострим перитонітом. В усіх опрацьованих стандартах та клінічних протоколах передбачено проведення окремих реабілітаційних заходів з арсеналу фізичної терапії безпосередньо в хірургічних стаціонарах в ранньому післяопераційному періоді.

Зокрема, методи поновлення моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту, попередження післяопераційних пневмоній та відновлення функції зовнішнього дихання (дихальна гімнастика, вібромасаж грудної клітини). Уніфікований клінічний протокол окреслює мінімальний необхідний перелік лікувально- реабілітаційних заходів, в той же час, заклади охорони здоров'я при розробці і впровадженні відповідних локальних клінічних протоколів можуть розширювати обсяги реабілітаційних заходів в ранньому післяопераційному періоді в залежності від своїх можливостей спираючись на доказові практики. В любому випадку, усі пацієнти, які перенесли екстрені операційні втручання на органах черевної порожнини потребують реабілітаційної допомоги вже під час перебування в хірургічному стаціонарі, що нормативно визначено наказом МОЗ України.

Безпосередньо визначення оціночної максимальної потреби в реабілітаційній допомозі (не залежно від її обсягу) проводилося шляхом аналізу і опрацювання даних звітних форм медичної документації, зокрема форми №20 «Звіт юридичної особи незалежно від її організаційно- правової форми та фізичної особи-підприємця» закладів охорони здоров'я Закарпатської області за період 2015- 2019 рр. Дані для аналізу отримано із офіційного сайту Центру медичної статистики МОЗ України [7]. Результати проведеного аналізу і зведення отриманих даних представлено в таблиці 1.

Таблиця 1. Термінова допомога пацієнтам хірургічних стаціонарів з гострими захворюваннями черевної порожнини (завершені випадки) у 2015-2019 роках в Закарпатській області